Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/918/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2023. Зареєстровано: 12.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2023.
Дата набрання законної сили: 10.05.2023
Номер судового провадження: К/9901/9718/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 травня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 824/918/19-а
		адміністративне провадження № К/9901/9718/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Чиркіна С.М.,
		суддів:                Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Брусницька земля 1» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (головуючий суддя: Кушнір В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року (головуючий суддя Курко О.П., судді: Гонтарук В.М., Біла Л.М.) у справі № 824/918/19-а за позовом Малого приватного підприємства «Брусницька земля 1» до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		У серпні 2019 року Мале приватне підприємство «Брусницька земля 1» (далі також позивач) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі також відповідач або Управління Держпраці), у якому просило:
		визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу                        № ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ЗБ-1ФС/300 від 25.10.2018 заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в сумі 1 1690,00 грн;
		визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу                        № ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/301 від 25.10.2018 заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в сумі 1  824 270,00 грн;
		визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу                        № ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/302 від 25.10.2018 заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в сумі 3723,0 грн.
		Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
		03 квітня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 27 березня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
		Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції. 
		Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
		Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Мале приватне підприємство "Брусницька земля 1" (код ЄДРПОУ 39172650, далі - МПП "Брусницька земля 1") зареєстроване 08.04.2014 як юридична особа за адресою: вул.Зелена, 14, с.Брусниця Кіцманський район Чернівецька область, 59350. Директор товариства - Гальчук Іван Іванович.
		На адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшов лист з Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА від 08.10.2018                           № 03.02-21/7976, в якому повідомлено, що останнім отримана усна інформація від Брусницького сільського голови Загарії І.Т. про використання праці найманих працівників без відповідного оформлення, на МПП "Брусницька земля - 1", у зв`язку з чим управління просило провести інспекційне відвідування по питанню дотримання вимог законодавства про працю, в тому числі щодо відповідного оформлення трудових відносин із найманими працівниками.
		На підставі наказу від 08.10.2018 № 526 та рішення керівника, за результатами аналізу інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018 № 03.02-21/7976, заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області видано направлення №04-277 від 08.10.2018 на проведення інспекційного відвідування у МПП "Брусницька земля 1" головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Моргоч Валентині Іванівні тривалістю 2 робочих дні з 09.10.2018 по 10.10.2018.
		У визначений вище строк інспектором праці Моргоч В.І. здійснено інспекційне відвідування МПП "Брусницька земля 1", за результатами чого складено акт №969/18/320/АВ від 10.10.2018, яким зафіксовано порушення законодавства про працю, а саме: частини 1 статті 115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078; статей 29, 53, 83, 94, 96, 106, 142 КЗпП України.
		У зв`язку із виявленими порушеннями, інспектором праці 10.10.2018 видано припис №ЧВ-969/18/320/АВ, яким зобов`язано позивача усунути такі порушення.
		На підставі висновків акту інспекційного відвідування № 969/18/320/АВ від 10.10.2018, 25.10.2018 заступником начальника Управління Кушнір Г.М. було прийнято постанови:
		№ ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ЗБ-1ФС/300, якою за порушення вимог частини 1 статті 115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, на позивача накладено штраф у розмірі 11169,0 грн;
		№ ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/МГ-2ФС/301, якою за порушення вимог статей 53, 83, 94, 106 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 1824270,00 грн;
		№ ЧВ-969/18/320/АВ/П/ПТ/ІП-3ФС/302, якою за порушення вимог ст.ст.29, 96, 142 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 3723,00 грн.
		Позивач, не погодившись із прийнятими Управлінням Держпраці постановами за результатами проведеної перевірки, звернувся до суду із даним позовом.
