Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/343/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 04.05.2023. Зареєстровано: 05.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2023.
Дата набрання законної сили: 05.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/462/274/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022141390000880

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 462/343/23 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 травня 2023 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
		головуючого  судді                 ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання     ОСОБА_2 
		прокурора         ОСОБА_3 
		представника потерпілого         ОСОБА_4 
		захисника         ОСОБА_5 
		обвинуваченої         ОСОБА_6 
		провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові судовий розгляд у кримінальному провадженні №12022141390000880 з розгляду обвинувального акта про обвинувачення 
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Северодвінськ Архангельської області Російської Федерації, українки, громадянки України, із вищою освітою, неодруженої, офіційно непрацевлаштованої, місце проживання якої зареєстроване та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої  16.12.2022 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.200, ч.2 ст.200, ст.71, 72 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на 2 роки та штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.362 КК України,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_6 , працюючи з 21.05.2014 року, відповідно до наказу №7 від 20.05.2014 року «Про переведення», на посаді головного бухгалтера, завідуючого архівосховища ТОВ «Карпати-реєстратор» (ЄДРПОУ  22343054), з яким 20.05.2014 року ознайомлена під розпис, а відтак будучи службовою особою, так як уповноважена, згідно посадової інструкції головного бухгалтера, з якою ознайомлена під розпис, а саме: здійснювати організацію бухгалтерського обліку господарчо-фінансової діяльності підприємства та контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства; організовувати облік грошових коштів, які надходять до підприємства, товарно-матеріальних цінностей та основних коштів, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, що пов`язані з їх рухом, облік витрат виробництва та обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання робіт надання (послуг), результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також розрахункових, фінансових та кредитних операцій; здійснювати контроль за дотриманням порядку оформлення первісних та бухгалтерських документів, розрахунків та платіжних зобов`язань, витрачання фонду зарплати, за встановленням посадових окладів, проведенням інвентаризації готівки, товарно-матеріальних цінностей та основних фондів, перевірок організації бухгалтерського обліку та звітності, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, у період часу з 18.03.2019 року по 30.04.2021 року, повторно, у невстановлений органом досудового розслідування точний час, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м.Львів, вул.Головацького, 23А, діючи умисно, із корисливих мотивів та зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи електронний ключ до системи «Клієнт-Банк» (IFOBS) АТ «КРЕДОБАНК» головного бухгалтера та директора ТОВ «Карпати-реєстратор» ОСОБА_7 , до яких остання мала вільний доступ у зв`язку із службовою необхідністю, внесла неправдиві відомості у ряд платіжних доручень щодо призначення платежу та вказала свої карткові рахунки для отримання платежів у наступних платіжних дорученнях: №260 від 18.03.2019 року на суму 1200 грн.; №262 від 20.03.2019 року на суму 450 грн.; №266 від 25.03.2019 року на суму 300 грн.; №268 від 26.03.2019 року на суму 400 грн.; №269 від 26.03.2019 року на суму 200 грн.; №292 