Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4791/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2023. Зареєстровано: 12.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2023.
Дата набрання законної сили: 02.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" травня 2023 р.           Справа№ 910/4791/22
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Михальської Ю.Б.
		суддів:            Тищенко А.І. 
		          Скрипки  І.М. 
		 
		 
		секретар судового засідання: Колосовська А.Р.
		за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 02.05.2023,
		 
		розглянувши апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»
		на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 (повний текст складено 19.12.2022)
		у справі №910/4791/22 (суддя Підченко Ю.О.)
		за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»
		про стягнення 184 846 332,95 грн,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі, позивач або ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (далі, відповідач або ТОВ «Юнайтед Енерджі») про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу електричної енергії від 30.12.2021 №65-150-SD-21-00523, а саме 158 647 392,88 грн основного боргу, 8 383 571,20 грн пені, 5 589 430,56 грн інфляційних втрат, 1 120 620, 81 грн 3% річних, 11 105 317,50 грн штрафу.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії від 30.12.2021 №65-150-SD-21-00523 щодо строку та розміру оплати за придбану у позивача електричну енергію у березні 2022 року.
		 
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 закрито провадження у справі № 910/4791/22 в частині позовних вимог Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» про стягнення заборгованості в сумі 158 647 392,88 грн.
		Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено частково.
		Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» пеню в розмірі 3 558 891,85 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 918 069,18 грн, 3% річних в розмірі 1 120 620,81 грн, штраф в розмірі 11 105 317,50 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 310 543,48 грн. 
		Повернуто Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 475 365,90 грн, перерахований згідно з платіжним дорученням №602 від 08.06.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/4791/22.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду мотивоване тим, що позивач продав, а відповідач купив у березні 2022 року електричну енергію обсягом 123 120,000 МВт*год вартістю 359 320 627,60 грн (з ПДВ). Загальна сума оплат електричної енергії за березень 2022 року, яка надійшла від покупця до подання позову в даній справі, становила 200 673 234,72 грн (з ПДВ), відповідно, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за отриману електричну енергію у березні 2022 року на загальну суму 158 647 392,88 грн (з ПДВ). Однак, під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем та відповідачем було повідомлено про повну оплату суми основного боргу, в зв`язку з чим  провадження у даній справі підлягало закриттю в частині вимог про стягнення основного боргу відповідно до пункту 2 частини 1  статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
		Також, у зв`язку з тим, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору щодо здійснення своєчасних розрахунків за придбану у березні 2022 року електричну енергію, суд, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що розрахунок 3% річних за період з 07.03.2022 по 09.06.2022 здійснено з урахуванням встановленого договором строку оплати та здійснених відповідачем оплат, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 120 620,81 грн підлягають задоволенню у повному обсязі, водночас, перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди, за якими заявлено інфляційне нарахуванням, господарський суд встановив, що розмір інфляційного збільшення становить 4 918 069,18 грн, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню на вказану суму.
		Стосовно заявлених до стягнення з відповідача пені та штрафу, суд, враховуючи, що спірні господарські правовідносини склалися відповідно до  Закону України «Про ринок електричної енергії», а тому на них розповсюджується дія постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 №332 (із урахуванням доповнення її пунктом 16 згідно постанови НКРЕКП від 26.04.2022), дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 3 558 891,85 грн за загальний період нарахування з 07.03.2022 по 25.04.2022. За результатами перевірки нарахованого до стягнення штрафу, суд дійшов висновку, що позивачем такий розрахунок виконано вірно, а період нарахування не підпадає під дію пункту 16 постанови НКРЕКП №332, оскільки прострочення здійснення відповідачем платежу за договором почалося з 05.03.2022, а пункт 16 постанови прийнято 26.04.2022. Позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 11 105 317,50 грн задоволено у повному обсязі.
		Із приводу заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд, встановивши відсутність достатнього обсягу доказів на підтвердження обставин, які мають істотне значення та які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру неустойки.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		Не погодившись із прийнятим рішенням, 06.01.2023 (про що свідчить штамп відділу документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що оскаржуване судове рішення в частині стягнення штрафних санкцій було прийняте судом першої інстанції через неправильне тлумачення положень законодавства, що були застосовані ним до спірних правовідносин, а саме положень пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 з огляду на незастосування до правовідносин положень статті 58 Конституції України, а також через порушення норм процесуального права.
		За доводами скаржника дія пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 поширюється на весь період воєнного стану, а не лише з 26.04.2022, як про це помилково вказав суд першої інстанції.
		Щодо порушення норм процесуального права, то відповідач стверджує, що суд обмежив його у можливості доведення обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, а саме, що стосується доведення наявності форс-мажорних обставин, сертифікат ТПП про що було отримано відповідачем 08.12.2022.
		Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було надано належну та мотивовану оцінку наведеним відповідачем аргументам щодо неможливості виконання основного зобов`язання належним чином та його повного виконання на момент прийняття рішення як підстави для зменшення розміру штрафних санкцій.
		Разом із апеляційної скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів: сертифікату Торгово-промислової палати України №3100-22-1668 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.12.2022 (№416/05-4) та листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» за вих. №08/12-1 від 08.12.2022. Також, апелянтом заявлено клопотання про долучення вказаних доказів до матеріалів справи №910/4791/22. Клопотання мотивоване тим, що суд першої інстанції розглянув справу 08.12.2022, без надання можливості відповідачу довести усі обставини, на які він посилався як на підстави своїх заперечень проти задоволення позову, проігнорувавши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» від 27.10.2022 про відкладення розгляду справи №910/4791/22, в якому була вказана необхідність отримання та долучення до матеріалів справи сертифікату Торгово-промислової палати України, який відповідачем було отримано тільки 08.12.2022.
		 
