Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/23891/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2023. Зареєстровано: 08.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/127/935/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020020010001585

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/23891/20
		Провадження № 1-кп/127/935/20 
		 
		                                                       
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		08.05.2023 місто Вінниця
		 
		 
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 ,
		представника потерпілої ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 30 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020010001585 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, працюючого водієм маршрутного таксі у ПП Горова, одруженого, на утриманні якого перебувають двоє неповнолітніх дітей 2007 та 2019 років народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 30.08.2020 року близько 17:55 години, керуючи технічно-справним автомобілем марки «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Соборна в місті Вінниці, зі сторони вулиці Визволення та на перехресті з вулицею Мури не виконав вимоги дорожнього знаку 3.2 (Рух механічних транспортних засобів заборонено), та продовжив свій рух в напрямку вулиці Олександра Соловйова, де наближаючись до розмітки нерегульованого пішохідного переходу, в районі електроопори № 64, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості руху чи зупинки керованого ним транспортного засобу, в момент об`єктивної появи в полі зору пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину справа-наліво по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, не надав переваги у русі останній, внаслідок чого з необережності допустив на неї наїзд, після чого ОСОБА_8 була госпіталізована до MKЛ ШМД у відділення ВАР № 1 та від отриманих травм ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11 год. 09 хв. померла.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 № 825 від 06.10.2020 року, в останньої виявлено такі тілесні ушкодження: «сполучна травма тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - забитої рани на голові, крововилив в м`які тканини голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, епі- та субдуральної гематоми, субарахноїдального крововиливу з ділянкою забиття речовини головного мозку, набряк та дислокація головного мозку; тупа закрита травма грудної клітки - крововилив в м`які тканини грудей, лівобічний багаточисельний перелом ребер, забої легень, посттравматичної полісегментарної пневмонії; тупої закритої травми живота - гематоми заочеревинного простору ліворуч, розриву селезінки (стан після видалення селезінки), точкових крововиливів в товщу обох наднирників; ознак загального струсу тіла - крововиливів в зв`язкові апарати внутрішніх органів». Смерть ОСОБА_8 настала від вказаної сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є прямий причинний зв`язок. Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_8 утворилася від дії твердого тупого предмету, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди, та належить до тяжких тілесних ушкоджень, як така, що мала ознаки небезпеки для життя в момент спричинення.
		Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 7157/7158/20-21 від 26.10.2020 року: «В заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до смуги руху пішохода шляхом термінового гальмування, при виконанні ним технічних норм вимог п. п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. При цьому, з технічної точки зору, причиною виникнення події даної ДТП стала невідповідність дій водія ОСОБА_4 технічним нормам вимог п. п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України».
		Таким чином, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п. п. 4.16 (а), 12.3, 18.1, дорожнього знаку 3.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
		п. 4.16 (а) - «Пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;
		п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;
		п. 18.1 - «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
		п. 33.3 Заборонні знаки: - 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено».
		Порушення вищезазначених вимог п.п. 4.16 (а), 12.3, 18.1, дорожнього знаку 3.2 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди та смертю ОСОБА_8 .
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4  зазначив, що провину у вчинені кримінального правопорушення визнає та суду повідомив, що керуючи автомобілем, їхав по вул. Соборній в м. Вінниці від центрального моста зі швидкістю близько 50 км/год. ближче до середини дороги (лівими колесами по трамвайним коліям), зупинився пропустити людей на пішохідному переході, що біля будівлі колишнього «БТІ». Пішоходи пройшли, поруч із пішохідним переходом нікого не було, розпочав рух. Раптом із правого боку вибігла дівчина, бігла до лівої сторони дороги. Він не встиг зреагувати та допустив наїзд лівою частиною автомобіля (з боку водія) на дівчину. З моменту, коли помітив дівчину до зіткнення пройшло 2-3 секунди. Побачив її, коли вона добігла до середини автомобіля. Таким чином, до зіткнення потерпіла подолала певну відстань до автомобіля по пішохідному переходу та майже всю ширину автомобіля (перед бампером). Зазначив, що мав впевнитись, що пішоходів немає перед продовженням руху та помітивши перешкоду мав одразу зупинитись. Додав, що не мав права їхати по вул. Соборній, порушив правила дорожнього руху. Керував тоді технічно справним транспортним засобом, дорога була сухою. Після зіткнення вийшов із автомобіля, підійшов до потерпілої, просив перехожих викликати швидку медичну допомогу, очікував швидку близько 10 хв. Коли потерпілу забрала швидка медична допомога, залишався на місці ДТП до приїзду поліції. Зазначив, що автомобіль, яким він керував належить іншій особі, автомобіль застрахований, відшкодовував шкоду, оплатив лікування в сумі близько 90000,00 гривень, оплатив поховання. Цивільний позов в частині моральної шкоди визнав частково - в обсязі 200000 гривень, а матеріальну шкоду може виплатити страхова компанія - ПАТ «УПСК». Звертався до цієї страхової компанії, там повідомили, що відшкодують, але письмових доказів вказаного немає. Також вказав, що від керування транспортним засобом не відволікався.
