Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/5212/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів.
Надіслано для оприлюднення: 04.05.2023. Зареєстровано: 05.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2023.
Дата набрання законної сили: 01.05.2023
Номер судового провадження: 33/813/623/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 33/813/623/23
		Номер справи місцевого суду: 521/5212/23 
		Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О. Доповідач Артеменко  І. А.
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.05.2023 року                                 м. Одеса
		Суддя Одеського апеляційного суду  Артеменко І.А.,
		за участю: секретаря судового засідання  Янковської Ю.Л.,
		особи, що притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
		захисника - Пудлінської Л.І.,
		представника Одеської митниці  Бурчо І.Й.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Харлашиної Ольги Олександрівни на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 21 березня 2023 року у справі про притягнення громадянина ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Оскаржуваною постановою ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 )звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого. Провадження в справі закрито. Роз`яснено, що звільнення від адміністративної відповідальності не звільняє від обов`язку виконання зобов`язання про зворотне вивезення транспортного засобу (а.с.26-31).
		Відповідно допостанови тапротоколу пропорушення митнихправил №1455/50000/22від 30.11.2022 громадянин ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) 30.11.2022 року о 12 год. 17 хв. слідував у пішому порядку в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в напрямку в`їзд в Україну з Молдови. Під час внесення інформації до електронного журналу пункту пропуску спрацював «АСАУР» на гр. ОСОБА_6 . Під час аналізу інформації, що міститься в ЄАІС ДМС стосовно громадянина ОСОБА_2 , встановлено, що 06.01.2020 о 17:28, громадянин ОСОБА_2 ввіз на територію України, за паспортом гр ОСОБА_5 , через пункт пропуску "КОЗЕЛЕЦЬ" Чернігівської митниці по смузі руху «Зелений коридор» транспортний засіб VAZ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , країна реєстрації - AZ (Азербайджан), в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», з метою «Особисте користування». Станом на 30.11.2022 вказаний транспортний засіб не вивезено, до митних органів з питань митного оформлення цього транспортного засобу ОСОБА_1 не звертався. Таким чином, ОСОБА_1 не вивіз за межі митного кордону України автомобіль, чим перевищив строк тимчасового ввезення, встановлений ст.380 МК України, більше ніж на 30 діб.
		В оскаржуваній постанові суд виходив з того, що ОСОБА_7 під час складання протоколу не роз`яснено прав, передбачених ст.268 КУпАП, позбавлено можливості скористатися правовою допомогою і послугами перекладача, тобто працівниками митниці не було дотримано визначеної законом процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення. Також суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні посадові інструкції, розпорядження керівника митниці або будь-які інші документи, згідно яких ОСОБА_8 (співробітник митниці) мав право складати протокол про порушення митних правил. Застосовуючи положення ст.22 КУпАП, судом враховано особу порушника, відсутність значних негативних наслідків правопорушення, встановлення з 12.03.2020 року карантину на усій території України та введення в країні з 24.02.2022 воєнного стану.
		Не погоджуючись із вказаною постановою, 30.03.2023 представник Харлашина О.О. в інтересах Одеської митниці звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 21.03.2023 та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК, та накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції зазначеної статті (а.с.33-40).
		В обґрунтування вимог про скасування постанови зазначила, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та не враховано, що:
		- ОСОБА_1 не повідомляв митні органи у встановленому порядку про наявність обставин непереборної сили (зокрема: щодо його хвороби на COVID-19). Обмеження пересування громадян напрямком на виїзд з України у зв`язку з встановленням карантину не запроваджувались, тому ОСОБА_1 мав змогу вивезти вказаний транспортний засіб через будь-який пункт пропуску для автомобільного сполучення. Жодного неможливості своєчасного вивезення за межі митної території України авто через його пошкодження ОСОБА_9 не надано;
		- протокол складено у відповідності до вимог закону, без будь-якого тиску на особу, що притягується до відповідальності, із роз`ясненням прав. В ході проведення всіх процесуальних дій посадові особи митниці спілкувались з ОСОБА_9 зрозумілою йому мовою та він у повному обсязі розумів свої права, суть вчиненого порушення та його наслідки. Протокол складено українською мовою у відповідності до вимог чинного законодавства. Право складання протоколів про порушення митних правил співробітниками митниці під час виконання ними посадових обов`язків закріплено законодавчо, тому не потребує додавання до матеріалів справи посадової інструкції співробітника митних органів, що складав протокол;
		- факт порушення митних правил ОСОБА_9 цілком доведений, тому не може бути розцінений як припущення або мати будь-яке неоднозначне трактування;
		- саме по собі включення введення воєнного стану в Україні до переліку форс-мажорних обставин не свідчить, що особа через дію воєнного стану автоматично звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання про зворотне вивезення. Особа має довести в кожному конкретному випадку наявність причинно-наслідкового звязку між воєнним станом та невиконанням нею зобов`язання;
		- норми МК є спеціальними нормами по відношенню до інших законів під час вирішення питань, пов`язаних з митним оформленням товарів при перетині митного кордону, тому суд не вірно звільнив від адміністративної відповідальності за малозначністю на підставі ст.22 КУпАП (а.с.33-40). 
