Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1598/17 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про приватну власність; щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2023. Зареєстровано: 29.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2023.
Дата набрання законної сили: 25.04.2023
Номер судового провадження: 3938 П

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 квітня 2023 року м. Харків Справа №917/1598/17 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.
		 
		за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А., 
		за участю представників сторін:
		від позивача  Ульянов Р.А.,
		від відповідача  не з`явився, 
		від третьої особи  не з`явився, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Кременчуцького міського споживчого товариства (вх.№3938П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 (суддя Іванко Л.А., повний текст складено 19.11.2021) у справі №917/1598/17,
		за позовом Кременчуцького міського споживчого товариства, м. Кременчук, 
		до Комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський», м. Кременчук,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  Кременчуцька міська рада Полтавської області, м. Кременчук,
		про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Кременчуцьке міське споживче товариство звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський», третя особа на стороні відповідача - Кременчуцька міська рада Полтавської області з вимогами: 
		1) визнати право власності Кременчуцького міського споживчого товариства (вул. Першотравнева, 43, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ - 01763125) на майно цілісного майнового комплексу Ново - Іванівського ринку, що розташоване за адресою: вул. Вадима Бойка, 7, м. Кременчук, Полтавська область цілісного майнового комплексу Ново-Іванівського ринку, що розташований за адресою: вул. Вадима Бойка, 7, м. Кременчук, Полтавська область з усіма поліпшеннями та прибудовами, побутовими, складськими, підсобними, торгівельними та іншими приміщеннями, будівлями і спорудами, що складається з: 
		-об`єкта нерухомого майна: Об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський» (реєстраційний номер 16934972, адреса об`єкта: Полтавська обл., м.Кременчук, вулиця Бойка Вадима, будинок 7, загальна площа 121,8 кв.м.),
		до складу якого входять:
		- одноповерхова нежитлова будівля (площею 349,1 кв.м.);
		- огорожа цегляна (довжиною 106,5 м.п.);
		- огорожа цегляна (довжиною 42,6 м.п.);
		- цегляний стіл (площею 67,2 кв.м.);
		- цегляний стіл (площею 72,6 кв.м.);
		- цегляний стіл (площею 72,7 кв.м.);
		- цегляний стіл (площею 74,0 кв.м.);
		- металеві торгівельні павільйони (площею 11,8 кв.м. кожний) - 29 штук;
		- об`єкта нерухомого майна: громадського туалету на 10 місць (реєстраційний номер 36606640, адреса об`єкта: Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Бойка Вадима, будинок 7, загальна площа 121,8 кв.м.);
		- металевих воріт (інв. №103003);
		- парапетів (інв. №103008);
		- металевих воріт (інв. №103009);
		- торгівельного павільйону (інв. № 103013);
		- торгівельного павільйону (інв. № 103016);
		- торгівельного павільйону (інв. № 103017);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103043);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103044);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103045);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103046);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103047);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103048);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103049);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103050);
		- парковки (інв. №103051) 
		- дощової каналізації, електромереж. 
		2) витребувати майно цілісного майнового комплексу Ново - Іванівського ринку, що розташований за адресою: вул. Вадима Бойка, 7, м. Кременчук, Полтавська область з усіма поліпшеннями та прибудовами, побутовими, складськими, підсобними, торгівельними та іншими приміщеннями, будівлями і спорудами, що складається з:
		- об`єкта нерухомого майна: Об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський» (реєстраційний номер16934972, адреса об`єкта: Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Бойка Вадима, будинок 7, загальна площа 121,8 кв.м.),
		до складу якого входять:
		- одноповерхова нежитлова будівля (площею 349,1 кв.м.);
		- огорожа цегляна (довжиною 106,5 м.п.);
		- огорожа цегляна (довжиною 42,6 м.п.);
		- цегляний стіл (площею 67,2 кв.м.);
		- цегляний стіл (площею 72,6 кв.м.);
		- цегляний стіл (площею 72,7 кв.м.);
		-цегляний стіл (площею 74,0 кв.м.);
		- металеві торгівельні павільйони (площею 11,8 кв.м. кожний) - 29 штук;
		- об`єкта нерухомого майна: громадського туалету на 10 місць (реєстраційний номер 36606640, адреса об`єкта: Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Бойка Вадима, будинок 7, загальна площа 121,8 кв.м.);
		- металевих воріт (інв. №103003);
		- парапетів (інв. №103008);
		- металевих воріт (інв. №103009);
		- торгівельного павільйону (інв. № 103013);
		- торгівельного павільйону (інв. № 103016);
		- торгівельного павільйону (інв. № 103017);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103043);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103044);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103045);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103046);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103047);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103048);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103049);
		- торгівельного павільйону цегляного (інв. №103050);
		- парковки (інв. №103051)
		- дощової каналізації, електромереж
		з володіння комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський» (вул. Вадима Бойка, 7, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600; код ЄДРПОУ- 31700794) на користь Кременчуцького міського споживчого товариства (вул. Першотравнева, 43, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ - 01763125).
		Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням Господарського суду Полтавської області №2/46 від 14.11.2005 року за ним визнано право власності на павільйон, огорожу, криті столи бувшого Ново - Іванівського ринку, проте відповідач вказане нерухоме майно ринку не повернув, а продовжував використовувати його в своїй підприємницькій діяльності. За час фактичного володіння майном цілісного майнового комплексу Ново - Іванівського ринку, відповідачем було здійснено за рахунок доходу від його використання поліпшення майна цілісного майнового комплексу, і відповідно до ст.390 ЦК України відповідач повинен повернути йому майно цілісного майнового комплексу Ново - Іванівського ринку з усіма поліпшеннями.
		Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2021 року (суддя Іванко Л.А., повний текст складено 19.11.2021 р.) у справі №917/1598/17 у позові відмовлено повністю.
		Кременчуцьке міське споживче товариство з рішенням Господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2021 року (суддя Іванко Л.А., повний текст складено 19.11.2021 р.), у справі №917/1598/17 не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення, прийняти нове, яким задовольнити позов.
		В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт посилається на наступне:
		- суд мав роз`яснити сторонам, що вони можуть заявити клопотання про призначення додаткової експертизи у справі та поставити на її вирішення додаткові питання з урахуванням причин ненадання відповіді експертом на поставлені ним питання;
		- в суді апеляційної інстанції підлягає додатковому встановленню обставина щодо віку відповідних будівель та споруд шляхом проведення додаткової експертизи з цього питання; 
		- у висновку експерта від 28.11.2019 встановлено, що на відповідній земельній ділянці є об`єкти, які підпадають під цей опис, але названі інакше, а саме: нежитлова будівля А-1, загальною площею 343,9 квадратних метри, з невідомим роком побудови, чотири цегляні столи та огорожа, а відповідач не подав жодного доказу того, що вказані об`єкти були збудовані ним після 2005 року, а об`єкти нерухомого майна, на які було визнано право власності рішенням Господарського суду Полтавської області були знесені або реконструйовані; 
		- відповідач не подав дозволів на виконання будівельних робіт, ні актів прийняття до експлуатації цих будівель та споруд, ні будь-яких інших правовстановлюючих документів на це майно, крім рішення господарського суду від 05.09.2006 у справі №14/505, яке в подальшому було скасовано, як незаконне; 
		- суд мав задовольнити позов якщо не повністю, то принаймні частково  в частині будівлі А-1, критих столів №3,8,9,10 та огорожі;
		- оскільки все інще майно  громадська вбиральня, побудована в 2011 році після більше ніж 6 років незаконного володіння майном, та тимчасові торгівельні павільйони, були набуті відповідачем виключно за рахунок доходів від використання майна позивача, то і позов про передачу цього майна мав бути задоволений судом в повному обсязі, оскільки відповідач не довів будь-якими доказами того факту, що він отримав доходи, за рахунок яких збудував та створив зазначене майно, були отримані ним не від використання майна позивача, а з інших джерел. 
		Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи №917/1598/17 між суддями від 21.12.2021 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Ільїна О.В., суддів  Сгари Е.В., Россолова В.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 апеляційну скаргу Кременчуцького міського споживчого товариства на рішення Господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2021 року у справі №917/1598/17 залишено без руху. Заявнику апеляційної скарги ухвалено усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки. Роз`яснено апелянту, що у разі не усунення вказаних недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується в силу ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, буде вважатися не поданою і підлягає поверненню заявнику.
		У визначений ухвалою суду строк від Кременчуцького міського споживчого товариства надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кременчуцького міського споживчого товариства на рішення Господарського суду Полтавської області від 09 листопада 2021 року у справі №917/1598/17. Сторонам встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст. 263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Призначено справу №917/1598/17 до розгляду на "14" лютого 2022 р. о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132. Викликано в судове засідання представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями. Про неможливість прибуття представників ухвалено письмово повідомити суд. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Від Кременчуцького міського споживчого товариства надійшли пояснення (вх.№1777ел695 від 14.02.2022) та ордер (вх.№1778ел696 від 14.02.2022), які долучено до справи.
