Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/6/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 01.05.2023. Зареєстровано: 03.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2023.
Дата набрання законної сили: 11.10.2023
Результат оскарження 11.10.2023 Апеляційний суд Хмельницької області: змінено судове рішення
Номер судового провадження: 2/682/133/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 682/6/23
		Провадження № 2/682/133/2023
		 
		                    РІШЕННЯ
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2023 року м. Славута
		Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі : 
		головуючої судді Зеленської В.І.,
		з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
		представників позивача - Сукової Т.В., Талашок А.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Славутського міського голови ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації,
		в с т а н о в и в:
		Славутський міський голова ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, яка полягає у зобов`язані відповідачів вилучити свої дописи із мережі інтернет, які містять недостовірну інформацію про позивача, що порушує його особисті немайнові права, паплюжать його честь та гідність.
		У вступному слові представники позивача ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пояснили, що починаючи з 04 грудня 2022 року, відповідачі у соціальній мережі Facebook зі своїх сторінок " ОСОБА_6 " ( ІНФОРМАЦІЯ_1 і " ОСОБА_7 " ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також в групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7  активно поширювали недостовірну інформацію, яка не лише принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , а й підриває довіру до нього як до міського голови (мера) та авторитет Славутської міської ради і її виконавчого комітету, керівником яких є позивач. Так, в мережі Internet відповідачі поширюють недостовірніта завідомонеправдиві відомостіі коментаріщодо начебторозкрадання міськимголовою (мером)комунального майнаі гуманітарноїдопомоги,нецільового витрачаннякоштів бюджетуСлавутської міськоїтериторіальної громади,хабарництва,жорстокого поводженняз безпритульнимитваринами,зловживання посадовимстановищем підчас кризив сферіелектропостачання тощо.Зокрема,на сторінці ОСОБА_8 та Оголошення ОСОБА_9 за авторства ОСОБА_10 містяться такіфрази:«Я зновповертаюсь довимкнення світла.Всі знають,що лімітв наскрався меромі начальникомРЕМу іпродавався наприватні підприємства,зокрема,на ОСОБА_11 ,володарями якогоє київляниміліардери»,«А толюди сліпіі небачать,що творитьцей недомерв ОСОБА_9 .Де вашасовість підтримуватихапугу ізлодія?Де хочодна дорогапобудована ним,Не скажеш?А внього вкишені іна рахункуна ОСОБА_12 »,«Навожу приклад.Всі вибачили майженовенький тракторJBCводоканала.Так ось,цей тракторна тойчас колийого куплявводоканал всалоні коштував900тгра поприказу пидораводоканал перерахувавза купівлю1500міліонагр.Тоїсть цягнида наодному тікітракторі положивсобі вкарман 600тгр виуявляєте яквін висасуєкошти зпідприємства»,«Люди повинніпрокинутись іпрозріти,а непідтримувати такогомера,любуючись квіточками,які віннасадив інаставив дурнуватихкоників замістьпобудованих доріг,на якихрозкидав щебінь,а списав,як задороги,а асфальтпішов укишеню сидоруі щекомусь»,«Пора вжеце конченечмо братка з90-хвинести ногамивперед зкабінету.Та жзловили згуманітарною,яку вонокрало безбожно,але воновідкупилося. ОСОБА_13 воплоті.Буде воноригати всимтим,що вкрало.Це патологічножадібна істота,яка гребевсе підряд,відмиває коштиде тількиможна.Навіть нанещасних собакахбездомних,знищуючи їх,а грошівідмиває насвій табунконей»,«А скількигуманітарки воноперекрало.Кажуть вКривині,де хатайого батьківбуло повнобуд.матеріалів,які далина бомбосховищаі різноїгуманітарки,бензину ітаке інше»,«А сидорвже йдев березніна пенсіюі йомутреба нахапатибільше грошей,хоча віні таквже продаввсю Славуту,та йрване досебе навіллу вНімеччині чидесь щекупить собі»,« ОСОБА_14 дояких пірнаш недомербуде знищувати,красти,відмивати кошти,прихватизовувати все,що можнаі неможна?»,«сидор утримуєна територіїСлавута 5церквей МП.