Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/1424/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано судом: 02.05.2023. Зареєстровано: 03.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2023.
Дата набрання законної сили: 18.05.2023
Номер судового провадження: 2/527/160/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 536/1424/22 
		провадження 2/527/160/23 
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 квітня 2023 року м. Глобине
		Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
		головуючого- судді Павлійчук А.В.,
		за участю секретаря судового засідання  Кривченко В.В.,
		позивача  ОСОБА_1 ,
		в режимі відеоконференції представника позивача  ОСОБА_2 ,
		відповідача  ОСОБА_3 ,
		представника відповідача  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу № 536/1424/22 за позовом представника позивача ОСОБА_1  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, -
		В С Т А Н О В И В:
		Представник позивача ОСОБА_1  ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого із просить суд зобов`язати громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) протягом п`яти днів з моменту вступу рішення в законну силу спростувати недостовірну інформацію, публічно поширену (опубліковану) ним на веб-сайті facebook.com у публікаціях в групах « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Інфо-група жителів берега Дніпра Полтавщини» під авторством ОСОБА_6 наступного змісту: «Розміщена мною у публікаціях від 16.10.2022 року інформація, що «… Є конкуренти УПЦ МП та її покриває голова Градизької ТГ Носа М.Ю. Папа його править в одній з церкв Градизька (сімейний бізнес)…» - є недостовірною, образливою, такою, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_7 судові витрати.
		В обґрунтування позову зазначено, що 16.10.2022 року відповідач в мережі Інтернет, в соціальній мережі «Фейсбук» опублікував в группах «Мої Погреби» та «Інфо-група жителів береге Дніпра Полтавщини» під авторством ОСОБА_6 публікацію: «14 жовтня потрійне свято. Побував у Православній Українській церкві, де Священно служитель Іван правив першу молитву за наших воїнів, за Україну в новому храмі  ще незакінченому з будівництва. Так це перша ПЦУ у Градизькій ТГ. На жаль відвідувачів поки що мало. Є конкуренти УПЦ МП та її покриває голова Градизької ТГ Носа М.Ю. Папа його править в одній з церков Градизька (сімейний бізнес), брат служитель Ростовської МП. Шановні жителі територіальної громади (ми воюємо з рашою) зробіть висновки  бог один посередники різні...» роздурковані та засвідчені скріншоти публікації (а.с.13-15). Відповідач публічновисловив недостовірнута образливуінформацію,метою якоїбуло поплюженнябездоганної діловоїрепутації Позивача,створення усуспільстві,зокрема,у Градизькоїтериторіальної громадинегативного іміджуПозивача,з метоюприниження йогоособстості,спричинення сильноїдушевної брази,грубого порушеннячесті тагідності Позивача,в поєднанніз корисливоюметою спричиненя останньомузначної моральноїшкоди,оскільки Позивачє публічноюособою тауспіх уйого політичнійдіяльності знаходитьсяв прямійзалежності відйого діловоїрепутації тапрофесійного іміджу. Оскільки у Позивача бездоганна ділова репутація та позитивний імідж, а саме ОСОБА_1 у 2011 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ (з відзнакою) за спеціальністю «Правознавство», з червня 2011 по січено 2014 року займав посаду дільничого інспектора мілії Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області по обслуговуванні Градизької селищної ради, 05.12.2013 нагороджений медаллю «За вірність присязі ІІІ ступеня», з січня 2014 року по травень 2015 року працював оперуповноваженим карного розшуку Київського РВ Полтавської МУ УМВС в Полтавській області, з 05.05.2014 по 27.03.2015 року добровольцем направився в зону антитерористочної операції «АТО», де брав участь у бойових діях та виконував інші завдання відповідно до ЗУ «Про боротьбу з терроризмом», 29.05.2015 року комісією МВС отримав стату учасника бойвих дій. З вересня по жовтень 2015 року брав участь у місцевих виборах як кандщидат на посаду голови Градизької селищної ради, на яких отримав впевнену перемогу та був обраний Градизьким селищною головою. 27.02.1016 нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». 12.11.2020 року за офіційними результатами виборів голів територіальних громад Полтавської області повторно обраний Градизьким селищною головою від партії «Довіра». Відповідно до біографії, яку позивач розміщав офіційно на виборчих дільницях під час проведення місцевих виборів, був вказаний склад сім`ї, а саме батько  протиієрей ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) настоятель Свято  Георгіївської церкви УПЦ, тож відповідач умисно порушив право позивача на повагу до його честі, гідності та ділової репутації шляхом публічного (масового) поширення негативної недостовірної інформації стосовно Позивача в суспільстві, завдання йому якнайбільш моральної (через особисту образу) шкоди. А саме надостовірна інформація виражена саме в висловлюваннях автора, що «..є конкуренти УПЦ МП та її покримає голова Градизької ТГ Носа М.Ю. Папа його править в одній з церков Градизька (сімейний бізнес)…» Тобто Відповідач публічно бездоказово, фактично звинуватив Позивача у порушенні законів України і не навів підтвердження цього жодного доказу.