		В додаткових поясненнях апелянт зазначає наступне: 
		- у суду були підстави щонайменше для задоволення позову в частині визнання права власності та його витребування відносно частини нерухомого майна, з якого складається цілісний майновий комплекс КП «Ринок Новоіванівський», а саме нерухоме майно, право власності на яке було визнано за позивачем рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.11.2005 у справі №2/46;
		- у рішенні Господарського суду Полтавської області від 05.09.2006 у справі №14/505 підтверджено факт, що майно, а саме відповідна одноповерхова споруда, було передано КП «Ринок Новоіваніський» від КП «Міський ринок»; на підставі цього рішення суду було зареєстроване за КП «Ринок Новоіваніський» таке нерухоме майно, як житлова будівля літера А, площею 349,1 кв.м., криті прилавки та паркан; в подальшому вказане рішення було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 на підставі скарги Кременчуцького міського споживчого товариства, а тому постає питання хто є власником наявної одноповерхової будівлі по вул. Бойка, 7;
		- КП «Ринок Новоіваніський» не подав будь-яких доказів на підтвердження факту набуття права власності на спірні об`єкти в будь-який спосіб, крім рішення суду (у справі №14/505 від 05.09.2006, яке було скасоване) та акту приймання-передачі від КП «Міський ринок» (визнаний в рішенні суду від 14.11.2005 у справі №2/46 таким, що не породжує будь-яких правових наслідків);
		- як вбачається з висновку експерта №9-22 від 12.02.2022 орієнтовний вік будівлі літера А, критих столів та огорожі по вул. Бойка, 7 в м. Кременчуці становить 40-50 років, тобто будівля збудована до того, як було створене підприємство відповідач та інше комунальне підприємство, яке передало цьому відповідачу відповідне майно. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 оголошено перерву в розгляді справи до 16.03.2022 об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132, про що ухвалено повідомити учасників справи
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
		- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
		- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
		- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
		- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
		З урахуванням викладеного, судове засідання, призначене на 16.03.2022 не відбулося. 
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 у зв`язку із відпусткою головуючого судді Ільїна О.В. для розгляду справи №917/1598/17 визначено новий склад суду, а саме: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Геза Т.Д., суддя Склярук О.І.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 прийнято справу №917/1598/17 за апеляційною скаргою Кременчуцького міського споживчого товариства на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Геза Т.Д., суддя Склярук О.І. Про дату, час і місце судового розгляду ухвалено повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 призначено судове засідання у справі №917/1598/17 на 22.03.2023 о 09:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/
		Представником позивача  адвокатом Ульяновим Р.А. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№2074 від 20.02.2023) про участь у судових засіданнях по справі №917/1598/17 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon». 
		Також представником позивача  адвокатом Ульяновим Р.А. було надано суду докази направлення вищезазначеної заяви учасникам справи (вх.№2175 від 22.02.2023).
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 задоволено клопотання представника позивача  адвоката Ульянова Р.А. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1598/17, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №917/1598/17, яке відбудеться 22.03.2023 о 09:45 год. та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю представника позивача  адвоката Ульянова Р.А. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника позивача  адвоката Ульянова Р.А., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз`яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
		Від Кременчуцької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2897 від 14.03.2023), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 по справі №917/1598/17 залишити без змін. 
		В обґрунтування своєї позиції по справі Кременчуцька міська рада посилається на наступне:
		- на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2004 у справі 14/505 Кременчуцьке міське споживче товариство так і не оформило за собою право власності на об`єкти нерухомості; 
		- рішенням Господарського суду Полтавської області від 14.11.2005 у справі №2/46 за Кременчуцьким міським споживчим товариством було визнано право власності на павільйон, огорожу та криті столи бувшого Ново-Іванівського ринку, у той же час, позивач по даній справі хоче визнати право власності на набагато ширший перелік об`єктів;
		- норма ч.1 ст.392 ЦК України не може бути застосована певною особою, право власності якої на предмет спору не виникло, а може виникнути за результатами його розгляду. 
		Також представником третьої особи  Шинкаренко Н.М. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№2903 від 14.03.2023) про участь у судових засіданнях по справі №917/1598/17 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon».
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 задоволено клопотання представника третьої особи  Шинкаренко Н.М. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/1598/17, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №917/1598/17, яке відбудеться 22.03.2023 о 09:45 год. та подальші судові засідання у даній справі ухвалено провести за участю представника третьої особи  Шинкаренко Н.М. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника третьої особи  Шинкаренко Н.М., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз`яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гези Т.Д. для розгляду справи №917/1598/17 визначено новий склад суду, а саме: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Сгара Е.В.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 оголошено перерву у розгляді справи №917/1598/17 до 25.04.2023 о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №131. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/
		Представником Кременчуцької міської ради  Шинкаренко Н.М. було надано суду апеляційної інстанції заяви (вх.№3207 від 22.03.2023, вх.№4229 від 14.04.2023) про проведення судових засідань по справі №917/1598/17 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів вказаного представника. 
		Також представником Кременчуцького міського споживчого товариства  адвокатом Ульяновим Р.А. було надано заперечення (вх.№4245 від 14.04.2023) на заяву представника Кременчуцької міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки до неї не додано доказів направлення вказаної заяви іншим учасникам справи.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відмовлено у задоволенні заяв представника Кременчуцької міської ради (вх.№3207 від 22.03.2023, вх.№4229 від 14.04.2023) - Шинкаренко Н.М. про проведення судових засідань по справі №917/1598/17 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів вказаного представника. 
		Представники відповідача та третьої особи до судового засідання Східного апеляційного господарського суду 25.04.2023 не з`явилися, про судове засідання повідомлялися шляхом надсилання копії ухвали від 22.03.2023 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвала, направлена на адресу третьої особи (трекінг Укрпошти 6102272053447) вручена 06.04.2023; відповідача (трекінг Укрпошти 6102272053439) не була доставлена з причин «адресат відсутній».
		Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
		Та згідно картки обліку вихідних документів №08-17/772а/2730 від 23.03.2023 шляхом направлення на електронні адреси, які представниками учасників провадження у справі були зазначені як контактні, про що в системі «Діловодство спеціалізованого суду» міститься додаток про успішне доставлення електронних листів.
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про призначення справи до слухання.
		Ураховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи до розгляду на юридичні адреси учасників справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
		В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.04.2023 представник позивача надав свої пояснення у справі.
		Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутнього представника позивача та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
		Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до постанови правління Полтавської обласної спілки споживчих товариств (протокол зас. №18 п.2) від 27.08.1998 року «Про впорядкування роботи Кременчуцького ринку» було визнано доцільним Кременчуцький ринок із підпорядкування Управління ринків Полтавської облспоживспілки передати у підпорядкування Кременчуцького міського споживчого товариства з 01.09.1998 року. 
		На виконання вище вказаної постанови правління Полтавської облспоживспілки було видане розпорядження правління Полтавської облспоживспілки №241 р від 16.09.1998 року «Про затвердження складу комісії», яким було затверджено склад комісії по передачі Кременчуцького ринку в підпорядкування Кременчуцькому міському споживчому товариству, а також оформити акт передачі Кременчуцького ринку в підпорядкування Кременчуцькому міському споживчому товариству.
		Відповідний акт прийому-передачі госпрозрахункового Кременчуцького міського об`єднання ринків на баланс Кременчуцького міського споживчого товариства було складено 26.01.1999 року. 
		Госпрозрахункове Кременчуцьке об`єднання ринків не було самостійною юридичною особою, а було господарюючим структурним підрозділом колективного підприємства «Управління ринків» Полтавської облспоживспілки, та включало в себе майно Центрального, Раківського та Новоіванівського ринків, що знаходились у м. Кременчуці Полтавської області.
		Таким чином, Полтавська обласна спілка споживчих товариств в межах своєї компетенції, визначеної статутом спілки, передала майно підпорядкованого підприємства споживчої кооперації члену Полтавської облспоживспілки - Кременчуцькому міському споживчому товариству.
		14.11.2005 року Господарським судом Полтавської області було прийнято рішення у справі №2/46 за позовом Кременчуцького міського споживчого товариства до Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, комунального підприємства «Ринок «Ново- Іванівський», про визнання недійсним рішень, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, яким вказаний позов було задоволено частково, а саме: визнано за Кременчуцьким споживчим товариством право власності на:
		- павільйон бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 22 881,09 грн.;
		- огорожу бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 7 725,08 грн.;
		- криті столи бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 5 898, 20 грн.
		В частині витребування майна із чужого незаконного володіння в позові відмовлено, оскільки позов було заявлено до Кременчуцької міської ради, а не до утримувача майна КП «Ринок «Ново- Іванівський».
		Рішенням Господарського суду Полтавської області по справі №14/505 від 05.09.2006 року, було визнано право власності комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський» на об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 7, а саме: одноповерхову будівлю, загальною площею 349,1 кв.м., вартістю 252000 грн.; торгівельні металеві павільйони з прозорою синтетичною покрівлею в кількості 29 шт., вартістю 286958,81 грн.; цегляну огорожу по периметру ринку, вартістю 23617 грн.; цегляні криті столи, вартістю 8715 грн.
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року по справі №14/505, рішення суду першої інстанції було скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
		Комунальне підприємство «Ринок «Ново-Іванівський» майно цілісного майнового комплексу Новоіванівського ринку, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 7 не повернуло Кременчуцькому міському споживчому товариству, а натомість, як зазначає позивач, продовжило та продовжує використовувати його в своїй підприємницькій діяльності посилаючись на правомірність набуття прав на відповідне майно.
		За час фактичного володіння комунальним підприємством «Ринок «Ново-Іванівський» майном цілісного майнового комплексу Новоіванівського ринку, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 7, за твердженням позивача, було здійснено, за рахунок доходу від використання відповідного майна цілісного майнового комплексу Новоіванівського ринку КП «Ринок «Ново-Іванівський» поліпшення майна цілісного майнового комплексу.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 390 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.
		З урахуванням цього, позивач звернувся з вимогами про визнання права власності на майно цілісного майнового комплексу Новоіванівського ринку, що розташоване за адресою: вул. Вадима Бойка, 7, м. Кременчук, Полтавська область цілісного майнового комплексу Новоіванівського ринку, що розташований за адресою: вул. Вадима Бойка, 7, м. Кременчук, Полтавська область з усіма поліпшеннями та прибудовами, побутовими, складськими, підсобними, торгівельними та іншими приміщеннями, будівлями і спорудами та витребування його з володіння КП «Ринок «Ново-Іванівський».
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи позивач - Кременчуцьке міське споживче товариство не надав суду жодного доказу, який би підтверджував наявність у нього права власності на спірні об`єкти, а тому у задоволенні позову було відмовлено повністю. 