		Потерпіла ОСОБА_6  суду пояснила, що подія сталась 30.08.2020 року потерпіла є її донькою, бачила її за годину до події. Донька пішла в магазин, мала їхати по справах. Дорогою додому таксист розповів їй про аварію на вул. Соборній. Прийшла додому, доньки не було, почала дзвонити - та не відповідала. Взяла гроші, та пішла на місце про яке повідомив таксист. На місці були слідчі, ОСОБА_4 вже не було. Слідчі показали їй фотографії, впізнала дитину та поїхала в Вінницьку міську клінічну лікарню № 2, що на вул. Київській. В лікарні сказали, що стан тяжкий, доньку оперують. Бачила доньку, коли її возили на МРТ, остання була без свідомості. Не знає, чи надавав ОСОБА_4 допомогу під час лікування. Під час поховання хтось зателефонував з невідомого номеру, запропонував та надав кошти на поховання. Донці було 18 років. Після подій, протягом 6 днів дитина була в тяжкому стані. ОСОБА_4 одного разу підходив, вибачався, зустрілись тоді біля виконавчого комітету Вінницької міської ради - це було вже після поховання. Тоді обвинувачений сказав, що він вибачається та не знає, як це вийшло. До страхової компанії щодо відшкодування не зверталася. Позов підтримала, вказала, що моральна шкода не відшкодована. Витрати на поховання - відшкодовані, вимоги цивільного позову вказані витрати не включають. Моральну шкоду обґрунтовувала стражданнями від загибелі дитини. Вказала, що проживає самотньо, сама виховує старшого сина, який проживає окремо. Вже під час судового розгляду, через адвоката, обвинувачений пропонував 200000 гривень. Відмовилась, оскільки розмір шкоди становить 500000 гривень.
		Свідок ОСОБА_9  суду повідомила, що працює лікарем в реанімації швидкої медичної допомоги, безпосередньо на виклики не виїжджає. Наскільки пам`ятає - лікування потерпілої не проводила, лише оформлювала медичну документацію після смерті пацієнтки. Які саме були травми та діагноз в останньої не пам`ятає. З пацієнткою взагалі не контактувала.
		Свідок ОСОБА_10  суду повідомив, що 30 серпня 2020 року близько 18:00 години йшов по вул. Соборній від ТРЦ «Скайпарк». Погода була ясна. Коли проходив поруч із магазином «Шик і Блиск» почув звук удару, розвернувся, бачив, як над дорогою летить дівчина. Також бачив автомобіль «LEXUS», що зупиняється. Самого моменту зіткнення не бачив - інші автомобілі перекривали оглядовість. Автомобіль зупинився, після чого переїхав та зупинився після збитої дівчини. Дівчина опинилась на іншій стороні дороги - впала на трамвайні колії, поруч було видно кров. Хто був водієм автомобіля «LEXUS» не бачив. З іншого автомобіля, що був поруч, вибігла жінка, почала надавати допомогу. Зібралось багато людей. Через 8-10 хвилин приїхали дві карети швидкої медичної допомоги. Одна бригада швидкої медичної допомоги почала транспортувати потерпілу до автомобіля, але потім приїхала інша швидка, яка і забрала дівчину. Приїхали працівники поліції, шукали свідків. У автомобіля «LEXUS» помітив розбиту ліву фару та пошкоджений передній бампер з лівого боку.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11  суду пояснила, що виїжджала із закладу «МакДональдз», що на вул. Соборній в м. Вінниці. Їхала в сторону моста на вказаній вулиці із чоловіком та дитиною, бачила, як над проїжджою частиною неподалік магазину українських товарів на вул. Соборній летить дівчина. Поруч бачила позашляховик, який рухався на протилежному їм боці дороги до центру. Дівчина впала неподалік їх автомобіля. Відразу зупинились, вийшли, викликали швидку медичну допомогу. Водій «Лексуса» теж вийшов, відразу підбіг до дівчини, намагався надати медичну допомогу. Додала, що моменту удару не бачила, збоку на автомобілі «Лексус» помітила пошкодження. Зазначила, що із зустрічного боку стояли припарковані транспортні засоби. Тоді була ясна погода, дорога - суха.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_12 суду повідомив, що подія сталась на вул. Соборній біля закладу «Пиріжкова» у світлу пору доби. Він їхав на автомобілі навпроти «МакДональдзу» в напрямку костелу, бачив, як позашляховик, який рухався по правій смузі, в`їхав у дівчину, яка пролетівши від удару близько 4 метрів, впала на трамвайній колії, яка розташована по центру дороги. Удар відбувся передньою частиною лівої сторони (з боку водія), помітив пошкодження лівої фари автомобіля. Водій зупинився, вийшов, підбіг до потерпілої. Потерпіла лежала в нерухомому стані. Біля бордюра на вул. Соборній були припарковані автомобілі. Зіткнення відбулось ближче до правої сторони проїжджої частини (до бордюра). Звуку гальмування не чув.