від 20.05.2019 року на суму 600 грн.; №291 від 20.05.2019 року на суму 300 грн.; №298 від 31.05.2019 року на суму 600 грн.; №299 від 31.05.2019 року на суму 800 грн.; №300 від 31.05.2019 року на суму 800 грн.; №302 від 21.06.2019 року на суму 800 грн.; №303 від 21.06.2019 року на суму 600 грн.; №310 від 25.06.2019 року на суму 800 грн.; №311 від 25.06.2019 року на суму 600 грн.; №312 від 25.06.2019 року на суму 600 грн.; №313 від 08.07.2019 року на суму 800 грн.; №319 від 22.07.2019 року на суму 500 грн.; №320 від 22.07.2019 року на суму 600 грн.; №325 від 19.08.2019 року на суму 600 грн.; №326 від 19.08.2019 року на суму 600 грн.; №330 від 20.08.2019 року на суму 600 грн.; №332 від 03.09.2019 року на суму 600 грн.; №333 від 06.09.2019 року на суму 800 грн.; №337 від 06.09.2019 року на суму 650 грн.; №338 від 11.09.2019 року на суму 600 грн.; №344 від 18.09.2019 року на суму 400 грн.; №345 від 23.09.2019 року на суму 400 грн.; №346 від 26.09.2019 року на суму 600 грн.; №347 від 26.09.2019 року на суму 300 грн.; №349 від 01.10.2019 року на суму 300 грн.; №355 від 16.10.2019 року на суму 350 грн.; №356 від 18.10.2019 року на суму 800 грн.; №363 від 13.11.2019 року на суму 800 грн.; №365 від 13.11.2019 року на суму 600 грн.; №372 від 26.11.2019 року на суму 900 грн.; №374 від 28.11.2019 року на суму 300 грн.; №375 від 29.11.2019 року на суму 300 грн.; №380 від 11.12.2019 року на суму 900 грн.; №381 від 13.12.2019 року на суму 300 грн.; №382 від 13.12.2019 року на суму 300 грн.; №392 від 13.01.2020 року на суму 388,78 грн.; №403 від 28.02.2020 року на суму 615 грн.; №404 від 04.03.2020 року на суму 500 грн.; №405 від 04.03.2020 року на суму 500 грн.; №406 від 05.03.2020 року на суму 400 грн.; №416 від 13.03.2020 року на суму 400 грн.; №418 від 17.03.2020 року на суму 1200 грн.; №424 від 10.04.2020 року на суму 1200 грн.; №425 від 10.04.2020 року на суму 600 грн.; №426 від 14.04.2020 року на суму 600 грн.; №427 від 22.04.2020 року на суму 800 грн.; №429 від 14.05.2020 року на суму 900 грн.; №432 від 18.05.2020 року на суму 1500 грн.; №433 від 18.05.2020 року на суму 400 грн.; №434 від 20.05.2020 року на суму 600 грн.; №436 від 19.06.2020 року на суму 1200 грн.; №437 від 25.06.2020 року на суму 980 грн.; №440 від 26.06.2020 року на суму 800 грн.; №441 від 06.07.2020 року на суму 1000 грн.; №444 від 20.07.2020 року на суму 1000 грн.; №445 від 21.07.2020 року на суму 500 грн.; №447 від 19.08.2020 року на суму 980 грн.; №449 від 19.10.2020 року на суму 1100 грн.; №451 від 20.10.2020 року на суму 800 грн.; №453 від 11.11.2020 року на суму 400 грн.; №455 від 11.11.2020 року на суму 300 грн.; №456 від 23.11.2020 року на суму 500 грн.; №457 від 07.12.2020 року на суму 1000 грн.; №460 від 11.12.2020 року на суму 600 грн.; №461 від 28.12.2020 року на суму 800 грн.; №462 від 11.01.2021 року на суму 780 грн.; №465 від 12.01.2021 року на суму 250 грн.; №466 від 14.01.2021 року на суму 800 грн.; № 467 від 28.01.2021 року на суму 700 грн.; №468 від 12.02.2021 року на суму 1000 грн.; №3 від 20.04.2021 на суму 1200 грн.; №3 від 21.04.2021 на суму 1600 грн.; №7 від 22.04.2021 року на суму 1900 грн.; №19 від 30.04.2021 року на суму 2000 грн.; що стало підставою для заволодіння ОСОБА_6 коштами з банківського рахунку ТОВ «Карпати-реєстратор» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «КРЕДОБАНК» на загальну суму 55743,78 грн., які остання отримала на свої карткові рахунки, а саме: № НОМЕР_2 , відкритий у АТ «А-Банк», № НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», № НОМЕР_4 відкритий у АТ «ПУМБ», № НОМЕР_5 , відкритий у АТ «АЛЬФА-БАНК», № НОМЕР_6 , відкритий у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», та в подальшому розпорядилася такими на власний розсуд, тим самим спричинивши товариству матеріальну шкоду у вищевказаному розмірі.