		Колегія суддів, надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, зазначає наступне.
		За змістом положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.
		Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.
		Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
		Разом з тим статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Згідно із ч.1 статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
		За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
		Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
		Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом зазначеної норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача таке право, набуте раніше на законних підставах.
		Таким чином, позивач має довести належними доказами обставини та підстави набуття ним права власності на спірне майно.
		В обґрунтування права власності на спірне майно апелянт посилається на рішення Господарського суду Полтавської області від 14.11.2005 у справі №2/46 за позовом Кременчуцького міського споживчого товариства до Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, комунального підприємства «Ринок «Ново- Іванівський», про визнання недійсним рішень, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, яким вказаний позов було задоволено частково, а саме: визнано за Кременчуцьким споживчим товариством право власності на: - павільйон бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 22 881, 09 грн.; - огорожу бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 7 725,08 грн.; - криті столи бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 5 898, 20 грн.
		В частині витребування майна із чужого незаконного володіння в позові відмовлено, оскільки позов було заявлено до Кременчуцької міської ради, а не до утримувача майна КП «Ринок «Ново- Іванівський».
		Рішенням Господарського суду Полтавської області по справі №14/505 від 05.09.2006 року, було визнано право власності комунального підприємства «Ринок «Ново- Іванівський» на об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу, що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 7, а саме: одноповерхову будівлю, загальною площею 349,1 кв.м., вартістю 252000 грн.; торгівельні металеві павільйони з прозорою синтетичною покрівлею в кількості 29 шт., вартістю 286958,81 грн.; цегляну огорожу по периметру ринку, вартістю 23617 грн.; цегляні криті столи, вартістю 8715 грн.
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року по справі №14/505, рішення суду першої інстанції було скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
		Таким чином, позивач зазначає, що рішення Господарського суду Полтавської області по справі №14/505 від 05.09.2006 року, як підстава набуття права власності Кременчуцькою міською радою Полтавської області на об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу, що розташований на земельній ділянці за адресою: м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 7, скасовано.
		Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
		Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
		Саме така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.
		Вивченням матеріалів справи встановлено, що 21.12.2001 року Господарським судом Полтавської області (Суддя: Гетя Н.Г.) було прийнято рішення у справі №5/115 за позовом Полтавської облспоживспілки (Полтавської обласної спілки споживчих товариств) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок», Комунального підприємства «Міський ринок» про перегляд рішення від 27.05.1999 року за нововиявленими обставинами.
		Вказаним судовим рішенням встановлено наступне:
		«... Розглянувши матеріали справи, встановив, що 27.05.1999 року Арбітражним судом Полтавської області рішенням по справі №5/115 відмовлено у позові Полтавської ОСС про визнання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Центрального ринку м. Кременчука від 24.01.1999 року недійсним, а зустрічний позов КП «Міський ринок» про визнання права власності на комплекс задоволено.
		В обґрунтування своїх вимог позивач надав вирок Октябрського районного суду м. Полтави по кримінальній справі порушеній Прокуратурою Полтавської області по факту порушення керівником Полтавської ОСС вимог чинного законодавства при передачі спірного комплексу ТОВ «Ринок». При розгляді цієї справи було встановлено, що передача комплексу критого ринку ТОВ «Ринок» відбулася не на законних підставах, а саме поза волею власника, не за рішенням з`їзду облспоживспілки, або Ради облспоживспілки, як того вимагає ст. 30 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 р.
		Таким чином, у ТОВ «Ринок» були відсутні підстави для відчуження спірної споруди і передачі її КП «Міський ринок», оскільки воно не було належним власником спірного комплексу....».
		Вказаним судовим рішенням було скасовано рішення суду від 27.05.1999 року по справі №5/115, визнано договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Центрального ринку м. Кременчука від 24.01.1999 року, укладений КП «Міський ринок» та ТОВ «Ринок», недійсним; зобов`язано КП «Міський ринок» м. Кременчук негайно передати Полтавській Облспоживспілці в особі Кременчуцького міського споживчого товариства майновий комплекс Центрального колгоспного міського ринку м. Кременчук (вул. Першотравнева, 43) з усіма прибудовами, побутовими, складськими, підсобними, торгівельними та іншими приміщеннями та поліпшеннями, а також іншого рухомого та нерухомого майна, зазначеного в інвентаризаційному опису в додатку №1 до договору купівлі-продажу від 24.01.1999 року (укладений ТОВ «Ринок» та КП «Міський ринок») який є його невід`ємною частиною.
		14.11.2005 року Господарським судом Полтавської області (Суддя: Ціленко В.А.) було прийнято рішення у справі №2/46 за позовом Кременчуцького міського споживчого товариства до Кременчуцької міської ради Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський», про визнання недійсним рішень, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, яким вказаний позов було задоволено частково, а саме: визнано за Кременчуцьким споживчим товариством право власності на:
		павільйон бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 22 881, 09 грн.;
		огорожу бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 7 725,08 грн.;
		криті столи бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 5 898,20 грн.
