Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/1482/22 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2023.
Дата набрання законної сили: 01.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		                                                                                    
		 
		    Апеляційного провадження:                                                            Доповідач - Кулікова С.В.
		    № 33/824/2078/2023
		 
		                                                  П О С Т А Н О В А
		 
		                                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ                                                                                            Справа № 756/1482/22
		 
		18 квітня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Перцової Олени Ігорівни на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року, якою заяву адвоката Перцової Олени Ігорівни від імені ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року  ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
		Не погоджуючись з такою постановою суду, представником ОСОБА_1 адвокатом Коломійчуком В.О. була подана апеляційна скарга, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
		Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року залишено без змін.
		У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Перцова О.І. звернулася до суду із заявою про перегляд постанови Оболонського районного суду від 01 березня 2022 року за нововиявленими обставинами посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. Дії працівників поліції при виявленні правопорушення та складенні протоколу не відповідали вимогам закону. Крім того, посилається на те, що при розгляді справи не було відомо про те, що наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери поліцейських не є безперервним, що підтверджується висновком експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 11.11.2022 року.
		Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року заяву адвоката Перцової О.І. від імені ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01.03.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишено без задоволення.
		Не погоджуючись з такою постановою суду, 22 березня 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Перцова О.І. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року, скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року, прийняту нову, якою заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами задовольнити, скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Вказувала, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
		Посилалася на те, що з висновку експерта стало відомо про існування нововиявлених обставин, а саме причин перерви у відеозаписі, який був використаний судом як доказ при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Суть причин перерви у відеозаписі свідчить про отримання основних доказів у справі (відеозаписів) з порушенням вимог закону. Обставини, встановлені висновком експерта, судом при первісному розгляді справи не вивчалися, відповідно при перегляді первісної постанови, суд першої інстанції відхилив висновок експерта в порушення вимог ст. 459 КПК.
		Вказувала, що суд безпідставно послався на зазначені відеозаписи як на докази, які нібито доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки: внаслідок порушення поліцейськими вимог закону, поведінка та спілкування поліцейських та ОСОБА_1 між 21:55:13 та з 22:18:33 30 листопада 2021 року не відображена у відеозаписі, а висновки суду щодо подій у цей часовий період ґрунтуються на припущеннях; через відсутність доказів щодо поведінки поліцейських та ОСОБА_1 в період між 21:55:13 та з 22:18:33 30 листопада 2021 року неможливо поза розумним сумнівом встановити в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписи, на яких ґрунтується висновок суду про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, є неналежним і недопустимим доказом, а тому на них не може ґрунтуватися обвинувачення.
		Щодо обставин пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначала, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст постанови захисник ОСОБА_1 - Перцова О.І. отримала лише 17.03.2023 року, про що свідчать дані журналу видачі судових рішень. Зауважувала, що ОСОБА_1 та її захисник Перцова О.І. з незалежних від них причин були позбавлені можливості подати апеляційну скаргу на постанову в десятиденний строк з дня її винесення, так як судом першої інстанції не було виконано вимог щодо строку вручення копії постанови.
		З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що сторона захисту отримала копію оскаржуваної постанови 17 березня 2023 року та звернулася з  апеляційною скаргою протягом десяти днів з дня отримання її копії, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити  строк на апеляційне оскарження постанови як такий, що пропущений з поважних причин.
		В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Перцова О.І. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
		Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення адвоката Перцової О.І., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.
		Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
		Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом           (ст. 245).
		Аналізуючи положення міжнародних актів, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011) наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Апеляційний суд, виходячи із правової позиції Європейського суду з прав людини, який за певних умов також поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження і на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30 січня 2015 року у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12); рішення від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), зазначає, що на цю категорію справ поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість апеляційному суду застосувати аналогію закону при перегляді постанови судді суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП інші норми закону, зокрема положення КПК, які регламентують відповідні правовідносини, так як КУпАП не передбачає порядку і процедури перегляду справ за нововиявленими обставинами, хоча згідно міжнародних норм права це є невід`ємним правом особи (правом на справедливий суд, гарантованим ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанцій важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
		Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що право на перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами належно не врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення, однак положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено і прямої заборони перегляду постанов за нововиявленими обставинами. Керуючись Конвенцією про захист прав людини основоположних свобод, рішеннями Європейського суду з прав людини суд дійшов висновку, що реалізація права на судовий захист шляхом подання заяви про перегляд рішення у даній справі підлягає регулюванню за аналогією закону. Оскільки, провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним, до нього застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України, які передбачають перегляд рішення за нововиявленими обставинами та містять перелік даних обставин.
