Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 147/494/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2023. Зареєстровано: 08.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2023.
Дата набрання законної сили: 26.10.2023 (частково)
Результат оскарження 20.03.2024 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: змінено рішення апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/147/21/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022020120000035

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 147/494/22 
		Провадження № 1-кп/147/21/23
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		08 травня 2023 року                                                     смт Тростянець
		 
		Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурора ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 , 
		потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020120000035 від 20.04.2022,  щодо
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого єгерем в державному підприємстві «Тростянецький райлісгосп», відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий,
		 
		за ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України,
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_5 19 квітня 2022 року близько 23 год. 40 хв. в нічний час, керуючи автомобілем марки «Ауді А6» державний номер НОМЕР_1 , що знаходиться у його законному володінні, під час дії комендантської години під`їхав до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований на АДРЕСА_2 , при цьому порушив вимоги наказу Вінницької обласної військової адміністрації від 24.02.2022 №1 «Про запровадження на території області комендантської години», демонструючи свою зневагу до присутніх правоохоронців та військовослужбовців, без будь-яких на те причин, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства висловлювався до них нецензурними та образливими словами, при цьому прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в громадському місці, на зауваження військовослужбовців та працівників поліції припинити правопорушення не реагував, демонстративно провокував конфлікт із військовослужбовцями, продовжував порушувати громадський порядок на протязі біля 10 хв. Продовжуючи свої хуліганські дії, проявляючи у своїй поведінці особливу зухвалість, з хуліганських мотивів, ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, після чого близько 23.55 год., реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, використовуючи задля реалізації свого умислу дріб`язковий привід конфлікту, знаходячись у громадському місці та переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи протипоставити себе соціуму та самоствердитися за рахунок інших осіб, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи при цьому громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, а також дотримання правил поведінки у побуті, дістав із правої кишені своєї куртки, в яку був одягнений, та взяв у праву руку металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору, що відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-22/4980-ВТХ від 28.04.2022 є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, яка відноситься до бойових припасів. Зазначену гранату, що відноситься до бойових припасів, ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу, в порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998,        за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, придбав, після чого умисно носив при собі та зберігав в кишені куртки, в яку був одягнутий до 23 години 55 хвилин 19.04.2022 та вподальшому умисно кинув зазначену гранату у бік військовослужбовців ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які знаходились позаду ОСОБА_5 . Однак граната не вибухнула, тому що ОСОБА_5 завадив військовослужбовець ОСОБА_7 привести її в дію та не дав можливості висмикнути запобіжне кільце.
		Таким чином ОСОБА_5 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
		ОСОБА_5 умисно, з метою зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, в порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, придбав, в подальшому зберігав та носив при собі бойовий припас - наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, до 23 год. 55 хв. 19 квітня 2022 року, тобто до часу його затримання працівниками Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області. Так, 19 квітня 2022 року близько 23 год. 40 хв. ОСОБА_5 в нічний час, керуючи автомобілем марки «Ауді А6» державний номер НОМЕР_1 , що знаходиться у його законному володінні, під час дії комендантської години, під`їхав до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований на АДРЕСА_2, де біля 23 год. 50 хв. витягнув з правої кишені своєї куртки, в яку був одягнений, та взяв у праву руку металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору, що відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-22/4980-ВТХ від 28.04.2022 є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, яка відноситься до бойових припасів. Зазначену гранату, що відноситься до бойових припасів, ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу, в порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, придбав, після чого умисно носив при собі та зберігав в кишені куртки, в яку був одягнутий.
		Таким чином ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання, зберігання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину за ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю, за ч.4 ст. 296 КК України свою вину не визнав та пояснив, що у Тростянецькій ОТГ була сформована група громадського порядку, головою був ОСОБА_11 , були сформовані групи по Тростянцю для чергування, в яку він також входив. Був сформований графік чергувань. В той день 19.04.2022 він чергував один та під`їхав до магазину «ЧІП» близько 23.00 год. випити кави. Відповідні документи (довідка Тростянецької ОТГ і воєнкомату) у нього були з собою, також мав посвідчення водія. Він не був в стані алкогольного сп`яніння. Там стояли працівники поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Підійшов до них, почали розмовляти, ніяких зауважень один до одного не було. Через 10-15 хв під`їхали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Під час розмови хтось з них запитав, що він тут робить, на що він відповів, що те саме, що вони, оскільки теж дивиться за порядком. Між ними виник словесний конфлікт, який десь до однієї хвилини тривав. Під час розмови він нецензурними словами не виражався. Потім він пішов до машини, завів її, щоб їхати, хтось з військових почали гупати автоматом по капоту, подрапали автоматом машину. Після цього він вийшов з машини, під час перепалки йому заламали руки, шарпали його, а граната була в кишені, тому випала з кишені і відкотилась десь на один метр. В цей час працівники поліції були за метрів 4 він них. Умислу він не мав щоб кинути гранату. У нього були заламані назад руки, тому спеціально кинути гранату він не мав фізичної можливості, тим паче висмикнути кільце запалу. Чи була граната з запалом не пам`ятає. Вона постійно була у нього, він возив її з собою на чергування. Після цього приїхали працівники поліції і забрали у райвідділ. По дорозі його возили до лікарні, там запитали, чи вживав алкогольні напої, він відповів, що не вживав, більше ніяких дій не проводили, аналізів не здавав. Гранату йому десь за місяць до цього дав ОСОБА_8 . Дозволу на носіння і зберігання гранати у нього не було. Граната була потрібна для оборони Тростянця у разі, якщо трапиться якась ситуація. Запал в гранаті був заживлений. Заяв до поліції щодо незаконних дій з боку військових він не писав.
		Прокурор ОСОБА_4 зазначив, що в судовому засіданні вина ОСОБА_5 за ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України доведена в повному обсязі зібраними доказами, а саме шляхом допиту свідків, потерпілих та ОСОБА_5 у судовому засіданні, а також матеріалами досудового розслідування, які судом досліджено. У зв`язку з цим просить визнати ОСОБА_5 винним: у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі; на підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 років позбавлення волі; відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 20.04.2022 по 25.04.2022 день за день. Строк покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_5 на виконання вироку. А також стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судової вибухо-технічної експертизи та судової біологічної експертизи в сумі 8003 грн 36 коп. Скасувати арешт з речових доказів, а саме - з наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, яка відноситься до бойових припасів, на яку накладено арешт ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.04.2022 та яка передана на зберігання до відділу вибухотехнічної служби ГУНП у Вінницькій області. Вказаний речовий доказ передати на потреби Збройних Сил України.
		Захисник обвинуваченого - адвокат  ОСОБА_6  вказав, що кваліфікація дій ОСОБА_5  за ч.4 ст. 296 КК України не знайшла свого підтвердження, оскільки жодна з кваліфікуючих ознак не може бути застосована до його підзахисного. В судовому засіданні ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13 ,  ОСОБА_5  зазначили, що всі ці дії тривали від 20 до 40 секунд, й після словесної перепалки  ОСОБА_5  розвернувся і пішов до автомобіля, щоб припинити конфлікт. Не можуть кваліфікуватися як хуліганство дії  ОСОБА_5 , оскільки такі виникли на грунті особистих конфліктів. Словесна перепалка між ним та військовослужбовцями  виникла безпричинно. Між ОСОБА_5  та ОСОБА_8  22 березня 2022 року виникли неприязні відносини, що послужило підставою конфлікту, який мав місце 19 квітня 2022 року. Не підтверджується кваліфікуюча ознака хуліганства - вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, оскільки відповідно до довідки №89 від 20.04.2022 предмет належить до категорії обмежено небезпечних. Також зазначив, що з боку свідків - поліцейських була порушена Інструкція щодо відеофіксації й відповідно відсутній доказ - відеофіксація. Вказав, що між показаннями свідків та потерпілих є розбіжності. Звернув увагу на те, що при огляді місця події на фото 1-4 граната відсутня, на фото 7, 8 - вона лежить на тротуарі. Щодо кваліфікуючої ознаки грубого порушення громадського порядку, то така має місце тоді, коли заподіюється істотна шкода, зачіпає інтереси багатьох осіб, а в даному випадку така відсутня. Вказує, що ОСОБА_5  позитивно характеризується за місцем роботи, а також свідком ОСОБА_16 , його діями не заподіяно тяжких наслідків. Також в діях обвинуваченого відсутня явна неповага до суспільства, оскільки він з власної ініціативи пішов до автомобіля та припинив ці дії добровільно. Не підтверджено також й те, що ОСОБА_5 вживав алкогольні напої. Враховуючи наведене вважає, що за ч.4 ст. 296 КК України вина ОСОБА_5 не доведена й відповідно його слід виправдати. За ч.1 ст. 263 КК України обвинувачений вину визнав та при цьому варто врахувати те, що гранату він зберігав не для вчинення хуліганських дій, а з метою захисту, так як він є членом організації по охороні порядку. Щодо призначення покарання за цією статтею погоджується з прокурором. Потерпілі також не мають претензій до обвинуваченого. Вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства.
