Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 588/1072/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 09.05.2023. Зареєстровано: 09.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2023.
Дата набрання законної сили: 04.12.2023
Результат оскарження 04.12.2023 Апеляційний суд Сумської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/588/27/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022202520000086

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 588/1072/22
		№ провадження 1-кп/588/27/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		09.05.2023 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спеціального судового провадження (in absentia) в залі суду у м.Тростянці кримінальне провадження № 42022202520000086 від 19.03.2022 відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ташкирмень Лаішевського району Республіки Татарстан, громадянина Російської Федерації, військовослужбовця збройних сил РФ (особистий номер НОМЕР_1 ), молодшого сержанта, який обіймає посаду командира танку 1-го танкового взводу 5-ї танкової роти НОМЕР_2 го танкового батальйону НОМЕР_3 гвардійського танкового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_4 ) 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Рибна Слобода Рибно-Слобідського району Республіки Татарстан, громадянина Російської Федерації, військовослужбовця збройних сил Російської Федерації (особистий номер УК-843437), рядового, який обіймає посаду навідника-оператора танку 1-го танкового взводу 5-ї танкової роти НОМЕР_5 танкового батальйону НОМЕР_3 гвардійського танкового полку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_4 ) 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , 
		обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 438 КК України,
		за участі учасників судового провадження:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 , 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_9 ,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		З 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру між незалежною суверенною державою Україна та Російською Федерацією, яка є членом Організації Об`єднаних Націй, і відповідно її Статуту зобов`язалась утримуватись у своїх міжнародних відносинах від погроз силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй. 
		Представниками влади і збройних сил Російської Федерації, всупереч міжнародному правопорядку, з нехтуванням державного суверенітету України, з 20.02.2014 розпочато збройне вторгнення її регулярних військ на територію України з метою зміни меж території та державного кордону України, у результаті указаних протиправних дій Російською федерацією було тимчасово окуповано АР Крим, м. Севастополь, частини Донецької і Луганської областей України, де створені окупаційні адміністрації Російської Федерації.
		Окупація указаних територій не принесла бажаних результатів, а тому представниками влади і збройних сил Російської Федерації вирішено перейти до наступного етапу збройної агресії проти України, а саме до повномасштабного вторгнення на територію України із застосуванням збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації.
		24.02.2022 о 5 годині президент Російської Федерації оголосив своє рішення про початок «спеціальної воєнної операції в Україні». Цього ж дня збройними силами Російської Федерації здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об`єктам, підрозділи Збройних сил та інших військових формувань РФ здійснили широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна, перетнувши російсько-український кордон, здійснивши наступ, у тому числі на території Сумської області. 
		Значна кількість військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації пересувалися територією Сумської області як в напрямку міста Києва, так і у зворотному  у бік російсько-українського кордону, у тому числі через місто Тростянець Охтирського району Сумської області та територію Охтирського району Сумської області.
		Військовослужбовець збройних сил Російської Федерації (особистий номер УК-591231), молодший сержант ОСОБА_8 , будучи командиром танку Т72Б3сДЗ, бортовий номер № НОМЕР_6 , НОМЕР_3 танкового взводу 5-ї танкової роти НОМЕР_5 танкового батальйону НОМЕР_3 гвардійського танкового полку " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (військова частина НОМЕР_4 ) 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії збройних сил Російської Федерації близько 14 години 24.02.2022 разом з очолюваним ним екіпажем вказаного танку, до якого входили механік-водій ОСОБА_10 та навідник-оператор ОСОБА_6 перетнув державний кордон України на невстановленій ділянці кордону в межах Сумської області зі сторони Російської Федерації прибув на територію міста Тростянець Охтирського району Сумської області.
		Військовослужбовці підрозділів збройних сил Російської Федерації та інших військових формувань указаної держави-агресора з 24.02.2022 вели бойові дії у місті Тростянець Охтирського району Сумської області.
		Близько 17 год. 45 хв. 18.03.2022 року командир танку Т72Б3сДЗ бортовий номер № НОМЕР_6 молодший сержант ОСОБА_8 , перебуваючи у складі екіпажу танку, знаходячись на місці за координатами (50.4765005,34.923044 (50?2833.6»N 34?5523.0»Е)) на прилеглій парковій території навпроти будівель КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, що розташована по вулиці Нескучанська, 7 у місті Тростянець Охтирського району Сумської області, беручи участь у бойових діях, здійснюючи блокування міста Тростянець, шляхом бойового застосування зазначеного вище танку, усвідомлюючи обставини існування міжнародного збройного конфлікту на території України та діючи в його умовах умисно, протиправно, всупереч законам і звичаям війни, визнаним міжнародними договорами, за попередньою змовою з навідником-оператором ОСОБА_6 , який входив до складу екіпажу танку, з неустановленого мотиву та мети, віддав бойовий наказ навіднику  оператору ОСОБА_6 на здійснення нападу на цивільний об`єкт, який не є військовою ціллю, шляхом обстрілу прямою наводкою будівлі стаціонарного корпусу указаного Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька міська лікарня» одним пострілом осколково-фугасного снаряду із 125-мм танкової гармати, який був виконаний навідником-оператором ОСОБА_6 .
		В результаті указаного пострілу з танкової гармати було пошкоджено стіну стаціонарного корпусу, сходовий проліт між другим та третім поверхом КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, у якій на той час перебували пацієнти та персонал зазначеної лікарні та яка не використовувалась для будь-яких військових цілей.
		Майнова шкода, завдана КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради пошкодженням будівлі стаціонару внаслідок здійсненого пострілу танкової гармати, становить 140 214 грн. 00 коп.
		2.Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винними у вчиненні якого визнаються обвинувачені та зміст законів і звичаїв війни, визнаних міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які були порушені обвинуваченими 
		2.1.За встановлених обставин діяння ОСОБА_8 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за частиною 2 статті 28 КК України, частиною 1 статті 438 КК України, тобто як «інше порушення законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинене за попередньою змовою групою осіб». 
		Стаття 438 КК України є бланкетною нормою, у кожному конкретному випадку потребує звернення до правил та звичаїв ведення війни, які повинні містити посилання на норми, статті і правила конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об`єктивної сторони злочину, передбаченого цією статтею КК України.
		З оглядуна те,що Україноюне ратифіковані положенняРимського статутуМКС,для обґрунтуванняознак об`єктивноїсторони злочину,передбаченого статтею438КК України,потрібно звертатисядо Женевськихконвенцій від12серпня 1949року таДодаткових протоколівдо них. Джерелами міжнародного гуманітарного права є також Гаазькі конвенції, які забороняють та обмежують засоби ведення війни, а також звичаєві норми міжнародного гуманітарного права.
		2.2. Закони і звичаї війни, визнані міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які були порушені обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_6 та зміст зобов`язань України під час збройного конфлікту за міжнародними договорами:
		Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.
