Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1979/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування.
Надіслано судом: 05.05.2023. Зареєстровано: 06.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2023.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		27.04.2023Справа №  910/1979/23
		Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи 
		 
		за позовом          Фізичної особи-підприємця Коверник Ірини Павлівни
		до                    Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»
		про                    стягнення недоплаченого страхового відшкодування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних,
		 
		за участі представників:
		від позивача                    -  не з`явився;
		від відповідача           -  не з`явився.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2022 року Фізична особа-підприємець Коверник Ірина Павлівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення 52131,75 грн.
		Позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимоги, обґрунтовуються тим, що 09.12.2021 на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, 77 км сталось ДТП за участі автомобіля марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що перебував у з`єднанні із вантажним напівпричепом «Krone» д.н.з НОМЕР_2 та автомобіля марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Дана ДТП сталась в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок даної ДТП позивачу, як власнику пошкодженого вантажного напівпричепа «Krone» д.н.з НОМЕР_2 спричинено матеріальну шкоду. Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку №27-01.22 від 26.01.2022 складеного ФОП Коріновским Є.Ю. з урахуванням зносу становить 63414,05 грн. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП  була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно полісу №ЕР203300782. Відповідачем було частково здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 23909,97 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 37504,08 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 16111,30 грн, 3% річних у розмірі 1076 грн та інфляційні втрати у розмірі 7307,86 грн.
		Відповідач проти задоволенню позову заперечив вказавши, що у відповідача відсутній обов`язок приймати до уваги наданий позивачем Звіт №27-01.22. Так, відповідно до Звіту про визначення розміру матеріальної шкоди №1927 від 02.12.2021 складеного ФОП М.М. Демяненко на замовлення відповідача, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу складає 25909,97 грн. Так, відповідач вказує, що ним було виплачено страхове відшкодування в повному обсязі. Окрім того, відповідач заперечив щодо заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу зазначивши, що заявлена позивачем сума вказаних витрат не відповідає критеріям реальності та співмірності.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Позивач та відповідач уповноважених представників у судове засідання не направили.
		Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 09.12.2021 на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, 77 км, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що перебував у з`єднанні із вантажним напівпричепом «Krone» д.н.з НОМЕР_2 та автомобіля марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Вказана ДТП сталась в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Foton BJ1043» д.н.з. НОМЕР_4 , що підтверджується матеріалами справи та визнається обома сторонами.
		Статтею 22 Цивільного кодексу України  встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у  статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
		Пунктом 36.4. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.
		Відповідно до ч.2  ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		За приписами п.35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
		Згідно Полісу №ЕР-203300782 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 застрахована за Полісом №ЕР-203300782 від 25.03.2021 у Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн, франшиза - 2600 грн.
		Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику транспортного засобу «Krone» д.н.з НОМЕР_2 , збитки у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.
		Пунктом 32.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов`язаний прийняти рішення про здійснення  страхового  відшкодування та виплатити його.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач 13.12.2021 звернувся до відповідача із Заявою про виплату страхового відшкодування. Проте відповідачем вказана заява була залишена без відповіді та задоволення.
		Відповідно до наявного в матеріалах справи Звіту №27-01.22 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.01.2022 складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Коріновським Євгеном Юрійовичем, вартість матеріального збитку та вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Krone» д.н.з НОМЕР_2 з урахуванням фізичного зносу складових становить 63414,05 грн.
		Також, до матеріалів справи позивачем додано відповідь ФОП Коріновським Євгеном Юрійовичем на адвокатський запит щодо надання роз`яснень з приводу методики складання Звіту №27-01.22 від 26.01.2022, акт огляду транспортного засобу від 17.01.2022 підписаного ФОП Коріновським Євгеном Юрійовичем та власником транспортного засобу, калькуляцію на запасні частини станом на 21.01.2021.
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Національного банку України зі скаргою від 24.03.2022 на дії страхової компанії щодо не виплати страхового відшкодування.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи документи в повному обсязі підтверджують доводи позивача, щодо завдання позивачу шкоди в розмірі 63414,05 грн та обов`язку відповідача відшкодувати зазначену шкоду.
		В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було частково здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 23909,97 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №ЗР024620 від 04.04.2022.
		Таким чином, з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 37504,08 грн.
		Щодо заявлених позивачем до стягнення пені у розмірі 16111,30 грн, 3% річних у розмірі 1076 грн та інфляційних втрат у розмірі 7307,86 грн, суд зазначає наступне.
		Пунктом 36.5. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
