Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/3228/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 02.05.2023. Зареєстровано: 03.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/362/85/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019110000000034

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 362/3228/19
		Провадження № 1-кп/362/85/23
		В И Р О К
		 І м е н е м У к р а ї н и
		02 травня 2023 року
		Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		за участю прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_12 ,
		захисника - адвоката ОСОБА_13 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові Обухівського району Київської області кримінальне провадження № 420 191 100 000 000 34 від 04.02.2019 року відносно
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Барахти Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, заступника головного лікаря Васильківської центральної районної лікарні, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 87, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно із обвинувальним актом, затвердженим прокурором 23 травня 2019 року, в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до наказу головного лікаря Васильківської центральної районної лікарні № 23-К від 15.02.2012 року ОСОБА_12 призначено на посаду заступника головного лікаря з економічних питань та останній в цей же день ознайомився та власноручно підписав посадову інструкцію заступника головного лікаря районної лікарні.
		Відповідно до розділу 1 посадової інструкції заступник головного лікаря з економічних питань призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У своїй роботі керується чинним законодавством України про охорону здоров`я, Кодексом законів про працю в України та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я.
		Згідно із положеннями розділу 5 посадової інструкції заступник головного лікаря з економічних питань, ОСОБА_12 повинен знати чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я. Основні права в медицині. Основи міжнародного та європейського законодавства з питань охорони здоров`я.
		Відповідно до розділу 7 посадової інструкції заступник головного лікаря з економічних питань, ОСОБА_12 підпорядкований головному лікарю медичного закладу. У межах закладу має зв`язки з усіма працівниками, роботою яких керує, та з керівниками структурних підрозділів.
		Заступник головного лікаря з економічних питань працює в тісному зв`язку з економічною службою місцевих органів самоврядування та вищого органу управління охорони здоров`я, керівниками страхових компаній, підприємств і закладів, з якими заклад має контракти (договори), громадськими i суспільними організаціями. Коло зв`язків заступника головного лікаря з економічних питань залежить від фахової, наукової, фінансової та господарської діяльності лікувально-профілактичного закладу.
		В 2018 році, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, до заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 , з метою отримання консультації щодо отримання групи інвалідності звернулася раніше незнайома йому громадянка ОСОБА_14 , яка відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 18.04.2018 року має ІІІ групу інвалідності по загальному захворюванню, яка перебуваючи в його службовому кабінеті, який розташовано на четвертому поверсі Васильківської ЦРЛ, за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 87, надала останньому для ознайомлення свою медичну документацію та в ході розмови поцікавилася у ОСОБА_12 яку групу інвалідності вона може отримати 3 урахуванням її захворювання. Перебуваючи в своєму службовому кабінеті, ОСОБА_12 , ознайомившись з наданою йому медичною документацією, повідомив ОСОБА_14 , що для отримання нею ІІ групи інвалідності пожиттєво їй необхідно платити гроші та порадив з цього питання звернутися до завідуючого поліклінічним відділенням Васильківської ЦРЛ ОСОБА_15 ..
		В січні 2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_14 , перебуваючи біля Васильківської ЦРЛ зустрілася з ОСОБА_12 та в ході розмови з останнім повідомила, що займається поновленням медичних документів для продовження ІІІ групи інвалідності термін якої спливає 01.03.2019 року та поцікавилась у нього скільки років їй необхідно буде продовжувати ІІІ групу інвалідності, на що ОСОБА_12 повідомив, що для отримання ІІ групи інвалідності пожиттєво вона повинна сплатити йому грошові кошти в сумі 700 доларів США; при цьому ОСОБА_12 пообіцяв ОСОБА_14 за вказані грошові кошти позитивно вирішити її питання з отриманням ІІ групи інвалідності.
		Після чого, ОСОБА_14 , усвідомлюючи протиправний характер дій та пропозицій ОСОБА_12 щодо отримання нею ІІ групи інвалідності звернулася і3 письмовою заявою про правопорушення до правоохоронних органів.
		15.02.2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_14 , за попередньою домовленістю зустрілась з ОСОБА_12 , який попередньо обіцяв їй дізнатися через лікарів які входять до складу Васильківської МСЕК, яка група інвалідності буде їй призначена з урахуванням її захворювання. В ході зустрічі, ОСОБА_14 , вдруге надала ОСОБА_12 для ознайомлення власну медичну документацію. Оглянувши надану медичну документацію, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_14 , що ІІІ групу інвалідності вона отримати зможе безкоштовно, а для отримання ІІ групи інвалідності пожиттєво вона повинна надати йому неправомірну вигоду в розмірі 700 доларів США для подальшої передачі завідуючому поліклінічним відділенням Васильківської ЦРЛ ОСОБА_15 ; при цьому запропонував їй самій звернутися до ОСОБА_15 для отримання консультації з даного питання, на що вона погодилась.
		Перебуваючи в кабінеті завідуючого поліклінічним відділенням Васильківської ЦРЛ ОСОБА_15 , останній, оглянувши медичну документацію повідомив ОСОБА_14 , що для отримання нею ІІІ групи інвалідності у неї є в наявності майже всі необхідні медичні документа, а для отримання ІІ групи, необхідно щоб її захворювання ускладнилось, вона повинна пролежати на стаціонарному лікуванні не менше двох тижнів в лікарні, а також отримати консультацію додаткових лікарів.
