Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/2953/22 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2023.
Дата набрання законної сили: 27.04.2023
Номер судового провадження: 51-3793км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022262020001080

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		27 квітня  2023 року
		м. Київ
		справа № 725/2953/22
		провадження № 51-3793 км 22  
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:  
		 
		головуючого                                                ОСОБА_1 ,
		суддів                                                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,    
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                     ОСОБА_5 ,           
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника                  ОСОБА_6 на вирок Першотравневого районного суду міста Чернівці                   28 червня 2022 року  та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у  кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022262020001080, за обвинуваченням
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та  жителя            АДРЕСА_1 , раніше судимого,                                    22 квітня  2022 року  Шевченківським районним судом міста Чернівці за                     ч. 1  ст.185 КК України до  покарання у виді арешту на строк три місяці,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України. 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Першотравневого районного суду міста Чернівці від 28 червня 2022 року   ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.  
		На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за  сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Шевченківського районного суду міста Чернівці від 22 квітня 2022 року, ОСОБА_7   визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.  
		Строк відбування покарання постановлено рахувати з  моменту фактичного затримання, з 13 квітня 2022 року. 
		Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
		Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року  вирок  місцевого суду залишено  без зміни.
		За вироком суду встановлено, що  ОСОБА_7 , 11 квітня 2022 року близько                 11:35 год.,  знаходячись по вул. Небесної Сотні, 9 в м. Чернівці,  діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, проник до салону автомобіля марки «Чері Амулет» д.н.з. НОМЕР_1 ,  що належить ОСОБА_8 , звідки викрав мобільний телефон REALME 6і  вартістю 3361,50 грн., рюкзак вартістю 1400 грн., у якому знаходився паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду закордон, ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_9 , блокнот вартістю 50 грн.;  флеш-носій вартістю 250 грн.; мобільний телефон «Samsung Galaxy S10»   вартістю 8899,70 грн., а також інші речі, які матеріальної цінності не становлять. Своїми діями     ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму   13961,20 грн. 
		Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на суворість призначеного ОСОБА_7 покарання, просить змінити судові рішення, на підставі ст.69 КК України, пом`якшити покарання до 2 років позбавлення волі.   
		Зазначає, що місцевий суд, призначаючи  засудженому покарання, не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  наявність  декількох обставин, які пом`якшують покарання, а саме: повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття,   крім того, не взяв до уваги відсутність  обставин, які його обтяжують, а також те, що  ОСОБА_7 є особою молодого віку, має постійне місце проживання за яким позитивно характеризується, просив вибачення у потерпілої.     
		Позиції інших учасників судового провадження 
		Прокурор   ОСОБА_5 , посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги захисника, заперечувала проти її задоволення. 
		Межі розгляду  матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
		Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. 
		При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами. 
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 та кваліфікація його дій                         за ч.4 ст.185 КК України у касаційному порядку не оскаржуються. Доводи касаційної скарги захисника стосуються лише  суворості  призначеного  покарання.  
		Мотиви Суду    
		Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. 
		Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.  
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного,  які підлягають обов`язковому врахуванню. 
		Обираючи ОСОБА_7 міру примусу, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, належним чином врахував наведені положення матеріального закону,  дав відповідну оцінку ступеню тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України, є тяжким, за який законом передбачено покарання у виді  позбавлення волі на  строк від 5 до 8  років. 
		При цьому, обґрунтовано  врахував  той факт, що засуджений вчинив  крадіжку  в період війни,  яка триває в Україні у зв`язку з нападом Російської Федерації. Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». 
		Вчиняючи крадіжку  в умовах воєнного стану,  коли  зусилля   всієї  країни спрямовані на подолання агресора,  люди згуртувались, використовуючи, в тому числі, власні матеріальні ресурси, для надання відсічі ворогу та виживання,            ОСОБА_7 знехтував всіма моральними та загальнолюдськими цінностями і в надскладний для держави час, здійснив посягання на майно співгромадян,  тому ці обставини  впливають на ступінь тяжкості вчиненого. 
		Що стосується касаційних доводів захисника ОСОБА_6 про наявність обставин, які, на її  думку, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину і є підставою для застосування положень ст.69 КК України, слід зазначити таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України суд, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Призначаючи ОСОБА_7 покарання, місцевий суд врахував позицію потерпілої ОСОБА_9 , котра  претензій матеріального характеру до засудженого немає, однак вважала, що він повинен нести покарання за свої протиправні дії,   а також  дані про   особу   винного, який є особою молодого віку, раніше  судимий за вчинення аналогічного корисливого злочину проти власності, не працює, на спеціальних обліках у лікарів психіатра і нарколога не перебуває. 
		Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив, а до  пом`якшуючих обставин слушно відніс: повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Наведені обставини слугували підставою для призначення засудженому мінімального покарання, передбаченого санкцією  ч. 4 ст. 185  КК України.
		Суди вірно дійшли переконання, що наведені обставини не знижують ступінь тяжкості вчиненого діяння до такої міри, яка є необхідною і достатньою для   застосування     ст. 69 КК України і призначення покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. 
		Суд вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання є законним, справедливим, воно буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення, сприятиме виправленню винного та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Підстав для пом`якшення покарання, як про те безпідставно йдеться у касаційній скарзі,  колегія суддів не убачає.  
		Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
		У зв`язку з цим та,  керуючись статтями 434, 436,  438, 441,442 КПК України, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни.                                                                                                                                                                                                                                          З цих підстав Суд ухвалив:
		Вирок Першотравневого районного суду міста Чернівці 28 червня 2022 року  та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 вересня 2022 року щодо  ОСОБА_7  залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:        
		     
		ОСОБА_1                                               ОСОБА_2                                    ОСОБА_11

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...