		IVГаазька Конвенціяпро закониі звичаївійни насуходолі та прийнятевідповідно донеї Положення прозакони ізвичаї війнина суходолівід 18.10.1907,які єчинними дляУкраїни з24.08.1991року, передбачаєзаборону будь-якимспособом атакуватичи бомбардуватинезахищені міста,селища,житлові будинкичи споруди(стаття25Положення);при облогахі бомбардуванняхповинні бутивжиті всінеобхідні заходидля того,щоб уберегти,наскільки цеможливо,будівлі,призначені дляцілей релігії,мистецтва,науки чиблагодійності,історичні пам`ятки,госпіталі тамісця,де зібраніхворі іпоранені,за умови,що вонине використовуютьсяв цейчас длявійськових цілей. До обов`язків тих, хто знаходиться під облогою, належить позначення наявності таких будівель або місць відмітними та видимими знаками, які повідомляються супротивнику заздалегідь (стаття 27 Положення).
		03січня 1955року дляУкраїни набраличинності положення Женевськоїконвенції прополіпшення доліпоранених іхворих удіючих арміяхта Женевськоїконвенції про захистцивільного населенняпід часвійни від12.08.1949року. Додаткові протоколи (І та ІІ) до Женевських конвенцій про захист жертв війни від 08.06.1977 року набули чинності для України 25.07.1990 року. 
		Статтею 51 Додаткового протоколу І від 08.06.1977 року передбачено, що цивільні об`єкти (об`єкти, які через свій характер, розміщення, призначення або використання не вносять ефективний вклад у воєнні дії) не повинні бути об`єктом нападу. 
		Статтями 16, 18, 19 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року установлено, що:
		Поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.
		Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, інвалідам та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об`єктом нападу, натомість вони завжди користуються повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом.
		Цивільні лікарні позначаються емблемою, передбаченою в статті 38Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях від 12 серпня 1949 року, але тільки якщо на це є дозвіл держави.
		Сторони конфлікту намагаються, наскільки на це дозволяють воєнні фактори, які необхідно брати до уваги, уживати необхідних заходів для того, щоб зробити розпізнавальні емблеми, якими позначаються цивільні лікарні, чітко помітними сухопутним, повітряним та морським силам супротивника для усунення можливості будь-якої ворожої дії.
		Захист, на який мають право цивільні лікарні, не може припинитися, якщо вони використовуються, крім виконання гуманітарних обов`язків, для вчинення дій, шкідливих для супротивника. Захист, однак, може бути припинено лише після відповідного попередження, у якому в усіх відповідних випадках установлено обґрунтований строк, і після того, як таке попередження залишилося без уваги.
		Те, що в цих лікарнях лікуються поранені та хворі із числа особового складу збройних сил, або наявність стрілецької зброї та боєприпасів, вилучених у таких комбатантів, але ще не зданих відповідним службам, не вважається діями, шкідливими для супротивника.
		Кожна Висока Договірна Сторона зобов`язана розшукувати осіб, обвинувачуваних у тому, що вони вчинили або віддали наказ вчинити серйозні порушення Конвенції, та незалежно від їхнього громадянства віддавати їх до свого суду (стаття 49 Женевської конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, стаття 146 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року).
		3.Позиція сторони захисту 
		Захисники обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 адвокати 
		ОСОБА_7 та ОСОБА_9 просили ухвалити виправдувальний вирок у зв`язку із недоведенням стороною обвинувачення поза розумним сумнівом того, що кримінальне правопорушення за обставин викладених в обвинувальному акті вчинено саме обвинуваченими. Захисники, не оспорюючи того, що подія кримінального порушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, доведена, вказували на відсутність доказів того, що до складу екіпажу танку, з якого здійснювався постріл, входили обвинувачені, і що саме ОСОБА_8 віддав відповідний наказ саме ОСОБА_6 , і що саме останній його здійснив. Допитані свідки сторони обвинувачення вказували, що біля лікарні в той період було декілька танків, обличчя військових свідки, які перебували у лікарні на момент обстрілу не бачили, деякі надавали суперечливі пояснення. Обвинувачення пред`явлене ОСОБА_8 та ОСОБА_11 ґрунтується на тому, що у танку, що був виявлений біля будівлі лікарні знайдені документи з даними про склад екіпажу, до якого входили ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Проте на думку сторони захисту цього недостатньо для висновку про те, що діяння, викладене у пред`явленому обвинувачення вчинено цими особами, указаними у виявлених документах. 
		4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин пред`явленого обвинувачення, мотиви суду
		4.1. Достовірність наведених нижче фактів не є предметом спору між стороною обвинувачення та стороною захисту у цьому кримінальному провадженні. Суд визнає ці факти доведеними поза розумним сумнівом. 
		4.1.1. У період,який стосуєтьсяпред`явленого обвинувачення, молодшийсержант  ОСОБА_8 (особистийномер УК-591237)був командиром танку,а рядовий ОСОБА_6  (особистийномер УК-843437)- навідникомоператором танку Т72Б3сДЗбортовий номер752.Указані військовослужбовціє громадянамиРФ,перебували ускладі 1-готанкового взводу5-їтанкової роти НОМЕР_5 танкового батальйону НОМЕР_3 гвардійського танковогополку « ІНФОРМАЦІЯ_2 »(військовачастина НОМЕР_4 ,Калининец Московськоїобласті)2-їгвардійської Таманськоїмотострілецької дивізії.У період,який стосуєтьсяпред`явленого обвинувачення, танк Т72Б3сДЗбортовий номер752перебував по АДРЕСА_3 . 
		Указані обставини судом установлено на підставі таких письмових та речових доказів сторони обвинувачення досліджених судом. 
		Так, за даними НОМЕР_7 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України та Схеми переміщення (збройного вторгнення) російських збройних формувань в межах Сумського та Охтирського районів Сумської області установлено, що державний кордон України різні формування збройних сил Російської Федерації, у тому числі 1-й гвардійський танковий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (військова частина НОМЕР_4 , Калининец Московської області), у напрямку міста Тростянець перетнули приблизно о 06 год. 00 хв. 24 лютого 2022 року, до міста Тростянець прибули приблизно о 14 год 00 хв. (том 2, а.с.23-28).
		З протоколу огляду танку від 06.04.2022 року установлено, що на ділянці біля будинку АДРЕСА_4 за координатами НОМЕР_8 ) на ґрунтовому покритті вздовж АДРЕСА_3 перебуває танк збройних сил РФ, зовні схожий на Т72Б3, гармата танку спрямована вперед вздовж корпусу, на лобовій броні жовтою фарбою намальована цифра «9». Командирський люк танку відкритий та піднятий вгору, явних пошкоджень, крім бризговика лівої гусениці не виявлено. У внутрішньому відсіку танку виявлено та вилучено Журнал № 0063 «Именной список военнослужащих командира 752 танка».