Сидір спеціальностворив фейковедобровольче об`єднання,щоб булисписки задресами усіхпатріотів.У випадкузахоплення міставони перетворилисяб нарозстрільні списки»тощо. ОСОБА_7 на сторінціОголошення ОСОБА_9 розмістила допис,що міститьфрази:«Наш недомерживе вНетішині ійому плюватина славутчан,він навітьпостійно виштовхуєз кабінетулюдей,які приходятьдо ньогоза допомогою…а ще,бачачи безкарністьвоно почаломстити длянас,відключаючи світлона добу.То хібаце незлочин місцевоївлади,коли нев зонібойових дійтвориться такезло,бо непрацюють підприємства,люди сидятьбез зарплат,а томуі неможуть допомагатиармії.Мабуть цевигідно такимсидорам,щоб нагнітатиобстановку.В ньогоє світлоі томуйому вжедавно плюватина нас,бо ОСОБА_9 йому потрібна,як джерелозбагачення,яку віндо ниткиобібрав… хочавоно самесебе обираєна вкраденіу насгроші».Обставинами,що підтверджуютьфакт поширеннявідповідачами такоїінформації,є Довідкиз відомостямипро власниківвеб-сайтуабо інформацієюпро йоговстановлення,а такождописи такоментарі користувачів соціальноїмережі Facebook.Інформація,поширювана відповідачамищодо позивача,є недостовірною,оскільки невідповідає дійсності,не підтвердженажодними фактичнимиобставинами;має негативнийхарактер,оскільки підриваєдовіру жителівгромади доСлавутського міськогоголови таоргану місцевогосамоврядування,компрометує йогояк міськогоголову;є звинуваченняму порушеннімером чинногозаконодавства таприйнятих усуспільстві принципівдоброчесності,у вчиненнізлочинів завідсутності обвинувальнихвироків судуі єтакою,що,порушує немайновіправа позивача.Поширювана відповідачамиінформація неє оціночнимисудженням,так якзазначені висловлюваннячерез формуїх вираженняможуть бутивитлумачені яктакі,що містятьфактичні данні,зокрема: відповідач ОСОБА_2 повідомляє необмеженомуколу користувачівсоціальної мережіFacebookпро вчинення ОСОБА_1 кримінальнокарних діяньв сферімайнових злочинівта усфері зловживанняслужбовим становищем; інформація подаєтьсявідповідачами у спосіб,що можесприйматись іншимиособами як стверднийфакт,а неприпущення,критика чипорівняння.Окрім того, поширенавідповідачами інформаціямає негативнінаслідки дляпозивача,так якформує йогоантиморальний,негативний образяк особистості,заплямовує йогорепутацію,призводить до моральнихстраждань;негативно впливаєна йогоспівпрацю,як мера,з іноземнимипартнерами щодонадання Славутськійтериторіальній громадігуманітарної допомоги;створює соціальнунапругу середжителів територіальноїгромади,що призвелодо активізаціїнесанкціонованих  акцій попри законодавчу заборону їх проведення в умовах воєнного стану. Дії відповідачів щодо приниження честі, гідності та ділової репутації позивача призвели до погіршення стану його здоров`я та зумовило тимчасову непрацездатність і неможливість виконання посадових обов`язків. Просять позов задовольнити та зобов`язати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вилучити дописи із мережі Інтернет, які містять недостовірну інформацію про Славутського міського голову ОСОБА_1 , що порушує його особисті немайнові права, паплюжать його честь, гідність і ділову репутацію та яка розміщена за веб-адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також в групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в мережі facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7   і утриматись від публікації нових постів, дописів тощо подібного характеру.
		Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи судом, але в судове засіданні не з`явились, у письмовій заяві до суду просять розглянути справу за їх відсутності.
		У письмовому відзиві на позовну заяву відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вказали, що позовні вимоги є необгрунтованими, так як до позову не додано належних та допустимих доказів розміщення саме кимось з відповідачів інформації, яка на думку позивача, принижує його честь, гідність та ділову репутацію, а також підриває довіру особисто до нього, як до міського голови. Заперечують факт розміщення в інтернеті дописів, які містять недостовірну інформацію про міського голову ОСОБА_1 . Просять відмовити у задоволенні позову.
