Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 749/19/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано судом: 28.04.2023. Зареєстровано: 01.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/749/5/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020270000000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 749/19/22
		Номер провадження 1-кп/749/5/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28 квітня 2023 року                                                         м.Сновськ
		Щорський районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Щорського районного суду Чернігівської області кримінальне провадження № 42020270000000025 від 19.02.2020 року, щодо:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Городня, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в будинку АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого,
		по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення,
		передбаченого ч.2 ст.365 КК України, 
		 
		за участю: прокурора                  ОСОБА_4 
		       потерпілого                                          ОСОБА_5 
		обвинуваченого                                 ОСОБА_3 
		       захисника                                         ОСОБА_6 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він станом на 14.01.2020 згідно наказу № 124 о/с від 22.05.2017 обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області та мав спеціальне звання старшин сержант поліції. Тобто, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-ХІІ від 23.12.1993, був працівником правоохоронного органу та виконував функції представника влади, у зв`язку з чим відповідно до примітки ст. 364 КК України, являвся службовою особою. 
		У своїй повсякденній діяльності ОСОБА_3 мав керуватись Конституцією України, Законом України «Про Національну поліцію», Положенням «Про Національну поліцію», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 (в редакції від 16.09.2021), посадовою інструкцією.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі за текстом - Закон) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до вимог статті 3 Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно ч.1, 2 ст. 7 Закону, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
		Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Згідно до п. п. 1-3 ст. 18 Закону,  поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
		Відповідно до положень п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 42 Закону, поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу, як фізичний вплив (сила) та застосування спеціальних засобів.
		Згідно положень ч. 1 ст. 44 Закону поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
		Відповідно до ч. п. 5 ч. 4 ст. 42 Закону для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби як засоби примусової зупинки транспорту.
		Згідно до п. 4 ч. З ст. 45 Закону засоби примусової зупинки транспорту застосовуються для примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського щодо зупинки транспортного засобу, або якщо дії водія транспортного засобу створюють загрозу життю чи здоров`ю людини.
		Відповідно до п.п. «г» п. 9 ч. З ст. 45 Закону для примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського зупинитися застосовуються водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.
		Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 45 Закону поліції (поліцейському) заборонено застосовувати засоби примусової зупинки транспорту для примусової зупинки мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, транспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення, а також застосовувати такі засоби на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях.
		Згідно посадових обов`язків інспектора сектору реагування патрульної поліції Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, затверджених начальником вказаного відділення поліції 06.04.2018, ОСОБА_3 був зобов`язаний стежити за безпекою дорожнього руху з метою виявлення та усунення порушень правил дорожнього руху; виконувати роботу, пов`язану з охороною громадського порядку та забезпеченням публічної безпеки, профілактикою правопорушень; сприяти дотриманню правил громадського порядку, перешкоджати антигромадським та злочинним діям громадян; під час патрулювання запобігати та виявляти порушення громадського порядку та інші адміністративні правопорушення; під час виконання повноважень, у випадках і в порядку, передбачених статтями 43- 46 Закону України «Про національну поліцію», застосовувати заходи примусу.
		Однак, усупереч вищевказаним вимогам законодавства та своїх посадових обов`язків ОСОБА_3 , перебуваючи згідно розстановки нарядів на 14.01.20І0, у період часу з 08.00 години 14.01.2020 по 08.00 годину на добовому чергуванні у складі ГРПП разом із працівниками Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на службовому автомобілі марки «SkodaRapid», н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_10 , здійснювали патрулювання вулиць міста Сновськ (на даний час Корюківський район) Чернігівської області.
		Рухаючись по вул. Костюченка у м. Сновськ, 14.01.2020 приблизно о 21 годині 50 хвилин працівник поліції ОСОБА_3 , разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 виявили мопед марки «Yamaha», без реєстраційного номера, що рухався їм назустріч, за кермом якого перебував ОСОБА_5 , який повернув на вул. Вокзальна. Відразу після цього працівник поліції ОСОБА_3 разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 почали рух за ОСОБА_5 на службовому автомобілі «SkodaRapid», не висуваючи вимоги зупинитись. Надалі, приблизно о 22.00 годині 14.01.2020 ОСОБА_5 , перебуваючи на території залізничного вокзалу м. Сновськ, розташованого за адресою: Чернігівська область, (на даний час Корюківський район), м. Сновськ, вул. Вокзальна, 1, керуючи вищевказаним мопедом, намагався проїхати через хвіртку воріт паркану, розміщеного біля вокзалу. В цей час, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень із застосуванням насильства, раптово підбіг ззаду до ОСОБА_5 та кулаком правої руки умисно вдарив його у праве плече, після цього цією ж рукою застосував прийом удушення шляхом захвату рукою шиї ОСОБА_5 .
		У свою чергу ОСОБА_5 , після раптового незаконного застосування насильства стосовно себе ОСОБА_3 , який не висував жодних законних вимог та не представлявся, інстинктивно почав рух вперед в напрямку вул. Ю. Костюченка у м. Сновськ. При цьому, ОСОБА_3 , перевищуючи надану йому владу та свої службові повноваження, грубо порушуючи правила примусової зупинки двоколісного транспортного засобу, застрибнув на мопед позаду ОСОБА_5 та, застосовуючи до нього болісні дії, а саме прийом удушення шляхом захвату правою рукою його шиї, під час руху мопеда упродовж близько 400 метрів продовжив незаконне застосування насильства, завдавши кулаком лівої руки не менше 5 ударів в область лівої скроні ОСОБА_5 та близько 3-5 ударів в область потилиці останнього.
		У результаті отриманих ударів в область голови ОСОБА_5 , проїжджаючи біля будинку № 31 по вул. Ю. Костюченка в м. Сновськ, втратив рівновагу та впав з мопеда на ліву сторону на асфальтобетонне покриття, дороги. При цьому, ОСОБА_3 впав з мопеда зверху на ОСОБА_5 . У подальшому, після того як ОСОБА_5 піднявся на ноги та підійшов до мопеда, щоб заглушити двигун, до нього наблизився ОСОБА_3 та кулаком правої руки вдарив його у ліву скроню, в результаті чого ОСОБА_5 впав на землю та втратив свідомість.
