Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/1640/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2023. Зареєстровано: 06.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/278/75/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019060170000388

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1-кп/278/75/23
		278/1640/19
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		   05 травня 2023 року                        м. Житомир
		 
		Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
		головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання   ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого   ОСОБА_4 ,
		захисниці   ОСОБА_5 ,
		потерпілого   ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019060170000388 по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_2 , судимого, 31.03.2016 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 296, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 14.04.2017 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 70, ст. 75 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.13.10.2017 та звільнений від відбування цього покарання на підставі ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році»; 26.02.2019 Богунським районним судом м. Житомира за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт; 25.03.2019 Житомирським районним судом за ч. 3 ст. 296 ст. 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, ухвалою цього ж суду від 16.04.2021 звільнений від відбування вказаного покарання у зв`язку з закінченням іспитового строку. Відповідно до ст. 89 КК України згадані судимості погашені.
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		 
		Формулювання обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 та визнане судом доведеним
		П`ятого травня 2019 року близько 18 години обвинувачений ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували на зупинці громадського транспорту, що знаходиться поблизу будинку №7 по вул. Дружби Народів у смт Новогуйвинське, Житомирського району, де також заходився потерпілий ОСОБА_6 та його брат  ОСОБА_9 . 
		У цей же час між ОСОБА_8 та потерпілим розпочалась розмова щодо надання цигарки ОСОБА_8 у яку втрутився обвинувачений та між ним і потерпілим відбувся конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , за вказаних вище обставин, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вдарив потерпілого кулаком в обличчя, від чого останній впав на коліна. Після того як потерпілий піднявся, обвинувачений продовжуючи свої злочинні дії наніс йому ще два удари кулаками в обличчя, ногою у грудну клітину та обличчя, чим спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової та лицьової травм, що супроводжувалися синцями, садном та крововиливами на обличчі, забоєм головного мозку, переломом лобної кістки, переломом стінок лівої орбіти, що призвели до гемосинусу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя в момент заподіяння, а також ушкодження у вигляді синця на грудній клітині, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.
		Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. 
		 
		Показання учасників кримінального провадження
		ОСОБА_4 не заперечив механізм нанесення та тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, викладених в обвинуваченні, але вважає, що потерпілий своєю поведінкою спровокував його до вчинення злочину. З його пояснень вбачається, що він разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходився біля кіоску на зупинці громадського транспорту де також перебував потерпілий з братом, які розпивали алкогольні напої. ОСОБА_10 підійшов до потерпілого по цигарку, але той у грубій формі відмовив йому. У зв`язку з цим він назвав потерпілого «жлобом». Почувши це потерпілий підійшов до нього та намагався вдарити в обличчя, однак він зміг уникнути удару та у відповідь ударив потерпілого кулаком в обличчя, від чого той упав. Коли потерпілий підводився, то продовжував намагатися вдарити його. Він попросив брата потерпілого, щоб той його забрав. Брату було байдуже і через пару хвилин потерпілий знову підійшов до нього з кулаками, тому він ударив останнього ногою в тулуб, внаслідок чого той впав на землю. Він просив потерпілого заспокоїтись, але той піднявся та схопивши його за ноги повалив на землю. У ході падіння потерпілий впав на сідниці, а він сів на нього зверху та почав наносити удари кулаками в обличчя та по тулубу. Після цього він піднявся, а потерпілий залишився на землі у нього була розбита губа та гематома під оком. Зібралось багато людей, які просили їх заспокоїтись і він пішов додому.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що вдень 05.05.2019 в смт Новогуйвинське з братом вживали алкогольні напої. Близько 18 години вони прийшли на зупинку громадського транспорту, до нього підійшов ОСОБА_4 та попросив цигарку, на що він відповів, що не палить. Обвинуваченому це не сподобалось і він назвав його «жлобом» після чого між ними виник словесний конфлікт у ході якого він намагався вдарити обвинуваченого рукою по обличчю однак промахнувся. В цей час ОСОБА_4 вдарив його рукою по голові, від чого він впав на коліна, схопив обвинуваченого за ноги й намагався підвестись, але обвинувачений наніс йому зі значною силою удар в щелепу від якого він впав, при цьому вдарився головою об асфальт та втратив свідомість. Отямившись, він підійшов до ОСОБА_4 , який почав наносити йому удари руками по голові, від яких він знову впав, однак обвинувачений не зупинився та продовжував бити його ногами по голові, поки він не втратив свідомість. Після цього брат викликав швидку допомогу та його забрали в лікарню. 
		 