		У судовому засіданні представник митниці підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.  ОСОБА_1 та його захисник Пудлінська Л.І. заперечували проти апеляційної скарги та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.
		Суд апеляційної інстанції, заслухавши представника митниці Бурчо І.Й., особу, що притягується до відповідальності, ОСОБА_4 та його захисника Пудлінську Л.І., дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.
		Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою противоправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України.
		Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
		Відповідно до ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно із вимогами ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним  відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
		Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
		Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.
		Так, за ч.6 ст.481 МК України перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розукомплектування, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
		ОСОБА_1 не заперечував ті обставини, що він ввіз транспортний засіб на митну територію України та перевищив строк тимчасового ввезення. Проте вказував, що перевищення строку тимчасового ввезення відбулося у зв`язку із обставинами непереборної сили. Зокрема, пояснив суду, що є громадянином Азербайджану, має п`ятьох дітей, самому молодшому тринадцять років. 06.01.2020 року на власному автомобілі в`їхав на територію України, їхав до доньки, яка проживає в місті Одесі, є громадянкою України, мав намір затриматися на два-три місяці. У березні 2020 року почалася епідемія короновірусної інфекції, він намагався виїхати до Азербайджану, однак кордони вже були закриті. Після спливу дев`яноста днів перебування в Україні, звернувся до міграційної служби з заявою про надання дозволу на перебування на території України, де йому повідомили, що у зв`язку з стрімким розповсюдженням важкої хвороби, закриттям кордонів, він має право знаходитися в Україні поки триває пандемія. Щодо продовження терміну перебування транспортного засобу на території України до митних органів не звертався, оскільки йому повідомили, що ці терміни автоматично продовжуються. Згодом важко захворів на короновірусну інфекцію, тривалий час лікувався. Після одужання, почав з`ясовувати можливість повернення додому до Азербайджану, мав намір їхати на машині, однак транспортний засіб зламався, треба було приводити його до ладу, оскільки машину в такому стані не пропускали на дороги європейського союзу, інших шляхів повернення до дому не було. Через пошкодження транспортного засобу та власну хворобу не зміг відремонтувати автомобіль і вчасно його вивезти. Потім виїхав до сім`ї в Азербайджан, почалася війна в Україні, з цієї причини не міг знову приїхати в Україну за своїм автомобілем. В кінці листопада 2022 року прибув до Молдови, через Паланку хотів потрапити до України. При перетині державного кордону, прикордонники та працівники митної служби питали про машину, він пояснив, що машина зламана та знаходиться в Україні. З ним спілкувались українською мовою, яку він зовсім не розуміє, що його запитували теж не розумів, ніяких прав не роз`яснювали, про те що можна запросити когось в якості перекладача не повідомили. Окрім цього, хтось написав йому текст на російській мові, який сказали просто переписати. Він щось підписав, не розуміючи що, тому що і російську мову погано розуміє. Просив суд не накладати на нього стягнення, оскільки він є особою похилого віку, отримує мінімальну пенсію в Азербайджані, автомобіль VAZ 21104, р/н НОМЕР_1 , йому подарував батько, тому для нього він є дуже цінною річчю, як пам`ять про батька.
