Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/2173/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2023. Зареєстровано: 12.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2023.
Дата набрання законної сили: 24.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/456/103/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017140000000840

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 456/2173/18
		Провадження № 1-кп/456/103/2023
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       12 травня 2023 року                Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
		       головуючого судді                 ОСОБА_1 ,
		при секретарі                 ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017140000000840 від 17.11.2017відносно 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого землевпорядником ТзОВ «Галичина», раніше не судимого,
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, 
		за участі сторін кримінального провадження:
		сторона обвинувачення        прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		сторона захисту                обвинувачений ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_6 ,
		 
		                                        в с т а н о в и в :
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_3 , будучи депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, на підставі рішення I сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради від 04.11.2015 № 4 членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення 19.12.2017 близько 15:37, перебуваючи у приміщенні Добрянської сільської ради Стриського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, протиправно одержав для себе від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні останньому в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_7 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 .
		Так, ОСОБА_7 24.10.2017 з метою отримання у приватну власність земельної ділянки на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства звернувся до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області з письмовою заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, яку було зареєстровано під вхідним № 149 від 24.10.2017.
		24.11.2017 на XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 доповів про наявність підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 та під час голосування з даного питання «За основу» та «В цілому» проголосував «За».
		Рішенням XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Добряни на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_7 
		15.12.2017 близько 13:05 год. ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, перебуваючи на вулиці біля входу до приміщення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шеченка, 32, під час розмови з ОСОБА_7 , який звернувся до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області з метою з`ясування стану розгляду його заяви від 24.10.2017, повідомив останньому про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за сприяння у наданні ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за видачу останньому вищевказаного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017.
		На виконання вказаної незаконної вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_7 19.12.2017 близько 15:37 год. під час зустрічі з ним, перебуваючи у службовому кабінеті останнього в приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, передав, а ОСОБА_3 умисно, протиправно одержав для себе неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розробення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_7 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 , після чого правоохоронними органами була зупинена протиправна діяльність ОСОБА_3 , а предмет неправомірної вигоди вилучено.
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України. 
		Стаття (частина) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		       Ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015) - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Санкція ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015) передбачала покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Історія провадження.
		       06.06.2018 до Стрийського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017140000000840 від 17.11.2017 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України складений старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 , затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_4 .
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018, справу розподілено головуючому судді ОСОБА_9 .
		Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2020 (головуючий суддя ОСОБА_9 ), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій, строком на 1 рік.
		Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 02.12.2021, вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2020 щодо ОСОБА_3 скасовано, призначено новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 в суді першої інстанції.
		Зміна прокурором обвинувачення в судовому засіданні, в порядку ст.338 КПК України.
		       23 квітня 2019 року прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , за погодженням із першим заступником прокурора Львівської області ОСОБА_10 , в порядку ст.338 КПК України, змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, в якому раніше обвинувачувався ОСОБА_3 з ч.1 ст.368 КК України на ч.3 ст.368 КК України. 
		Твердження сторін.
		Під час змагального судового процесу сторони в правових та логічних формах висунули власні версії подій, які на їх думку, мали місце та висловилися щодо юридично значущих обставин даного кримінального провадження.
		Правова позиція сторони обвинувачення.
		Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 23 квітня 2019 року прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_4 .
		З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та на підставі рішення І сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради від 04.11.2015 № 4 членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, та будучи згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, 15.12.2017 близько 13:05, перебуваючи на вулиці біля входу до приміщення Добрянської сільської ради Стриського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, висловив ОСОБА_7 незаконну вимогу про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США та 19.12.2017 близько 15:37, перебуваючи у своєму службовому кабінеті в приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, протиправно одержав для себе від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні останньому в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_7 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 . Прокурор кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, висновках експертів, показаннях свідків, речових доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду. 
		Під час виступу у судових дебатах прокурор ОСОБА_4  вважав, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності. Зокрема, зазначив, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він отримав грошові кошти від ОСОБА_7 для їх передачі землевпорядним фірмам для виготовлення технічної документації для ОСОБА_7 повністю спростовуються доказами, дослідженими у ході судового розгляду, а саме: показаннями свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що ОСОБА_3 вимагав та одержав у нього неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США саме за вирішення питання про надання йому у власність земельної ділянки на території Добрянської сільської ради. ОСОБА_3 не пропонував йому послуг жодних фірм. З ОСОБА_3 він спілкувався лише щодо рішень сільської ради, необхідних для отримання земельної ділянки, та надав йому 1000 доларів США саме за такі рішення. Виготовленням технічної документації ОСОБА_7 мав займатись сам та мав для цього людей у м. Львові, які би йому все зробили; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.02.2018 №14/1-355, протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 05.02.2018 №14/1-354 та електронними носіями інформації №14/191/12-1511, №14/191/12-1510, з яких вбачається, що ОСОБА_3 вимагав та отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду саме за вирішення питання про надання у власність земельної ділянки. Під час зустрічей з ОСОБА_7 ОСОБА_3 жодного разу не говорив про те, що він спілкується чи має спілкуватися з будь-якими організаціями з метою виготовлення ними технічної документації для ОСОБА_7 , про оплату послуг таких організацій. Під час розмови 15.12.2017, близько 13.05 год., яка відбулась біля входу до приміщення Добрянської сільської ради, ОСОБА_3 після того, як показав ОСОБА_7 листок із написом «1000$», чітко сказав: «Привезете - тоді заберете рішення». Також, ОСОБА_3 сказав, що зараз ОСОБА_7 отримає земельну ділянку для ОСГ, далі її приватизовує та міняє цільове призначення, а на запитання ОСОБА_7 : «То все без проблем зробите?», відповів, що без проблем. Окрім цього, під час зустрічі 19.12.2017 після того, як о 15.37 год. ОСОБА_7 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, ОСОБА_3 подякував та сказав ОСОБА_7 , що потім він ще з ним стикнеться по приватизації та зміні цільового призначення, та запитав: «З фірмами Ви маєте зв`язок?», на що ОСОБА_7 відповів, що так, все має. При цьому, ОСОБА_3 нічого не казав про те, що має займатись виготовленням проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_7 земельної ділянки, про землевпорядну фірму, яку він залучив чи планує залучити для виготовлення технічної документації, вартість її послуг, термін та умови виготовлення такої документації, а також про обставини подальшої співпраці, спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_7 саме щодо виготовлення технічної документації. Натомість, вкінці зустрічі ОСОБА_3 сказав ОСОБА_7 , що останній ще з ним стикнеться по приватизації земельної ділянки, маючи на увазі - при прийнятті Добрянською сільською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 , про що ОСОБА_3 повідомив під час допиту в судовому засіданні, та запевнив ОСОБА_7 , що допоможе йому по приватизації земельної ділянки; протоколом обшуку від 19.12.2017 та доданим до нього електронним носієм інформації з відеозаписом проведення обшуку, згідно з якими, у ході проведення 19.12.2017 обшуку в актовому залі Добрянської сільської ради ОСОБА_3 двічі повідомив, що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1000 доларів США за виділення йому земельної ділянки на території сільської ради. При цьому, ОСОБА_3 жодного разу не згадував про виготовлення для ОСОБА_7 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вважає, що ОСОБА_3 усвідомлював, що для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 повинен звернутись із заявою до землевпорядної організації, укласти з нею відповідний договір, виїхати разом із землевпорядною організацією на місцезнаходження земельної ділянки та підписати технічну документацію, однак ні 15 грудня 2017 року, ні 19 грудня 2017 року, ні по телефону жодного разу не говорив з ОСОБА_7 про виготовлення технічної документації, зокрема, про те, хто буде її виготовляти, який порядок та строк такого виготовлення, про те, що ОСОБА_7 має звертатись із заявою до землевпорядної організації, укладати з нею договір на виготовлення технічної документації, підписувати таку технічну документацію. Крім цього, наголошує, що відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», пункту 1 примітки до ст.364 КК України, ОСОБА_3 як депутат Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області здійснює функції представника місцевого самоврядування, тобто є службовою особою - суб`єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України. Надаючи ОСОБА_3 неправомірну вигоду, ОСОБА_7 сприймав його як депутата Добрянської сільської ради та землевпорядника вказаної сільської ради, а також загалом як особу, яка може повністю вирішити питання про передачу у власність земельної ділянки на території Добрянської сільської ради. Більше того, зважаючи на поведінку та дії сільського голови Добрянської сільської ради ОСОБА_13 , який скерував ОСОБА_7 для отримання рішення сільської ради та вирішення усіх питань до ОСОБА_3 , якого неодноразово називав землевпорядником сільської ради, а також повідомив ОСОБА_7 , що «Вся земля в землевпорядника», та на запитання останнього відповідав: «То все підеш до ОСОБА_3 », ОСОБА_7 був переконаним, що лише ОСОБА_3 зможе вирішити його питання. Водночас, ОСОБА_3 , одержуючи від ОСОБА_7 неправомірну вигоду, розумів та усвідомлював, що він є членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради, до повноважень якої, як повідомив ОСОБА_3 під час допиту в суді, входить, зокрема, розгляд земельних питань. Усі заяви, які надходять в сільську раду, у тому числі - заява ОСОБА_7 , розглядаються вказаною комісією, яка вирішує, чи доцільно виносити заяву на розгляд сесії, чи її необхідно ще допрацювати. Лише після розгляду комісією заяви виносяться на розгляд сесії. З членів комісії у земельній сфері працює тільки він, тому в основному повноваження комісії щодо перевірки заяви, перевірки земельних ділянок по документах та шляхом обмірів покладаються на нього. На комісії заяви громадян зачитує ОСОБА_3 і доповідає, чи є вільні земельні ділянки. За результатами розгляду заяви ОСОБА_7 комісія з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин вирішила, що її потрібно винести на розгляд сесії. Також ОСОБА_3 , одержуючи від ОСОБА_7 неправомірну вигоду, розумів та усвідомлював, що він доповідав на сесії сільської ради про наявність підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 , а також є депутатом Добрянської сільської ради та голосував на сесії за надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 . Окрім цього, ОСОБА_3 достовірно знав, що для розроблення проекту землеустрою ОСОБА_7 потрібно отримати рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради від 24.11.2017 №421, та після розроблення проекту землеустрою ОСОБА_7 потрібно, щоб сільська рада прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність. При цьому, одержуючи від ОСОБА_7 неправомірну вигоду, ОСОБА_3 сказав ОСОБА_7 , що останній ще з ним стикнеться по приватизації земельної ділянки, маючи на увазі - при прийнятті Добрянською сільською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 , про що ОСОБА_3 повідомив під час допиту в судовому засіданні, та запевнив ОСОБА_7 , що допоможе йому по приватизації земельної ділянки. Тобто, ОСОБА_3 чітко усвідомлював, що використовуючи свої можливості та вчиняючи дії з використанням свого становища представника органу місцевого самоврядування та члена постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради, він може посприяти у наданні Добрянською сільською радою земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_7 . 15.12.2017 ОСОБА_3 усвідомлював, що сільський голова Добрянської сільської ради ОСОБА_13 не видав ОСОБА_7 рішення сесії №421 від 24.11.2017 та не сказав йому отримати таке рішення в секретаріаті Добрянської сільської ради, а натомість скерував ОСОБА_7 саме до нього як до землевпорядника сільської ради для отримання вказаного рішення та вирішення усіх питань. При цьому, створюючи умови для одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , ОСОБА_3 отримав та залишив у себе рішення сесії №421 від 24.11.2017, яке було потрібне ОСОБА_7 , не видав йому це рішення, не скерував поштою, не сказав отримати це рішення в секретаріаті сільської ради, а зателефонував до ОСОБА_7 , викликав до себе для зустрічі та під час цієї зустрічі 15.12.2017, близько 13.05 год., без жодних пояснень відразу вивів його на вулицю та, висловлюючи ОСОБА_7 вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, поставив останньому чітку та однозначну умову: «Привезете - тоді заберете рішення». Окрім цього, ОСОБА_3 достовірно знав, що для розроблення проекту землеустрою ОСОБА_7 потрібно отримати рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради від 24.11.2017 №421, та після розроблення проекту землеустрою ОСОБА_7 потрібно, щоб сільська рада прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність. Відтак, висловлюючи ОСОБА_7 вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, ОСОБА_3 чітко усвідомлював, що ставить ОСОБА_7 в умисно створені умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, а саме - відмові у видачі йому рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24.11.2017 №421, а також у подальшій відмові у прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у приватну власність. Таким чином, в діях ОСОБА_3 наявна кваліфікуюча ознака, передбачена ч.З ст.368 КК України, - вимагання неправомірної вигоди. При оцінці доводів сторони захисту щодо наявності у кримінальлному провадженні ознак провокації врахувати наступне: 1. ОСОБА_7 не проявляв ініціативи у контактах з ОСОБА_3 . Перша їхня зустріч відбулись у кабінеті сільського голови ОСОБА_13 , коли останній покликав ОСОБА_3 та представив його ОСОБА_7 як землевпорядника та депутата Добрянської сільської ради. Друга їхня зустріч відбулась за аналогічних обставин. Третя зустріч 15.12.2017 відбулась з ініціативи ОСОБА_3 , коли він зателефонував до ОСОБА_7 та сказав прийти до нього після того, як ОСОБА_7 цього ж дня прийшов до сільського голови ОСОБА_13 , щоб з`ясувати, чи сільська рада вже розглянула його заяву. При цьому, ОСОБА_3 отримав та залишив у себе рішення сесії №421 від 24.11.2017, яке було потрібне ОСОБА_7 , не видав йому це рішення, не скерував поштою, не сказав отримати це рішення в секретаріаті сільської ради, а під час цієї зустрічі 15.12.2017, близько 13.05 год., без жодних пояснень відразу вивів його на вулицю та, висловлюючи ОСОБА_7 вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, поставив останньому чітку та однозначну умову: «Привезете - тоді заберете рішення». Також ОСОБА_3 відразу визначив дату їхньої наступної зустрічі - 19.12.2107 під час якої ОСОБА_7 діяв в межах контролю за вчиненням злочину з метою спростування чи підтвердження факту вимагання та одержання неправомірної вигоди. 2. Зі сторони ОСОБА_7 не було жодних пропозицій надання неправомірної вигоди та наполегливих нагадувань. Зі сторони ОСОБА_3 не було жодних відмов та заперечень у одержанні неправомірної вигоди. Натомість, ОСОБА_3 , вживаючи заходів конспірації, висловив ОСОБА_7 вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США та створив вищеописані умови, за яких ОСОБА_7 був вимушений надати неправомірну вигоду. 3. 19.12.2017 ОСОБА_3 явно схвалював дії ОСОБА_7 щодо надання йому неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, після чого подякував останньому та запевнив, що у подальшому допоможе йому по приватизації земельної ділянки. Дії ОСОБА_3 носили активний характер. Водночас, поведінка ОСОБА_7 не була наполегливою і спрямованою на надання неправомірної вигоди за будь- яких умов. 4. Даних про створення працівниками правоохоронних органів штучних умов для отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, без реалізації яких цей злочин не було би скоєно, матеріали кримінального провадження не містять та стороною захисту таких не надано. Дії працівників правоохоронних органів у даному кримінальному провадженні мають ознаки опосередкованого контролю за вчиненням злочину, а відтак не є провокаційними. 5. У матеріалах кримінального провадження відсутні та стороною захисту не надано жодних доказів, які б породжували об`єктивні побоювання щодо того, що ОСОБА_7 міг мати які-небудь приховані мотиви щодо повідомлення неправдивих відомостей про вимагання та одержання неправомірної вигоди ОСОБА_3 . Окрім цього, сторона захисту покликається на те, що ОСОБА_7 уже був заявником в іншому кримінальному провадженні. Із постанов Залізничного районного суду м. Львова від 27.03.2013 та від 28.03.2013 вбачається, що ОСОБА_7 на початку 2013 року був заявником за фактом одержання неправомірної вигоди інспекторами Стрийського міського підрозділу Стрийського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ у Львівській області ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Необхідно врахувати, що вказані обставини не приховував та підтвердив свідок ОСОБА_7 у ході допиту в суді. Окрім цього, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 визнали свою вину в одержанні неправомірної вигоди та вищевказаними постановами Залізничного районного суду м. Львова визнані винуватими у вчиненні правопорушень, передбачених ч.І ст. 172-2 КУпАП. Зазначений факт звернення ОСОБА_7 до правоохоронних органів за 5 років до тих подій, які є предметом дослідження у даному кримінальному провадженні, жодним чином не може свідчити про провокацію одержання ОСОБА_3 неправомірної вигоди. Вказана позиція відповідає практиці Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема, постановам від 10.08.2022 у справі № 688/1415/19, від 08.09.2021 у справі №279/2578/18. Стосовно необхідності ОСОБА_7 земельної ділянки він у ході допиту в судовому засіданні пояснив, що вона була йому потрібною для відкриття власного бізнесу - автосервісу. До цього часу він довго працював у автосервісі, мав багато клієнтів, які хотіли в нього обслуговувати свої автомобілі, а тому вирішив розвивати власний малий бізнес - спочатку побудувати невеликий автосервіс, а далі з часом розвивати його. Рішення Добрянської сільської ради, яке йому надав ОСОБА_3 , він віддав слідчому. Слідчий сказав, що це рішення та особисті гроші ОСОБА_7 повернуть йому після того, як буде закінчене кримінальне провадження. Після усіх цих подій ОСОБА_7 пробував шукати приватизовані земельні ділянки для придбання, але на них були дорогі ціни. Він так і не знайшов хорошого варіанту. Окрім цього, судова справа тягнулася. У подальшому ОСОБА_7 передумав відкривати автосервіс. Стосовно обставин залучення ОСОБА_7 до проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12017140000000840 від 17.11.2017 зазначає наступне. Вказане кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань на підставі рапорту УСБУ у Львівській області №62/14/1-3162 від 15.11.2017, згідно з яким, в ході здійснення оперативно- службової діяльності отримано інформацію щодо налагодження головою Добрянської сільської ради ОСОБА_13 незаконного механізму вимагання та одержання неправомірної вигоди від невстановлених громадян України за сприяння у вирішенні питань щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради. У подальшому на виконання доручення слідчого від 17.11.2017 щодо встановлення осіб, у яких ОСОБА_13 може вимагати неправомірну вигоду, УСБУ у Львівській області отримано інформацію про можливе вимагання ОСОБА_13 та ОСОБА_3 неправомірної вигоди в ОСОБА_7 , про що повідомлено слідчого листом №14/1-3251, а також викликано ОСОБА_7 до СУ ГУ НП у Львівській області для допиту в якості свідка. Як повідомив у ході допиту в судовому засіданні ОСОБА_7 , до нього подзвонили з правоохоронних органів і сказали, що він повинен приїхати на вул. С. Бандери у м. Львові для допиту в якості свідка. Коли його допитував слідчий, то запитував, чи ОСОБА_7 звертався до Добрянської сільської ради для отримання земельної ділянки, а також чи у нього вимагали неправомірну вигоду. ОСОБА_7 повідомив, що у нього вимагає хабар сільський голова ОСОБА_13 . Далі йому пояснили, що у нього вимагають хабар за земельну ділянку, і що потрібно перевірити, чи в нього дійсно вимагають хабар, чи він не обманює. ОСОБА_7 добровільно вирішив написати заяву про вчинення злочину та співпрацювати з правоохоронними органами. Ніхто його ні до чого не змушував. Зважаючи на те, що сільський голова у присутності ОСОБА_7 сказав ОСОБА_3 : «Ця людина платить гроші. Треба йому допомогти», а також на те, що сільський голова є керівником сільської ради, ОСОБА_7 вирішив, що сільський голова вимагає у нього хабар. Тому в заяві про вчинення злочину вказав, що неправомірну вигоду в нього вимагає сільський голова ОСОБА_13 . Також необхідно врахувати, що у ході допиту в судовому засіданні ОСОБА_7 зазначив, що не може пригадати хронологію усіх подій, дат, кількості зустрічей з ОСОБА_3 , оскільки вже минуло дуже багато часу. Може в них помилятись. Не пам`ятає, чи був у слідчого і писав заяву вже після того, як ОСОБА_3 показав йому листочок із написом «1000$», чи до цього. ОСОБА_7 також зазначив, що у нього немає юридичних знань, а тому він детально не знає усієї процедури передачі сільською радою земельної ділянки у власність особи. При цьому, у ході допиту в судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив, що бачився з ОСОБА_7 4 рази, два з яких - до зустрічі 15 грудня 2017 року, під час якої він показав ОСОБА_7 листочок з написом «1000$». Перша їхня зустріч відбулась орієнтовно в кінці вересня - на початку жовтня 2017 року у кабінеті сільського голови ОСОБА_13 , який покликав ОСОБА_3 та сказав, що ОСОБА_7 потрібна допомога, оскільки він хоче отримати земельну ділянку для відкриття бізнесу з ремонту автомобілів. Друга їхня зустріч відбулась вкінці жовтня 2017 року у кабінеті сільського голови ОСОБА_13 , під час якої ОСОБА_3 доповів, що є 2 вільних земельних ділянки, та ОСОБА_7 потрібно написати заяву для винесення питання на розгляд сесії, після чого ОСОБА_13 сказав йому піти з ОСОБА_7 в інший кабінет та продиктувати заяву, що ОСОБА_3 і зробив. Таким чином, до моменту написання ОСОБА_7 заяви про вчинення злочину у нього було дві вищезазначених зустрічі з останнім. Разом з тим, необхідно врахувати, що обвинувачений ОСОБА_3 не визнав факту одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, а зазначив, що отримав від нього грошові кошти для їх передачі землевпорядним фірмам для виготовлення технічної документації. Істотна суперечність позиції захисту виключає сумніви у відсутності провокації злочину. Наведене відповідає практиці ЄСПЛ, який визнає необгрунтованими та не розглядає по суті заяви щодо провокації злочину, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (рішення у справі «Берлізев проти України» від 08 липня 2021 року).
