Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/130/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 01.05.2023. Зареєстровано: 03.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2023.
Дата набрання законної сили: 01.05.2023
Номер судового провадження: 14/913/130/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		 УХВАЛА
		про відкриття провадження у справі
		 
		01 травня 2023 року м.Харків Справа № 913/130/23
		 Провадження №14/913/130/23
		 
		Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали позовної заяви 
		за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ
		до відповідача  ОСОБА_1 , м. Лисичанськ Луганської області
		про стягнення 511523,72 грн. 
		без повідомлення (виклику) представників сторін,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2936309754-КД-1 від 15.12.2021 за тілом кредиту в сумі 234998,72 грн, за процентами в сумі 41526,27 грн, в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 234998,73 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.12.2021 між АТ «ПриватБанк» та ФОП  ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2936309754-КД-1, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 було видано кредит у розмірі 500000,00 грн (п. А.2. кредитного договору) із терміном повернення 01.12.2024 (пп. А.3., 1.2., 2.2.3. кредитного договору).
		Крім того, 15.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до кредитного договору, в якій узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки (підпункт «а» пункту 1 додаткової угоди).
		Згідно з п. 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,31% річних.
		Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
		Погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди (п. 2.7 додаткової угоди).
		Згідно з п. 2.10. додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.
		07.07.2022 між позивачем та відповідачем також був укладений договір про внесення змін до кредитного договору № 2936309754-КД-1 від 15.12.2021, відповідно до якого сторони внесли зміни до кредитного договору.
		Відповідно до підпункту «в» пункту 1 додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпеченні гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
		31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (далі  гарант) та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/269 (далі - договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара (АТ КБ «ПриватБанк») безвідкладну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
		Відповідно до п. 5.1. договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту  копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
		Також, позивач повідомив, що 27.06.2022 року відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Як зазначає позивач, відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором та припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.
		31.01.2023 позивачем направлено відповідачеві повідомлення про розірвання договору № 2936309754-КД-1 від 15.12.2021 з вимогою до 02.03.2023 здійснити погашення заборгованості в повному обсязі, яке залишено останнім без відповіді та задоволення.
		08.03.2023 позивачем направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (Агента) вимога на сплату за гарантією № 131 на суму 234998,73 грн.
		Разом з тим, 08.03.2023 позивачем було направлено повідомлення до ОСОБА_1 про надсилання вимоги гаранту № 131 від 08.03.2023.
		07.04.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією в розмірі 234998,73 грн.
		Позивач зазначає, що з урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором станом на 15.12.2021 становить 276524,99 грн, з яких: 234998,72 грн  заборгованість за тілом кредиту, 41526,27 грн  заборгованість за процентами. Заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 234998,73 грн.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
		Частиною 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
		В даному випадку, відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа - ОСОБА_1 .
		Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця, однак 27.06.2022 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням. Місцезнаходження ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
		Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, територія Лисичанської міської територіальної громади включена до переліку тимчасово окупованих територій.
		З огляду на те, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, ухвалою від 24.04.2023 № 913/130/23 Господарський суд Луганської області зобов`язав Міністерство соціальної політики України надати суду відомості із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 : дані про фактичне місце проживання на дату звернення; адресу за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; номер телефону.
		28.04.2023 на адресу суду надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 26.04.2023 № 5290/0/2-23/19, з якого вбачається, що згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 26.04.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб.
		Пунктом 10 ст. 176 ГПК України встановлено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
		За змістом ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
		Подана позовна заява відповідає вимогам статей 162, 164 та 172 ГПК України, підстав для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.
		За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
		Пунктом 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинства здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
		Частина 3 ст. 12 ГПК України передбачає, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Зі змісту ч. 5 ст. 12 ГПК України випливає, що малозначними справами, зокрема, є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		За приписами ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		Частиною 3 ст. 247 ГПК України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Враховуючи вищевикладене, при вирішенні питання про віднесення справи до категорії малозначних, суд враховує приписи ст. 247 ГПК України.
		За приписами п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 511523,72 грн, що за ціною позову не відповідає визначенню законодавцем справи, як малозначної, оскільки ціна позову перевищує 268400,00 грн, проте вона не більше п`ятиста розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб 1342000,00 грн.
		Приймаючи до уваги, що ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, у зв`язку з чим в силу наведених вище приписів процесуального закону наявні підстави для визнання її малозначною, тому дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		У відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Отже, враховуючи положення ст. 252 ГПК України, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 120, 176, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
		2. Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		3. Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у разі необхідності відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
		4. Запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. У випадку подання відповідачем відзиву - подати суду докази надіслання (надання) його та доданих до нього доказів іншій стороні.
		5. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. У випадку подання позивачем відповіді на відзив подати суду докази надіслання (надання) її іншій стороні.
		6. Встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. У випадку подання відповідачем заперечень подати суду докази надіслання (надання) їх іншій стороні.
		7. Довести до відома учасників справи, що відповідно до п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
		Згідно з п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		8. Рекомендувати учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, подавати заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення в електронному вигляді з накладеним кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи на електронну пошту суду (inbox@lg.arbitr.gov.ua) або через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд».
		 
		Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.05.2023 та не підлягає оскарженню.
		 
		Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...