		У поданій до суду відповіді на відзив позивач Славутський міський голова ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є відповідачами за його позовом, оскільки дописи, що містять недостовірну негативну інформацію про нього, поширювались з веб-сайтів, підписаних іменем та прізвищем відповідача ОСОБА_2 ; автором окремих дописів зазначається ОСОБА_3 ; у коментарях, опублікованих із облікового запису  ОСОБА_6  (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 ) наголошувалось, що пише дружина ОСОБА_8 . Крім того, на веб-сторінках ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2  серед дописів про мера оприлюднені персональні дані відповідачів, наприклад: відомості про дати їх народження ( ІНФОРМАЦІЯ_8 - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - ОСОБА_7 ), про місто проживання  ОСОБА_9 , про навчальний заклад  Івано-Франківський інститут нафти і газу (І. Коржин), відомості про членів їх сім`ї (доньку і онука), особисті фото з зображенням відповідачів та їх рідних, номери телефонів, номер банківської картки власником, якої зазначалась відповідачка ОСОБА_16 . Крім цього, відповідачі не спростували належність їм вказаних веб-сторінок у соціальній мережі facebook, не оскаржували протиправне використання їх персональних даних, особистих фото тощо . Натомість, на веб-сторінці ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на початку лютого 2023 року опубліковане фото позовної заяви у цій справі з коментарем про те, що позов поданий до ОСОБА_17 і її чоловіка, та у зв`язку із цим оголошено збір коштів на оплату послуг адвоката з відомостями про номер банківської картки у Приватбанку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 (Посилання на вказаний допис: ІНФОРМАЦІЯ_10 ). Тому оскільки встановлено, що відповідачі є власниками вказаних веб-сайтів (облікових записів), то відповідно вони і визначені відповідачами по справі. Просить позов задовольнити. 
		Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши відзив на позовну заяву, відповідь позивача на відзив, письмові докази, суд приходить до наступного.
		Відповідно до постанови Славутської міської територіальної виборчої комісії Шепетівського району Хмельницької області від 12 листопада 2020 року № 100 «Про реєстрацію Славутського міського голови Шепетівського району Хмельницької області ОСОБА_1 » Славутським міським головою обрано ОСОБА_1 , що стверджується рішенням 1 сесії VIII скликання Славутської міської ради Хмельницької області від12 листопада 2020 року № 1-1/2020 «Про підсумки виборів Славутського міського голови та депутатів Славутської міської ради від 25 жовтня 2020 року» (а.с.10-11).
		Вказане також стверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається, що керівником Славутської міської ради є ОСОБА_1 (а.с.58-59).
		Станом на 14.02.2023 ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що стверджується Витягом з Інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" (а.с.83).
		Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		За статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Відповідно до ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
		Відповідно до ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Згідно з ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України негативна інформація про особу вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		За статтями 297, 299 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Як вбачається з частини 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		У пунктах 18 та 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 роз`яснено, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього порушено його особисті немайнові права.
		Разом з тим, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Зобов`язаними суб`єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій. Таким чином, відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача.
		У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2019 у справі №461/9631/15-ц (провадження №61-14857св18) зазначено: «тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права (негативної інформації); з врахуванням положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування».
		Верховний Суду постановівід 01.06.2022по справі№ 713/1710/19вказав,що відповіднодо постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (статті 32, 33 ЦПК України). Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Автором публікацій і дописів на персональній веб-сторінці у соціальній мережі Facebook є власник веб-сторінки, який незалежно від власника веб - сайту розміщує інформацію на веб-сторінці та управляє нею. Власник соціальної мережі Facebook не бере безпосередньої участі у розміщенні інформації власником веб - сайту, недостовірність якої доводить позивач. 
		Звертаючись до суду з позовом, Славутський міський голова ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачі в соціальній інтернетмережі Facebook на власних веб-сторінках поширили дописи, які містять недостовірну, образливу інформацію про нього та порушують його права на повагу до честі, гідності, недоторканості, ділової репутації, завдають моральної шкоди.
