Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/15875/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 10.05.2023. Зареєстровано: 11.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2023.
Дата набрання законної сили: 09.08.2023
Результат оскарження 05.02.2024 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено рішення суду апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 2/759/153/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/15875/21
		 
		пр. № 2/759/153/23
		       21 березня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого - судді - Журибеда О.М.
		за участю секретаря - Багінської І.В.
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Акціонерне товариство «Універсал Банк», третя особа: Святошинське Управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві про визнання безпідставними та зобов`язання відповідача припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій,-
		 
		                                               ВСТАНОВИВ:
		       У липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до АТ «Універсал Банк» , третя особа: третя особа: Святошинське Управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві та з врахуванням доповнень до позовних вимог просить: - визнати дії банку по нарахуванню відсотків та штрафних санкцій на заборгованість, що виникла 16.04.2021 року внаслідок неправомірних дій третіх осіб - безпідставними та такими, що не підлягають виконанню; - заборонити банку вчиняти в подальшому дії по нарахуванню відсотків та щтрафних санкцій на заборгованість, що виникла 16.04.2021 року внаслідок неправомірних дій третіх осіб, до прийняття законного рішення по кримінальному провадженню №12021100080001069 від 08.04.2021 року; - визнати дії банку щодо занесення позивача до реєстру боржників безпідставними та такими, що не підлягають виконанню; - заборонити банку та колекторським організаціям від імені банку в подальшому погрожувати та здійснювати психологічний або інший тиск щодо позивача та його оточення.
		       Позов мотивований тим, що 12.02.2021 року між ОСОБА_1 та АТ «Унівесал Банк» було укладено договір про відкриття банківського рахунку № НОМЕР_1 . За умовами вкзаного договору для користування рахунком була емітована картка НОМЕР_2 , кредитний ліміт на якій був відсутнім. Протягом періоду користування вказаним банківським рахунком і платіжною карткою позивачем сумлінно виконувались покладені на неї зобов`язання. 16.04.2021 року на сайті «ОЛХ» позивачем було розміщено оголошення про продаж дитячої коляски, за ціною 5500, 00 грн. Про тягом декількох годин після розміщення обв`яви, но її номер в месенджері «Вайбер» надійшло повідомлення від нібито покупця з посиланням на сайт «ОЛХ», за яким мало відбутися оформлення продажу. За вказаним посиланням було відображено сторінку, де зазначалось «У зв`язку з частими шахрайськими діями для безпеки необхідно на картці мати рівнозначну суму товару, що продається». Також там зазначалася сума за товар від покупця з вартістю доставки новою поштою в сумі 249, 00 грн., і даними про покупця з адресою для доставки: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , віділення нової пошти №3, тел. НОМЕР_3 . Протягом декількох хвилин на номерт телефону позивача був здійснений дзвінок з номеру НОМЕР_4 , представилися ОСОБА_3 зі служби безпеки «Монобанк» і сказали, що картка позиивача заблокована у зв`язку з шахрайськими діями і останній необхідно увійти до картки і зберегти налаштування. На той час на картці була сума 5800, 00 грн., яку позивач перерахувала з іншої своєї картки «Привабанку», тому, що для того, щоб кошти за товар були перераховані потрібно було ввести дані картки, а картка «Приватбанк» не проходила і зазначалось, що зараз картки «Приватбанк» у зв`язку з несправністю не працюють. Також на картці «Монобанк» не було встановленого кредитного ліміту і коли позивач зайшла на картку за вимогою нібито служби безпеки, сума була змінена з урахуванням кредитного ліміту. Після виконання вказаних дійц з картки було списано кошти в сумі 25768, 00 грн., з яких 20000, 00 грн. - за рахунок кредитного ліміту. Особа, що раніше представлялась представником «Монобанк», повідомила, що протягом години всі кошти відновляться і можна користуватися карткою. Але через годину ніяких змін не було і позивач звернулась до служби підтримки клієнтів «Монобанк». Банком було заблоковано картку і повідомлено, що банком буде подано необхідну інформацію про даний випадок до правоохоронних органів. Оскільки вказані події відбувались в пізній час, наступного дня позивачем було подано звернення до Національної поліції про вчинення кримінального правопорушення та неправомірне заволодіння невстановленими особами особистими грошовими коштами позивача. Станом на дату подаі позову слідство за вказаним кримінальним провадженням триває. Також вказує, що з червня 2021 року відповідач почав здійснювати на позивача психологічний тиск такими методами як: дзвінки з банку, погрози щодо примусового стягнення, занесення до реєстру боржників, дзвінки колекторів з різних номерів телефонів, надсилання листів вимог та інше. 
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.07.2021 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.11.2021 року здійснено перехід від розгляду справи за правіилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
		       Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов, з врахування доповнень, в повному обсязі.
		       Представник відповідач АТ «Універсал Банк» в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 14.03.2023 року на електрону адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		       В судове засідання представник третьої особи не з`явився, про дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.
		       Вислухавши учасників процесу, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
		       Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач є клієнтом АТ «Уніресал Банк». 12.02.2021 року між ОСОБА_1 , та АТ «Універсал Банк» було укладено договір про надання банківських послгу «Монобанк» №б/н.
		       Згідно з виписки про рух коштів по какртці від 17.04.2021 року, вбачається, що карктовий рахунок поповнено на 5800, 00 грн. 16.04.2021 року відбувався переказ з картки на суму 25768 грн. 00 коп., залишок після операції становить 32 грн. 03 коп. (а.с. 5).
		       Також, зхідно наданої відповідачем виписки про рух коштів по картці від 28.08.2021 року, вбачається, що станом на 28.08.2021 року заборгованість за договором №б/н від 12.02.2021 року становить 21373 грн. 49 коп. (а.с.42).
		       Таким чином 16.04.2021 року невідомими особами без згоди та відома позивача була використана її кредитна картка. 
		       Згідно листа Т.в.о. начальника ДБУПК в м. Києві НП України А. Окушко, вбачається, що до Управління протидії кіберзлочинам в м. Києві ДКП НП України надійшло електронне звернення ІD 127850 ОСОБА_1 щодо неправомірних дій невстановлених осіб (а.с.11).
		       Згідно Витягу з ЄРДР від 08.04.2021 року внесено відомості про кримінальне провадження №12021100080001069 за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України (а.с.12).