		Окрім цього, ОСОБА_6 у період часу з 18.03.2019 року по 30.04.2021 року, у невстановлений органом досудового розслідування точний час, перебуваючи на посаді головного бухгалтера, завідуючого архівосховища ТОВ «Карпати-реєстратор» (ЄДРПОУ  22343054) відповідно до наказу №7 від 20.05.2014 року, з яким 20.05.2014 року ознайомлена під розпис, маючи право доступу до автоматизованої бази даних АТ «Кредобанк», за допомогою персонального логіну та паролю, який наданий їй для виконання своїх обов`язків, а також логіну та паролю (ключі доступу до системи) директора ТОВ «Карпати-реєстратор» ОСОБА_7 , до якого остання мала вільний доступ, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м.Львів, вул.Головацького, 23А, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, без відома директора ТОВ «Карпати-реєстратор» ОСОБА_7 увійшла в систему «Клієнт-Банк» (IFOBS) АТ «Кредобанк», внесла завідомо недостовірні відомості в таку систему, шляхом створення платіжних доручень: №260 від 18.03.2019 року на суму 1200 грн.; №262 від 20.03.2019 року на суму 450 грн.; №266 від 25.03.2019 року на суму 300 грн.; №268 від 26.03.2019 року на суму 400 грн.; №269 від 26.03.2019 року на суму 200 грн.; №292 від 20.05.2019 року на суму 600 грн.; №291 від 20.05.2019 року на суму 300 грн.; №298 від 31.05.2019 року на суму 600 грн.; №299 від 31.05.2019 року на суму 800 грн.; №300 від 31.05.2019 року на суму 800 грн.; №302 від 21.06.2019 року на суму 800 грн.; №303 від 21.06.2019 року на суму 600 грн.; №310 від 25.06.2019 року на суму 800 грн.; №311 від 25.06.2019 року на суму 600 грн.; №312 від 25.06.2019 року на суму 600 грн.; №313 від 08.07.2019 року на суму 800 грн.; №319 від 22.07.2019 року на суму 500 грн.; №320 від 22.07.2019 року на суму 600 грн.; №325 від 19.08.2019 року на суму 600 грн.; №326 від 19.08.2019 року на суму 600 грн.; №330 від 20.08.2019 року на суму 600 грн.; №332 від 03.09.2019 року на суму 600 грн.; №333 від 06.09.2019 року на суму 800 грн.; №337 від 06.09.2019 року на суму 650 грн.; №338 від 11.09.2019 року на суму 600 грн.; №344 від 18.09.2019 на суму 400 грн.; №345 від 23.09.2019 на суму 400 грн.; №346 від 26.09.2019 року на суму 600 грн.; №347 від 26.09.2019 року на суму 300 грн.; №349 від 01.10.2019 року на суму 300 грн.; №355 від 16.10.2019 року на суму 350 грн.; №356 від 18.10.2019 року на суму 800 грн.; №363 від 13.11.2019 року на суму 800 грн.; №365 від 13.11.2019 року на суму 600 грн.; №372 від 26.11.2019 року на суму 900 грн.; №374 від 28.11.2019 року на суму 300 грн.; №375 від 29.11.2019 року на суму 300 грн.; №380 від 11.12.2019 року на суму 900 грн.; №381 від 13.12.2019 року на суму 300 грн.; №382 від 13.12.2019 року на суму 300 грн.; №392 від 13.01.2020 року на суму 388,78 грн.; №403 від 28.02.2020 року на суму 615 грн.; №404 від 04.03.2020 року на суму 500 грн.; №405 від 04.03.2020 року на суму 500 грн.; №406 від 05.03.2020 року на суму 400 грн.; №416 від 13.03.2020 року на суму 400 грн.; №418 від 17.03.2020 року на суму 1200 грн.; №424 від 10.04.2020 року на суму 1200 грн.; №425 від 10.04.2020 року на суму 600 грн.; №426 від 14.04.2020 року на суму 600 грн.; №427 від 22.04.2020 року на суму 800 грн.; №429 від 14.05.2020 року на суму 900 грн.; №432 від 18.05.2020 року на суму 1500 грн.; №433 від 18.05.2020 року на суму 400 грн.; №434 від 20.05.2020 року на суму 600 грн.; №436 від 19.06.2020 року на суму 1200 грн.; №437 від 25.06.2020 року на суму 980 грн.; №440 від 26.06.2020 року на суму 800 грн.; №441 від 06.07.2020 року на суму 1000 грн.; №444 від 20.07.2020 року на суму 1000 грн.; №445 від 21.07.2020 року на суму 500 грн.; №447 від 19.08.2020 року на суму 980 грн.; №449 від 19.10.2020 року на суму 1100 грн.; №451 від 20.10.2020 року на суму 800 грн.; №453 від 11.11.2020 року на суму 400 грн.; №455 від 11.11.2020 року на суму 300 грн.; №456 від 23.11.2020 року на суму 500 грн.; №457 від 07.12.2020 року на суму 1000 грн.; №460 від 11.12.2020 року на суму 600 грн.; №461 від 28.12.2020 року на суму 800 грн.; №462 від 11.01.2021 року на суму 780 грн.; №465 від 12.01.2021 року на суму 250 грн.; №466 від 14.01.2021 року на суму 800 грн.; № 467 від 28.01.2021 року на суму 700 грн.; №468 від 12.02.2021 року на суму 1000 грн.; №3 від 20.04.2021 року на суму 1200 грн.; №3 від 21.04.2021 року на суму 1600 грн.; №7 від 22.04.2021 року на суму 1900 грн.; №19 від 30.04.2021 року на суму 2000 грн., у яких вказала неправдиві відомості щодо призначення платежу та свої карткові рахунки для отримання відповідних платежів, в ході чого отримала доступ до розпорядження грошовими кошами в сумі 55743,78 грн., які належали ТОВ «Карпати-реєстратор» та знаходились на банківському рахунку товариства № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Кредобанк».
		Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.362 КК України, визнала повністю, підтвердила, що не оспорює фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, і що такі відповідають дійсності. При цьому, від давання показань відмовилась. У вчиненому щиро розкаюється, просила вибачення, визнала заявлені цивільні позови, просить суд її суворо не карати.
		Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.
		Відповідно до ч.3 ст.32 КК України вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених вОсобливій частиніцього Кодексу.
		Згідно примітки 1 ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
		Обвинувачена ОСОБА_6 раніше, до заволодіння в період часу з 18.03.2019 року до 30.04.2021 року чужим майном шляхом зловживання як службовою особою своїм службовим становищем, вчинила, як встановлено вироком Залізничного районного суду м.Львова від 16.12.2022 року, кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, отже, в даному випадку має місце така кваліфікуюча ознака заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, як повторність, пов`язана із засудженням ОСОБА_6 за раніше вчинене кримінальне правопорушення.
		Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, та у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.362 КК України, доведена повністю і її дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.191, ч.1 ст.362 КК України.
		При призначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Визначаючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення та обставин його вчинення.
		Обставиною, що пом?якшує покарання ОСОБА_6 , є активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
		Суд не вбачає в діях обвинуваченої такої обставини, яка пом`якшує покарання, як щире каяття, оскільки за змістом ст.66КК України щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась. 
		З оглядуна послідовнупрактику ВерховногоСуду,згідно зякою щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. 
		Проте, поряд із визнанням ОСОБА_6 своєї провини та виявленні жалю з приводу вчиненого, в матеріалах провадження відсутні дані про відшкодування протягом достатньо тривалого часу завданих кримінальними правопорушеннями збитків. 
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		Суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальним проступком та тяжким злочином, вчиненими умисно, з корисливих мотивів; особу винної, яка раніше судима, не одружена, до початку відбування покарання за попереднім вироком проживала із матір`ю  інвалідом ІІ групи, офіційно непрацевлаштована, на обліку щодо узалежнень та в психоневрологічному диспансері не перебуває (т.1, а.с.83, 84), негативних характеризуючих даних з місця проживання відносно неї не встановлено (т.1, а.с.81).
		Виходячи знаведеного,беручидо увагиконкретні обставинивчинення кримінальногоправопорушення, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, враховуючи положення ст.691 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченій слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень за кожне кримінальне правопорушення  у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посаду на певний строк в межах санкції ч.3 ст.191 КК України та у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.362 КК України.
		Підстав для застосування до ОСОБА_6 ст.69 КК України суд не вбачає, з огляду на вчинення неодноразово корисливих кримінальних правопорушень, відсутність у провадженні сукупності обставин, що пом?якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. 
		Згідно з ч.1 ст.70КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		До основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких особу було визнано винною (ч.3 ст.70 КК України).