		Факт належності сторінок ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2   в соціальній інтернетмережі Facebook відповідачам ОСОБА_2 та відповідно ОСОБА_3 стверджується Довідками з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 41/2023-Д від 27.02.2023 та № 40/2023-Д від 27.02.2023, виданими Дочірнім підприємством "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" Консорціуму "Український Центр Підтримки Номерів і Адрес", де зазначено, що на веб-сайті https://www.facebook.com/ створено сторінку користувача з іменем « ОСОБА_15 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сторінку користувача з іменем « ОСОБА_7 », що доступна за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.133-135, 137-139). При цьому зазначено, що відповідно до п. в ч. 11 ст. 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (який був чинним на час створення сторінок відповідачами на платформі Facebook) ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , як фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розмістили у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS), контактну інформацію власника у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися тощо. Зокрема, ОСОБА_15 розмістив наступні ідентифікатори: місто проживання  ОСОБА_9 , освіта  Івано-Франківський інститут нафти і газу, дата розміщення першого фото  04.10.2022; ОСОБА_7 розмістила наступні ідентифікатори: рідне місто  Полтава, місто проживання  ОСОБА_9 , дата народження  ІНФОРМАЦІЯ_9 , дата створення Facebook-сторінки  06.07.2017, а також наступну інформацію: « ОСОБА_19 огромный приют бездомних животных: старые, больные, инвалиды НОМЕР_2 приват». 
		Крім цього, на сторінках ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщені особисті фотографії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджують факт належності їм вказаних сторінок на платформі Facebook (а.с.95-117). 
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Як доказ розповсюдження відповідачами недостовірної інформації про позивача до позовної заяви долучені скріншоти текстів такої інформації, розміщеної відповідачами на своїх сторінках в соціальній мережі Facebook : ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 а також у групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в мережі Facebook за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7   (а.с.12-21, 85-118). 
		Зокрема  це дописи ОСОБА_8 , що містять фрази: «Я знов повертаюсь до вимкнення світла. Всі знають, що ліміт в нас крався мером і начальником РЕМу і продавався на приватні підприємства, зокрема, на ОСОБА_11 , володарями якого є київляни міліардери», «А то люди сліпі і не бачать, що творить цей недомер в ОСОБА_9 . Де ваша совість підтримувати хапугу і злодія? Де хоч одна дорога побудована ним, Не скажеш? А в нього в кишені і на рахунку на Кіпрі», «Навожу приклад. Всі ви бачили майже новенький трактор JBC водоканала. Так ось, цей трактор на той час коли його купляв водоканал в салоні коштував 900тгр а по приказу пидора водоканал перерахував за купівлю 1500міліона гр. Тоїсть ця гнида на одному тікі тракторі положив собі в карман 600т гр ви уявляєте як він висасує кошти з підприємства», «Люди повинні прокинутись і прозріти, а не підтримувати такого мера, любуючись квіточками, які він насадив і наставив дурнуватих коників замість побудованих доріг, на яких розкидав щебінь, а списав, як за дороги, а асфальт пішов у кишеню сидору і ще комусь», «Пора вже це кончене чмо  братка з 90-х винести ногами вперед з кабінету. Та ж зловили з гуманітарною, яку воно крало безбожно, але воно відкупилося. ОСОБА_13 во плоті. Буде воно ригати всим тим, що вкрало. Це патологічно жадібна істота, яка гребе все підряд, відмиває кошти де тільки можна. Навіть на нещасних собаках бездомних, знищуючи їх, а гроші відмиває на свій табун коней», «А скільки гуманітарки воно перекрало. Кажуть в Кривині, де хата його батьків було повно буд.матеріалів, які дали на бомбосховища і різної гуманітарки, бензину і таке інше», «А правда, що сидора побили за приховані ним в його гаражі 3 генератори, які люди зібрали військовим?», «А сидор вже йде в березні на пенсію і йому треба нахапати більше грошей, хоча він і так вже продав всю Славуту, та й рване до себе на віллу в Німеччині чи десь ще купить собі», «Ну до яких пір наш недомер буде знищувати, красти, відмивати кошти, прихватизовувати все, що можна і неможна?», «сидор утримує на території Славута 5 церквей МП. Сидір спеціально створив рейкове добровольче об`єднання, щоб були списки з адресами усіх патріотів. У випадку захоплення міста вони перетворилися б на розстрільні списки» тощо. 
		Дописи ОСОБА_17 на сторінці Оголошення Славута містять фрази: «Наш недомер живе в Нетішині і йому плювати на славутчан, він навіть постійно виштовхує з кабінету людей, які приходять до нього за допомогою… а ще, бачачи безкарність воно почало мстити для нас, відключаючи світло на добу. То хіба це не злочин місцевої влади, коли не в зоні бойових дій твориться таке зло, бо не працюють підприємства, люди сидять без зарплат, а тому і не можуть допомагати армії. Мабуть це вигідно таким сидорам, щоб нагнітати обстановку. В нього є світло і тому йому вже давно плювати на нас, бо ОСОБА_9 йому потрібна, як джерело збагачення, яку він до нитки обібрав… хоча воно саме себе обирає на вкрадені у нас гроші».
