Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/3008/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2023. Зареєстровано: 04.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2023.
Дата набрання законної сили: 02.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/953/845/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023220000000432

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 953/3008/23
		Провадження № 1-кп/953/845/23 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
		02 травня 2023 року                                    м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		секретар судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні в залі судового засідання Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000000432 від 30.03.2023 відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новолександрівка, Чугуївського району Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, не працюючої, має на утриманні малолітню дитину, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої.
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 1111 КК України,
		у с т а н о в и в:
		1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
		1.1.Громадянка України ОСОБА_3 обвинувачується у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		Так, у громадянки України ОСОБА_3 , 08.09.1980, перебуваючи на території м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 14.07.2022, виник злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність. А саме зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно  розпорядчих чи адміністративно  господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_4 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.121994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 22.08.2023 строком на 90 діб. Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. В подальшому дію воєнного стану неодноразово продовжено по теперішній час.
		Законом України від 22.05.2022 №2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави  терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація визнана державою  терористом (державою  агресором).
		Територія Вовчанської міської об`єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області була окупована підрозділами держави  агресора 24.02.2022 та звільнена силами оборони України у середині вересня 2022 року.
		З початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, державою агресором створювались органи незаконної влади.
		03.06.2022 на території м. Куп`янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави агресора на території Харківської області під назвою «временная гражданская администрация Харьковской области», що створена та функціонує в інтересах Російської Федерації, та обладнання її керівника  громадянина України ОСОБА_5 . Вказане рішення затверджено виданням наказу новопризначеним головою т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_5 №2/22 від 03.06.2022.
		10.06.2022 головою т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_5 видано наказ №9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районнийх окупаційних адміністрацій держави  агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрацией Волчанского района Харьковской області» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв «вресенной гражданской администрацией Изюмского района Харьковской області» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрацией Купянского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковского района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
		18.07.2022 головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_5 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави агресора на т.зв. «военно  гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно  штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.
		Разом з цим, головою т.зв. «временной гражданской адміністрацией Харьковской области» ОСОБА_5 , у невстановлений період часу, але не пізніше 12.07.2022, було створено незаконний орган  «Управление Пенсионного фонда Харьковской области», керівником якої призначено громадянку України ОСОБА_6 .. Надалі у складі вказаного органу створено територіальні підрозділи: «Отделение Пенсионного фонда Волчанского района Харьковской области», «Отделение Пенсионного фонда Изюмского района Харьковской области», «Отделение Пенсионного фонда Купянского района Харьковской области», «Отделение Пенсионного фонда Харьковского района Харьковской области».
		Так, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 12.07.2022, більш точний час не встановлено, громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно зайняла посаду «и.о. начальника» одного з вказаних територіальних підрозділів, а саме т.зв. «Отделения Пенсионного фонда Волчанского района Харьковской области», який розташувався за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Вовчанськ, вулиця Шевченко, будинок 2.
		В подальшому, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого кримінально  протиправного наміру, направленого на зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно  розпорядчих чи адміністративно  господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області, перебуваючи у будівлі за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Вовчанськ, вулиця Шевченко, 2, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.07.2022, добровільно погодилась на пропозицію ОСОБА_7 зайняти посаду «заведующей сектором» в т.зв. «Отделении Пенсионного фонда Волчанского района Харьковской области».
		В подальшому ОСОБА_3 , у період часу з 14 липня по 09.09.2022, добровільно займаючи посаду «заведующей сектором» в т.зв. «Отделении Пенсионного фонда Волчанского района Харьковской области», виконувала посадові обов`язки, не пов`язані з організаційно  розпорядчим чи адміністративно  господарськими функціями, а саме: здійснювала прийом та обробку заяв осіб  пенсіонерів щодо виплати матеріальної грошової допомоги у вигляді 10000 російських рублів, складання та видача довідок  замінників втрачених пенсійних посвідчень.
		1.2.Отже, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 1111 КК України, тобтодобровільне зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		21.04.2023до Київськогорайонного судум.Харкова надійшовобвинувальний акту відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченняму вчиненнікримінального проступку,передбаченого ч.2ст.111-1 КК України, який містить клопотання клопотання прокурора у кримінальному провадженні  прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 про розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		До обвинувального акта додані:
		- письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_9 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;
		- матеріали досудового розслідування.