		Узагальнені доводи та заперечення відповідача за первісним позовом
		 
		13.02.2023 від ДП «НАЕК «Енергоатом» через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому позивач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
		У відзиві позивач заперечив проти задоволення клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи нових доказів з огляду на те, що вони подані з порушенням процесуальних строків, встановлених нормами Господарського процесуального кодексу України (відповідач, усупереч статті 80 Господарського процесуального кодексу України, подаючи відзив на позовну заяву, не повідомляв суд першої інстанції про те, що сертифікат ТПП не може бути поданий разом із відзивом, водночас, такий сертифікат датований 06.12.2022, а тому у відповідача була можливість 08.12.2022 надати його суду).
		Узагальнені доводи відзиву позивача по суті апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що усі зміни, внесені постановою НКРЕКП №413 до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (доповнення пунктом 16) набрали чинності з 26.04.2022, у той час, як зобов`язання відповідача щодо сплати передбаченої Договором неустойки (пені та штрафу), виникло задовго до зазначеного часу, з 05.03.2022.
		Щодо наявності форс-мажорних обставин, позивач вказав, що форс-мажор не є автоматичною підставою звільнення від виконання зобов`язань, а стороною має бути доведено не тільки факт його настання, а також і здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тобто має бути встановлений причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання конкретного зобов`язання. Сертифікат ТПП, наданий відповідачем, виданий стосовно обов`язку (зобов`язання) належним чином здійснювати реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам Торгового дня (доби постачання) на електронній платформі ОСП з 24.02.2022 за Договором купівлі-продажу електричної енергії від 30.12.2021 №65-150-SD-21-00523, укладеним з ДП «НАЕК «Енергоатом», у той час, як спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з наявністю заборгованості відповідача перед позивачем за отриману електричну енергію у березні 2022 року та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання розрахунків. 
		 