		Унаслідок вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом лівої скроневої кістки в області луски та піраміди, забоєм головного мозку, суборахноїдальним крововиливом, переферичним парезом лицевого нерву зліва, лівобічним травматичним отитом, лівобічною посттравматичною нейросенсорною приглухуватістю 1 ст., саднами та синцями обличчя, котрі, в сукупності, як єдине багатокомпонентнеушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Крім того у нього виявлені закритий перелом лівої ключиці в середній третині зі зміщенням уламків, перелом лівої лопатки без зміщення уламків, котрі як усі в сукупності, так і кожне окреме відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я на строк понад 21 добу. Також у нього виявлено синець на лівому плечі, котрий відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, щоне спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість не визнав та пояснив, що 14.01.2020 року о 08.00 год він, як інспектор поліції у складі наряду СРПП зі старшим групи ОСОБА_10 та інспектором ОСОБА_9 заступили на добове чергування. Виконували задачі по охороні громадського порядку і підтримці безпеки дорожнього руху у м.Сновську Корюківського району. Всі були вдягнені у форменний одяг поліцейського та чергували на службовому автомобілі «Skoda Rapid». Приблизно о 22 годині виконуючи патрулювання в районі залізничного вокзалу. За кермом сидів ОСОБА_9 , поряд ОСОБА_10 , а обвинувачений на задньому сидінні. У районі вокзалу звернув ліворуч у сторону міста і побачили попереду метрів за 100 червоні габарити двоколісного транспортного засобу мопеда, та поїхали у цьому напрямку. Транспортний засіб повернув до магазину «Люкс», а потім звернув ліворуч з хаотичними рухами ліхтаря вправо-вліво на вул.. Ю. Костюченко, а потім пропав з поля зору. Вимог про зупинку двоколісного транспортного засобу не подавали. Проїхавши вперед побачили, що на правій стороні узбіччя ОСОБА_5 підіймає мопед. Вони втрьох вийшли з автомобіля та запитали, що сталося чи потрібна допомога. Потерпілий відповів, що впав з мопеда та медичної допомоги не потребує. Скільки осіб їхало на мопеді, він не бачив. ОСОБА_5 комусь зателефонував і сказав, що зараз під?їде товариш і вони самі розберуться. Відразу ж, хвилин через дві, автомобілем під?їхав ОСОБА_13 , та сказав, що потерпілий його товариш і вони допомоги не потребують, а потерпілого він сам відвезе додому. Мопед не мав механічних пошкоджень, видимих тілесних ушкоджень та крові у потерпілого не було, від допомоги він відмовлявся, тому поліція продовжила несення служби. Через декілька днів, коли вони чергували, під?їхав ОСОБА_13 та повідомив, що відвіз ОСОБА_5 додому, а після до лікарень м.Сновська та м.Корюківки, а потім до обласної лікарні в м.Чернігів, оскільки останній в результаті падіння з мопеду отримав складні тілесні ушкодження. У подальшому місцеві жителі розповідали, що ОСОБА_5 розказував, що обвинувачений вдарив його по голові пістолетом, а Потошний і ОСОБА_9 зламали ключицю. Через деякий час знову під?їхав ОСОБА_14 і сказав, що ОСОБА_5 дуже ображений, оскільки через працівників поліції він впав з мопеда та отримав в результаті падіння тілесні ушкодження і буде писати заяву до правоохоронних органів. ОСОБА_14 сказав, що розуміє і знає як все було, але працівникам поліції, тепер бажано зустрітися з потерпілим. Вони відмовилися. Через декілька днів з внутрішньої безпеки поліції надійшов лист, щоб допитати їх з приводу ситуації, що сталася. Оскільки на них була написана заява, поліцейські вирішили зустрітись і з?ясувати у ОСОБА_5 чого ж він через півтора місяця став скаржитись на них. На зустріч з потерпілим поїхали ОСОБА_3 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . При розмові з потерпілим були присутні його дружина та його друзі ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Потерпілий сказав, що аби вони не їхали слідом за ним, то він би не впав і не отримав тілесних ушкоджень, скаржився на стан здоров?я і розповів як змінилась якість життя та показав медичні документи з лікарень і заявив, що їм не місце у правоохоронних органах, погрожував кримінальним переслідуванням. Особисто він не знайомий з ОСОБА_5 , але знає його очно, оскільки вони з ОСОБА_17 їздили до Російської Федерації та Білорусі де скуповували пальне і займались незаконним збутом пального. Ні обвинувачений ні інші поліцейські не завдавали потерпілому тілесних ушкоджень. Чому саме ОСОБА_5 звинувачує, обвинуваченого, не знає. Технічного стану дорожнього покриття він не пам?ятає, оскільки воно не досліджувалось, бо протокол не складався і не було потерпілої сторони. Повідомлень на лінію 102 не було повідомлення. Потерпілий впав з мопеда, бо не впорався з керуванням, а причини цього можуть бути різні. Візуальних ознак сп?яніння у ОСОБА_5 не було помітно. У свідка ОСОБА_18 немає підстав оговорювати ОСОБА_3 , але ж свідок так і не вказав, що на мопеді їхав саме обвинувачений. Мета поїздки до потерпілого додому була для того, щоб з?ясувати у ОСОБА_5 чого він не повідомив про неправомірні дії поліції на лінію 102 та не викликав слідчо-оперативну групу чи не повідомив ДБР по гарячим слідам для документування злочину. Проте, ОСОБА_5 викликав свого знайомого, колишнього начальника ДАЇ, він же був заступником начальника Щорського райвідділу, саме ця особа сказала, що потерпілий його товариш він відвезе додому і претензій немає. У ОСОБА_14 вони запитували чому раніше не було претензій до працівників поліції, а тепер за спливом півтора місяця вони виникли. Він пояснив, що знає ситуацію і сам не хотів, щоб так було, але потерпілий ображений на них. Матеріальну допомогу потерпілому вони не пропонували. 
		Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що 14.01.2020 року до 21-50 знаходився у знайомого ОСОБА_13 спиртне не вживав, потім заїхав в магазин АТБ і приблизно о 22 годині повертався мопедом додому. На залізничному переїзді назустріч йому зі світлом дальніх фар їхав автомобіль. Порівнявшись з автомобілем потерпілий розпізнав службовий поліцейський автомобіль. За переїздом поліцейський автомобіль розвернувся та поїхав слідом за ним. Щоб уникнути адміністративної відповідальності, оскільки мопед був без державної реєстрації, а ОСОБА_5 без мотошлема, вирішив заїхати у сторону залізничного вокзалу і сховатись. Він заїхав за бетону огорожу, що розташована на залізничному вокзалі, мопед залишив на пероні та пішки пішов в бік місця розташування воєнізованої охорони. Пройшовши метрів 200 побачив, що поліцейські поїхали, тому повернувшись до мопеда та через територію залізничного вокзалу, біля будівлі вокзалу під"їхав до хвіртки вокзалу. Раптом він помітив, що з боку перону за ним хтось біжить. Він подумав, що то сторож, став проводити мопед у хвіртку та продовжив рух далі, але позаду отримав удар в праве плече. Позаду на мопед застрибнув чоловік, який правою рукою шляхом захвату за шию намагався скинути його з мопеда. Оскільки до потерпілого застосовувався прийом захвату рукою його шиї, відповідно натягувався ручка газу транспортного засобу та продовжився рух вже вдвох зі швидкістю 30-40 км. Аби він відпустив ручку газу, то вони б впали вдвох. При цьому чоловік застосовував до нього насильство заподіявши не менше п?яти ударів кулаком лівої руки в ділянку лівої скроні. Так вони проїхали 300-400 метрів до перехрестя в районі магазину «Люкс» де ледь не збили свідка ОСОБА_18 . При освітленні від вуличного ліхтаря потерпілий впізнав працівника поліції ОСОБА_3 . Після чергового удару шапка з голови сповзла на очі він не впорався з керуванням і вони обоє впали з мопеду на його ліву сторону на асфальтне покриття дороги. Спочатку впав потерпілий, а на нього обвинувачений, мопед проїхав вперед і впав на праву сторону дороги. Потерпілий підвівся та поставив мопед на підніжку, а обвинувачений вирішивши, що він буде тікати знову наніс удари по голові від чого ОСОБА_5 втратив свідомість та впав на асфальт і отямився від того, що його штовхав працівник поліції ОСОБА_9. ОСОБА_9 запитав чи доїде він додому і намагався підняти його за руку, але він відповів, що у нього болить плече. Як раз йому зателефонував ОСОБА_14 який приїхав на місце події і відвіз потерпілого додому, а мопед на прохання ОСОБА_14 свідок ОСОБА_18 відвів додому. Особисто ОСОБА_5 не був знайомий зі свідком ОСОБА_18 , але знає, що він живе на сусідній вулиці. Потерпілому невідомо, що ОСОБА_14 працював в правоохоронних органах. У цей вечір він не був в одному товаристві з ОСОБА_18 . ОСОБА_14 з дому відвіз потерпілого до лікарні, бо він себе погано почував. У районних лікарнях і обласній лікарні потерпілий пояснював, що отримав травми при падінні в побуті, бо не думав, що отримав такі серйозні травми, наслідком яких є інвалідність. До того ж, він був під дією медичних препаратів і не міг оцінювати ситуацію правильно. Після виписки з обласної лікарні в лютому 2020 року його товариші ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , інші знайомі, порадили йому звернутися з заявою до правоохоронних органів. Працівники поліції: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 приїжджали до нього додому та вибачалися. ОСОБА_9 пропонував 100 тис.грн. Але так ніхто з них нічого не відшкодував. Потерпілий отримав травму голови, перелом руки та став інвалідом 3 групи. Якість життя у потерпілого змінилось, погане самопочуття, болить голова, погіршилась пам?ять, погіршився слух. Просить стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в сумі 63795,65 грн. та моральну шкоду в сумі 300 000 грн. Просить обрати відносно обвинуваченого сувору міру покарання. 
		Свідок ОСОБА_23 пояснив, що 14.01.2020 року о 21-40 год він по вулиці Костюченко пішов в центр міста до магазину. Маршрут пролягав через магазин «Люкс», залізничний вокзал та залізничні колії. Дійшовши до перехрестя, що знаходиться в районі магазину «Люкс» та залізничного вокзалу, побачив як зі сторони вокзалу на мопеді їхало два чоловіки. Водій був вдягнений у камуфляжний одяг, а пасажир у темний поліцейський одяг. Пасажир обхопив водія рукою за шию та викрикував вимогу про зупинку водія та чулась нецензурна лайка. Обличчя обох не розгледів. Мопед з людьми проїхав в бік дев?ятого магазину, на вул. Ю. Костюченко і свідок почув звук падіння транспортного засобу. Повертаючись з магазину свідок здалеку побачив біля місця пригоди службовий автомобіль поліції та мікроавтобус. Хто саме з поліцейських був на місці, свідок не знає, бо це було метрів за 300 до місця пригоди. Бачив як поліцейський сів до автомобіля і від?їхав, а залишилися потерпілий і ОСОБА_14 . Коли свідок підійшов, то побачив, що з вуха у ОСОБА_5 текла кров. ОСОБА_14 запропонував відвезти його до лікарні, але потерпілий відмовився. Тоді ОСОБА_14 забрав потерпілого в автомобіль, щоб відвезти додому, а свідка попросили відігнати мопед. Інших учасників події не було. Свідок знайомий з потерпілим і ОСОБА_14 , але у дружніх стосунках з ними не перебуває. Від потерпілого недалеко проживає та і навчались в одній школі. Дорожне покриття було нормальне. Самого моменту падіння не бачив, проте чув. Проміжок часу, що зайняв на дорогу від місця зустрічі мопеда на перехресті біля магазину «Люкс» до магазину АТБ та повернення назад становив приблизно 20-25 хвилин. 
		Свідок ОСОБА_13 пояснив, що 14.01.2020 року приблизно о 22 годині він зателефонував потерпілому, а він попросив під?їхати до магазину «Люкс» в м.Сновську. Свідок, як раз знаходився в трьох хвилинах від цього місця. Він автомобілем проїхав по вулиці Костюченко та за магазином «Люкс» побачив, що майже посеред дороги лежить потерпілий, лежить мопед, поряд стоїть поліцейський ОСОБА_9 , біля службового автомобіля знаходився поліцейський Потошний, обвинувачений стояв у стороні. У потерпілого з уха текла кров, ОСОБА_9 хотів підняти за руку ОСОБА_5 , але той сказав, що сильно болить рука. Ознак алкогольного сп?яніння у потерпілого він не помітив. Ця подія відбулась дуже швидко, ніхто нічого не пояснював, що сталося, а можливо він уже за спливом часу не пам?ятає. Як раз підійшов знайомий ОСОБА_18 і сказав, що бачив як на мопеді їхало два чоловіки, той, що посаду кричав про зупинку та був вдягнений у поліцейський одяг. Свідок попросив ОСОБА_18 доставити мопед додому, а ОСОБА_5 сам підвівся, сів до автомобіля і він відвіз його додому, а з дому до лікарні. Він же возив його до обласної лікарні. Зі слів потерпілого йому відомо, що проїжджаючи біля адмінприміщення залізничного вокзалу у хвіртку йому на мопед заплигнув чоловік який наніс йому удари в ділянку вуха від чого ОСОБА_5 впав, на асфальтне покриття, як сказав потерпілий, що це був ОСОБА_3 . Стан дорожнього покриття був нормальний. 