		Суд першої інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 року суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП. При цьому, необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
		У ст.22 КУпАП зазначається, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
		В кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
		При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_4 стягнення за дане правопорушення суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, в повній мірі врахував вимоги, передбачені ст.ст.22,23,33 КУпАП. Зокрема, враховано: характер вчиненого правопорушення, невисоку суспільну небезпеку, особу порушника (особа похилого віку  65 років, вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має п`ятьох дітей, на його утриманні знаходиться неповнолітній). 
		Зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, враховуючи мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, суд врахував, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди державним чи суспільним інтересам. 
		З довідки ТОВ «Експоцентр Одеса» від 16.01.2023 року вбачається, що станом на листопад 2022 рік орієнтована вартість легкового автомобіля VAZ21104 становить 95000-98000 грн. (а.с.14).
		У поясненнях від 30.11.2022 року, доданих до протоколу, ОСОБА_1 зазначив причину несвоєчасного вивезення авто  наявність пандемії короновірусу та стан його здоров`я: хвороба на короновірус (а.с.8).
		Так, згідно з довідкою КНП «ЦПМСД №10» від 26 грудня 2020 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні з 21 грудня 2020 року по 26 грудня 2020 року з діагнозом COVID19; на КТ сігментарна пневмонія з ураженням 20% легень (а.с.69).
		З довідки ТОВ «ГАС РІПЕІР СЕРВІС» від 24 квітня 2023 року вбачається, що автомобіль ВАЗ-21104, номер кузову: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , з 20 грудня 2020 року по 05 грудня 2022 року перебував на ремонті (а.с.64). Отже, майже 2 роки автомобіль перебував в технічно несправному стані.
		Аналіз наданих суду документи свідчать, що причиною вчинення ОСОБА_9 правопорушення стало неможливість вивезення транспортного засобу з митної території України через об`єктивні перешкоди: поломка транспортного засобу, власна хвороба та ситуація, що склалася в країні через пандемію та війну. Сукупність вказаних обставин стали підставою для звільнення ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності на підставіст.22 КУпАП.
		За довідкою Ірмашливського сільського адміністративно-територіального округу голови виконавчої влади Шамкирського району Азербайджанської Республіки від 20 квітня 2023 року за №268 ОСОБА_1 зареєстрований на постійне проживання в с.Ірмашли, склад його сім`ї: дружина ОСОБА_10 (безробітна); донька ОСОБА_11 (безробітна); донька ОСОБА_12 (безробітна); донька ОСОБА_13 (безробітна); син ОСОБА_14 (безробітний); син ОСОБА_15 (студент). Всі члени сім`ї знаходяться під опікунством ОСОБА_4 (а.с.70-71).
		Судом враховано, що адміністративне стягнення - це захід адекватної реакції держави на вчинення фізичною чи юридичною особою адміністративних деліктів із акцентом як на майнові (фінансові) обмеження прав, правомочностей, так й вплив на саму особу, її психіку та поведінку. Крім того, адміністративне стягнення  це засіб примусу, що застосовується від імені держави до суб`єктів адміністративного проступку, визначених винними у вчиненні адміністративного проступку.
		Одним із принципів реалізації гуманістичних проявів у правовому регулюванні суспільних відносин в Україні є можливість звільнення правопорушника від юридичної відповідальності, на підставі визнання уповноваженими посадовими особами вчиненого ним протиправного діяння малозначним для суспільства.
		В силу ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому, втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
		Суд першої інстанції, вирішуючи питання відповідальності ОСОБА_4 , вірно врахував, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, правопорушення вчинено не умисно та в умовах пандемії і російської збройної агресії проти України, не завдано істостної шкоди охоронюваним інтересам, а тому, не доцільним є застосовування до нього адміністративного стягнення, що відповідає принципам гуманізму.
		Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даній конкретній справі до особи можливо застосувати положення ст.22 КУпАП. Приймаючи до уваги наведене, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи характер та фактичні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, наслідки правопорушення, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість звільнення ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
		Правових підстав для скасування постанови суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду  без змін.
		Керуючись ст.ст. 527-530 МК України,ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної митної служби України Харлашиної Ольги Олександрівни залишити без задоволення.
		Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2023 року у справі про притягнення громадянина ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України  залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Одеського апеляційного суду                    І.А. Артеменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...