		Відповідно до отриманого через концеляю Відзиву від 08.02.2023 року поданого відповідачем, інформація викладено в пості ним в інтернеті не містила безспірних тверджень про достовірні факти, а була основана на інформації, що містила оціночні судження і стосувалась критики дій позивача на посаді публічної (посадової) особи, рівень критики якої є значно ширшим, вважає позовну заяву безпідставною і прохає в задоволенні її відмовити в повному обсязі, судові виклади покласти на позивач, просить розглянути клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження та долучає Висновок релігієзнавчої експертизи Статут про управління Української Православної Церкви на наявність церковно  канонічного зв`язку з Московським патріархатом.
		В судовому засідання Позивач та його представник позов підтримали з підстав вказаних вище в повному обсязі та прохали задовольнити.
		Відповідач та представник відповідача в судовому засідані посилались не те, що Відповідач образився на позивача на сесії засідання депутатів Градизької селищної ради за те, що позивач не захотів на сесії розглянути питання яке стосувалось церков Московського патріархату, які перебувають на території Градизької селищної ради, глибоко з цього приводу образився і тому написав під вливом образи та емоцій вище вказаний пост та пошив його. 
		Клопотання про перехід від розгляду справи з спрощенного позовногопровадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження Відповідач та його представник не оголошували та не підтримували, тому Глобинським районним судом Полтавської області воно й не розглядалось, та було залишено поза увагою суду  без розгляду.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, заслухавши пояснення всіх осіб, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5ст. 263 ЦПК Українисудоверішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
		Згідно ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Згідно ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема честь, гідність і ділова репутація.
		Відповідно дост. 270 ЦК Українифізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності і честі.
		Згідно п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Відповідно дост. 297 ЦК Україникожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідност. 299 ЦК Українифізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		Відповідно дост. 1 Закону України «Про інформацію»та ст. 200 ЦК України, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідност. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом . Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідност. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів.Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Відповідно до положень п. 15Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновимблагам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		У п. 19 вказаної Постанови надано роз`яснення про те, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Європейський Суд з прав людини звернув увагу на необхідність розрізнення фактів та оціночних суджень: «На думку суду, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна», зазначив Суд у рішеннях по справах «Лінгенс проти Австрії» (п. 46), 12/1984/84/131 від 08.07.1986 та «Українська Пресс-Група» проти України» (п. 41), заява № 72713/01 від 29.03.2005.
		Тобто, якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню.
		Таким чином не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
		Як встановлено судом, та це не заперечується сторонами позивач ОСОБА_1 є публічною особою, як і Віповідач, який є депутатом Градизької селищної ради.
		Представником позивача надано роздруківки скріншотів та DVD-диск PATRON із скріншотами публікацій, який було досліджено судом. Так, на даному диску містяться публікації в мережіІнтернет,в соціальніймережі «Фейсбук»опублікувані вгруппах «МоїПогреби» та«Інфо-групажителів берегеДніпра Полтавщини»під авторством ОСОБА_6 :«14жовтня потрійнесвято.Побував уПравославній Українськійцеркві,де Священнослужитель Іванправив першумолитву занаших воїнів,за Українув новомухрамі ще незакінченомуз будівництва.Так цеперша ПЦУу ГрадизькійТГ.На жальвідвідувачів покищо мало.Є конкурентиУПЦ МПта їїпокриває головаГрадизької ТГНоса М.Ю.Папа йогоправить водній зцерков Градизька(сімейнийбізнес),брат служительРостовської МП.Шановні жителітериторіальної громади(мивоюємо зрашою)зробіть висновки богодин посередникирізні...» ( а.с.13-15).
		Також досліджена долучена в судовому засіданні копія Статуту Свято  Георгіївської релегійної громади Української Православної Церкви, якийф був зареєстрований згідно Розпорядження голови Обласної держадміністрації за №377 від 01.10.2010 року, начальником відділу у справах національностей та релігій ОСОБА_10 . Відповідно до якої Керуючих Кременчуцькою єпархією Української православної церкви Тихон Затвердив Статут Свято  Георгієвської релегійної громади Української Православної Церкви смт. Градизьк, Глобинського району Полтавської області Ухвалений загальними зборами віруючих 05.09.2010 року, оригінал якого підписаний ОСОБА_11 ( ОСОБА_9 ), Членами Парафіяльної ради Голова ради ієрій Георгий ( Носа Ю.П.) Помічник Бондаревська М.Ф., Скарбник ( ОСОБА_12 ) Оригінал Статуту складається з 2 аркушів.
		Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (12/1984/84/131), звернув увагу на те, що п. 2ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи; але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв`язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань.
		При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суд повинен забезпечити баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
		Відповідно до п. 18постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»згідно з положеннямистатті 277 ЦКУкраїни обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених чим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Факт поширення вказаної вище інформації у спосіб, зазначений позивачем, сторонами у справі фактично не заперечується, а тому відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України вказаний факт не підлягає доказуванню.
