Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/3336/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; здійснення спеціального досудового розслідування.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2023. Зареєстровано: 09.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2023.
Дата набрання законної сили: 28.04.2023
Номер судового провадження: 1-кс/991/3357/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52019000000000143

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/3336/23
		Провадження 1-кс/991/3357/23
		 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 квітня 2023 року                                                                 м.Київ 
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019,
		 
		установив:
		 
		До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому старший детектив просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 стосовно підозрюваного ОСОБА_11 .
		Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
		Під час досудового розслідування встановлено, що у період з жовтня 2014 року до березня 2020 року Перший заступник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому - виконувач обов`язків та безпосередньо Голова Правління Банку ОСОБА_12 , радник Голови Правління АБ «Укргазбанк», а в подальшому заступник Голови Правління цього ж Банку ОСОБА_11 , заступник директора департаменту корпоративного банкінгу та транзакційного бізнесу АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту та заступник Голови Правління Банку ОСОБА_13 , заступник директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк», а в подальшому директор цього ж департаменту ОСОБА_14 та заступника директора департаменту по роботі з корпоративними VIP-клієнтами АБ «Укргазбанк» ОСОБА_15 , а також інші невстановлені на цей час особи, діючи у складі організованої ОСОБА_12 групи, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи займані посади та зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом недобросовісного використання та внесення змін до внутрішніх нормативних актів Банку, систематичного внесення неправдивих відомостей до актів наданих послуг та протиправного обернення коштів АБ «Укргазбанк» (надалі - Банк) на користь третіх осіб, здійснили розтрату цих коштів, в особливо великому розмірі, на загальну суму 205998435,93 грн.
		Така розтрата здійсненна шляхом переказу 52 фізичним особам, фізичним особам-підприємцям та юридичним особам коштів Банку, як оплати за послуги із залучення ними, як Агентами чи/та Партнерами цього Банку, клієнтів - юридичних осіб сегменту корпоративного бізнесу на обслуговування до АБ «Укргазбанк», які фактично надані не були.
		Використовуючи депозитні договори та договори банківського рахунку, які вже укладені між Банком та 153 клієнтами, без участі будь-яких Агентів чи/та Партнерів, ОСОБА_12 та інші учасники організованої групи, забезпечували підробку або особисто підробляли офіційні документи, а саме - акти наданих послуг, вносячи до них завідомо неправдиві відомості, про нібито залучення таких клієнтів третіми особами та на підставі цих документів здійснювали виплату коштів таким особам. З цією метою учасники організованої групи використали механізм матеріального стимулювання Агентів чи/та Партнерів за залучення Клієнтів на розміщення коштів на вкладному (депозитному) та/або поточному рахунку в Банку, передбачений Положенням про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженим на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013.
		Так, у період з листопада 2014 року до березня 2020 року як фіктивні Агенти чи/та Партнери використані такі особи: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ПП «Вікрус-Принт», ТОВ «Укрдонінвест», ТОВ «ЮГ-Інвесттрейд», ТОВ «Тревел Компані Плюс», ТОВ «Юст Експрес», ТОВ «Маяк Експрес», ТОВ «Бриорей», ТОВ «Стілсвіт», ТОВ «Фінсол» та ТОВ «Інтелект-Центр», на банківські рахунки яких, у зазначений період часу, перераховано кошти Банку на загальну суму 205 998 435,93 грн.
		Отже, ОСОБА_12 разом з іншими учасниками організованої ним групи, у тому числі ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , у період з листопада 2014 року до березня 2020 року здійснили розтрату коштів АБ «Укргазбанк», шляхом їх обернення на користь фіктивних Агентів чи/та Партнерів за надання ними послуг із залучення клієнтів цього Банку, що фактично надані не були, оскільки клієнти самостійно розміщали кошти на вкладних (депозитних) чи/та поточних рахунках, керуючись виключно постановами Кабінету Міністрів України чи/та внутрішніми актами, з використанням процедур закупівлі (тендеру), або ж власним переконанням керівництва чи власників таких клієнтів (юридичних осіб).