		       Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 суду повідомив, що він проводив судову експертизу за результатами якої складено висновок № 7157/7158/20-21 від 26.10.2020 року. Вказаний висновок він підтвердив, вказавши, що згідно параметрів зазначених слідчим, в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Лексус мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль, шляхом термінового гальмування та виконання вимог п. 18.1 та 12.3 ПДР України. Зазначив, що на дослідження слідчий надав йому копії кримінального провадження на 133 аркушах, постанову про призначення експертизи. Серед матеріалів були відеозаписи. Усі вихідні дані, які використано при проведенні експертизи, брав із постанови про призначення експертизи. Вказав, що згідно п.10 ПДР «небезпека для руху» полягає у зміні дорожньої обстановки на дорозі, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія гальмувати, а у випадку появи перешкоди для руху, здійснити об`їзд перешкоди. В даному випадку, небезпека для руху водія виникла з того моменту, коли пішохід вийшла на проїзну частину дороги де є розмітка «пішохідний перехід» та розпочала рух. І з цього моменту у водія виникає обов`язок передбачений п.18.1, 12.3 ПДР України, тобто вжити заходи для зупинки транспортного засобу. У висновку час небезпеки для руху водія брався 3 секунди, як параметр, що вказаний у постанові про призначення експертизи. Тобто 3 секунди, згідно даних слідства, наступило з моменту коли пішохід ступила на пішохідний перехід та до моменту коли її збив водій. Зазначив, що під час експертизи він переглядав відео для встановлення місця зіткнення, але не перевіряв час небезпеки (3 секунди), оскільки таке завдання перед ним не ставилося. Брався до уваги лише протокол огляду відеозапису в якому описувався вказаний відеозапис. Повідомив, що у нього є можливість самостійно порахувати час небезпеки. Повідомив, що він визначав відстань на якій перебував автомобіль до місця наїзду, коли пішохід почав рух через проїзну частину. Визначивши початкове розташування водія та пішохода, він рахував можливість водія вчинити певні дії для попередження наїзду або зменшення наслідків пригоди, наприклад здійснивши маневр в бік. Також зазначив, що покази обвинуваченого не бралися до уваги при проведенні експертизи, проте в постанові, в якості вихідних даних вказувалося, що зі слів водія, він рухався зі швидкістю 50 км/год. Наголосив, що він експертним шляхом не міг самостійно визначити швидкість автомобіля, скільки маса останнього та пішохода суттєво відрізняються. Зазначив, що у випадку врахування показань водія ОСОБА_4 та встановлення іншого часу небезпеки, висновки експерта можуть змінитися. Зазначив, що може провести розрахунки та надати відповіді на поставлені йому питання, у випадку надання йому відеозапису, показів обвинуваченого. Спірним питанням на яке йому потрібно було надати відповідь було місце наїзду, оскільки осип скла знаходився за межами розмітки «пішохідний перехід». Тобто він проводив необхідні розрахунки для встановлення місця наїзду. В ході дослідження було встановлено, що наїзд здійснено на дорожній розмітці «пішохідний перехід». Зазначив, що у висновку експерта вказано, що місце наїзду розраховане та зафіксоване на відеозаписі співпадають. 
		З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 30.08.2020 року в ЄРДР зареєстровано відомості, згідно з якими 30.08.2020 року близько 17:55 години,  водій  ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці Соборна, зі сторони вулиці Мури в напрямку вулиці Олександра Соловйова, в районі електроопори № 64, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїзну частину справа-наліво по напрямку руху автомобіля. Внаслідок ДТП ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження.
		Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 30.08.2020 року з планом схемою та фототаблицями зафіксовано місце ДТП, стан дорожнього покриття, спосіб регулювання руху, розташування транспортних засобів, місце зіткнення, локалізація пошкоджень транспортних засобів. Згідно зазначеного протоколу місцем зіткнення є нерегульований пішохідний перехід по вул. Соборній у м. Вінниці, в районі електроопори № 64. У вказаному протоколі зафіксовані пошкодження фари та бампера з передньої лівої сторони транспортного засобу марки «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_1 . Крім цього, зазначено, що на місці події виявлено осипи скла, пластмаси та полімерних матеріалів.
		Згідно посвідчення водія № НОМЕР_2 , ОСОБА_4 має право на керування транспортними засобами, категорій: В1,B,С1,С,D1,D, термін дії посвідчення до 04.12.2044 року.
		Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки «Lexus-GX 470» державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_14 . Постановою слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 30.08.2020 року транспортний засіб «Lexus-GX 470» державний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом та поміщено на майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів, що по вул. Ботанічна, 30/32 в м. Вінниці.
		За результатами розгляду клопотання про арешт майна від 30.08.2020 року на транспортний засіб «Lexus-GX 470» державний номер НОМЕР_1 накладено арешт, (ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2020 року).
		Згідно постанови від 30.08.2020 року на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч.1 ст. 122 КУпАП.
		Відповідно до висновку медичного огляду від 30.08.2020 року  ОСОБА_4  перебував у тверезому стані.
		Згідно виписки медичної карти хворого МКЛ ШМД №18734, ОСОБА_8 направлено в стаціонар із діагнозом «полі травма, ВЧМТ, перелом основи черепа».
		За результатами розгляду клопотання слідчого від 30.08.2020 року, слідчим суддею надано дозвіл на тимчасовий доступ, виїмку документів МКЛ ШМД м. Вінниці, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 68, а саме: історії хвороби та рентгенівських знімків на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_15 (ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2020 року). 
		Згідно з даними первинного огляду ОСОБА_8 від 30.08.2020 року попередній діагноз - політравма: ВЧМТ; забій головного мозку; внутрішньочерепна гематома; перелом основи черепа; закрита травма грудної клітки; перелом ребер; забій легень; закрита травма живота; пошкодження органів черевної порожнини.