		       Як вбачається з повідомлення про вимогу сплати загальної суми заборгованості керівника Департаменту з повернення проблемних боргів ОСОБА_4 позивачу ОСОБА_1 запропоновано сплатити до 25.10.2021 року суму простроченої заборгованості та поточного платежу в розмірі 4137 грн. 00 коп. (а.с.87).
		       Згідно повідомлення про візит, підписаного керівником Департамету з повернення проблених боргів ОСОБА_4 вбчачається, що через несплату боргу в розмірі 3255 грн. 00 коп. за місцем реєстрації ОСОБА_1 на 24.09.2021 року з 10:00 до 12:00 та 27.09.2021 року з 15:00 до 19:00 заплановано візит групи кредитних інспекторів з метою встановлення причин несплати кредитк протягом 3-місяців та перевірки стану щодо непрацевлаштування (а.с. 88).
		       З претензії-вимоги вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано сплатити борг в розмірі 2400 грн. 00 коп. до 20.08.2021 року. У вказаній претензії-вимозі міститься скріншот з Єдиного реєстру боржників з зазначенням прізвища, ім`я, по- батькові, тади народження позивача (а.с.89).
		       Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		       Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах , установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		       Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		       Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		       Частиною 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
		       Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		       В судовому засіданні не доведено, що позивач вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняла будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків.
		       Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		       Частиною 3 ст.1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		       У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Еквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів.
		       У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
		       Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		       Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
		       Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів;
		       Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання.
		       Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		       Згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		       Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.
		       Згідно з п.39.2.3 ст. 39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.
		       Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		       Відповідно до пунктів 6 - 9 Положення № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		       Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		       Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, встановлених договором.
		       Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		       Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		       Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		       Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не можна стверджувати, що зняття коштів відбулось з вини клієнта банка.
		       Відсутність обставин, які безспірно доводять, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції вказує на відсутність вини позивача як підставу цивільно-правової відповідальності у знятті грошових коштів з її рахунка.
		       Зазначений правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року № 6-71цс15, та підтверджений постановою Верховного Суду від 21.02.2019 року №489/1649/17.
		       Суду не надано доказів, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію.
		       Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що грошові кошти , як кредитні кошти банку, були списані з рахунку позивача без її відома, а АТ «Універсал Банк» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунку позивача, в результаті чого відбулося несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку позивача, суд приходить до висновку про відсутність вини ОСОБА_1 та оскільки проценти та штрафні санкції нараховувались на несанкціоновано списану суму грошових коштів, то дії АТ «Універсал Банк» є безпідставними та такими, що не підлягають виконанню, а їх подальше нарахування підлягає припиненню до прийняття рішення по кримінальному провадженню №12021100080001069 від 08.04.2021 року, оскільки позивач повідомляла банк про шахрайські дії.
		       В частині позовних вимог щодо визнання дій банку щодо занесення позивача до реєстру боржників безпідставними та такими, що не підлягають виконанню, суд зазначає наступне.
		Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		       Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		       Стороною позивача не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вимог щодо занесення банком позивача до реєстру боржників, а тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо визнання дії банку щодо внесення ОСОБА_1 до реєстру боржників безпідставними, не підлягають до задоволення.
		       Окрім того, не підлягає до задоволення і вимога щодо заборони банку та колекторським орагінізаціям в подальшому погрожувати та здійснювати психологічний або інший тиск щодо позивача та її оточення, з огляду на наступне.
		       Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		       Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		       З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
		       Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
		       Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
		       Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		       У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		       Вимога заборонити вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право.
		       Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-951цс16.
		       Таким чином, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
		       Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 263-265,  354-355 ЦПК України, суд,-
		 
		                                               УХВАЛИВ:
		       Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерне товариство «Універсал Банк», третя особа: Святошинське Управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві про визнання безпідставними та зобов`язання відповідача припинити нарахування відсотків та штрафних санкцій- задовольнити частково.
		       Визнати дії Акціонерного товариства «Універсал Банк» по нарахуванню відсотків та штрафних санкцій на заборгованість, що виникла 16 квітня 2021 року внаслідок неправомірних дій третіх осіб - безпідставними та такими, що не підлягають виконанню.
		       Заборонити Акціонерному товариствц «Універсал Банк» вчиняти в подальшому дії по нарахуванню відсотків та штрафних санкцій на заборгованість, що виникла 16 квітня 2021 року внаслідок неправомірних дій третіх осіб, до прийняття законного рішення по кримінальному провадженню №12021100080001069 від 08 квітня 2021 року.
		       В іншій частині позовних вимог відмовити.
		       Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.   
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                                О.М. Журибеда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...