		Детектив зазначає, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто в розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої організованою ним групою, в особливо великих розмірах та в організації, у складі організованої групи, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. 
		06 жовтня 2022 року у порядку, передбаченому ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
		Детектив стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_11 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
		В ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_11 переховується від органу досудового розслідування та в подальшому переховуватиметься від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. 
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2022 стосовно підозрюваного ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, яка за результатом апеляційного перегляду залишена в без змін.
		Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 постійно проживав на території України, з листопада 2019 року обізнаний з фактом здійснення досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019, обставинами та фактами, які встановлюються у ході його проведення, міг дізнатися про підготовку органом досудового розслідування процесуальних документів щодо притягнення його до кримінальної відповідальності, тому 20.09.2022 на підставі розпорядження Київської ОВА № 647 від 19.09.2022, яким останньому надано дозвіл на виїзд за межі України на один місяць, ОСОБА_11 виїхав та в Україну не повернувся. Детектив зазначає, що ОСОБА_11 належним чином повідомлений про виклик, веде листування з детективом, повідомляє про неможливість прибуття на допит, вкотре без поважних причин.
		Посилаючись на викладені обставини, детектив стверджує, що підозрюваний ОСОБА_11 переховується від органу досудового розслідування, що стало підставою для оголошення його у міжнародний розшук, тому наявні підстави, визначені ч. 5 ст. 139, ч. 2 ст. 297-1 КПК України, для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_11 спеціального досудового розслідування.
		У судовому засіданні прокурор та детектив вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.
		Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просила в задоволенні клопотання відмовити, оскільки вважає, що клопотання є необґрунтованим та незаконним, надала письмові заперечення та пояснення. Зазначила, що 06.10.2022 ОСОБА_11 повідомлено про підозру, однак у ній не зазначено його ролі та дій, які вчиняв останній для досягнення злочинного результату, не надано доказів участі підозрюваного у розробці злочинного плану, доведення його до відома службових осіб Банку та в цілому обізнаності про будь-які злочинні плани або будь-якої форми участі в діяльності організованої групи, доказів здійснення підбурення та інших дій, які б підтверджували версію органу досудового розслідування. ОСОБА_11 не приймав безпосередньої участі у відповідних засіданнях; проект рішення про внесення змін до Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами розроблено Департаментом корпоративного банкінгу та винесено на розгляд Правління саме директором вказаного департаменту ОСОБА_58 ; відсутні докази/відомості/свідчення директора Департаменту корпоративного банкінгу ОСОБА_59 про те, що ОСОБА_11 надавались вказівки/ініційовано питання внесення змін до Положення; проект рішення про внесення змін до Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами був підтриманий усіма членами Правління; всі члени правління мали аналогічні права в ході засідання в частині обговорення запропонованого проекту, надання своїх заперечень та зауважень, ініціювання повернення проекту на доопрацювання, не підтримання запропонованого проекту; зміни до Положення вносились за рішенням колегіального виконавчого органу АБ «Укргазбанк»; внесення змін до Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами обумовлювалась необхідністю збільшення об`ємів продажу продуктів корпоративного бізнесу департаментом корпоративного банкінгу. Також зазначила, що співпрацю з агентами, партнерами здійснювали десятки працівників Банку, кожен з яких був відповідальний за свій напрямок роботи, а тому навіть гіпотетично організувати процедуру розтрати коштів Банку та контролювати його протягом 6 років фактично неможливо. Окрім цього зауважила, що фінансова діяльність АБ «Укргазбанк» перевірялась рейтинговими міжнародними аудиторськими компаніями ТОВ «Ернст енд Янг», ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК» ще з 2013 року, проводився щорічний аудит фінансової звітності Банку, в ході якого аналізувались прибутки та збитки, зміни у капіталі та рух коштів Банку, їх документальне та фактичне підтвердження, основні принципи облікової політики. Сторона захисту критично ставиться до проведених детективом слідчих дій, серед яких: пред`явлення для впізнання, допитів ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_59 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_28 , ОСОБА_38 , ОСОБА_20 , ОСОБА_37 , ОСОБА_53 , ОСОБА_69 .
		Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні просила у задоволенні клопотання відмовити, вважає, що ОСОБА_11 не переховується від слідства та суду, оскільки на законних підставах проживає в Республіці Австрія де отримав тимчасовий захист, зареєстрував там своє місце проживання, про що неодноразово самостійно та через захисників повідомляв слідство. Вважає, що ОСОБА_11 не оголошений в міжнародний розшук, постанова є формальною, оскільки органу досудового розслідування відомо де перебуває підозрюваний та те, що він там зареєстрований. Жодного разу його належним чином не повідомлено про виклик до детектива, КПК України не передбачає направлення повісток через мобільні застосунки. ОСОБА_11 необхідно викликати згідно вимог ч. 7 ст. 135 КПК України - в порядку міжнародного співробітництва. Також, не вчиненні дії спрямовані на міжнародний розшук підозрюваного, детектив зволікав протягом одного місяця зі зверненням до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про публікацію Червоного сповіщення, постанова про оголошення в міжнародний розшук не є самостійним та достатнім доказом оголошення в міжнародний розшук, направлення запиту до Укрбюро Інтерполу про публікацію стосовно ОСОБА_11 . Червоного сповіщення не свідчить про його публікацію, а отже не є направленням запиту про розшук до інших держав-членів Інтерполу. Здійснення провадження in absentia стосовно ОСОБА_11 буде грубо порушувати міжнародні норми та практику ЄСПЛ.
		Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, зазначив, що застосування процедури екстрадиції та спеціального досудового розслідування є взаємовиключними обставинами та не можуть відбуватись одночасно.
		Захисник ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання, підтримав позиції інших захисників.
		Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
		Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
		Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
		Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
		Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
		Тобто, вирішуючи питання про здійснення спеціального досудового розслідування, слідчий суддя повинен упевнитися у наявності правових підстав для прийняття такого рішення, а саме встановити такі обставини: 
		1) чи передбачає Кримінальний процесуальний кодекс України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах кримінального провадження, в якому подане клопотання; 
		2) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні; 
		3) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; 
		4) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
		Для здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) повинні бути наявними усі зазначені підстави і відсутність хоча б однієї виключає можливість здійснення кримінального провадження у такому порядку.
		У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.01.2023 продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 06.06.2023. 
		У межах цього кримінального провадження 06.10.2022 старший детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , склав повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої організованою ним групою, в особливо великих розмірах та в організації, у складі організованої групи, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		Отже, відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України, відносно інкримінованих ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування.
		Щодо факту набуття ОСОБА_11 статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК України).
		За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
		У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України). 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.
		Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42, ст. 135 КПК України, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до відомостей з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ОСОБА_11 20.09.2022 востаннє перетнув державний кордон на виїзд з України до Угорщини у пункті пропуску «Чоп (Тиса)» та відтоді на територію України не повертався, що підтверджується протоколами огляду від 14.12.2022 та 16.02.2023.
		Встановлено, що ОСОБА_11 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює в АБ «Украгазбанк», що підтверджується відомостями із особової картки Державної міграційної служби України; наказом про прийняття на роботу № 492-П від 17.09.2019, декларації після звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		У зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_11 за місцем проживання повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного 06.10.2022 засобами поштового зв`язку надіслано за адресою його місця проживання, також для передачі ОСОБА_11 за місцем роботи та житлово-експлуатаційній організації за зареєстрованим місцем проживання - ОСББ «Оперон», що підтверджується матеріалами справи.