		Брат потерпілого - ОСОБА_9 пояснив, що вдень 05 травня 2019 року вони разом з братом вживали алкогольні напої. Близько 18 години прийшли на зупинку громадського транспорту, що в смт Новогуйвинське, де чекали автобус. На зупинці була компанія хлопців та дівчат серед яких був обвинувачений. Точно не пам`ятає чи обвинувачений чи його товариш, підійшов до потерпілого та попросив цигарку, на що останній відповів, що не палить і, щоб від нього відчепились, після чого між братом та особою, яка просила цигарку виникла сварка. У ході цієї суперечки брат намагався вдарити обвинуваченого, але той уникнув удару та сам наніс потерпілому кулаком правої руки удар в голову від якого останній впав на землю, після чого обвинувачений наніс ще декілька прямих ударів кулаком по обличчю та голові. Хтось із друзів обвинуваченого забрав його, після чого він підняв потерпілого, його обличчя було опухлим та в крові, тому він викликав швидку допомогу. Вважає, що обвинувачений припинив бити потерпілого через те, що на зупинці зібралось багато людей. 
		 
		Свідок ОСОБА_8 пояснив, що разом з обвинуваченим прийшли на зупинку громадського транспорту, де вже знаходився потерпілий зі своїм братом. Вони підійшли до потерпілого та попросили цигарку. Що відповів потерпілий на дану пропозицію не пам`ятає, але у зв`язку з тим, що останній був у стані алкогольного сп`яніння, між обвинуваченим та потерпілим виник конфлікт. Оскільки у цей час до зупинки під`їхав автобус, то він почав у нього заходити, а тому сказати хто кому першим наніс удар не може, бо не бачив.
		 
		Свідок ОСОБА_7 пояснив, що разом з ОСОБА_4 проводив свого товариша ОСОБА_8 на зупинку громадського транспорту. Там знаходився потерпілий з братом та розпивали алкогольні напої. ОСОБА_10 підійшов до них попросити цигарку, але потерпілий відповів нецензурною лайкою і між ними виникла сварка. У цей час ОСОБА_11 назвав потерпілого «жидярою» за те, що відмовся дати його товаришу цигарку. Потерпілий почувши це, нецензурно висловлюючись, підійшов до ОСОБА_12 та намагався вдарити його, однак ОСОБА_13 відійшов у бік і потерпілий промахнувся. Тоді ОСОБА_11 відразу вдарив потерпілого кулаком в обличчя, від якого останній впав на сідниці та схопив ОСОБА_14 руками за ноги, щоб підвестись. ОСОБА_11 просив брата потерпілого заспокоїти його. Однак потерпілий знову підійшов до нього та збив з ніг, вони впали й почали боротись, у результаті чого обвинувачений знаходився зверху на потерпілому й вдарив його два рази кулаком у грудну клітину після чого піднявся, а потерпілий залишився на землі.
		 
		Докази, які підтверджують висунуте ОСОБА_4 обвинувачення
		 
		Винуватість ОСОБА_4 в умисному спричиненні потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, окрім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні документами та висновками експертизи.
		 
		Згідно з рапортом чергового Житомирського районного відділення поліції, 05.05.2019 о 18 годині 37 хвилин надійшло повідомлення про бійку в смт Новогуйвинське, де потерпілий потребує медичної допомоги (а.к.п. 38 т. 2).
		 
		Окрім цього, 05.05.2019 о 21 годині 58 хвилини до чергової частини згаданого відділення поліції надійшло повідомлення про те, що з смт Новогуйвинське до обласної лікарні було доставлено потерпілого ОСОБА_6 зі струсом головного мозку, забоєм м`яких тканин в області лівої орбіти (а.к.п. 37 т. 2).
		 
		Відповідно до протоколу прийняття заяви потерпілого ОСОБА_6 у період часу з 18 по 19 годину 05.05.2019 на зупинці громадського транспорту в смт Новогуйвинське невідома особа спричинила йому тілесні ушкодження (а.к.п. 41 т. 2). 
		 
		За даним фактом 06.05.2019 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження №12019060170000388, що доводиться відповідними витягами (а.к.п. 36, 101 т. 2). 
		 