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю, а за ч.4 ст. 296 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, не визнав, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення:
		показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 про те, що він проходить службу у військоматі. Йому були встановлені дні чергування, які проходять разом з громадською організацією, але жодного разу з ОСОБА_5 вони не чергували. Він та ОСОБА_8 були на чергуванні, заступив на чергування о 20.00 год до 05.00 год ранку. В обов`язки входило патрулювання території в комендантську годину. Це відбувалось у березні - квітні 2022 року близько 24.00 год перед Пасхою, можливо 19 квітня. В комендантську годину рухались в напрямку з смт Тростянець в с. Северинівка. Біля автовокзалу в смт Тростянець біля магазину «ЧІП» побачили стояв автомобіль «Ауді» і авто поліцейських. Заїхали на територію автовокзалу. Підійшли до авто, там був біля авто ОСОБА_5 , який одразу ж почав висловлюватись нецензурною лайкою в їхню сторону. Підійшовши до нього побачили, що він агресивний та у нетверезому стані, було чути запах алкоголю від нього, червоні очі, нестійка хода. Він був на відстані від ОСОБА_5 до 1 метра. Розмова між ними тривала не довго до хвилини. Посперечавшись ОСОБА_5 різко підбіг до свого авто та хотів втекти, а він через відкрите водійське вікно рукою заблокував йому кермо, він ( ОСОБА_5 ) проїхав півметра і зупинився так як попереду нього стояла поліцейська машина. Потім він ( ОСОБА_7 ) дав команду вийти з машини і показати, що в кишенях, так як ОСОБА_5 тримав свою праву руку в кишені, а ліву руку він ( ОСОБА_7 ), заломав йому за спину, ОСОБА_5 видирався та хотів звести дві руки над собою, потім достав руку з кишені та кинув невідомий предмет вперед до магазину, як далі виявилося це була граната. Вона попала в магазин, але не зірвалася. В цей час ОСОБА_5 стояв ліворуч від автомобіля, поліцейські стояли на тротуарі, ОСОБА_8 за автомобілем ОСОБА_5 . Коли вони підійшли до гранати, то побачили, що кільце на місці, ОСОБА_5 не вдалося його зірвати, щоб привести гранату до дії. На ОСОБА_5 наділи кайданки уже після всіх подій і поїхав останній з працівниками поліції. Чи були у працівників поліції камери не пригадує, у них з ОСОБА_8 не було відеофіксації події. ОСОБА_5 освідували в лікарні, при цьому був він ( ОСОБА_7 ) та поліцейські. Від продування «Драгер» обвинувачений відмовився, від здачі аналізів також відмовився. Також зазначив, що неприязних стосунків з ОСОБА_5 в нього немає та не пригадує, щоб були в нього з обвинуваченим спільні чергування. Вказав, що йому була завдана шкода у виді приниження і небезпеки для його життя і всіх, хто там знаходився, бо могла статися біда. Також зазначив, що цивільний позов не подавав, претензій до обвинуваченого немає;
		показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 про те, що він перебуває на військовій службі по мобілізації. З ОСОБА_5 знайомий лише візуально. До цього часу з ОСОБА_5 у нього конфліктів не було. Навесні 2022 року це було перед святом Пасхи, він з ОСОБА_7 були на чергуванні в роті охорони Тростянецької ОТГ. Була коменданська година, десь близько 12.00 год ночі вони їхали з смт Тростянець в сторону с. Северинівка. Біля автовокзалу в смт Тростянець побачили машину «Ауді», заїхали на територію автовокзалу, зупинилися. Там були ще поліцейська машина та двоє працівників поліції. Коли підійшли до них, то побачили ОСОБА_5 і він почав висловлюватись в їх сторону нецензурною лайкою. Вони намагались не реагувати, ОСОБА_7 сказав ОСОБА_5 , що той п`яний. Після цього ОСОБА_5 швидко сів у свою машину, завів її, хотів їхати. ОСОБА_7 підбіг, вікно було відкрито, тому вхопив за руль. В цей час він ( ОСОБА_8 ) був біля магазину та підбіг з правого пасажирського сидіння до авто ОСОБА_5 , намагався відкрити пасажирські двері, але вони були закриті і він вернувся назад. ОСОБА_5 сам відкрив двері і тримав щось на переді. ОСОБА_7 питав, що в кишенях. ОСОБА_7 розтягував ОСОБА_5 руки, і тоді останній кинув правою рукою, як виявилося гранату, в сторону магазину і присів. Граната вдарилася в ролет магазину, відскочила і впала на тротуар. Після цього він взяв гранату та викрутив з неї запал і поклав біля бордюра. Працівники поліції наділи на ОСОБА_5 кайданки, тому що він чинив опір, викликали підмогу. Зазначив, що всі ці події відбувалися від їхнього приїзду на автовокзал до того як ОСОБА_5 кинув гранату близько 15-20 хв. Разом з ОСОБА_5 вони їздили до лікарні, потім назад на місце події. Зазначив, що конфліктів між ним та ОСОБА_5 немає, на події, які вказує останній (які відбулися напередодні в березні), то такі не вважає конфліктом;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що 19 квітня 2022 року він та ОСОБА_12 о 20.00 год заступили на патрулювання території громади. Близько 12.00 год ночі їхали з Тростянця в сторону с. Северинівки та на автовокзалі біля магазину «ЧІП» побачили автомобіль «Ауді», зупинились, побачили ОСОБА_5 , який пред`явив їм посвідчення, що він є членом громадського формування, тому мав право під час комендантської години бути в громадському місці. Спілкувались вони спокійно. Від ОСОБА_5 було чути запах алкоголю. Поспілкувавшись з ним, він пішов до авто. Під`їхали військові ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на чорному автомобілі, вийшли з машини, одразу пішли до машини ОСОБА_5 . Потім ОСОБА_5 почав одразу ображати військових нецензурною лексикою, вони (військові) в свою чергу зробили йому зауваження, на що ОСОБА_5 не реагував та продовжував висловлюватися до них нецензурною лексикою. Це тривало десь 1-1,5 хвилин. Потім ОСОБА_5 різко сів в автомобіль, який був припаркований біля магазину «ЧІП» в сторону с. Северинівка, та був заведений, напевно хотів поїхати, проте не міг рушити, бо перед його авто знаходився патрульний автомобіль, який завадив йому рухатися. Одразу до автомобіля прибіг ОСОБА_7 , вікно в автомобілі було опущене. Витягуючи ОСОБА_5 з автомобіля, він ( ОСОБА_5 ) поводив себе агресивно, до всіх виражався нецензурною лексикою, руки в нього були в кишенях. Тоді він витягнув руки з кишені і він ( ОСОБА_13 ) помітив, що у нього в руці предмет схожий на гранату. ОСОБА_7 схопив ОСОБА_5 за руки, щоб останній не міг витягнути кільце з гранати, але ОСОБА_5 викрутився і в цей час кинув гранату в їхню сторону. Після цього його скрутили і ОСОБА_8 оглянув гранату та викликали СОГ. Після затримання ОСОБА_5 вів себе агресивно, щодо військовослужбовців висловлювався нецензурною лексикою;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 про те, що 19 квітня 2022 року він з колегою ОСОБА_13 заступили на патрулювання Тростянецької ОТГ. Проїжджали по вул. Соборна в смт Тростянець в напрямку с. Северинівка та біля автовокзалу побачили автомобіль, який припаркований передом в сторону с. Северинівка. Зупинились і припаркувались попереду вказаного автомобіля, бо була комендантська година. Підійшли до авто, побачили ОСОБА_5 , на запитання чому він в комендантську годину перебуває на вулиці, останній показав посвідчення громадського формування. Вони спілкувалися з ОСОБА_5 нормально. Від ОСОБА_5 було чути запах алкоголю. Відеозапис не здійснювався, бо не було бодікамери і відеореєстратора. Через хвилину приїхали військові ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_5 почав їх ображати. Військові поводили себе коректно, вони робили зауваження ОСОБА_5 , щоб він поводився коректно і не порушував громадський порядок, на що останній не реагував. Цей конфлікт тривав до 2 хвилин. Потім ОСОБА_5 сів в автомобіль, який був заведений, і намагався поїхати, але не зміг тому, що їх (поліцейських) автомобіль був попереду. ОСОБА_5 намагався поїхати з місця події, водійське вікно було опущене. ОСОБА_7 сказав ОСОБА_5 вийти з автомобіля. ОСОБА_5 вийшов з автомобіля, руки в нього були в кишенях. Йому сказали витягнути руки, ОСОБА_5 витягнув руки і почав їх зводити перед собою було помітно гранату і як він хотів її розірвати. ОСОБА_7 схопив його за руку, щоб він не зміг його звести. Потім ОСОБА_5 кинув гранату, вона відлетіла на 2-3 метри і вдарилась в ролет і впала. Граната була в зборі, все вкручено. Коли ОСОБА_5 кинув гранату, руки звели назад, наділи кайданки, інших спецзасобів не застосовували. Після цього було викликано СОГ, які прибули через 10-15 хвилин. Складався протокол затримання в межах справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП вже після того, як він викинув гранату;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 про те, що він проживає від ОСОБА_5 десь за 2 км. Він характеризував ОСОБА_5 десь 1,5-2 місяці раніше, коли приїздили працівники поліції, проте вони записали трохи не так. Відносин з ОСОБА_5 в нього немає і не підтримує, 2 роки тому була з ним сутичка. Коли ОСОБА_5 напивається то конфліктував, коли тверезий, то нормальна людина. З розмов людей знає, що ОСОБА_5 допомагає сусідам безкорисно. Він не був свідком конфліктів ОСОБА_5 з іншими особами;