		Статтею 34 Конституції Україникожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Ураховуючи викладене та беручи до уваги зазначені конституційні положення, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 761/33563/20 вказав, що суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Відповідно достатті 30 Закону України «Про інформацію»ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
		Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Згідно з частиною першоюстатті 10Конвенції прозахист правлюдини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06 жовтня 2015 року).
		Але повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).
		Суд враховує при цьому правову позицію ЄСПЛ щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «фактів». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено.
		Європейський суд з прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене, та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження.
		На підставівикладеного,аналізуючи поширенувідповідачами інформаціюна власнихвеб-сторінкахв мережіФейсбук тана веб-сторінціОголошення Славута,суд приходитьдо висновку,що частковотака інформаціяє оціночними судженнями. 
		Але поширені відповідачамивідомості проте,що Славутськийміський голова(мер)Сидор єзлодієм,корупціонером, розікравгуманітарну допомогу,торгує електроенергієюв умовахїї дефіцитупід часвоєнного стану,не єоціночним судженням,так якзазначені висловлюваннячерез формуїх вираженняможуть бутивитлучамені яктакі,що місятьфактичні дані,адже відповідачіповідомляють третімособам відомостіпро вчиненняпозивачем кримінальнокараних діяньу сферімайнових злочинівта зловживанняпосадовим числужбовим становищемта подаютьцю інформаціюу спосіб,що можесприйматись іншимиособами якствердний факт,а неприпущення чипорівняння абокритика;такі відомості є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена лише в судовому порядку.
		В ході розгляду справи по суті відповідачі не довели достовірність такої інформації щодо Славутського міського голови ОСОБА_1 , а з Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» вбачається, що ОСОБА_1 станом на 14.02.2023 р до кримінальної відповідальності не притягувався, не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (а.с.83).
		Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		В ході судового розгляду на підставі належних, достатніх та допустимих доказів встановлено, що відповідачі поширили інформацію в соціальній мережі Фейсбук на власних веб-сторінках щодо Славутського міського голови ОСОБА_1 , а отже довели таку інформацію до відома необмеженого кола користувачів цієї соціальної мережі; поширена інформація стосується саме позивача, оскільки містить вказівку на його прізвище, посаду, назву міста і очолюваної ним територіальної громади, інші притаманні йому індивідуальні ознаки; поширена інформація є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності.
		У постановіВерховного Судувід 18червня 2020р.у справі№522/18103/14-ц зазначено,що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		Представниками позивача доведено, що поширена відповідачами інформація про позивача є негативною, оскільки порушує його гідність, честь, ділову репутацію, підриває довіру жителів громади до нього, як до мера, компрометує його як міського голову, створює негативну соціальну оцінку в очах оточуючих, формує антиморальний, негативний образ і таким чином негативно впливає на формування його образу, як міського голови, в тому числі у відносинах з громадою та іноземними партнерами, які надавали Славутській громаді гуманітарну допомогу в умовах воєнного стану. 
		Вирішуючи справу по суті, суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц (провадження № 61-41071св18) про те, що межа допустимої критики щодо такої публічної особи, як політик, є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (справа «Gazeta Ukraine-tsentr v. Ukraine» від 15 липня 2010 року). Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики в засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Указані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Однак, проаналізована судом інформація, поширена відповідачами про Славутського міського голову, виходить за межі критики і містить пряму вказівку на його особу як злочинця, хоча відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Тому на підставі викладеного суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 15, 200, 201, 277, 297, 299 ЦК України, Законом України «Про інформацію», суд
		в и р і ш и в:
		Позов задовольнити.
		Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстровану в АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 , вилучити дописи із мережі Інтернет, які містять недостовірну інформацію про ОСОБА_1 , що порушують його особисті немайнові права, паплюжать його честь та гідність, які розміщені за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 , https://www.facebook.com/profile.php?id=1000191902657140,а такожу  групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в мережі facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7  і утриматись від публікації нових постів, дописів тощо подібного характеру.
		Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 по 496 грн 20 коп судового збору та по 1500 грн витрат, пов`язаних з витребуванням доказів.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
		Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів.
		Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                     Зеленська В.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...