		Відтак, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, обвинуваченій слід визначити покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністюкримінальних правопорушень, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєнихкримінальних правопорушень, - шляхом поглиненняменш суворого покарання у виді штрафу більш суворим у виді обмеження волі, із приєднанням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посаду на певний строк, призначеного за ч.3 ст.191 КК України.
		При цьому, згідно примітки до ст.45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а отже суд позбавлений можливості застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 положень ч.1 ст.75 КК України.
		Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Принцип повного або часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі кримінальні правопорушення, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видом покарань. При частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі кримінальні правопорушення.
		При призначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного або часткового їх складання заміна покарань провадиться за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
		Згідно положень ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
		У відповідності із правовим висновком колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, сформованим у постанові від 27.10.2020 (справа №686/3226/20, провадження № 51-3730км20), положення ч.3 ст.72 КК України не тільки не виключають можливості застосування положень статей 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків, але й прямо вказують на необхідність такого застосування. У той же час ч.3 ст.72 КК України передбачає не самостійне виконання вироків, якщо одним чи кількома з них призначено покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а лише неможливість складання цих покарань з іншими видами покарань при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень або за сукупністю вироків і необхідність самостійного (окремого) виконання цих покарань.
		Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 засуджена 16.12.2022 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.200, ч.2 ст.200, ст.70, 72 КК України до покарань у виді 3 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на 2 роки, та штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн., який ухвалено виконувати самостійно.
		При цьому, під час даного судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 винна в інших кримінальних правопорушеннях, вчинених нею до ухвалення вказаного попереднього вироку.
		За таких обставин, остаточне покарання обвинуваченій слід обрати на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та попереднім вироком Залізничного районного суду м.Львова від 16.12.2022 року, враховуючи положення ч.3 ст.72 КК України.
		Беручи доуваги,що обвинувачена ОСОБА_6 з 03.04.2023року перебуваєв ДУ«Збаразька виправнаколонія №63»у зв`язкуз відбуваннямпокарання увиді обмеженняволі запопереднім вироком, судвважає,що строквідбуття покаранняу видіобмеження воліза данимвироком слідрахувати здня набранняцим вирокомзаконної сили,зарахувавши встрок покаранняу видіобмеження волі, остаточно призначеного на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте частково за попереднім вироком Залізничного районного суду м.Львова від 16.12.2022 року.
		Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно зі ст.127, 128 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Потерпілими заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої на користь ТзОВ «Карпати-реєстратор» 55743,78 грн. майнової шкоди. Завдану майнову шкоду потерпілий обґрунтовує тим, що обвинувачена завдала таку шкоду, вчинивши дані кримінальні правопорушення.
		Згідно зі ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Враховуючи наведене, оскільки кримінальними правопорушеннями завдано матеріальних збитків потерпілому ТзОВ «Карпати-реєстратор» на загальну суму 55743,78 грн., що підтверджується матеріалами кримінального провадження, обвинувачена визнає цивільний позов повністю, вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнала, а тому цивільний позов слід задовольнити, стягнути з обвинуваченої на користь ТзОВ «Карпати-реєстратор» 55743,78 грн. заподіяної майнової шкоди.
		Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченої у даному кримінальному провадженні не обирався.
		Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.362 КК України, і призначити їй покарання:
		за ч.3 ст.191 КК України  у виді обмеження волі на строк три роки, з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на два роки шість місяців;
		за ч.1 ст.362 КК України  у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 грн.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на строк три роки, з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на два роки шість місяців.
		На підставі ч.4 ст.70КК України за сукупністю кримінальних правопорушеньшляхомчасткового складанняпокарань заданим вирокомта попереднімвироком Залізничного районного суду м.Львова від 16.12.2022 року, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді трьох років одного місяця обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади бухгалтера строком на три роки, та штрафу у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн.
		На підставі ч.3 ст.72КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
		Строк відбування покарання у виді обмеження волі рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у такий строк покарання, що відбуте частково за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 16.12.2022 року, з 03.04.2023 року року до дня набрання даним вироком законної сили.
		Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-реєстратор» - задовольнити.
		Стягнути із ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-реєстратор» (ЄДРПОУ 22343054) 55743,78 грн. завданої майнової шкоди.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                         (підпис)
		Згідно з оригіналом.
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...