Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/10949/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2023. Зареєстровано: 11.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2023.
Дата набрання законної сили: 10.05.2023
Номер судового провадження: К/9901/16729/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 травня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №240/10949/19
		адміністративне провадження № К/9901/16729/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шарапи В.М.,
		суддів: Кравчука В.М., Тацій Л.В.,  
		розглянув у порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Міністерства оборони України 
		на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 (головуючий суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 (головуючий суддя Кузьменко Л.В., судді Франовська К.С., Совгира Д.І.)
		у справі №240/10949/19 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України, 
		третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1, 
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1. В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
		1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України (далі - МО України), оформлене п. 8 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2019 №109 про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду І групи з 21.05.2019 внаслідок травми, що пов`язана із захистом Батьківщини;
		1.2. зобов`язати МО України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності І групи внаслідок травми, що пов`язана із захистом Батьківщини, у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
		2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020, позовні вимоги задоволено повністю.
		2.1. Визнано протиправним та скасовано п. 8 протоколу МО України від 16.08.2019 №109 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду І групи з 21.05.2019 внаслідок травми, що пов`язана із захистом Батьківщини.
		2.2. Зобов`язано МО України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням інвалідності І групи внаслідок травми, що пов`язана із захистом Батьківщини з урахуванням вже отриманої суми одноразової допомоги. 
		3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини: 
		3.1. За змістом довідки від 25.04.2016 про обставини травми сержант ОСОБА_1 26.07.2015 під час виконання бойового завдання у населеному пункті Авдіївка Донецької області в результаті мінометного обстрілу впав у яму та втратив свідомість.
		3.2. Отримання травми та захворювань, пов`язаних з захистом Батьківщини, підтверджено копією продовження свідоцтва про хворобу позивача №528.
		3.3. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА № 514551 від 08.06.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 08.06.2016, причина: травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини.
		3.4. Під час повторного огляду 19.05.2019 довідкою МСЕК Серії 12 ААБ № 548676 позивачу встановлено І групу інвалідності з 21.05.2019 внаслідок травми, Так, пов`язаної з захистом Батьківщини.
		3.5. Зі змісту долучених доказів встановлено, що позивач звернувся із заявою на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням І групи інвалідності.
		3.6. Пунктом 8 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 16.08.2019 №109 за результатами розгляду поданих документів відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги на підставі абзацу 2 пункту 4 статті 16-3 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки групу інвалідності змінено у понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Крім того, у вказаному протоколі зазначено, що у зв`язку із встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, йому виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 290000,00 грн.
		3.7. Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом з метою захисту своїх порушених прав.
		4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що на момент виникнення спірних правовідносин, строків реалізації права на одноразову грошову допомогу законодавством передбачено не було, а тому ОСОБА_1 має право на отримання вказаної допомоги без обмеження дворічним терміном після первинного встановлення групи інвалідності з урахуванням вже отриманої виплати.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5. Відповідач, МО України, подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		5.1. В якості підстави оскарження відповідач вказує на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у його постановах від 12.03.2020 у справі №280/148/19, від 21.08.2019 у справі №806/2187/18, згідно яких встановлення інвалідності в строк понад два роки з дня первинного встановлення інвалідності не надає особі права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Зазначає, що норми пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Відтак, на переконання МО України, позивач не має права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
		6. Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
		7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		8. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою; далі - Закон №2232-ХІІ).
		9. Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
		10. Спір у цій справі виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому І групи інвалідності зі спливом двох років після первинного висновку МСЕК про встановлення ІІ групи інвалідності.
		11. Закон № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		12. Закон № 2011-XII було доповнено статтями 16-1, 16-2, 16-3, 16-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04.07.2012 № 5040-VI. Цей Закон набрав чинності 01.01.2014 і застосовується до правовідносин, що виникли після 01.01.2014.
		13. Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII у редакції, що діяла з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		14. Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
		15. Змістовно абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці 1 передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац 2 передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
		16. Також абзац 2 пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
		17. Обидві ці норми (абзац 1 та 2 пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
		18. Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.
		19. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі №240/10153/19, у якій відбувся відступ від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справа №295/3091/17, від 21.06.2018 у справі № 760/11440/17, від 30.09.2019 у справі № 825/1380/18 та інших.
		20. За вказаною позицією Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII:
		«(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;
		(2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01 січня 2014 року;
		(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01 січня 2014 року чи після)».
		21. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції.
		22. Відтак, в контексті спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з твердженням відповідача, що обмеження дворічним строком, протягом якого зміна групи інвалідності, її причин або ступеня втрати працездатності, які є підставою для виплати одноразової грошової допомоги, введені з 01.01.2014.
		23. З дня первинного встановлення ІІ групи інвалідності (08.06.2016) до дня встановлення І групи інвалідності (21.05.2019) минуло понад два роки, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
		24. Отже, відповідач при прийнятті рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги діяв відповідно до вимог чинного Закону, а тому підстав для задоволення позову немає.
		25. Одночасно із цим колегія суддів враховує ту обставину, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022 у справі №3-192/2020(465/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII. Проте юридична позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII має пряму дію у часі і може бути застосована судами тільки з дня ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення, тобто з 06 квітня 2022 року. Її може бути застосовано до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після цієї дати. На час прийняття рішення судом апеляційної інстанції, положення пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII були чинними та підлягали застосуванню.
		26. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		27. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		28. Оскільки судом було встановлено неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, то касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 52, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити. 
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2020 скасувати.
		Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                В.М. Шарапа
		 
		Судді                                                                                                    В.М. Кравчук
		 
		                                                                                                    Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...