		Згідно з медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_8 НОМЕР_5 остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , основний заключний клінічний діагноз - політравма: відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеня, перелом лобної кістки зі зміщенням, перелом, тім`яної, скроневої та виличної кісток ліворуч; травматичний субарахноїдальний крововилив з проривом крові в шлуночки мозку; закрита травма грудної клітки; перелом ІІІ ребра ліворуч без зміщення; забій серця; забій легень; закрита травма живота; розрив селезінки; гомоперитонеум. (Спленектомія 30.08.2020 року); забій лівої нирки позаду очеревинна гематома; множинні ушкодження, забої та крововиливи м`яких тканин; травматичний шок ІІІ.
		Згідно з лікарського свідоцтва про смерть № 132п від 07.09.2020 року причиною смерті ОСОБА_8 є сполучна травма тіла, яка виникла при зіткненні з автомобілем.
		Згідно з проколом огляду місця події від 06.09.2020 року проведеного в приміщенні моргу МКЛ ШМД, яке розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 68, зафіксовано факт перебування мертвого тіла потерпілої в приміщенні моргу, а також описано зовнішні трави на тілі потерпілої. 
		Постановою від 06.09.2020 року слідчим прийнято рішення про призначення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 .
		Висновком експерта №825 від 06.10.2020 року підтверджено, що у трупа  ОСОБА_8  виявлено такі тілесні ушкодження: «сполучна травма тіла у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - забитої рани на голові, крововилив в м`які тканини голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, епі- та субдуральної гематоми, субарахноїдального крововиливу з ділянкою забиття речовини головного мозку, набряк та дислокація головного мозку; тупа закрита травма грудної клітки - крововилив в м`які тканини грудей, лівобічний багаточисельний перелом ребер, забої легень, посттравматичної полісегментарної пневмонії; тупої закритої травми живота - гематоми заочеревинного простору ліворуч, розриву селезінки (стан після видалення селезінки), точкових крововиливів в товщу обох наднирників; ознак загального струсу тіла - крововиливів в зв`язкові апарати внутрішніх органів». Смерть ОСОБА_8 настала від вказаної сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_8 є прямий причинний зв`язок. Сполучна травма тіла виявлена у ОСОБА_8 утворилася від дії твердого тупого предмету, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди, та належить до тяжких тілесних ушкоджень, як така, що мала ознаки небезпеки для життя в момент спричинення. Локалізація та характер компонентів складових сполучної травми тіла виявленої у ОСОБА_8 вказують на те, що в момент первинного контакту її тіла з транспортним засобом вона перебувала у вертикальному, чи близькому до такого положенні, та була розвернута лівою половиною тіла по відношенню до нього, що підтверджується результатами медико-криміналістичної експертизи.
		Постановою від 07.10.2020 року слідчим призначено авто-технічну експертизу автомобіля «Lexus-GX 470» державний номер НОМЕР_1 .
		З висновку експерта від 09.10.2020 року № 723 вбачається, що на момент експертного огляду рульове керування, гальмівна система автомобіля «Lexus-GX 470» державний номер НОМЕР_1 знаходяться у працездатному стані. У деталях та вузлах рульового керування, гальмівної системи автомобіля «Lexus-GX 470» державний номер НОМЕР_1 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникли до ДТП та могли вплинути на можливий некеровний рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено. 
		Постановою від 12.10.2020 року слідчим призначено судову-автотехнічну експертизу, яку, в подальшому залишено без виконання постановою від 19.10.2020 року.
		Постановою від 20.10.2020 року слідчим призначено судову-автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу.
		З висновку експерта № 7157/7158/20-21 від 26.10.2020 року за результатами судово-автотехнічної експертизи вбачається наступне: «В заданій дорожній ситуації, водій автомобіля «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до смуги руху пішохода шляхом термінового гальмування, при виконанні ним технічних норм вимог п. п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, причиною виникнення події даної ДТП стала невідповідність дій водія ОСОБА_4 технічним нормам вимог п. п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України».
		За результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_16 , ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.04.2022 року призначено повторну автотехнічну експертизу.
		       З висновку автотехнічної експертизи №2526/22-21 від 13.03.2023 року судом встановлено, що відповідно відеозапису дорожньо-транспортної пригоди, час існування небезпеки для руху для водія автомобіля марки «Лексус» ОСОБА_4 складав величину не менше 3 сек. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ЛЕКСУС» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість зупинити, керований ним автомобіль, до смуги руху пішохода шляхом термінового гальмування при виконанні ним технічних норм вимог п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України з врахуванням встановленого часу існування небезпеки для руху, показів ОСОБА_4 , матеріалів справи. В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, причиною виникнення події даної ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля «ЛЕКСУС» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 технічним нормам вимог п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.
		За результатами розгляду клопотання слідчого від 01.09.2020 року, слідчим суддею надано дозвіл на тимчасовий доступ до відеозаписів з камер зовнішнього відеоспостереження, які знаходяться на носіях та перебувають у володінні магазину «ЄВРОМОДА» по вул. Соборна, 43, відзнятого 30.08.2020 року з 17:45 год. до 18:15 год. (ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2020 року).