		Враховуючи вищевикладене, прокурор ОСОБА_4 просить суд визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, на строк 2 роки, та з конфіскацією майна.
		Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченим  ОСОБА_3  покази щодо пред`явленого йому обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України не визнав та пояснив, що зі свідком ОСОБА_7 він бачився чотири рази. На той час він працював землевпорядником Угерської сільської ради та був депутатом Добрянської сільської ради. Перша зустріч з ОСОБА_7 відбулася у вересні-жовтні 2017 року в кабінеті сільського голови ОСОБА_13 , останній його запросив до себе в кабінет та повідомив, що ОСОБА_7 потрібна допомога, оскільки він бажає відкрити свій бізнес (ремонт автомобілів - СТО) і бажає для цього отримати земельну ділянку. ОСОБА_13 запитав у нього, чи є на території сільської ради вільні земельні ділянки, він відповів, що не володіє інформацією і перевірить. Коли він вийшов з кабінету, у коридорі ОСОБА_7 попросив його допомогти і жартома при цьому вказав, що віддячиться за це. Пізніше голова сільської ради повідомив його, що повинен приїхати ОСОБА_7 , це було в кінці жовтня 2017 року. Тоді і відбулася їхня з ОСОБА_7 друга зустріч. Того дня він проінформував голову сільської ради про те, що у них на території є дві земельні ділянки, які можна використати під СТО. Того дня ОСОБА_7 написав заяву для винесення цього питання на сесію сільської ради. На прохання голови сільської ради він у кабінеті продиктував ОСОБА_7 зміст заяви. Під час написання заяви ОСОБА_7 звернувся до нього з проханням допомогти йому в оформленні документів (здійснити технічний і юридичний супровід), при цьому пообіцявши за це винагороду. ОСОБА_7 просив у нього дізнатися, скільки будуть коштувати послуги з оформлення земельної ділянки. В листопаді 2017 року відбулася сесія сільської ради, на якій він зачитав заяву ОСОБА_7 , депутати проголосували і було прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_7 на виготовлення технічної документації. Третя зустріч відбулася 15 грудня 2017 року, її ініціював він, попросив ОСОБА_7 під`їхати до сільської ради, щоб поспілкуватися з приводу оформлення земельної ділянки. Перед цим голова сільської ради дав йому номер телефону ОСОБА_7 і просив йому передзвонити. Того дня ОСОБА_7 прийшов в приміщення сільської ради, вони з ним вийшли в коридор, на сходи, і оскільки ОСОБА_7 ще раніше запитував його, скільки будуть коштувати послуги з оформлення земельної ділянки (виготовлення технічної документації, оформлення права власності, виготовлення детального плану території, виготовлення проекту зміни цільового призначення земельної ділянки), він показав йому аркуш паперу, на якому було зазначено «1000 доларів США», ОСОБА_7 перепитав, чи це в доларах, він відповів, що так. Четверта зустріч відбулася в другій половині дня 19 грудня 2017 року. ОСОБА_7 приїхав в сільську раду, вони разом сіли в автомобіль і поїхали на місце розташування земельної ділянки. Він показав ОСОБА_7 земельну ділянку, провівши при цьому її обміри. Потім вони повернулися в сільську раду, де він віддав ОСОБА_7 пакет документів: заяву, рішення, а ОСОБА_7 натомість передав йому грошові кошти в сумі 1000 доларів США, як він зрозумів, це були кошти за оформлення в майбутньому документів на земельну ділянку. ОСОБА_7 не раз йому повідомляв про те, що не розбирається в технічному і юридичному оформленні документів і тому просив у нього про допомогу. 
		На запитання прокурора обвинувачений ОСОБА_3 відповів, що на той час він обіймав також посаду члена комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області згідно з рішенням сільської ради №4 від 04.11.2015. До повноважень комісії входило розгляд заяв громадян, які надходять до сільської ради і винесення таких на розгляд сесії сільської ради. При цьому, після надходження заяви, ними перевірялось, чи є земельна ділянка в наявності і чи може така бути виділена. Комісія складалася з 5 членів, він був членом комісії, до його безпосередніх повноважень належала сфера земельних відносин. Він на комісії доповідав заяву, потім повідомляв, чи є земельна ділянка, і чи може вказана заява бути внесена на сесію. Голосування на комісії не відбувається. На комісії повинен був вестися протокол, в якому повинно було бути зазначено, що відповідне питання вноситься на сесію. Заява ОСОБА_7 на комісії розглядалася, чи були зауваження, він не пригадує. На той час в сільській раді землевпорядника не було, всі документи підписував голова сільської ради. Він на той час працював землевпорядником Угерської сільської ради. В Добрянській сільській раді до його повноважень належало ведення земельного обліку, проведення обмірів земельних ділянок. Ці повноваження він виконував за власним бажанням, на прохання голови сільської ради. Погоджується, що підписував Інструкцію, в якій передбачено його повноваження, як землевпорядника Угерської та Добрянської сільської ради. Зазначив про наступний порядок оформлення права власності на земельну ділянку: рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації; виготовлення технічної документації; оформлення витягу з земельного кадастру; рішення про затвердження проекту землеустрою (приватизація), реєстрація права власності на земельну ділянку (ЦНАП). При цьому зазначив, що проект землеустрою виготовляє ліцензована організація, яка укладає з особою відповідний договір. Представник ліцензованої організації виїжджає на місце, проводить обміри, формує технічну документацію, погоджує її з сільською радою та іншими установами та організаціями. Пізніше формується обмінний файл і земельна ділянка заноситься в державний земельний кадастр. Після чого видається витяг з державного земельного кадастру. Технічна документація в обов`язковому порядку підписується заявником. Проект землеустрою видається замовнику, який в подальшому подає такий в сільську раду. На сесії сільської ради він зачитав заяву ОСОБА_7 , чи додатково щось доповідав, не пригадує, як і не пригадує, чи були на той час вільні інші земельні ділянки. Він приймав участь в голосуванні, проголосував «за». На сесії того дня було 11 депутатів, кожен з яких голосував самостійно. Проект рішення готує секретар, а пропозицію щодо голосування вносить голова сільської ради. Секретар сільської ради повинна була повідомити про рішення сесії ОСОБА_7 . Не може пояснити, чому голова сільської ради ОСОБА_13 вважав його землевпорядником Добрянської сільської ради, і чому саме до нього скерував ОСОБА_7 . Не пригадує обставин, за яких голова сільської ради сказав йому зателефонувати до ОСОБА_7 , як і не може пояснити, чому саме він мав повідомити ОСОБА_7 про прийняте сільською радою рішення. Вказав, що на той час виготовлення проекту землеустрою коштувало 5 тис. грн., детальний план території - 8 тис. грн., зміна цільового призначення - 5 тис. грн., витрати с/г виробництва - 10 тис. грн., разом це складає 28 тис. грн., що дорівнює 1 тис. доларів США. Саме ціну за виготовлення вказаних документів він мав на увазі, коли написав на аркуші паперу 1000 дорарів США. Що він мав на увазі, коли сказав: «привезеш, тоді забереш рішення», пояснити не зміг. 19 грудня 2017 року він показував земельну ділянку ОСОБА_7 , як депутат і член комісії. Він взяв рішення у секретаря і передав його ОСОБА_7 . Не може пояснити, за що саме ОСОБА_7 передав йому грошові кошти в сумі 1 тис. доларів США. Не зміг пояснити, чому вони з ОСОБА_7 не обговорювали питання оформлення технічної документації. Яка саме ліцензійна організація повинна була готувати ОСОБА_7 документи, він не пригадує. Погоджується, що давав зізнавальні показання під час затримання та обшуку, пояснює це шокованим станом, в якому перебував. 
		Крім цього, в показаннях, наданих в судовому засіданні 11.05.2023, обвинувачений ОСОБА_3 ствердив про те, що ОСОБА_7 при перших двох зустрічах наголошував йому, що віддячиться за вирішення питання з земельною ділянкою. При першій зустрічі він відмовив ОСОБА_7 , вказавши, що жодної подяки не потрібно, при дргуій зустрічі ОСОБА_7 наголосив, що в будь-якому випадку бажає віддячитися за вирішення його питання. Після другої зустрічі він вирішив прийняти подяку ОСОБА_7 , вважаючи, що надає йому допомогу у вирішенні питання про отримання земельної ділянки та вчиняє дії, які не належать до його безпосередніх повноважень. Вважав, що отримує подяку за те, що він допоміг ОСОБА_7 у написанні заяви, підшукав земельну ділянку, здійснив її обміри, крім того посприяє в подальшому у виготовленні необхідної документації. Саме таку суму подяки він написав на аркуші паперу та показав ОСОБА_7 , вважаючи цю суму оплатою за вчинені ним дії та за ті дії, які будуть вчинені в майбутньому. Вказав, що телефонував 15.12.2017 ОСОБА_7 тому, що його попросив про це ОСОБА_13 , з якою метою він до нього телефонував, пояснити не зміг. Зауважив, що четврета зустріч була зініційована самим ОСОБА_7 , як і три попередні зустрічі. Вказав, що грошові кошти отримав за вчинення дій, які не належали до його безпосередніх повноважень. 
		В судових дебатах та останньому слові обвинувачений ОСОБА_3 просить суд виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 
		Захисник ОСОБА_6  у вступній промові вказав на те, що матеріалами кримінального провадження підтверджується факт провокації з боку правоохоронних органів, а тому ОСОБА_3 не винуватий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Окрім цього, вважає, що є сумніви в об`єктивній стороні кримінального правопорушення та в суб`єкті злочину. 