		Свідок ОСОБА_21 , пояснив, що він перебуває у дружніх стосунках з потерпілим та проживає недалеко від нього, вони знайомі років дванадцять. У лютому 2020 року тільки після виписки з Чернігівської обласної лікарні потерпілий розповів свідку, що 14 січня 2020 року він їхав на мопеді. Йому на мопед позаду застрибнув працівник поліції ОСОБА_3 наніс удари по голові та вони впали з мопеду. У лютому 2020 року свідку зателефонував потерпілий і попросив побути присутнім при розмові з працівниками поліції, які приїжджали до нього додому. Тема розмова була про ситуацію, що стався між поліцією та ОСОБА_5 . ОСОБА_3 сказав, що він не хотів, щоб так сталося. Поліцейські хотіли компенсувати якусь суму, але так нічого і не домовились, оскільки вони боялися, що їхня розмова може бути записана. При розмові були присутні: свідок, ОСОБА_16 , потерпілий і його дружина. З розмови свідок зрозумів, що до події причетний ОСОБА_3 і решта поліцейских в деякій мірі причетні, бо разом чергували. Про деталі події виключно дізнався від ОСОБА_5 . Зустріч з потерпілим ініціювали самі поліцейські. При зустрічі поліцейські не пояснювали хто і які конкретні дії вчиняв відносно ОСОБА_5 , але не заперечували факту того, що в результаті нанесених ударів потерпілому останній впав з момеду і отримав тілесні ушкодження. Проте сказали, що потерпілому нереально буде довести вину працівників поліції і сказали, що можуть компенсувати лікування, але сума не обговорювалася. 
		Свідок ОСОБА_26 пояснила, що 14.01.2020 року десь о 22 годині ОСОБА_13 товариш чоловіка ОСОБА_5 привіз його додому. Він не перебував в стані алкогольного сп?яніння, на обличчі були сліди крові, зламана ключиця, погляд був в нікуди. Потерпілий не хотів нічого розповідати, сказав, що впав і вдарився головою. Чоловік не хотів їхати до лікарні. Оскільки стан здоров?я його погіршувався таки свідок наполягла і ОСОБА_13 відвіз їх до Сновської ЦРЛ, За станом здоров?я він у приймальному відділенні не міг нічого пояснити і сказав, що впав. На слідуючий день його відвезли на МРТ до Корюківської ЦРЛ, де лікар сказав що у нього серйозна травма голови і чоловіка направили до Чернігівської обласної лікарні. Потерпілий не міг пояснити, що з ним сталося і коли лікувався в обласній лікарні. Вже коли виписався додому до нього приїхали друзі і він розповів їм, що їхав додому побачив поліцейський автомобіль, який розвернувся різко та почав за ним їхати. Чоловік звернув до вокзалу, а коли виїжджав у хвіртку на нього хтось напав. Він впізнав поліцейського ОСОБА_3 . По дорозі він його бив по голові і вони впали. Потім під?їхали працівники поліції Потошний і ОСОБА_9 . Вже після виписки з лікарні через місяць поліцейські приїжджали додому, щоб переконати їх, що їм нічого не буде. Коли свідок розповіла про наслідки травми, то обвинувачений підтвердив, що впав зверху на чоловіка. Відшкодування шкоди ОСОБА_3 не було. Стан здоров?я у чоловіка незадовільний. Вважає, що тілесні ушкодження чоловік отримав із-за протиправних дій поліцейського ОСОБА_3 . У Сновський ЦРЛ чоловік пояснив лікарю, що травми отримав від падіння з мопеду. Заяву до правоохоронних органів десь написано через місяць. Про обставини отримання травми чоловіком, свідок дізнаявся лише після його виписки з лікарні. Чоловік переховувався від проліцейських бо був без шолома. 
		Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він працює начальником сектору реагування ПП, обвинувачений на той час працював інспектором. Стосунки з обвинуваченим нормальні, з потерпілим була конфліктна ситуація з приводу незаконної торгівлі бензином. Взимку 2020 року він разом з обвинуваченим ніс службу по охороні громадського порядку на службовому автомобілі. Рухались в районі залізничного вокзалу доїхали до перехрестя вулиць Костюченко та Шевченко в районі магазину «Люкс» побачили попереду мопед, який рухався в попутному напрямку виляв та повернув ліворуч на вулицю Костюченко . Проїхавши слідом побачили, що на асфальті лежить мопед і потерпілий. Зупинились, допомогу не надавали ОСОБА_5 , бо видимих тілесних ушкоджень чи крові не було. Візуально стан алкогольного сп?яніння не прослідковувався. Хвилин через п?ять на сірому мікроавтобусі під?їхав ОСОБА_13 та сказав, що допомоги не потрібно. Сам забере потерпілого і мопед. Потерпілий їхав без пасажира та не пояснював причину падіння. Протокол про скоєння ДТП не оформляли, бо не було потерпілих. Стану дорожнього покриття він не пам?ятає. Свідок, а також обвинувачений та ОСОБА_9 їздили додому до ОСОБА_5 . Свідок розмовляв з дружиною з приводу ситуації, що сталась, а ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розмовляли з потерпілим. З?ясовували чому ОСОБА_5 написали заяву до ДБР. 
		Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він колишній працівник поліції, 14 січня 2020 року ніс службу на добовому чергуванні у складі сектору реагування ПП по м.Сновськ. Старший зміни був майор ОСОБА_10 , обвинувачений та свідок. Десь о 22 годині вони виконували патрулювання території залізничного вокзалу. За кермом службового автомобіля сидів свідок, поряд ОСОБА_10 , позаду обвинувачений ОСОБА_3 . Проїжджаючи у напрямку магазина «Люкс» вул. Шевченко побачили, як ліворуч на вул. Ю. Костюченко повернув мопед з червоними габаритними вогнями. Проїхавши перехрестя вул.Шевченко біля магазину повернули ліворуч і поїхали в напрямку руху мопеда. Хто керував транспортним засобом, скільки чоловік їхало на мопеді, він не бачив бо було темно. Попереду, метрів за 200-300, мопед почав виляти щезло світло габаритів. Проїхавш вперед побачили, що чоловік у якому свідок впізнав ОСОБА_5 , вже підняв мопед. Зупинившись біля потерпілого всі працівники поліції вийшли зі службового автомобіля та запитали, що сталось. ОСОБА_5 пояснив, що впав на мопед. Чи потерпілий, чи йому хтось зателефонував і буквально на протязі 5 хвилин під?їхав бусом відомий всім у місті ОСОБА_29 , колишній начальник ДАІ, заступник начачальника Щорського РВУМВС, який є товаришем ОСОБА_5 . Поспілкувавшись потерпілий пояснив, що медичної допомоги не потребує, претензій не має, ознаки алкогольного сп?яніння були відсутні, потерпілої сторони не було, тому складати протокол на потерпілого та повідомляти службу 102 не було необхідності. ОСОБА_14 сказав, що сам допоможе товаришу. Тому поліцейський патруль продовжив патрулювання. Ця подія зайняла 10 хвилину ну максимум 15 хвилин. Причиною падіння з мопеда свідок припускає, що була втеча потерпілого від поліцейського патруля, бо зазвичай коли водії мопедів бачать поліцейських на службовому автомобілі так і роблять. Через декілька днів стали ходити розмови про те, що потерпілий отримав тілесні ушкодження і збирається писати заяву. Приблизно через місяць ОСОБА_14 повідомив поліцейських, що ОСОБА_5 збирається писати заяву до правоохоронних органів та рекомендував поговорити з потерпілим. Поліцейські виришили з?ясувати, чому потерпілий не мав до них ніяких питань, а тепер з?явились заяви до правоохоронних органів, внутрішньої служби. Свідок з ОСОБА_10 та ОСОБА_3 їздили до ОСОБА_5 додому. При розмові були присутні його дружина, сам потерпілий, друзі потерпілого ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Потерпілий сказав, що отримав травми при падінні з мопеда, показав медичні виписки з лікарні. Свідка дивує поведінка потерпілого якщо він отримав тілесні ушкодження ще місяць тому назад, то чому він не повідомив відразу правоохоронні органи. Через 6 місяців потерпілий разом з якимось чоловіком, якого представив своїм адвокатом, у районі Герасимового озера в м.