		На підставі заяви директора ОСОБА_17 слідчому добровільно надано відеозапис з камер відеоспостереження магазину «ЄВРОМОДА», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 43.
		Постановою слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 06.09.2020 року СD-диск із відеозаписами, зафіксованими камерою відео спостереження, яка розташована на магазині «ЄВРОМОДА», визнано речовим доказом.
		Вказаний СD-диск із відеозаписами був оглянутий слідчим 06.09.2020 року (протокол огляду предмета від 06.09.2020 року).
		З дослідженого в судовому засіданні вказаного відеозапису підтверджено факт руху пішохода, в темпі кроку, по розмітці нерегульованого пішохідного переходу, яка розпочинає рух зі сторони магазину «Шик і Блиск». В подальшому на пішохода передньою лівою частиною здійснює наїзд автомобіль марка та державний номерний знак якого не проглядається. Від удару пішохода відкидає та вона падає на проїзну частину вул. Соборної де перебуває в нерухомому стані, а перед лежачим пішоходом зупиняється автомобіль марка та державний номерний знак якого не проглядається.
		За результатами розгляду клопотання слідчого від 01.09.2020 року слідчим суддею надано дозвіл на тимчасовий доступ до відеозаписів з камер відеоспостереження, виконавчого комітету Вінницької міської ради, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, до якого підключена відеокамера, що знаходиться по вул. Соборна на е/о №71 у м. Вінниці і направлена на проїзну частину вулиці Соборна, за період часу з 17:45 год. по 18:15 год. 30.08.2020 року (ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2020 року).
		Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09.09.2020 року слідчий тимчасово вилучив фрагмент відеозапису з камер зовнішнього відеозапису, які розташовані по вул. Соборна.
		Постановою слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 09.09.2020 року DVD-диск із відеозаписами, зафіксованими камерою відео спостереження, яка розташована на електроопорі в районі перехрестя вул. Мури-Соборна в місті Вінниці та належить «Ситуаційному центру» ВМР, що за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59 приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу.
		Вказаний DVD-диск із відеозаписами був оглянутий слідчим 12.09.2020 року (протокол огляду предмета від 12.09.2020 року).
		З дослідженого в судовому засіданні вказаного відеозапису вбачається, що подія ДТП, яка трапилася по вул. Соборна біля будинку №22 30.08.2020 року не потрапила в поле зору камери зовнішнього відеоспостереження виконавчого комітету Вінницької міської ради, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, до якого підключена відеокамера, що знаходиться по вул. Соборна на е/о №71 у м. Вінниці.
		За результатами розгляду клопотання слідчого, останньому надано дозвіл на тимчасовий доступ до відеозаписів з камер зовнішнього відеоспостереження, які перебувають у володінні магазину «Цитрус» по вул. Соборна, 22 відзнятого 30.08.2020 року о 17 год. 45 хв. до 18 год. 15 хв. (ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2020 року).
		01.09.2020 року адміністрацією магазину «Цитрус» добровільно надано відеозапис з камер зовнішнього відеоспостереження, які розташовані на фасадній частині приміщення по АДРЕСА_2 та належить магазину «Цитрус».
		Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.09.2020 року слідчим тимчасово вилучено фрагмент відеозапису з магазину «Цитрус», камерою відеоспостереження якого була зафіксована подія ДТП. 
		СD-диск із вказаним відеозаписом був оглянутий слідчим 05.09.2020 року (протокол огляду предмета від 05.09.2020 року).
		Постановою слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 05.09.2020 року CD-диск із відеозаписом, зафіксованим камерою відеоспостереження, яка розташована на стіні магазину «Цитрус» приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу.
		З дослідженого в судовому засіданні вказаного відеозапису проглядається, що в проміжку часу з 17:59:18 по 17:59:39 по розмітці нерегульованого пішохідного переходу розпочинає рух пішохід, яка перетинає проїзну частину з сторони магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в темпі кроку. В подальшому на пішохода здійснює наїзд автомобіль, який рухається по вулиці Соборній в напрямку руху вулиці О. Соловйова, марка та державний номер якого не проглядається, передньою лівою частиною автомобіля від якого пішохода відкидає та вона падає на проїзну частину вул. Соборної, а автомобіль здійснивши наїзд починає різко гальмувати. Після цього, коли автомобіль повністю зупинився в транспортному засобі відчиняються водійські дверцята та водій направляється до вказаного пішохода.
		За результатами розгляду клопотання слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, останньому надано дозвіл на тимчасовий доступ до відеозапису, з камер зовнішнього відеоспостереження, які знаходяться на носіях та перебувають у володінні магазину «Шик і Блиск» по вул. Соборна, 20 у м. Вінниці, з можливістю вилучення копії відеозапису відзнятого 30.08.2020 року в проміжку часу з 17:45 год. по 18:15 год. (ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 10.09.2020 року).
		Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.09.2020 року слідчим тимчасово вилучено фрагмент відеозапису з магазину «Шик і Блиск», камерою відеоспостереження якого була зафіксована подія ДТП. 
		Постановою слідчого Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 10.09.2020 року CD-диск із відеозаписами, зафіксованими камерою відео спостереження, яка розташована на стіні магазину «Шик і блиск» приєднано до кримінального провадження в якості речового доказу.