		В судових дебатах захисник ОСОБА_6 просить суд врахувати, що відомості до ЄРДР в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України, внесені 16.11.2017 на підставі рапорту старшого уповноваженого ОВС 1 відділу ГВ (К) УСБУ ОСОБА_17 від 15.11.2017 (а.с.182) з якого вбачається, що сільський голова ОСОБА_13 організував незаконний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від невстановлених громадян. Більше того, в листі УСБУ у Львівській області від 20.11.2017 (а.с.184) зазначено, що саме сільський голова може вимагати неправомірну вигоду від ОСОБА_7 . Тобто, на момент внесення відомостей до ЄРДР та в подальшому до моменту затримання ОСОБА_3 об`єктивної підозри та відомостей щодо можливої злочинної діяльності саме ОСОБА_3 в правоохоронних органів не було, а рапорт стосувався дій зовсім іншої особи. Натомість правоохоронні органи цілеспрямовано вели діяльність щодо провокації злочину шляхом надання їх агентом ОСОБА_7 неправомірної вигоди сільському голові з метою подальшого викриття та документування цього злочину. Окремо зазначає, що вказаний рапорт не зареєстрований у встановленому порядку в органах СБУ. Інших документів, які стали підставою для реєстрації кримінального провадження при відкритті матеріалів цього провадження в матеріалах справи не було. Під час допиту в якості свідка в судовому засіданні 21.03.2023 ОСОБА_7 вказав, що заяву про злочин він написав у Львові у відділенні поліції по вул. Степана Бандери, оскільки йому зателефонували самі працівники поліції та попросили приїхати. Коли він приїхав, то працівник поліції йому повідомив, що у сільській раді в нього хочуть вимагати хабаря. До цього йому не було висловлено жодних вимог про передачу хабаря. Наголошує, що заява про злочин була написана ОСОБА_7 22.11.2017 і в ній зазначено: «прошу вас притягнути до кримінальної відповідальності голову Добрянської сільської ради ОСОБА_13 , який вимагає в мене гроші в сумі 1000 доларів США…» Однак, під час допиту в якості свідка в судовому засіданні 21.03.2023 ОСОБА_7 вказав, що ОСОБА_13 взагалі не вимагав у нього грошові кошти, а суму 1000 доларів вперше йому написав на листочку ОСОБА_3 15.12.2017, тобто більш ніж через місяць після написання заяви про злочин. Крім цього, як вбачається із показів свідка ОСОБА_7 , його розшукали самі правоохоронні органи та залучили до провокації хабаря і окрім цього усі подальші дії та процедури не були чіткими та прозорими, а сама діяльність не була пасивною. Вказує, що свідок ОСОБА_7 вказав, що ініціативу щодо надання саме ним власних грошових коштів у сумі 1000 доларів США для подальшого передання ОСОБА_3 висловив працівник поліції та при цьому пояснив, що в державі нема коштів. Матеріалами справи, в тому числі відеозаписами НСРД, показами свідка ОСОБА_7 , показами обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, що ініціатором всіх чотирьох зустрічей ОСОБА_7 з ОСОБА_3 був саме заявник. Окрім того, що ОСОБА_7 ініціював самі зустрічі, на них він всіляко намагався запропонувати як сільському голові ОСОБА_13 , так і ОСОБА_3 винагороду за ті дії, які мали б бути вчинені щодо нього. На відеозаписі НСРД за 15.12.2017 вбачається, що при розмові з сільським головою ОСОБА_13 після того, як він повідомив, що рішення проголосоване сесією і його треба забрати в землевпорядника ОСОБА_3 з власної ініціативи задає такі питання: «і що там дальше, як дальше має виглядати?» «А Ви мені перед тим можете щось сказати?» «і як з Вами?» при тому, що жодної ініціативи ОСОБА_13 не виявляв. Аналогічні пропозиції на всіх зустрічах висловлювалися і ОСОБА_3 . Очевидно, що метою цих розмов було спровокувати посадових осіб Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області на отримання ними неправомірної вигоди від ОСОБА_7 з метою подальшого викриття цього злочину. Рішення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою було прийнято на сесії 24.11.2017 та могло бути отримане останнім у канцелярії сільської ради, однак ОСОБА_7 не отримав у встановленому порядку зазначене рішення, а цілеспрямовано шукав зустрічі з сільським головою ОСОБА_13 та ОСОБА_3 та активно на цих зустрічах пропонував винагороду за сприяння у вирішенні його питання. Тому теж очевидно, що без активних дій збоку ОСОБА_7 отримання грошових коштів ОСОБА_3 не відбулося б. Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 звернувся до Добрянської сільської ради із заявою про виділення йому земельної ділянки для будівництва СТО. В той же час потреба у такому зверненні зі сторони ОСОБА_7 була зімітована, оскільки він не є та ніколи не був суб`єктом підприємницької діяльності. Як вбачається із відповіді на адвокатський запит від 11.05.2022 року № 3.17/1079 та відповіді на адвокатський запит від 29.06.2022 № 47 після прийняття Добрянською сільською радою рішення від 24.11.2017 № 421 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_7 не звертався ні у сільську раду, ні до її правонаступника про отримання самого рішення, не розробив та не подав на затвердження проект землеустрою, не звертався щодо виділення іншої ділянки. Це ж було підтверджено самим ОСОБА_7 під час допиту в якості свідка. Тим самим однозначно підтверджується фіктивність звернення ОСОБА_7 до сільської ради щодо відведення земельної ділянки та відсутність наміру насправді таку ділянку отримувати. Матеріалами справи підтверджено та визнано самим заявником ОСОБА_7 під час його допиту в якості свідка у судовому засіданні 21.03.2023, що він неодноразово брав участь у якості заявника у справах про корупційні правопорушення. Зокрема, як вбачається із ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.05.2021 у справі № 456/1529/15-к, ОСОБА_7 був заявником у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_18 за ч. 1 ст. 368 КК України. Ухвалою встановлено, що ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_18 із пропозицією про вирішення питання щодо повернення йому вилученого водійського посвідчення та автомобіля, а також непритягнення його до адміністартивної відповідальності, на що ОСОБА_18 погодився, висловивши прохання надати йому 3000 гривень. У постанові Залізничного районного суду м. Львова від 27.03.2013 у справі № 462/2122/13-п щодо ОСОБА_15 зазначено, що 19.02.2013 ОСОБА_7 разом з товаришем звернулись в KBІ Стрийського району Львівської області, а саме до інспектора КВІ ОСОБА_16 з проханням посприяти в непроходженні громадських робіт, на що останній повідомив що йому за це необхідно передати грошові кошти в сумі 500 гривень. 22.03.2013 ОСОБА_7 з товаришем повторно підійшли до ОСОБА_16 в службовий кабінет, де останній повідомив, що адміністративна справа перебуває на виконанні в ОСОБА_15 , з яким він вирішить питання. Аналогічні дії ОСОБА_7 відображені також у постанові Залізничного районного суду м. Львова від 28.03.2013 у справі № 462/2123/13-п щодо ОСОБА_16 . Зауважує, що ОСОБА_7 був засуджений вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 січня 2010 року у справі № 1 -93/2010 за ч.1 ст.122 КК України, а також неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП (справи №№ 456/4023/15-п, 456/4795/15-п, 456/568/17). Тобто, ОСОБА_7 був абсолютно залежним від правоохоронних органів через неодноразові проблеми із законом, систематично брав участь у корупційних справах в якості заявника, модель його поведінки у таких справах також була аналогічна - він звертався до певних посадових осіб із проханням допомогти у вирішенні якоїсь проблеми (невідбування покарання, уникнення відповідальності тощо). Наведене чітко свідчить про використання правоохоронними органами ОСОБА_7 у схемі провокації хабарів. Захисник вважає, що зазначене дає підстави для однозначного висновку про те, що відносно ОСОБА_3 було здійснено провокацію злочину, що спричинило порушення права на справедливий судовий розгляд та має наслідком недопустимість зібраних у такий спосіб доказів та є підставою для постановлення виправдувального вироку.
		Застереження щодо обсягу досліджених доказів.
		Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за яким обвинувальний акт був поданий до суду не визнав, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2 ст. 349 КПК України, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази. 
		Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
		Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		У силу ст. 337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що в діях ОСОБА_3 наявний склад злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України і такий доведено дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим  ОСОБА_3  своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, винуватість обвинуваченого  ОСОБА_3  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , надані попередньому складу суду - головуючому судді ОСОБА_9 , які містяться на звукозаписі судового засідання від 17.12.2018, та які досліджені в судовому засіданні на підставі ч.4 ст.95, ст.225 КПК України, висновків Верховного Суду, викладених у постановах в справах №750/5745/15-к та №127/19452/16-к від 02.02.2022, згідно з якими ОСОБА_13 працює головою Добрянської сільської ради з 2006 року, станом на 2017 рік до складу сільської ради входило 13 депутатів. До складу сільської ради входять комісії, ОСОБА_3 є членом комісії з земельних питань. До складу земельної комісії входить троє депутатів: ОСОБА_19 (голова комісії), ОСОБА_20 та ОСОБА_3 . До комісії звертається особа з завою, це питання обговорюється на комісії, перевіряється, чи є наявна земельна ділянка і після голосування це питання вноситься на сесію. В сільській раді землевпорядника немає. В сільській раді залишилось небагато земельних ділянок, які можуть бути передані у власність або в користування. Особа звертається до сільської ради з заявою, приходить до нього, він з`ясовує у неї для яких цілей потрібна земельна ділянка. В 2017 році до нього звертався ОСОБА_7 , запитував, чи може він отримати у власність земельну ділянку для будівництва майстерні по ремонту автомобілів. Він сказав йому, що вони винесуть це питання на сесію. Він сказав йому також йти до секретаря і написати заяву. Після цього він його більше не бачив. Заява ОСОБА_7 була зареєстрована у сільській раді. Після сесії ОСОБА_7 підходив до нього і цікавився, як було вирішено його питання. Вони з ОСОБА_7 підійшли до секретаря, з`ясували, що рішення сесії є і він залишив ОСОБА_7 у секретаря, а сам пішов. Більше ОСОБА_7 він не бачив. Він скеровував ОСОБА_7 до секретаря, з ОСОБА_3 він його не знайомив. ОСОБА_3 , як член земельної комісії займається земельними питаннями, оглядає ділянки, як землевпорядник. Всі питання вирішуються в секретаря, можливо та той час у секретаря в кабінеті був землевпорядник. ОСОБА_3 , як член земельної комісії надає консультації. Тільки землевпорядник ОСОБА_3 міг показати ОСОБА_7 земельну ділянку, яка планувалася до виділу. У нього рішення сесії не було, тому він звернувся до секретаря. Саме секретар видає рішення, при цьому радиться з землевпорядником. Про отримання ОСОБА_3 грошових коштів йому нічого не відомо. Згідно протоколу сесії від 24.11.2017, по питанню ОСОБА_7 доповідав ОСОБА_3 , як землевпорядник і особа, яка повинна була перевірити, чи є наявна земельна ділянка. ОСОБА_3 на сесії зачитав заяву і депутати проголосували. Він також доповідає, чи є на території сільської ради вільні земельні ділянки, при цьому інформацію отримує від ОСОБА_3 . Коли ОСОБА_7 звернувся до нього, він перевірив його паспорт, поцікавився звідки він. У штатному розписі сільської ради посади землевпорядника немає. В Добрянській сільській раді ОСОБА_3 виконував обов`язки землевпорядника. ОСОБА_3 є членом земельної комісії, тому повинен був показати ОСОБА_7 місце розташування земельної ділянки; 
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7  про те, що він звернувся до сільської ради, оскільки мав намір придбати у власність земельну ділянку для відкриття власного бізнесу. Він звернувся до голови сільської ради, який порадив йому ОСОБА_3 , як депутата і землевпорядника сільської ради та вказав, що всі питання потрібно обговорювати саме з обвинуваченим. В подальшому вони домовилися про те, що на сесії сільської ради буде прийняте відповідне рішення про надання земельної ділянки. На сесії дійсно було прийнято рішення, після сесії він зустрівся з обвинуваченим і той показав йому аркуш паперу, на якому було написано «1000 доларів США», він перепитав у обвинуваченого, чи це долари США, той ствердно відповів і сказав, що це за документи, які він отримає на земельну ділянку. Пізніше до нього передзвонили з м. Львів і сказали прибути на вул. С.Бандери для допиту в якості свідка. Звідки у них був номер його мобільного телефону, йому невідомо. Свій номер телефону він залишив у сільській раді. Голова сільської ради казав, що приймуть рішення і йому зателефонують. Слідчий у м. Львові під час його допиту, повідомив йому, що у нього планують вимагати та отримати неправомірну вигоду. Він надав свої особисті грошові кошти. Йому пояснили, що це буде перевірка, чи дійсно в нього намагаються отримати неправомірну вигоду. Коли він третій раз зустрівся з обвинуваченим, останній йому повідомив про рішення сесії, що за ним закріплена земельна ділянка, він передав обвинуваченому кошти, які той поклав в задню кишеню штанів, після чого був затриманий працівниками поліції. 
		На запитання прокурора свідок ОСОБА_7 відповів, що події мали місце близько 4-5 років тому, і всіх деталей він пригадати не може. Можливо ці події відбувалися в листопаді-грудні 2017 року. Земельна ділянка на території сільської ради йому була потрібна для розвитку малого бізнесу, а саме будівництва боксу. Він раніше працював на автосервісі і мав бажання самостійно розвивати цей бізнес. Він прийшов до сільського голови, той закликав землевпорядника і запитав, чи на території сільської ради є вільні земельні ділянки, той відповів, що потрібно подивитися. Сказали, що через місяць буде рішення, він залишив телефон і йому мали зателефонувати. Через місяць він зайшов до голови сільської ради і той сказав йому зі всіма питаннями звертатися до землевпорядника. Він передзвонив до обвинуваченого і той повідомив, що є земельна ділянка, яка може бути йому виділена. Того дня він розмовляв з обвинуваченим і той показав йому аркуш паперу, на якому було написано «1000 доларів США». На його запитання, чи це долари США, обвинувачений відповів ствердно. Під час третьої зустрічі вони їздили з обвинуваченим на місце, оглядали земельну ділянку. Пригадує, що писав заяву про виділення земельної ділянки в кабінеті у обвинуваченого. З обвинуваченим він спілкувався через голову сільської ради. Коли він був в сільській раді третій раз, зайшов до голови, вони разом зайшли до секретаря, остання повідомила, що йому надано 7 соток землі. Після цього голова сказав зв`язатися з землевпорядником, він повідомив йому, що немає номера телефону обвинуваченого. Після цього обвинувачений до нього зателефонував і він знову приїхав до сільської ради. Він розуміє, що без неправомірної вигоди, він би не отримав земельну ділянку. Коли він передав обвинуваченому кошти, останній передав йому рішення і заяву. 1000 доларів США це плата за перехід земельної ділянки у його власність. Він немає юридичних знань з питань оформлення земельних ділянок, тому може в процедурі оформлення помилятися. З обвинуваченим він спілкувався лише з приводу рішення сільської ради. 
		На запитання захисника свідок ОСОБА_7 відповів, що у листопаді 2017 року він не був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, як ФОП, не мав своєї фірми. Він звернувся до сільської ради, оскільки раніше працював в автосервісі і мав намір відкрити свій бізнес, так як мав чимало клієнтів. Він хотів отримати земельну ділянку біля з`їзду з траси. Коли писав заяву в сільській раді, одразу хотів подивитися місце знаходження земельної ділянки, але        йому її не показали. Земельна ділянка не виділялася йому під ОСГ, про це мова не йшла, така повинна була бути передана йому у власність. Після отримання рішення він повинен був оформити відповідну документацію. Коли писав заяву, земельної ділянки він не бачив. До цих подій, в інші сільські ради він не звертався. Рішення сільської ради у нього забрав слідчий і не повернув, тому він в подальшому його не реалізував. Він знайшов організацію у м. Львів, яка повинна була закінчити оформлення документації. ОСОБА_3 повинен був передати йому рішення, а організація повинна була робити всі необхідні документи. Стверджує, що технічною документацією він повинен був займатися сам. Голова сільської ради чітко йому вказав, що всі справи потрібно вести з обвинуваченим, як з землевпорядником. Підтверджує, що 22.11.2017 писав заяву до слідчого ГУ НП у Львівській області про те, що голова сільської ради вимагає у нього неправомірну вигоду. Голова сільської ради під час першої зустрічі сказав до обвинуваченого: «Ця людина платить гроші, йому потрібно допомогти». Про суму коштів він дізнався від обвинуваченого, коли той показав аркуш паперу. Не може пояснити того факту, що ОСОБА_3 показав йому суму коштів після того, як він звернувся з заявою до слідчого ГУ НП. 15.12.2017 він запитував у ОСОБА_3 , як все має виглядати далі, як буде відбуватися оформлення документів. Від голови сільської ради ОСОБА_13 про суму коштів він нічого не чув. У м. Львові працівники поліції запитали, чи буде він з ними співпрацювати, він погодився. Він не раз раніше був заявником у кримінальних провадженнях про отримання неправомірної вигоди, не заперечує цього факту. Пригадує, що від ОСОБА_3 він двічі чув про суму 1000 доларів США, перший раз на аркуші паперу той написав, а другий раз під час передачі коштів. Чи говорив щось про грошові кошти до цього ОСОБА_3 , він не пригадує. 