Сновську через ОСОБА_14 ініціював зустріч. Свідок приїхав з ОСОБА_10 , обвинуваченого не було з ними. Потерпілий сказав, що можно залагодити питання за 15 тисяч доларів в іншому випадку шантажував поліцейських кримінальним переслідуванням. Свідок вважає, що потерпілий впав з власної необережності, ожеледиці і ям не було. Він чомусь злякався патрульного автомобіля. У присутності ОСОБА_14 відбулася розмова з ОСОБА_5 , він сказав, що все нормально, у нього нічого не болить, претензій не має. Що ОСОБА_29 , що ОСОБА_31 колишні працівники міліції. Обоє звільнилися десь у 2015 році за власним бажанням. Вони є друзями потерпілого ОСОБА_5 . Суб?єктивна думка свідка в тому, що у потерпілого до поліцейських особиста неприязнь, оскільки ОСОБА_5 разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 займалися перевезенням нафтопродуктів з Білорусії та Росії та займалися її незаконною реалізацією у гаражах. Місто Сновськ маленьке і всі про це знали. Незадовго до цих подій за незаконну реалізацію нафтопродуктів складався протокол про адміністративне порушення, вилучалися нафтопродукти. Свідку відомо, що обвинувачений ОСОБА_3 і ОСОБА_20 працювали разом у південно-західному ЛВ міліції на ст.Щорс. Чому не перевірили документи у ОСОБА_5 на належність транспортного засобу, свідок не пояснив. Свідок не бачив, щоб у попутному напрямку руху і протилежному напрямку міста в районі магазину «Люкс» хтось йшов по вулиці. На вулиці ліхтарі не горіли. Грошові кошти на відшкодування шкоди потерпілому, працівниками поліції не пропонувалися. 
		На підтвердження винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України ОСОБА_3 стороною обвинувачення надано наступні письмові докази: 
		заява про вчинення злочину від 13.02.2020 року в якій потерпілий ОСОБА_5 виклав обставини події, що мала місце 14.01.2020 року о 22 годині 00 хвилин (а.с.14,15 т.2);
		виписка №850 із медичної картки стаціонарного хворого нейрохірургічного відділення КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради,  згідно з якою  ОСОБА_5 з 15.01.2020 року по 28.01.2020 року перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом Поєднана краніо-скелетна травма  ВЧМТ. Перелом кісток основи черепа (ліва скронева кістка). Забій головного мозку. Субарахноїдальний крововилив. Периферійний парез лицевого нерву зліва. Закрити перелом лівої ключиці зі зміщенням. Лівобічний травматичний отит. Зі слів ОСОБА_5 , травму отримав 14.01.2020 року о 22 годині 00 хвилин в результаті падіння (а.с.218 т.1, 25 т.2);
		результат комп`ютерної томографії ACTIVION 16 згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено ряд тілесних ушкоджень та рекомендовано консультація нейрохірурга (а.с.219 т.1 а.с.24 т.2).
		рапорти старшого оперуповноваженого в ОВС Чернігівського управління ДВБ НП України підполковника поліції  ОСОБА_32  від 13.04.2020 року та від 10.04.2020 року, згідно з яким  оперуповноваженим було встановлено, що 14.01.2020 року працівниками Сновського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області жодні документи відносно ОСОБА_5 не складались (а.с.246,247 т.1);
		копія журналу розстановки нарядів на 14.01.2020 року, згідно з яким обвинувачений ОСОБА_3 14.01.2020 року перебував в наряді по СРПП з 08 години 00 хвилин по 15.01.2020 року 08 годину 00 хвилин (а.с.248-251 т.1);
		довідка начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області  ОСОБА_33 , про те, що   обвинувачений ОСОБА_3 з травня місяця 2017 року  проходить службу на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №2 Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (а.с.252 т.1);
		висновок службового розслідування за фактом, внесення відомостей до ЄРДР №42020270000000025 з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України відносно поліцейських Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, від 27.05.2020 року, яким вказане службове розслідування  закінчено (а.с.2-5 т.2);
		наказ ГУНП в Чернігівської області про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії від 31.03.2020 року№568, яким утворено дисциплінарну комісію у певному складі (а.с.6 т.2).
		наказ  ГУНП в Чернігівської області від 27.04.2020 року №708, яким продовжено строк проведення службового розслідування (а.с.7 т.2);
		копія журналу виїзду та повернення транспортних засобів Сновського ВП МВП ГУНП в Чернігівській області, інвентарний номер 184, з якого вбачається, що за кермом автомобіля Шкода 14.01.2020 року був ОСОБА_9 , який о 7 годині 57 хвилин здійснив виїзд на ньому (а.с.8,9 т.2);
		копія журналу реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною зброєю Сновського ВП МВП ГУНП в Чернігівській області, інвентарний номер 277, з якого вбачається, що обвинувачений дудко інструктаж пройшов, про що свідчить його підпис (а.с.10 т.2);
		медичні документи з яких вбачається отримання ОСОБА_5 , тілесних ушкоджень, отримання медичної допомоги (а.с.16-25 т.2);
		виписка із медичної картки стаціонарного хворого №458 від 20.02.20 року з якої вбачається, що  ОСОБА_5 , отримував медичну допомогу у Сновській ЦРЛ. При зверненні за медичною допомогою  пояснював, що тілесні ушкодження у побуті (а.с.26 т.2);
		лист  КМЗ «Обласний Центр медико-соціальної експертизи» Чернігівської обласної ради від 28.05.2020 року №03-05/213, з якого вбачається, що 12.05.2020 року  ОСОБА_5 , був оглянутий фахівцями Чернігівської травматологічної міжрайонної спеціалізованої  МСЕК. За результатами огляду ОСОБА_5 , встановлено третю групу інвалідності на строк 1 рік. Причина інвалідності «загальне захворювання» (а.с.31,32 т.2);
		запит від 13.05.2020 року вих. №11-11662/03-2020 слідчого Другого слідчого відділення ОСОБА_35 до КНП «Чернігівська обласна лікарня», про необхідність надання до ТУ ДБР медичної картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_5 , для призначення судово-медичної експертизи (а.с.33 т.2);
		лист від 27.05.2020 року №3-05/289, що наданий КНП «Чернігівська обласна лікарня» на запит слідчого  від 13.05.2020 року вих. №11-11662/03-2020, за змістом якого медичний директор з лікувально-діагностичної роботи КНП «Чернігівська обласна лікарня»   ОСОБА_36  надіслав на адресу слідчого Другого слідчого відділення ОСОБА_35 медичну картку стаціонарного  хворого №850 на громадянина ОСОБА_5 . Після розгляду справи медичний директор ОСОБА_36 попросив повернути медичну картку стаціонарного хворого. Зазначений лист слідчим отримано 03.06.2020 року вхідний 16729 (а.с.34 т.2);
		клопотання представника потерпілого, адвоката ОСОБА_37   від 30.10.2020 року, що не містить вхідного ДБР згідно з яким, представник потерпілого для призначення судово-медичної допомоги надав слідчому медичні документи потерпілого, медичну картку амбулаторного хворого №8724, оригінал довідки до акту огляду  МСЕК №679706, оригінал виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №2196, оригінал консультативного висновку медичного центру, копію виписки №850 із медичної справи стаціонарного хворого, копію листка лікарських призначень потерпілому, копія заключень  КТ Корюківської ЦРЛ, копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого №458 (а.с.35 т.2);
		клопотання представника потерпілого, адвоката ОСОБА_37   від 07.12.2020 року за яким представник потерпілого надав прокурору оригінали медичних документів потерпілого, зокрема три рентгенівські знімки та диск з КТ головного мозку, що необхідні для проведення судово-медичної експертизи (а.с.36 т.2). 