		У правій частині башти, де знаходиться місце командира танку, виявлено та вилучено шкіряне портмоне, в якому знаходились: 1) паспорт громадянина РФ № НОМЕР_9 , виданий 06.06.2019 на ім`я « ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 2) Військовий квиток військовослужбовця серії НОМЕР_10 , виданий воєнним комісаріатом Лаішевського району Республіки Татарстан 02.07.2019 року на ім`я « ОСОБА_12 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , до задньої обкладинки якого ниткою чорного кольору пришитий металевий жетон з тисненням «ВС РОССИИ УК-591231»;3) аркуш паперу з назвою «Алгоритм действий механика водителя по тревоге»; 4) Удостоверение механика-водителя Вооруженніх Сил Российской Федерации, серии АА № 003593, видане 13.11.2019 на ім`я « ОСОБА_12 ; 4) Удостоверение старшего машины № 37/4/1373, видане 13.04.2021 на ім`я « ОСОБА_12 ; 5) Карточка учета доз облучения, Карточка телесного осмотра ефрейтора ОСОБА_12 ; 6) Свидетельство Министерства Обороны Российской Федерации серии АА № 003593, видане 11.11.2019 на ім`я « ОСОБА_12 ; 7) Сертификат «Профилактическая вакцинация коронавирусной инфекции, вызываемой вирусом SARS-CoV-2, виданый ГБУЗ МО «Наро-Фоминская областная больница» на ім`я « ОСОБА_12 »; 8) Брошюра «Банк сильных людей», Аркуш паперу з написом «Ваш секретный код» з цифрами 4517, Аркуш паперу «Подтверждение о выпуске банковской карты ПАО «Промсвязьбанк», три пластикові банківські карти на ім`я « ОСОБА_13 » «Сбербанк» з номером НОМЕР_11 , «ВТБ» з номером НОМЕР_12 , «ПСБ» з номером НОМЕР_13 (том 1 а.с.123-127). 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 17.05.2022 слідчим за участі свідка ОСОБА_14 оглянуто ділянку місцевості по вул.Нескучанська у місті Тростянець за координатами відповідно до даних застосунку «Geocam Free» 50?2833.6»N 34?5523.0»Е. Свідок в ході огляду вказав на цій ділянці на місце, де він 18 березня 2022 року приблизно о 17.00-18.00 бачив один танк, який направив гармату на лікарню та зробив один постріл (том 2, а.с.47-48).
		Оригінали вилучених у танку документів на ім`я обвинуваченого ОСОБА_8 , які визнані речовими доказами, були надані прокурором для огляду в ході судового розгляду за участі сторони захисту. З оглянутих документів судом установлено, що у військовому квитку на ім`я обвинуваченого ОСОБА_8 серії НОМЕР_10 зазначено про проходження ним військової служби з листопада 2019 року на посаді старшого механіка-водія у військовій частині НОМЕР_14 , а з 02.04.2021 йому присвоєно військове звання молодший сержант, призначено на посаду командира танка військової частини НОМЕР_4 , є запис про отримання жетону з особистим номером УК-591231 (том 1, а.с.140-147). Документ з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », виданий обвинуваченому ОСОБА_8 13.04.2021 року містить запис про військову частину - НОМЕР_4 (том 1, а.с.151). 
		В оригіналі документу під назвою «Удостоверение механика-водителя АДРЕСА_5 , серии АА № 003593» на ім`я обвинуваченого ОСОБА_8 є запис про проходження з 29.07.2019 по 11.11.2019 підготовки за військово-обліковою спеціальністю «механік-водій», допуск до керування Т-72 (том 1, а.с.148). В оригіналі документу «Свидетельство Министерства Обороны Российской Федерации серии АА № 003593» на ім`я обвинуваченого ОСОБА_8 указано про проходження ним з 20 липня 2019 по 11 листопада 2019 року навчання у навчальному центрі підготовки молодших спеціалістів танкових військ (том 1, а.с.149). 
		З протоколу огляду від 14.09.2022 року, проведеного слідчим за участі військовослужбовця Збройних Сил України майора ОСОБА_15 , який пройшов у 2019 році підготовку за програмою «Поглибленої фахової підготовки спеціалістів танкових підрозділів», судом установлено, що на фото № 3 та № 4 протоколу огляду танку від 06.04.2022 року зображений танк Т72Б3сДЗ, оскільки на башті міститься захисний щиток, який установлюється лише на танках Т-72, траки установлені на танку характерні для Т72Б3 та Т-90, постіль зенітного кулемета розташована так, що нею потрібно управляти вручну, а не з башти, що не характерно для Т-80 та Т-90 (том 1, а.с.158-168).
		4.1.2. Стороною обвинувачення доведено, та не оспорюється стороною захисту, що близько 17 год. 45 хв. 18 березня 2022 року, у період ведення з 24.02.2022 підрозділами збройних сил Російської Федерації та інших військових формувань указаної держави-агресора бойових дій у місті Тростянець Охтирського району Сумської області, був здійснення напад на цивільний об`єкт - КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, що розташоване по вулиці Нескучанська, 7 у місті Тростянець Охтирського району Сумської області, шляхом обстрілу прямою наводкою будівлі стаціонарного корпусу указаного медичного закладу одним пострілом осколково-фугасного снаряду із 125-мм танкової гармати танку Т72Б3, у результаті якого закладу заподіяно 140 214 грн. 00 коп. матеріальної шкоди.
		Так, з протоколу огляду території та адміністративних будівель КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради від 13.04.2022, який проведено за участі спеціалістів вибухотехнічної служби ГУНП в Сумській області, співробітників Науково-дослідного центру ракетних військ і артилерії судом установлено, що при огляді переходу, що з`єднує лікарню з іншими будівлями, на сходах з першого на другий поверх, виявлено пошкодження стіни будівлі стаціонару. Характер пошкоджень та напрямок руху елементів, які здійснювали дані пошкодження, за поясненнями спеціаліста, дає можливість зробити висновок , що всі постріли здійснювались по будівлі у напрямку з півночі на південь, з боку вулиці Нескучанської у місті Тростянець. В ході огляду був здійснений вихід на кришу переходу, який з`єднує будівлі лікарні, оглядом переходу між будівлями виявлено уламки від головної частини боєприпасів та інші уламки він невідомого боєприпасу, яким завдано руйнування у стіні будівлі, які вилучені і поміщені у сейф-пакет №1247602 (фото № 36-40) (том 1, а.с.174-240).
		Свідкисторони обвинувачення- працівникиКНП «Тростянецькаміська лікарня»водій ОСОБА_14 ,завідуюча акушерським відділенням ОСОБА_16 ,масажист ОСОБА_17 ,лікар-анестезіолог ОСОБА_18 ,медичні сестри  ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 суду підтвердили, що після 17 години 18 березня 2022 року, перебуваючи у будівлі стаціонару лікарні на різних поверхах під час виконання своїх обов`язків, вони почули сильний гул. За свідченнями ОСОБА_14 це був звук дизельного двигуна. Потім свідки через вікна будівлі побачили, що до лікарні наближається танк, який заїхав через територію стоянки, а потім поїхав по деревах на території дендропарку і доїхав до загородження території лікарні, після чого повернув дуло гармати на будівлю, у подальшому майже одразу свідки почули гучний звук пострілу. Танк під`їдав до лікарні на відстань 150-300 метрів.