		Ці висновки суду в апеляційному порядку не оскаржувались, отже апеляційним судом не перевіряються.
		При розгляді заяви захисника ОСОБА_1 адвоката Перцової О.І. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу серії ААБ № 195213 30.11.2021 року о 21 год. 53 хв. в м. Києві, вул. Богатирська, буд.2-г, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем марки «Порше», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. У встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
		Суд першої інстанції вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		За змістом висновку експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення судової комп`ютерної технічної експертизи від 11.11.2022 року, надані на дослідження файли «20211201072049002157.mp4», «20211201072049002158.mp4», «20211201072049002159.mp4» з портативного відеореєстратора з ідентифікатором «DSJ_0000415_000415» містять відеозаписи, що є окремими записами та не відображають в повному обсязі подію, що мала місце 30.11.2021 року з 21:45:42 (час початку першого фрагменту) по 22:26:22 (час закінчення третього фрагменту), оскільки записи в часових проміжках з 21:49:09 по 21:52:05 та з 21:55:13 по 22:18:33 відсутні, що свідчить про те, що запис не вівся безперервно; або запис чи записи велися протягом усього зазначеного періоду, але в подальшому були відредаговані що призвело до втрати фрагментів відеозапису. Відсутність запису в часових проміжках з 21:49:09 по 21:52:05 та з 21:55:13 по 22:18:33 може бути пояснена однією з причин: (1) ведення відео зйомки в ручному режимі, тобто поліцейський вмикав та вмикав запис особисто; або (2) ведення відеозйомки в автоматичному режимі одним або декільками файлами, що покривали весь зазначений проміжок часу, а в подальшому були відредаговані. З наданих на дослідження файлів не можна достовірно встановити яка саме з наведених в п. 2 заключної частини цього висновку причин відсутності запису в часових проміжках 21:49:09 по 21:52:05 та з 21:55:13 по 22:18:33 мала місце.
		Залишаючи без задоволення заяву, суд вважав доводи про порушення співробітниками поліції вимог Інструкції № 1026 від 18.12.2018 року щодо безперервності відеофіксації неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на дослідженому відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов`язків із ОСОБА_1 з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №195213 від 30.11.2021 року, а саме за яких водій вчинила дії, що вказували на її свідому відмову від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.
		З указаних міркувань суд відхиливвисновок експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 11.11.2022 року.
		Окрім того, суд першої інстанції вважаввисновок експерта за своєю суттю новим доказом щодо обставин установлених під час розгляду справи по суті та оцінених судами першої та апеляційної інстанцій у встановленому процесуальним законом порядку, а не доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються обставини, які не були відомі суду під час ухвалення судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
		Статтею 460 КПК України визначено, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
		Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які вказують на специфічні правозастосовні помилки під час кримінального провадження, що пов`язані з особливими способами їх установлення.
		Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є компромісним вирішенням конфлікту двох концептуальних підходів - необхідності виправлення допущеної судової помилки, що демонструє ефективність системи кримінальної юстиції, та забезпечення стабільності й непохитності судового рішення, що набрало законної сили, тобто додержання принципу правової визначеності.
		При цьому провадження за нововиявленими обставинами здійснюється не з метою ревізії судового рішення - повторного розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення нового рішення (наприклад, для перекваліфікації діяння, пом`якшення чи посилення покарання), а з метою виправлення специфічних за своєю природою судових помилок. Провадження за нововиявленими обставинами, будучи самостійною формою оскарження й перевірки судових рішень, жодним чином не підміняє апеляційного та касаційного провадження, не є їхнім продовженням, відбувається не замість них, а за наявності для цього специфічних підстав.
		Як вбачається із матеріалів справи,  30 листопада 2021 року о 22 год. 11 хв.  у м. Києві на вул. Богатирська, 2-г інспектором поліції був складений протокол серії ААБ № 195213 про те, що ОСОБА_1 30 листопада 2021 року о 21 год. 53 хв. в м. Київ, по вул. Богатирська, 2-г, керувала транспортним засобом з ознаками сп`яніння У встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		За наслідками розгляду даного протоколу Оболонський районний суд міста Києва у своїй постанові від 01 березня 2022 року дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 195213 від 30.11.2021 року, направленням та відеоматеріалом з бодікамери АА-00415. 