		Крім того, як додатковий захід, здійснено направлення відсканованих повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки за допомогою месенджера «WhatsApp» на номер телефону НОМЕР_1 та електронну поштову скриньку за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , якими користується ОСОБА_11 , що підтверджується протоколами огляду від 10.10.2022, 13.10.2022.
		Про обізнаність ОСОБА_11 про складене щодо нього повідомлення про підозру та суть підозри свідчить листування останнього з детективом. (т. 1 а.с. 139-165, 114-138)
		Отже, ОСОБА_11 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України. 
		Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень.
		Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
		Так, у рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
		На підтвердження обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, у тому числі копії: документів, щодо співпраці АБ «Укргазбанк» з ПрАТ «Київстар», ДП «Адміністрація морських портів України», ПАТ «Аграрний фонд», ПрАТ «МТС Україна», ДП «Український інститут промислової власності», ПрАТ «СНВО «Імпульс», Державним закладом «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров`я України»; протоколів огляду від 29.09.2022, від 30.09.2022 відомостей з Державного реєстру доходів фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, за період з 1998 по 2022 рік; службової записки АБ «Укргазбанк» від 09.10.2015 № 111/36273/2015 «Про дохідність клієнтів»; листів АТ «Укрексімбанк» від 19.02.2021 № 0022801/6130-21, АТ «Ощадбанк» від 24.02.2021 № 46-09/5725-12843/2021-00/вих, АТ КБ «Приватбанк» від 25.06.2021 № 20.1.0.0.0/7-210616/10847; протоколу огляду речей і документів від 17.07.2020-23.04.2021; висновку експерта ДНД ЕКЦ МВС України від 25.10.2021 № СЕ-19-21/16913-ЕК, висновку експертів ТОВ «Експертна група «ЕС ЕНД ДІ» від 21.12.2021 № 1041/60901; протоколів огляду від 01.04.2020 та від 12.11.2020 Інформаційно-телекомунікаційної системи «Державний реєстр фізичних осіб-платників податків»; протоколу огляду від 03-07.06.2021 Інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок»; протоколів огляду від 14-27.07.2020, від 24.07.2020; статуту АБ «Укргазбанк» у редакціях, затверджених Загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» від 29-30.04.2014, 09.04.2015, 06.08.2015, 28.04.2016, 25.04.2017, 26.04.2018, 19.04.2019, 07.07.2020; Положення про Правління АБ «Укргазбанк» у редакціях, затверджених Загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» від 29-30.04.2014, 28.04.2015, 28.04.2016, 25.04.2017, 26.04.2018, 19.04.2019; наказу Голови Правління АБ «Укргазбанк» «Про розподіл повноважень між керівниками АБ «Укргазбанк» від 07.10.2014 № 559, зі змінами на підставі наказів від 29.12.2014 № 711, від 20.01.2015 № 34, від 16.04.2015 № 247, від 10.07.2015 № 457, від 12.10.2015 № 695, від 26.10.2016 № 669, від 21.12.2016 № 800, від 24.07.2017 № 475, від 21.05.2019 № 326; Положення про комітет з питань управління активами і пасивами АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 23.10.2014 № 49 та змінами, затвердженими від 20.02.2015 № 13; Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого протоколом Правління АБ «Укргазбанк» від 25.09.2013 № 43 та змінами від 13.11.2014 № 53, від 17.09.2015 № 60, від 22.10.2015 № 67, від 01.09.2016 № 43, від 28.12.2016 № 71, від 23.02.2017 № 8; наказу АБ «Укргазбанк» № 57 від 03.02.2017 «Про затвердження Технологічної карти бізнес-процесу» та Технологічної карти основного бізнес-процесу «Порядок взаємодії структурних підрозділів АБ «Укргазбанк» в процесі роботи з партнерами та агентами по залученню/утриманню клієнтів корпоративного бізнесу на обслуговування/обслуговуванні до/в Банку»; протоколів огляду від 07.12.2021-21.02.2022, від 12.05.2020-30.07.2020, від 04-12.10.2021, від 17.06.2020, від 12.01.2021, від 14.02.2020-11.03.2020, від 16-24.12.2019, від 15.06.2020 - 30.07.2020, від 06.05.2020 - 30.07.2020, від 28.05.2020-30.07.2020, від 23.02.2021, від 20.11.2019-13.12.2019, від 12.12.2019-30.01.2020, від 20.01.2020-31.01.2020, від 23-24.06.2020, від 25-29.01.2021, від 14-16.01.2021, від 18.07.2019, та інші матеріали справи.
		Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_11 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують докази, які формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо можливої причетності підозрюваного ОСОБА_11 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється органом досудового розслідування.
		Слідчий суддя враховує, що питання набуття ОСОБА_11 статусу підозрюваного та обґрунтованості підозри вже були предметом судового контролю під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно нього, за результатом якого слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 14 грудня 2022 року постановлено ухвалу, залишену без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.01.2023, про обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Щодо доводів захисника ОСОБА_6 про відсутність доказів щодо участі підозрюваного у розробці злочинного плану, доведення його до відома іншим особам, то такі посилання спростовуються наданими детективом до клопотання доказами, серед яких протоколи огляду від 12.05.2020-30.07.2020, від 04-12.10.2021 та від 15.06.2020-30.07.2020.
		Доводи захисника про те, що ОСОБА_11  не приймав участі у засіданнях щодо затвердження та внесення змін до Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», слідчий суддя не враховує при ухваленні рішення, оскільки орган досудового розслідування не оспорює правомірність затвердження та дії Положення про порядок роботи з партнерами та агентами за депозитними програмами та програмами кредитування корпоративного бізнесу в АБ «Укргазбанк», затвердженого на засіданні Правління АБ «Укргазбанк» 25.09.2013, а також подальші зміни до нього та розроблені на його виконання внутрішні документи банку, але досліджені у судовому засіданні докази свідчать, що завдяки наявності такої процедури в АБ «Укргазбанк» службові особи банку шляхом зловживання своїм службовим становищем могли використати її з метою розтрати коштів державного банку шляхом укладання та/чи виконання відповідних договорів з агентами/партнерами, що виглядає як цілком законна операція. Такі обставини перевіряються саме під час досудового розслідування і наразі є достатні підстави дійти висновку про можливість вчинення злочину за описаних у повідомленні про підозру обставин.
		Водночас, специфіка та характер корупційного злочину за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає, зокрема, розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яка вчинена в особливо великому розмірі або організованою групою. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, які можна кваліфікувати за зазначеною статтею Кримінального кодексу України. 
		Інші доводи на підтвердження необгрунтованості підозри зводяться до оцінки доказів, однак на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.Разом з цим, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала, азібрані в ході досудового розслідування докази є логічними, послідовними та взаємопов`язаними. 
		Щодо переховування підозрюваного ОСОБА_11 від органів досудового розслідування та оголошення у міжнародний розшук.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Аналіз норм діючого Кримінального процесуального кодексу України щодо оголошення особи у розшук та щодо розгляду та вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування дозволяє зробити висновок, що під час вирішення вказаних питань прокуророві (детективу) необхідно довести, а слідчому судді достатньо встановити, що певна особа оголошена у міжнародний розшук, про що і йдеться у ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України. При цьому, законом не визначено необхідності з`ясовувати питання про перебування особи у міжнародному розшуку.