		супровідний лист від 15.12.2020 року №31-2436-20 за змістом якого прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_38 направив начальнику КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_39 » постанову про призначення судово-медичної експертизи та інші документи необхідні для її проведення, зокрема медичні катки амбулаторного та стаціонарного хворого, рентгенівські знімки та диск з КТ головного мозку потерпілого (а.с.37 т.2);
		клопотання лікаря судово-медичної експертизи КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»  ОСОБА_40 від 18.12.2020 року №06-01/177 про необхідність надати в його розпорядження медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_5 , яка перебуває в розпорядженні Сновської ЦРЛ (а.с.40 т.2);
		запит прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_38 до Генерального директора  КНП «Сновська центральна районна лікарня» ОСОБА_41 від 29.12.2020 року №31-2436-20, про необхідність надання до Чернігівської обласної прокуратури медичну картку стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_5 , який проходив лікування у період з 14.01.2020 року по 15.01.2020 року (а.с.41 т.2). 
		лист від 12.01.2021 року №02-15, що наданий КНП «Сновська центральна районна лікарня» на запит прокурора від 29.12.2020 року №31-2436-20, за змістом якого вказаний вище медичний заклад надіслав на адресу прокурора копію медичної картки стаціонарного  хворого на громадянина ОСОБА_5 , який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні медичного закладу  з 14.01.2020 року по 15.01.2020 року на 24 аркушах (а.с.42 т.2).
		лист прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_42 від 12.01.2021 року №31-2436-20 до судово-медичного експерта КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»  ОСОБА_40 копію медичної картки стаціонарного  хворого на громадянина ОСОБА_5 , №201 на 18 аркушах  (а.с.43 т.2).
		супровідний лист на ім`я прокурора ОСОБА_4 від КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»  №06-01/70 від 14.01.2021 року за змістом якого прокурору надіслано  висновок експерта  №626 з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №42020270000000025 з додатками;
		висновок експерта  КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»  ОСОБА_40 №626 за змістом якого: у громадянина  ОСОБА_5 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно - мозкової травми з переломом лівої скроневої кістки в області луски та піраміди, забоєм головного мозку, субарахноїдальним крововиливом, периферичним парезом лицевого нерву зліва, лівобічним травматичним отитом, лівобічною посттравматичною нейросенсорною приглухуватістю І ст, саднами та синцями обличчя, котрі, в сукупності, як єдине багатокомпонентне ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Крім того у нього виявлені закритий перелом лівої ключиці в середній третині зі зміщенням уламків, перелом лівої лопатки без зміщення уламків, котрі як усі в сукупності, так і кожне окремо відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за охранкою тривалого розладу здоров"я на строк понад 21 добу. Також у нього мається синець на лівому плечі, котрий відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від ДІЇ тупих, твердих предметів по механізму удару та тиснення; тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 , по давності утворення можуть відповідати даті 14.01.2020 року та умовам, зазначеним в описовій частині даної постанови; комплекс тілесних ушкоджень, виявлений у ОСОБА_5 , міг утворитись в результаті його падіння з мопеду, що рухався на тверду поверхню; комплекс тілесних ушкоджень з локалізацією в ділянці голови, виявлений у ОСОБА_5 та синець на лівому плечі виникли від дії тупих, твердих предметів, в тому числі, могли утворитися і від нанесення ударів кулаком. При проведенні судово - медичної експертизи у ОСОБА_5 , не виявлено тілесних ушкоджень, які б могли свідчити про його удушення (а.с.45-51 т.2);
		протокол проведення слідчого експерименту від 07.07.2021 в період часу з 10-36 год до 10-58 год, який супроводжувався відеозаписом процесуальної дії, який був переглянутий в судовому засіданні та в ході якого ОСОБА_5 , надав в усній формі відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та показав механізм вчинення кримінального правопорушення відносно нього (а.с. 57-62 т.2);
		постанова про доручення проведення додаткової судово-медичної експертизи від 20.08.2021 року з супровідним листом від 20.08.2021 року №11-05-9284/21, якою призначено  додаткову судово-медичну експертизу, проведення якої доручено КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» (63-68 т.2);
		висновок експерта  КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»  ОСОБА_40 №415 (додаткова до висновку експерта №626 від 15.12.2020-13.01.2021 року) з супровідним листом, за змістом висновку тілесні ушкодження, що малися в ОСОБА_5 по давності утворення  можуть відповідати даті 14.01.2020 року, а комплекс тілесних ушкоджень, що виявлені у потерпілого, міг утворитися одномоментно в результаті падіння зі скутера на тверду поверхню (а.с.69-79 т.2);
		довідка заступника начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_43 про те, що ОСОБА_3 в період з 14.01.2020 року по 19.02.2020 року у щорічній відпустці не перебував (а.с.83 т.2);
		довідка начальника чергової частини УОАЗОР ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_44 про те, що відповідно бази даних ІПНП  14.01.2020 року до Сновського ВП або ГУНП в Чернігівській області жодних повідомлень про подію за фактом падіння зі скутера та отримання тілесних ушкоджень  ОСОБА_5 не було (а.с.84 т2);
		витяг з наказу ГУНП в Чернігівській області від 22.05.2017 року №124 о/с «По особовому складу» за змістом якого ОСОБА_3 , призначено інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП, та присвоєно йому спеціальне звання «старший сержант поліції» та закріплено за ним спеціальний жетон з індивідуальним номером - 0094363, з 22 травня 2017 року (а.с.88 т.2);
		витяг з наказу від 11.01.2021 року №10 о/с «По особовому складу», за змістом якого капітана поліції ОСОБА_3 , призначено інспектором з реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Чернігівського районного управління поліції ГУНГ, звільнивши його з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП (а.с.89 т.2);
		довідка, що видана Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області №715 від 03.11.2021 року  в тому, що наказом Національної поліції України від 29 грудня 2017 року № 1101 о/с, старшому сержанту поліції ОСОБА_3 , інспектору сектору реагування патрульної поліції № 2 Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, присвоєно спеціальне звання «капітан поліції» (а.с.90 т.2);