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги 
		 
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» у справі №910/4791/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Кравчук Г.А., Чорногуз М.Г.
		Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/106/23 від 11.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному.
		Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Коробенко Г.П., Чорногуз М.Г.
		Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4791/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
		23.01.2023 матеріали справи №910/4791/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22, встановлено строк позивачу на подання відзиву, запропоновано позивачу у відповідності до статті 267 Господарського процесуального кодексу України надати суду свої міркування або зауваження з приводу клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів (сертифікату Торгово-промислової палати України №3100-22-1668 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.12.2022 (№416/05-4) та листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» за вих. №08/12-1 від 08.12.2022) та долучення їх до матеріалів справи, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 27.02.2023.
		22.02.2023 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка мотивована тим, що представник скаржника у зв`язку з воєнними діями не має можливості прибути до суду апеляційної інстанції.
		У зв`язку із перебуванням судді Коробенка Г.П., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/632/23 від 23.02.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя              Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Чорногуз М.Г.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Чорногуз М.Г., розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 призначено в режимі відеоконференції на 13.03.2023.
		У зв`язку із перебуванням судді Чорногуза М.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/858/23 від 09.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
		Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 справу №910/4791/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М., розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 призначено в режимі відеоконференції на 04.04.2023 о 13 год. 30 хв.
		04.04.2023 о 12 год. 38 хв. у місті Києві та Київській області була оголошена повітряна тривога, у зв`язку з чим судове засідання за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 не відбулося. Повітряна тривога в місті Києві та Київській області тривала до 14 год. 41 хв.
		Враховуючи зазначене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 на 11.04.2023.
		06.04.2023 засобами електронного зв`язку від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» - Вовк Світлани Степанівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка мотивована введенням воєнного стану.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
		10.04.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі №911/663/22 та врахування зазначеної позиції під час розгляду справи.
		У судове засідання, призначене на 11.04.2023, з`явилися представник позивача та представник відповідача.
		У зв`язку з тим, що представник позивача - Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не отримував вищезазначене клопотання відповідача, яке надійшло до суду апеляційної інстанції 10.04.2023, колегія суддів ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 оголосила перерву у судовому засіданні до 02.05.2023 для надання часу представнику позивача ознайомитись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі №911/663/22.
		21.04.2023 засобами електронного зв`язку від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» - Вовк Світлани Степанівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка мотивована введенням воєнного стану.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» - Вовк Світлани Степанівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, судове засідання 02.05.2023 у справі №910/4791/22 вирішено здійснювати в режимі відеоконференції, проте представники сторін прибули в судове засідання в приміщення Північного апеляційного господарського суду.
		У судовому засіданні 02.05.2023 суд, розглянувши клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи сертифікату Торгово-промислової палати України №3100-22-1668 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.12.2022 (№416/05-4) та листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» за вих. №08/12-1 від 08.12.2022, дослідивши наявні матеріали справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, долучив до справи на стадії апеляційного розгляду документи, надані відповідачем до апеляційної скарги, проте, їх оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.
		У контексті долучення вказаних документів до матеріалів справи колегією суддів враховано, що за отриманням сертифікату відповідач звернувся до ТПП до прийняття рішення судом першої інстанції в даній справі, про факт звернення до ТПП за отриманням сертифікату повідомляв суд першої 27.10.2022 та 07.12.2022 (у клопотаннях про відкладення розгляду справи), тобто також до прийняття рішення. При цьому, наявністю форс-мажорних обставин відповідач під час розгляду справи місцевим господарським судом обґрунтовував свої заперечення проти стягнення з нього неустойки.
		У судовому засіданні 02.05.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		Явка представників сторін
		 
		У судове засідання 02.05.2023 з`явились представники позивача та відповідача. 
		Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду без змін.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
		 