		Після цього, ОСОБА_14 звернулася до ОСОБА_12 та повідомила останньому про суть розмови із ОСОБА_15 та умови, які необхідні для отримання другої групи інвалідності. Вислухавши ОСОБА_14 , ОСОБА_12 повідомив останній, що за неправомірну вигоду в розмірі 700 доларів США позитивно вирішить питання з отримання ІІ групи інвалідності через голову Васильківської медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_16 з якою останній підтримує дружні відносини, тим самим пообіцяв здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави.
		19.02.2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, під час чергової зустрічі з ОСОБА_12 останній повідомив ОСОБА_14 , що він домовився з головою Васильківської МСЕК ОСОБА_16 про призначення ІІ групи інвалідності пожиттєво, повідомивши при цьому, що сума неправомірної вигоди буде складати 700 доларів США, які він передасть голові Васильківської МСЕК ОСОБА_16 , а з приводу своєї винагороди він повідомить додатково.
		Під час розмови, ОСОБА_14 на його умови погодилась та повідомила ОСОБА_17 , що вказана сума грошових коштів буде у неї не раніше 27-28 лютого 2019 року.
		20.02.2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 , перебуваючи в приміщенні Васильківської ЦРЛ, з метою реалізації свого плану направленого на отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби та наданих йому повноважень, надав вказівку в.о. завідуючого неврологічним відділенням Васильківської ЦРЛ ОСОБА_18 щодо фіктивного направлення на стаціонарне лікування ОСОБА_14 в неврологічне відділення з фіктивним оформленням медичної карти стаціонарного хворого № 153/1582 від 20.02.2019 року, видачі завідомо неправдивого офіційного документу, а саме: виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 153 та подальшого направлення на медико-соціальну експертну комісію Васильківського району.
		28.02.2019 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, зідзвонившись із ОСОБА_12 , повідомила, що грошові кошти в сумі 700 доларів США у неї будуть пізно ввечері 28.02.2019 року та домовилась 3 останнім про зустріч 01.03.2019 року, на що ОСОБА_12 погодився та повідомив, що 01.03.2019 року він повинен занести грошові кошти голові МСЕК ОСОБА_16 
		01.03.2019 року зранку, перебуваючи в м. Києві, з метою документування злочинної діяльності ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , в присутності понятих надала співробітникам поліції власні грошові кошти в сумі 700 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів кожна, серії та номери яких були переписані та занесені до протоколу. Після чого, зателефонувавши домовилась про зустріч о 13:00 годині з ОСОБА_12 в його службовому кабінеті для передачі йому неправомірної вигоди в розмірі 700 доларів США за вплив останнім на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави.
		01.03.2019 року, приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_14 , перебуваючи на сходовому майданчику між третім та четвертим поверхах в приміщенні Васильківської ЦРЛ, яка розташована за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 87, зустрівшись з ОСОБА_12 , запитала у нього чи проходить вона лікування та на якому етапі воно перебуває. В ході розмови, ОСОБА_12 повідомив, що самостійно отримав виписку з її історії хвороби про те, що вона нібито знаходилась на стаціонарному лікуванні в лікарні та пообіцяв, що всі необхідні документи щодо направлення її на МСЕК він самостійно підпише у ОСОБА_15 .. Під час спілкування, ОСОБА_19 запитала у ОСОБА_12 на яке число буде призначено засідання МСЕК по її питанню, на що ОСОБА_12 сказав, що засідання відбудеться в найближчу середу або в п`ятницю. Після чого ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_12 що у неї із собою вся сума грошей, при цьому сказала, що переживає за результат та не хотіла б на перед віддавати йому всю суму грошей. На що ОСОБА_12 їй повідомив, що ОСОБА_16 01.03.2019 року на роботі до 14:00 години та він збирається заносити їй гроші. В свою чергу ОСОБА_14 , відповіла, що готова йому наперед дати 300 доларів США, а решту перед комісією, на що останній погодився. Після чого, ОСОБА_14 , діставши із сумки гаманець, відрахувала три купюри по 100 доларів США та передала з рук в руки ОСОБА_17 , останній отримавши гроші подивившись на них поклав їх до своєї кишені та пообіцяв позитивно вирішити її питання з отримання ІІ групи інвалідності пожиттєво, тим самим отримав неправомірну вигоду за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави.
		В подальшому отримані від ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 300 доларів США ОСОБА_12 використав на власний розсуд.
		Таким чином, прокурор вважає, що ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянки здійснити вплив за надання такої вигоди (т.с. 1, а.с. 3 - 12).
		Проте, обставини викладені в обвинувальному акті, щодо вчинення ОСОБА_12 вказаного кримінального правопорушення не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження.
		Обвинувачений ОСОБА_12 , допитаний в судовому засіданні, свою винність за пред`явленим йому обвинуваченням не визнавав та показав суду, що ОСОБА_20 ніяких питань і обвинувачень не має; у 2019 році він перебував на посаді заступника головного лікаря з економічних питань; ОСОБА_20 пам`ятає; у 2019 році підходила і запитувала стосовно її питання; він їй відповів, що ці питання не до нього, а до лікуючого лікаря. Раніше не були знайомі, їй хтось порекомендував підійти. Вона давала кошти, він повернув назад. Це були не гривні, мабуть долари. Було 300 і стільки ж він їй відав. Давала гроші за консультацію і він не пам`ятає чи зустрічались з нею після цього. Документи їй не допомагав робити. В обвинувальному акті все не відповідає дійсності. ОСОБА_20 підходила для консультації. Стосовно групи не вирішує, це не входить в обов`язки. Він проконсультував, вона дала кошти і він їй їх повернув; він їх не вимагав, вона сама дала. Повернув кошти бо він не лікар і не надає консультації. З іншими членами МСЕК він не спілкувався і про ОСОБА_20 не говорив напряму, він їй казав щоб йшла до лікуючого лікаря. Гроші їй повернув пізніше, не в той самий день. До обов`язків не входять такі консультації.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала суду, що з обвинуваченим ОСОБА_12 знайома, він їй ні ким не доводиться, ніяких відносин не мають.
