Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/6391/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Непокора.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2023. Зареєстровано: 04.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2023.
Дата набрання законної сили: 08.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/463/259/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022140120000049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/6391/22
		Провадження №1-кп/463/259/23
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		03 травня 2023 року                        Личаківський районний суд м.Львова 
		в складі: головуючого судді                         ОСОБА_1 
		з участю: секретаря судових засідань                 ОСОБА_2 
		прокурора                                                 ОСОБА_3 
		обвинуваченого                                         ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140120000049 від 08.08.2022 про обвинувачення:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянин України, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1  та проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2 , із вищою освітою, раніше не судимого, інспектора прикордонної служби 2 категорії - оператора відділення технічних засобів охорони кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні «молодший сержант».
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, -
		встановив:
		 
		26.02.2022 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №55-ОС «Про особовий склад» солдата запасу ОСОБА_4 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - оператора відділення технічних засобів охорони кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, на якій останній проходить військову службу по даний час.
		Будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України молодший сержант ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 29, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, який був введений на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу, 25.07.2022 близько 21-20 год., перебуваючи на території ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , через особисту недисциплінованість, не маючи жодних поважних причин, які могли бути підставою не вибувати у відрядження, умисно, відкрито, зокрема і у письмовій формі, відмовився виконати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №237-ВВ від 25.07.2022 про вибуття ОСОБА_4 у службове відрядження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) з метою підготовки особового складу.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що через свої релігійні переконання, віровчення яких не допускає користування зброєю не виконав наказ. Увчиненому розкаюється, просить суворо не карати. 
		Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Дії ОСОБА_4  за  ч.4 ст.402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану - кваліфіковано правильно.
		При призначенні покарання суд керується наступним. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, до яких суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та, крім цього, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра, за місцем проживання та служби характеризується позитивно, що в свою чергу, підтверджує істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а тому, суд вважає за можливе, застосувати ч.1 ст.69 КК України і призначити ОСОБА_4 , покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.4 ст.402 КК України. 
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, - 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді - 6 місяців арешту.
		Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з часу звернення вироку до виконання.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.                
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
		 
		               Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...