Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 742/1041/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 04.05.2023. Зареєстровано: 04.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2023.
Дата набрання законної сили: 07.07.2023
Номер судового провадження: 2/742/520/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 2/742/520/23 
		                                                        Єдиний унікальний № 742/1041/23 
		 
		                                                               ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		                       03 травня 2023 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді  Бездідька В.М., при секретарі Голушко А.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області про відшкодування моральної шкоди,
		встановив:
		І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
		У березні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області на її користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн, та понесені судові витрати.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що за рішенням суду позивач була поновлена на посаді завідувача Радьківського фельдшерського пункту Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області (далі - КНП «ЦПМСД»). Наказом КНП «ЦПМСД» від 15.07.2022 року за №48/ос внесені зміни в штатний розпис КНП «ЦПМСД», і з 19.07.2022 року на КНП «ЦПМСД» вводиться посада завідувача Радьківського фельдшерського пункту. Наказом КНП «ЦПМСД» від 15.07.2022 року за №49/ос позивач поновлена на посаду завідувача Радьківського фельдшерського пункту з 19.07.2022 року. І в момент ознайомлення її з наказом про поновлення на роботі, без надання їй можливості фактично приступити до виконання своїх посадових обов`язків, наказом КНП «ЦПМСД» від 15.07.2022 року за №50/ос з поивачем з 19.07.2022 року, призупинили трудові відносини відповідно до ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року за №2136. Вказані обставини встановлені, як в рішенні Прилуцького міськрайонного суду від 29.09.2022 року в цивільній справі №742/1751/22, так і постанові Чернігівського апеляційного суду від 26.01.2023 року у вказаній справі. Не погоджуючись з вказаним наказом, позивач оскаржила його до суду. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29.09.2022 року в цивільній справі №742/1751/22, залишеним в силі постановою Чернігівського апеляційного суду від 26.01.2023 року вказаний наказ КНП «ЦПМСД» від 15.07.2022 року за №50\ос «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » визнаний протиправним та скасований. Внаслідок таких дій керівництва КНП «ЦГІМСД», як то винесення незаконного наказу, внаслідок чого позивач не може протягом семи місяців приступити до роботи, не отримувала заробітної плати, змушена була звертатися до суду з метою поновлення свого порушеного права, позивачу завдано моральної шкоди. Вказані обставини свідчать про факт порушення керівництвом КНП «ЦПМСД» законних трудових прав позивача. Враховуючи моральні переживання та стрес, який позивач зазнала внаслідок прийняття щодо неї неправомірного рішення, що виражається у невиплаті заробітної плати, а також внаслідок погіршення здоров`я, вважає, що вона має право на відшкодування моральної шкоди.
		ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
		Суд своєю ухвалою від 03.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області про відшкодування моральної шкоди, ухвалив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання.
		ІІІ. Позиції сторін.
		Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували. 
		Відповідач в судове засідання не з`явився, а також не подав відзиву на позовну заяву і не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся.
		У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
		ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
		Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.09.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до КНП «ЦПМСД» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ КНП «ЦПМСД» від 15.07.2022 за №50/ос «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » (а.с.9-12).
		Постановою Чернігівського апеляційного суду вказане рішення залишено без змін (а.с.13-14).
		V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
		Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
		Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.
		Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		Зазначена норма закону (стаття 237-1 КЗпП України) містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
		За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.
		Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
		Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
		КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.
		Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.
		За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, тобто незаконного звільнення, що доведено преюдиційним судовим рішенням у справі і згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України не підлягає доведенню, відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.
		На підставі викладених норм права, враховуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що підтверджено факт порушення законних прав позивача, яке полягало у незаконному призупиненні дії трудового договору, що призвело до моральних страждань, втрати ним нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. 
		Відповідач не скористався своїм правом та не подав заперечень та доказів на спростування вказаних обставин.
		За таких обставин заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		VІ. Розподіл судових витрат.
		На підставі ст. 141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов задоволено, судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 1073,60 грн.
		Керуючого ст.ст.2, 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Позов  ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
		Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області (вул.Київська, буд.98, м.Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 40314763) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
		Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області (вул.Київська, буд.98, м.Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 40314763) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
		Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст виготовлено 04.05.2023.
		 
		Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...