		Як убачається з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акта до суду, відносно ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального правопорушення.
		Ураховуючи зазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2статті 381 КПК України.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно ч. 3ст. 381 КПК України, спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
		Відповідно до ч. 2ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Згідно п. 2 ч. 3ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 2ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
		Діючи відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.17, ст.ст.369-371,374, ч. 3 ст.381, ч. 2 ст.382 КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Зокрема, з обвинувального акта вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , з метою реалізації свого кримінально  протиправного наміру, направленого на зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно  розпорядчих чи адміністративно  господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області, перебуваючи у будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.07.2022, добровільно погодилась на пропозицію ОСОБА_7 зайняти посаду «заведующей сектором» в т.зв. «Отделении Пенсионного фонда Волчанского района Харьковской области».
		В подальшому ОСОБА_3 , у період часу з 14 липня по 09.09.2022, добровільно займаючи посаду «заведующей сектором» в т.зв. «Отделении Пенсионного фонда Волчанского района Харьковской области», виконувала посадові обов`язки, не пов`язані з організаційно  розпорядчим чи адміністративно  господарськими функціями, а саме: здійснювала прийом та обробку заяв осіб  пенсіонерів щодо виплати матеріальної грошової допомоги у вигляді 10000 російських рублів, складання та видача довідок  замінників втрачених пенсійних посвідчень.
		Установлені органом досудового розслідування і викладені судом обставини не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності.
		Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Отже,саме зпідстав викладеного,суд дійшоввисновку продоведеність позарозумним сумнівомвинуватості ОСОБА_3 у вчиненніінкримінованого кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.111-1 КК України, тобто добровільне зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно  розпорядчих чи адміністративно  господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
		3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		3.2. Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставинами, які відповідно дост. 66 КК Українипом`якшують покарання останньої, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
		3.3.Обставин, які відповідно дост. 67 КК Україниобтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		4. Мотиви призначення покарання.
		4.1.Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		4.2.Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується, як кримінальний проступок, його вид, суспільну небезпечність та наслідки. Також, суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалася, має вищу освіту, наразі офіційно не працевлаштована, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, має зареєстроване та фактичне місце проживання.
		4.3.При дослідженні особистості обвинуваченої відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статями 69, 69-1 КК України, не встановлено.
		4.4.З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із діяльністю у сфері соціального захисту дітей, в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, у межах санкції відповідної частини статті - на строк 15 (п`ятнадцять) років.
		4.5.Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ст. 59 КК України, не визначає обвинуваченій ОСОБА_3 додаткове покарання у виді конфіскації майна, з наступних підстав.
		Так, відповідно до ч. 1ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
		Згідно ч. 2ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цьогоКодексу.
		Оскільки вказане покарання у виді конфіскації майна санкцією ч. 2ст. 111-1 КК Українивстановлене як додаткове, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати його відносно ОСОБА_3 , враховуючи обставини справи та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України класифікується, як кримінальний проступок. Також, суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні некорисливого злочину.
		4.6.Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
		5. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
		5.1. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
		6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		6.2. Процесуальні витрати. 
		У кримінальному провадженні процесуальні витрати складають 4779,60 грн, на проведення почеркознавчої експертизи експертом Зонального експертного сектора Українського науково  дослідного інституту спеціальної техніки і судових експертиз СБУ в УСБУ в Харківській області (висновок експерта від 07.03.2023 №15) які слід стягнути з обвинуваченої на користь держави .
		6.3. Заходи забезпечення кримінального провадження.
		6.3.1. Запобіжний захід.
		Станом на час розгляду судового провадження до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовано запобіжний захід. Ураховуючи те, що клопотань сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 на розгляд суду не надходило, підстав, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись ст. ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 1111 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 15 (п`ятнадцять) років без конфіскації майна.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
		Процесуальні витрати, понесені на залучення експерта при проведенні почеркознавчої експертизи у розмірі 4779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		У відповідності до частини першоїстатті 394 КПК Українивирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями381та382цьогоКодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		У зв`язку із знаходження у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні № 640/9005/14-к з 25.04.2023 по 02.05.2023, вирок ухвалений і підписаний 02.05.2023.
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...