		Пояснила, що з ОСОБА_12 познайомилась випадково в кінці осені 2018 року. На той час вона була у хірурга, треба було перейти до ОСОБА_21 . Їй повідомили, що ОСОБА_12 може швидко оформити бланки лікарняного та занести до ОСОБА_21 . Але спочатку сказали підійти до ОСОБА_22 , що це людина, яка вирішує ці питання, але ОСОБА_23 відповів, щоб отримати по життєву групу потрібно, щоб були погіршення і постійно знаходитися в лікарні.
		Потім вона підійшла до ОСОБА_12 і він сказав, що вирішить це питання. Надалі ОСОБА_12 повідомив, що група по життєво коштує грошей, він сказав 700 доларів США. Коли вона получила цю інформацію, їй стало прикро, що інваліди повинні платити гроші за групу і вона звернулася в органи Київської обласної поліції. Згодом вона підійшла до ОСОБА_12 і він сказав, що це коштує 700 доларів США, на що вона відповіла, що може позичити 300 доларів США, вони домовились, що коли у неї будуть гроші, то вона занесе.
		Через два тижні вона зайшла до кабінету, він сказав вийти в коридор на сходи і вона повідомила, що має 300 доларів США; він взяв і вона задала питання, скільки вона особисто йому винна; ОСОБА_12 відповів «як захочете».
		Він поклав гроші в кишеню, а також він повідомив, що ці кошти підуть на МСЕК. Через деякий час вона зателефонувала ОСОБА_12 і він повідомив, що домовився з ОСОБА_24 і що все буде добре. Щоб отримати групу вона мала пролежати в лікарні, пройти всіх лікарів і занести йому всі документи в кабінет.
		До МСЕК залишалося 10 - 14 днів і ОСОБА_12 сказав, що все вирішить. Через деякий час вона повідомила ОСОБА_12 , що в неї є інші кошти, але вона хоче впевнитися, що він домовився. Але коли вона прийшла в МСЕК, то ОСОБА_24 сказала: «Навіщо ви ходите до того ОСОБА_25 , всі питання потрібно вирішувати зі мною». Далі пройшов МСЕК і їй дали ІІІ групу на 1 рік; вона почала телефонувати ОСОБА_12 щоб з`ясувати як він так домовився.
		Потім, вона прийшла до ОСОБА_12 в кабінет 10 - 12 лютого 2019 року і він повернув їй 300 доларів США. Про те, що ОСОБА_12 завідуючий вона знала, а де саме, не знала. Про те, що групу видає МСЕК вона знала, ця розмова з ОСОБА_12 вийшла випадково і він сам запропонував допомогу. Стосовно грошей, то вона позичила 300 доларів в племінниці, а 400 отримала від працівників поліції. Про те, що можна робити безкоштовно групу в МСЕК вона не знала, їй повідомив ОСОБА_23 вже після спілкування з ОСОБА_12 ; грошей ОСОБА_12 не вимагав, вона сама не пропонувала.
		Свідок ОСОБА_26 , який був допитані в судовому засіданні повідомив, що з ОСОБА_12 знайомий, ні ким не приходиться, відносини тільки робочі. Пояснив, що 1,5 роки тому оглядали ОСОБА_14 в МСЕК, дату точно не пам`ятає; вона проходила перекомісію, її оглядали 10 годин, після огляду вона чекала рішення комісії по групі інвалідності.
		З приводу ОСОБА_12 нічого додати не може. Стосовно інвалідності ОСОБА_14 , ОСОБА_12 до нього не звертався. 
		Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_27 показав суду, що ОСОБА_12 знає, відносини службові. ОСОБА_14 проходила огляд в МСЕК згідно наданих документів. Були вивчені документи, визнана хворою, оглянули. Потім прийняли рішення по її життєвих потребах, згідно хвороби. Визнана інвалідом ІІІ групи на 1 рік. З ОСОБА_12 в той час він не бачився і не зустрічався. Ніяких розмов про ОСОБА_14 із ОСОБА_12 не було.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показала суду, що вона працює лікарем невропатологом з 1985 року; з ОСОБА_12 знайома давно, ні ким не доводиться, відносини робочі. Вона була лікарем ОСОБА_14 , яка була хвора. ОСОБА_14 звернулася десь 4-5 років назад з компресійним переломом грудного відділу хребта (остеохондроз), їй рухатися боляче і довго стояти. ОСОБА_14 пролежала на лікарняному 120 днів, потім її направили в МСЕК, вони її оглянули і МСЕК дозволив продовжити лікарняний, вона пробула на лікарняному ще 4 місяці. В МСЕК ОСОБА_14 була визнана інвалідом ІІІ групи. У ОСОБА_14 була об`єктивна інвалідність, проходила лікування у встановленому порядку. ОСОБА_14 виконувала всі рекомендації лікарів. ОСОБА_14 весь час розповідала, що виховує малолітню дитину. До неї ОСОБА_12 не підходив. Також ОСОБА_14 не говорила, що в неї вимагають гроші.
