Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 528/402/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2023. Зареєстровано: 28.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2023.
Дата набрання законної сили: 27.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/528/91/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170580000103

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Гребінківський районний суд Полтавської області
		__________________________________________________________________________________
		   Справа №: 528/402/23  
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		    
		26 квітня 2023 року м. Гребінка
		 
		Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , 
		за участю учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023170580000103 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.02.2023, який надійшов разом з угодою про визнання винуватості, відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коломиці, Драбівського району, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньо-технічною освітою, працюючого на посаді слюсаря-ремонтника ТОВ «Київський бронетанковий завод», не одруженого, на утриманні осіб не маючого, участі в АТО та ООС бойових діях не приймав, особою з інвалідністю та депутатом не являється, раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
		 
		 в с т а н о в и в:
		25.02.2023 року більш точного часу встановити не вдалося, невстановленим способом ОСОБА_4 працюючи слюсарем-ремонтником на ТОВ «Київський бронетанковий завод», що розташований за адресою м. Київ-93, вул. Бориспільська, 34-А, незаконно придбав та виніс з території заводу два полімерні пакети з вибуховою речовиною, які ОСОБА_4 зберігав та носив при собі.
		26.02.2023 о 23:00 під час проведення огляду місця події на пероні залізничного вокзалу ст. Гребінка Південно-Західної залізниці в м. Гребінка, Лубенського району Полтавської області в ОСОБА_4 було виявлено та вилучено два полімерні пакети з пластичною речовиною жовто  чорного кольору, яка є пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, носіння та зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу.
		16.03.2023 року між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю та згодою захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні, яку оголошено в підготовчому судовому засіданні 26.04.2023 року.
		В угоді про визнання винуватості прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 , в присутності захисника, виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 263 КК України, які ніким не оспорюються. Також зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.
		Згідно з угодою ОСОБА_4 повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, в обсязі викладеній в підозрі від 16.03.2023 року.
		Сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України та встановлення іспитового строку термін якого буде визначений судом та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Також в угоді зазначено, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.ст.473,474 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
		В судовому засіданні прокурор просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість в обсязі, зазначеному у підозрі та обвинувальному акті, тобто в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч. 1 ст. 263 КК України. Підтвердив, що вказаний злочин вчинив за умов та обставин викладених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити. Крім того, зазначив, що укладення угоди є цілком добровільним рішенням, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. 
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 не заперечував проти укладення угоди та її затвердження судом, оскільки остання відповідає вимогами законодавства, та укладена за його участі в інтересах обвинуваченого, без будь-якого примусу, про що зазначив в судовому засіданні. Крім того, просив врахувати, що обвинувачений раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, тому просив визначити останньому мінімальний іспитовий строк.
		Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, потерпілий в даному кримінальному провадженні відсутній, цивільний позов не заявлений, отже угода відповідає вимогам закону.
		При цьому, судом відповідно до вимог ч.4 ст.474 КПК України з`ясовано, що обвинувачений беззаперечно визнає вину в обсязі пред`явленого обвинувачення, а також цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
		Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Аналізом сукупності досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження також встановлено, що прокурором при вирішенні питання про укладення цієї угоди про визнання винуватості правильно та у відповідності до вимог КПК України враховано наступні обставини: можливість зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні; процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду; економія бюджетних коштів на витрати пов`язані з кримінальним провадженням; тяжких наслідків від злочину не настало; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно; наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин.
		Крім того, при перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1ст. 263 КК України, як придбання та зберігання вибухового пристрою, без передбаченого законом дозволу, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та потерпілого, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, які в цілому вже і виконав на момент розгляду даної угоди, оскільки беззастережно визнав свою вину в судовому засіданні.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю та згодою захисника ОСОБА_5 .
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлені.
		Згідно вимог ч.1 ст.19 КК України ОСОБА_4 є осудною, оскільки осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
		Судом в повному об`ємі вивчена особа обвинуваченого ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем якого, відсутня негативна характеристика, заяви і скарг на його поведінку не надходило, що підтверджується відповідною довідкою-характеристикою.
		Згідно довідки КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» від 02.03.2023 року ОСОБА_4 до лікаря нарколога не звертався. 
		З даних вимоги вбачається, що ОСОБА_4 , раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
		За інформацією згідно довідки №34/2/306-23 виданої 02.030.2023 Золотоніським районним сектором №1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, ОСОБА_4 на обліку не перебуває.
		Також враховано, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштований на посаді слюсаря-ремонтника ТОВ « Київський бронетанковий завод». 
		За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений ОСОБА_4 вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.
		Враховуючи всі обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, а тому є обґрунтованим. Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості вид та міра покарання, відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначено покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
		Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 16 березня 2023, укладену між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю та згодою захисника ОСОБА_5 і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік з визначенням відповідних обов`язків судом.
		Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлений. 
		Процесуальні витрати у вигляді вартості проведення вибухотехнічних експертиз та експертиз вибухових речовин, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
		Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
		На підставі викладеного та керуючись ч. 9 ст. 100,ст. 368-371,ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374-376, п. 2 ч. 1 ст. 468, ст.ст. 469, 472, 474, 475 КПК України, ст.ст.75,76, ч. 1 ст. 263 КК України, суд, -
		 
		 у х в а л и в :
		Угоду про визнання винуватості від 16 березня 2023, укладену між прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю та згодою захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023170580000103, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.02.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, затвердити.
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном у 1 (один) рік.
		Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку, а саме 26.04.2023 року.
		Речові докази  рештки (осколки) від модуля динамічного захисту «Ніж» - ХСЧКВ 34, два набої, речовину в двох прозорих полімерних пакетах, яка є пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів СПД № 1 ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області  знищити.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт гр.України id-картка № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судові витрати на проведення вибухотехнічних експертиз та експертиз вибухових речовин в сумі 5285 (п`ять тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн. 84 коп.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору. 
		 
		Суддя   М. Вітківський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...