		На запитання головуючого-судді свідок ОСОБА_7 відповів, що первинно він написав заяву в сільську раду, після цього була зустріч з поліцейськими і вже після цього відбулася передача коштів. З м. Львів йому передзвонили, попросили прийти і допитали там його в якості свідка. Слідчий повідомив його, що в сільській раді з нього бажають отримати неправомірну вигоду за отримання земельної ділянки. Запитали, чи він звертався в сільську раду з заявою, чи вимагали у нього при цьому грошові кошти. Скільки раз він був в цього слідчого, не пригадує. Він повідомив, що в нього неправомірну вигоду вимагає голова сільської ради, оскільки той головний і саме він скеровував його до обвинуваченого. Між подіями, коли обвинувачений показав йому на аркуші паперу суму коштів та їх передачею минуло близько місяця. Коли саме він їздив до слідчого у м. Львів, чи до того, як обвинувачений показав йому цей аркуш паперу, чи після того, він не пригадує. Він самостійно надав свої кошти і їх йому мали повернути. Кошти він надав уповноваженим працівникам того дня, коли передавав їх ОСОБА_3 . Коли передавав кошти, вважав, що питання передачі йому земельної ділянки вирішено і йому необхідно лише оформити технічну документацію. Вважав, що питання з сільською радою вже вирішено і потрібно буде поставити лише кілька підписів. Він не знав, що це рішення не кінцеве. ОСОБА_3 йому прямо не говорив, що потрібно буде заплатити кошти, а лише натякав на це. Слова голови сільської ради про те, що цей чоловік платить кошти і йому потрібно буде допомогти, він розумів, як те, що він відкриє свій бізнес на території сільської ради і відповідна плата буде йти на користь сільської ради. З цих слів він не робив висновок про те, що потрібно буде заплатити за отримання рішення неправомірну вигоду. У іншому кримінальному провадженні він самостійно звертався до правоохоронного органу; 
		заявою ОСОБА_7 від 22.11.2017, адресованої слідчому СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 , відповідно до якої останній просить притягнути до кримінальної відповідальності голову Добрянської сільської ради ОСОБА_13 , який вимагав в нього грошові кошти в сумі 1000 доларів США /Т.1 а.с.30/; 
		заявою ОСОБА_7 від 19.12.2017, адресованої слідчому СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 , відповідно до якої останній добровільно надав свої грошові кошти в сумі 1000 доларів США для документування злочинної діяльності голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_13 та землевпорядника вказаної сільської ради ОСОБА_3 /Т.1 а.с. 31/;
		протоколом ідентифікації (помічення) грошових коштів слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 19.12.2017 з додатками до нього, відповідно до якого за участю співробітника СП БТОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_22 та заявника ОСОБА_7 , у присутності понятих ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , в приміщенні службового кабінету № 3 Стрийського МРВ УСБУ у Львівській області, що за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2, оглянуто грошові кошти в сумі 1000 доларів США, які для перевірки добровільно надав ОСОБА_7 та пояснив, що вказані грошові кошти в нього вимагав, в якості неправомірної вигоди, голова Добрянської сільської ради ОСОБА_13 та землевпорядник Добрянської сільської ради ОСОБА_3 , за сприяння у виділенні земельної ділянки на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львіської області. Вказані грошові кошти з обох сторін оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світяться світло-зеленим кольором та при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору. Після цього вказані грошові кошти повернуто ОСОБА_7 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних протиправної діяльності ОСОБА_13 та ОСОБА_3 . Зроблено фотокопії вказаних грошових коштів, взірець спецхімпрепарату «Промінь-1», а саме: оброблений обеззолений фільтр поміщено в поліетиленовий пакет, горловину якого перев`язано ниткою та опечатано паперовою стрічкою з відтисками печатки «Для пакетів СУ ГУ НП у Львівській області» та підписано учасниками та присутніми /Т.1 а.с. 32-40/;
		протоколом обшуку слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 19.12.2017 та доданим до нього електронним носієм інформації з відеозаписом проведення обшуку, відповідно до якого, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_25 від 18.12.2017, за участю співробітників СП БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_22 та ОСОБА_26 , у присутності понятих ОСОБА_27 , ОСОБА_23 , з дотриманням вимог ст.ст. 223, 233, 234, 236 КПК України проведено обшук в актовому залі Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, який знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, де знаходився ОСОБА_3 , який представився та повідомив, що перебуває на посаді землевпорядника Добрянської сільської ради та сьогодні мав зустріч з ОСОБА_7 , від якого отримав грошові кошти в сумі 1000 доларів США за виділення йому земельної ділянки на території сільської ради. В подальшому слідчий освітив лампою ультрафіолетового випромінювання долоні та пальці рук ОСОБА_3 та виявив на них світіння, характерне для спецхімпрепарату «Промінь-1». Проведено змиви з рук ОСОБА_3 , після чого останній добровільно вийняв з лівої кишені своїх джинсів грошові кошти в сумі 1000 доларів США та повідомив, що це грошові кошти, які він отримав від ОСОБА_7 за виділення йому земельної ділянки. Зазначені грошові кошти освітлено лампою ультрафіолетового світіння та виявлено на них сліди світіння світло-зеленого кольору, характерного для спецхімпрепарату «Промінь-1». Встановлено суму грошових коштів, а саме: 1000 доларів США наступних номіналів, серій та номерів: купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 11470227J; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії JC 10351253A; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 95841805K; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483484F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483252F; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823984C; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 05730089H; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LH 72727890B; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823986C; купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 12999693L. Дані грошові кошти було звірено з грошовими коштами, зазначеними в протоколі для ідентифікації (помічення) грошових коштів від 19.12.2017, в результаті чого встановлено, що серії та номери усіх купюр, які вилучені в ОСОБА_3 , співпали із серіями та номерами купюр, які були оглянуті, помічені та передані ОСОБА_7 для документування протиправної діяльності ОСОБА_3 . Вказані грошові кошти в сумі 1000 доларів США вилучено та поміщено в поліетиленовий пакет, який попередньо освітлено лампою люмінесцентного випромінювання, жодних слідів світіння на ньому не виявлено, горловину якого перев`язано ниткою, кінці якої скріплено біркою із пояснювальним написом, підписами понятих, із відтиском печатки «СУ ГУ Національної поліції у Львівській області» (пакет № 4). Медичні гумові рукавиці, в яких проводилось вилучення та огляд вказаних грошових коштів, опечатано аналогічним способом (пакет № 5) /Т.1 а.с. 40-44/;
		постановою слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 20.12.2017 про визнання предметів речовими доказами, відповідно до якої грошові кошти в сумі 1000 доларів США: 1. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 11470227J; 2. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії JC 10351253A; 3. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 95841805K; 4. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483484F; 5. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 54483252F; 6. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823984C; 7. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LF 05730089H; 8. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LH 72727890B; 9. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 11823986C; 10. купюра номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 12999693L - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12017140000000840 від 17.11.2017 /Т.1 а.с. 45-46/;
		висновком експерта Львівського НДІСЕ № 7127/7128 від 19.01.2018 за результатами криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин за матеріалами кримінального провадження №1201714000000840, відповідно до якого на поверхнях двох дисків фільтрувального паперу, який є зразком (взірцем) спецхімречовини «Промінь-1», із зеленувато-жовтою люмінесценцією; на поверхнях диска фільтрувального паперу (пакет №1) із змивами з долоні правої руки гр. ОСОБА_3 є нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією; спеціальна хімічна речовина із зеленувато-жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях диска фільтрувального паперу (пакет №1) із змивами з долоні правої руки гр. ОСОБА_3 має спільні родові ознаки із наданими зразками спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», наданої на поверхнях диска фільтрувального паперу; на поверхнях диска фільтрувального паперу (пакет №2) із змивами з долоні лівої руки гр. ОСОБА_3 , є нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люмінесценцією; спеціальна хімічна речовина із зеленувато-жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях диска фільтрувального паперу (пакет №2) із змивами з долоні з лівої руки гр. ОСОБА_3 має спеціальні родові ознаки із наданим зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», наданої на поверхнях диска фільтрувального паперу; на поверхнях десяти банкнот номіналом 100 доларів США із позначенням серії та номера: НВ LB 11470227 J, JC 10351253 A, LB 95841805 К, МВ 54483484 F, МВ 54483252 F, МВ 11823984 С, LF 05730089 H, LH 72727890 B, МВ 11823986 С, LB 12999693 C, вилучених 19.12.2017 в ОСОБА_3 (пакет №4) є нашарування спеціальної хімічної речовини із зеленувато-жовтою люміністенцією; спеціальна хімічна речовина із зеленувато-жовтою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях десяти банкнот номіналом 100 доларів США із позначенням серії та номера: НВ LB 11470227 J, JC 10351253 A, LB 95841805 К, МВ 54483484 F, МВ 54483252 F, МВ 11823984 С, LF 05730089 H, LH 72727890 B, МВ 11823986 С, LB 12999693 C, вилучених 19.12.2017 в ОСОБА_3 (пакет №4) має спеціальні родові ознаки із зразком спеціальної хімічної речовини «Промінь-1», наданої на поверхнях диска фільтрувального паперу /Т.1 а.с. 48-50/;
		довідкою Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області №1054 від 19.12.2017, згідно з якою станом на 19.12.2017 голова Добрянської сільської ради ОСОБА_13 та землевпорядник Добрянської сільської ради ОСОБА_3 перебувають на своїх робочих місцях та виконують свої посадові обов`язки /Т.1 а.с. 51/;
		заявою ОСОБА_7 від 19.12.2017, згідно з якою останній надав для долучення до матеріалів кримінального провадження №12017140000000840 від 17.11.2017 рішення сесії Добрянської сільської ради №421 від 24.11.2017 /Т.1 а.с. 52/;
		рішенням XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Добрянської сільської ради», згідно з яким ОСОБА_7 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Добряни на території Добрянської сільської ради /Т.1 а.с. 53/;
		копією заяви ОСОБА_7 від 24.10.2017 на ім`я голови Добрянської сільської ради ОСОБА_13 , відповідно до якої ОСОБА_7 просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добряни /Т.1 а.с. 54/;
		постановою слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 20.12.2017 про визнання документів речовими доказами, відповідно до якої рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 та заява ОСОБА_7 від 24.10.2017 на ім`я голови Добрянської сільської ради ОСОБА_13 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №1201714000000840 від 17.11.2017 /Т.1 а.с. 55/; 
		протоколом тимчасового доступу до речей і документів ст. о/у Стрийського МРВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_28 від 12.01.2018, з описом речей і документів, які були вилучені, відповідно до якого у приміщенні Угерської сільської ради Стрийського району Львівської області, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018, було надано тимчасовий доступ та вилучено: трудову книжку ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 ; розпорядження сільського голови с. Угерсько № 12 від 04.06.2007 «Про прийняття на роботу на посаду спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_3 »; розпорядження сільського голови с. Угерсько № 37 від 31.12.2009 «Про присвоєння чергового рангу ОСОБА_3 »; розпорядження сільського голови с. Угерсько № 38 від 05.12.2011 «Про присвоєння чергового рангу ОСОБА_3 »; Посадову інструкцію спеціаліста-землевпорядника сільської ради від 04.06.2007 /Т.1 а.с. 59-62/;
		протоколом тимчасового доступу до речей і документів ст. о/у Стрийського МРВ УСБУ у Львівській області ОСОБА_28 від 12.01.2018, з описом речей і документів, які були вилучені, відповідно до якого у приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018, було надано тимчасовий доступ та вилучено: журнал реєстрації пропозицій, скарг і заяв громадян; протокол Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області XVIII сесії VII демократичного скликання від 24.11.2017; заяву ОСОБА_7 від 24.10.2017 про виділення земельної ділянки; рішення Добрянської сільської ради № 421 від 24.11.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Добрянської сільської ради»; рішення Добрянської сільської ради № 1 від 04.11.2015; рішення голови Добрянської сільської виборчої комісії ОСОБА_29 № 2 від 04.11.2015 «Про визнання повноважень сільського голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області»; рішення Добрянської сільської ради № 64 від 17.01.2011 «Про присвоєння рангу посадової особи органу місцевого самоврядування сільському голові»; рішення про затвердження Посадової інструкції працівників виконавчого комітету Добрянської сільської ради № 57 від 31.01.2017; Посадову інструкцію голови Добрянської сільської ради /Т.1 а.с. 64-67/;
		посадовою інструкцією спеціаліста-землевпорядника сільської ради від 04.06.2007, затвердженої 04.06.2007, згідно з п. 2.23 якої ОСОБА_3 виконує свої посадові обов`язки у двох сільських радах: Угерській сільській раді та Добрянській сільській раді /Т. 1 а.с. 68/;
		розпорядженням сільського голови с. Угерсько ОСОБА_32 № 12 від 04.06.2007 «Про прийняття на роботу на посаду спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_3 », відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято на посаду спеціаліста-землевпорядника в Угерську сільську раду з 04.06.2007 /Т. 1 а.с. 69/;
		рішенням I сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 1 від 04.11.2015 з Додатком № 1, яким визнано повноваження Добрянського сільського голови ОСОБА_13 та депутатів Добрянської сільської ради, у тому числі ОСОБА_3 із зазначенням посади останнього - інженер-землевпорядник по обслуговуванню Угерської та Добрянської сільських рад /Т.1 а.с. 72-74/;
		протоколом XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 17 від 24.11.2017, відповідно до якого ОСОБА_3 як депутат сільської ради був присутній на засіданні; згідно з п. 5, 6 Порядку денного про затвердження експертної грошової оцінки та продаж земельної ділянки, розгляд заяв доповідав інженер-землевпорядник ОСОБА_3 ; згідно з п. 10 протоколу питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_7 доповідав член постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин ОСОБА_3 , як і щодо звернень інших громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність /Т.1 а.с. 75-88/;
		списком поіменного голосування депутатів Добрянської сільської ради по питанню №8 порядку денного XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області 24.11.2017, відповідно до якого ОСОБА_3 під час голосування «За основу» та «В цілому» за надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 проголосував «За» /Т.1 а.с. 91/; 
		постановою слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 20.02.2018 про визнання предметів речовими доказами, відповідно до якої два обеззолені фільтри, якими було проведено змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_3 , та медичні гумові рукавиці, в яких проводились змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №1201714000000840 від 17.11.2017 /Т.1 а.с. 101-102/;
		розсекреченою постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області юриста І класу  ОСОБА_4  про проведення контролю за вчиненням злочину від 18.12.2017, відповідно до якої для спростування чи отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди ОСОБА_13 , ОСОБА_3 та іншими, можливо, причетними до цього особами, провести у кримінальному провадженні № 12017140000000840 від 17.11.2017 негласну слідчу (розшукову) дію, а саме: контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину з використанням: грошових коштів у сумі 1000 доларів США, добровільну згоду на надання яких для документування вчинення злочину надав ОСОБА_7 , аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_13 , ОСОБА_3 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного терміналу, в якому працюють сім-карти з абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які використовують ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , установлення місця знаходження радіоелектронного засобу - мобільного терміналу, в яких працюють сім-карти з абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які використовують ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , строком на 60 днів або до моменту викриття злочину, починаючи з 18.12.2017. До проведення контролю за вчиненням злочину залучити ОСОБА_7 на умовах конфіденційного співробітництва, без зміни анкетних даних /Т.1 а.с. 105-107/;
		розтаємненим протоколом про результати контролю за вчиненням злочину слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 від 19.12.2017, відповідно до якого 22.11.2017 ОСОБА_7 надав добровільну згоду на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою отримання під час досудового розслідування відомостей, які мають значення для досудового розслідування кримінального провадження. 19.12.2017 ОСОБА_7 добровільно надав особисті кошти в сумі 1000 доларів США для подальшого їх огляду та ідентифікації. 19.12.2017 в період з 10:00 до 10:30 в приміщенні службового кабінету № 3 Стрийського МРВ УСБУ у Львівській області, що за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Драгоманова, 2, складено протокол ідентифікації (помічення) вказаних грошових коштів в сумі 1000 доларів США. Вказані грошові кошти в сумі 1000 доларів США з обох боків оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світиться світло-зеленим кольором та при дотику до нього залишає сліди аналогічного кольору, зроблено ксерокопії, після чого вказані грошові кошти в сумі 1000 доларів США надано ОСОБА_7 для подальшого використання їх під час проведення заходів з підтвердження фактичних даних протиправної діяльності ОСОБА_13 та ОСОБА_3 19.12.2017 у приміщенні Добрянської сільської ради, що за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США. 19.12.2017 о 15:37 контроль за вчиненням злочину припинено та прийнято рішення про проведення обшуку в приміщенні Добрянської сільської ради з метою виявлення та вилучення предмету неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США /Т.1 а.с. 108-110/;
		розтаємненим протоколом за результатами проведення негласних (слідчих) рощукових дій співробітника спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_30 від 05.02.2018 № 14/1-355 та доданими до нього електронними носіями інформації № 14/191/12-1511, № 14/191/12-1510, відповідно до якого 15.12.2017 об 11:50 год. ОСОБА_7 зайшов у кабінет сільського голови Добрянської сільської ради ОСОБА_13 та сказав, що він прийшов на рахунок земельної ділянки під автосервіс. ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_7 , що отримати інформацію він може в землевпорядника, сказавши, що вся земля в землевпорядника, оскільки сам не пригадує, кому видавались земельні ділянки. Після цього ОСОБА_13 здійснив телефонний дзвінок, в ході якого з`ясував про прийняття рішення за заявою ОСОБА_7 та повідомив йому, що надалі він повинен говорити із землевпорядником ОСОБА_3. Далі ОСОБА_13 разом з ОСОБА_7 виходять з кабінету сільського голови та йдуть до секретаря сільської ради, в якої ОСОБА_13 бере рішення сесії сільської ради, відповідно до якого останньому виділено земельну ділянку площею сім сотих. На запитання ОСОБА_7 про те, що йому надалі робити, ОСОБА_13 відповів, що йому слід звертатися до ОСОБА_3 . При цьому записав номер мобільного телефона ОСОБА_7 та повідомив, що вони зателефонують йому, коли слід під`їхати. Об 11:56 год. ОСОБА_7 вийшов з приміщення кабінету сільського голови. 15.12.2017 о 13:04 год. ОСОБА_7 зайшов до кабінету інженера-землевпорядника Добрянської сільської ради ОСОБА_3 , який запитав в ОСОБА_7 , чи з ним говорив голова сільської ради. Тоді вивів його на вулицю та біля входу до приміщення сільської ради показав ОСОБА_7 квадратний листок білого кольору з написом синього кольору «1000». Коли ОСОБА_7 перепитав, чи це тисяча доларів, ОСОБА_3 відповів ствердно і заховав листок у кишеню. На запитання ОСОБА_7 , коли привезти гроші, ОСОБА_3 відповів, що рішення заберете, коли привезете гроші. Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7 , що зараз він отримає земельну ділянку для ОСГ, далі її приватизує, а потім змінить цільове призначення, бо якщо отримувати земельну ділянку відразу під будівництво, то це здійснюється через аукціон, а тому обійдеться дорожче /Т.1 а.с. 111-115/;
		розтаємненим протоколом за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій співробітника спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_30 від 05.02.2018 № 14/1-354 та доданими до нього електронними носіями інформації № 14/191/12-1511, № 14/191/12-1510, відповідно до якого 19.12.2017 о 15:19 год. ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_3 у коридорі Добрянської сільської ради, який відразу ж запропонував поїхати подивитись та вибрати земельну ділянку. О 15:27 год. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_3 приїхали на місце, де знаходяться земельні ділянки, праворуч та ліворуч від дороги, які ОСОБА_3 запропонував обрати ОСОБА_7 . Після того, як ОСОБА_7 вказав на одну з них, ОСОБА_3 за допомогою рулетки виміряв її розмір. О 15:28 год. обоє сіли в автомобіль та поїхали назад в Добрянську сільську раду Стрийського району Львівської області. О 15:36 год. ОСОБА_7 з ОСОБА_3 зайшли в його кабінет, де він передав ОСОБА_7 рішення сесії сільської ради. О 15:37 год. ОСОБА_7 передав грошові кошти ОСОБА_3 , який сказав про подальше спілкування між ними з приводу приватизації та зміни цільового призначення земельної ділянки /Т.1 а.с. 116-121/;
		посадовою інструкцією спеціаліста-землевпорядника Угерської сільської ради, затвердженої головою Угерської сільської ради ОСОБА_31 04.06.2007, відповідно до якої спеціаліст-землевпорядник несе відповідальність за: неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього завдань; бездіяльне або неналежне використання наданих йому прав та повноважень; порушення «Загальних правил поведінки державного службовця» та обмежень пов`язаних з порушенням норм чинного законодавства; порушенням норм діючого трудового законодавства /Т.1 а.с. 155/;
		протоколом тимчасового доступу до речей і документів ст. слідчого в ОВС  СУ  ГУНП у Львівській області  ОСОБА_8  від 13.03.2019 з описом вилучених речей і документів, відповідно до якого у приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області вилучено рішення Добрянської сільської ради № 4 від 04.11.2015 «Про утворення постійних комісій сільської ради, затвердження їх складу, обрання голів комісій»/Т.1 а.с. 174-177/;
		рішенням I сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 4 від 04.11.2015 «Про утворення постійних комісій сільської ради, затвердження їх складу, обрання голів комісій», відповідно до якого створено постійну комісію Добрянської сільської ради з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин, до складу якої входить ОСОБА_3 /Т.1 а.с. 178/;
		рапорт старшого оперуповноваженого УСБУ у Львівській області від 15.11.2017 щодо вимагання та одержання неправомірної вигоди головою Добрянської сільської ради ОСОБА_13 за сприяння у вирішенні питань щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради для здійснення підприємницької діяльності, зареєстрованого в ЖЄО ГУ НП у Львівській області 16.11.2017 за № 990 /Т.1 а.с. 182/;
		дослідженими в судовому засіданні речовими доказами: журналом реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян Добрянської сільської ради, трудовою книжкою ОСОБА_3 , грошовими коштами.