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 , яка є дружиною обвинуваченого, про те, що зранку чоловік прийшов і повідомив, що вночі відбулась сварка з хпопцями. Це був березень 2022 року. Чоловік працює черговим у «Вінницяоблліс». Вдома є зброя, яка офіційно зареєстрована. По роботі у нього є тільки бінокль, іншої зброї вона не знає. Коли почалась війна він записався до місцевої територіальної самооборони. Був членом громадського формування, кому підпорядковувався не знає. Був на блокпосту як на с. Буди зразу заступав через день на чергування, потім мінявся, було що з 20.00 до 06.00 год., а вдень з 08.00 год. до 18.00 год. В нього був дозвіл на те, щоб під час комендантської години їздити по вулицях. Вона не знала, що у чоловіка була граната, де він її взяв і з якою метою. Щодо характеристики чоловіка зазначила, що для неї він добрий чоловік, вправляється по господарству, для дітей хороший батько, бавить онучку, не зловживає спиртними напоями. З сусідами конфліктів не було. Щодо ситуації, яка сталась, то зі слів працівників поліції їй стало відомо про те, що в автомобілі «Ауді» знайшли гранату, тому є кримінальне провадження. Того дня у квітні 2022 року ще проводився обшук у домоволодінні по АДРЕСА_1 , проте нічого не вилучали;
		протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 20.04.2022 відповідно до якого прийнято усну заяву від ОСОБА_7 про те, що 20 квітня 2022 року близько 01.00 год. ОСОБА_5 , знаходячись в громадському місці на вулиці біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражався в адресу ОСОБА_7 нецензурною лайкою, ображав його, погрожував фізичною розправою та кинув в його бік предмет ззовні схожий на ручну гранату /т.1 а.с.123/;
		протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 20.04.2022 відповідно до якого прийнято усну заяву від ОСОБА_8 про те, що 20 квітня 2022 року близько 01.00 год. ОСОБА_5 , знаходячись в громадському місці на вулиці біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виражався в адресу ОСОБА_8 нецензурною лайкою, ображав його, погрожував фізичною розправою та кинув в його бік предмет ззовні схожий на ручну гранату /т.1 а.с.124/;
		витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №33 від 24.02.2022, згідно з яким призначено та зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та на всі види забезпечення роти охорони 2 відділу (АДРЕСА_3) старшого солдата ОСОБА_8 /т.1 а.с.126/;
		витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №33 від 24.02.2022, згідно з яким призначено та зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та на всі види забезпечення роти охорони 2 відділу (АДРЕСА_3) капітана ОСОБА_7 /т.1 а.с.127/;
		наказом начальника Гайсинської районної військової адміністрації Вінницької області ОСОБА_26 №20 від 16.03.2022 про організацію патрулювання під час запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території Гайсинського району /т.1 а.с.128-131/;
		наказом начальника Гайсинської районної військової адміністрації Вінницької області ОСОБА_26 №22 від 16.03.2022 про здійснення пропускного режиму на території Гайсинського району /т.1 а.с.132-133/;
		наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_26 №18 від 11.03.2022 про діяльність комендатури на території Гайсинського району /т.1 а.с.134-137/;
		наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_26 №19 від 16.03.2022 про забезпечення правового режиму воєнного стану на територої Гайсинського району та додатками до нього /т.1 а.с. 125, а.с.138-141/;
		розпорядженням коменданта Гайсинського району №857 від 19.02.2023 /а.с.142-145/;
		протоколом огляду місця події слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 20.04.2021 з фототаблицею до нього, відповідно до якого огляд розпочато о 04.40 год та закінчено о 05.30 год. Місцем проведення огляду являється ділянка вулиці Соборна смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Огляд проводився у напрямку від центру смт Тростянець до с. Северинівка Гайсинського району на тротуарі по ліву сторону проїзної частини дороги біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2». Поверхня тротуарної частини вкрита асфальтним покриттям у сухому стані, ширина якого складає 1,5м. Під час огляду на асфальті виявлено металевий предмет циліндричної форми з спусковим гачком. За участю спеціаліста здійснено огляд металевого предмета яйцеподібної форми, на якому наявне маркування Д-115-83Т у верхній частині якого вкручений предмет сріблястого кольору циліндричної форми з зигзагоподібною пластиною та металевим кільцем. В ході огляду проведено розрядження даного предмета і встановлено, що за зовнішніми ознаками схожий на корпус ручної гранати РГД-5 та предмет №2 за своїми ознаками схожий на запал ручних гранат типу УЗРГМ на зигзагоподібній частині якого наявне маркування УЗРГМ-2583. Також криміналістом за допомогою ватної палички здійснено змиви: з корпусу предмету схожого на гранату РГД-5; аналогічним способом здійснено змив з предмету ззовні схожого на запал до предмету ззовні схожого на гранату РГД-5. В ході огляду циліндричний предмет яйцеподібної форми зеленого кольору з маркуванням Д-115-83Т схожий на корпус гранати РГД-5 упаковано до спецпакету НПУ вибухотехнічна служба АВ1164429, а також циліндричний предмет на пластині якого наявне маркування 8343РГМ-2583 упаковано до спецпакету НПУ вибухотехнічна служба АВ1164430, які вилучаються до ВП №2 Гайсинського РУП. Захисником ОСОБА_28 зроблено доповнення до протоколу про те, що запал гранати має металеве кільце, яке міцно закріплене в корпусі запалу, в кінці скоби, яка його утримує /т.1 а.с.164-169/;
		актом знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують №17 від 20.04.2022 відповідно до якого проведено огляд еліпсоподібного предмету зеленого кольору з виявленими у верхній частині циліндричним предметом зовні схожим на гранату РГД-5 у спорядженому стані, які підлягають знищенню на підставі належності до небезпечної категорії за такими ознаками: еліпсоподібний предмет зеленого кольору із вгвинченим в нього циліндричним предметом сріблястого кольору ззовні схожого на РГД-5 у зібраному стані. Знищення (знешкодження проведено на місці виявлення за адресою: АДРЕСА_2. Знешкодження проведено шляхом вигвенчення проти часової стрілки. За результатами огляду залишків вибухових матеріалів після їх знищення (знешкодження) попередньо встановлено за своїми зовнішніми ознаками схожі на корпус гранати та запал /т.1 а.с.170/;
		довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів №89 від 20.04.2022 про те, що під час перевірки, огляду металевого предмету, зеленого кольору, еліпсоподібної форми, у верхній частині якого наявний отвір з внутрішньою різьбою. Також по середині даного об`єкта по всьому його зовнішньому радіусі наявне випуклення у вигляді кільця. На даному об`єкті наявне маркування трикутник-115-83Т. за своїми зовнішніми ознаками даний об`єкт схожий на корпус ручної гранати РГД-5 вилучено у АДРЕСА_2 біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ВП №2 Гайсинського РУП ЄРДР №12022020120000035 від 20.04.2022. Встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії обмежено небезпечний і вимагає таких заходів безпеки: обмежень під час транспортування чи роботи з ним /т.1 а.с.171, 183/;
		довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів №90 від 20.04.2022 про те, що під час перевірки, огляду циліндричного предмета сріблястого кольору з зигзагоподібною пластиною та кільцем у вигляді чеки, посередині даного предмета наявна зовнішня різьба. Металева пластина зигзагоподібної форми має маркування -83 УЗРГМ-2-583. За своїми зовнішніми ознаками даний предмет схожий на запал ручної гранати типу УЗРГМ вилучено у АДРЕСА_2 біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ВП №2 Гайсинського РУП ЄРДР №12022020120000035 від 20.04.2022. Встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії небезпечний і вимагає таких заходів безпеки: обмежень під час роботи, перевезення, зберігання /т.1 а.с.172, 184/;
		актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів №216 від 20.04.2022 згідно з яким з 03.10год до 04.50 год група спеціалістів-вибухотехніків здійснила огляд об`єкта за адресою: АДРЕСА_2, під час якого було оглянуто прилеглу територію магазину та автомобіль «Ауді А8» д.н.з. НОМЕР_1 . Результати огляду на момент його закінчення: на момент перевірки вибухових матеріалів не виявлено /т.1 а.с.173/;
		постановою слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 20.04.2022 приєднано до кримінального провадження №12022020120000035 в якості речових доказів змив з корпусу предмету схожого на гранату РГД-5, змив з предмету ззовні схожого на запал до гранати, циліндричний предмет яйцеподібної форми, зеленого кольору, з маркуванням 115-83Т, схожий на корпус гранати РГД-5 та циліндричний предмет на зигзагоподібній пластині якого наявне маркування 83 УЗРГМ-2583 /т.1 а.с.174/;
		довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 28.04.2022 про те, що під час перевірки, огляду металевий предмет циліндриної форми із зигзагоподібною пластиною є підривачем «уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ -2», який поміщено у спецпакет №3675152 вилучено/добровільно зданого до висновку експерта від 28.04.2022 №СЕ-19/102-22/4980-ВТХ, к/п № 12022020120000035 від 20.04.2022 встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії небезпечний і вимагає таких заходів безпеки: обмеження під час роботи, перевезення, зберігання, дослідження /т.1 а.с.181/
		довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 28.04.2022 про те, що під час перевірки, огляду металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору є корпусом осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, який поміщено у спецпакет № 3675151 вилучено/добровільно здано до висновку експерта від 28.04.2022 №СЕ-19/102-22/4980-ВТХ, к/п № 12022020120000035 від 20.04.2022 встановлено, що зазначений об`єкт належить до категорії обмежено небезпечний і вимагає таких заходів безпеки: обмеження під час роботи, перевезення, зберігання, дослідження /т.1 а.с.182/;
		висновком експерта №СЕ-19/102-22/4980-ВТХ від 28.04.2022, відповідно до якого: металевий предмет еліпсоїдної форми зеленого кольору являється корпусом осколкової наступальної ручної гранати РГД-5 промислового виготовлення військового призначення; металевий предмет циліндричної форми із зигзагоподібною пластиною являється підривачем «уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2» промислового виготовлення військового призначення. У конструктивному поєднанні металевий предмет, еліпсоїдної форми з гладкою поверхнею з металевим предметом циліндричної форми з маркуванням на важелі «-83 УЗРГМ-2 583» є наступальною осколковою ручною гранатою РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, яка відноситься до бойових припасів /т.1 а.с.186-200/;
		протоколом проведення слідчого експерименту слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 25.05.2022 та диском відеозапису до нього, з яких вбачається, що слідчий експеримент проводився за участі потерпілого ОСОБА_7 . Учасники слідчого експерименту прибули до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де потерпілому ОСОБА_7 запропоновано розповісти та показати на місцевості обставини, що відбувалися в ніч на 20.04.2022 на що останній погодився та повідомив наступне. 19.04.2022 потерпілий ОСОБА_7 заступив на чергування, а саме патрулювання вулиць смт Тростянець разом із військовослужбовцем ОСОБА_8 19.04.2022 близько 23.40 год. потерпілий ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 проїжджали на автомобілі по вул. Соборній в смт Тростянець, де біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» помітили службовий автомобіль працівників поліції та двох поліцейських із невідомим чоловіком. Також біля службового автомобіля поліції знаходився цивільний легковий автомобіль «АUDІ». Оскільки була комендантська година військовослужбовці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили зупинитись та з`ясувати, чому цивільна людина перебувала у громадському місці під час комендантської години. Зупинивши автомобіль, потерпілий ОСОБА_7 вийшов та впізнав двох поліцейських ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а біля них стояв місцевий житель ОСОБА_5 . Коли потерпілий ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 почали підходити до поліцейських та ОСОБА_5 , то останній почав виражатися нецензурною лайкою, ображав та погрожував фізичною розправою в адресу військових ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на зауваження не реагував. Продовжуючи висловлювання нецензурними образливими словами ОСОБА_5 почав підходити до свого автомобіля «АUDІ», який стояв з увімкненим двигуном у напрямку від центру смт Тростянець до с. Северинівка. Потерпілий ОСОБА_7 зрозумів, що ОСОБА_5 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння та хотів залишити місце події - поїхавши за кермом автомобіля. З метою запобігання керування ОСОБА_5 автомобілем потерпілий ОСОБА_7 підбіг до автомобіля «АUDІ», за кермо якого сів ОСОБА_5 та намагався розпочати рух та через опущене скло схопив ОСОБА_5 за верхній одяг. В той час ОСОБА_8 та працівники поліції оточили автомобіль «АUDІ» щоб ОСОБА_5 не зміг їхати, та щоб не дати змоги вчинити аварійну ситуацію, оскільки попереду автомобіля «АUDІ» стояв автомобіль поліції. В подальшому проїхавши кілька метрів ОСОБА_5 зупинився та почав виходити з автомобіля. Потерпілий ОСОБА_7 слідкував за ОСОБА_5 та за його руками, оскільки він міг втекти, а руки тримав у кишенях і підозріло ними рухав. Зрозумівши, що у ОСОБА_5 можуть бути у кишенях заборонені речі (ніж, кастет) потерпілий ОСОБА_7 запитав, що у кишенях, але ОСОБА_5 нічого не відповів. В той час ОСОБА_5 дістав руки з кишень та почав їх зводити перед собою, потерпілий ОСОБА_7 стоячи близько до ОСОБА_5 помітив у його правій руці гранату із запалом і кільцем. В ту мить потерпілий ОСОБА_7 схопив ОСОБА_5 за ліву руку, щоб не дати йому витягнути запобіжне кільце і почав зводити ліву руку за спину, однак ОСОБА_5 тримаючи гранату в правій руці кинув її у сторону позаду себе. В подальшому протиправні дії ОСОБА_5 були зупинені. При цьому з оглянутого в судовому засіданні відеодиску, який є додатком до протоколу слідчого експерименту, вбачається, що потерпілий ОСОБА_7 розповів та показав як відбувалися події, на якій відстані він, ОСОБА_8 та працівники поліції знаходилися від ОСОБА_5 , яким чином діяв обвинувачений, як він зводив руки тримаючи гранату в руці і куди він її кидав /т.1 а.с.206-208/;
