Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/12562/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства.
Надіслано судом: 05.05.2023. Зареєстровано: 06.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2023.
Дата набрання законної сили: 06.06.2023
Номер судового провадження: 2/754/1611/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 2/754/1611/23 
		Справа №754/12562/21
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		04 травня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		судді                                                                          Саламон О.Б.
		з участю секретаря судового засідання               Рябенка В.О. 
		розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та включення запису про батька до актового запису про народження дитини, - 
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Даниленко Т.В. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання батьківства та включення запису про батька до актового запису про народження дитини. 
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з серпня 2018 року перебувають у близьких стосунках, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька - ОСОБА_3 . При цьому, відповідач зареєструвала дитину відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, як матір, котра не перебуває у шлюбі, а ім`я та по-батькові батька дитини вказала - ОСОБА_4 , тобто з її слів змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». Позивач вказує на те, що завжди визнавав себе батьком дитини, піклувався про доньку, бере активну участь у її житті, доглядає та матеріально утримує. Позивач неодноразово просив відповідача посприяти йому та внести зміни до державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо запису про батька, однак відповідач не погоджувалась, а відтак позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позов, вважає, що між ним та дитиною існує кровне споріднення, а також просить провести судово-генетичну експертизу.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2021 постановлено залишити позовну заяву без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам ч. 7 ст. 177 ЦПК України.
		24.09.2021 ухвалою судді відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. 
		Ухвалою суду від 01.12.2021 призначено судово-генетичну експертизу, зупинено провадження у справі. 
		Також, вищевказаною ухвалою суду зобов`язано відповідача ОСОБА_2 з`явитись разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 до експертної установи за її викликом для відбору біологічних зразків та проведення експертизи. Роз`яснено відповідачу ОСОБА_2 , що відповідно до положень ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
		30.09.2022 Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи повернуто ухвалу суду від 01.12.2021 без виконання у зв`язку з неявкою осіб на відбір зразків крові до експертної установи.
		03.10.2022 від позивача до суду надійшло клопотання щодо повторного направлення ухвали суду до експертної установи для виконання.
		Деснянським районним судом м. Києва 05.10.2022 направлено повторно ухвалу суду від 01.12.2021 до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи - для проведення судової-генетичної експертизи.
		Від Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи 16.01.2023 надійшло повідомлення щодо повернення ухвали суду без виконання з причини неявки відповідача ОСОБА_2 до експертної установи для відбору зразків крові.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києві від 25.01.2023 поновлено провадження по справі.
		04.04.2023 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подавав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримує в повному обсязі, а також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
		Відповідач в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи повідомлялась належним чином за зареєстрованим місцем проживання останньої.
		Представник третьої особи - Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
		Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялась належним чином, відзив на позовну заяву не подала та не повідомила причини його неподання, а також те, що стороа позивача не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
		Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої вказано: батько - громадянин України ОСОБА_4 , мати - громадянка України ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03.02.2021 Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
		Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
		Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
		 Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.
		Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.
		 Отже, підставою актового запису про народження дитини є заява її матері; запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України.
		Згідно з вимогами ч.1 ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
		Згідно з вимогами ч.3 ст.128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
		Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
		 Судове рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).
		  Відповідно до прав щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
		  Згідно з п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установленням неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
		Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
		 Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
		Позивач в обгрунтування позовних вимог вказує на те, що сторони з серпня 2018 року перебувають у близьких стосунках, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 . 
		При цьому, позивачем, враховуючи предмет спору, надано до суду клопотання про призначення судової-генетичної експертизи задля з`ясування спорідненості між позивачем та малолітньою ОСОБА_7 . За результатом розгляду клопотання судом постановлено ухвалу від 01.12.2021 призначено судово-генетичну експертизу по справі, а також зупинено провадження у справі. 
		Деснянським районним судом м. Києва направлено до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ухвалу суду від 01.12.2021 для належного виконання, однак 10.08.2022 експертною установою було повернуто ухвалу суду у зв`язку з неявкою осіб до установи для відбору зразків крові.
		Від позивача 03.10.2022 до суду надійшло клопотання, у відповідності до якого останній просив врахувати поважність його неприбуття до експертної установи з причин необізнаності щодо точної дати виклику, а також просив направити повторно ухвалу суду від 01.12.2021 до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. Проте, експертною установою було повторно повернуто ухвалу суду від 01.12.2021 у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 не з`явилась на відбір зразків крові, а тому проведення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації не виявляється можливим.
		Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Також, способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи.
		За змістом положень статей 102, 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.
		Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
		Судом, при вирішенні справи, варто взяти до уваги приписи статті 109 ЦПК України, відповідно до яких у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
		З матеріалів справи вбачається, що судом було вжито всіх заходів для сповіщення відповідача ОСОБА_2 про необхідність з`явитись до експертної установи для здачі біологічних зразків, про що свідчить рекомендоване повідомлення про отримання поштового направлення, однак, відповідач знехтувала такими викликами, не з`явилась до експертної установи, що унеможливило проведення екпертизи по справі.
		У відповідності до клопотань експерта Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 04.01.2022, 15.02.2022, 10.08.2022, 07.12.2022, експерт просив забезпечити явку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 разом з дитиною до експертної установи для відбору зразків крові у приміщенні відділення судово-медичної експертизи по вул. Докучаєвській, 4 у місті Києві. При цьому, в клопотаннях міститься інформація щодо наслідків неприбуття, а саме повернення без виконання.
		Матеріали справи місять переконливі докази направлення зазначених клопотань сторонам, зокрема ОСОБА_2 з метою виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва та проведення судово-генетичної експертизи. Однак, відповідачем було проігноровано виклики в експертну установу, а також до Деснянського районного суду м. Києва, що унеможливило проведення судової-генетичної експертизи.
		Судом при вирішенні аналогічних спорів має враховуватись, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
		Згідно ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
		У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
		Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
		Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		При встановленні  батьківства  суд  бере  до  уваги   спільне проживання та ведення спільного  спільного  господарства  матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або  спільне  виховання  чи утримання ними  дитини,   або докази,  що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
		Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
		Згідно зі ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
		До аналогічного висновку прийшов Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи №527/938/18 у постанові суду від 12.02.2020 року.
		В процесі розгляду справи, відповідач проігнорувала виклики та відмовилась від участі в судово-медичній експертизі, проведення якої було доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
		Суд, проаналізувавши зібрані по справі докази, враховуючи на найкращі інтереси дитини, а також встановлені судом обставини в межах розгляду справи, приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання батьківства позивачем відносно малолітньої ОСОБА_3 , оскільки в ході розгляду справи судом знайшов своє підтвердження зазначений факт, зокрема, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 не скористалась правом на подання відзиву, та проігнорувала системні виклики до суду з метою встановлення дійсних обставин справи. 
		Керуючись ст.ст. 12, 61, 81, 200, 258, 263-268, 354 ЦПК України, ст.ст.128, 129, 134, СК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та включення запису про батька до актового запису про народження дитини- задовольнити. 
		Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с. Воля, Старосамбірського р-ну Львівської області, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у місті Києві, актовий запис про народження № 102, складений 03.02.2021 Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
		Внести відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця с. Воля, Старосамбірського р-ну Львівської області, до актового запису № 102 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у місті Києві, актовий запис про народження № 102, складений 03.02.2021 Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. 
		Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. 
		Позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . 
		Відповідач ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
		Третя особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - місцезнаходження: м. Київ, просп. Маяковського, 15-А.
		Повний текст рішення складено 05.05.2023. 
		 
		 
		 
		 
		Суддя  О.Б. Саламон

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...