		З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:
		ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.12.2017 про надання дозволу на проведення обшуку в службовому кабінеті та приймальні голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_13 , у службовому кабінеті землевпорядника Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 , які знаходяться на першому поверсі в адміністративній будівлі Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32 /Т.1 а.с. 39/;
		ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018 про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Угерської сільської ради Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 56/;
		доручення слідчого СУ ГУ НП у Львівській області  ОСОБА_8  про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40, 41 КПК України, а саме: виконання ухвал слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та Угерської сільської ради Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 57-58/;
		ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 05.01.2018 про надання тимчасового доступу до речей і документів з наданням можливості ознайомитися з ними та вилучити оригінали наступних документів: рішення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області №421 від 24.11.2017 про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Добрянської сільської ради з усіма додатками до нього; порядок денний Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за 24.11.2017 з усіма додатками до нього; протокол сесії Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за 24.11.2017 з усіма додатками до нього; рішення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської ради №1 від 04.11.2015 про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію депутатів Добрянської сільської ради з усіма додатками до нього; рішення голови Добрянської сільської ради виборчої комісії ОСОБА_29 №2 від 04.11.2015 про визнання повноважень Добрянського сільського голови з усіма додатками до нього; посадової інструкції голови Добрянської сільської ради ОСОБА_13 , затвердженої рішенням виконавчого комітету №57 від 31.10.2017 з усіма додатками до неї; документів про перебування ОСОБА_13 на посаді голови Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та наказів, розпоряджень про присвоєння рангу державного службовця та переведення по службі; документів про перебування ОСОБА_3 на посаді спеціаліста-землевпорядника Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та наказів, розпоряджень про присвоєння рангу державного службовця та переведення по службі; посадової інструкції спеціаліста-землевпорядника Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 з усіма додатками до неї; заяви ОСОБА_7 від 24.10.2017 про відведення йому земельної ділянки; журнал реєстрації заяви ОСОБА_7 від 24.10.2017 про відведення йому земельної ділянки та інших документів, які підтверджують звернення ОСОБА_7 в Добрянську сільську раду та документів про хід розгляду вказаної заяви ОСОБА_7 , які перебувають у володінні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 63/;
		розтаємнену ухвалу слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 01.12.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якою надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» абонентського номера НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_13 , терміном на 60 діб; аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_13 терміном на 60 діб; спостереження за ОСОБА_13 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження терміном на 60 діб; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме: установлення місцезнаходження абонентського номера НОМЕР_4 оператора ПрАТ «Київстар», яким користується ОСОБА_13 , терміном на 60 діб, починаючи з 01.12.2017 /Т. 1 а.с.103/;
		розтаємнену ухвалу слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 01.12.2017 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якою надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» абонентського номера НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_3 , терміном на 60 діб; аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_3 терміном на 60 діб; спостереження за ОСОБА_3 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження терміном на 60 діб; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме: установлення місцезнаходження абонентського номера НОМЕР_3 оператора ПрАТ «МТС Україна», яким користується ОСОБА_3 , терміном на 60 діб, починаючи з 01.12.2017 /Т. 1 а.с.104/;
		ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.02.2019 про надання тимчасового доступу до оригіналів документів щодо створення, повноважень та складу постійної комісії з питань земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, а також інших документів, які регулюють діяльність вказаної комісії, з можливістю їх вилучення, які перебувають у володінні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області /Т.1 а.с. 170-171/;
		доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України, відповідно до якого доручено оперативним працівникам провести наступні слідчі (розшукові) дії: встановити, яким чином ОСОБА_13 організував незаконний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від невстановлених громадян України, за сприяння у вирішенні питань, щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради; встановити інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення даного злочину; встановити осіб, в яких ОСОБА_13 вимагав, може вимагати та отримував неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні питань щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради; встановити номер мобільного телефону ОСОБА_13 , встановити конкретний кабінет, в якому здійснює свою діяльність ОСОБА_13 , зібрати характеризуючи дані на ОСОБА_13 ; встановити яким саме чином та де саме ОСОБА_13 отримує неправомірну вигоду /Т.1 а.с. 183/; 
		доручення слідчого СУ ГУ НП у Львівській області  ОСОБА_8  про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40, 41 КПК України № 17348/16/04-2017 від 17.11.2017, а саме: встановлення, яким чином ОСОБА_13 організував незаконний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від невстановлених громадян за сприяння у вирішенні питань щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради та встановлення інших осіб, причетних до вчинення даного злочину /Т.1 а.с. 183/;
		повідомлення заступника начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ у Львівській області № 14/1-3251 від 20.11.17 на виконання доручення слідчого, наданого в рамках кримінального провадження № 12017140000000840 від 17.11.2017, внесеного в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якого встановлено, що до незаконного механізму вимагання та одержання неправомірної вигоди з боку голови Добрянської сільської ради Стрийського району ОСОБА_13 також причетний інженер-землевпорядник зазначеної сільської ради ОСОБА_3 /Т.1 а.с. 184/;
		доручення від 17.11.2017 про внесенням відомостей до ЄРДР за фактом того, що 16.11.2017 в СУ ГУ НП у Львівській області надійшли матеріали з СБУ у Львівській області щодо систематичного вимагання та отримання службовою особою неправомірної вигоди за прийняття рішення з використанням наданої їй службового становища /Т.1 а.с. 185/;
		постанови про призначення групи прокурорів та зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017140000000840 від 17.11.2017 /Т.1 а.с. 186-190, Т.2 а.с. 46-47/.
		Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені в ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства.
		Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.
		Усі досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими і достовірними, такі зібрані в порядку, встановленому КПК України, жодної підстави, передбаченої ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими судом не встановлено. 
		Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.
		При цьому суд зауважує, що стороною захисту належність та допустимість доказів, окрім доводів про провокацію, у порядку, встановленому КПК України, не оспорюється. 
		Загальна характеристика складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.368 КК України характеризується двома формами: 1) прийняттям службовою особою пропозиції чи обіцянки надати їй або третій особі неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує або обіцяє неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; 2) одержанням службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища 
		Відповідальність за злочин, передбачений ст. 368 КК України, настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. 
		Злочин, передбачений ст. 368 КК України, є закінченим з моменту, коли службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй або третій особі неправомірну вигоду і той, хто її пропонував або обіцяв, усвідомив надану йому службовою особою згоду (ч. 1), або коли службова особа одержала неправомірну вигоду чи тільки її частину (ч. 2).
		Злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, є закінченим з моменту, коли службова особа вчинила певні дії: а) прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй або третій особі неправомірну вигоду і той, хто її пропонував або обіцяв, усвідомив надану службовою особою згоду; б) одержала неправомірну вигоду чи тільки її частину; в) попросила надати таку вигоду і особа, до якої звернене таке прохання, сприйняла його (формальний склад). 
		Суб`єкт злочину - спеціальний, а саме службова особа.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
		Кваліфікований склад злочину (ч. 2 ст. 368 КК України) утворює вчинення діяння, передбаченого ч. 1 цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі.
		Особливо кваліфікований склад злочину (ч. 3, 4 ст. 368 КК України) утворюють: діяння, передбачене частиною 1 або 2 цієї статті, якщо: його предметом була неправомірна вигода у великому розмірі; воно вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище , або за попередньою змовою групою осіб, повторно, було поєднане з вимаганням неправомірної вигоди; а також діяння, передбачене частинами 1, 2 або 3 цієї статті, якщо його предметом була неправомірна вигода в особливо великому розмірі; воно вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
		Частина 3 статті 368 КК України містить положення про те, що вимагання неправомірної вигоди є кваліфікуючою ознакою даного складу злочину. Під такими діями слід розуміти вимагання службовою особою неправомірної вигоди з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть завдати шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати таку неправомірну вигоду (хабар) з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. 
		При цьому, вимагання неправомірної вигоди матиме місце у випадку наявності трьох обов`язкових в своїй сукупності ознак:
		-ініціатива давання неправомірної вигоди повинна походити саме від службової особи - одержувача такої вигоди;
		-схиляння на давання неправомірної вигоди повинна містити чітку і беззаперечну вимогу із обов`язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати таку неправомірну вигоду;
		-вказані вище погрози або створення умов повинні бути прямо пов`язані зі службовим становищем службової особи, мати протизаконний характер та бути спрямованими на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду.
		Верховний Суд України неодноразово визначав у своїх правових позиціях (№№ 5-14кс12, 5-13кс13, 5-14кс13, 5-28кс13, 5-43кс13, 5-47кс13, 5-14кс15, 5-124кс15), що вимагання неправомірної вигоди не матиме місце, якщо особа, що дає неправомірну вигоду, має інтерес в неправомірних діяннях службової особи. Тобто, прагне таким чином обійти вимоги законодавства з метою задоволення своїх інтересів.
		Підстави для перекваліфікації кримінального правопорушення, пред`явленого обвинуваченому ОСОБА_3 з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.368 КК України.
		Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі №472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі № 462/3062/16-к).
		За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
		Прокурором дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		В п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» роз`яснено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність. Додержуючись вимог КПК України, суд повинен навести у вироку мотиви зміни в суді пред`явленого обвинувачення. При наявності підстав для застосування закону про менш тяжкий злочин ніж той, за яким було пред`явлено обвинувачення, суду належить обгрунтувати у вироку висновок про перекваліфікацію дій обвинуваченого на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи обвинуваченого за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.
		Разом з тим, даючи оцінку зібраним доказам, суд вважає, що дії ОСОБА_3 безпідставно кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Згідно із ч.3 ст.337 КПК з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3  в тому, що він, будучи депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, на підставі рішення I сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради від 04.11.2015 № 4 членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення 19.12.2017 близько 15:37, перебуваючи у приміщенні Добрянської сільської ради Стриського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, протиправно одержав для себе від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні останньому в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_7 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 .
		Таким чином, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України. 
		До вказаних висновків, суд прийшов зважаючи на таке.
		Відповідно до ч. 5 примітки до ст. 354 КК України у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		Правильне визначення меж вимагання неправомірної вигоди пролягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою неправомірної вигоди, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона погрожує, у разі відмови від давання неправомірної вигоди, а також через спрямованість погроз службової особи на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду.
		Найбільш значущою ознакою вимагання є те, що примушування до надання неправомірної вигоди може бути вчинено тільки за допомогою погрози заподіяння шкоди правоохоронюваним, законним інтересам особи. При цьому під законними інтересами слід розуміти інтереси, які забезпечуються нормами закону (до яких можна застосувати нормативний критерій), а також ті, що не суперечать чинному законодавству. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, незаконний інтерес, на відміну від правоохоронюваного, не захищається ні законом, ні правом і не повинен задовольнятись чи забезпечуватись ним.
		За законодавчим визначенням, не може розглядатися як вимагання неправомірної вигоди погроза з боку особи, яка одержує неправомірну вигоду, вчинити відносно особи, яка надає неправомірну вигоду, законні дії, хоча вони й зачіпають законні інтереси останнього.
		Таким чином вимагання неправомірної вигоди як ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав і інтересів, які особа, яка надає неправомірну вигоду, захищає шляхом дачі неправомірної вигоди, має бути однією із основних і обов`язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі, якщо особа, яка надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, то вимагання неправомірної вигоди виключається (висновки ВС викладені у справі № 487/8326/15-к від 07.06.2018).
		Така ознака, як вимагання неправомірної вигоди, може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа одержувач неправомірної вигоди; 2) пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або відкритою погрозою, або створенням таких умов, які переконують особу, що надає неправомірну вигоду в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою одержувача неправомірної вигоди; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, що надає неправомірну вигоду. 
		На підставі досліджених в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку про відсутність об`єктивних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 такої кваліфікуючої ознаки як вимагання неправомірної вигоди, тобто створення обвинуваченим умов, за яких ОСОБА_7 був вимушений дати таку неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 15.12.2017 близько 13:05 год.  ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, перебуваючи на вулиці біля входу до приміщення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шеченка, 32, під час розмови з  ОСОБА_7 , який звернувся до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області з метою з`ясування стану розгляду його заяви від 24.10.2017, повідомив останньому про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за сприяння у наданні  ОСОБА_7  у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за видачу останньому вищевказаного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017.На виконання вказаної незаконної вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_7 19.12.2017 близько 15:37 год. під час зустрічі з ним, перебуваючи у службовому кабінеті останнього в приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, передав, а ОСОБА_3 умисно, протиправно одержав для себе неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розробення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_7 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 , після чого правоохоронними органами була зупинена протиправна діяльність ОСОБА_3 , а предмет неправомірної вигоди вилучено.
		З наведеного вбачається, що  ОСОБА_7 мав на меті отримати у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, саме з цією метою він звернувся до голови Добрянської сільської ради ОСОБА_13 , який в подальшому скерував його до депутата Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, члена постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 , при цьому вказав ОСОБА_7 , що ОСОБА_3 є землевпорядником сільської ради.
		Суд зауважує, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи про те, що ОСОБА_3 з метою одержання неправомірної вигоди погрожував вчиненням або не вчиненням відповідних дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам ОСОБА_7 , або створив такі умови, за яких ОСОБА_7 не повинен був, а вимушений був дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. 
		Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_7 передав, а ОСОБА_3 умисно, протиправно одержав для себе неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розробення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_7 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 .
		При цьому дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що 15.12.2017 близько 13:05 год. ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, під час розмови з ОСОБА_7 , повідомив останньому про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за сприяння у наданні ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за видачу останньому вищевказаного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017.
		Проте в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи про те, що пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди ОСОБА_3 мала характер вимоги (примусу), що підкріплювалася: або відкритою погрозою, або створенням таких умов, які переконують особу, яка дає неправомірну вигоду в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою особи, яка отримує неправомірну вигоду. Як і не знайшли свого підтвердження обставини, за яких  дії, виконанням (невиконанням) яких погрожував вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду. 