		протоколом проведення слідчого експерименту слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 25.05.2022 та диском відеозапису до нього, з яких вбачається, що слідчий експеримент проводився за участі потерпілого ОСОБА_8 . Учасники слідчого експерименту прибули до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де потерпілому ОСОБА_8 запропоновано розповісти та показати на місцевості обставини, що відбувалися в ніч на 20.04.2022, на що останній погодився та повідомив наступне. 19.04.2022 потерпілий ОСОБА_8 заступив на чергування, а саме патрулювання вулиць смт Тростянець разом із своїм командиром ОСОБА_7 . Близько 23.40 год потерпілий ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 проїжджали на автомобілі по вул. Соборній в смт Тростянець, де біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» помітили службовий автомобіль працівників поліції, а позаду нього був припаркований інший легковий автомобіль «АUDІ», також біля магазину були два працівники поліції з невідомим чоловіком. Оскільки це була комендантська година військовослужбовці вирішили зупинитись та з`ясувати, чому цивільна людина перебувала у громадському місці під час комендантської години. Зупинивши автомобіль, потерпілий ОСОБА_8 вийшов з автомобіля та помітив двох поліцейських ОСОБА_12 та ОСОБА_13 біля яких стояв місцевий житель ОСОБА_5 . Коли потерпілий ОСОБА_8 і ОСОБА_7 почали підходити до поліцейських, то ОСОБА_5 почав виражатися до них нецензурною лайкою, ображав та погрожував фізичною розправою, на зауваження зі сторони не реагував. Під час словесних образ та погроз ОСОБА_5 почав підходити до свого автомобіля, який стояв припаркований в напрямку з смт Тростянець до с. Северинівка. Потерпілий ОСОБА_8 зрозумів, що ОСОБА_5 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння та хотів залишити місце події - поїхавши за кермом автомобіля. З метою запобігання керування ОСОБА_5 автомобілем потерпілий перед автомобілем, а ОСОБА_7 підійшов до водійських дверей, де через вікно наказував ОСОБА_5 зупинитися. В подальшому ОСОБА_5 , проїхавши декілька метрів, зупинився та вийшов з автомобіля. Біля ОСОБА_5 постійно знаходився ОСОБА_7 , а потерпілий ОСОБА_8 стояв з боку зправа від ОСОБА_5 трішки ззаду та побачив як ОСОБА_5 тримав руки в кишені і підозріло ними рухав. Було помітно, що ОСОБА_5 щось тримає у правій кишені. ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_5 , що в карманах, але той не відповів та почав витягувати руки з кишень і потерпілий ОСОБА_8 помітив у правій руці ОСОБА_5 металевий блискучий предмет об`ємного розміру схожий на запал з кільцем гранати. В той час ОСОБА_7 схопив ОСОБА_5 за ліву руку і почав її загинати за спину, щоб не дати ОСОБА_5 звести руки перед собою і таким чином витягнути запобіжне кільце. В подальшому ОСОБА_5 тримаючи гранату в правій руці кинув її в сторону позаду себе, де стояв Він ( ОСОБА_8 ). Граната не вибухнула, а дії ОСОБА_5 були припинені. При цьому з оглянутого в судовому засіданні відеодиску, який є додатком до протоколу слідчого експерименту, вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 розповів та показав як відбувалися події, на якій відстані він, ОСОБА_7 та працівники поліції знаходилися від ОСОБА_5 , яким чином діяв обвинувачений, як він відводив руки, тримаючи гранату в руці, і куди він її кидав /т.1 а.с.212-214/;
		протоколом проведення слідчого експерименту слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 25.05.2022 та диском відеозапису до нього, з яких вбачається, що слідчий експеримент проводився за участі свідка ОСОБА_13 . Учасники слідчого експерименту прибули до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де свідку ОСОБА_13 запропоновано розповісти та показати на місцевості про обставини, які відбувалися в ніч на 20.04.2022 на що останній повідомив наступне. 19.04.2022 о 20.00 год. свідок ОСОБА_13 спільно з капітаном поліції ОСОБА_12 заступили на чергування, а саме патрулювання вулиць в смт Тростянець. Патрулювання здійснювалось на службовому автомобілі поліції «СКС» д.н.з. НОМЕР_2 . Близько 23.30 год. поліцейські проїжджали біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований в АДРЕСА_2, де помітили припаркований в сторону с. Северинівка легковий автомобіль «АUDІ» д.н.з. НОМЕР_1 , а біля магазину стояв невідомий чоловік, більше нікого не було. На той час діяла комендантська година, тому поліцейські вирішили зупинитися і з`ясувати причини перебування людини під час дії комендантської години. Свідок ОСОБА_13 показав як зупинився службовий автомобіль перед автомобілем «АUDІ». Вийшовши з автомобіля свідок ОСОБА_13 впізнав невідомого - ним виявився місцевий житель ОСОБА_5 . Поліцейські запитали у ОСОБА_5 , чому він знаходиться у громадському місці під час дії комендантської години. У відповідь ОСОБА_5 пред`явив посвідчення члена громадського формування. Під час цього ОСОБА_5 мав нечітку вимову, відчувався запах алкоголю з його ротової порожнини. Саме в той час до магазину приїхав інший легковий автомобіль, з якого вийшли двоє військовослужбовці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_5 відразу почав виражатися до військовослужбовців нецензурною лайкою, ображав їх, принижував та погрожував фізичною розправою, на зауваження поліцейських та військових ніяким чином не реагував, а навпаки ще більше принижував військових і почав відходити до автомобіля «АUDІ», а коли підійшов, то одразу сів за кермо, при цьому двигун автомобіля працював. Свідок ОСОБА_13 разом з присутніми зрозумів, що ОСОБА_5 намагається втекти, тому військовослужбовець ОСОБА_7 підійшов до водійських дверей та через опущене скло вимагав від ОСОБА_5 припинити свої дії, а свідок ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 оточили автомобіль «АUDІ», не даючи змоги йому виїхати. Проїхавши деяку відстань ОСОБА_5 зупинив автомобіль та почав виходити з водійського сидіння. Свідок ОСОБА_13 та ОСОБА_12 стояли попереду ОСОБА_5 , а ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по боках ОСОБА_5 трішки ззаду. ОСОБА_5 постійно тримав руки в карманах та щось там ворушив, це викликало підозру, тому ОСОБА_7 запитав, що в карманах. На це питання ОСОБА_5 нічого не відповів та почав діставати руку з карманів і зводити їх перед собою одна до одної, у нього в правій руці знаходилася граната. В той час ОСОБА_7 схопив за ліву руку ОСОБА_5 та почав її відтягувати назад (за спину), а ОСОБА_5 кинув правою рукою гранату назад від себе. Дана граната не вибухнула, а дії ОСОБА_5 припинені. З оглянутого в судовому засіданні відеодиску, який є додатком до протоколу слідчого експерименту, вбачається, що свідок ОСОБА_13 розповів та показав як відбувалися події, на якій відстані він, ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися від ОСОБА_5 , яким чином діяв обвинувачений, як останній кидав гранату /т.1 а.с.209-211/;
		протоколом проведення слідчого експерименту слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 25.05.2022 та диском відеозапису до нього, з яких вбачається, що слідчий експеримент проводився за участі свідка ОСОБА_12 . Учасники слідчого експерименту прибули до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де свідку ОСОБА_12 запропоновано розповісти та показати на місцевості про обставини випадку, що відбувся в ніч на 20.04.2022 на що останній погодився та повідомив наступне. 19.04.2022 о 20.00 год. спільно з сержантом поліції ОСОБА_13 свідок ОСОБА_12 заступив для несення служби по патрулюванню вулиць в смт Тростянець. Близько 23.30 год свідок ОСОБА_12 проїжджав на службовому автомобілі «СКС» д.н.з. НОМЕР_2 разом із ОСОБА_13 та біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований в АДРЕСА_2 помітили припаркований в сторону с. Северинівка легковий автомобіль «АUDІ» д.н.