		30.12.2021 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (далі - як покупець) було укладено Договір №65-150-SD-21-00523 (далі, Договір), за умовами пункту 2.1. якого продавець зобов`язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов`язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).
		Відповідно до пункту 2.2. Договору обсяги електричної енергії, що продаються за цим договором, є договірними зобов`язаннями щодо відпуску продавцем та відбору покупцем електричної енергії та може бути перепродана покупцем з урахуванням обмежень, встановлених  Законом України «Про ринок електричної енергії».
		Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній день такого періоду (період постачання), що зазначаються у Додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону. У Додатковій угоді для періоду постачання зазначаються години, в які буде здійснюватися відпуск/відбір електричної енергії, для кожного Торгового дня (Доби постачання) у періоді постачання (пункт 3.1. Договору).
		Кожна сторона самостійно зобов`язана до 10:00 за 2 дні до кожного Торгового дня (доби постачання) здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що    відповідають розрахунковим періодам торгового дня (доби постачання), на електронній платформі ОСП (пункт 3.4. Договору).
		У розділі 4 договору сторони погодили, що купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у Додатковій угоді для періоду постачання. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється з урахуванням акцизного податку та податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України. Вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у Додатковій угоді для періоду постачання. Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов Додаткової угоди для періоду постачання.
		Відповідно до пунктів 4.10.-4.11. Договору після закінчення кожного розрахункового місяця у періоді постачання сторони складають Акт купівлі-продажу електричної енергії. Продавець не пізніше 2 (другого) робочого дня після закінчення розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, надсилає покупцю з накладенням кваліфікованого електронного підпису Акт купівлі-продажу електричної енергії. Покупець в дводенний термін після отримання Акту купівлі-продажу електричної енергії зобов`язаний підписати його з накладенням кваліфікованого електронного підпису та направити продавцю. Покупець надсилає протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання Акту купівлі-продажу електричної енергії з накладенням кваліфікованого електронного підпису продавця два оригінальних примірники підписаних із своєї сторони Акта купівлі-продажу електричної енергії поштою або через свого уповноваженого представника.
		Згідно з пунктом 12.1. Договору цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами (в тому числі кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та діє до 31.12.2022 включно. У частині виконання фінансових зобов`язань договір діє до їх повного виконання.
		Додаткову угоду №4 до договору було укладено за результатам електронного аукціону №ЕР-210222-13, що відбувся 21.02.2022, а відповідно до пункту 2 цієї угоди періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 01.03.2022 по 31.03.2022 (далі також - березень 2022). Загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов Додаткової угоди №4 становить 425 739,000 МВт*год, вартість 1 242 501 662,40 грн.
		Листом №50-02/0933 від 06.04.2022, який є невід`ємною частиною договору, змінено умови Додаткової угоди №4 у частині обсягу та вартості електричної енергії, які після внесення змін становлять: 123 120,000 МВт*год, вартість 359 320 627,60 грн.
		Відповідно до пункту 6 Додаткової угоди №4 оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець здійснює оплату електричної енергії в три етапи:
		- до 25.02.2022 (включно) -    розмірі не менше 30% від вартості електричної енергії, що становить 107 796 188,28 грн (з ПДВ);
		- з 02.03.2022 по 04.03.2022 (включно) - у розмірі не менше 30% від вартості електричної енергії у розрахунковому місяці, що становить 107 796 188,28 грн (з ПДВ);
		- до 16.03.2022 (включно) - у розмірі не менше 40% від вартості електричної енергії у розрахунковому місяці, що становить 143 728 251,04 грн (з ПДВ).
		Як стверджує позивач, відповідно до Акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2022 у березні 2022 року позивачем продано відповідачу електричну енергію обсягом 123 120,000 МВт*год вартістю 359 320 627,60 грн (з ПДВ). Загальна сума оплат електричної енергії за березень 2022 року, яка надійшла від покупця, становить 200 673 234,72 грн (з ПДВ).
		Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач не оплатив вартість проданої/купленої електричної енергії у березні 2022 року на загальну суму 158 647 392,88 грн (з ПДВ).
		Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором позивач нарахував на суму основного боргу 8 383 571,20 грн пені за період з 07.03.2022 по 09.06.2022 на підставі пункту 6.4. Договору, 5 589 430,56 грн інфляційних втрат, 1 120 620, 81 грн 3% річних за період з 07.03.2022 по 09.06.2022 на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та 11 105 317,50 грн штрафу за прострочення зобов`язання з оплати більше, ніж на 30 днів на підставі пункту 6.5. Договору.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
		 