		У матеріалах справи наявнийDСD-R диск, на якому міститься три файли із відеозаписом події з бодікамери поліцейського.
		Відео-файл «20211201072049002157.mp4» містить запис події 30.11.2021 року розпочинається о 21:45:42 та фіксує розмову поліцейського, який знаходиться напроти водійської двері автомобіля марки «Порше», д.н.з. НОМЕР_1 , з водієм цього автомобіля ОСОБА_1 . Під час розмови поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу Драгера чи проїхати до лікаря нарколога, роз`яснює їй наслідки відмови, а саме складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В цей час, ОСОБА_1 відповідає, що не відмовляється пройти огляд, але не поїде одна, каже, що поліцейські викликають у неї підозру, їх двоє, вона не лишить тут машину, вона дорога, вона чекає на адвоката з метою надання останнім правової допомоги. Після чергового роз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 порядку проходження водієм огляду на стан сп`яніння на місці чи в медичному закладі у лікаря нарколога, а також того, що поведінка водія з ігнорування цього огляду буде розцінена, як відмова від його проходження. В подальшому, на 21:48:56 хвилині запису ОСОБА_1 піднімає скло водійської двері, а поліцейські відходять від автомобілю та направляються до патрульної машини. Запис закінчується о 21:49:09.
		Відео-файл «20211201072049002158.mp4» містить запис події 30.11.2021 року та розпочинається о 21:52:05 з того, що поліцейський підходить до водійської двері автомобіля марки «Порше», д.н.з. НОМЕР_1 , та просить водія ОСОБА_1 опустити скло. Після чого ставить ОСОБА_1 питання чи готова вона на даний момент пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер. На це питання ОСОБА_1 надає відповідь: «я у вашу там штуку дихати не буду бо ви дивні» (час 21:54:16). В подальшому поліцейський запитує ОСОБА_1 чи готова вона проїхати до лікаря нарколога для огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 відповідає, що вона поїде куди треба, але не лише тут машину, в ній цінні речі, вона боїться поліцейських бо вони поводяться дивно, чекає адвоката, щоб він її проконсультував. На повторну пропозицію поліцейського зачинити машину та проїхати до лікаря нарколога, ОСОБА_1 каже: «Я лишу машину, в мене цінні речі. Для того щоб що? Шоб людей збили. Щоб це взагалі. А може ви, я не знаю хто ви. А може її заберуть звідси? Я її не знайду. Права у вас. Техпаспорт. Взагалі це незрозуміло що. Поводите ви себе дивно. Я вам все сказала, чекайте, я вам все сказала». Після чого ОСОБА_1 піднімає стекло водійської двері чим унеможливлює подальше спілкування (час 21:55:06). В цей момент поліцейський повідомляє водія ОСОБА_1 , що на неї буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейський відходить від автомобілю та направляється до патрульної машини. Запис закінчується о 21:55:13.
		Відео-файл «20211201072049002159.mp4» містить запис події 30.11.2021 року та розпочинається о 22:18:33 з того, що поліцейський підходить до водійської двері автомобіля марки «Порше», д.н.з. НОМЕР_1 , біля якої перебуває інший поліцейський, який пропонує водію  ОСОБА_1 ознайомитись зі складеним щодо неї протоколом про адміністративне правопорушення. Запис закінчується о 22:26:22.
		У справі № 1-9/2004 від 26.02.2020 Верховний Суд дійшов наступних висновків: перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
		1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
		2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
		3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
		Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як: їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку у зв`язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку в законну силу».
		Судом встановлено, що вже після прийняття судом першої інстанції постанови про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якій суд дійшов висновку, що вина підтверджується відеозаписами з бодікамери, що є належним доказом у справі, стороною захисту було отримано висновок експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення судової ком`ютерної технічної експертизи від 11.11.2022 року, в якому визначено, що надані на дослідження файли «20211201072049002157.mp4», «20211201072049002158.mp4», «20211201072049002159.mp4» з портативного відеореєстратора з ідентифікатором «DSJ_0000415_000415» містять відеозаписи, що є окремими записами та не відображають в повному обсязі подію, що мала місце 30.11.2021 року з 21:45:42 (час початку першого фрагменту) по 22:26:22 (час закінчення третього фрагменту), оскільки записи в часових проміжках з 21:49:09 по 21:52:05 та з 21:55:13 по 22:18:33 відсутні, що свідчить про те, що запис не вівся безперервно; або запис чи записи велися протягом усього зазначеного періоду, але в подальшому були відредаговані, що призвело до втрати фрагментів відеозапису. Відсутність запису в часових проміжках з 21:49:09 по 21:52:05 та з 21:55:13 по 22:18:33 може бути пояснена однією з причин: (1) ведення відео зйомки в ручному режимі, тобто поліцейський вмикав та вмикав запис особисто; або (2) ведення відеозйомки в автоматичному режимі одним або декільками файлами, що покривали весь зазначений проміжок часу, а в подальшому були відредаговані. З наданих на дослідження файлів не можна достовірно встановити яка саме з наведених в п. 2 заключної частини цього висновку причин відсутності запису в часових проміжках 21:49:09 по 21:52:05 та з 21:55:13 по 22:18:33 мала місце.