		Про відсутність такої кваліфікуючої ознаки як вимагання у діях ОСОБА_3 свідчать, зокрема такі досліджені в судовому засіданні докази:
		- показання в судовому засіданні особи, яка надавала неправомірну вигоду ОСОБА_7 , зокрема про те, що обвинувачений жодних коштів у нього не вимагав, а на запитання про те, як це повинно в подальшому виглядати,показав йому аркуш паперу, на якому було написано «1000 доларів США», при цьому відповівши на його запитання про те, що це долари США. При цьому ОСОБА_7 в судовому засіданні чітко вказав про те, що в день передачі коштів обвинуваченому рішення сесії сільської ради вже було виготовлене, про це йому стало відомо значно раніше, коли сільський голова завів його до секретаря і остання повідомила про те, що рішення виготовлене. При цьому ОСОБА_7 повідомив, що вважав, що земельна ділянка передана йому у власність і йому необхідно лише виготовити відповідну документацію і поставити кілька підписів, тобто останній добре розумів, що ОСОБА_3 немає наміру заподіяти шкоду його законним правам та інтересам;
		- показання в судовому засіданні голови сільської ради ОСОБА_13 про те, що йому невідомо, щоб ОСОБА_3 вимагав та отримував від ОСОБА_7 неправомірну вигоду, він дійсно скерував ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , як до депутата, члена комісії з земельних питань та землевпорядника сільської ради, оскільки ОСОБА_7 мав намір отримати земельну ділянку для ведення бізнесу. Крім цього ОСОБА_13 дав показання про те, що він ходив з ОСОБА_7 до секретаря сільської ради і остання повідомила про те, що рішення сесії виготовлене, як в подальшому ОСОБА_7 отримав вказане рішення йому не відомо; 
		- результати негласних слідчих (розшукових) дій, зі змісту яких не вбачається факту вимагання неправомірної вигоди, з протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій вбачається, що 15.12.2017 о 13:04 год. ОСОБА_7 зайшов до кабінету інженера-землевпорядника Добрянської сільської ради ОСОБА_3 , який запитав в ОСОБА_7 , чи з ним говорив голова сільської ради. Тоді вивів його на вулицю та біля входу до приміщення сільської ради показав ОСОБА_7 квадратний листок білого кольору з написом синього кольору «1000». Коли ОСОБА_7 перепитав, чи це тисяча доларів, ОСОБА_3 відповів ствердно і заховав листок у кишеню. На запитання ОСОБА_7 , коли привезти гроші, ОСОБА_3 відповів, що рішення заберете, коли привезете гроші. Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7 , що зараз він отримає земельну ділянку для ОСГ, далі її приватизує, а потім змінить цільове призначення, бо якщо отримувати земельну ділянку відразу під будівництво, то це здійснюється через аукціон, а тому обійдеться дорожче.
		На підтвердження того, що на етапі проведення негласних слідчих (розшукових) дій не була підтверджена ознака «вимагання» свідчить і той факт, що слідчий та прокурор не допитували ОСОБА_7 , у якого начебто вимагали неправомірну вигоду, в якості потерпілого, а допитували як свідка.
		Не знайшли підтвердження вказані обставини і на подальших етапах досудового розслідування, в результаті чого слідчим, за погодженням з прокурором, подано до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.368 КК України, з виключенням ознаки «вимагання», і лише в ході судового розгляду кримінального провадження попереднім складом суду, прокурором змінено обвинувачення на ч.3 ст.368 КК України, однак в обвинувальному акті не вказано, вчиненням чи не вчиненням яких дій погрожував ОСОБА_3 . ОСОБА_7 з метою одержання неправомірної вигоди і якої шкоди могли завдати такї дії, яким правам чи законним інтересам ОСОБА_7 могли спричинити шкоду такі дії ОСОБА_3 . Наведені обставини прокурором в судовому засіданні не спростовано, доказів на підтвердження в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України суду не подано.
		У зв`язку з цим, відсутні підстави для кваліфікації вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України. Зважаючи на те, що в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження така кваліфікуюча ознака як вимагання неправомірної вигоди, дії ОСОБА_3 слід перекваліфікувати на ч.1 ст.368 КК України, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_3 будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища. 
		Висновки колегії суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду від 02.12.2021, викладені в ухвалі, якою скасовано вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2020, яким було засуджено ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
		Вказівки суду апеляційної інстанції у вигляді висновків і мотивів, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України.
		Разом з тим, обов`язковість вказівок апеляційного суду не означає, що вони можуть обмежувати права суду при новому судовому розгляді оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що базується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в сукупності, керуючись законом (ст. 94 КПК України).
		Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 02.12.2021, вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23.12.2020 щодо ОСОБА_3 скасовано, призначено новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 в суді першої інстанції. 
		Як на підставу для скасування судового рішення, апеляційний суд вказав на те, що суд першої інстанції не перевірив та не надав належної оцінки чи мала місце провокація одержання неправомірної вигоди, оскільки обвинувачений  ОСОБА_3  та його захисник ОСОБА_6  наголошували на цьому під час виступу у судових дебатах в суді першої інстанції. Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7  19.12.2017 близько 15:37 під час зустрічі з  ОСОБА_3 , перебуваючи у службовому кабінеті останнього в приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, передав, а ОСОБА_3  умисно, протиправно одержав для себе неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн., за сприяння у наданні  ОСОБА_7  у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розробення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність  ОСОБА_7  для ведення особистого селянського господарства, за видачу  ОСОБА_7  зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 , після чого правоохоронними органами була зупинена протиправна діяльність  ОСОБА_3 , а предмет неправомірної вигоди вилучено. Разом із тим, суд першої інстанції дослідивши докази у провадженні, вищенаведених тверджень сторони захисту, щодо дій  ОСОБА_7  в яких вони вбачають провокаційний характер не перевірив. Так, Верховний Суд у справі №295/7911/18 від 19 лютого 2020 року зазначив, що у разі виявлення за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд у судовому засіданні має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного рішення. Перевіряючи твердження сторони захисту щодо провокації злочину суду першої інстанції необхідно звернути увагу на наступне. Заявником у цьому кримінальному провадженні є  ОСОБА_7 , який 22.11.2017 звернувся із заявою в слідче управління ГУ НП у Львівській області, так суд повинен перевірити зокрема, щоб усі подальші процедури були чіткими, прозорими і передбаченими чинним законодавством, а саме розслідування проводилось пасивно та було б направленим на фіксування доказів. 
		На виконання вказівок суду апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
		Спростування доводів сторони захисту про те, що кримінальне правопорушення вчинено в результаті провокації зі сторони ОСОБА_7 .
		Заява захисту про провокацію злочину не є вочевидь необґрунтованою, тому підлягає перевірці. Процедура перевірки таких заяв КПК не передбачена. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).
		Судовою практикою ЄСПЛ вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення злочину на основі двох тестів на відмінність провокації до вчинення злочину, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях: матеріально-правового та процесуального тестів на провокацію.
		У межах матеріально-правового тесту підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет активності їх дій. Як перший крок, суд має з`ясовувати, (1) чи мали органи влади вагомі підстави для початку таємної операції. Якщо органи влади стверджують, що вони діяли на основі інформації, отриманої від приватної особи, також важливо проаналізувати, (2) чи така приватна особа могла мати будь-які приховані мотиви (Tchokhonelidze v. Georgia, заява № 31536/07, від 28.06.2018, § 46). Коли участь поліції обмежується наданням допомоги приватній стороні в реєстрації здійснення незаконної діяльності іншої приватної сторони, (3) визначальним фактором залишається поведінка цих двох осіб (Ramanauskas v. Lithuania (№ 2), заява № 55146/14, § 56). Також ЄСПЛ наголошує на (4) необхідності чіткої та передбачуваної процедури санкціонування слідчих заходів, а також для їх належного контролю, документування дій учасників таким чином, щоб в подальшому можливо було проводити їх незалежну перевірку (Matanoviж v. Croatia, заява № 2742/12, від 04.04.2017, § 124). Якщо згідно з цим критерієм на підставі наявної інформації Суд міг би з достатньою мірою впевненості визначити, що (5) внутрішні органи розслідували діяльність заявника в основному пасивним способом і не підбурювали його до вчинення злочину, як правило, цього буде достатньо для того, щоб Суд дійшов висновку що подальше використання в кримінальному провадженні проти заявника доказів, отриманих за допомогою таємних заходів, не викликали спірних питань відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (Matanoviж v. Croatia, § 133).
		Однак, якщо Суд в результаті матеріального тесту підбурювання дійде висновку про нез`ясованість певних обставин через відсутність інформації у справі, відсутність розкриття інформації або протиріч у тлумаченні подій, що висуваються сторонами, або якщо Суд визнає, на підставі матеріального тесту, що заявника було піддано підбурюванню до вчинення злочину, всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, Суд повинен буде здійснити другий крок - вдатися до процесуального тесту підбурювання (Matanoviж v. Croatia, § 134).
		ЄСПЛ застосовує ці тести для того, щоб з`ясувати, чи були вжиті необхідні заходи для виявлення обставин спірного мотиву підбурювання національними судами, які зобов`язані були проаналізувати факти у справі та вжити відповідних заходів, щоб встановити істину, а також з`ясувати, чи мало місце підбурювання. Обсяг національного судового перегляду повинен містити причини, чому була розпочата таємна операція, рівень участі правоохоронних органів у вчиненні злочину і характер будь-якої провокації вчинення злочину або тиску, якого зазнав заявник. Обов`язок національних судів забезпечувати загальну справедливість судового розгляду вимагає, зокрема, щоб таємні агенти і інші свідки, які могли давати свідчення з питання підбурювання повинні бути заслухані в суді і повинен бути проведений перехресний допит стороною захисту, або, принаймні, повинні бути надані докладні підстави для його невиконання (Tchokhonelidze v. Georgia, § 46).
		З огляду на серйозність породжуваних корупцією проблем і загроз для стабільності й безпеки суспільства, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку України й принципу верховенства права, очевидною є важливість заходів боротьби з корупцією, запроваджених в Україні. Незважаючи на це, право на справедливе правосуддя, закріплене у ч. 1 ст. 6 Конвенції все ж посідає настільки чільне місце, що ним не можна пожертвувати заради доцільності.
		Отже, суд переконаний, що слідчі органи за жодних умов не повинні перевіряти здатність особи протистояти спокусі вчинити злочин, у т.ч. корупційній, якщо така можливість їй пропонується. Вільне волевиявлення особи не повинно піддаватись маніпуляціям з боку правоохоронців. Водночас, людина не може нести відповідальність за дії, вчинені нею під впливом правоохоронних органів. Слідчі методи і тактики, зокрема таємні можуть застосовуватись виключно для розкриття вже вчиненого кримінального правопорушення, а не для створення злочину, який би особа не вчинила, якби її до цього не підштовхнули правоохоронні органи.
		Для прикладу, на думку суду, відсутня провокація у ситуації, коли особа, якій запропонували надати неправомірну вигоду, звернулась до правоохоронного органу із відповідною заявою, і лише після цього останні розпочинають розслідування, в процесі якого надають заявнику відповідні вказівки (інструкції), про те як діяти, забезпечують відповідними засобами аудіо-, відеозйомки, з метою фіксації дій особи тощо. У такому разі, особа, яка запропонувала неправомірну вигоду вже вчинила кримінальне правопорушення, і правоохоронні органи фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її.
		На противагу цьому, провокація матиме місце у разі, якщо агент під прикриттям, діючи за вказівками правоохоронного органу, сам вимагає у особи неправомірну вигоду, стверджуючи про необхідність її надання. У цьому випадку правоохоронні органи виходять за межі розслідування злочинної діяльності, позаяк відсутні докази того, що раніше особа вже вчиняла корупційні кримінальні правопорушення.
		При перевірці доводів захисту Суд першочергово має з`ясувати: (1) чи були підстави для початку кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 ; (2) чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії обвинуваченого, будь-які приховані мотиви; (3) чи обґрунтовано та під контролем застосовано НСРД стосовно обвинуваченого; (4) чи був злочин в процесі вчинення; (5) який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення.
		Чи були підстави для початку слідчим кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .?
		Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування (частина1 статті 214 КПК).
		Досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 КК, здійснювалося слідчим відділом ГУ НП у Львівській області.
		Кримінальне провадження №12017140000000840 за ст.368 КК України було розпочато 17.11.2017.
		Підставою для його реєстрації був рапорт старшого оперуповноваженого УСБУ у Львівській області від 15.11.2017 щодо вимагання та одержання неправомірної вигоди головою Добрянської сільської ради ОСОБА_13 за сприяння у вирішенні питань щодо отримання земельних ділянок на території сільської ради для здійснення підприємницької діяльності, зареєстрованого в ЖЄО ГУ НП у Львівській області 16.11.2017 за № 990. 
		Отже, первинним джерелом об`єктивних даних щодо протиправних дій сільського голови ОСОБА_13 був рапорт працівника УСБУ у Львівській області. 
		Таким чином, станом на 17.11.2017 у слідчого ГУ НП у Львівській області були об`єктивні дані про ймовірно злочинні дії голови сільської ради ОСОБА_13 , які підлягали негайному внесенню до ЄРДР та перевірки засобами кримінального процесу.
		В подальшому, заступник начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ у Львівській області за вих. № 14/1-3251 від 20.11.17 на виконання доручення слідчого, наданого в рамках кримінального провадження № 12017140000000840 від 17.11.2017, внесеного в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повідомив слідчого ГУ НП про те, що до незаконного механізму вимагання та одержання неправомірної вигоди з боку голови Добрянської сільської ради Стрийського району ОСОБА_13 також причетний інженер-землевпорядник зазначеної сільської ради ОСОБА_3 .
		Крім цього, 22.11.2017 ОСОБА_7 звернувся до слідчого ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 з заявою, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності голову Добрянської сільської ради ОСОБА_13 , який вимагав в нього грошові кошти в сумі 1000 доларів США.
		Чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії, будь-які приховані мотиви?
		У зв`язку з тим, що про корупційні дії повідомив, в тому числі і заявник ОСОБА_7 , як приватна особа, Суд перевіряє наявність у нього будь-яких прихованих мотивів щодо підбурення ОСОБА_3 на вчинення злочину з метою його подальшого викриття.
		Сторона захисту в судовому засіданні не змогла пояснити, яким чином на її думку участь ОСОБА_7 могла вплинути на його становище, покращити чи погіршити його. Яким чином викриття злочинної діяльності працівників сільської ради могло вплинути на реалізацію намірів ОСОБА_7 в отриманні та оформленні земельної ділянки для ведення малого бізнесу. 
		Будь-яких доказів, що ОСОБА_7 перебував під тиском правоохоронних органів, чи був якимось чином від них залежним, був таємним агентом правоохоронців, немає.
		Крім того, Суд враховує обставини знайомства ОСОБА_7 з ОСОБА_3 , який був депутатом, членом постійної комісії сільської ради та виконував обов`язки землевпорядника. При першій ж зустрічі, голова сільської ради ОСОБА_13 , в присутності ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_7 бажає отримати земельну ділянку і готовий заплатити за це кошти. Тобто, на той момент, у ОСОБА_7 не могло бути жодних прихованих мотивів щодо ОСОБА_3 , оскільки вони навіть не були знайомі до того. Матеріалами кримінального провадження встановлено, що саме обвинувачений ОСОБА_3 в подальшому був ініціатором зустрічі з ОСОБА_7 , останній самостійно зателефонував до нього та вони домовились про зустріч 15.12.2017, при цьому обвинувачений не зміг пояснити в судовому засіданні привід для цієї зустрічі. Під час цієї зустрічі ОСОБА_3 показав ОСОБА_7 аркуш паперу, на якому було написано «1000 доларів США» та підтвердив, що ця сума в доларах США, що зафіксовано за допомогою негласних слідчих розшукових дій. 
		Отже, з наявних у провадженні матеріалів вбачається, що будь-яких прихованих мотивів у ОСОБА_7 провокації відносно обвинуваченого не було.
		Чи обґрунтовано та під належним контролем стосовно обвинуваченого застосовано НСРД?
		Враховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу обвинуваченого, отримання доказів в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих негласних заходів фіксації фактичних даних було неможливим.
		Проведення стосовно обвинуваченого слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснювалося на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням слідчого ГУ НП у Львівській області.
		Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (частина 4 статті 246 КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (стаття 260 КПК).
		За клопотаннями слідчого ГУ НП у Львівській області ухвалою слідчого судді апеляційного суду Львівської області від 01.12.2017 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж операторів мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» абонентського номера НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_3 , терміном на 60 діб; аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_3 терміном на 60 діб; спостереження за ОСОБА_3 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження терміном на 60 діб; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, а саме: установлення місцезнаходження абонентського номера НОМЕР_3 оператора ПрАТ «МТС Україна», яким користується ОСОБА_3 , терміном на 60 діб, починаючи з 01.12.2017.