		Двадцять третього травня 2019 року було оглянуто місце події, а саме майданчик з бетонного покриття на зупинці громадського транспорту, яка знаходиться на вул. Дружби Народів, 7а у смт Новогуйвинське, де зі слів потерпілого обвинувачений наніс йому по одному удару лівою рукою та правою ногою в обличчя від якого він впав на коліна, а також потерпілий вказав як вони з обвинуваченим перемістились на задню частину зупинки, де ОСОБА_4 продовжив наносити йому удари руками по обличчю. Будь-якої слідової інформації, яка має доказове значення, знайдено не було (а.к.п. 90-95 т. 2).
		 
		Згідно з висновком експерта №1723 від 30.05.2019 у потерпілого ОСОБА_6 виявлено поєднану травму тіла у вигляді черепно-мозкової та лицьової травми, синці, садно та крововилив на обличчі, перелом лобної кістки, перелом стінок лівої орбіти, що призвело до накопичення крові в пазухах, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя в момент спричинення.
		Окрім того, виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на грудній клітині. 
		Згадані ушкодженняутворилися віддії тупихтвердих предметівз обмеженоюконтактуючою поверхнеювнаслідок ударівпо обличчюта голові,якими можебути кулакта ногау взуттів термінта заобставин,вказаних потерпілим під час слідчого експерименту.
		Водночас експерт виключила можливість отримання таких ушкодження при падінні потерпілого з висоти власного зросту (а.к.п. 97-98 т. 2).
		 
		Аналогічні тяжкі тілесні ушкодження описані в акті судово-медичного обстеження №1445 від 30.05.2019, яке було проведене за безпосередньої участі потерпілого (а.к.п. 42-43 т. 2)
		 
		Окрім того, факт нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому доводиться картками виклику та виїзду швидкої медичної допомоги №166 від 05.05.2019, а також ксерокопією протоколу комп`ютерної томографії й випискою з медичної картки останнього №10471, відповідно до яких о 18 годині 51 хвилині був здійснений виклик за адресою: смт Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, у зв`язку з побиттям потерпілого, якого було госпіталізовано до обласної лікарні з травмою голови та який знаходився у стані алкогольного сп`яніння (а.к.п. 46-47, 85-86 т. 2)
		 
		Протоколом слідчого експерименту від 14.05.2019, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_6 відтворив обставини яким чином близько 18 години 05.05.2019 обвинувачений наніс йому спочатку удар кулаком лівої руки в обличчя від якого він впав на коліна, після чого показав як обвинувачений вдарив його ногою в обличчя. Окрім цього, відтворив механізм спричинення йому обвинуваченим близько шести ударів кулаками по обличчю у той час, як він лежав на землі (а.к.п. 48-53 т. 2).
		 
		ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у ході слідчих експериментів відтворили обставини та механізм нанесення обвинуваченим на зупинці громадського транспорту тілесних ушкоджень потерпілому, які відповідають їх показанням у суді (а.к.п. 62-70, 71-76, 77-83 т. 2) 
		 
		Під час проведення 04.06.2019 слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_4 відтворив на місці механізм та обставини заподіяння ним 05.05.2019 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , які збігаються з обвинуваченням та його показаннями у суді (а.к.п. 110-122 т. 2).
		 
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання від 14.05.2019, потерпілий за сукупністю зовнішніх ознак впізнав на фотознімках обвинуваченого ОСОБА_4 , який 05.05.2019 близько 18 години на зупинці громадського транспорту спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження (а.к.п. 54-57 т. 2). 
		 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 14.05.2019, свідок ОСОБА_9 за сукупністю зовнішніх ознак впізнав на фотознімках обвинуваченого ОСОБА_4 , який 05.05.2019 близько 18 години на зупинці громадського транспорту наносив потерпілому тілесні ушкодження (а.к.п. 58-61 т. 2). 
		 
		За даними висновку експерта №181-2019 від 11.06.2019 ОСОБА_4 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у період, до якого відносяться інкримінований йому злочин. Протиправні вчинки обвинуваченого були ситуаційно обумовленими, послідовними, цілеспрямованими, колективними, пролонгованими у часі, з чіткою орієнтацією у просторі та ситуації, при цьому зв`язок з оточенням не втрачав, цілеспрямовано рухався та розподіляв власну увагу, добре їх пам`ятає та відтворює згідно з своєю версією. На даний час може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.к.п. 124-125 т. 2).
		 
		Висновки суду щодо доведеності вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину та спростування судом доводів сторони захисту 
		 
		Відповідно до ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки та хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
		 
		Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. 
		 