		 
		IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
		Позивач вважає вказані постанови протиправними, оскільки, на його думку, їх прийнято на підставі результатів інспекційного відвідування, проведеного з порушенням Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Зокрема, зазначає, що предметом перевірки було питання дотримання позивачем вимог законодавства про працю, в даному випадку оформлення трудових відносин з найманими працівниками. При цьому, відповідачем правопорушень з боку позивача щодо неоформлених трудових відносин в ході перевірки не виявлено. Однак, позивач вказує, що в оскаржуваних постановах зазначені правопорушення щодо індексації заробітної плати, щодо встановлення посадових окладів на рівні мінімальної заробітної платні, не нарахування в надурочний час заробітної плати, правила трудового розпорядку не затверджені трудовим колективом. У зв`язку з цим, на думку позивача, посадові особи відповідача, здійснюючи контрольний захід, не мали відповідних повноважень в частині визначення предмету перевірки щодо позивача.
		Крім того, позивач вказує, що підставою для здійснення інспекційного відвідування було рішення керівника за результатами аналізу інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018 № 03.02.-21/7976, при цьому, відповідачем визначений період, що підлягав перевірці - 2017-2018 роки. У зв`язку з цим позивач вказує, що перевірка за минулий час (період) може проводитись не інакше, як за скаргою (заявою) особи працівника або ж повідомлення інших державних органів відповідно до пункту 5 Порядку № 295.
		Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вказує на те, що підставою для призначення інспекційного відвідування був аналіз інформації Кіцманської РДА від 08.10.2018. При цьому, питання, що підлягали перевірці були: дотримання вимог законодавства про працю, оплата праці, оформлення трудових відносин з працівниками.
		Доказів, які б заперечили виявленні порушення, окрім оскарження підстав інспекційного відвідування та процедурних моментів, правомірність яких підтверджується додатками до відзиву, позивачем не надано. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що оскаржувані постанови прийняті з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.
		 
		ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності підстав, які б свідчили про порушення суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при проведенні перевірки додержання МПП "Брусницька земля - 1" законодавства про працю, та які б були підставою для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ 
		В касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що відповідачем як контролюючим органом не дотримано порядку проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання, і це є достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки.
		З покликанням на положення частини 1 статті 6, частини 5 статті 7 Закону України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( далі Закон № 877-V) зазначає, що позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу. Проте таке погодження відсутнє.
		Також акцентує увагу на тому, що проведена відповідачем позапланова перевірка та виявлені за її результатами порушення законодавства про працю взагалі не стосуються а ні питань використання праці неоформлених працівників, а ні питань нарахування середньомісячної заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму.
		Тобто, за позицією скаржника, відповідачем було проведено перевірку дотримання позивачем вимог трудового законодавства суцільним порядком та поза межами предмету позапланової перевірки та згоди Державної служби України з питань праці, чим в свою чергу порушено порядок проведення перевірки.
		З покликанням на правові висновки Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі № 420/6544/18, у постанові від 19.09.2018 у справі № 821/595/17, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, стверджує, що якщо контролюючий орган порушив порядок проведення перевірки суб`єкта господарювання, то це є достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки.
		 
		VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, у відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідач, Управління Держпраці у Чернівецькій області є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
		Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, статтею 259 КЗпП України, Законом № 877-V, а також Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, який був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування.
		Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом № 877-V.
		Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону № 877-V.
		Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 6 Закону № 877-V. Підставами для здійснення позапланових заходів є:
		подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
		виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
		перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
		звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
		У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
		неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
		доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
		настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
		Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
		Конструкція частини першої статті 6 Закону № 877-V свідчить про те, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів (у даному випадку інспекційного відвідування) є вичерпним.
		В той же час, частина друга названої правової норми передбачає можливість, у випадках, визначених частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.
		Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону № 877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) й, у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.
		Так, згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
		За правилами пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів; ДФС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
		Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача.
		Згідно пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
		Відповідно до пункту 20 Порядку №  295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
		Згідно з п.27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
		Пунктом 28 Порядку № 295 передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
		В силу пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
		Отже, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного контролю видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід, підставу та предмет перевірки.