		Відповідно до  статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
		Доводи відповідача про те, що у відповідача відсутній обов`язок приймати до уваги наданий позивачем Звіт №27-01.22 від 26.01.2022 та посилання на Звіт про визначення розміру матеріальної шкоди №1927 від 02.12.2021 складений ФОП М.М. Демяненко на замовлення відповідача, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу складає 25909,97 грн, суд відхиляє з огляду на таке.
		Відповідно до положень статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
		Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
		Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
		Таким чином, оскільки відповідач в порушення вимог ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не направив у встановлені строки свого представника (працівника або експерта) для визначення розміру збитків, позивач самостійно замовив проведення експертної оцінки з визначення розміру матеріального збитку.
		Крім того, відповідно до п.1.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика) методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.
		Згідно з п.1.3. Методики вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.
		Відповідно до п.4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).
		Пунктом 4.4. Методики визначено, що у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається інформація, зокрема, дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів.
		Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. (п.8.1. Методики)
		Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. (п.8.5. Методики)
		Відповідно до п.5.1. Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
		Як вбачається з Розділу ІІ  Звіту №1927 від 02.12.2021 визначення об`єму відновлювальних робіт, необхідних для цього запчастин та матеріалів проводилось на підставі протоколу огляду спеціалістом СК «Княжа» та фотододатками.
		Доказів того, що залучений відповідачем оцінювач Демяненко М.М. здійснював огляд пошкодженого транспортного засобу у відповідності до вимог законодавства, матеріали справи не містять.
		Також, суд звертає увагу на те, що наданий відповідачем Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 18.01.2022 складений та підписаний одноособово представником відповідача Гончаровим В.П. за відсутності власника транспортного засобу.
		Крім того, наданий звіт про визначення розміру матеріальної шкоди №1927 від 02.12.2021 не містить належного підпису та печатки оцінювача Демяненко М.М.
		Вказане також зазначалось Національним банком України у своїй відповіді №14-000428115 від 15.04.2022 на скаргу позивача.
		З огляду на викладене, наданий відповідачем Звіт про визначення розміру матеріальної шкоди №1927 від 02.12.2021 складений ФОП М.М. Демяненко на замовлення відповідача не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, а тому вказаний висновок не є належним та допустим доказом.
		Посилання відповідача на те, що позивач, як власник пошкодженого майна має право на отримання повного відшкодування збитків (у разі не покриття таких збитків у повному обсязі страховиком за полісом) за рахунок особи, яка спричинила збитки, а не за рахунок страховика, суд відхиляє оскільки, встановлений судом розмір страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілим особам не перевищу встановлені ліміти відповідальності страховика.
		Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
		Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн, суд зазначає наступне.
		Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
		Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.
		Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано до матеріалів справи: копію ордеру серії АЕ №1106216 від 05.05.2022, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1918 від 17.11.2008, копію Договору про надання професійної правничої допомоги №24/03/22-1 від 24.03.2022, акт виконаних робіт від 05.05.2022 на суму 7500 грн, рахунок №21/2022 від 05.05.2022 на суму 5000 грн, копію платіжного доручення №262 від 05.05.2022 на суму 5000 грн, копію ордеру серії АА №1248622 від 03.04.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5370 від 24.02.2020, копію Договору про надання професійної правничої допомоги №03/04/23-1 від 03.04.2023, копію погодження про розмір ставки адвокатського гонорару від 03.04.2023, копію платіжної інструкції №2 від 03.04.2023 на суму 1500 грн.
		Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		В той же час, дослідивши матеріали справи та враховуючи рівень складності справи, розмір заявлених позовних вимог, об`єм та вид роботи проведеної адвокатом та наявність заперечень відповідача щодо розміру вказаних витрат, з метою дотримання співмірності між складністю даної справи і витратами, здійсненими позивачем на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне обмежити розмір покладених на позивача витрат з оплати професійної правничої допомоги адвоката сумою у 4500 грн.
		Щодо заявлених позивачем витрат пов`язаних з проведенням оцінки вартості пошкодженого майна у розмірі 3000 грн, суд зазначає наступне.
		За змістом ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		На підтвердження понесення вказаних витрат, позивачем додано до матеріалів справи Звіт №27-01.22 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 26.01.2022 та квитанцію до прибуткового касового ордеру №270122 від 26.01.2022 на суму 3000 грн.
		Таким чином, витрати пов`язані з проведенням оцінки вартості пошкодженого майна підлягають задоволенню у розмірі 3000 грн.
		Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; ідентифікаційний код 24175269) на користь Фізичної особи-підприємця Коверник Ірини Павлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) 37504 (тридцять сім тисяч п`ятсот чотири) грн 08 коп. страхового відшкодування, 3% річних у розмірі 1076 (одна тисяча сімдесят шість) грн, пеню у розмірі 16111 (шістнадцять тисяч сто одинадцять) грн 30 коп., інфляційні втрати у розмірі 7307 (сім тисяч триста сім) грн 86 коп., витрати на проведення оцінки вартості пошкодженого майна у розмірі 3000 (три тисячі) грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено: 04.05.2023
		 
		          Суддя                                                                                          Я.В. Маринченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...