		Вказаним судовим рішенням було встановлено наступні обставини:
		«... Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.08.2002 року по справі №5/115 визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Центрального ринку в м. Кременчуці від 24.01.1999 р. між ТОВ «Ринок» і комунальним підприємством «Міський ринок» та зобов`язано останнього повернути майно у власність Кременчуцького міського споживчого товариства, згідно додатку № 1 до договору. Відповідно до вказаного додатку підлягав передачі павільйон Ново-Іванівського ринку, вартістю 22881,09 грн., огорожа Ново-Іванівського ринку, вартістю 7725,08 гри., криті столи Ново-Іванівського ринку, вартістю 5898,20 грн.
		Як засвідчує позивач, і що підтверджується Актом державного виконавця від 31.10.2003 р., спірне майно йому не повернуто, так як на балансі і в користуванні КП «Міський ринок» відсутнє.
		Враховуючи те, що право власності на спірне майно позивача оспорюється і не визнається відповідачами, позов про визнання такого права власності заявлено правомірно, а так як за рішенням суду від 01.08.2002 р. по справі № 5/115 спірне майно має бути повернуте Кременчуцькому споживчому товариству як власнику, позов підлягає задоволенню.
		В частині витребування майна із чужого незаконного володіння позов задоволенню не підлягає, так як такі вимоги заявлено до Кременчуцької міської ради, а не утримувача майна, яким є КП «Ринок Ново-Іванівський».
		За рішенням суду від 01.08.2002 р. по справі №5/115 повернути майно Кременчуцькому споживчому товариству було зобов`язано КП «Міський ринок», яке в результаті рішення сесії міської Ради від 30.08.2003 р. реорганізовано, а ринок Новоіванівський виділено в окрему самостійну структуру разом з наявним майном. Ці обставини слугували тому, що Державною виконавчою службою складено акт від 31.10.2003 р. про відсутність спірного майна у КП «Міський ринок» як на балансі, так і в користуванні.
		Поверненню підлягало нерухоме майно ринку Новоіванівський по вул. В.Бойка, 7 в м. Кременчуці, яке перейшло до новоутвореного в результаті реорганізації КП «Міський ринок» КП «Ринок Ново-Іванівський». Вказані обставини свідчать про невиконання рішення суду від 01.08.2002 р. по справі № 5/115 щодо передачі позивачеві майна згідно додатку №1 до визнаного недійсним договору від 24.01.1999 року, а саме:
		- павільйону Ново-Іванівського ринку, вартістю 22881,09 грн.; огорожі Ново-Іванівського ринку, вартістю 7725,08 грн.; криті столи Ново-Іванівського ринку, вартість 5898,20 грн., яке на момент прийняття рішення суду від 01.08.2003 р. знаходилося у КП «Міський ринок» по вул. В.Бойка, 7 в м. Кременчуці і в результаті реорганізації останнього перейшло до КП «Ринок Ново-Іванівський» ...»
		Таким чином, спірне нерухоме майно, що було передано в оренду ТОВ «Ринок» за договором купівлі-продажу від 24.01.1999 року, який був визнаний недійсним рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.12.2001 року (Суддя: Гетя Н.Г.), ТОВ «Ринок» було безпідставно передано у власність Комунальному підприємству «Міський ринок».
		30.08.2001 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області було прийнято рішення «Про реорганізацію комунального підприємства «Міський ринок». Вказаним рішенням, шляхом реорганізації Комунального підприємства «Міський ринок» на його базі було створено Комунальне підприємство «Ринок Ново-Іванівський». За актом приймання-передачі від 09.10.2001 року Комунальне підприємство «Ринок Ново-Іванівський» отримало у власність від Комунального підприємства «Міський ринок» спірне нерухоме майно.
		Посилаючись на вказане рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області та акт приймання-передачі, Комунальне підприємство «Ринок Ново-Іванівський» звернулось до господарського суду з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності.
		Наслідком судового розгляду вказаного позову є рішення Господарського суду Полтавської області від 05.09.2006 по справі №14/505 (суддя Іваницький О.Т.), яким позов задоволено. Визнано право власності Комунального підприємства Ринок "Ново-Іванівський", на об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу що розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 7, а саме:
		- одноповерхову будівлю загальною площею 349,1 кв. м. вартістю 252000 грн.;
		- торгівельні металеві павільйони з прозорою синтетичною покрівлею в кількості 29 шт., вартістю 286958,81 грн.;
		- цегляну огорожу по периметру ринку, вартістю 23617 грн.;
		- цегляні криті столи, вартістю 8715 грн.;
		Зобов`язано Комунальне підприємство «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» провести інвентаризацію цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Ринок «Ново- Іванівський», що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Кременчук, вул. Вадима Бойка, 7 і зареєструвати право власності Комунального підприємства «Ринок «Ново- Іванівський» на об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу: одноповерхову будівлю загальною площею 349,1 м. кв., торгівельні металеві павільйони з прозорою синтетичною покрівлею, цегляну огорожу, цегляні криті столи.