		Обставини, які повідомив свідок ОСОБА_14 в ході допиту в суді узгоджуються з даними установленими в ході слідчого експерименту за його участі. З протоколу слідчого експерименту від 14.09.2022 та відеозапису цієї слідчої дії, яка проведена з метою установлення місця з якого вів вогонь танк, який бачив ОСОБА_14 , судом установлено, що указаний свідок у приміщенні лікарні вказав на місце на другому поверсі пологового відділення будівлі стаціонару біля сходів, де він через вікно побачив, як до лікарні наближається танк. ОСОБА_14 всім сказав спускатись до підвалу. Також свідок в ході слідчої дії вказав на місце біля центрального входу до будівлі стаціонару на першому поверсі, де він побачив як танк, стоячи на газоні перед лікарнею, почав повертати башту та в цей момент побіг до підвалу. Дійшовши до середини сходів, свідок почув постріл та влучання у будівлю лікарні. В ході слідчої дії свідок ОСОБА_14 вказав на місце, на якому спочатку був танк, в момент, коли свідок його побачив вперше, а потім ОСОБА_14 вказав на місце з координатами 50?2833.6»N 34?5523.0»Е, до якого під`їхав танк і з якого був здійснений постріл по лікарні (том 2, а.с.49-51).
		Інші свідкисторони обвинуваченнямедичний директорлікарні ОСОБА_24 ,завідувач хірургічноговідділення  ОСОБА_25 ,фахівець зпитань цивільногозахисту  ОСОБА_26 , молодшамедична сестра  ОСОБА_27 , машиніст насосної установки ОСОБА_28 , лаборант ОСОБА_29 , та ОСОБА_30 , яка перебувала у пологовому відділенні лікарні у зв`язку із вагітністю, також підтвердили, що 18 березня 2022 року у післяобідній час під час перебування у будівлі стаціонару вони почули заклики інших працівників лікарні спускатись у підвал, оскільки до лікарні під`їжджає танк. Указані свідки, які самі не бачили танку, підтвердили, що вони чули у цей момент гучний звук пострілу. 
		Свідок сторониобвинувачення ОСОБА_31   повідомила під час допиту, що проживає у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_4 , який розташований напроти Тростянецької міської лікарні. 18 березня 2022 року у період з 17 год 30 хв. до 18 год. 00 хв., коли ще не було темно, тільки сіріло, свідок була вдома і почула спочатку гул техніки. Виглянувши у вікно квартири на третьому поверсі, через яке ОСОБА_32 було гарно видно, вона побачила, що під`їхала БМП, з якої вилізли близько 10 осіб у військовій формі з червоними пов`язками на руці. Потім приблизно через 10 хв під`їхав танк великого розміру, на ньому була цифра «9», звук від нього був дуже гучним, до цього дня військова техніка не під`їжджала в цю частину міста. Коли танк зупинився свідок побачила, що з нього вийшли троє військових, у яких була трішки інша форма. Деякі військові обходили територію біля будинку, потім вони між собою про щось спілкувались, після чого сіли у БМП і танк та поїхали у бік лікарні через горіхові дерева, зваливши загородження, що ОСОБА_33 бачила з балкону квартири. Після цього свідок почула дуже гучний звук від пострілу. Якщо стояти обличчям до будівлі стаціонару, постріл був здійснений з танка у праву частину. 
		Всі указані свідки сторони обвинувачення підтвердили, що 18 березня 2022 року вони чули звук одного пострілу, до цього приміщення лікарні не мало пошкоджень, за незначний час до цього був проведений капітальний ремонт будівлі стаціонару, що також узгоджується з протоколом огляду від 15.09.2022 (том 1, а.с.241-252) . З початку окупації 24 лютого 2022 року міста Тростянець підрозділами збройних сил Російської Федерації, розміщення у місті блокпостів, ведення на його території бойових дій і до 18 березня 2022 року обстрілів лікарні з військової техніки не було. 
		Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_34 суду показали, що після того як танк почав під`їжджати до лікарні, вони швидко почали спускатись у підвальне приміщення разом з іншими працівниками лікарні, пацієнтами, які могли спуститись, вагітними жінками та породіллями, де вони провели декілька годин до пізнього вечора. Одразу після пострілу було чутно шум води, якою затопило лікарню, оскільки було пошкоджено трубу опалення, після пострілу з танку 18.03.2022 система опалення в лікарні вже не функціонувала, не було циркуляції, можливостей відновити пошкодження труб не було. 
		Висновком комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 20.09.2022 №12418/12419/20850-20866 підтверджується, що з військової точки зору 18.03.2022 року близько 17 год 45 хв. обстріл будівлі КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради був здійснений вогнем з місця 50?2833.6»N 34?5523.0»Е одним пострілом осколково-фугасного снаряду із 125-мм танкової гармати екіпажем танку Т-72Б3 баштовий № 752. У результаті обстрілу пошкоджено стіну стаціонарного корпусу, сходовий проліт між другим та третіми поверхами. Спостерігається пошкодження цегляної кладки понизу стіни сходового маршу, тріщина у суміжній стіні та відпадання штукатурки в місці ушкодження. Назовні також спостерігається пошкодження цегляної кладки у вигляді отвору та поруч з цим місцем пошкоджено уламками покрівлю. Ширина пошкодженої частини становить 5-6 цеглин, висота 6-8 цеглин, ушкодження становить незначну частину стіни. Технічний стан об`єктів КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради після здійсненого пострілу 18.03.2022 є задовільним, не відноситься до аварійних, подальша експлуатація можлива. Вартість відновлювально-ремонтних робіт для усунення пошкодження становить 140214 грн 00 коп. (том 2, а.с.59-95).
		4.1.3 Стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом всі елементи суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 КК України, яке ставиться у вину обвинуваченим за обставин викладених в обвинувальному акті. 
		4.1.3.1 Суд вважає доведеним, що саме обвинувачені були співвиконавцями нападу на цивільний об`єкт, який вони вчинили за попередньою змовою.
		Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (частина 2 статті 28 КК України).
		Учасники вчинення злочину такою групою діють якспіввиконавці.
		Домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій  поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.