		Вказаний СD-диск із відеозаписами був оглянутий слідчим 10.09.2020 року (протокол огляду предмета від 10.09.2020 року).
		З дослідженого в судовому засіданні вказаного відеозапису проглядається, що в проміжку часу з 17:58:17 години по 17:59:59 годину автомобіль чорного кольору (позашляховик), який рухається по вул. Соборній в напрямку вул. О. Соловйова та від лівої сторони якого щось відпадає, а на проїзну частину розсипаються уламки, в цей час автомобіль кольору та д.н.з. якого не проглядаються, що рухався по зустрічній смузі для руху, зупиняється, а автомобіль чорного кольору зупиняється поза межами видимості камери зовнішнього відеоспостереження, однак з тіні транспортного засобу вбачається, що в останнього відчиняються дверцята та з автомобіля вибігає чоловік одягнений в світлі шорти та футболку сірого кольору і підбігає до пішохода на якого було здійснено наїзд, однак останній в поле зору камери не потрапляє так як оглядовості заважає дерево. В подальшому проглядається як на місце події сходяться очевидці.
		За результатами розгляду клопотання потерпілої ОСОБА_6 судом призначено судово-психологічну експертизу.
		       Згідно висновку судово-психологічної експертизи №4668/21/21 від 23.12.2021 року ситуація, що пов`язана з загибеллю  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок ДТП, є психотравмуючою для її матері -  ОСОБА_6 . Зміст та характер моральних страждань ОСОБА_6 , зумовлений психотравмувальним впливом досліджуваної ситуації, має суттєвий ступінь інтенсивності та є пролонгованим у часі понад 1 рік. Ситуація, що досліджується у справі, є психотравмуючою для ОСОБА_6 . Внаслідок досліджуваної ситуації ОСОБА_6  нанесена моральна шкода (завдані страждання). Кількісний еквівалент моральної шкоди (моральних страждань), спричиненої ОСОБА_6 , може становити від 0 до 324 МЗП, розмір яких приймається рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, прийнятої на момент винесення рішення судом.
		Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, дослідивши письмові докази та витребувані у встановленому порядку відеозаписи, суд дійшов переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 сукупністю належних та допустимих доказів. 
		       Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 хоча і повідомив, що провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, визнає та щиро кається, проте зміст його показань не свідчить про зазначене. Так, обвинувачений повідомив час та місце події, не заперечив факту свого керування транспортним засобом та факт самої події, а саме збиття ним під час керування транспортним засобом пішохода, проте зазначив, що він дійсно керував автомобілем, виконав свій обов`язок, зупинившись перед пішохідним переходом та продовжив рух, не побачивши потерпілу, яка вибігла на дорогу. Оцінюючи вказані показання, суд в першу чергу звертає увагу на той факт, що зміст вказаних показань жодним чином не свідчить про визнання обвинуваченим своєї провини, шире каяття, оскільки ОСОБА_4 не визнає сам факт порушення Правил дорожнього руху України, не визнає того факту, що потерпіла не вибігла на дорогу, а переходила дорогу у встановленому місці на нерегульованому пішохідному переході, не визнає факту того, що він в свою чергу діяв з порушенням правил дорожнього руху, не зменшив швидкість, не зупинився, не дав дорогу пішоходу, що і призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
		Оцінюючи вказане суд зазначає, що згідно посвідчення водія № НОМЕР_2 , ОСОБА_4 має право на керування транспортними засобами категорій: В1,B,С1,С,D1,D, термін дії посвідчення до 04.12.2044 року.
		Факт того, що ОСОБА_4 має право на керування транспортними засобами встановленого зразку підтверджує факт того, що ОСОБА_4 повинен знати Правила дорожнього руху України, оскільки вказане посвідчення (право) набувається особою лише у випадку перевірки беззаперечного знання особою ПДР, є підтвердженням знання обвинуваченим зазначених правил.
		Так, згідно із п. 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
		Згідно п. 18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		       Згідно висновків експертів за результатами проведення судових автотехнічних експертиз № 7157/7158/20-21 від 26.10.2020 року та №2526/22-21 від 13.03.2023 року в заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ЛЕКСУС» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість зупинити, керований ним автомобіль, до смуги руху пішохода шляхом термінового гальмування при виконанні ним технічних норм вимог п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України з врахуванням встановленого часу існування небезпеки для руху, показів ОСОБА_4 , матеріалів справи.
		В заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, причиною виникнення події даної ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля «ЛЕКСУС» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 технічним нормам вимог п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.
		Таким чином, вказаними доказами, зокрема двома висновками експертиз беззаперечно підтверджено факт того, що причиною виникнення події даної ДТП стала невідповідність дій водія ОСОБА_4 технічним нормам вимог п. 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.
		Керуючи транспортним засобом, обвинувачений ОСОБА_4 мав виконати п. 12.3, п.18.1 ПДР України - вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та дати дорогу пішоходу. Проте вказаного ОСОБА_4 не зробив, чим порушив п. 12.3, п. 18.1 ПДР України. 
		Експерти однозначно дійшли висновку щодо того, що ОСОБА_4 мав технічну можливість зупинити, керований ним автомобіль, до смуги руху пішохода шляхом термінового гальмування, що спростовує версію обвинуваченого про те, що дівчина вибігла зненацька та він її не побачив. 