		довідка про період служби  ОСОБА_3 , від 03.11.2021 року за змістом якої останній в період з травня 2017 року по січень 2021 року проходив службу інспектором сектору реагування патрульної поліції № 2 Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП  в Чернігівській області (а.с.91 т.2);
		довідка, що видана Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області №716 від 03.11.2021 року  про те, що за час служби в Національній поліції до дисциплінарної відповідальності  не притягувався, заохочень не має (а.с.92 т.2);
		посадові обов`язки інспектора сектору реагування патрульної поліції Сновського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП  в Чернігівській області, що затверджені 06.04.2018 року начальником Сновського ВП ОСОБА_46 , з якими під підпис ознайомлений ОСОБА_3 
		характеристику на обвинуваченого ОСОБА_3 за змістом якої останній за місцем несення служби зарекомендував себе з позитивної сторони (а.с.96 т.2);
		витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42020270000000025 від 19.02.2020 року з якого вбачається, що 18.02.2020 року ОСОБА_5 звернувся до органів поліції з заявою за фактом перевищення службових обов`язків службовими особами Сновського ВП, що  мало місце 14.01.2020 року (а.с.97 т.2);
		 висновок службового розслідування від 24.11.2021 року та наказ ГУНП в Чернігівській області від 14.11.2021 року №1641 за змістом яких ОСОБА_3 притягнуто   до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби (а.с.140-150 т.2);
		присяга поліцейського ОСОБА_3 в якій останній поставив свій підпис  22.09.2017 року (а.с.151 т.2).
		Суд, проаналізувавши та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.
		Згідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		При цьому, згідно з ч.2 ст. 94 КПК України, кожен доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
		Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази суд враховує наступні положення процесуального законодавства.
		У відповідності до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, обставини, які впливають на тяжкість кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність, або є підставою закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ч.1 ст.91 КПК України,покладається на слідчого, прокурора.
		Відповідно до ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Таке джерело доказів як показання з чужих слів регламентовано ст.97 КПК України, яка визначає, що показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.
		При прийнятті цього рішення суд зобов`язаний враховувати: 1) значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з`ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; 2) інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини, які подавалися або можуть бути подані;3) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності;4) переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень;5) складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані;6) співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання;7) можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.
		Суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона: 1) відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу; 2) відмовляється давати показання в судовому засіданні, не підкоряючись вимозі суду дати показання; 3) не прибуває на виклик до суду,а її місце знаходження не було встановлено шляхом проведення необхідних заходів розшуку; 4) перебуває за кордоном та відмовляється давати показання.
		Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо підозрюваний, обвинувачений створив або сприяв створенню обставин, за яких особа не може бути допитана.
		Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.
		ЄСПЛ в рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Приймаючи рішення, суд при оцінці доказів має дотриматися вимог ст. 94 КПК України.
		Зазначеною статтею передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Таким чином, критеріями оцінки доказів є їх належність, допустимість, достовірність, достатність, взаємозв`язок.
		Щодо показань з чужих слів, то суд враховує значимості таких показань для кримінального провадження, узгодженість з іншими доказами, наявність заінтересованості у свідків, а також можливість перевірки показань із чужих слів шляхом допиту особи, яка надала первинні пояснення.
		Даючи правову оцінку зазначеним вище  показам свідків та письмовим доказам, суд зазначає наступне.
		При винесенні вироку суд врахував зауваження сторони обвинувачення, що критичному ставленню підлягають показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , оскільки є колишніми колегами ОСОБА_3 і є заінтересованими особами у розгляді кримінального провадження.   З огляду на зазначене суд до уваги приймає  покази вказаних свідків які не йдуть в розрізі з показами  свідків сторони обвинувачення щодо часу перебування на місці події потерпілого і свідків.
		Потерпілий ОСОБА_5 в ході досудового розслідування, під час  проведення слідчого експерименту  та в ході  судового розгляду неодноразово   акцентував увагу суду, що свідком-очевидцем  злочину є свідок ОСОБА_18 . Судом   допитано всіх свідків які заявлені стороною обвинувачення і стороною захисту  та встановлено, що у даному кримінальному провадженні відсутні свідки-очевидці.
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_18 з показаннями інших свідків,  в тому числі потерпілого та обвинуваченого, суд  звернув увагу, що вони мають істотні суперечності в частині   правдивості перебування його на місці події. Так, свідок ОСОБА_18 пояснив, що  час витрачений на дорогу до магазину  в центр міста і назад до перехрестя де зустрів двох чоловіків на мопеді  біля магазину «Люкс становив приблизно 20-25 хвилин. Свідок ОСОБА_9 пояснив, що подія мала місце на протязі 10  ну максимум 15 хвилин. Потерпілий, обвинувачений, свідок  ОСОБА_10 підтвердили, що  хвилин через 2-5 по дзвінку приїхав ОСОБА_14 . Свідок ОСОБА_13 , який є товаришем потерпілого пояснив, що  після дзвінка   ОСОБА_5 він прибув на місце пригоди хвилини через три і  подія настільки швидко   розвивалась, що він нічого не встиг  з?ясувати, а тільки забрав потерпілого з місця події. Інші учасники судового розгляду не оспорювали тривалість події.  У суду немає підстав ставити під сумнів правдивість вказаних свідків, оскільки вони підтверджені  свідком зі сторони обвинувачення.
		З огляду на зазначене, свідок ОСОБА_18    рухаючись в напрямку  магазину АТБ дійсно міг зустріти на перехресті мопед з чоловіками і  чути звук падіння мопеда,   але ж  за такий короткий проміжок часу фізично не встиг би пересікти вокзал, залізничний міст і дійти до центру міста, зробити покупки і повернутися назад та за 300 метрів, вночі, бачити учасників події.
		З огляду на зазначене виникають реальні сумніви, щодо перебування свідка ОСОБА_18 на місці події.