		Свідок ОСОБА_31 під час допиту в суді зазначила, що 18 березня 2022 року у період з 17 год 30 хв до 18 год 00 хв вона була вдома у квартирі будинку по АДРЕСА_4 , який розташований напроти Тростянецької міської лікарні. В цей час вона у вікно квартири на третьому поверсі протягом 10-15 хвилин спостерігала за військовими Російської Федерації, що приїхали до будинку на БМП у кількості до 10 осіб, а також за танком, який під`їхав пізніше, і з якого вийшло троє. Вони про щось деякий час між собою розмовляли і оглядали територію навколо будинку. ОСОБА_33 стверджувала, що на вулиці було ще видно, у неї було достатньо часу з вікна роздивитись зовнішність двох військових з танку, які стояли обличчям до вікон, яку вона добре запам`ятала. ОСОБА_33 зазначила, що один військовий з екіпажу танку був більш високий, худорлявий, із світлим кольором волосся, а інший - невеликого зросту «не руської» зовнішності, схожий на бурята, мав родимку на обличчі. Після того як танк поїхав у бік лікарні через горіхові дерева, зваливши загородження, свідок ОСОБА_33 почула дуже гучний звук від пострілу. 
		ОСОБА_33 підтвердила в ході допиту, що під час досудового розслідування їй були пред`явлені для впізнання фотографії, серед яких вона впізнала двох указаних військових з танку, що під`їжджав 18 березня 2022 року.
		Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 18.05.2022 року за участі свідка ОСОБА_35 вона впізнала за сукупністю рис обличчя на фотознімках обвинуваченого ОСОБА_8 (фотозображення використовувалось з виявленого в ході огляду танку його паспорту громадянина Російської Федерації). ОСОБА_33 заявила, що впізнала його як особу, якого вона бачила 18.03.2022, що виходив з танку, підходив до осіб з БМП, потім знову повернувся у танк, що потім стояв увечері 22.03.2022 біля під`їзду (том 2, а.с.53-54).
		За змістом протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 18.05.2022 року за участі свідка ОСОБА_35 остання впізнала за рисами та формою обличчя, родимкою нижче кута губ та темним волоссям, обвинуваченого ОСОБА_6 як особу, яку вона у період з 18 по 25 березня 2022 року бачила декілька разів разом з іншими військовослужбовцям на подвір`ї будинку по АДРЕСА_4 (фотозображення ОСОБА_6 отримано з картки з паспортної системи Російської Федерації) (том 2, а.с.29-46, 55-58).
		Перебування обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у складі екіпажу танку Т72Б3сДЗ, бортовий номер НОМЕР_6 , підтверджується Журналом № 0063 з назвою російською мовою «Именной список военнослужащих командира 752 танка», який був виявлений в ході огляду танку на підлозі внутрішнього відсіку (том 1, а.с.123, 132-133). В оригіналі указаного Журналу, який оглядався з учасниками провадження в ході судового розгляду, зазначено у складі екіпажу ОСОБА_8 як командира танку, а ОСОБА_6 як навідника-оператора, вказані їх дати народження, відомості про освіту, місце та час призову на військову службу, відомості про батьків, які узгоджуються з карткою з паспортної системи Російської федерації отриманої стосовно ОСОБА_6 .
		Показаннями свідка ОСОБА_35 підтверджується, що танк Т72Б3сДЗ, бортовий номер № НОМЕР_6 , в якому були виявлені Журнал з переліком військовослужбовців екіпажу та особисті документи ОСОБА_8 , вона бачила 18.03.2022, і який вона ідентифікувала за цифрою «9» на броні, що узгоджується з фототаблицею до протоколу огляду танку (том 1, а.с.127). Також свідок ОСОБА_33 підтвердила, що через декілька днів указаний танк стояв біля ретранслятора по вул.Нескучанській поряд з будинком свідка. Військові рф його бросили, коли тікали з міста Тростянець. Потім цей танк забрали військові Збройних Сил України. Інший танк, який був меншого розміру, ніж той, що вона бачила 18.03.2022, і який також у період з 18 по 25 березня 2022 року був в районі лікарні, був знищений і стояв біля гаражів. 
		Показання свідка ОСОБА_35 є логічними, послідовними, детальними, не містять протиріч з показаннями інших допитаних свідків та досліджених судом доказів сторони обвинувачення.
		Також суд враховує дані висновку комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 20.09.2022 № 12418/12419/20850-20866, в мотивувальній частині якого зазначено, що з військової точки зору можливим зразком бойової броньованої техніки - танка, який свідок ОСОБА_33 спостерігала приблизно о 17 год. 30 хв. міг бути і танк Т-72, який оснащений чотиритактним дизельним двигуном. Також суд враховує, що у документі під назвою «Удостоверение механика-водителя Вооруженных Сил Российской Федерации, серии АА №003593» на ім`я обвинуваченого ОСОБА_8 є запис про допуск його до керування саме Т-72. 
		Інші допитані свідки, які перебували у момент пострілу у приміщенні будівлі стаціонару лікарні, зовнішність військових з екіпажу танку не бачили, але свідок ОСОБА_20 також як і ОСОБА_33 , вказувала на кількісний склад екіпажу, стверджуючи в ході допиту, що бачила як перед пострілом з танку вилізло троє військових, рис зовнішності не може описати, вона злякалась і побігла, коли танк почав повертати гармату на будівлю. Свідок ОСОБА_23 зазначила, що коли танк під`їжджав до будівлі, до здійснення пострілу з танку визирнуло двоє, потім вони опустились назад всередину, обличчя не бачила.
		Свідок ОСОБА_22 , як і свідок ОСОБА_33 , зазначила, що спочатку в район лікарні 18.03.2022 під`їхала броньована машина, а потім через деякий час під`їхав танк, з якого був здійснений постріл в будівлю стаціонару, що вказує на правдивість обставин в цілому, які повідомляла ОСОБА_36 .
		Суттєвих протиріч у показаннях свідків судом не установлено, відсутні підстави для відхилення показань свідка сторони обвинувачення ОСОБА_35 , які є належними доказами, узгоджуються і доповнюються показаннями інших свідків, протоколом огляду танку та вилученими у ньому оригіналами документів, протоколом огляду місця події за участі свідка ОСОБА_14 , протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14 , протоколом огляду від 14.09.2022 року, проведеного слідчим за участі військовослужбовця Збройних Сил України майора ОСОБА_15 .
		Вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення за попередньою домовленістю підтверджується показаннями свідка ОСОБА_35 , яка зазначила, що перед тим як танк поїхав у бік лікарні і здійснив постріл, військовослужбовці з його екіпажу розмовляли між собою та з іншими військовослужбовцями з БПМ протягом 10-15 хвилин, після чого військові з екіпажу танку, серед яких були ОСОБА_8 та ОСОБА_6 повернулись у танк і поїхали до лікарні. 
		Ураховуючи зміст вилучених в ході огляду танку оригіналів документів ОСОБА_8 мав статус командира танку Т-72 та вище військове звання, ніж ОСОБА_6 , який виходячи з його посади оператора - навідника мав підпорядковуватись наказам ОСОБА_8 . Також суд враховує дані висновку комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 20.09.2022 № 12418/12419/20850-20866 стосовно характеристик танку Т-72Б3, складу та розміщення його екіпажу, відповідно до якого екіпаж складається з трьох осіб - командира, навідника, механіка водія. Місце командира праворуч від гармати, а навідника ліворуч. Механік-водій розміщений окремо попереду, посередині відділення управління. 