з. НОМЕР_1 , а біля магазину стояв невідомий чоловік. Оскільки тоді діяла комендантська година працівники поліції вирішили зупинитися і з`ясувати причини перебування людини під час дії комендантської години в громадському місці. На місці події біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» крім одного невідомого більше нікого не було. Свідок ОСОБА_12 показав як зупинив службовий автомобіль перед автомобілем «АUDІ». Вийшовши з автомобіля свідок ОСОБА_12 одразу впізнав невідомого - ним виявився місцевий житель ОСОБА_5 . Потім свідок ОСОБА_12 запитав у нього, чому він знаходиться у громадському місці під час дії комендантської години, на що той пред`явив посвідчення члена громадського формування. Під час розмови свідок ОСОБА_12 відчув різкий запах алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_5 та виявив нечітку вимову. В той час до них приїхав ще один легковий автомобіль темного кольору на іноземній реєстрації, з якого вийшли два військовослужбовці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_5 відразу почав виражатися до військових нецензурною лайкою, ображав їх, принижував та погрожував фізичною розправою. Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали підходити ближче та зробили зауваження ОСОБА_5 останній ніяким чином не реагував, та продовжував словесні образи і почав підходити до свого автомобіля «АUDІ» та різко сів за кермо, двигун при цьому працював. ОСОБА_7 підійшов до водійських дверей та через опущене вікно почав вимагати, щоб ОСОБА_5 зупинився та вийшов з автомобіля. Свідок ОСОБА_12 спільно із ОСОБА_13 та ОСОБА_8 оточили автомобіль «АUDІ», не даючи змоги йому рухатися. Проїхавши декілька метрів ОСОБА_5 зупинився та почав виходити з автомобіля. Свідок ОСОБА_12 та ОСОБА_13 стояли попереду ОСОБА_5 , а ОСОБА_7 і ОСОБА_8 стояли по боках від ОСОБА_5 трішки ззаду. ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_5 , що в карманах, оскільки ОСОБА_5 постійно ворушив руки в карманах. У відповідь ОСОБА_5 нічого не відповів, а почав діставати руку з карманів. Свідок ОСОБА_12 помітив, що коли ОСОБА_5 діставав руки з карманів, та почав їх зводити перед собою, у нього в правій руці знаходилася граната. В той час ОСОБА_7 схопив за ліву руку ОСОБА_5 та почав її відтягувати назад, а ОСОБА_5 кинув правою рукою гранату назад себе. В подальшому граната впала біля магазину та не зірвалася, а дії ОСОБА_5 були зупинені ними. З оглянутого в судовому засіданні відеодиску, який є додатком до протоколу слідчого експерименту, вбачається, що свідок ОСОБА_12 розповів та показав як відбувалися події, на якій відстані він, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися від ОСОБА_5 , яким чином діяв обвинувачений, як останній кидав гранату /т.1 а.с.215-217/;
		протоколом проведення слідчого експерименту слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 25.05.2022 та диском відеозапису до нього, з яких вбачається, що слідчий експеримент проводився за участі підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 . Учасники слідчого експерименту прибули до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, де підозрюваному ОСОБА_5 запропоновано показати на місцевості про обставини події, що мала місце в ніч на 20.04.2022, на що останній погодився та повідомив наступне. 19.04.2022 близько 23.00 год точного часу не знає підозрюваний ОСОБА_5 на автомобілі «АUDІ» д.н.з. НОМЕР_3 під`їхав до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» щоб випити кави. В той час біля магазину знаходились працівники поліції. Серед двох працівників поліції підозрюваний ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_12 , з яким зав`язалась розмова. В той час до магазину під`їхав легковий автомобіль темного кольору, з якого вийшли двоє військовослужбовців, яких підозрюваний ОСОБА_5 знає в обличчя, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Далі підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що оскільки напередодні у нього відбувся конфлікт з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тому аби уникнути подальшої конфліктної ситуації підозрюваний ОСОБА_5 одразу пішов до свого автомобіля «АUDІ» та сів на переднє водійське сидіння. В той час зі сторони водія, на половину було опущене скло, та підозрюваний ОСОБА_5 помітив, як до нього підійшли вище зазначені військовослужбовці та почали перешкоджати руху, а саме тягнули за верхній одяг, автоматичною зброєю гупали по автомобілю, тому підозрюваний ОСОБА_5 самостійно вийшов з автомобіля. Коли він вийшов, то ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одразу схопили його за руки (обидві) та застосували силу, завели руки підозрюваного ОСОБА_5 за спину і почали відтягувати від автомобіля на тротуар. Саме в той час з лівої кишені куртки підозрюваного ОСОБА_5 випала граната на асфальт. Граната не зірвалася, оскільки була на запобіжнику. Також підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що гранату він постійно носив при собі, а також повідомив, що вказану гранату йому дав ОСОБА_8 на початку війни в другій половині березня 2022 року. Підозрюваний ОСОБА_5 доповнив, що він не мав на меті їхати автомобілем, оскільки він був заблокований, спереду стояв автомобіль поліції, а позаду автомобіль, яким приїхали військовослужбовці. Підозрюваний ОСОБА_5 сів до автомобіля щоб уникнути конфліктної ситуації. Перед тим як підозрюваний ОСОБА_5 сів до автомобіля, то він не вступав у жодні розмови з військовими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що того дня і вечора спиртних напоїв не вживав, а тому у стані сп`яніння не був. З оглянутого в судовому засіданні відеодиску, який є додатком до протоколу слідчого експерименту, вбачається, що ОСОБА_5 розповів наведені вище обставини та показав де він запаркував свій автомобіль та повідомив, що граната у нього випала з кишені, оскільки йому заломали руки військові /т.1 а.с.218-220/;
		постановою про отримання біологічних зразків для проведення експертизи прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_38 від 20.04.2022, якою постановлено відібрати у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , біологічні зразки для проведення експертиз /т.1 а.с.221/;
		протоколом отримання біологічних зразків для експертизи слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 20.04.2022, відповідно до якого в процесі отримання біологічних зразків для експертизи встановлено, що в ОСОБА_5 на підставі постанови прокурора від 20.04.2022 відібрано букальний епітелій шляхом здійснення кругових обертів в ротовій порожнині. Також здійснено відібрання зразка слідів рук у ОСОБА_5 /т.1 а.с.222/;
		висновком експерта № СЕ-19/102-22/5098-БД від 29.04.2023, згідно з яким: 1. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 , які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку). 2. На поверхні наданих на дослідження змиву з циліндричного предмету, на пластині якого наявне маркування -83 УЗРГМ-2583 (об`єкт №2.1), змиву з яйцеподібного предмета, зеленого кольору з маркуванням - 115-83Т (об`єкт №3.1) наявні клітини з ядрами. 3-4. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданого на дослідження змиву з циліндричного предмету, на пластині якого наявне маркування - 83 УЗРГМ-2583 (об`єкт №2.1), які є змішаними, належать більше ніж двом особам та є непридатними для подальшої ідентифікації та генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні наданого на дослідження змиву з яйцеподібного предмета, зеленого кольору з маркуванням - 115-83Т (об`єкт №3.1) не встановлені, тому дати відповідь на питання в постанові слідчого: «Чи збігаються генетичні ознаки клітин, виявлені на поверхні змивів виконаних із циліндричного предмету, на пластині якого наявне маркування - 83 УЗРГМ-2583, та із яйцеподібного предмету зеленого кольору з маркуванням -115-83Т з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_5 .?» не представляється за можливе /т.1 а.с.224-238/.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
		Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.
		Пояснення потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні є послідовними, не суперечать дослідженим доказам і пов`язуються із іншими доказами в сукупності та не довіряти їм у суду немає підстав.