		У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, враховуючи наступне.
		Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).
		За частиною 1  статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»  постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
		Укладений між сторонами даного спору Договір за своєю правовою природою є договором про постачання електричної енергії.
		Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Суд першої інстанції встановив, що відповідно до Акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2022 у березні 2022 року позивачем продано відповідачу електричну енергію обсягом 123 120,000 МВт*год вартістю 359 320 627,60 грн (з ПДВ). 
		У той же час відповідач свої зобов`язання за цим Договором належним чином не виконав, загальна сума оплат електричної енергії за березень 2022 року, яка надійшла від покупця станом на дату подання позову в даній справі становила 200 673 234,72 грн (з ПДВ), відповідно, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману електричну енергію у березні 2022 року становила на 158 647 392,88 грн (з ПДВ).
		Разом із тим, місцевий господарський суд встановив, що під час розгляду справи відповідачем було здійснено повну оплату суми основного боргу, що підтверджується, зокрема, платіжними дорученнями відповідача та наданою позивачем випискою з банківського рахунку.
		За таких обставин, оскільки сума основного боргу, заявлена позивачем до стягнення, сплачена відповідачем у повному обсязі, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 158 647 392,88 грн закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору. 
		Вищевстановлені судом першої інстанції обставини скаржником у поданій апеляційній скарзі не заперечуються, а відтак, з огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, рішення суду в частині заявлених позовних вимог про стягнення основного боргу судом апеляційної інстанції не переглядається.
		Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
		Так, за порушення відповідачем зобов`язань зі здійснення своєчасної оплати за отриману від позивача електричну енергію у березні 2022 року позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 8 383 571,20 грн пені, 11 105 317,50 грн штрафу, 5 589 430,56 грн інфляційних втрат та 1 120 620,81 грн 3% річних.
		Оскаржуваним рішенням суду зазначені позовні вимоги були задоволені частково та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 07.03.2022 по 09.06.2022 у розмірі 1 120 620,81 грн, 4 918 069,18 грн інфляційних втрат, 3 558 891,85 грн пені за загальний період нарахування з 07.03.2022 по 25.04.2022 та 11 105 317,50 грн штрафу.
		Переглядаючи рішення суду в частині стягнення з відповідача зазначених сум, колегія суддів зазначає наступне.
		Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
		Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.
		Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідно до  частини 6 статті 232 Господарського кодексу України  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Укладеним сторонами Договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу.
		Згідно з пунктом 6.4. Договору у випадку нездійснення (здійснення у неповному обсязі) покупцем будь-якого платежу за цим договором у строк, передбачений Додатковою угодою до цього договору, покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на період прострочення, від простроченої суми платежу, без врахування дня фактичної оплати. 
		Відповідно до пункту 6.5. Договору за прострочення здійснення покупцем будь-якого платежу за цим договором на строк понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 7% від простроченої суми такого платежу.
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Наразі строк дії режиму воєнного стану в Україні продовжений до 18.08.2023.
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
		Відповідно до  статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Згідно з пунктом 1 частини 2  статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»  Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.
		Судом встановлено, що НКРЕКП прийнято постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 №332.
		Постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року №332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року №766» доповнено пункт 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 підпунктом 16, згідно якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до  Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
		Оскільки спірні господарські правовідносини склалися відповідно до  Закону України «Про ринок електричної енергії», вказана постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
		У контексті заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій між сторонами виник спір щодо застосування положень підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413).
		Так, позивач вважає, що нарахування пені припиняється з 26.04.2022, тобто з дати набрання чинності постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413, а відповідач, у свою чергу, вказує, що нарахування та стягнення штрафних санкцій зупиняється на період з дати введення воєнного стану, тобто з 24.02.2022.
		Колегія суддів не погоджується із доводами позивача та висновками суду першої інстанції з приводу того, що підпункт 16 пункту 1 постанови від 25.02.2022 №332 у відповідній редакції діє лише з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413, оскільки відповідний підпункт, з огляду на його зміст, розповсюджує свою дію на весь період дії в Україні воєнного стану.
		У даному випадку постанова НКРЕКП від 26.04.2022 №413 дійсно не вказує про надання її нормам зворотної дії в часі, однак, чітко вказує на період, протягом якого не здійснюється нарахування штрафних санкцій.
		На переконання колегії суддів саме таке тлумачення спірної норми відповідає принципу справедливості, добросовісності, розумності й меті, яку ставила перед собою НКРЕКП, приймаючи відповідні постанови - стабілізація учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду, про що, зокрема, свідчать і преамбули вищеназваних постанов НКРЕКП.
		Колегією суддів встановлено, що у даній справі період нарахування пені та штрафу позивачем заявлено такий,    що входить у період дії воєнного стану (з 05.03.2022 щодо штрафу та з 07.03.2022 щодо пені).
		Відтак, ураховуючи приписи підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413), відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені у сумі 8 383 571,20 грн та штрафу у сумі 11 105 317,50 грн, та, відповідно, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.
		Доводи апеляційної скарги відповідача у цій частині колегія суддів визнає обґрунтованими.
		Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення із відповідача заявлених позивачем штрафних санкцій (пені та штрафу), клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судом не розглядається.
		Водночас, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 1 120 620,81 грн та 5 589 430,56 грн інфляційних втрат за період з 07.03.2022 по 09.06.2022, колегія суддів керується положеннями  статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