		Постановою Харківського апеляційного господарського суду 02.12.2014 у справі №14/505 вказане рішення було скасовано та постановлено нове. У задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
		Тобто, з аналізу вищезазначених справ вбачається, що в результаті рішенням Господарського суду Полтавської області №2/46 право власності на частину спірних об`єктів визнано за Кременчуцьким міським споживчим товариством. 
		Відповідно до висновку експерта №2256/2257 від 28.11.2019 року за результатами проведеної судової будівельно - технічної та оціночної будівельної експертизи, яка призначалася ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.11.2018 у справі №917/1598/17 до складу об`єктів нерухомості цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Ринок «Ново- Іванівський» за адресою: вул. В. Бойка, 7 у м. Кременчуці Полтавської області входять:
		- нежитлова будівля літ. "А-1";
		- громадська вбиральня літ. „Б;
		- криті столи №3, №8, №9, №10;
		- тимчасові торгові павільйони (29 шт.);
		- огорожа №3.
		Проте, встановити чи входить до складу об`єктів нерухомості цілісного майнового комплексу КП «Ринок «Ново- Іванівський» за адресою: вул. В. Бойка, 7 у м. Кременчуці Полтавської області об`єкти нерухомого майна, право власності на які визнано рішенням Господарського суду Полтавської області (Суддя Ціленко В.А.) від 14.11.2005 року у справі №2/46 за позовом Кременчуцького міського споживчого товариства до Кременчуцької міської ради Полтавської області, комунального підприємства «Ринок-Іванівський» про визнання недійсним рішень, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме:
		- павільйон бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 22881,09 грн.;
		- огорожа бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 7725, 08 грн.;
		- криті столи бувшого Ново-Іванівського ринку, вартістю 5898, 20 грн., а також чи були вони змінені внаслідок проведення будівельних робіт (капітального ремонту, реконструкції) не представляється можливим із-за ненадання комунальним підприємством «Кременчуцьке міське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Полтавської області» інвентаризаційної справи на об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Ринок «Ново- Іванівський» по вул. В.Бойка,7 т в м.Кременчуці, оскільки вона не знайдена.
		Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, виходячи з наявних доказів та обставин справи, неможливо встановити, що об`єкти нерухомості цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський», які були встановлені експертизою, входять до складу об`єктів нерухомості цілісного майнового комплексу КП «Ринок «Ново- Іванівський» за адресою: вул. В. Бойка, 7 у м. Кременчуці Полтавської області, право власності на які визнано рішенням Господарського суду Полтавської області (Суддя Ціленко В.А.) від 14.11.2005 року у справі №2/46. 
		Апелянт зазначає, що суд мав роз`яснити сторонам, що вони можуть заявити клопотання про призначення додаткової експертизи у справі та поставити на її вирішення додаткові питання з урахуванням причин ненадання відповіді експертом на поставлені ним питання. 
		Відповідно до частини 1,2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків;
		Частина 1 статті 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
		Частина 1-3 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи;
		Ч.1. ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу
		Частиною першою статті 107 ГПК України визначено, що якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
		При цьому додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.
		Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза - у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним.
		Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
		Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
		Крім того, з положень статті 107 ГПК України вбачається, що призначення додаткової експертизи є правом, а не обов`язком суду.
		Вищевказане узгоджується із практикою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 13.10.2020 у справі №926/1299/19).
		З огляду на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а призначення додаткової експертизи є правом, а не обов`язком суду, колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно необхідності проведення додаткової експертизи. 
		Крім того, апелянтом у поясненнях (вх.№1777ел695 від 14.02.2022) надано висновок експерта №9-22 від 12.02.2022. Судова колегія не приймає вказаний доказ, долучений до пояснень як такий, що поданий в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.
		Відповідно до частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
		Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України).
		Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.
		Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи». При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.
		Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603.
		Проте скаржник жодним чином у поясненнях не обґрунтовує неможливість та причини неподання вказаного доказу до суду першої інстанції. 
		Крім того, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність.
		Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20.
		Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено про визнання права власності на ширший перелік об`єктів нерухомого майна цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Ринок «Ново-Іванівський», ніж перелік об`єктів нерухомості цілісного майнового комплексу КП «Ринок «Ново- Іванівський» за адресою: вул. В. Бойка, 7 у м. Кременчуці Полтавської області, право власності на які визнано рішенням Господарського суду Полтавської області (Суддя Ціленко В.А.) від 14.11.2005 року у справі №2/46 . 
		Відповідно до пункту 3.2 статуту КП «Ринок «Ново-Іванівський», майно, яке закріплене за Підприємством, належить йому на праві господарського відання, і перебуває в комунальній власності міста. 
		Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон віджучення об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна станом підприємство користується земельною ділянкою площею 7122 кв.м., кадастровий номер 5310436100:07:001:0424, по вул. Вадима Бойка, 7 в м. Кременчуці на підставі договору оренди землі від 30.03.2007 року. Цільове призначення земельної ділянки  для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу.