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення контрольного заходу у позивача став наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08 жовтня 2018 року № 526, прийнятий у зв`язку з прийняттям керівником рішення на підставі аналізу інформації, наданої Управлінням соціального захисту населення Кіцманської РДА від 08 жовтня 2018 року № 03.02-21/7976 щодо дотримання МПП "Брусницька земля 1" вимог законодавства про працю, в тому числі щодо відповідного оформлення трудових відносин із найманими працівниками.
		Верховний Суд критично оцінює покликання скаржника на те, що відповідач при здійсненні позапланового заходу вийшов за межі предмету контрольного заходу, включивши до переліку питань, що підлягали перевірці питання, які могли стати предметом вивчення лише за інформацією Пенсійного органу або звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, а саме: індексації заробітної платні, встановлення посадових окладів на рівні мінімальної заробітної платні, не нарахування в надурочний час заробітної платні, не затвердження правил трудового розпорядку трудовим колективом, з огляду на наступне.
		Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що інформація, яка надійшла з Кіцманської РДА 08 жовтня 2018 року слугувала лише підставою для проведення інспекційного відвідування, при цьому, обсяг питань, які підлягають перевірці (тобто предмет перевірки) визначений наказом про проведення інспекційного відвідування.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що в такому наказі визначено, що інспекційне відвідування слід здійснити на предмет дотримання законодавства про працю, оформлення трудових відносин з працівниками.
		Отже, предметом перевірки позивача є дотримання вимог законодавства про працю та оформлення трудових відносин з працівниками. Вказані питання були зазначені і у направленні на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 08 жовтня 2018 року № 04-277.
		Водночас Наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області від 08 жовтня 2018 року № 526 про проведення інспекційного відвідування позивачем не оскаржувався. Будь-яких відміток щодо незгоди з підставами проведення перевірки акт інспекційного відвідування не містить.
		За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд вважає доводи позивача стосовно відсутності у відповідача підстав для проведення перевірки МПП "Брусницька земля 1" є необґрунтованими.
		Верховний Суд критично оцінює покликання скаржника на правові висновки Верховного Суду у постанові від 24.10.2019 у справі № 420/6544/18, у постанові від 19.09.2018 у справі № 821/595/17, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, оскільки скаржником не доведено, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки суб`єкта господарювання.
		Водночас вищезазначені правові висновки викладені у справах, в яких правовідносини не є подібними.
		Стосовно суті виявлених перевіркою порушень суд зазначає наступне.
		Згідно з актом інспекційного відвідування в ході вказаного заходу посадовою особою органу контролю встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог частини 1 статті 115 КЗпП України та порушення вимог пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.
		За змістом частини 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Статтею 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		З метою реалізації Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
		Відповідно до пункту 1-1 вказаного порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Отже, індексація є виплатою, передбаченою законодавством про працю і її виплата здійснюється на наступний місяць, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
		Згідно з актом від 10 жовтня 2018 року, перевіркою штатних розписів та розрахункових відомостей за 2017 рік та січень - вересень 2018 року встановлено, що індексація заробітної плати директору підприємства ОСОБА_1 за період з червня по листопад 2017 року нарахована в листопаді місяці 2017 року разово в сумі - 535,03 грн. та виплачена 30 листопада 2017 року разом із заробітною платою за листопад місяць 2017 року.
		Отже, контролюючий орган зробив обґрунтований висновок про порушення позивачем частини 1 статті 115 КЗпП України та п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.
		Також серед порушень виявлених перевіркою встановлено не дотримання позивачем вимог статті 83 КЗпП України.
		Так, за змістом частини 1 вказаної статті, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
		Перевіркою встановлено, що згідно з наказом № 08/1-к-17 від 01 серпня 2017 року звільнено працівницю ОСОБА_2 , при цьому їй не нарахована компенсація за 6 календарних днів не використаної щорічної відпустки (період роботи з 01 травня 17 року по 01 серпня 17 року).
		Наказом №10/к-17 від 31 жовтня 2017 року звільнені працівники: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,       ОСОБА_26 , ОСОБА_27 (25 осіб), при цьому, їм не нарахована компенсація за 12 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (період роботи з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2017 року).
