Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/16524/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2023. Зареєстровано: 28.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2023.
Дата набрання законної сили: 26.04.2023
Номер судового провадження: 33/802/225/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/16524/22  Провадження №33/802/225/23 Головуючий у 1 інстанції:Пушкарчук В. П. Доповідач: Подолюк  В. А.
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 квітня 2023 року                                 місто Луцьк
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю захисників особи, щодо якої складено протокол  ОСОБА_1  адвокатів Щербяка Н.В. та Кушнірука О.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол  ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5ст.126 КУпАП, 
		В С Т А Н О В И В:
		Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років.
		Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
		ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 15.11.2022 року об 11:00 год., на 7 км+500 м а/д Р-14 «Луцьк-Дольськ» в порушення вимог п. 2.1 «а» ПДР України, керував транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене диспозицією ч. 2 ст. 126 КУпАП.
		Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
		Не погоджуючись із таким рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення змінити, виключити з його мотивувальної та резолютивної частини застосування судом до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 5 років. Вказує, що суд першої інстанції не вправі був застосувати до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки в нього відсутнє посвідчення водія, оскільки він ніколи його не отримував, а отже і не набував права керування транспортним засобом.
		В ході розгляду справи апеляційним судом сторона захисту змінила вимоги апеляційної скарги. Вказує, про те, що ОСОБА_1 не знав про судове засідання, яке відбулося у Луцькому міськрайонному суді, так як не був належним чином повідомленим. З огляду на вищенаведене сторона захисту просить скасувати оскаржуване судове рішення як незаконне та необґрунтоване, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП закрити. 
		Перевіривши апеляційні доводи та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які скаргу підтримали, доходжу до наступного висновку.
		Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Перш за все доводи сторони захисту про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист, на увагу суду апеляційної інстанції не заслуговують, оскільки в матеріалах справи, наявний протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 035800 від 15 листопада 2022 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відносно нього, відбудеться у Луцькому міськрайонному суді, що стверджується його власноручним підписом (а.с.1). Крім цього, відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було опубліковано оголошення про виклик останнього до суду для розгляду адміністративних матеріалів на 13 лютого 2023 року 12:00 год. (а.с.9), а тому апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 повинен був цікавитися ходом розгляду справи в суді про яку він був обізнаний, ще з моменту складання протоколу, а також з урахуванням опублікованого судового оголошення мав знати про розгляд справи 13 лютого 2023 року о 12:00 год. 
		З доводами, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні, про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 повністю погоджується і апеляційний суд.
		Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
		Таким чином, жодних порушень права на захист ОСОБА_1 , судом першої інстанції допущено не було.
		Згідно ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Приписами статей 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
		На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
		Так, диспозицією вказаної частини та статті закону встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
		Так, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом серії ДПР18 №035800 від 15.11.2022 року (а.с.1); довідкою УПП у Волинській області від 16.11.2022 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 25.11.2021 року вчинив та був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, постанова серії БАБ №604548 від 25.11.2021 року (а.с.2); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №557849 від 15.11.2022 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.6 ст. 121, ч.1 ст. 121-3 КУпАП (а.с.3); рапортом від 15.11.2022 року (а.с.4).
		Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність  ОСОБА_1  у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. 
		З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним  ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме, що останній внаслідок порушення вимог п. 2.1 «а» ПДР України, повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи на те права, а тому оскаржуване судове рішення в цій частині є законним та мотивованим.
		Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, а саме  у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки судом при накладенні адміністративного стягнення не було враховано наступного. 
		Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
		Постановою КМУ від 08.05.1993 №340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» в пункті 2 встановлено, що посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС.
		Статтею 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
		Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
		Матеріали справи відомостей про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не містять.
		У пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року роз`яснено, що:«позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала».
		З аналізу наведених норм та обставин справи слідує, що ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не був водієм в розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки не був наділений спеціальним правом керування транспортним засобом, а тому останнього неможливо позбавити такого права.
		Беручи до уваги сталу судову практику та правову позицію висловлену Верховним Судом України, суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
		Згідно зі статтею 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
		Відповідно до статті 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржувану постанову.
		Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від13лютого 2023року задовольнити, а постанову судді першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення змінити.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст.294 КУпАП, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол  ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2023 року, в частині накладення адміністративного стягнення змінити.
		Виключити з мотивувальної та резолютивної частин постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2023 року вказівку: «з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років».
		В решті постанову судді в даній справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя
		Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...