		Свідок ОСОБА_16 , яка була допитана в судовому засіданні повідомила, що з ОСОБА_12 знайома, ні ким не приходиться, відносин не має. В МСЕК документи принесла медсестра і в назначений день люди приходять і реєструються, потім заходять до нас на комісію, де сидить 4 лікарі і потім видається довідка. Так було із ОСОБА_14 .. У ОСОБА_14 був компресійний перелом, у неї були підстави для отримання інвалідності. ОСОБА_14 була призначена ІІІ група інвалідності вдруге. До складу комісії входили: ОСОБА_16 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , а також медсестра. ОСОБА_12 особисто до неї не звертався.
		Свідок ОСОБА_32 повідомила: нічого невідомо стосовно ОСОБА_12 і громадянки ОСОБА_14 . На той час обов`язками ОСОБА_33 було надавати допомогу зворим, оформлювати історію хвороби. ОСОБА_14 особисто не знає, оформлювала її історію хвороби, направляв невропатолог. Історію хвороби оформлювала без ОСОБА_14 . Потерпілу під час лікування не бачила, старша медсестра сказала оформлювати. З ОСОБА_34 щодо даної особи не розмовляла. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показала суду, що їй нічого не відомо стосовно ОСОБА_12 і громадянки ОСОБА_14 ; на той час її обов`язками було надавати допомогу хворим, оформлювати історію хвороби; ОСОБА_14 вона не знає; вона оформлювала історію хвороби ОСОБА_14 , направляв невропатолог; ОСОБА_14 під час лікування не бачила, старша сказала оформити, вона і оформила; з ОСОБА_12 щодо даної особи вона не розмовляла; вона працювала тільки з документами.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала суду, що ОСОБА_12 їй відомий, співробітник, має робочі відносини.
		Пояснила, що ОСОБА_35 не пам`ятає, можливо відома особа. З приводу ситуації нічого не пам`ятає і не знає; повідомила, що їй не відомо чим займався ОСОБА_12 ; в 2019 році можливо поступала ОСОБА_36 , вона не пам`ятає. Людина поступає її оглядає лікуючий лікар, встановлюється діагноз. Картки хворого вона робить; за ОСОБА_35 не пам`ятає.
		Також повідомила, що ОСОБА_12 фінансово їй нічого не надавав. ОСОБА_12 головний економіст, періодично вони бачаться. До її хворих ОСОБА_37 не має ніяких відносин.
		Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_38 показала суду, що вона працює медичним реєстратором в МСЕК. ОСОБА_12 їй відомий, ні ким не доводиться, ніяких відносин. ОСОБА_36 відома, ні ким не доводиться, відносин не має.
		Повідомила, що вона працює медичним реєстратором і бере паспорт, реєструє його і надає лікарям на огляд, далі лікарі оглядають і виносять рішення і старша медсестра виписує довідку. Справу ОСОБА_39 вона реєструвала; коли реєструвала, то бачила ОСОБА_35 , яка проходила МСЕК.
		ОСОБА_12 до неї не звертався ніколи.
		Оцінюючи показання свідків, які є медичними працівниками, суд приходить до висновку, що за своїм змістом вони не доводять факту впливу ОСОБА_12 на прийняття рішення МСЕК щодо встановлення ОСОБА_14 . ІІ групи інвалідності та не доводять обіцянки ОСОБА_12 здійснити відповідний вплив.
		Також, під час розгляду справи в судовому засіданні захисником заявлено клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими.
		Вирішуючи питання щодо допустимості наданих прокурором доказів, суд приходить до наступних висновків.
		Стосовно доказів у вигляді:
		- протоколу від 04.03.2019 року про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій -аудіо, -відео контроль особи, а саме заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 та відеозаписів до нього;
		- протоколу від 20.03.2019 року про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій -аудіо, -відео контроль особи, а саме заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 та відеозаписів до нього;
		- протоколу від 13.05.2019 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме зняття інформації з мобільного терміналу оператора «Київстар» НОМЕР_2 , який належить заступнику головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 та аудіо-записів до якого,
		суд керується такими приписами кримінального процесуального закону.
		Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 89 КПК України, сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Згідно із резолютивної частини ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 21.02.2019 року про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, -відео контроль особи ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом було надано дозвіл слідчому СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_40 , або оперативним працівникам за його дорученням на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: -аудіо, -відео контроль особи ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома, розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо) протягом двох місяців з моменту винесення ухвали.
		Тобто, слідчий суддя Київського апеляційного суду своєю ухвалою встановив чіткі умови для проведення НСРД, а саме, дозволив проведення НСРД слідчому ОСОБА_40 , або оперативним працівникам за його дорученням. 
		Згідно із відомостями, які містяться у вищезазначених протоколах НСРД від 04.03.2019 р., 20.03.2019 р. та від 13.05.2019 р., НСРД проводилося на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 21.02.2019 року заступником начальника відділу УЗЕ в Київській області ДЗЕ Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_41 , тобто оперативним підрозділом.
		В самих протоколах НСРД від 04.03.2019 р., 20.03.2019 р. та від 13.05.2019 р. зазначено, що НСРД проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 21.02.2019 року. Відомості про доручення слідчого, як про це зазначено в цій же ухвалі, на проведення НСРД оперативним підрозділом - відсутні.
		Відповідно до вимог п.1.7, 1.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 визначено, що доручення слідчого має бути письмовим.