		Дослідивши та проаналізувавши оспорювану інформацію, яку позивач вважає недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що зазначена надостовірна інформація виражена саме в висловлюваннях відповідача автора публікації і інтернеті, що «..є конкуренти УПЦ МП та її покриває голова Градизької ТГ Носа М.Ю. Папа його править в одній з церков Градизька (сімейний бізнес)…»,виражене у формі фактичного твердження,тому що вказані відомості можливо перевірити, оскільки вони містять конкретну інформацію про події, тобто є такими, що можуть бути перевірені на предмет їх достовірності.
		Згідно ст. 302 ЦК України інформація, що поширюється, має бути достовірною  отриманою з офіційних джерел. Особа, що поширює таку інформацію зобов`язана посилатись на таке джерело. У разі отримання інформації з джерел, що відмінні від офіційних, особа, що поширює інформацію, зобов`язана переконатися у її достовірності.
		Так, на обґрунтування позовних вимог позивачем та її представником надано письмові та електронні докази, які досліджено судом. В свою чергу відповідач суду для дослідження не надано жодного належного доказу на спростування доводів позивача та того, що вказана вище інформація є достовірною. Окрім усних пояснень, що він був ображений поведінкою ОСОБА_1 на сесії та роздруківки з сайту Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Висновку релігієзнавчої експретизи Статуту про правління Української Православної церкви на наявність церковно  канонічного зв`язку з Московським патріарахтом» ( а.с.51-58), який стосується Статуту Української Православної Церкви (прийнятий на Соборі УПЦ 27.05.2022 року).
		Враховуючи, що вказаний висновок стосується Статуту Української Православної Церкви (прийнятий на Соборі УПЦ 27.05.2022 року), а не Статуту Свято  Гергіївської релегійної громади Української православної Церкив, який був затверджений за № 377 від 01.10.2010 року, тобто за 12 років до Статуту Української Православної Церкви (прийнятий на Соборі УПЦ 27.05.2022 року) відповідно до якого давася Висновок релігієзнавчої експретизи Статуту про правління Української Православної церкви на наявність церковно  канонічного зв`язку з Московським патріарахтом роздуківка якого долучена до відзиву  суд не приймає вказаний висновок в якості доказу оціночного судження відповідача до уваги.
		Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що негативною та як наслідок недостовірною інформацією, що принижує честь, гідність, ділову репутацію позивача, як публічної особи і такою, що підлягає спростуванню є наступна інформація, шляхом публічного (масового) поширення негативної недостовірної інформації стосовно Позивача в суспільстві, завдання йому якнайбільш моральної (через особисту образу) шкоди. А саме надостовірна інформація виражена саме в висловлюваннях Відповідача, що «..є конкуренти УПЦ МП та її покримає голова Градизької ТГ Носа М.Ю. Папа його править в одній з церков Градизька (сімейний бізнес)…». 
		Щодо спростування інформації, суд приходить до таких висновків.
		Відповідно до ч. 4, 7ст. 277 ЦК Українита п. 25Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію та у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 , поширив недостовірну інформацію через мережу Інтернет веб-сайті facebook.com у публікаціях в групах «Мої Погреби» та «Інфо-група жителів берега Дніпра Полтавщини». Отже,суд вважає,що спростуванняданої інформаціїнеобхідно здійснитишляхом зобов`язанняВідповідача ОСОБА_3 ,після набранняданим рішеннямсуду законноїсили, протягом п`яти днів з моменту вступу рішення в законну силу спростувати недостовірну інформацію, публічно поширену (опубліковану) ним на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 у публікаціях в групах « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Інфо-група жителів берега Дніпра Полтавщини» під авторством ОСОБА_6 наступного змісту: «Розміщена мною у публікаціях від 16.10.2022 року інформація, що «… Є конкуренти УПЦ МП та її покриває голова Градизької ТГ Носа М.Ю. Папа його править в одній з церкв Градизька (сімейний бізнес)…» - є недостовірною, образливою, такою, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_1 ».
		Судові витрати по справі слід стягнути з відповідача згідно зіст. 141 ЦПК Українина користь позивача.
		Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263  265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 269, 275, 277, 302 ЦК України, ст.ст. 3, 28, 32, 68 Конституції України, ст.ст.5, 30 Закону України «Про інформацію», суд, -
		У Х В А Л И В:
		Позов представникапозивача ОСОБА_1  ОСОБА_2  задовольнити.
		Зобов`язати громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) протягом п`яти днів з моменту вступу рішення в законну силу спростувати недостовірну інформацію, публічно поширену (опубліковану) ним на веб-сайті facebook.com у публікаціях в групах « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Інфо-група жителів берега Дніпра Полтавщини» під авторством ОСОБА_6 наступного змісту: «Розміщена мною у публікаціях від 16.10.2022 року інформація, що «… Є конкуренти УПЦ МП та її покриває голова Градизької ТГ Носа М.Ю. Папа його править в одній з церкв Градизька (сімейний бізнес)…» - є недостовірною, образливою, такою, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_1 ».
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп: НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення виготовлений 16.04.2023.
		 
		Суддя          А. В. Павлійчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...