Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/14549/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 09.05.2023. Зареєстровано: 10.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.05.2023.
Дата набрання законної сили: 09.09.2024
Результат оскарження 09.09.2024 Апеляційний суд Рівненської області: скасовано вирок повністю з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/569/203/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018180010006241

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/14549/19
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 квітня 2023 року Рівненський міський суд Рівненської області 
		 
		в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого        ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		представників потерпілої ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівне кримінальне провадження №12018180010006241 від 17 жовтня 2021 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, з професійно  технічною освітою, працюючого трактористом - машиністом сільськогосподарського виробництва ТОВ СГП "Імені Воловікова", не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 16 жовтня 2018 року, приблизно о 18 год 58 хв, у темну пору доби, на проїзній частини вул.Макарова в м.Рівне, навпроти будинку № 60 згаданої вулиці, керуючи автомобілем Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись зі сторони вул. Князя Острозького в напрямку вул. Млинівська, з увімкненим ближнім світлом фар та швидкістю не менше 98,5-102,5 км/год, в умовах зустрічного роз`їзду із невстановленим вантажним автомобілем, в порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі  Правила дорожнього руху), перевищив дозволену швидкість руху для населеного пункту (50 км/год) і з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він міг об`єктивно виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на малолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на самокаті перетинала проїзну частину зліва направо відносно напрямку руху вказаного транспортного засобу та поза межами пішохідного переходу, хоча приймаючи своєчасні міри до реагування мав технічну можливість уникнути наїзду на ОСОБА_10 , якби рухався з швидкістю, яка не перевищує допустимої в межах населеного пункту.
		Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження, від яких вона ІНФОРМАЦІЯ_3 померла у медичному закладі на території Турецької Республіки. 
		Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, що перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
		Так дії, ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України виннимсебе визнавповністю,у вчиненомущиро розкаюється,просить судйого сувороне каратита непозбавляти волі і правакерування,оскільки позбавленняправа керуванняможе залишитийого беззасобів дляіснування. Цивільний позов ОСОБА_6 визнав у повному обсязі. 
		Потерпіла ОСОБА_6 в судовомузасіданні цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином підтримала, просила призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. 
		Потерпіла ОСОБА_7 просила призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. 
		Відповідно до ч.3ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.
		Враховуючи, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, обвинувачений повністю визнав вину в інкримінованому йомукримінальному правопорушенні, погодивсяз усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого діяння, прокурор, потерпілі, обвинувачений, вважають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та при цьому, судом з`ясовано правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів, окрім тих, які просить дослідити прокурор і з чим погодились інші учасники судового провадження та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Відповідно дост.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Відповідно дост.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Виходячи ззасади співмірності,призначене покаранняза своїмвидом ірозміром маєбути адекватним(відповідним)характеру вчиненихдій,їх небезпечностіта данимпро особувинного.При виборізаходу примусумають значенняй повиннібратися доуваги обставини,які йогопом`якшуютьі обтяжують.
		При призначені покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України, який відповідно достатті 12 КК Україниє тяжким злочином санкція якого передбачає визначений вид покарання - позбавлення волі.
		Відповідно достатті 66 КК України,суд враховує,що обставинами,які пом`якшуютьпокарання ОСОБА_4 є щирекаяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткова компенсація матеріальної шкоди потерпілим.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно дост.67 КК України, не встановлено.
		Визначені устатті 65 КК Українизагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальностіпризначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Зідно з вимогамист.75 КК України,якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Суд,зваживши всі обставини кримінального провадження, враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин з необережності, порушив вимоги Правил дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
		Разом з тим, з огляду на обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, врахувавши дані про особу винного, який раніше не судимий, визнав свою вину, а також частково компенсував матеріальнушкодупотерпілим, його щире каяття, суд дійшоввисновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та на підставіст.75ККУкраїни вважає доцільним звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3роки, який є достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
		Дане покарання відповідає вимогам ст.50,65 ККУкраїниє необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		При вирішенні питання про доцільність позбавлення ОСОБА_4 права керувати транспортними засобами суд виходить з наступного.
		Згідно п.20, 21Постанови №14ПленумуВерховногоСуду України«Пропрактикузастосування судамиУкраїнизаконодавствау справахпродеякізлочини протибезпекидорожньогоруху таексплуатаціїтранспорту,атакожпро адміністративніправопорушеннянатранспорті» від23грудня2005 рокузазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиноюстатті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й мотиви допущених особою порушеньправил дорожнього рухуабо експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, і з огляду на ці обставини визначати доцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання, зокрема позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Суд враховує, що ОСОБА_4 допустив порушення положеньПДРУкраїни, що знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.
		Одночасно, враховуючи відсутність у даному кримінальному провадженні обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає не доцільним призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Обвинувачений  ОСОБА_4 цивільний позов потерпілої  ОСОБА_6 визнав, факт завдання потерпілій моральної шкоди не заперечував.
		Відповідно до ч.4ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Розглянувши цивільний позов, суд дійшов висновку, що він підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
		Згідно з ч.1ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Згідност.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Згідно п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" вказано, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Суд дійшов висновку, що потерпілій ОСОБА_6 вчиненим кримінальним правопорушенням спричинено моральну шкоду, тому, враховуючи обставини справи, характер та глибину моральних страждань потерпілої, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок смерті  ОСОБА_10 , суд дійшов переконливого висновку, що з врахуванням вимог розумності і справедливості, відшкодування моральної шкоди необхідно визначити у розмірі по 200 000 грн. 00 коп..
		По справі проведено судові інженерно  транспортні експертизи за ухвалою слідчого. Ці судові витрати, відповідно дост.124 КПК Українипідлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 ..
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч.9ст.100 КПК України.
		Керуючись статтями118,124,349,368,369,370,374 КПК України, суд-
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять)років, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставіст.75 КК Українизвільнити  ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.76 КК України, покласти на  ОСОБА_4 наступні обов`язки на період іспитового строку:
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6  задоволити у повному обсязі.
		Стягнути іззасудженого ОСОБА_4  на користь ОСОБА_6  витрати за заподіяну моральну шкоду в сумі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових інженерно  транспортних експертиз у кримінальному провадженні під час досудового розслідування 5 546 (п`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн.. 08 коп..
		Речові докази:
		-Диск з відеозаписом із камери зовнішнього відео спостереження кафе «Кінза» та із камери зовнішнього відео спостереження «Безпечне місто» - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		-Автомобіль Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_2 вважати повернутим власнику за належністю.
		-Самокат, яким керувала ОСОБА_10  знищити.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...