Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1489/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2023. Зареєстровано: 04.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2023.
Дата набрання законної сили: 02.05.2023
Номер судового провадження: К/9901/41847/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 травня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 822/1489/16
		касаційне провадження № К/9901/41847/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Ханової  Р.Ф.,  Хохуляка В.В., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області (далі - Інспекція) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2016 (суддя Польовий О.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 (головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді - Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Заступника начальника Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області (далі - Заступник начальника Інспекції), Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області про скасування рішення, 
		У С Т А Н О В И В:
		У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інспекції, у якому просив:   скасувати рішення заступника начальника Інспекції про відмову в продовженні строків подання податкової декларації; зобов`язати Інспекцію продовжити граничні строки для подання податкової декларації; зобов`язати Інспекцію відповідно до  статті 97 Податкового кодексу України визнати позивача безнадійним боржником.
		На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1  послався на те, що він   пропустив граничні строки для подання податкової декларації у зв`язку з перебуванням у місцях позбавлення волі за вироком суду. Вказує, що 16.05.2016 звернувся до Інспекції із заявою, в якій просив продовжити граничні строки для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки, однак його заява була залишена Інспекцією без розгляду. Також вказує, що ОСОБА_1 ліквідований як фізична особа-підприємець, а все майно конфісковане згідно вироку Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.02.2013, а тому вважає, що є підстави для визнання його безнадійним боржником. 
		Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 19.09.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Інспекції про відмову у продовженні граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки, оформлене листом № 4546/10/22-09-13-03 від 23.05.2016; зобов`язав  Інспекцію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продовження граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки. У задоволені решти позовних вимог відмовив.
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог обґрунтовані тим, що позивач після звільнення з місця позбавлення волі звернувся до центру надання адміністративних послуг Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації для вклеювання фотографії до паспорта громадянина України та реєстрації місця проживання, в зв`язку з чим, ОСОБА_1 не мав можливості своєчасно подати до Інспекції заяву про продовження граничних строків для подання податкової декларації, з урахуванням того, що позивач неодноразово звертався до Інспекції та вчиняв необхідні дії для продовження граничних строків для подання податкової декларації, що підтверджено поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні. Також, суди виходили з того, що продовження граничних строків для подання податкової декларації є дискреційними повноваженнями контролюючого органу, з огляду на що з метою захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати Інспекцію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про продовження граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки.
		Інспекція оскаржила рішення судів першої апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.01.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою. 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що днем закінчення обставин, що призвели до неможливості подання ОСОБА_1 податкової звітності протягом встановлених законом строків, було 10.03.2016 (день звільнення з виправної установи), з огляду на що із заявою про продовження граничних строків для подання податкової звітності ОСОБА_1 мав можливість подати  до 03.04.2016 включно, тоді як з такою заявою позивач звернувся лише 16.05.2016.
		У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.
		ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 27.03.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 28.03.2023.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та з урахуванням меж касаційної скарги  дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 2013 по 2016 рік ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець перебував на обліку у Інспекції на загальній системі оподаткування.
		Відповідно до довідки про звільнення серії ХМЛ № 40631 позивач у період з 03.08.2012 по 10.03.2016 перебував в місцях позбавлення волі за вироком Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.02.2013 по засудженню за частиною третьою  статті 187 Кримінального кодексу України  до семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, окрім житла.
		Після звільнення з місця позбавлення волі ОСОБА_1 звернувся до центру надання адміністративних послуг Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації для вклеювання фотографії до паспорта громадянина України та реєстрації місця проживання, в зв`язку з чим не мав можливості подати до Інспекції заяву про продовження граничних строків для подання податкової декларації.
		16.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до Інспекції із заявою, в якій просив продовжити граничні строки для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки.
		23.05.2016 Інспекція прийняла рішення про відмову у продовженні граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки, оформлене листом № 4546/10/22-09-13-03, яким залишила заяву ОСОБА_1 без розгляду з підстав ого, що останнім днем для подання такої заяви позивачем було 09.04.2016.
		Відповідно до підпункту 16.1.3  пункту 16.1  статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
		За визначенням, наведеним у пункті 33.3  статті 33 ПК України,  базовий податковий (звітний) період - це період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку.