		Натомість, суду не надано відповідного доручення оперативним підрозділам на проведення НСРД відносно ОСОБА_12 на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 21.02.2019 року.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84, 86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до вимог п.п. 1) ч. 2 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		В даному випадку, істотним порушенням прав та свобод обвинуваченого є порушення суттєвих умов проведення НСРД, які були чітко визначені ухвалою слідчого судді, а саме проведення НСРД не уповноваженими особами. Ухвалою слідчого судді Київського апеляційного суду від 21.02.2019 року безпосередньо оперативному підрозділу, а саме відділу УЗЕ в Київській області ДЗЕ Національної поліції України, дозвіл на проведення НСРД відносно обвинуваченого - не надавався.
		Відповідно, всі фактичні дані, які отримані в результаті проведення НСРД відносно обвинуваченого, які проводилися на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду від 21.02.2019 року є очевидно недопустимими доказами.
		Зокрема, в силу наведених вимог закону, суд визнає очевидно недопустимими:
		- протокол від 04.03.2019 року про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій -аудіо, -відео контроль особи, а саме заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 та відеозаписів до нього (т.с. 3, а.с. 12 - 15);
		- протокол від 20.03.2019 року про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій -аудіо, -відео контроль особи, а саме заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 та відеозаписів до нього (т.с. 3, а.с. 17 - 18);
		- протокол від 13.05.2019 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме зняття інформації з мобільного терміналу оператора «Київстар» НОМЕР_2 , який належить заступнику головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 та аудіо-записів до нього (т.с. 3, а.с. 27 - 30).
		Стосовно доказів у вигляді:
		- протоколу від 01.03.2019 року про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, на виконання постанови від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) в сумі 700 доларів США, які належать свідкові ОСОБА_14 , для підтвердження фактичних обставин в рамках кримінального провадження № 42019110000000034 від 04.02.2019 року;
		- протоколу від 18.03.2019 року про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, на виконання постанови від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) в сумі 400 доларів США, які належать свідкові ОСОБА_14 , для підтвердження фактичних обставин в рамках кримінального провадження № 42019110000000034 від 04.02.2019 року;
		- протоколу від 20.03.2019 року про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_12 згідно із постановою від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) в сумі 700 доларів США, які належать свідкові ОСОБА_14 , для підтвердження фактичних обставин в рамках кримінального провадження №42019110000000034 від 04.02.2019 року,
		суд керується такими приписами кримінального процесуального закону.
		Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 89 КПК України, сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Згідно із відомостями, які містяться у зазначених вище протоколах від 01.03.2019 р., 18.03.2019 р. та 20.03.2019 р., всі вони складені та підписані заступником начальника відділу УЗЕ в Київській області ДЗЕ Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_41 на підставі постанови від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
		Проте, під час розгляду справи суду не надано такої постанови від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.
		Крім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування № 42019110000000034 від 04.02.2019 року, посилання на дану постанову - відсутнє.
		У зв`язку із оцінкою вказаного документу, суд також враховує відомості листа начальника режимно-секретної частини Київської обласної прокуратури ОСОБА_42 , відповідно до якого відсутній факт реєстрації доручення УЗЕ а Київській області ДЗЕ НП України на виконання негласних слідчих (розшукових) дій наданого у даному кримінальному провадженні; та відповідно до журналу обліку акті скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації прокуратури Київської області, інв. № 423/16, - відсутня реєстрація прокурором ОСОБА_9 акту про зняття грифу секретності з постанови про проведення контролю за вчиненням злочину від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т (т.с. 4, а.с. 21 - 22).
		Проте, суд переконаний, що знищення даної постанови у лютому 2022 року, об`єктивно не перешкоджало стороні обвинувачення вчинити відповідні процесуальній дії та долучити таку постанову до матеріалів кримінального провадження у період часу до 23 травня 2019 року коли прокурором було затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_12 ..
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84, 86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
		Відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		Зокрема, стороні захисту не було надано доступу до постанови від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, не було з нею ознайомлено, не надано можливості зробити з неї копію тощо, відповідно, сторона захисту позбавлена можливості здійснити належну їй правову оцінку, оцінити даний документ на його відповідність вимогам діючого законодавства, що істотно порушує право обвинуваченого на захист.
		За правилами ст. 290 КПК України обов`язковому відкриттю підлягають усі зібрані сторонами матеріали у тому числі і ті, які є правовою підставою для проведення органом досудового розслідування негласних слідчих дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечують можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів, оскільки за умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів та принцип рівності сторін у кримінальному процесі.
		Як зазначив Верховний суд України у постанові від 12.10.2017 року (справа № 5-237кс(15)17), не дослідження судом першої інстанції процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, впливає на справедливість судового розгляду в цілому, оскільки відсутність дослідження цих матеріалів викликає сумніви щодо можливості здійснення судом належної оцінки законності проведення таких дій, а також достовірності та допустимості їх результатів як доказів. Не дослідження зазначених матеріалів призводить до оперування судом доказами допустимість яких є імовірною, що в контексті презумпції невинуватості є недопустимим для обґрунтування рішення про винуватість особи та свідчить про порушення права особи на справедливий суд.
		Отже, постанова від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії є очевидно недопустимим доказом по справі. Відповідно, всі фактичні дані, які отримані на виконання даної постанови є також очевидно недопустимими доказами в силу вимог дії ч. 1 ст. 87 КПК України.
		В розумінні вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Тобто, даною нормою ч. 1 ст. 87 КПК України, закріплено правило «плодів отруєного дерева», згідно із яким недопустимими є не лише докази, які були отримані внаслідок істотного порушення, а й докази, які були отримані на підставі перших.
