Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/7136/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2023.
Дата набрання законної сили: 25.04.2023
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   
		 
		1[1]
		 
		                    
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Київського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів  при секретарі судового засіданняОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві             25 квітня 2023 рокуапеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5  на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від  30 березня 2023 року, 
		 
		          за участі:
		           прокурора                                              ОСОБА_6 ,
		           представника 
		           власника майна                                  адвоката ОСОБА_7                                      
		                    
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні № 42022000000000768 від 26.01.2022, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
		Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами  групи компаній «Інтергал» за адресою: м. Львів, пл. Старий Ринок, 8, а саме готівкові кошти у сумі 249 000 (двісті сорок дев`ять ) доларів США.
		Апелянт вважає оскаржувану ухвалу постановлену з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків фактичним обставинам кримінального провадження.
		Також вважає, що судовий розгляд здійснено неповно та не об`єктивно, не досліджено обставини справи.
		 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого степеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зважаючи на те, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає конфіскацію майна.
		 Також зазначає, що стороною захисту надано розписку про нібито займ частини вказаних грошових коштів у ОСОБА_8 який саме і є безпосереднім власником та вигодо набувачем зазначеної схеми ухилення від сплати податків, що теж може свідчити про їх незаконне походження.
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді, пояснення представника власника майна, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволенню з наступних підстав.
		Як убачається з матеріалів судового провадження, Бюро економічної безпеки України, здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 21 червня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000000768 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що причетні до вчиненого кримінального правопорушення посадові особи ряду юридичних осіб, а також їх фактичний власник ОСОБА_8 , для забезпечення протиправної діяльності використовують офісні приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в яких зберігаються предмети, речі та документи, що зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані для встановлення й доведення фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		У ході обшуку 10 січня 2023 року офісного приміщення, яке використовується підприємствами групи «Інтергал» за адресою: м. Львів, площа Старий Ринок, буд. 8, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду                   м. Києва від 14 грудня 2022 року, виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом 100 (доларів США) на загальну суму 249 000 доларів США; грошові кошти купюрами номіналом 200 гривень у кількості 4000 шт. на загальну суму 800 000 грн.
		Постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_9 від 11 січня 2023 року вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000000768.
		12 січня 2023 року прокурором Офісу Генерального прокурора скеровано до Шевченківського районного суду міста Києва клопотання про накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2023 року клопотання задоволено.
		Ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 січня 2023 року скасовано.
		28 лютого 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5  повторно звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які вилучено 10 січня 2023 року під час проведення обшуку у офісному приміщенні, яке використовується підприємствами групи «Інтеграл», зокрема на 100 доларів США на загальну суму 249 000 доларів США із зазначеними серіями та номерами купюр та грошові кошти купюрами номіналом 200 гривень у кількості 4000 шт. на загальну суму 800 000 грн.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2023 року у задоволені клопотання прокурора відмовлено з тих підстав, що прокурором не надано доказів, що вилучені грошові кошти є предметом протиправної діяльності, об`єктом та знаряддям злочину та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
		Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на наступне. 
		Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно. 
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно з п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі збереження речових доказів.
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слід переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення,  які можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Колегія суддів, перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, зважає і на те, що колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ухвалою від 22 лютого 2023 року ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26 січня 2023 року, якою накладено арешт на вказані грошові кошти - скасовано з тих підстав, що прокурором не доведено, що вказані грошові кошти є предметом кримінального правопорушення та їх набуто кримінально протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Як вбачається, із наданих прокурором до клопотання матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження здійснюється за ознаками  кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
		Відповідно до фабули вказаного витягу, службові особи ТОВ «Будгарант-2007», ТОВ «Стар Білдінг», ТОВ «СПБ-Інвест», ТОВ «Максимум», ТОВ «КУА «Крістал Ессет «Менеджмент» та фондів, які перебувають у його управлінні, а саме: АТ «ЗНВКФІ «Лоудстар», АТ «ЗНВКІФ «Толедо», АТ «ЗНВКІФ «Антей», ПВІФ «Інтергал-Буд», ПВІФ «ІнтерГалБудактив», ПВІФ «ІнтергалБудІнвест» умисно ухиляються від сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в особливо великих розмірах, а також здійснили легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах.