		Крім того, згідно постанови прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області юриста І класу ОСОБА_4 про проведення контролю за вчиненням злочину від 18.12.2017, для спростування чи отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди ОСОБА_13 , ОСОБА_3 та іншими, можливо, причетними до цього особами, провести у кримінальному провадженні № 12017140000000840 від 17.11.2017 негласну слідчу (розшукову) дію, а саме: контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту без зміни обстановки злочину з використанням: грошових коштів у сумі 1000 доларів США, добровільну згоду на надання яких для документування вчинення злочину надав ОСОБА_7 , аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_13 , ОСОБА_3 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного терміналу, в якому працюють сім-карти з абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які використовують ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , установлення місця знаходження радіоелектронного засобу - мобільного терміналу, в яких працюють сім-карти з абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які використовують ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , строком на 60 днів або до моменту викриття злочину, починаючи з 18.12.2017. До проведення контролю за вчиненням злочину залучити ОСОБА_7 на умовах конфіденційного співробітництва, без зміни анкетних даних.
		Отже, негласні слідчі (розшукові) дії здійснювалися із додержанням встановленого КПК порядку їх санкціонування (стаття 247 КПК), з дозволу слідчого судді апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, такий дозвіл надавався слідчим суддею за клопотанням слідчого ГУ НП у Львівській області. Негласні слідчі дії у формі спеціального слідчого експерименту здійснювались (або планувались) за постановою прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області юриста І класу ОСОБА_4 .
		При цьому процедура надання дозволів на проведення НСРД була ясною та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК та переслідувало легітимну мету.
		Отже, НСРД стосовно обвинуваченого були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.
		Чи був злочин в процесі вчинення?
		Суд констатує, що перша зустріч ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , яка відбулась у вересні-жовтні 2017 року не була зафіксована за допомогою будь-яких технічних засобів та відбувалась до початку досудового розслідування. Аналогічно і друга зустріч, яка відбулась 24 жовтня 2017 року, коли ОСОБА_7 подав заяву до сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в с. Добряни, яку написав у кабінеті обвинуваченого, користуючись при цьому порадами останнього, відбулась без будь-яких технічних засобів та відбувалась до початку досудового розслідування. При цьому вже під час другої зустрічі мова йшла про подяку ОСОБА_7 ОСОБА_3 , і останній наведеного в судовому засіданні не заперечив. Тобто починаючи з цього часу обвинувачений чітко усвідомлював, що за сприяння в отриманні ОСОБА_7 земельної ділянки він отримає відповідну подяку у формі неправомірної вигоди. 
		Зважаючи на відсутність матеріалів НСРД щодо цих зустрічей, достовірно зміст вказаних розмов між ними, Суд не може встановити, разом з тим може надати оцінку версіям сторін, виходячи з подальших дій учасників зустрічі та змісту наступних їх переговорів, вже зафіксованих в ході НСРД.
		       Так, 15.12.2017 близько 13:05 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на вулиці біля входу до приміщення Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шеченка, 32, під час розмови з ОСОБА_7 , який звернувся до Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області з метою з`ясування стану розгляду його заяви від 24.10.2017, повідомив останньому про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за сприяння у наданні ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за видачу останньому вищевказаного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017.
		На виконання вказаної незаконної вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_7 19.12.2017 близько 15:37 год. під час зустрічі з ним, перебуваючи у службовому кабінеті останнього в приміщенні Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, передав, а ОСОБА_3 умисно, протиправно одержав для себе неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розробення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_7 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 , після чого правоохоронними органами була зупинена протиправна діяльність ОСОБА_3 , а предмет неправомірної вигоди вилучено.
		Згідно протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) рощукових дій співробітника спецпідрозділу БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_30 від 05.02.2018 № 14/1-355 та доданими до нього електронними носіями інформації № 14/191/12-1511, № 14/191/12-1510, 15.12.2017 об 11:50 год. ОСОБА_7 зайшов у кабінет сільського голови Добрянської сільської ради ОСОБА_13 та сказав, що він прийшов на рахунок земельної ділянки під автосервіс. ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_7 , що отримати інформацію він може в землевпорядника, сказавши, що вся земля в землевпорядника, оскільки сам не пригадує, кому видавались земельні ділянки. Після цього ОСОБА_13 здійснив телефонний дзвінок, в ході якого з`ясував про прийняття рішення за заявою ОСОБА_7 та повідомив йому, що надалі він повинен говорити із землевпорядником ОСОБА_3. Далі ОСОБА_13 разом з ОСОБА_7 виходять з кабінету сільського голови та йдуть до секретаря сільської ради, в якої ОСОБА_13 бере рішення сесії сільської ради, відповідно до якого останньому виділено земельну ділянку площею сім сотих. На запитання ОСОБА_7 про те, що йому надалі робити, ОСОБА_13 відповів, що йому слід звертатися до ОСОБА_3 . При цьому записав номер мобільного телефона ОСОБА_7 та повідомив, що вони зателефонують йому, коли слід під`їхати. Об 11:56 год. ОСОБА_7 вийшов з приміщення кабінету сільського голови. 15.12.2017 о 13:04 год. ОСОБА_7 зайшов до кабінету інженера-землевпорядника Добрянської сільської ради ОСОБА_3 , який запитав в ОСОБА_7 , чи з ним говорив голова сільської ради. Тоді вивів його на вулицю та біля входу до приміщення сільської ради показав ОСОБА_7 квадратний листок білого кольору з написом синього кольору «1000». Коли ОСОБА_7 перепитав, чи це тисяча доларів, ОСОБА_3 відповів ствердно і заховав листок у кишеню. На запитання ОСОБА_7 , коли привезти гроші, ОСОБА_3 відповів, що рішення заберете, коли привезете гроші. Також ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7 , що зараз він отримає земельну ділянку для ОСГ, далі її приватизує, а потім змінить цільове призначення, бо якщо отримувати земельну ділянку відразу під будівництво, то це здійснюється через аукціон, а тому обійдеться дорожче.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинуваченого викрито в результаті проведення стосовно нього комплексу НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням аудіо- та відеоконтролю особи, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.
		В судовому засіданні встановлено наявність в матеріалах кримінальної справи належним чином оформлених процесуальних рішень прокурора та слідчого судді, що свідчать про обґрунтованість та належний контроль застосування НСРД у цьому кримінальному провадженні. Аналізуючи ці рішення, суд дійшов висновку, що процедура надання дозволу на проведення НСРД була зрозумілою та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК і переслідувало легітимну мету, а тому НСРД стосовно обвинуваченого були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.
		Суд вважає, що стороною захисту не висунуто жодної логічної версії іншого трактування здобутих доказів, аніж ті, що наведені вище. Обґрунтованих підстав для констатації факту провокації з боку ОСОБА_7 та/чи правоохоронців відносно ОСОБА_3 , судом не встановлено, тому суд дійшов висновку, що на момент приєднання ГУ НП у Львівській області злочин вже був у процесі вчинення.
		Який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення?
		Суд, спираючись на судові показання ОСОБА_7 , згідно з якими його викликали у СУ ГУ НП у Львівській області, де слідчий під час його допиту, повідомив йому, що у нього планують отримати неправомірну вигоду та що це буде перевірка, чи дійсно в нього намагаються отримати неправомірну вигоду, встановив, що ОСОБА_7 , починаючи з 22.11.2017 діяв як таємний агент держави (правоохоронців). 
		Спростовуючи версію провокації, суд виходить з таких мотивів: (1) протоколи за результатами проведення НСРД свідчать про те, що в значній мірі ініціатива стосовно спілкування з ОСОБА_7 виходила від обвинуваченого; (2) зустрічі зафіксовані під час НСРД також не вказують на активне схиляння до вчинення злочину; (3) відсутні у кримінальній справі і докази створення працівниками правоохоронних органів обставин, які б схиляли чи змушували обвинуваченого вчинити злочинне діяння, якого він не вчинив б за власною ініціативою; (4) позапроцесуальне спілкування ОСОБА_3 з ОСОБА_7 було ініційоване саме обвинуваченим, в якого виник умисел на отримання неправомірної вигоди, саме такий перебіг подій пояснюється розумно, адже, по-перше, у обвинуваченого відсутні самостійні повноваження на прийняття будь-яких рішень стосовно вирішення питання про передачу у власність земельної ділянки, а, по-друге, у матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, що ОСОБА_3 отримавши пропозицію отримати неправомірну вигоду, письмово повідомив про таку пропозицію безпосереднього керівника.
		У рішенні від 02.01.2013 у справі Veselov and others v. Russia (заяви № 23200/10, 24009/07 та 556/10, § 92) ЄСПЛ наголосив, що будь-яка негласна операція повинна відповідати вимозі про проведення розслідування по суті пасивним чином. Це виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яка може трактуватися як тиск на заявника щодо вчинення правопорушення, наприклад, прояв ініціативи у зв`язку із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни над середньою ціною або апелювання до співчуття заявника при згадках про ознаки «відмови» (Ramanauskas v. Lithuania, заява № 74420/01, § 67; Vanyan v. Russia, заява № 53203/99, від 15.12.2005, §§ 11 та 49, Malininas v. Lithuania, заява № 10071/04, від 01.07.2008, § 37).
		Саме стороні обвинувачення потрібно довести, що ніякого підбурювання не було (рішення у справах Akbay and others v. Germany від 15.10.2020, заява № 40495/15 та інші, § 118; постанова ККС ВС у справі № 1715/6764/12 від 10.06.2020).
		Враховуючи описану вище поведінку ОСОБА_7 при зустрічах з ОСОБА_3 , Суд на підставі матеріально-правового тесту на провокацію злочину приходить до висновку, що сторона обвинувачення довела пасивний спосіб ведення розслідування шляхом залучення ОСОБА_7 , який як агент держави не проявив активність у фіксуванні протиправної діяльності обвинуваченого.
		У той же час Суд звертає увагу, що мотив ОСОБА_3 у цьому випадку не має правового значення для кваліфікації поведінки саме ОСОБА_7 , характеристики якого відповідно до матеріального тесту провокації злочину мають значення.
		Отже, Суд констатує відсутність будь-якої ролі ОСОБА_7 в підбурюванні ОСОБА_3 до вчинення ним кримінального правопорушення.
		В усталеній практиці ЄСПЛ йдеться про те, що суспільний інтерес у боротьбі зі злочинністю не може виправдати використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку поліції, оскільки це може призвести до ризику остаточного позбавлення обвинуваченого справедливого судового розгляду з самого початку (рішення у справі Teixeira de Castro v. Portugal, від 09.06.1998, § 35-36, Ramanauskas v. Lithuania, заява № 74420/01, § 54; Edwards and Lewis v. the United Kingdom, заява № 39647/98 та 40461/98, §§ 46, 48, Akbay and others v. Germany від 15.10.2020, заява № 40495/15 та інші, §123).
		Таким чином, беручи до уваги висновки щодо інших критерії тестів на провокацію, які викладені вище, та враховуючи, що: (1) докази, досліджені в судовому засіданні спростовують версію про надмірну активність ОСОБА_7 в контексті провокації, яка перевіряється; (2) твердження захисту про наявність провокації щодо обвинуваченого, висловлені в судовому засіданні не містять відомостей про схиляння до вчинення злочину саме обвинуваченого, Суд доходить висновку, що поведінка ОСОБА_7 щодо ОСОБА_3 не містила ознак провокації (підбурювання) на вчинення злочину та не становила таку допомогу ОСОБА_3 вчинити злочин, без якої такий злочин не був би вчинений. Відтак суд не вбачає ознак провокування в діях ОСОБА_7 .
		Спростування окремих доводів сторони захисту щодо наявності ознак провокації у вказаному кримінальному провадженні, висловлених в судових дебатах. 
		Спростовуючи доводи захисника про те, що матеріалами кримінального провадження не доведено, що існувала об`єктивна підозра про те, що ОСОБА_3 займається злочинною діяльністю або схильний до вчинення злочинів, суд зауважує, що ОСОБА_7 звернувся до Добрянської сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою 24.10.2017, в той час, як він був викликаний до слідчого ГУ НП у Львівській області 22.11.2017. На час виклику ОСОБА_7 до правоохоронного органу, в ропорядженні такого була не лише інформація про незаконні дії, пов`язані з наданням земельних ділянок на території Добрянської сільської ради головою сільської ради ОСОБА_13 , як про це вказує захисник, але також і інформація про причетність до таких дій обвинуваченого ОСОБА_3 , що стверджується, зокрема повідомленням заступника начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ у Львівській області № 14/1-3251 від 20.11.17 на виконання доручення слідчого, наданого в рамках кримінального провадження № 12017140000000840 від 17.11.2017, внесеного в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідно до якого встановлено, що до незаконного механізму вимагання та одержання неправомірної вигоди з боку голови Добрянської сільської ради Стрийського району ОСОБА_13 також причетний інженер-землевпорядник зазначеної сільської ради ОСОБА_3 . Дійсно на момент внесення відомостей до ЄРДР у розпорядженні правохоронного органу була наявна інформація про незаконність вчинюваних дій сільским головою ОСОБА_13 , однак в подальшому було встановлено, що до незаконного механізму вимагання та одержання неправомірної винагороди може бути також причетним ОСОБА_3 , а тому в подальшому всі слідчі та процесуальні дії проводилися, в тому числі і відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . При цьому, суд зауважує, що заявник ОСОБА_7 звернувся до сільської ради значно раніше, аніж правохоронні органи розпочали кримінальне провадження, і уповноважені особи залучили ОСОБА_7 до співробітництва на стадії готування та вчинення злочину, а тому відсутні підстави вважати, що мала місце провокація вчинення злочину. 
		При цьому, суд зауважує, що на початкових етапах досудового розслідування, зокрема на час внесення даних до ЄРДР, відомості про подію злочину, який вчинено або може бути вчинено є фрагментарними, та іноді унеможливлюють одразу встановити конкретниїх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення. 
		Так, згідно з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості щодо попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
		Щодо моменту залучення ОСОБА_7 до конфіденційного співробітництва, суд зауважує, що з матеріалів кримінального провадження вбачається те, що 18 грудня 2017 року ОСОБА_7 добровільно надав згоду та був залучений до конфіденційного співробітництва у межах цього кримінального провадження, що останній підтвердив під час судового розгляду в суді. Постановою прокурора про контроль за вчиненням злочину від 18 грудня 2017 року, ОСОБА_7 залучено до проведення НСРД, оскільки саме йому була висловлена вимога про надання неправомірної вимоги, у зв`язку з чим саме він міг виконати відповідні домовленості щодо передачі неправомірної вигоди. Таким чином, залучення ОСОБА_7 прокурором до участі під час проведення контролю за вчиненням злочину було зумовлено об`єктивними обставинами та відповідає положенням ч. 6 ст. 246 КПК. Вказана постанова прокурора не ставить під сумнів адекватність, правову обізнаність або добровільність дій такої особи, зважаючи на її згоду на співробітництво та самостійне надання грошових коштів для проведення відповідної негласної слідчої дії.
		При цьому, суд зауважує, що показання ОСОБА_7 , згідно з якими останній в деталях не міг пригадати, чому в заяві правохоронному органу він вказав на сільського голову ОСОБА_13 і коли саме ОСОБА_3 вказав йому розмір неправомірної вигоди, яку він повинен надати за вирішення питання про надання земельної ділянки у власність, не ставлять під сумнів законність проведення вказаних негласних слідчих дій, оскільки дозвіл на проведення таких отримано в порядку, встановленому законом і такі дії вчинено в спосіб, передбачений законом. 
		Доводи захисника про надання ОСОБА_7 власних коштів для проведення НСРД, суд спростовує висновками ВС, викладених у постановах ККС ВС від 29 листопада 2021 року справа № 654/3229/18 та від 16 лютого 2022 року справа № 613/1306/13-к, згідно з якими кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками.
		Щодо доводів сторони захисту про те, що зустрічі з ОСОБА_3 ініціював саме ОСОБА_7 , то такі на увагу не залуговують, суд вважає слушними в даному випадку доводи прокурора про те, що  ОСОБА_7 не проявляв ініціативи у контактах з ОСОБА_3 . Перша їхня зустріч відбулись у кабінеті сільського голови ОСОБА_13 , коли останній покликав ОСОБА_3 та представив його ОСОБА_7 як землевпорядника та депутата Добрянської сільської ради. Друга їхня зустріч відбулась за аналогічних обставин. Третя зустріч 15.12.2017 відбулась з ініціативи ОСОБА_3 , коли він зателефонував до ОСОБА_7 та сказав прийти до нього після того, як ОСОБА_7 цього ж дня прийшов до сільського голови ОСОБА_13 , щоб з`ясувати, чи сільська рада вже розглянула його заяву. При цьому, ОСОБА_3 отримав та залишив у себе рішення сесії №421 від 24.11.2017, яке було потрібне ОСОБА_7 , не видав йому це рішення, а під час цієї зустрічі 15.12.2017, близько 13.05 год., без жодних пояснень відразу вивів його на вулицю та, висловлюючи ОСОБА_7 вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, вказав: «Привезете - тоді заберете рішення». Також ОСОБА_3 відразу визначив дату їхньої наступної зустрічі - 19.12.2017 під час якої ОСОБА_7 діяв в межах контролю за вчиненням злочину з метою спростування чи підтвердження факту вимагання та одержання неправомірної вигоди.