		Зобов`язання  зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних  є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю тобто.
		Перевіривши правомірність нарахування 3% річних у розмірі 1 120 620,81 грн за заявлений позивачем період з 07.03.2022 по 09.06.2022, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого Договором строку оплати та здійснених відповідачем оплат, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 120 620,81 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Разом з тим, розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру відповідальності, колегія суддів приймає до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 викладено правову позицію, згідно якої, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до  статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням  конкретних обставин справи,  які мають юридичне значення,  та, зокрема,  зазначених вище  критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
		Однак, колегія суддів зазначає, що скаржником ні у клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, ні в апеляційній скарзі не наведено, а судом не встановлено у відповідності до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України наявності виняткових обставин, які могли бути підставою для такого зменшення.
		Що ж до заявленої до стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 5 589 430,56 грн, то суд першої інстанції, враховуючи методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання (якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця), вірно встановив, що розмір інфляційного збільшення становить 4 918 069,18 грн, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню на цю суму.
		Щодо посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, зумовлених військовою агресією російської федерації та введенням на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно статті 218 Господарського кодексу України   підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 Цивільного кодексу України).
		Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).
		Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21. 
		Відповідно до  статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»  форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		Колегія суддів наголошує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
		Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.
		Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань. Отже, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами.
		Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.
		Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.
		Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
		Відповідно до пункту 9.2. Договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань, сторони звільняються від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов`язань на час дії зазначених обставин.
		Згідно пункт 9.3. Договору єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань за цим Договором, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
		Сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов`язань за цим Договором через форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 1 робочого дня з дати настання таких обставин письмово (шляхом направлення електронного листа, з накладенням КЕП керівника та рекомендованого листа) інформувати інші сторону про настання обставин непереборної сили та про їх наслідки. Такий же порядок застосовується сторонами щодо повідомлення про припинення дії обставин непереборної сили та про їх наслідки (пункт 9.4. Договору).
		Неповідомлення однієї із сторін про настання форс-мажорних обставин або припинення їх дії веде до втрати права цієї сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язань за Договором (пункт 9.5. Договору).
		На підтвердження наявності форс-мажорних обставин, що призвели до неможливості  виконання відповідачем основного зобов`язання за Договором, відповідачем надано до суду апеляційної інстанції сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-1668 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.12.2022 та лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» за вих. №08/12-1 від 08.12.2022 на адресу позивача (без доказів його направлення).
		Оцінюючи вказаний сертифікат ТПП як доказ, колегія суддів зазначає, що останній засвідчує, що військова агресія російської федерації проти України та проведення воєнних (бойових) дій у період з 24.02.2022 по 06.12.2022 є форс-мажорною обставиною щодо обов`язку (зобов`язання) відповідача належним чином здійснювати реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам Торгового дня (Доби постачання) на електронній платформі ОСП з 24.02.2022 за Договором купівлі-продажу електричної енергії від 30.12.2021 №65-150-SD-21-00523, укладеним з ДП «НАЕК «Енергоатом».
		Отже, вказаний сертифікат ТПП не засвідчує, що військова агресія російської федерації проти України та проведення воєнних (бойових) дій з 24.02.2022 є форс-мажорною обставиною саме щодо обов`язку відповідача здійснювати оплату за отриману від позивача електричну енергію за Договором, зокрема, у березні 2022 року.
		Наданий відповідачем сертифікат не встановлює правомірності несвоєчасного виконання ним грошових зобов`язань за Договором внаслідок дії форс-мажорних обставин, оскільки не доводить причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов`язання за Договором щодо оплати електричної енергії.
		Інших належних та допустимих у розумінні статей  76,  77 Господарського процесуального кодексу України доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за Договором на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором відповідачем суду не надано.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор) (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2022 у cправі №910/15264/21).
		Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у пункті 5.63 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21). 
		Згідно погоджених сторонами у пункті 9.5. Договору умов неповідомлення однієї із сторін про настання форс-мажорних обставин або припинення їх дії веде до втрати права цієї сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язань за Договором.
		Відповідачем не надано суду доказів виконання вимог пункту 9.4. Договору щодо повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, на які він наразі посилається (введення воєнного стану на території України), не пізніше 1 робочого дня з дати настання таких обставин, а відтак у будь-якому випадку позбавляється права посилатись на такі обставини як на підставу для звільнення від відповідальності за Договором.
		Враховуючи вищевикладене у сукупності, відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання за Договором внаслідок настання форс-мажорних обставин.
		Із урахуванням вищевстановленого у сукупності, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4 918 069,18 грн та 3% річних у розмірі 1 120 620,81 грн. Водночас, за висновками суду апеляційної інстанції, відсутні підстави для стягнення з відповідача 8 383 571,20 грн пені та 11 105 317,50 грн штрафу з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови.
		 