		Дослідженими судом доказами, зокрема, показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , які були безпосередніми очевидцями події, підтверджується, що 05.05.2019 обвинувачений завдавав потерпілому удари кулаками та ногою по обличчю та грудній клітині. 
		 
		Їх показання узгоджуються між собою, підтверджуються висновком судово-медичної експертизи №1723 та актом обстеження №1445, згідно з якими тяжкі тілесні ушкодження у потерпілого виникли у результаті нанесення обвинуваченим ударів кулаками та ногою.
		 
		Таким чином, вказаний висновок, у поєднанні з показаннями потерпілого та свідків, доводить механізм спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень за обставин описаних в обвинуваченні та відтворених під час слідчих експериментів з останніми, що не заперечується ОСОБА_4 .
		 
		Суд вважає, що з урахуванням стану алкогольного сп`яніння потерпілого, кількості та тяжкості спричинених ударів, наслідків, які настали від протиправних дій ОСОБА_4 , останній передбачав можливість спричинення тяжких тілесних ушкоджень та свідомо припускав їх настання. Про це також свідчить те, що ОСОБА_4 припинив бити потерпілого тільки після того, як останній втратив свідомість.
		 
		Отже, на підставі названих доказів, судом достовірно встановлено, що обвинувачений умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 не менше трьох ударів кулаком в обличчя та ногою у грудну клітину та усвідомлював, що завдані ним удари можуть спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		 
		Сторона захисту просить визнати недопустимим доказом акт судово-медичного обстеження (дослідження) №1445 з огляду на те, що постанова про направлення потерпілого ОСОБА_6 на медичне обстеження була винесена слідчим до внесення відомостей в ЄРДР, а також з тих підстав, що слідчий у згаданій постанові не попередив експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що є істотним порушенням закону, та, як похідне, адвокатка просить визнати недопустимим висновок судово-медичної експертизи №1723, яка була проведена на підставі згаданого акту.
		Суд не погоджується з такими доводами захисниці ОСОБА_15 з огляду на таке.
		За змістом ч. 1 ст. 87 КПК доказ має бути визнаний недопустимим лише за умови, якщо він отриманий виключно в результаті дій, що становили істотне порушення прав та свобод людини.
		Відомості щодо спричинення потерпілому тілесних ушкоджень були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.05.2019. 
		Постанова про направлення ОСОБА_6 на судово-медичне обстеження (дослідження) була винесена слідчим Житомирського РВП ОСОБА_16 також 06.05.2019.
		Таким чином твердження захисниці про те, що вказана постанова була винесена слідчим раніше ніж внесені відомості до ЄРДР є голослівними та не знайшли свого підтвердження.
		Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. 
		Однією згарантій незалежності судового експерта та правильності його висновку є його попередження про кримінальну відповідальність за складання свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, що встановлено Законом України «Про судову експертизу».
		Медичне обстеження  це комплекс медичних заходів, що здійснюється при проведенні медичного огляду і включає в себе вивчення історії розвитку симптомів захворювання (анамнезу), об`єктивне обстеження (огляд, пальпація, аускультація) та допоміжні методи обстеження (лабораторні, інструментальні тощо).
		Таким чином медичне обстеження та експертиза не є тотожними поняттями та різняться, окрім загаданого, процедурою їх призначення, а тому суд приходить до висновку, що ототожнення стороною захисту понять обстеження та експертизи є помилковим. 
		Виходячи з викладеного вище суд вважає, що згадане обстеження було проведене лікарем ОСОБА_17 у порядок та спосіб, визначений законодавством.
		Враховуючи, що стороною захисту не наведено інших ґрунтовних підставщодо недопустимості акту обстеження №1445, суд вважає його допустимим доказом, а відтак і висновок судово-медичної експертизи №1723, в ході якої експерт посилалась на даний акт, є допустимим доказом.
		Водночас, варто зазначити, що висновок судово-медичної експертизи №1423 від 30.05.2019 був проведений на підставі протоколу слідчого експерименту з потерпілим, протоколу допиту ОСОБА_4 , історії хвороби стаціонарного хворого №10471, на ім`я ОСОБА_6 , рентген знімків та акту медичного обстеження №1445.
		Згадана експертиза була призначена ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира 27.05.2019.
		На виконання згаданої ухвали слідчим цього ж дня направлено експерту згадані протоколи, історію хвороби та рентген знімки.
		У свою чергу з акту №1445 вбачається, що обстеження потерпілого було завершене 30.05.2019.
		Таким чином слідчий фізично не міг направити експерту акт №1445 разом з іншими документами 27.05.2019, оскільки він ще не був складений. 
		Разом з тим, судово-медична експертиза та обстеження були проведені в один і той же день, тобто 30.05.2019 експертом СМЕ ОСОБА_17 , яка безпосередньо оглядала потерпілого ОСОБА_6 та володіла повною й об`єктивною інформацією щодо тілесних ушкоджень останнього.
		З огляду на те, що висновок та акт були складені в один день експертом ОСОБА_17 , то є логічним, що вона використала цей акт під час експертного дослідження, який на момент проведення експертизи перебував у її розпорядженні. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що судово-медична експертиза №1723 була проведена на підставі доказів зібраних у даному провадженні з дотриманням приписів кримінального процесуального закону, а відтак у суду відсутні підстави визнавати цей висновок недопустимим доказом як «плід отруєного дерева».
		 