		Зокрема, в силу наведених вимог закону, суд визнає очевидно недопустимими:
		- протокол від 01.03.2019 року про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, на виконання постанови від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) в сумі 700 доларів США, які належать свідкові ОСОБА_14 , для підтвердження фактичних обставин в рамках кримінального провадження № 42019110000000034 від 04.02.2019 року (т.с. 2, а.с. 204 - 207);
		- протокол від 18.03.2019 року про використання заздалегідь ідентифікованих засобів, на виконання постанови від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) в сумі 400 доларів США, які належать свідкові ОСОБА_14 , для підтвердження фактичних обставин в рамках кримінального провадження № 42019110000000034 від 04.02.2019 року (т.с. 2, а.с. 211 - 213);
		- протокол від 20.03.2019 року про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_12 згідно із постановою від 28.02.2019 року № 15/2/1-405т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) в сумі 700 доларів США, які належать свідкові ОСОБА_14 , для підтвердження фактичних обставин в рамках кримінального провадження №42019110000000034 від 04.02.2019 року (т.с. 3, а.с. 19 - 24).
		Як наслідок, суд визнає очевидно недопустимими є всі фактичні данні отримані в результаті використання заздалегідь ідентифікованих засобів, а саме:
		- відомості про огляд, копіювання та передачу 700 доларів США, які належать ОСОБА_14 і відображено у протоколі про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 01.03.2019 року;
		- відомості про огляд, копіювання та передачу 400 доларів США, які належать ОСОБА_14 і відображено у протоколі про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 18.03.2019 року;
		- відомості про огляд та вручення грошових коштів в сумі 700 доларів США для їх використання під час документування фактів вимагання та отримання неправомірної вимоги заступником головного лікаря Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 , які відображені у протоколі про результати проведення НСРД контролю за вчиненням злочину від 20.03.2019 року;
		- відомості про зустріч 01.03.2019 року о 12 годині 58 хвилин свідка ОСОБА_14 із заступником головного лікаря Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 та передачі останньому 300 доларів США, які відображено у протоколі про результати проведення НСРД контролю за вчиненням злочину від 20.03.2019 року;
		- відомості про повернення свідком ОСОБА_14 18.03.2019 року коштів в сумі 400 доларів США, які відображено у протоколі про результати проведення НСРД контролю за вчиненням злочину від 20.03.2019 року;
		- відомості про огляд та вручення 18.03.2019 року свідкові ОСОБА_14 в період часу з 6:45 годину по 07:15 годину грошових коштів в сумі 400 доларів США, які відображено у протоколі про результати проведення НСРД контролю за вчиненням злочину від 20.03.2019 року;
		- відомості про зустріч 18.03.2019 року о 12 годині 23 хвилині свідка ОСОБА_14 із заступником головного лікаря Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 , які відображено у протоколі про результати проведення НСРД контролю за вчиненням злочину від 20.03.2019 року.
		Стосовно доказів у вигляді:
		- протоколу від 14.02.2019 року огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 ;
		- протоколу від 20.02.2019 року огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 ;
		- протоколу від 02.03.2019 року огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 ;
		- протоколу від 18.03.2019 року огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 ,
		суд керується такими приписами кримінального процесуального закону.
		Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 89 КПК України, сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Згідно із відомостями, які містяться у зазначених вище протоколах від 14 і 20 лютого 2019 року та 02 і 18 березня 2019 року, проведення процесуальних дій з огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 було проведено о/у УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_43 на підставі ст. 40, 41 КПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 41 КПК України, співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
		Проте, у зазначених протоколах, крім вказівки на норми статей КПК України, відсутнє посилання на будь-яке доручення чи вказівку слідчого чи прокурора на проведення процесуальних дій у даному кримінальному провадженні, а саме проведення огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_14 ..
		Також, зміст самих протоколів та посилання у них на норму ст. 40 КПК України, свідчить про те, що оперативним працівником при огляді мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 проведено не процесуальну, а саме слідчу дію.
		В розумінні вимог ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
		Огляд даного мобільного телефону, який належить ОСОБА_14 , проведено саме з метою отримання (збирання) доказів у даному кримінальному провадженні, а тому такий огляд, який зафіксовано у протоколах огляду від 14 і 20 лютого 2019 року та 02 і 18 березня 2019 року - є слідчими діями.
		Відповідно до вимог ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. 
		Відповідно до вимог ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів Національної поліції здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. 
		Натомість, суду не надано відповідного доручення слідчого на проведення слідчої дії щодо огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 14 і 20 лютого 2019 року та 02 і 18 березня 2019 року.
		В Реєстрі матеріалів досудового розслідування № 420 191 100 000 000 34 від 04.02.2019 року, посилання на таке доручення також відсутнє.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84, 86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Отже, фактичні дані, які зафіксовані у протоколах огляду від 14 і 20 лютого 2019 року та 02 і 18 березня 2019 року по даному кримінальному провадженні, є такими, що отримані не уповноваженими на те особами і не у спосіб передбачений статтями 40 і 41 КПК України.
		Зокрема, в силу наведених вимог закону, суд визнає очевидно недопустимими:
		- протокол від 14.02.2019 року огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 (т.с. 2, а.с. 84 - 91);
		- протокол від 20.02.2019 року огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 (т.с. 2, а.с. 92 - 95);
		- протокол від 02.03.2019 року огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 (т.с. 2, а.с. 96 - 99);
		- протокол від 18.03.2019 року огляду мобільного телефону марки «Bravis» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , ІМЕІ НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , який належать та яким користується свідок ОСОБА_14 (т.с. 2, а.с. 160 - 163).