		З огляду на викладене та те, що військові статути, якими керуються військовослужбовці під час виконання обов`язків, засновані на принципах єдиноначальності та управління підлеглими наказами командира певного рівня, суд дійшов висновку, що обвинувачений молодший сержант ОСОБА_8 як командир танку віддав бойовий наказ навіднику  оператору ОСОБА_6 на здійснення нападу на цивільний об`єкт, який не є військовою ціллю, шляхом обстрілу прямою наводкою будівлі стаціонарного корпусу указаного Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька міська лікарня» одним пострілом осколково-фугасного снаряду із 125-мм танкової гармати, який був виконаний навідником-оператором ОСОБА_6 .
		Сукупність доказів сторони обвинувачення, які судом визнаються належними, допустимими, достовірним, є достатньою для висновку про вчинення указаних умисних протиправних дій саме обвинуваченими, які діяли з єдиним умислом, спрямованим на досягнення спільної злочинної мети. Захисники обвинувачених не навели конкретних та суттєвих протиріч в доказах сторони обвинувачення та підстав для їх відхилення судом, у тому числі показань свідка ОСОБА_35 , а тому їх доводи не дають суду підстав для розумних сумнівів з цього питання.
		4.1.3.2 Суд вважає доведеним за відсутності вагомих підстав для сумніву, що обвинувачені знали, що об`єктом нападу є цивільна лікарня, яка не є військовою ціллю.
		Допитані свідки сторони обвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_33 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_22 , ОСОБА_26 під час допиту підтвердили, що на будівлі стаціонару біля приймального відділення, а також на в`їзді до території лікарні були установлені прапори білого кольору із червоним хрестом. Оскільки на момент пострілу ще на деревах не було листя, не було темно, прапори не можна було не помітити, вони були у полі зору екіпажу танку.
		Свідок ОСОБА_26 зазначила, що біля школи на під`їзді до вул.Нескучанської також розміщений дорожній знак, який попереджує про те, що попереду медичний заклад, до лікарні лише цією дорогою можна під`їхати.
		Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_29 вказали, що на естакаді приймального відділення стояв автомобіль швидкої допомоги з відповідними позначеннями медичного транспорту. 
		Свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_20 повідомили, що один військовий до дня обстрілу приходив розказував які вони мають носити як медичні працівники білі пов`язки, на лівій руці і правій нозі. Свідок ОСОБА_24 вказала, що російські військові, що з 24 лютого 2022 року були на території міста Тростянець, знали розташування міської лікарні, оскільки у перші дні вторгнення ці військові привозили поранену жінку.
		ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 під час допиту вказали, що через вікна будівлі стаціонару танк бачили на близькій відстані від 150 до 300 м до будівлі і саме з такої відстані екіпаж танку виконав постріл снарядом у кут будівлі. 
		Також всі допитані свідки сторони обвинувачення підтвердили, що на будівлі стаціонару лікарні великими літерами розміром близько метру на рівні п`ятого поверху розміщено напис «Тростянецька міська лікарня» та знак кардіограми. 
		Крім того, всі указані свідки підтвердили, що 18 березня 2022 року і до цього дня у приміщенні лікарні не було військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань України та територіальної оборони. У приміщенні лікарні знаходились лише пацієнти, вагітні жінки, породіллі з дітьми, а також персонал лікарні, яких за показаннями медичного директора лікарні ОСОБА_24 у період, що стосується пред`явленого обвинувачення було до 70 осіб.
		Також свідки підтвердили, що ніхто із тих, що перебував у лікарні ні 18.03.2022, ні до цього, не чинив з власної ініціативи будь-який спротив військовим збройних сил Російської Федерації та не брав пряму участь у збройному конфлікті. 
		Викладені факти поза розумним сумнівом вказують на те, що обвинуваченим мало бути очевидним, що будівля, до якої вони під`їхали на танку, є цивільним об`єктом - лікарнею, напад на яку заборонено нормами міжнародного гуманітарного права, і яка на момент обстрілу не використовувалась для вчинення дій, шкідливих для збройних сил Російської Федерації, що виключало підстави для обвинувачених вважати її військовою ціллю.
		Дії обвинувачених, виходячи з обставин події та її наслідків, не мали жодної воєнної необхідності, не призвели до досягнення військової мети, тобто повного чи часткового підкорення супротивника у найкоротший термін з мінімальними витратами ресурсів.
		Суд при оцінці суб`єктивної сторони діяння вчиненого обвинуваченими ураховує викладені у дослідній частині комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 20.09.2022 № 12418/12419/20850-20866 військовими експертами з військових досліджень, посилання на вимоги про те, що значна частина зобов`язань держави щодо дотримання міжнародного гуманітарного права покладається на командирів. Крім того, у висновку експертів мовою оригіналу процитовано текст основного нормативного документу для екіпажів танків у Сухопутних військах Російської федерації «Боевой устав по подготовке и ведению общевойскового боя. Часть 3. Взвод, отделение, танк», в якому передбачено «…24.Каждый военнослужащий должен знать и соблюдать нормы международного гуманитарного права: при выполнении полученной задачи применять оружие только против противника и его военных объектов: не нападать на лица и объекты, находящиеся под защитой международного гуманитарного права, если эти лица не совершают враждебных действий, а объекты не используются (не подготовлены к использованию) в военных целях (а.с. 59-67 висновку).
		Обвинувачені, які були призвані на військову службу та призначені до складу екіпажу танку Т-72, у тому числі з огляду на особисті документи на ім`я ОСОБА_8 , поза сумнівом проходили підготовку у відповідних навчальних центрах та закладах, в яких вивчали указані вище норми статуту.
		Зважаючи на викладене, обвинувачені очевидно могли передбачити, що їх дії, спрямовані на обстріл цивільної лікарні, є злочинними. Крім того, за даними відкритих джерел у мережі Інтернет Кримінальний кодекс Російської Федерації передбачає кримінальну відповідальність за застосування заборонених засобів і методів ведення війни, тобто за аналогічне діяння, передбачене статтею 438 КК України. 
		4.1.3.3 Суд вважає доведеним за відсутності вагомих підстав для сумніву, що обвинувачені вчинили напад на цивільний об`єкт у контексті збройного конфлікту міжнародного характеру, напад був з ним пов`язаний, обвинуваченим було відомо фактичні обставини існування збройного конфлікту. 