		На підтвердження вказаних обставин до матеріалів клопотання долучено висновок аналітичного дослідження Державної податкової служби України за результатами якого, вбачається, що фінансово-господарська діяльність РВІФ «ІнтергалБудІнвест» (код ЄДРІСІ 2331641), ПВІФ «Інтергал-Буд) (код ЄДРСІ 233405), від імені та в інтересах яких діє ТОВ «Куа`Крістал Ессет Менеджмент» (код ЄДРПО 33943393), здійснена за рахунок коштів, ймовірно залучених від фізичних осіб інвесторів у будівництво об`єктів нерухомості, в т.ч. замовником яких є ТОВ «Максимум» (код ЄДРПО 33943393), а не за рахунок коштів спільного інвестування (залучених від засновників/учасників ІСІ), ПВІФ «ІнтергалБудІвест» ПВІФ «Інтергал-Буд», від імені та в інтересах яких діє ТОВ «КУА`Крістал Ессет Менеджмент». У ньому міститься висновок, про ймовірне порушення вимог пп.141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України в частині неправомірного застосування податкової пільги  на суму отриманого прибутку за період 01.01.2018-30.09.2022 року у розмірі 6 962,55 млн.грн., що ймовірно призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 057,66 млн. грн. ймовірно із подальшою легалізацією таких грошових коштів.
		Разом з тим, у суді першої інстанції, стороною захисту під час розгляду клопотання вперше, долучено акти планових документальних перевірок дотримання ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент податкового законодавства протягом трьох послідовних років, які охоплюють період діяльності ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент з 2016 року по теперішній час. 
		Вказані акти перевірки не містять відомостей про порушення податкового законодавства при інвестуванні коштів в будівництво, у тому числі способом, зазначеним у аналітичному дослідженні, а суми донарахованих податків та штрафів за такими актами є незначними та сплачені до державного бюджету та не співмірні сумі несплати яку наводить в своєму клопотанні прокурор.
		Крім того, як зазначала сторона захисту, перевірку дотримання вимог податкового законодавства проводив відповідний державний орган - ДПС України, який здійснює контроль за дотриманням платниками податків вимог податкового законодавства, та результати, перевірок є офіційними, відомі детективу БЕБ, оскільки результати перевірок, інші документи, висновки експертиз які стосуються предмету розслідування долучались представником ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент до кримінального провадження, як докази. Відтак, на даний час відсутнє узгоджене рішення-повідомлення податкового органу про нараховану суму несплачених податків, як і висновок про незаконність операцій по інвестуванню будівництва. 
		Також, колегія суддів враховує, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 14 грудня 2022 року, не надано дозвіл на вилучення грошових коштів. Як вбачається з долученого до матеріалів клопотання протоколу обшуку та зауважень ОСОБА_10 до нього (а.с. 164-168), власник майна повідомив, що грошові кошти в сумі 800 000 грн., та 249 000 тис. доларів США належать особисто йому та зберігаються в сейфі за місцем роботи з метою безпеки. Крім того, зауважив, що кошти здобуті законним шляхом, та за необхідності вказаний факт зможе підтвердити відповідними документами.
		Разом з тим, колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду вже перевірено законність походження коштів на які прокурор просить накласти арешт, зокрема, грошові кошти в сумі 100 000 доларів США отримані ОСОБА_10 у лютому 2022 року з власного депозитного рахунку в Приватбанку. Інша сума в розмірі 149 000 доларів США є позиченими коштами у жовтні 2022 року у ОСОБА_8 , що підтверджується наданою відповідною копією розписки.
		Слід зазначити, що вилучення коштів у особи, яка не є підозрюваною та не має процесуального статусу у кримінальному провадженні лише з підстав не надання при обшуку документів які підтверджують походження таких коштів не є розумним і співмірним обмеженням права власності. Крім того, вилучення коштів не звільняє ОСОБА_10 від обов`язку повернути отриману позику у встановлений строк.
		За матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що вилучені грошові кошти набуто кримінально протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто не відповідають вимогам ст. 98 КПК України. 
		Окрім того, прокурор у своєму клопотанні просив накласти арешт у кримінальному провадженні № 42022000000000768 від 26 січня 2022 року, в той час, як до матеріалів клопотання долучено витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні                № 42022000000000768 від 21 червня 2022 року. Вказана невідповідність вже встановлювалась судом апеляційної інстанції, проте не усунута прокурором при подачі повторного клопотання від 27 лютого 2023 року.
		Відтак, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що посилання прокурора на необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів є необґрунтованими.
		У суді апеляційної інстанції прокурор пояснив, що з часу звернення із первинним клопотанням, інших доказів незаконності походження коштів не здобуто, підозри нікому не вручено.
		Крім того, у клопотанні прокурор просив накласти арешт на загальну суму 249 000 доларів США із зазначеними серіями та номерами купюр та грошові кошти купюрами номіналом 200 гривень у кількості 4000 шт. на загальну суму 800 000 грн., а у апеляційній скарзі не мотивувавши, просив накласти арешт лише на готівкові кошти у сумі 249 000 (двісті сорок дев`ять ) доларів США. 
		Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні клопотання прокурора з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
		Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
		Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від  30 березня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 ,- без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		ОСОБА_11               ОСОБА_12                ОСОБА_13                         
		 
		 
		 
		 
		                                                                                                                                                                                           
		Єдиний унікальний № 761/7136/23                                       Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14 
		Провадження № 11сс/824/2624/2023                                   Доповідач  ОСОБА_1                           
		Категорія ст.170 КПК України

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...