		Встановлено, що 20.09.2022 ОСОБА_11 виїхав з України та відтоді не повертався, на неодноразові виклики до органу досудового розслідування не з`явився. Так, ОСОБА_11 викликався до органу досудового розслідування для допиту як підозрюваного на 12.10.2022, 19.10.2022, 28.10.2022, 23.11.2022, 16.03.2023 шляхом надіслання повісток на адресу за його місцем реєстрації, проживання та за місцем роботи, у тому числі засобами телефонного зв`язку через месенджер «WhatsApp» на номер телефону, яким користується ОСОБА_11 , та на його адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 Також, повістка про виклик для допиту як підозрюваного на 28.10.2022, 16.03.2023 додатково опубліковувалася на офіційному веб-сайті Національного бюро та на 16.03.2023 - в газеті «Урядовий кур`єр». (т. 1 а.с. 113-132, 134, 135, 136, 137, 138, 139-165, 166-178, 179, 180, 181, 182, 183-185, 186-188, 189-198, 200, 201-202, 203-205, 216-222, 223, 232, 233)
		Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_11 . Також, враховуючи вчинені органом досудового розслідування заходи для вручення ОСОБА_11 повідомлення про підозру, наявні підстави для висновку, що він обізнаний про наявність кримінального провадження стосовно нього. Підозрюваний у своїх клопотаннях детективу посилається на наявність у нього об`єктивних причин, які унеможливлюють його прибуття в Україну, у зв`язку із збройною агресією, масовими обстрілами, проходженням лікування. 
		Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 19.10.2022 підозрюваного ОСОБА_11 оголошено у розшук, у зв`язку із перебуванням його за межами України та неприбуттям на виклики детектива без поважних причин, будучи належним чином повідомленим (т. 1 а.с. 268-270).
		Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_5 від 28.10.2022 ОСОБА_11 оголошено у міжнародний розшук, у зв`язку із перебуванням його за межами України та неприбуттям на неодноразові виклики детектива у період з 06.10.2022 до 28.10.2022 без поважних причин, будучи належним чином повідомленим. (т. 1 а.с. 271-273).
		20.02.2023 детективом Національного бюро ОСОБА_70 направлено запит Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про використання інформаційної системи Інтерполу стосовно ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 283-285)
		Тобто, зазначені обставини на переконання слідчого судді є достатніми для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук у розумінні вимог ст. 281 та ч. 1 ст. 297-1 КПК України.
		Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
		Сторона захисту у судовому засіданні стверджувала, що ОСОБА_11 не ухиляється від слідства та суду, оскільки на законних підставах проживає у Республіці Австрія про що неодноразово повідомлялось детективу.
		На обґрунтування своїх доводів захисник ОСОБА_9 посилалися на те, що 20.09.2022 ОСОБА_11 виїхав в Австрію, де він отримав тимчасовий захист, що підтверджується ID-карткою переміщеної особи, виданою Федеральним управлінням у справі іноземців та надання притулку, строк дії якої продовжено до 04.03.2024, також ОСОБА_11 має зареєстроване місце проживання, а саме: до 01.12.2022 - АДРЕСА_3 , з 01.12.2022 - АДРЕСА_4 . 
		Слідчий суддя такі доводи оцінює критично. Так, згідно витягу з розпорядження № 647 від 19.09.2022 Київської обласної військової адміністрації ОСОБА_11 дозволено виїзд за межі України задля виконання замовлення Вишгородської районної військової адміністрації на строк не більше одного місяця. Як встановленно у судовому засіданні, 20.09.2022 ОСОБА_11 виїхав за кордон, однак у визначені строки не повернувся в Україну. Натомість, 25.10.2022 ОСОБА_11 отримав посвідку на проживання для переміщених осіб, 22.03.2023 продовжено перебування ОСОБА_11 в Республіці Австрія, тобто ці дії вчинені ОСОБА_11 після того, як він був обізнаний про повідомлення про підозру та необхідність прибуття до детектива на 12.10.2022, згідно його листа на електрону пошту детективу від 08.10.2022, що підтверджується матеріалами справи.
		Захисники зазначають, що і ними і підозрюваним неодноразово повідомлялось детектива, прокурора про перебування ОСОБА_71 в Республіці Австрія як засобами електронної пошти так і за допомогою кур`єрської служби DHL. Однак у даному випадку вказані обставини ніким не оспорюються.