		Установлені на підставі показань свідків та інших доказів сторони обвинувачення факти вказують на те, що на момент здійснення 18.03.2022 оператором-навідником ОСОБА_6 за наказом командира танку ОСОБА_8 пострілу з танкової гармати по будівлі цивільної лікарні тривав міжнародний збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією. Напад був здійснений з використанням бойової техніки Російської Федерації проти цивільної лікарні на території України. У період, який стосується пред`явленого обвинувачення, молодший сержант ОСОБА_8 та рядовий ОСОБА_6 у складі екіпажу танку Т72Б3сДЗ бортовий номер №752 перетнули державний кордон України та разом з іншими формуваннями збройних сил Російської Федерації (танковими дивізіями різних військових частин) дислокувались з 24.02.2022 по 26.03.2022 року на території міста Тростянець Сумської області. З огляду на викладене, немає сумнівів, що обвинувачені, будучи на території іншої держави, були обізнані з існуванням збройного конфлікту міжнародного характеру та вчинили злочин у контексті цього конфлікту. 
		Отже, оцінивши в сукупності досліджені в ході судового розгляду докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, щовина ОСОБА_8 та ОСОБА_6 увчиненні кримінального правопорушення за обставин встановлених судом та викладених у вироку, доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинувачених судом не установлено. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених, що передбачена пунктом 2 частини 1 статті 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб. 
		Співвиконавство значно збільшує суспільну небезпеку злочину через об`єднання зусиль злочинців.
		Прокурор під час промови в судових дебатах просив як обставину, яка обтяжує покарання обвинувачених також врахувати - вчинення злочину загальнонебезпечним способом.
		Проте суд не може врахувати як обтяжуючу указану обставину, яка передбачена пунктом 12 частини 1 статті 67 КК України, зважаючи на такі мотиви.
		Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
		За приписами пункту 4 частини 1 статті 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі статтею 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
		Обставина, яка передбачена пунктом 12 частини 1 статті 67 КК України, не зазначена в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 як така, що обтяжує покарання відповідно до пункту 6 частини 2 статті 291 КПК України.
		З оглядуна викладеневизнання цієїобставини такою,що обтяжуєпокарання обвинувачених,не узгоджуєтьсяз положеннямистатті 337КПК України (позиція ВерховногоСуду,висловлена упостанові від20грудня 2018року у справі№679/783/17,від 14.04.2020у справі№ 138/2748/18, від24листопада 2021року у справі № 312/290/20).
		Мотиви призначення покарання
		Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, керуючись правом судового розсуду, підстави та межі якого визначеніКК України, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який належить до особливо тяжких злочинів, який створив загрозу життю і здоров`ю пацієнтів, вагітних жінок, новонароджених дітей, персоналу лікарні, які після здійсненого пострілу залишились у будівлі лікарні без опалення у холодну пору року та призвів до майнової шкоди, яка залишається невідшкодованою. Указаний злочин належить до воєнних злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. 
		Суд ураховує особу обвинувачених, які є військовослужбовцями Російської Федерації. ОСОБА_8 призваний на військову службу з листопада 2019 року, ОСОБА_6 з грудня 2020 року, вони досягли на момент вчинення злочину 23 років та 21 року відповідно. Дані про їх сімейний, майновий стан, історію правопорушень судом не установлені. 
		Ураховуючи викладене, та те, що обвинувачені виконували роль співвиконавців, з огляду на обтяжуючу відповідальність обвинувачених обставину, яка збільшує суспільну небезпечність вчиненого злочину, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченим покарання у виді 11 років позбавлення волі. 
		Рішення суду щодо цивільного позову 
		КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, яке є потерпілим у цьому кримінальному провадженні, пред`явило цивільний позов, який був прийнятий судом для спільного розгляду разом з обвинувальним актом. У позовній заяві (том 1 а.с.67-72), з урахуванням клопотання про заміну неналежних цивільних відповідачів (том 2, а.с.128-138), потерпілий просить суд стягнути з держави Російська Федерація на користь КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради матеріальну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення в сумі 140214 грн 00 коп.
		Отже, цивільний позивач визначив відповідачем іноземну державу - Російську Федерацію.
		Закон України «Про міжнародне приватне право»встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.
		У цьому провадженні суд не вбачає підстав для застосування суверенного судового імунітету цивільного відповідача, зважаючи на такі мотиви.
		Міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету («явно виражена відмова від імунітету» на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або «відмова від імунітету, яка передбачається», коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.
		Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.
		Отже, можна дійти висновків про те,що держава не має права посилатися на імунітет у справах, пов`язаних із завданням шкоди здоров`ю чи життю, шкоди майну, якщо така шкода повністю або частково завдана на території держави суду, та якщо особа, яка завдала шкоду, у цей час знаходилась на території держави суду.
		У цьому кримінальному провадженні судом установлено, що шкоду цивільному позивачу спричинено на території України та обвинувачені, які її спричинили також в момент її заподіяння перебували на території України.
		Особливістю правового статусу держави як суб`єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права «рівний над рівним не має влади і юрисдикції». Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї збройну агресію, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.
		Починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що РФ чинить збройну агресію проти України.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
		Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цього рішення. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни, що узгоджується з висновками щодо судового імунітету, які викладені у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 № 311/498/20, від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21, Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22.
		Повідомлення цивільного відповідача про час і місце судового розгляду у цьому кримінальному провадженні здійснювалось шляхом публікації оголошень на офіційному вебсайті Тростянецького районного суду Сумської області (том 2, а.с.168, 206). До Міністерства юстиції України судом надсилався лист з метою з`ясування існування механізму вручення судових документів державі РФ, у тому числі, за посередництва третіх країн, зважаючи на розрив дипломатичних відносин (том 2, а.с.166). 
		Вирішуючи цивільний позов по суті та перевіряючи доводи позивача, суд виходив з такого.
		Згідно зі статтями 15,16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Відповідно до частини 1статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
		Згідно зістаттею 22 ЦК Українипід шкодою розуміється втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормамиЦивільного кодексу Українивідповідальність настає незалежно від вини.
		Так, відповідно достатті1173 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Отже, на відміну від загальної нормистатті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні нормистатті 1173 ЦК Українидопускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
		З огляду на вказане обов`язковою умовою притягнення відповідача до відповідальності за завдану шкоду є встановлення протиправності його дій відповідно до положень застосованого матеріального закону.
		Так, відповідно доКонституції УкраїниУкраїна є суверенна і незалежна. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		ПреамбулоюЗакону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»встановлено, що перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеноїКонституцієюта законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Відповідно до статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.
		Меморандумом про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, передбачено, що цивільний відповідач РосійськаФедерація, Сполучене Королівство Великої БританіїтаПівнічної Ірландії і Сполучені Штати Америки держави учасниці, підтвердили зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і гарантували, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022був введений воєнний стан в Україні з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 01.03.2022 № A/ES-11/L.1 визнано акт агресії РФ проти України в порушення статуту ООН та звернено до Росії вимогу негайно припинити застосування сили по відношенню до України та вивести збройні формування РФ з України.
		Наказом Міжнародного суду справедливості ООН від 16.03.2022 № 182 зобов`язано Російську Федерацію негайно припинити військові дії, які вона розпочала 24 лютого 2022 року на території України.