		За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.
		При оцінці показань свідків суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Доорсон проти Нідерландів» від 26.03.1996 в п.78 якого зазначено, що « … відповідно до Конвенції, завдання Суду полягає не в тому, щоб ухвалювати, чи були свідчення свідків прийняті як докази належним чином, що мають зробити національні суди, завдання ж Європейського суду полягає в тому, щоб установити, чи було справедливим провадження загалом, зокрема і спосіб прийняття доказів. Суд не може визнати абстрактно, що свідчення свідка на відкритому засіданні і під присягою, завжди важать більше, ніж інші свідчення, які той самий свідок дає в межах судового провадження, тим більше, якщо між першими і другими є суперечність…». В рішенні Європейського суду з прав людини «Х і Y проти Федеративної Республіки Німеччини від 2березня1983року, Суд зазначив: на свідках, що стають перед судом або перед слідчим суддею, лежить формальне і строге зобов`язання говорити правду…Ця позиція була б іншою, якби обвинувачення необґрунтовано вдалося до такого заходу з метою чинити тиск на свідків. Проте, якщо можливий тиск є просто наслідком, до якого призвели явно неправдиві свідчення, його слід визнати складником системи загальних гарантій кримінального процесу як такого. Комісія у цьому зв`язку повинна брати до уваги те, що передумовою системи кримінального правосуддя, яка захищає суспільство в цілому, є пильний контроль за виконанням обов`язку свідків говорити правду.
		Суд бере до уваги показання вищевказаних свідків і надає їм віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, крім того свідки описали обставини, які входять в предмет доказування. 
		Згідно з ч.1 ст. 240 КПК України метою слідчого експерименту є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
		У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду у справі 740/3597/17 від 14.09.2020, суд вказав, що нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч.2 ст. 84 та п.3 ч.2 ст. 99 КПК є документом. Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч.1 ст. 95 КПК, у системному зв`язку із ч.2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту. При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Таким чином, спираючись на зміст кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 23, 84, 95, 99, 103-105, 240 КПК, Об`єднана палата відзначає, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК. За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо. Отже, буквальне тлумачення змісту ст. 23 КПК у системному зв`язку з нормами, викладеними в статтях 83, 84, 93, 95, 240 цього Кодексу, з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст. 9 КПК) не містить підстав для висновку про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту за умови дотримання судами України законодавчо визначеного порядку проведення такої слідчої дії з огляду на критерії ЄСПЛ щодо забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому, що по своїй суті є проходженням «тесту допустимості показань у широкому змісті цього поняття». Норми чинного кримінального процесуального закону щодо оцінки судом протоколу слідчого експерименту як окремого процесуального джерела доказів у провадженні узгоджуються з критеріями, застосованими ЄСПЛ для оцінки справедливості судового розгляду в цілому. Легітимна мета слідчого експерименту за безпосередньою участю підозрюваного, обвинуваченого у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань забезпечується дотриманням процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та встановленого порядку його проведення. Таким чином, відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК.
		Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України підтверджується протоколами проведення слідчих експериментів слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 25.05.2022 та відеозаписами слідчих експериментів за участю потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також обвинуваченого ОСОБА_5 , досліджених та оглянутих в судовому засіданні, оскільки слідчий експеримент проводився з метою показати на місцевості про обставини події, що відбулась в ніч на 20.04.2022. Суд визнає їх належним та допустимим доказом в даному кримінальному провадженні. Вказані протоколи та відеозаписи до них складені уповноваженою на те особою. Зауважень та доповнень від учасників процесуальних дій не надходило.
		Суд визнає належним та допустимим доказом протокол огляду місця події слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_27 від 20.04.2022 з фототаблицею до нього за участі криміналіста ВП №2 ГРУП ОСОБА_39 , затриманого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_28 , оскільки такий складено уповноваженою на те особою. Слід вказати, що вилучені під час огляду місця події предмети в подальшому були об`єктами відповідних експертиз.
		Суд визнає належними та допустимими доказами висновок експерта № СЕ-19/102-22/4980-ВТХ від 28.04.2022 та висновок експерта №СЕ-19/102-22/5098-БД від 29.04.2023, оскільки висновки експертиз проведені висококваліфікованими експертами, на підставі постанов слідчого, належним чином аргументовані, ґрунтуються на ретельному дослідженні, зробленому на підставі діючого законодавства, містять відповіді на поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновках відносяться до справи і мають доказове значення. Підстав недовіряти висновкам експертиз в суду немає.
		Щодо акту знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують №17 від 20.04.2022, довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів №89 від 20.04.2022, довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів №90 від 20.04.2022, акту перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів №216 від 20.04.2022, довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 28.04.2022, протоколів прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 20.04.2022 від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , постанови про отримання біологічних зразків для проведення експертизи прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_38 від 20.04.2022, протоколу отримання біологічних зразків для експертизи слідчого СВ Відділення полліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області  ОСОБА_27  від 20.04.2022, постанови слідчого СВ Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області  ОСОБА_27  від 20.04.2022 приєднано до кримінального провадження №12022020120000035 речових доказів, а також наданих стороною обвинувачення та долучених до справи витяу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №33 від 24.02.2022, витягу з наказу начальника  ІНФОРМАЦІЯ_3  (по стройовій частині) №33 від 24.02.2022, наказу начальника Гайсинської районної військової адміністрації Вінницької області  ОСОБА_26  №20 від 16.03.2022 про організацію патрулювання під час запровадження  та здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території Гайсинського району, наказу начальника Гайсинської районної військової адміністрації Вінницької області  ОСОБА_26  №22 від 16.03.2022 про здійснення пропуксного режиму на території Гайсинського району, наказу начальника Гайсинської районної військової адміністрації Вінницької області  ОСОБА_26  №18 від 11.03.2022 про діяльність комендатури на території Гайсинського району, наказу начальника Гайсинської районної військової адміністрації Вінницької області  ОСОБА_26  №19 від 16.03.2022 про забезпечення правового режиму  воєнного стану на територої Гайсинського району та додатків до нього, розпорядженням коменданта Гайсинського району №857 від 19.02.2023 ,то такі суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки вони складені і отримані уповноваженими на те особами, та в сукупності з іншими доказами підтверджують обставини, які входять в предмет доказування в даному кримінальному провадженні. 
		У постанові Верховного суду у справі №761/28347/15-к від 09.09.2020, суд вказав, що реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.
		А відтак, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022020120000035 від 20.04.2022 №1 та №2, відповідно до якого 20.04.2022 близько 01.00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , перебуваючи в громадському місці на вулиці біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в стані алкогольного сп`яніння, грубо порушуючи громадський порядок, виражався в адресу військовослужбовців Збройних Сил України нецензурною лексикою, явно демонстрував неповагу до суспільства, кинув в бік військовослужбовців предмет ззовні схожий на ручну гранату. В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120220202120000035 від 20.04.2022 встановлено, що 20.04.2022 близько 01.00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , перебуваючи в громадському місці на вулиці біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в стані алкогольного сп`яніння, виражався в адресу військовослужбовців Збройних Сил України нецензурною лексикою, явно демонстрував неповагу до суспільства, кинув в бік військовослужбовців предмет ззовні схожий на ручну гранату. Вказану гранату ОСОБА_5 зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 та інколи носив при собі, без передбаченого законом дозволу. Суд вважає електронною базою даних, а не процесуальним джерелом доказів.
		Щодо наданих та долучених до матеріалів справи доказів: копій протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222866 складеного щодо ОСОБА_5 за ч.1 ст. 130 КУпАП, протоколу АА №174869 про адімінстративне затримання за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_5 , висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №45 від 20.04.2022 щодо ОСОБА_5 (який не містить підпису лікаря, який проводив огляд), графіку патрулювання особового складу Відділення поліції №2 від 18 квітня 2022 року, копії журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, суд до уваги не бере, як неналежні, оскільки такі не підтверджують обставини, які підлягають доведенню у даному кримінальному провадженні з врахуванням пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення. 
		За змістом ст. 8 Конституції України в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		У відповідності до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи.