		Як наслідок, суд визнає очевидно недопустимими є всі фактичні данні отримані в результаті використання заздалегідь ідентифікованих засобів, а саме:
		- відомості про наявні повідомлення в додатку «Viber» між абонентом НОМЕР_5 (контакт власника телефону) та абонентом НОМЕР_2 , який записаний у контактній (телефонній) книзі як « ОСОБА_44 », які відображено у протоколі огляду від 14.02.2019 року;
		- відомості про наявні повідомлення в додатку «Viber» між абонентом НОМЕР_5 (контакт власника телефону) та абонентом НОМЕР_2 , який записаний у контактній (телефонній) книзі як « ОСОБА_44 », які відображено у протоколі огляду від 20.02.2019 року;
		- відомості про наявні повідомлення в додатку «Viber» між абонентом НОМЕР_5 (контакт власника телефону) та абонентом НОМЕР_2 , який записаний у контактній (телефонній) книзі як « ОСОБА_44 », які відображено у протоколі огляду від 02.03.2019 року;
		- відомості про наявні повідомлення в додатку «Viber» між абонентом НОМЕР_5 (контакт власника телефону) та абонентом НОМЕР_2 , який записаний у контактній (телефонній) книзі як «Врач ОСОБА_45 », які відображено у протоколі огляду від 18.03.2019 року..
		Стосовно доказів у вигляді:
		- постанови від 15.05.2019 року про визнання речовим доказом документів та грошових коштів, які були вилучені, а саме: оригінал медичної картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_14 № 153/1582 від 20.02.2019 року, ксерокопії документів з особових справ працівників лікувального закладу ОСОБА_28 і ОСОБА_18 , ксерокопія журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації за 20.02.2019 рік, медико-експертна справа на ім`я ОСОБА_14 , ксерокопія журналу обліку направлень на медико-соціальну експертну комісію, грошові кошти в іноземній валюті (долари США) купюра по 100 доларів кожна в загальній кількості 300 доларів США наступними купюрами: HC 28432667 B, KL 06133203 B, HB 48349860 A від 15.05.2019 року,
		суд керується такими приписами кримінального процесуального закону.
		Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 89 КПК України, сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84, 86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		В даному випадку, встановлений законом порядок доступу до даних документів регламентовано нормами статтями 159 - 165 КПК України та статтями 39-1, 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-XII від 19.11.1992 року.
		Зокрема, відповідно до вимог статей 39-1, 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-XII від 19.11.1992 року, пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків, тобто заборона на розголошення лікарської таємниці.
		Тобто, вся без виключення інформація про здоров`я громадянина, в т.ч. і сам факт звернення за медичною допомогою, і відомості про хворобу, медичне обстеження тощо є - лікарською таємницею.
		В розумінні вимог ч .1 ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» № 2801-XII від 19.11.1992 року та ст. 32 Конституції України лікарська таємниця може бути розголошена безпосередньо самим громадянином або за його згодою. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.
		Натомість, суду не надано відомості про надання громадянкою ОСОБА_14 згоди на збирання, зберігання та використання лікарської таємниці про неї шляхом долучення до матеріалів кримінального провадження її медичної картки стаціонарного хворого.
		Також, в ксерокопіях журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації за 20.02.2019 року та журналу обліку направлень на медико-соціальну експертну комісію містяться відомості, що містять лікарську таємницю про інших громадян. В даних журналах міститься інформація про прізвище, ім`я по-батькові, діагнози, адреси осіб, які взагалі не мають до доданого кримінального провадження жодного відношення, але в результаті розгляду даного кримінального провадження інформація про цих осіб зберігається та поширюється без їх відома та дозволу. В матеріалах даного кримінального провадження відсутні відомості про надання цими особами згоди на збирання, зберігання та використання лікарської таємниці про них.
		Відповідно до вимог ч. 6 ст. 163 КПК України, доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом.
		В розумінні вимог статей 159 - 165 КПК України, єдиним законним способом отримання відомостей, які містять лікарську таємницю без згоди самих осіб щодо яких такі відомості збираються та використовуються, це надання дозволу суду на тимчасовий доступ до речей і документів.
		Відповідно до п.п. 2) ч. 1 ст. 162 КПК України, відомості, які можуть становити лікарську таємницю відносяться до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах. Відповідно до вимог ст. 161 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. 
		В розумінні вимог статей 163, 164 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
		Тобто, підтвердженням законності отримання відомостей, що становлять лікарську таємницю є відповідна ухвала суду. Така ухвала суду про доступ до медичної картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_14 № 153/1582 від 20.02.2019 року, журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації за 20.02.2019 року, журналу обліку направлень на медико-соціальну експертну комісію слідством не отримувалась та суду під час розгляду справи не надано.
		При цьому, надання даних документів на запит слідчого, як про це зазначено у постанові про визнання речових доказів від 15.05.2019 року, не може вважатися таким, що здійснений в порядку, визначеному законом.
		В розумінні вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відсутність згоди громадян на збирання та використання лікарської таємниці про них, а також відсутність відповідної ухвали суду про доступ до речей та документів в порядку визначеному статей 159 - 165 КПК України є істотним порушенням у зв`язку із чим дані докази є очевидно недопустимими.