		Тобто, на момент прийняття рішення існували обставини, які не були відомі ні особі, що притягається до адміністративної відповідальності, ні суду. Відповідно якби ці обставини, які існували на момент прийняття рішення були відомі, то це б вплинуло на прийняття рішення. Зазначені обставини вказують на те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є окремими записами та не відображають в повному обсязі подію, що мала місце 30.11.2021 року з 21:45:42 (час початку першого фрагменту) по 22:26:22 (час закінчення третього фрагменту), що унеможливлює встановлення порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху, тоді як вказані відеозаписи у сукупності не свідчать про відмову останньої від проходження огляду на стан сп`яніння. Тобто умислу та мети порушувати Правила дорожнього руху в  ОСОБА_1  - не існувало, так як вона лише зазначала, що пройти огляд вона не заперечує, однак чекає на адвоката для надання ним правової допомоги, що передбачено законодавством України.
		В сукупності з іншими доказами у справі, зазначені обставини виключають склад адміністративного правопорушення - порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, адже висновок експерта підтверджує, що файли «20211201072049002157.mp4», «20211201072049002158.mp4», «20211201072049002159.mp4» з портативного відеореєстратора з ідентифікатором «DSJ_0000415_000415» містять відеозаписи, що є окремими записами та не відображають в повному обсязі подію, що мала місце 30.11.2021 року з 21:45:42 (час початку першого фрагменту) по 22:26:22 (час закінчення третього фрагменту), оскільки записи в часових проміжках з 21:49:09 по 21:52:05 та з 21:55:13 по 22:18:33 відсутні, що свідчить про те, що запис не вівся безперервно; або запис чи записи велися протягом усього зазначеного періоду, але в подальшому були відредаговані, що призвело до втрати фрагментів відеозапису. Відсутність запису в часових проміжках з 21:49:09 по 21:52:05 та з 21:55:13 по 22:18:33 може бути пояснена однією з причин: (1) ведення відео зйомки в ручному режимі, тобто поліцейський вмикав та вмикав запис особисто; або (2) ведення відеозйомки в автоматичному режимі одним або декільками файлами, що покривали весь зазначений проміжок часу, а в подальшому були відредаговані. За здійснення безперервного відеозапису для встановлення всіх обставин справи несе відповідальність працівник поліції. Відповідно з наявних у справі доказів (фрагментів відоезаписів) не вбачається відмови ОСОБА_1 у проходженні огляду на стан сп`яніння, а відтак обставини викладені у протоколі не підтверджені належними доказами.
		Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Відповідно до частини другої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		З наведеної правової конструкції вбачається, що в даному випадку надання доказів, історія їх походження та обов`язок доказування наявності правопорушення покладається на органи поліції.
		Зазначені стороною захисту нововиявлені обставини жодним чином не спростовуються працівниками поліції, з огляду на що, апеляційний суд погоджується з доводами, викладеними в заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, стосовно того, що вказані в заяві обставини і надані на їх обґрунтування докази фактично спростовують обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.
		При цьому, суд вважає за необхідне зазначити також і на те, що усі сумніви в даному випадку мають бути трактовані на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно з ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Крім цього, процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»).
		У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
		Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		З огляду на вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року та задоволення заяви захисника ОСОБА_1 адвоката Перцової О.І. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
		п о с т а н о в и в:
		Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Перцової Олени Ігорівни  задовольнити.
		Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року скасувати.
		Заяву захисника ОСОБА_1 адвоката Перцової Олени Ігорівни  про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП  задовольнити.
		Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		                Суддя    
		Київського апеляційного суду                                                                  С.В. Кулікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...