		Так, згідно висновків експерта у обвинуваченого були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля з врахуванням встановленого часу існування небезпеки для руху він мав можливість попередити подію шляхом виконання згаданих пунктів ПДР, і саме вказане порушення знаходиться в причинному зв`язку з виникненням ДТП.
		       Разом з тим, ОСОБА_4 , повідомив суду, що зупинився перед пішохідним переходом, щоб пропустити пішоходів та продовжив рух, оскільки перешкод для цього не було. При цьому вказав, що потерпілу не побачив, оскільки вона вибігла на дорогу, відтак він не встиг відреагувати на її появу на дорозі.
		       Таким чином, ОСОБА_4 фактично заперечив порушення ним ПДР.
		       Проте такі показання спростовані відеозаписами, які містяться в матеріалах справи. Так, з переглянутих в судовому засіданні відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_4 рухався на автомобілі Lexus по вул. Соборній у м. Вінниці, в районі електроопори № 64 без зупинки перед смугою руху пішохода, а в цей час потерпіла ОСОБА_8 в темпі кроку переходила дорогу по вказаному пішохідному переході.
		Таким чином, вказаними доказами підтверджено факт того, що обвинувачений ОСОБА_4 мав виконати п. п. 18.1, 12.3 ПДР - зупинити керований ним автомобіль до смуги руху пішохода, проте вказаного не зробив, чим порушив п. п. 18.1, 12.3 ПДР. При цьому висновками експерта № 7157/7158/20-21 від 26.10.2020 року та №2526/22-21 від 13.03.2023 року за результатами судово-автотехнічних експертиз підтверджено наявність у ОСОБА_4 технічної можливості зупинитися оскільки для виконання цього у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля і саме вказане порушення знаходиться в причинному зв`язку з виникненням ДТП.
		       В результаті вказаної ДТП потерпіла отримала травми, внаслідок яких настала смерть останньої, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи. 
		Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно вимоги про судимість обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий. 
		Відповідно до довідки ВОКПЛ ім. О.І. Ющенка №29/5379 від 29.10.2020 року ОСОБА_4 на обліку в закладі не перебував та за медичною допомогою не звертався.
		Згідно з довідки КП ВОНД «Соціотерапія» № 3498 від 02.11.2020 року ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
		Відповідно до довідки ОСББ «Литвиненко 29» ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно.
		Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 на утриманні ОСОБА_4 перебуває двоє неповнолітніх дітей 2007 та 2019 років народження.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив необережний тяжкий злочин, вину визнав частково, позитивно характеризується, працює водієм, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2007 та 2019 років народження, шкоду, завдану злочином не відшкодував.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_4  судом не встановлено, щирого каяття у вчиненому не відбулось, оскільки показання обвинуваченого, незважаючи на повідомлення про визнання винуватості, не містять даних про визнання обвинуваченим порушення Правил дорожнього руху України, а є лише констатацією факту того, що подія за його участю відбулась із незапереченням наслідків. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, тяжких незворотних наслідків вчинення злочину у виді смерті потерпілої, відсутності пом`якшуючи та обтяжуючих покарання обставин, наявності на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей суд вважає доцільним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		При цьому, суд враховує, що тяжкі наслідки у вигляді смерті людини є непоправними і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі. Також суд бере до уваги відсутність щирого каяття у обвинуваченого та невідшкодування ним шкоди завданої кримінальним правопорушенням. При цьому, наявність позитивної характеристики обвинуваченого у скоєному жодними чином не зменшують суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення та на думку суду у даному випадку не дають підстав для застосування відносно ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України та звільнення останнього від відбування призначеного основного покарання з випробуванням.
		       Згідно п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначається рішення про залік досудового тримання під вартою. Вказане у сукупності із вимогами ст. 72 КК України є підставою для зазначення строку попереднього ув`язнення ОСОБА_4 та зарахування його в строк відбутого покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		       При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а саме матеріальної шкоди в сумі 26043,10 гривень та моральної шкоди в сумі 500000,00 гривень, суд враховує докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, наголошуючи на тому, що ані стороною обвинувачення, ані стороною захисту не доведено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахованою. Відтак посилання сторони захисту на наявність страхових правовідносин є непідтвердженим доказами у справі, і тому підстав для застосування спеціального закону та норм ЦК України, що регулюють правовідносини у сфері інституту страхування відсутні. 
		       Відповідно до ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого та шкода завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		       Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		       Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України під збитками в даному випадку розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		       Потерпілим обґрунтовано, що завдана шкода полягає, у витратах на придбання лікарських засобів та на внесену пожертву, на загальну суму 26043,10 гривень.
		       Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		       Перевіривши додані потерпілою  ОСОБА_6 докази на обґрунтування розміру майнової шкоди суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню частково. 
		       Так, відповідно до медичної карти стаціонарного хворого№8193, ОСОБА_8 перебувала у лікарні з дня ДТП (30.08.2020 року) до дати смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
		       Судом встановлено, що в процесі лікування потерпілою  ОСОБА_6 понесені витрати на придбання ліків на загальну суму 24043,10 гривень, що підтверджено доданими до позову фіскальними чеками. Так, суд приймає до уваги вказані чеки з аптек на зазначену суми, оскільки вони датовані часом перебування ОСОБА_8 на лікуванні.