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.     
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		За змістом пункту 2 частини 1  статті 275 Господарського процесуального кодексу України  суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.
		Відповідно до частини 4  статті 277 Господарського процесуального кодексу України  зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		За змістом  статті 277 Господарського процесуального кодексу України  підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема,    неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права та процесуального права.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» такою, що підлягає частковому задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у даній справі підлягає зміні із задоволенням позовних вимог частково, на загальну суму 6  038  689,99 грн (4 918 069,18 грн інфляційні втрати + 1 120 620, 81 грн 3% річних).
		Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснено за результатами розгляду апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам та вимогам апеляційної скарги.
		Керуючись статтями  129,  269,  270,  273, пунктом 2 частини 1 статті  275, статтями  277,  282,  284  Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 задовольнити частково.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 змінити.
		Викласти пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 у наступній редакції:
		«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (01010, м. Київ, вул. Левандовська, 8А, нежиле приміщення, 1-8, гру. прим. 10; код ЄДРПОУ 41963985) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 42041573) інфляційні втрати в розмірі 4 918 069 (чотири мільйони дев`ятсот вісімнадцять тисяч шістдесят дев`ять) грн 18 коп, 3% річних в розмірі 1  120 620 (один мільйон сто двадцять тисяч шістсот двадцять) грн 81 коп та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 90 580 (дев`яносто тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 35 коп.».
		В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі №910/4791/22 залишити без змін.
		Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 42041573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (01010, м. Київ, вул. Левандовська, 8А, нежиле приміщення, 1-8, гру. прим. 10; код ЄДРПОУ 41963985) 329 944 (триста двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн 71 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
		Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва згідно вимог процесуального законодавства.
		Матеріали справи №910/4791/22 повернути до місцевого господарського суду.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		          Повний текст постанови складено та підписано 10.05.2023.
		 
		Головуючий суддя                                                            Ю.Б. Михальська 
		 
		Судді                                                                                А.І. Тищенко
		 
		                                                                                І.М. Скрипка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...