		Крім того, свідок ОСОБА_18    у своїх показаннях  стверджує, що обличчя обох чоловіків, які їхали на мопеді він не розгледів. Один з чоловіків був вдягнений  у камуфляжний одяг, а пасажир у  темний поліцейський одяг. Свідок метрів через сто від перехрестя  почув звук падіння транспортного засобу  та не зупиняючись  прослідував до магазину в центрі міста.
		Зазначене свідчить проте, що свідок ОСОБА_18 не бачив, хто саме їхав на мопеді, а знає про те, що позаду сидів ОСОБА_3 виключно з показань потерпілого. Факт одягнення пасажира у  темний поліцейський одяг не свідчить про те, що позаду ОСОБА_5 сидів саме ОСОБА_3 . 
		Свідки  ОСОБА_13 ,  ОСОБА_21 та  ОСОБА_26  не є очевидцями події. Показання, щодо неправомірних дій обвинуваченого надають виключно з показань їхнього товариша потерпілого ОСОБА_5 .  Свідок ОСОБА_13 ,  був першим на місці пригоди і пояснив, що ні потерпілий, ні працівники поліції між собою не з?ясовували стосунків і не мали один до одного питань. У ході розгляду справи встановлено, що всі свідки зі сторони обвинувачення не є сторонніми особами, а перебувають з потерпілим в дружніх стосунках між собою та потерпілим. Свідок ОСОБА_26 є  дружиною потерпілого,  яка  показала, що чоловік ОСОБА_5 пояснив вдома, що 14.01.2020 року впав з мопеда  і вдарився  головою. Будучи дружиною потерпілого сумнівним є той факт про те, що ніби-то про характер отриманих ушкоджень вона дізналась від чоловіка тільки після виписки з лікарні.  Таким чином суд приходить до висновку, що обвинувачення відносно ОСОБА_3 побудовано виключно на показаннях потерпілого ОСОБА_5 , оскільки інші очевидці події відсутні.
		Свідок ОСОБА_49 також не є очевидцем події, а дізнався про її обставини через місяць після одужання потерпілого від нього самого.
		Отже, жоден із свідків не був очевидцем події. Всі свідки зі сторони обвинувачення надали показання з чужих слів, зі слів потерпілого.
		Таким чином, самі лише показання потерпілого не підтверджують поза розумним сумнівом винуватість   ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому  злочину.
		Відповідно до статті 65 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доведенню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. 
		Окремо слід звернути увагу на приєднані прокурором письмові докази підтвердження винуватості.
		Згідно виписного епікризу № іст.465 КНП Сновської ЦРЛ та № іст.1958 у анамнезі захворювання зазначено, що ОСОБА_5 вважає себе хворим з 14.01.2020 року коли впав і вдарився головою (а.с.145, 146 т.1). Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №458 від 20.02.20 року  ОСОБА_5 , отримував медичну допомогу у Сновській ЦРЛ. При зверненні за медичною допомогою  пояснював, що тілесні ушкодження отримав у побуті (а.с.26 т.2). Лише 19.02.2020 року звернувся з заявою про злочин. Такий розрив у часі у повідомленні про злочин наштовхує на думку, що потерпілий сумнівався у своїй законності звернення до правоохоронних органів. Втрачений час позбавив орган досудового розслідування всебічно, повно, об`єктивно дослідити всі обставини справи, зібрати речові та письмові докази, перевірити показання свідків. 
		Надаючи оцінку слідчому експерименту від 07.07.2021 року за участю потерпілого ОСОБА_5 , суд зазначає, що він досить детально описує перебіг подій, потерпілий продемонстрував механізм ударів і падіння, але сам слідчий експеримент, поза розумним сумнівом, не підтверджує винуватості ОСОБА_3 . Крім того, в ході судового розгляду потерпілий пояснив, що при освітленні від вуличного ліхтаря потерпілий впізнав працівника поліції ОСОБА_3 , а потім після чергового удару вони впали з мопеду. На відеозаписі ж потерпілий пояснює, що впізнав обвинуваченого після падіння. 
		Наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії та висновок службового розслідування за фактом повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України по ГУНП в Чернігівській області ініційовано тільки після вручення підозри обвинуваченому і в основу висновку службового розслідування покладені матеріали зібрані органом досудового розслідування у рамках кримінального провадження № 42020270000000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, який інкримінується ОСОБА_3 . Висновком службового розслідування від 24.11.2021 року не встановлено факту порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_3 , а саме притягнення до дисциплінарної відповідальності грунтується виключно на підозрі (а.с.138-149 т.2).
		Висновок службового розслідування від 27.05.2020 року взагалі не встановлено факту порушення службової дисципліни поліцейськими ОСОБА_3 (а.с.2-5 т.2). 
		Даючи оцінку висновку експерта  КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»  ОСОБА_40 №626, та висновку експерта  КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»  ОСОБА_40 №415 (який є додатковим до висновку експерта №626), суд зазначає, що самі по собі висновки експерта не свідчать про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині, а комплекс тілесних ушкоджень, що виявлені у потерпілого, міг утворитися як одномоментно в результаті падіння зі скутера на тверду поверхню втому числі і від нанесення ударів кулаком. Висновки експерта не свідчать про винуватість обвинуваченого, а підтверджують лише факт отримання тілесних ушкоджень потерпілим (а.с.45-51, 69-79 т.2).
		Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.
		Тому, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів складу злочину - як тих, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 365 КК перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, виникає, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. За ч. 2 ст. 365 КК кримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 1) насильством або погрозою застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
		Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
		Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 р. у справі № 712/13361/15, провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387).
		Тобто, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають: «Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445).
		За таких обставин, суд вважає, що зібрані матеріали кримінального провадження та отримані судом показання не доводять, поза розумним сумнівом, винуватість ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 365 КК України, а надані стороною докази на підтвердження його винуватості, суд вважає не достатніми для постановлення обвинувального вироку, а тому суд приходить до переконання про ухвалення виправдувального вироку відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні інкримінованого йому злочину.
		Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України,  виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що  1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Відповідно до вимог ст.129 ч.3 КПК України, цивільні позови прокурора та потерпілого, слід залишити без розгляду.
		Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
		Процесуальні витрати необхідно віднести за рахунок держави.
		Підстав для обрання запобіжного заходу до обвинуваченого суд не вбачає.
		Керуючись ст. ст. 370,373-374, 376, 393, 395 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за  ч.2 ст.365 КК України  та  виправдати його.
		Цивільний позов прокурором в інтересах Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради, про стягнення витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без розгляду.
		Цивільний позов прокурором в інтересах Комунального некомерційного підприємства «Сновська центральна районна лікарня» Сновської міської ради Чернігівської області, про стягнення витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без розгляду.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення завданої злочином матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через  Щорський районний суд  Чернігівської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам судового процесу.
		 
		Суддя                                                                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...