		Згідно з абзацом 1 пункту  46.1  статті 46 ПК України  податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
		Відповідно до пункту 49.1  статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
		Положеннями пункту 177.11  статті 177 ПК України передбачено, що  фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений  підпунктом 49.18.5  пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
		Згідно з підпунктом 102.6.3  пункту 102.6  статті 102 ПК України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду.
		Пунктом  102.8  статті 102 ПК України  передбачено, що порядок застосування пунктів 102.6 - 102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		На виконання приписів пункту  102.8  статті  102 ПК України  наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1044, затверджено Порядок застосування норм пунктів 102.6 - 102.7  ПК України (далі - Порядок), пунктом 2 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наведені поняття документального підтвердження  -  подання  платником   податків разом  із заявою про продовження граничних строків документів,  що підтверджують його право на таке продовження,  а  підпунктом 5.3 пункту 5 передбачено, що відсутність  можливостей  у  платника  податків  подати  у граничний  строк  податкові декларації,  заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби,  заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань може бути пов`язана з перебуванням у місцях позбавлення волі за вироком суду. У цьому разі документальним підтвердженням є довідка з установ Державної пенітенціарної служби України або письмова  відповідь  таких  установ  на  запит  органу   державної податкової служби. 
		Згідно з пунктом 7 Порядку за наявності обставин,  визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4,  5 цього Порядку  щодо фізичної особи,  платник податків може звернутися до органу  державної  податкової  служби  з  письмовою   заявою   про продовження граничних строків.
		Відповідно до підпункту 8.1 пункту Порядку заява подається  платником  податків  протягом  тридцяти календарних   днів,   наступних   за   днем  закінчення  обставин, визначених цим Порядком,  у довільній формі із стислим  та  чітким обґрунтуванням   підстав   для  продовження  граничних  строків  з посиланням на документальне  підтвердження  викладених  фактів.  У заяві   надається   вичерпний   перелік  додатків  із  зазначенням кількості  сторінок  кожного  документа,  їх   повної   назви   та реквізитів (дата,  номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із  документальним підтвердженням.
		Підпунктом 8.3 пункту Порядку передбачено, що у  заяві  фізичної особи обов`язково вказуються прізвище, ім`я,  по батькові,  реєстраційний номер облікової картки платника податків  або  серія  та  номер паспорта (для фізичної особи,  яка через  свої  релігійні  переконання  відмовилась   від   прийняття реєстраційного   номера  облікової  картки  платника  податків  та повідомила про це відповідний орган державної податкової служби  і має  відмітку  у  паспорті),  місце  проживання,  номери телефонів (факсів,  e-mail) - службовий та домашній  (за  наявності),  місце основної  роботи.  Заява  підписується  фізичною особою та повинна мати дату складання.  Заява подається фізичною  особою  до  органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа,  яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної  податкової  служби  за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.  У заяві  фізичної особи  -  суб`єкта  господарювання також вказуються дата видачі та номер  свідоцтва  про  державну  реєстрацію   фізичної   особи   - підприємця.
		У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що оскільки підставою пропуску строку  для подачі заяви   про продовження граничних строків для подання податкової декларації слугувало саме необхідністю вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки з огляду на досягнення ОСОБА_1 45-річного віку, бо у випадку не  вклеєння   такої   фотокартки   при досягненні його власником зазначеного віку, паспорт громадянина України вважається недійсним, а також у зв`язку з необхідністю реєстрації ОСОБА_1 місця проживання, а також зважаючи на те, що у дань отримання паспорта (08.04.2016) ОСОБА_1 звертався до посадових осіб Інспекції з приводу отримання інформації про дані, які містяться в картках його особового рахунку, податкової звітності та продовження граничних строків для подання податкової декларації, що підтверджено поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні, суди  попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		Доводи касаційної скарги обґрунтовані тільки посиланням на обставини, викладені у рішенні про відмову у продовженні граничних строків для подання податкових декларацій про майновий стан та доходи громадян за 2012-2016 роки, оформленому листом № 4546/10/22-09-13-03 від 23.05.2016. Контролюючий орган в касаційній скарзі не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права. 
		Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2016 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 - без змін. 
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Кам`янець-Подільської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.09.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова   В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...