		З огляду на викладене, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, поза розумним сумнівом, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 , 05 травня 2019 року шляхом нанесення ударів кулаком та ногою заподіяв потерпілому згадані вище тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечним для життя у момент заподіяння, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.
		 
		Мотиви призначення покарання, а також мотиви прийняття рішення щодо цивільного позову та речових доказів
		 
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, його характер і ступінь суспільної небезпечності, особу винного, який вчинив даний злочин під час іспитового строку, не працевлаштований, разом з тим має молодий вік, позитивно характеризується за місцем проживання, виховувався без батька.
		Також суд не залишає поза увагою, що ОСОБА_4 раніше неодноразово був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням звільнення останнього від відбування покарання, останній раз 25.03.2019 був засуджений до позбавлення волі та звільнений з іспитовим строком, однак покладені на нього судом обов`язки порушив та 05.05.2019, тобто через півтора місця після засудження, вчинив інкримінований йому злочин. 
		Разом з тим, ухвалою цього ж суду від 16.04.2021 ОСОБА_4 було звільнено від відбування покарання за вироком від 25.03.2019 у зв`язку з закінченням іспитового строку.
		Згадана ухвала в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.
		Отже, наведені обставини переконливо підтверджує явну підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, схильність останнього до вчинення ним кримінальних правопорушень, стійке небажання стати на шлях виправлення та свідчить про неможливість повторного застосування до нього ст. 75 КК України. 
		На переконання суду у випадку звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням таке рішення нівелює вимоги ст.ст. 50, 65 КК України щодо призначення покарання та запобігання вчиненню ним нових злочинів. 
		Окрім того, суд враховує сукупність пом`якшуючих та обтяжуючу покарання обставину.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому є визнання ним своєї вини та щире каяття. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 є рецидив злочинів.
		Визначаючи покарання, суд також звертає увагу на віктимну поведінку потерпілого ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, був ініціатором згаданого конфлікту, а також не намагався припинити конфлікт, а навпаки бажав його продовження, що підтверджується показаннями свідків та братом потерпілого.
		Таким чином, враховуючи особу винного, його молодий вік, наявність пом`якшуючих покарання обставин як то визнання вини та щире каяття, які істотно знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим злочину, його критичне ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а також той факт, що після спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 будь-яких правопорушень не допускав, має проблеми зі здоров`ям та потребує хірургічного втручання, суд вважає, що наведені обставини у своїй сукупності є підставами для застосування ст. 69 КК України та призначення іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді обмеження волі, яке, в свою чергу, не пов`язане з ізоляцією від суспільства, але яке останній має відбути реально та яке, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
		 
		Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченого 3789 грн 30 коп. витрат на лікування потерпілого, суд задовольняє в повному обсязі, оскільки дані вимоги повністю підтверджуються відповідною довідкою.
		Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Враховуючи поведінку обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження, а також відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання останньому будь-якого запобіжного заходу.
		Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд,
		 
		У ХВ АЛ ИВ :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.121КК України та з урахуванням ст.69КК України призначитийому покаранняу виді 5(п`яти)років обмеженняволі. 
		 
		Строк відбування покарання  ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання. 
		 
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації витрати у сумі 3789(тритисячі сімсотвісімдесят дев`ять)грн 30коп. на стаціонарне лікування потерпілого.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Потерпілому, який не був присутній у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...