		Також, сторона захисту зазначає, що в органу досудового розслідування відсутні підстави оголошувати ОСОБА_11 у розшук, оскільки його не було належним чином повідомлено про виклик до слідчого, а саме в порядку передбаченому ч.7 ст. 135 КПК України. 
		Однак, досліджені матеріали справи містять лише докази про тимчасову реєстрацію ОСОБА_11 у Республіці Австрія, тому слідчий суддя вважає, що твердження сторони захисту про проживання підозрюваного за кордоном, в розумінні ч. 7 ст. 135 КПК України, є передчасними, отже застосування детективом цієї норми при направленні повісток про виклик ОСОБА_11 були відсутні.
		Разом з цим, слідчий суддя вважає слушними доводи детектива та прокурора, що ОСОБА_11 наразі зареєстрований в Україні, за адресою АДРЕСА_1 , має місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , є військовозобов`язаним та не знятий з військового обліку. Також, відсутні відомості про оформлення виїзду на постійне проживання за кордон.
		Обгрунтовуючи наявність поважних причин неприбуття підозрюваного на виклик детектива, захисники посилаються на триваючу процедуру отримання притулку ОСОБА_11 у Республіці Австрія, у межах якої йому обмежено виїзд в Україну та останнім зданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, на підвердження чого надано, зокрема, копію посвідки на проживання, виданої ОСОБА_11 у відповідності до § 51 Закону про надання притулку 2005 року, та копію підтвердження гарантій від 28.10.2022.
		Однак звертаю увагу, що відповідно до, наданої до письмових заперечень роздруківки інформації з веб-сайту Федерального управління у справах інтеграції та біженства, до компетенції Федерального відомства належить видача карток і документів для іноземців, які слід розрізняти між картками та документами, що видаються під час процедури надання притулку, а саме: процедурну картку (зелену картку), видача якої на шукача притулку поширює територіальні обмеження, тобто він не має право покидати відповідний район, або посвідку про проживання (білу картку), яка підтверджує, що шукач притулку має право на проживання на час процедури надання притулку. Отже, надана стороною захисту посвідка на проживання, видана ОСОБА_11 у відповідності до § 51 Закону про надання притулку 2005 року, не встановлює будь-яких обмежень щодо пересування особи. (т.12 а.с. 74-77)
		Щодо підтвердження гарантій від 28.10.2022 слід зазначити, що цим документом передбачено таке: документи або носії інформації (предмети) забезпечені гарантіями в контексті § 39 Закону про процедури, та передані до Федерального відомства у справах іноземців і надання притулку одночасно з представленням іноземця. Якщо іноземець не з`являвся, документи в найкоротші терміни були передані до цього відомства, а саме, враховуючи відповідну відмітку: документи або носій інформації (предмет) добровільно передані бо пред`явлені іноземцем/шукачем притулку. Однак, у наданій копії документу відсутнє посилання на те, що саме документи чи носій інформації і чи добровільно переданий чи пред`явлений ОСОБА_11 , а також не заповнені реквізити "затверджуюча особа" та "протокол передачі на зберігання під гарантії вручено зацікавленій особі". (т. 12 а.с. 69-73)
		На переконання слідчого судді досліджені докази не підтверджують доводи захисту щодо поважності причин неприбуття підозрюваного на виклик детектива.
		Захисниками наведено також інші доводи, які не потребують детального аналізу слідчим суддею, оскільки, з урахуванням встановлених обставин та вимог кримінального процесуального закону, не мають вирішального значення при вирішення питання про спеціальне досудове розслідування.
		При цьому слідчий суддя керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
		З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_11 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, існують достатні докази для підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 України, щодо яких Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено спеціальне досудове розслідування, а також те, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива належить задовольнити.
		Керуючись ст. 2, 7, 297-1 - 297-4, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
		 
		постановив:
		 
		Клопотання задовольнити.
		Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000143 від 20.02.2019 стосовно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...