		Розглядаючи кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		Правова природа кваліфікації злочинів пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення та доказування у визначений кримінальним процесуальним законом спосіб двох важливих обставин: 1) факту вчинення суб`єктом злочину суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту поведінки у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
		Кримінальна відповідальність за ч.4  ст. 296 КК України зокрема настає за вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. 
		Кримінальна відповідальність за ч.1 ст. 263 КК України настає за носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
		Суд не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_5  про те, що він не вчиняв дій, передбачених ч.4 ст. 296 КК Україна, та доводи сторони захисту про те, що  кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.4 ст. 296 КК України не знайшла свого підтвердження, оскільки жодна з кваліфікуючих ознак не може бути застосована до останнього й дії не можуть кваліфікуватися як хуліганство так як виникли на грунті особистих конфліктів у зв`язку з тим, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 22 березня 2022 року виникли неприязні відносини, що послужило підставою конфлікту, який мав місце 19 квітня 2022 року, а також те, що не підтверджується кваліфікуюча ознака хуліганства - вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. При цьому суд звертає увагу на наступне.
		Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також морально-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників, і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
		Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
		Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
		За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.
		Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковим цинізмом у контексті статті 296 КК України визнаються дії, що демонструють брутальну зневагу до загальноприйнятих норм моралі, зокрема прояви безсоромності чи грубої непристойності, публічне оголення, знущання з хворих, дітей, людей похилого віку, осіб, що знаходяться у безпорадному стані.
		Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.
		Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.
		З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
		За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
		Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається, виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
		Спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень належать такі предмети, які можуть бути знаряддям цього злочину і були для таких цілей пристосовані як завчасно, так і в ході хуліганських дій (розбиті спеціально пляшка, віконне або дверне скло, зламаний більярдний кий тощо); за їх допомогою було заподіяно тілесне ушкодження потерпілому або мало місце реальне намагання його заподіяти. Предмети, спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, набувають такої специфічної якості в разі їх виготовлення, повної або часткової зміни форми (заточене лезо викрутки), тобто предмет виготовляється чи пристосовується для зазначеної мети як у цілому, так і в будь-якій його частині. Головне, що після таких дій предмет набуває реальних властивостей, зручності та придатності для заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. 
		Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як застосування при вчиненні хуліганських дій вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для заподіяння тілесних ушкоджень, слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв або намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли їх використання у процесі хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров`я громадян.
		Відповідно до фактичних обставин даної справи, встановлених на підставі безпосередньо досліджених судом доказів, зокрема, показань потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протоколу огляду місця події, протоколів слідчого експерименту з участю потерпілих та свідків, висновку експерта, подія мала місце 19 квітня 2022 року в період часу з 23.40 год до 23.55 год біля магазину «СНЕР» на вул. Соборній, 24а в смт Тростянець куди прибув обвинувачений, який без будь-яких на те причин, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства висловлювався до потерпілих нецензурними та образливими словами, при цьому прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в громадському місці, на зауваження військовослужбовців та працівників поліції припинити правопорушення не реагував, демонстративно провокував конфлікт із військовослужбовцями, продовжував порушувати громадський порядок на протязі біля 10 хв при цьому обвинуваченим було застосовано предмет заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, - наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, яка відноситься до бойових припасів, та яку дістав із правої кишені своєї куртки, та взявши у праву руку кину у бік потеріплих.
		Обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку й об`єктивні ознаки поведінки ОСОБА_5 свідчать про те, що вона не була зумовлена на грунті неприязних відновин, як про це стверджує сторона захисту, а бажанням протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
		Зазначене дає підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_5 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов`язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 296 КК, а також наявності при цьому кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.4 вказаної статті - застосування іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_5 на те, що він не вчиняв кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами наведеними вище, які суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Зібрані в справі докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає належними, допустимими, достовірними, а їх сукупніть достатніми для визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України.
		Доводи сторони захисту щодо невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, суд до уваги не бере та вважає, що здобутими під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними, допустимими та достатніми, доведено всі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст. ст. 85, 94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України, в судовому засіданні доведена повністю.
		Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_5 : незаконного придбання, зберігання та носіння бойових припасів, без передбаченого законом дозволу (ч.1 ст. 263 КК України);  хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч.4 ст. 296 КК України).
		Вказаний висновок суд робить поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_5 повністю доведена в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу України суд не вбачає.
		Вказаний висновок узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, суспільну небезпеку вчинених ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків, спосіб вчинення злочинів і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочинів, особу обвинуваченого, який згідно з ст. 89 КК України вважається не судимим, одружений, працює на посаді єгера в ДП «Тростянецький райлісгосп», відповідно до довідки селищного голови Л.Червонецької №249 та посвідчення є членом громадського формування з охорони громадського порядку в місті Вінниця та Вінницької області «Вінницька обласна народна самооборона», посередньо характеризується за місцем проживання та позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні дитину, на диспансерному обліку в лікаря-нарколога КНП «Тростянецька ЦРЛ» не перебуває, під наглядом в психіатричному кабінеті КНП «Тростянецька ЦРЛ» не знаходиться, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, та обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій за ч.1 ст. 263 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення, за ч.4 ст. 296 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
		Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України та остаточно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Призначаючи такий вид покарання, суд виходив із принципу законності, справедливості і індивідуалізації покарання, яке своїм видом та розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також з метою припинення злочинної діяльності, як самим обвинуваченим так і іншими особами, призначення більш м`якого покарання, на думку суду, не відповідатиме даним про особу обвинуваченого, та суперечитиме основним засадам призначення покарання та правовим положенням частини другої ст. 50 КК України, якою визначено мету покарання.
		Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
		Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		Згідно з протоколом затримання від 20 квітня 2022 року ОСОБА_5 був затриманим 20 квітня 2022 року в порядку п.1 ч.1 ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 22 квітня 2022 року щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 148860 грн. Відповідно до листа начальника Ізолятора тимчасового тримання №3 ГУЕП у Вінницькій області ОСОБА_40 від 04.04.2023 №99/42/01-2023 25 квітня 2022 року ОСОБА_5 з ІТТ№3 ГУНП у Вінницькій області був звільнений у зв`язку із внесенням застави в сумі 148860 грн. ОСОБА_25 .
		Так як обвинувачений ОСОБА_5 з 20 квітня 2022 року був затриманим та до 25 квітня 2022 року перебував під вартою до внесення застави, то останньому з врахуванням вимог ч.5 ст. 72 КК України слід зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку день за день. 
		Оскільки підстави для застосування до ОСОБА_5  більш суворого запобіжного заходу немає, то до вступу вироку в законну силу йому слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі визначеному ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду від 22 квітня 2022 року.
		Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 8003,36 грн (а саме за проведення експертиз: №СЕ-19/102-22/4980-ВТХ від 28.04.2022 на 2745,92 грн; №СЕ-19/102-22/5098-БД від 29.04.2022 на 5257,44 грн).
		Згідно з ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Цивільні позови потерпілими не заявлено.
		Керуючись ст. ст. 100, 174, 368-371, 373-374 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:
		ч.1 ст. 263 КК України та признати йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі;
		ч.4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
		Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання термін його тримання під вартою з 20 квітня 2022 року по 25 квітня 2022 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання на виконання вироку.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити заставу.
		Заставу в сумі 148860 грн (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят гривень), яка сплачена за ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 22 квітня 2022 року заставодавцем ОСОБА_25 , повернути ОСОБА_25 після набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 8003,36 грн. (вісім тисяч три гривні 36 копійок).
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 20 квітня 2022 року на циліндричний предмет яйцеподібної форми, зеленого кольору, з маркуванням 115-83Т, схожий на корпус гранати РГД-5 та циліндричний предмет на зигзагоподібній пластині якого наявне маркування 83 УЗРГМ-2583, які вилучені під час проведеня огляду місця події в АДРЕСА_2 .
		Речові докази:
		змив з корпусу предмету схожого на гранату РГД-5, змив з предмету ззовні схожого на запал до гранати - знищити; 
		наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення передати на потреби Збройних Сил України.
		Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...