		       Вказане зумовлює рішення суду про задоволення цивільного позову потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 24043,10 гривень завданої кримінальним правопорушенням.
		       Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2000,00 грн, оскільки пожертви не є матеріальною шкодою, яка підлягає відшкодуванню в судовому процесі.
		       При цьому, суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що заявлена потерпілою майнова шкода підлягає стягненню із страхової компанії, оскільки цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована. Так, суд наголошує, що учасниками кримінального провадження, в тому числі стороною захисту, не надано жодних доказів на підтвердження того, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 є застрахованою, відтак підстав для відмови у задоволенні цивільного позову про стягнення майнової шкоди немає.
		       Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до п. 9 ППВСУ № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених зміну його життєвих стосунках.
		       Потерпілою на обґрунтування моральної шкоди зазначено, що вона в період перебування її доньки в лікарні зазнала сильних переживань дивлячись на її страждання та муки. Після смерті доньки відчуває спустошення, не може змиритися із непоправною втратою, постійно знаходиться в пригніченому стані, не може нормально працювати та спати. 
		       Те, що потерпілій непоправна втрата її доньки внаслідок смертельного ДТП призвела до сильних страждань останньої зумовлює висновок суду про заподіяння потерпілій ОСОБА_6 моральної шкоди. 
		       Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про доцільність задоволення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди. При цьому суд приймає до уваги висновок експерта №4668/21/21 від 23.12.2021, згідно якого ситуація, що пов`язана з загибеллю  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок ДТП, є психотравмуючою для її матері -  ОСОБА_6 . Вказаним висновком визначено орієнтовний розмір можливої грошової компенсації за дії, описані в обвинувальному акті, що є співмірним до заявленої у позові вимоги. 
		       Таким чином, враховуючи тяжкість понесених моральних страждань, їх наслідки, дослідивши цивільний позов та додані до нього докази, суд приходить до рішення про задоволення вимог цивільного позову в частині моральної шкоди у повному обсязі в розмірі 500000,00 гривень.        
		       Крім того, суд вважає за необхідне вирішити питання процесуальних витрат у справі.
		       Так, згідно ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу. До вказаних витрат, згідно ч. 2 ст. 120 КПК України, належать витрати на правову допомогу, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором та їх несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
		       Згідно ст. 124 КПК України, що регулює розподіл процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		       З квитанцій доданих до позовної заяви вбачається, що потерпілою ОСОБА_6 понесено витрати на правову допомогу в сумі 15000,00 гривень, що зумовлює стягнення зазначених процесуальних витрат з обвинуваченого на її користь.
		       Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		       У цьому кримінальному провадженні арешт накладався ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2020 на все майно обвинуваченого ОСОБА_4 .
		       Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2020 року накладено арешт на все майно обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме квартиру, що належить йому на праві приватної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , з метою забезпечення цивільного позову.
		       Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення цивільного позову потерпілої   ОСОБА_6 , то підстави для скасування арешту, який застосовувався з метою його забезпечення, відсутні.
		Крім того, з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України, слід стягнути судові витрати у справі в сумі 21115,93 грн., що складаються з витрат на залучення експертів у провадженні.
		Також, вирішити питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись  ст. 65-67, 286 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		Визнати винуватим  ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Призначити  ОСОБА_4  покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді шести років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки.
		Строк відбування покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_4  на виконання вироку суду.
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_4  в строк відбуття призначеного покарання строк попереднього ув`язнення - один день 08.09.2020 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		       Цивільний позов потерпілої  ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням задоволити частково.
		       Стягнути з  ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_6  24043,10 гривень матеріальної шкоди.
		       Стягнути з  ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_6  500000,00 гривень моральної шкоди.
		       Стягнути з  ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_6 15000,00 гривень сплачених витрат на правову допомогу.
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 21115,93 гривень.
		Заставу в сумі 87880,00 гривень (вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.), внесену ОСОБА_14 згідно квитанції № 2962180303 від 08.09.2020 року, повернути заставодавцю  ОСОБА_14 .
		       Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2020 року на все майно обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме квартиру, що належить йому на праві приватної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 - залишити без змін.
		Речовий доказ, а саме автомобіль «Лексус» 2011 року випуску днз НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_14 - залишити власнику ОСОБА_14 .
		Речовий доказ, а саме СD-диск із відеозаписами, зафіксованими камерою відео спостереження, яка розташована на фасадній частині приміщення магазину «ЄВРОМОДА» - залишити в матеріалах справи.
		Речовий доказ, а саме DVD-диск із відеозаписами, зафіксованими камерою відео спостереження виконавчого комітету Вінницької міської ради, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, до якого підключена відеокамера, що знаходиться по вул. Соборна на е/о №71 у м. Вінниці - залишити в матеріалах справи.
		Речовий доказ, а саме CD-диск із відеозаписом, зафіксованим камерою відеоспостереження, яка розташована на фасадній частині приміщення магазину «Цитрус» - залишити в матеріалах справи.
		Речовий доказ, а саме CD-диск із відеозаписами, зафіксованими камерою відео спостереження, яка розташована фасадній частині приміщення магазину «Шик і блиск» - залишити в матеріалах справи.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня  його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...