		Зокрема, в силу наведених вимог закону, суд визнає очевидно недопустимими:
		- оригінал медичної картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_14 № 153/1582 від 20.02.2019 року;
		- ксерокопію журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації за 20.02.2019 року;
		- ксерокопію журналу обліку направлень на медико-соціальну експертну комісію (т.с. 2, а.с. 148 - 149).
		Стосовно доказів у вигляді:
		- протоколу обшуку від 18.03.2019 року службового кабінету заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 , який розташовано в приміщенні Васильківської ЦРЛ за адресою: Київська обл., Обухіський р-н., м. Васильків, вул. Декабристів, 87;
		- протоколу огляду мобільного телефону марки «Samsung» IMEI НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , в якому знаходяться сім-карти мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 , який належить заступнику головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 ,
		суд керується такими приписами кримінального процесуального закону.
		Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 89 КПК України, сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Згідно із протоколом обшуку від 18.03.2019 року, обшук в кабінеті обвинуваченого проводився без відповідної ухвали суду на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
		Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
		Згідно із ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.03.2019 року, було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про проведення обшуку 18.03.2019 року службового кабінету заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 , який розташовано в приміщенні Васильківської ЦРЛ за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 87; повного тексту ухвали суду не надано (т.с. 2, а.с. 189).
		Тобто, даний обшук проведено не у передбаченому КПК України порядку, а саме без відповідної ухвали суду.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84, 86 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		В даному випадку, в силу прямої норми закону, а саме ч. 3 ст. 233 КПК України, такий доказ, як протокол обшуку від 18.03.2019 року службового кабінету заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 , який розташовано в приміщенні Васильківської ЦРЛ за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 87, є очевидно недопустимим.
		Також, є очевидно недопустимим протокол огляду мобільного телефону марки «Samsung» IMEI НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , в якому знаходяться сім-карти мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 , який належить заступнику головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 ..
		В розумінні вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Тобто, даною нормою ч. 1 ст. 87 КПК України, закріплено правило «плодів отруєного дерева», згідно із яким недопустимими є не лише докази, які були отримані внаслідок істотного порушення, а й докази, які були отримані на підставі перших.
		Мобільний телефон, огляд якого було проведено 18.03.2019 року було вилучено у обвинуваченого підчас незаконно проведеного обшуку. Відповідно, якщо обшук 18.03.2019 року є незаконним і протокол обшуку від 18.03.2019 року є очевидно недопустимим, то й всі його наслідки, а саме протокол огляду мобільного телефону від 18.03.2019 року і всі відомості отримані в результаті такого огляду є також очевидно недопустимими. 
		Крім того, в силу дії прямої норми ч. 3 ст. 233 КПК України, і даний протокол, і всі інші відомості отримані на підставі нього мали бути знищені. 
		Зокрема, в силу наведених вимог закону, суд визнає очевидно недопустимими:
		- протокол обшуку від 18.03.2019 року службового кабінету заступника головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 , який розташовано в приміщенні Васильківської ЦРЛ за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 87 (т.с. 2, а.с. 101 - 105);
		- протокол огляду мобільного телефону марки «Samsung» IMEI НОМЕР_6 , IMEI НОМЕР_7 , в якому знаходяться сім-карти мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 , який належить заступнику головного лікаря з економічних питань Васильківської ЦРЛ ОСОБА_12 від 18.03.2019 року (т.с. 2, а.с. 164 - 184).
		Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (м. Рим, 04 листопада 1950 року), яка ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, хто звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинним доти, поки його провина не буде доведена відповідно до закону.
		Норми частин другої і третьої статті 62 Конституції України передбачають, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо вичерпані всі можливості їх усунути, відповідно до конституційного принципу презумпції невинуватості повинні тлумачитися і враховуватися на користь обвинуваченого.
		Згідно із ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Зокрема, за особистими поясненнями свідка ОСОБА_14 і обвинуваченого, під час розгляду справи судом встановлено, що останній повернув ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 300 доларів США, тоді як в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_12 їх «використав на власний розсуд».
		Під час розгляду справи в судовому засіданні суду не надано допустимих доказів вини обвинуваченого, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено факт вчинення ОСОБА_12 вказаного кримінального правопорушення.
		У зв`язку із цим, суд приходить до висновку про недоведеність вини обвинуваченого в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянки здійснити вплив за надання такої вигоди.
		Таким чином, обвинуваченого слід виправдати за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Застосовані заходи забезпечення кримінального провадження закінчили свою дію.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 368 - 371, 373, 374 КПК України,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - визнати невинним та виправдати за недоведеністю вчинення ним даного кримінального правопорушення.
		Речові докази:
		-оригінал медичної картки стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_14 № 153/1582 від 20.02.2019 року - повернути до Васильківської ЦРЛ за належністю;
		-медико-експертну справу на ім`я ОСОБА_14 - повернути до Обласного бюро медико-соціальної експертизи за належністю;
		- ксерокопію журналу обліку направлень на медико-соціальну експертну комісію, ксерокопії документів з особових справ працівників лікувального закладу ОСОБА_28 і ОСОБА_18 та ксерокопію журналу обліку прийому хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації за 20.02.2019 року - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження;
		- грошові кошти в іноземній валюті (300 доларів США) купюрами номіналом по 100 доларів серії НС 28442667 В, KL 06133203 В, НВ 48349860 А, які ОСОБА_12 було повернуто ОСОБА_14 - залишити останній за належністю як власнику майна.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції; якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...