		За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, дії цивільного відповідача держави РФ за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними, у тому числі протиправним є і обстріл майна цивільного позивача, здійснений в рамках реалізації акту агресії відповідачем.
		Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.
		Як установлено судом в ході розгляду кримінального провадження, дії обвинувачених, які входили до складу збройних сил держави РФ, призвели до пошкодження майна цивільного позивача КПН «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради, а тому держава РФ як воююча сторона є відповідальною за шкоду спричинену внаслідок порушення законів і звичаїв війни особами, які входять до складу її збройних сил. 
		Розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди в сумі 140214 грн 00 коп. підтверджується висновком комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи від 20.09.2022 №12418/12419/20850-20866 (том 2, а.с.59-95).
		З огляду на викладене, позов КНП «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради є обґрунтованими підлягає задоволенню у повному обсязі. 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів на проведення комісійної судової будівельно-технічної та військової експертизи в сумі 43417 грн. 10 коп. стягнути на підставі статті 124 КПК України з обвинувачених у дольовому порядку у рівних частинах з кожного на користь держави (том 2, а.с.95). 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України шляхом залишення їх у матеріалах кримінального провадження, які зберігаються у сторони обвинувачення. 
		Запобіжний захід та інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		Обґрунтування здійснення стороною обвинувачення та судом всіх можливих передбачених законом заходів щодо дотримання прав обвинувачених на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (частина 5 статті 374 КПК України)
		ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , які вибули з території України 26.03.2022 року і подальша їх доля невідома, було повідомлено про підозру за частиною 1 статті 438 КК України відповідно до вимог статті 135, 278 КПК України шляхом публікації повідомлень про підозру на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур`єр». 
		Постановами слідчого від 20.05.2022 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 були залучені захисники. 
		Під час досудового розслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_6 оголошувались у розшук, повістки про їх виклик розміщувались у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (том 1, а.с.28-30). 
		Ухвалами слідчих суддів Зарічного районного суду м.Суми від 29.09.2022 та від 12.10.2022 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_6 було задоволено клопотання слідчого про здійснення відповідно до статей 297-1-297-4 КПК України спеціального досудового розслідування, про що у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур`єр» 04.10.2022 (випуск № 213 (7334) та 14.10.2022 (випуск № 221 (7342) були опубліковані відповідні повідомлення (том 1, а.с.1).
		Обвинувальний акт 21.10.2022 відповідно о вимог частини 2 статті 297-5 КПК України був вручений захисникам ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
		Після передання обвинувального акту до суду у підготовче судове засідання обвинувачені викликались шляхом публікації судових повісток про виклик відповідно до вимог статті 323 КПК України на офіційному вебсайті Тростянецького районного суду Сумської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» (том 1, а.с.33-35,40, 51, 53-55).
		Ухвалою суду від 28.11.2022 року задоволено клопотання прокурора про проведення спеціального судового провадження (in absentia).
		Повістки про виклик обвинувачених під час судового розгляду також публікувались відповідно до вимог статті 323 КПК України (том 1, а.с.81, 103-105, 115, том 2, а.с.122-127, 167, 205).
		Аналіз матеріалах провадження, які містять відомості про виклик обвинувачених до слідчого (прокурора) та суду, направлених йому повідомлень з приводу їх прав та обов`язків, публікації повідомлення про підозру, опубліковані виклики до суду, дають підстави вважати, що обвинувачені мали можливість бути обізнаними із фактом здійснення стосовно них кримінального провадження, обізнаними з правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя.
		Захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 здійснювали дії, спрямовані на їх захист, приймали участь у допиті свідків та дослідженні письмових доказів, у судових дебатах висловили свою позицію щодо пред`явленого обвинувачення.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинувачених на захист та доступ до правосуддя в ході спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		Керуючись статтями 323, 368-374, 392, 395 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		Визнати ОСОБА_3 винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 438 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. 
		Строк відбування покарання призначеного ОСОБА_39 обчислювати з моменту його затримання для виконання цього вироку.
		Визнати ОСОБА_4 винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 438 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. 
		Строк відбування покарання призначеного ОСОБА_40 обчислювати з моменту його затримання для виконання цього вироку.
		Цивільний позов Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням  задовольним повністю. 
		Стягнути з держави - Російська Федерація (останнє відоме місцезнаходження на території України: 03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 27) на користь Комунального некомерційного підприємства «Тростянецька міська лікарня» Тростянецької міської ради (код ЄДРПОУ 01981508) майнову шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в сумі 140214 (сто сорок тисяч двісті чотирнадцять) грн 00 коп.
		Стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні, пов`язані із залученням експертів у сумі 21708 (двадцять однієї тисячі сімсот восьми) грн 55 коп. у дольовому порядку з кожного. 
		Речові докази: паспорт громадянина РФ № НОМЕР_9 , виданий 06.06.2019 на ім`я « ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Військовий квиток військовослужбовця серії НОМЕР_10 , виданий воєнним комісаріатом Лаішевського району Республіки Татарстан 02.07.2019 року на ім`я « ОСОБА_12 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , до задньої обкладинки якого ниткою чорного кольору пришитий металевий жетон з тисненням «ВС РОССИИ УК-591231»; аркуш паперу з назвою «Алгоритм действий механика водителя по тревоге»; Удостоверение механика-водителя Вооруженніх Сил Российской Федерации, серии АА № 003593, видане 13.11.2019 на ім`я « ОСОБА_12 ; Удостоверение старшего машины № 37/4/1373, видане 13.04.2021 на ім`я « ОСОБА_12 ; Карточка учета доз облучения, Карточка телесного осмотра ефрейтора ОСОБА_12 ; Свидетельство Министерства Обороны Российской Федерации серии АА №003593, видане 11.11.2019 ім`я « ОСОБА_12 ; Сертификат «Профилактическая вакцинация коронавирусной инфекции, вызываемой вирусом SARS-CoV-2, виданый ГБУЗ МО «Наро-Фоминская областная больница» ім`я « ОСОБА_12 »; Брошюра «Банк сильных людей», Аркуш паперу з написом «Ваш секретный код» з цифрами 4517, Аркуш паперу «Подтверждение о выпуске банковской карты ПАО «Промсвязьбанк», три пластикові банківські карти на ім`я « ОСОБА_13 » «Сбербанк» з номером НОМЕР_11 , «ВТБ» з номером НОМЕР_12 , «ПСБ» з номером 2200030335196730; Журнал № 0063 в обкладинці червоного кольору з назвою «Именной список военнослужащих командира 752 танка; уламки від головної частини боєприпасів та інші уламки від невідомого боєприпасу, які поміщено до сейф-пакету №1247602  залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №42022202520000086 від 19.03.2022, які перебувають у сторони обвинувачення. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, захисникам та представнику потерпілого.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...