Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 448/712/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2023. Зареєстровано: 03.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2023.
Дата набрання законної сили: 02.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/448/154/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140230000533

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 448/712/23 
		Провадження № 1-кп/448/154/23
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		02.05.2023 року м.Мостиська
		 
		Мостиський районний суд Львівської області в складі:
		головуючий - суддя Юрій БІЛОУС
		секретар судового засідання  Оксана ТХІР,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Оселя, Яворівського району Львівської області, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого на посаді майстра виробничого навчання в ДНЗ «Новояворівське ВПУ», не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, 
		учасники справи:
		прокурор ОСОБА_2 ,
		обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник-адвокат ОСОБА_4 ,
		потерпілі особи: ОСОБА_5 , не з`явились (заяви),
		представник осіб  адвокат ОСОБА_6 , не з`явився (заява),
		потерпілий ОСОБА_7 ,
		його представник-адвокат Роксолана ГУЦ,
		в с т а н о в и в:
		 
		І. Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа:
		Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , 13 листопада 2019 року об 21:00 год., керуючи технічно-справним транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстр. номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою від с.Хоросниця Яворівського (колишнього Мостиського) району Львівської області та виїжджаючи на автодорогу М-11 «Львів-Шегині», на ділянці в с.Берегове Яворівського (колишнього Мостиського) району Львівської області, порушив чинні вимоги ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року з подальшими змінами та доповненнями, а саме: п.п. 1.5, 2.3 (б,д), 10.1, 16.11, які виразилися в тому, що він був неуважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не дав дорогу транспортному засобу - автомобілю марки «Skoda SuperB», реєстр. номерний знак НОМЕР_2 під керуванням особи, матеріали щодо якої перебувають в окремому провадженні, котрий наближався до перехрестя по головній дорозі, праворуч, відносно напрямку руху автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстр. номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а саме, зіткнення з автомобілем марки «Skoda SuperB», реєстр. номерний знак НОМЕР_2 під керуванням особи, матеріали щодо якої перебувають в окремому провадженні, після чого вказаний автомобіль здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , які перебували на узбіччі смуги руху в напрямку від с.Шегині до м.Львів, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав поєднану травму нижніх кінцівок та тазу, яка призвела до гіповолемічного шоку (знекровлення), що призвело до зупинки серцевої діяльності та дихання з послідуючим припиненням функції центральної нервової системи, внаслідок якої помер в лікувальному закладі, а ОСОБА_9 отримав забійно-рвану рану нижньої третини лівої гомілки із дефектом та некрозом м`яких тканин, що відноситься до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я, а також відкритий багато уламковий перелом обох кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.
		Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України  будучи особою, яка керує транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого гр. ОСОБА_8 та заподіяло тяжке тілесне ушкодження гр. ОСОБА_9 ..
		ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання:
		01.05.2023 року між прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури ОСОБА_10 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1 , з іншої сторони, у присутності захисника-адвоката ОСОБА_11 , укладена угода про визнання винуватості.
		Згідно з умовами угоди ОСОБА_1 , повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 286 КК України і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі підозри у судовому провадженні.
		Також, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного, обставин, що пом`якшують покарання - повне визнання винуватості, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, сторони узгодили про призначення ОСОБА_1 , покарання - 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України та додаткового покарання  3 роки позбавлення права керування транспортними засобами. 
		ІІІ. Мотивами, з яких Суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керується:
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди. 
		Наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 ,  адвокат ОСОБА_11 , просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 01.05.2023 року.
		Прокурор ОСОБА_10 вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 01.05.2023 року.
		Потерпілі особи - ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_12 , в судове засідання не з`явились, однак від таких надійшли на адресу суду заяви, в яких вони не заперечують щодо затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 01.05.2023 року між прокурором ОСОБА_10 і обвинуваченим ОСОБА_1 . 
		Представник потерпілих  адвокат ОСОБА_15 підтримав позицію своїх довірителів, про що подав відповідне клопотання.
		Потерпілий ОСОБА_16 та його представник-адвокат ОСОБА_17 в судовому засіданні не заперечили щодо затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором ОСОБА_10 , що була укладена 01.05.2023 року.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного. 
		Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		У відповідності до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно статті 26 КПУК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
		У відповідності до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Положеннями статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.
		Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , - є тяжким злочином.
		Свою винуватість у вчинені вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнав беззастережно. 
		 
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та КК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
		З огляду на вищенаведене, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 01.05.2023 року між прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури ОСОБА_10 , та обвинуваченим ОСОБА_1 , у присутності захисника-адвоката ОСОБА_11 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, із застосуванням вимог ст.75 КК України..
		Щодо питання встановлення іспитового строку ОСОБА_1 то з даного приводу суд зазначає наступне.
		Відповідно до положень частини 2 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		На підставі ч.3 ст.75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
		З огляду на наведене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 іспитовий строк 2-а роки, із покладенням на нього обов`язків, регламентованих ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Суд також враховує і ту обставину, що обвинуваченим ОСОБА_1 , було порушено правила дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду з її негативними наслідками. Тому суд вважає, що до останнього слід застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
		ІV. Інші рішення, щодо процесуальних питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку:
		Цивільний позов по вищевказаному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не заявлено.
		Окрім цього, відповідно до положень ст.124 КПК України, враховуючи те, що у кримінальному провадженні №12019140230000533 про обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 виділено в окреме провадження, з останнього необхідно стягнути половину судових витрат в розмірі 27176, 08 грн. за проведення судових експертиз.
		Також, в межах даного кримінального провадження суд не вирішує питання речових доказів та заходів забезпечення у виді арешту, оскільки такі слід вирішувати при розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке на даний час перебуває на розгляді у Мостиському районному суді Львівської області.
		Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись статтями 369-371, 373-376, 474, 475 КПК України, суд 
		у х в а л и в:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12019140230000533, укладену 01 травня 2023 року між прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури ОСОБА_19 та обвинуваченим ОСОБА_20 , у присутності захисника-адвоката ОСОБА_21 . 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначити йому покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Відповідно до статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , від відбування призначеного покарання (основного) з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до п.п.1 та 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили, не обирати.
		Іспитовий строк ОСОБА_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.
		Процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів по кримінальному провадженні №12019140230000533 на загальну суму 27 176 (двадцять сім тисяч сто сімдесят шість) гривень 08 коп. стягнути з ОСОБА_1 , в користь Держави.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою, статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; а також прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua 
		Вирок суду виготовлено 02.05.2023 року, негайно після виходу з нарадчої кімнати.
		 
		Суддя Юрій БІЛОУС

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...