		Наказом №12/к-17 від 31 грудня 2017 року звільнені ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 (4 особи), при цьому їм не нарахована компенсація за 13 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (період роботи з 19 червня 2017 року по 31 грудня 17 року). Зазначеним працівникам щорічна відпустка не надавалась протягом 2017-2018 років.
		Отже, відповідач дійшов правильного висновку щодо порушення позивачем вимог статті 83 КЗпП України.
		Окрім того, в ході перевірки встановлено, що згідно штатного розпису на підприємстві значаться посади: директор по виробництву, формовщики цегли сирцю, підвозчики, садчики, вигрузчики, трактористи, підсобні робітники, слюсар-ремонтник, пресувальник, випалювач, яким встановлені посадові оклади на рівні мінімального розміру заробітної плати, зокрема: з 01 травня 2017 року в розмірі - 3200,00 грн., з 01 травня 2018 року в розмірі - 3723,00 грн.
		За змістом ст.96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
		Таким чином, контролюючий орган правильно визначив, що позивачем не дотримано вимог статті 96 КЗпП України.
		Згідно з вимогами статті 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
		Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		За змістом статті 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
		Перевіркою табелів обліку робочого часу підприємства встановлено недодержання вимог вказаної статті, а саме: напередодні святкових днів, зокрема: 08.05.2017, 27.06.2017, 23.08.2017, 13.10.2017 та 08.05.2018, 27.06.2018, 23.08.2018 працівники відпрацьовували по 8 годин в день і за місяць відпрацьовували більше місячної норми годин.
		Відповідно табелів обліку робочого часу за 2017, 2018 роки працівники відпрацьовували в травні 2017 року по 160 годин при нормі - 159 годин, в червні 2017 року по 160 годин при нормі - 159 год., в серпні 2017 року по 176 годин при нормі - 175 годин, в жовтні 2017 року по 168 годин при нормі - 167 годин.
		Перевіркою розрахункових відомостей за травень - грудень 2017 р. та травень - вересень 2018 р. встановлено, що працівникам щомісячно нараховується лише посадовий оклад, передбачений штатним розписом в розмірі мінімальної заробітної плати.
		Відтак, орган державного контролю дійшов правомірного висновку щодо порушення підприємством вимог, визначених статтями 53, 94,106 КЗпП України.
		Крім того, в ході інспекційного відвідування посадовою особою органу Держпраці також встановлено, що Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені та затверджені директором, однак не затверджені трудовим колективом, крім того, не здійснено ознайомлення працівників з такими Правилами.
		У зв`язку з цим, суд вважає, що контролюючий орган дійшов правильного висновку щодо порушення позивачем вимог статей 29 та 142 КЗпП України, які в свою чергу передбачають обов`язкову умову затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) та при цьому, ознайомлення працівника з такими правилами.
		Доказів, які б заперечили вказані обставини, окрім оскарження підстав інспекційного відвідування та процедурних моментів, правомірність яких підтверджується документально, скаржником до судів попередніх інстанцій не надавалось.
		Згідно з частиною 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі:
		порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.3);
		недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.4);
		порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абз.8).
		Отже, зважаючи на викладені вище порушення, зафіксовані в акті інспекційного відвідування від 10 жовтня 2018 року щодо позивача, а також враховуючи те, що скаржник не заперечує проти виявлених перевіркою порушень, не спростовує їх, більше того, усунув їх частину на виконання припису від 10 жовтня 2018 року, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувані постанови.
		Крім того, відповідальність за такі порушення передбачена статтею 265 КЗпП України, а усунення виявлених порушень при проведені перевірки не є підставою для скасування штрафних санкцій, які застосовані за сам факт вчинення порушення у сфері законодавства про працю.
		За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
		Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Брусницька земля 1» залишити без задоволення.
		Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 824/918/19-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                            С.М. Чиркін
		                                                                                          А.А. Єзеров
		                                                                                          В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...