		Згідно з пунктом 3 договору оренди, на земельній ділянці розташовані об`єкти цілісного майнового комплексу, а також об`єкти інфраструктури: дощова каналізація, водопровід, електромережі, телефон.
		Крім того, на земельній ділянці Підприємством побудовані також наступні об`єкти Підприємства:
		- громадський туалет на 10 місць площею 121, 8 кв.м.
		- павільйони цегляні та металеві.
		Відповідачем надані копії інвентарних карток на основні засоби підприємства.
		За твердженням відповідача об`єкти, а саме:
		- одноповерхова нежитлова будівля (площею 349,1 кв.м);
		- огорожа цегляна (довжиною 106,5 м.п.);
		- огорожа цегляна (довжиною 42,6 м.п.);
		- цегляний стіл (площею 67,2 кв.м);
		- цегляний стіл (площею 72,6 кв.м);
		- цегляний стіл (площею 72,7 кв.м);
		- цегляний стіл (площею 74,0 кв.м);
		- металеві торгівельні павільйони (площею 11,8 кв.м кожний) - 29 штук;
		- об`єкта нерухомого майна - громадського туалету на 10 місць (площею 121.8 кв.м);
		- металеві ворота (інв.№ 103003);
		- парапети (інв.№103008);
		- металеві ворота (інв. №103009);
		- торгівельний павільйон (інв.№103013);
		- торгівельний павільйон (інв.№103016);
		- торгівельний павільйон (інв.№103017);
		- торгівельний павільйон цегляний (інв.№103043);
		- торгівельний павільйон цегляний (інв.№103044);
		- торгівельний павільйон цегляний (інв.№103045);
		- торгівельний павільйон цегляний (інв.№ 103046);
		- торгівельний павільйон цегляний (інв.№103047);
		- торгівельний павільйон цегляний (інв.№103048);
		- торгівельний павільйон цегляний (інв.№103049);
		- торгівельний павільйон цегляний (інв.№103050),
		побудовані ним за кошти, отримані ним від здійснення підприємницької діяльності, передбаченої Статутом.
		Апелянт посилається на те, що оскільки все інще майно  громадська вбиральня, побудована в 2011 році після більше ніж 6 років незаконного володіння майном, та тимчасові торгівельні павільйони, були набуті відповідачем виключно за рахунок доходів від використання майна позивача, то і позов про передачу цього майна мав бути задоволений судом в повному обсязі, оскільки відповідач не довів будь-якими доказами того факту, що він отримав доходи, за рахунок яких збудував та створив зазначене майно, були отримані ним не від використання майна позивача, а з інших джерел. 
		Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження права власності на решту об`єктів цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Ринок «Ново- Іванівський». Аргумент апелянта стосовно того, що частина майна була набута відповідачем виключно за рахунок доходів від використання майна позивача і що відповідач не довів за який рахунок було створене вказане майно, відхиляється колегією суддів, оскільки тягар доказування, як вже було зазначено вище, у справі про визнання права власності на спірне майно покладається саме на позивача у справі, а не на відповідача. 
		Стосовно вимоги витребування майна із чужого незаконного володіння, колегія суддів зазначає наступне.
		Одним із речово-правових способів захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння або віндикація. Саме такий спосіб захисту був обраний позивачем. Підстави витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) врегульовано положеннями статей 387- 390 Цивільного кодексу України.
		Так, за правилами статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Аналізуючи положення статті 387 Цивільного кодексу України суд робить висновок, що зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.
		Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей.
		Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов`язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.
		При цьому у правовій конструкції витребування майна шляхом віндикації позивач повинен довести наявність таких обов`язкових елементів даного способу захисту права власності:
		- позивач є безсумнівним власником майна, що витребовується;
		- майно, що є предметом віндикації вибуло з володіння позивача поза його волею;
		- відсутні правові підстави для вибуття спірного майна з володіння позивача.
		Суд наголошує, що обов`язок доводити наявність усіх елементів такої правової конструкції покладається саме на позивача.
		Отже, звертаючись з віндикаційним позовом до суду, позивач насамперед має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, покликаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт, довіреність на розпорядження майном, договір тощо).
		Проте під час розгляду даного спору суд встановив, що позивач не довів наявності усіх зазначених елементів для віндикації спірного майна. Зокрема позивач не довів, що є власником витребуваного майна.
		Колегія суддів вважає, що під час апеляційного перегляду судового рішення судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи, наведені апелянтом не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та не свідчать про допущення будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення. Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог.
		Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
		Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX).
		Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
		При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. 
		На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.248 ГПК України.
		Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Кременчуцького міського споживчого товариства залишити без задоволення. 
		Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 у справі №917/1598/17 залишити без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
		 
		Повний текст постанови складено 28.04.2023. 
		 
		Головуючий суддя Р.А. Гетьман
		 
		Суддя Е.В. Сгара 
		 
		Суддя О.І. Склярук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...