		Доводи захисника про те, що ОСОБА_7 імітував звернення до сільської ради є безпідставними, насамперед суд звертає увагу, що заявник звернувся до сільської ради значно раніше, аніж був залучений до співробітництва з правохоронним органом, а той факт, що орган обвинувачення письмовими доказами не довів, що ОСОБА_7 раніше займався підприємницькою діяльністю, не спростовує висновки суду про те, що ОСОБА_7 дійсно мав намір отримати у власність земельну ділянку і свій намір не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі. 
		Обґрунтовуючи залучення   ОСОБА_7 правоохоронними органами в якості позаштатного агента-провокатора, сторона захисту в суді послалась на систематичні звернення ОСОБА_7 до правоохоронних органів.
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів провадження, згідно з наданими стороною захисту документами, до початку цього кримінального провадження ОСОБА_7 виступав заявником лише в одному кримінальному провадженні. Отже, однією з обставин, якою захист обґрунтовував зв`язок заявника з правоохоронними органами є перебування особи в якості заявника в іншому кримінальному провадженні. Іншою обставиною, якою захисник обгрунтовує вказаний зв`язок є постанови Залізничного районного суду м. Львова від 27.03.2013 та від 28.03.2013, з яких вбачається, що ОСОБА_7 на початку 2013 року був свідком за фактом одержання неправомірної вигоди інспекторами Стрийського міського підрозділу Стрийського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ у Львівській області ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . При цьому суд зауважує, що рішення про сприяння в зарахуванні стягнення у виді громадських робіт без фактичного їх виконання були прийняті на користиь третьої особи, а не ОСОБА_7 , а тому відсутні підстави вважати, що останній був заявником у вказаних справах.
		Щодо вказаної участі заявника та залежність від правоохоронних органів, суд наголошує, що судові рішення, в яких вказаний ОСОБА_7 до уваги судом не беруться, оскільки у вказаних провадженнях були судові рішення, які набрали законної сили та відповідно до яких не було встановлено факту провокації.
		Сам факт ініціювання особою та його участь у кримінального провадженні в минулому не свідчить про її залучення в якості викривача у ньому, та не є достатнім обґрунтуванням на користь провокації відносно обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, як і не вказує на її зацікавленість у результатах кримінального провадження, адже залученню до співробітництва ОСОБА_7 передувало його звернення із повідомленням про злочин.
		Отже, обставини цієї справи указують на те, що дії ОСОБА_7 не мають стосунку до дій таємних агентів правоохоронних органів, а скоріше мають відношення до дій приватних осіб, що діяли під наглядом правоохоронців.
		Крім того, той факт, що ОСОБА_7 раніше звертався до правоохоронних органів, всупереч доводам захисту, не змінює його статусу як приватної особи у цій справі, яка почала діяти під контролем правоохоронних органів після його заяви до ГУ НП у Львівській області, оскільки ОСОБА_7 діяв виключно пасивно, реалізовуючи своє гарантоване державою право на захист від злочинних посягань.
		Таким чином з наявних у провадженні матеріалів не вбачається наявності у ОСОБА_7 будь-яких прихованих мотивів щодо провокації (підбурення) відносно обвинуваченого, що і доведено під час судового розгляду стороною обвинувачення, іншого не встановлено.
		Висновки суду щодо відсутності ознак провокації у вказаному кримінальному провадженні. 
		ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», № 55146/14, 20 лютого 2018 року, «Баннікова проти Росії», № 18757/06, 04 листопада 2010 року, «Матановіч проти Хорватії», № 2742/12, 04 квітня 2017 року). Із правових позицій цього суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо: - були активні дії правоохоронних органів; - з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування); - злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
		Вплив правоохоронного органу на хід подій з використанням НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, коли цей орган лише приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, повинен розцінюватися не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов`язок правоохоронних органів протидіяти злочинам.
		За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.
		У справі №391/729/15-к від 28.03.2023, Верховний Суд наголосив, що загалом у провадженнях, в яких йдеться про можливу провокацію злочину, необхідно враховувати чи існували відносини між надавачем і одержувачем неправомірної вигоди безвідносно до правоохоронних органів, чи існували питання, у вирішенні яких був зацікавлений надавач неправомірної вигоди і які міг або обіцяв вирішити одержувач неправомірної вигоди до того, як правоохоронним органам стало відомо про ці факти. Така інформація дозволить зробити висновок про вплив правоохоронних органів на хід подій і, як наслідок, про наявність або відсутність ознак провокації злочину.Фактично про провокацію злочину може йтися тоді, коли правоохоронні органи штучно створили ситуацію, з метою спонукати особу до вчинення злочину. Однак якщо правоохоронні органи лише долучилися до фіксації і розслідування на певному етапі розвитку подій, зокрема після подання особою заяви про вчинення злочину, то це свідчить про їх пасивну роль, яка проявилася лише у належній фіксації вчинюваного кримінального правопорушення.
		У цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7  звернувся з заявою до сільської ради та контактував з обвинуваченим з приводу передачі йому у власність земельної ділянки задовго до дати написання ним заяви про вимагання неправомірної вигоди 22.11.2017. Після цього він неодноразово комунікував із ОСОБА_3 , зокрема 15.12.2017 та 19.12.2017, при цьому зустрічі ініціював сам ОСОБА_3 . За результатами проведених НСРД видно, що 15.12.2017 ОСОБА_3 спершу обумовив ОСОБА_7 розмір неправомірної вигоди, а наступного разу, 19.12.2017 отримав таку від ОСОБА_7 . 
		При цьому в судовому засіданні встановлено, що правохоронний орган володів інформацією про вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією на території сільської ради, зокрема первинно головою сільської ради, в подальшому обвинуваченим ще до виклику ОСОБА_7 в приміщення поліції. З оперативних джерел працівникам правоохоронних органів стало відомо про те, що у ОСОБА_7 уповноважені особи сільської ради планують отримати неправомірну вигоду, саме з цим фактом був пов`язаний виклик останнього до райвідділку поліції. 
		Розрив у часі між внесенням відомостей до ЄРДР та безпосереднім одержанням неправомірної вигоди не може сам по собі свідчити про те, що йдеться про провокацію злочину, оскільки орган досудового розслідування не може чітко спрогнозувати конкретну дату вчинення злочину. Його завдання - лише фіксація такої протиправної діяльності, яка інколи відбувається тривалий проміжок часу через специфіку вчинюваного злочину.
		З наведеного вбачається, що правоохоронний орган лише приєднався до протиправної діяльності, а не ініціював її, а тому наведене розцінюється не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов`язок правоохоронних органів протидіяти злочинам.
		Спростування окремих доводів захисника ОСОБА_6 та показань обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні.
		В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 вказав на те, що при візиті до сільського голови ОСОБА_13 , ОСОБА_7 випитує про те, чи розглянуте його питання щодо виділення земельної ділянки, ОСОБА_13 при ньому з`ясовує у секретаря про те, чи виготовлене рішення і дізнається, що таке виготовлене, тобто жодних перешкод у ОСОБА_7 отримати таке рішення вже немає. Фактично вимога про передачу коштів має місце вже після прийняття та виготовлення рішення сесії сільської ради. ОСОБА_3 не є тією особою, що повинна видавати рішення, до його повноважень наведене не належить. В матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_7 взагалі мав намір отримати рішення. Рішення було не в ОСОБА_3 , а в сільського голови і саме до нього звернувся ОСОБА_7 . Крім цього, просить врахувати, що між заявою ОСОБА_7 у листопаді 2017 року та обшуком у грудні 2017 року минуло більше місяця. Захисник ставить під сумнів реальне бажання ОСОБА_7 отримати земельну ділянку, оскільки останній не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, не є фізичною особою підприємцем. Крім того, в подальшому ОСОБА_7 технічну документацію не виготовив та земельну дялнку у власність не отримав. Просить суд врахувати, що ОСОБА_7 дуже давно співпрацював з працівниками правоохоронних органів, про що свідчать чисельні судові рішення. Крім цього, зауважує, що ОСОБА_7 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні не визнаний. 
		Заперечуючи вказані доводи сторони захисту, прокурор звертає увагу на те, що сільський голова ОСОБА_13 називає ОСОБА_3 землевпорядником і останній звертається до ОСОБА_7 «Принесете, тоді заберете рішення», маючи на увазі грошові кошти, які попередньо показує на аркуші паперу. Сільський голова в подальшому скерував ОСОБА_7 саме до ОСОБА_3 , попередньо надавши ОСОБА_7 номер його мобільного телефону та вказавши, що ОСОБА_3 йому зателефонує і домовлятися потрібно з ним. Вважає, що обвинувачений добре усвідомлював за що отримав грошові кошти від ОСОБА_7 і його пояснення в судовому засіданні є суперечливими та не підтвердженими жодними доказами у справі, прокурор вважає, що такі спрямовані на уникнення відповідальність за вчинене. Зауважує, що склад злочину, передбаченого ст.368 КК України не передбачає як наслідок матеріальну шкоду, а тому підстави для визнання ОСОБА_7 потерпілим відсутні. 
		Спростовуючи доводи сторони захисту суд звертає увагу, що матеріалами кримінального провадження підтверджено бажання ОСОБА_7 отримати у власність земельну ділянку, той факт, що останній не був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, та не був фізичною особою підприємцем, не ставлять під сумнів його намір отримати земельну дулянку та розпочати власний бізнес. Той факт, що в подальшому ОСОБА_7 не довів свої наміри до кінця та не виготовив технічну документацію, спростовуються показаннями ОСОБА_7 в судовому засіданні, який пояснив, що рішення сільської ради у нього було вилучено слідчим і тому він не міг в подальшому реалізувати свої законні права, зокрема на виготовлення документів. Той факт, що вимога про надання неправомірної вигоди була висловлена після прийняття сільською радою рішення на користь ОСОБА_7 не спростовують того факту, що ОСОБА_3 отримав неправомірну вигоду за вчинення відповідних дій на користь ОСОБА_7 . З досліджених в судовому засіданні матеріалів НСРД встановлено, що ОСОБА_7 бажав отримати рішення на руки, для цього він звернувся до голови сільської ради ОСОБА_13 , який дізнавшись, що рішення виготовлене сказав ОСОБА_7 всі деталі з`ясовувати у ОСОБА_3 . І обвинувачений, достовірно знаючи, що рішення виготовлене, таке 15 грудня 2017 року, під час зустрічі з ОСОБА_7 останньому не передав, а навпаки, показав аркуш паперу, на якому була написана сума коштів, які ОСОБА_7 повинен був передати ОСОБА_3 , як за вказане рішення, так і за сприяння в майбутньому в прийнятті сільською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 . Наведене стверджується зокрема, зафіксованим фактом розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , під час якої ОСОБА_3 вказує: «Принесете, тоді отримаєте рішення». 
		Крім цього, суд звертає увагу на первинні зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_3 , до звернення ОСОБА_7 до правохоронного органу, під час яких сільський голова ОСОБА_13 , в присутності ОСОБА_7 повідомляв ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_7 за отримання земельної ділянки платить гроші, при тому, що внесення будь-яких коштів за надання згоди на розробку технічної документації, як і її затвердження жодними нормативно-правовими актами не передбачено. Крім цього, сам обвинувачений в судовому засіданні ствердив про те, що ОСОБА_7 під час написання заяви до сільської ради про виділення земельної ділянки, натякав на грошові кошти, які заплатить за сприяння в оформленні документів, при цьому обвинувачений не зазначив, що неправильно зрозумів ОСОБА_7 , або що заперечив останньому необхідність сплати коштів. З наведеного вбачається, що обвинувачений з самого першого дня знайомства був добе обізнаний з тим, що ОСОБА_7 віддячить йому за сприяння в оформленні документів, наведене визнав в судовому засіданні сам обвинувачений, ствердивши, що ОСОБА_7 мав намір йому подякувати. При цьому, ОСОБА_3 як службова особа не міг не розуміти, що подяка в такому випадку розцінюється, як кримінальне правопорушення і тягне за собою відповідальність встановлену законом. 
		Із наведених обставин вбачається, що на момент звернення до правоохоронних органів та початку проведення НСРД обвинуваченим вже була розпочата злочинна діяльність, спрямована на отримання неправомірної вигоди, та правоохоронці лише фіксували домовленості щодо її отримання.
		Щодо тверджень захисника про співпрацю ОСОБА_7 з правохоронними органами, то долучені до матеріалів справи судові рішення підтверджують лише той факт, що ОСОБА_7 був заявником у інших провадженнях, однак не підтверджують того факту, що останній був підбурювачем у вказаних провадженнях, в тому числі в кримінальному провадженні та провокував осіб на вчинення злочинів. 
		Також суд відхиляє доводи захисту про належність ОСОБА_7 предмету неправомірної вигоди як доказ провокації з його боку відносно ОСОБА_3 , оскільки відомості про походження грошових коштів ніяк не впливають на їхні якісні характеристики, волевиявлення особи, яка отримує неправомірну вигоду, наявність чи відсутність ознак складу відповідного злочину та допустимість результатів НСРД (постанова ККС ВС від 07 грудня 2022 року у справі №385/619/16, провадження №51-2496км21).
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 ствердив про те, що третя зустріч з ОСОБА_7 відбулася 15 грудня 2017 року, її ініціював він, попросив ОСОБА_7 під`їхати до сільської ради, щоб поспілкуватися з приводу оформлення земельної ділянки. Перед цим голова сільської ради дав йому номер телефону ОСОБА_7 і просив йому передзвонити. Того дня ОСОБА_7 прийшов в приміщення сільської ради, вони з ним вийшли в коридор, на сходи, і оскільки ОСОБА_7 ще раніше запитував його, скільки будуть коштувати послуги з оформлення земельної ділянки (виготовлення технічної документації, оформлення права власності, виготовлення детального плану території, виготовлення проекту зміни цільового призначення земельної ділянки), він показав йому аркуш паперу, на якому було зазначено «1000 доларів США», ОСОБА_7 перепитав, чи це в доларах, він відповів, що так. Четверта зустріч відбулася в другій половині дня 19 грудня 2017 року. ОСОБА_7 приїхав в сільську раду, вони разом сіли в автомобіль і поїхали на місце розташування земельної ділянки. Він показав ОСОБА_7 земельну ділянку, провівши при цьому її обміри. Потім вони повернулися в сільську раду, де він віддав ОСОБА_7 пакет документів: заяву, рішення, а ОСОБА_7 натомість передав йому грошові кошти в сумі 1000 доларів США, як він зрозумів, це були кошти за оформлення в майбутньому документів на земельну ділянку. ОСОБА_7 не раз йому повідомляв про те, що не розбирається в технічному і юридичному оформленні документів і тому просив у нього про допомогу. 
		Вказані показання обвинуваченого суд розцінює, як намір та бажання останнього уникнути відповідальності за вчинене, вказані показання є суперечливими і такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами у справі. Так, ОСОБА_3 стверджував про те, що виготовлення технічної документації, оформлення права власності, виготовлення детального плану території, виготовлення проекту зміни цільового призначення земельної ділянки - це ті роботи, які він оцінив в 1000 доларів США, і у виконанні яких міг допомогти ОСОБА_7 .. Однак обвинувачений не зміг пояснити належним чином в судовому засіданні, чому виконання вказаних робіт ним оцінено в доларах США, як і чому вказану суму він написав на аркуші паперу та в завуальованій формі сказав про це ОСОБА_7 , зважаючи на те, що виконання вказаних робіт повинно було відбуватися в офіційному порядку. Вказані показання обвинуваченого спростував в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , заперечуючи факт майбутнього виконання обвинуваченим вказаного обсягу робіт та стверджуючи про те, що технічну документацію йому повинні виготовити у м. Львів працівники ліцензованої організації. Наведене стверджується і протколом НСРД, згідно з яким, ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_3 про те, що буде самостійно готувати документи. Зважаючи на наведене, обвинувачений так і не зміг в судовому засіданні правдиво пояснити за що саме ОСОБА_7 заплатив йому грошові кошти в сумі 1000 доларів США. І хоча показання обвинуваченого під час обшуку є такими, що до уваги судом не беруться, однак показання обвинуваченого під час вказаної слідчої дії, фактично, коли обвинувачений був затриманий на місці вчинення злочину, і коли дійсно вказав, за що отримав грошові кошти, є більш правдоподібними і такими, що на увагу заслуговують, однак в основу вироку, як доказ не покладаються. 
		Показання обвинуваченого в судовому засіданні 11 травня 2023 року про те, що ОСОБА_7 при перших двох зустрічах наголошував йому, що віддячиться за вирішення питання з земельною ділянкою, а він відмовив ОСОБА_7 , вказавши, що жодної подяки не потрібно, а при дргуій зустрічі ОСОБА_7 наголосив, що в будь-якому випадку бажає віддячитися за вирішення його питання жодними доказами не підтверджено, а тому на увагу не заслуговують.
		Суперечливими загалом суд визнає показання обвинуваченого з приводу послуг, за які він отримав неправомірну вигоду. Так, первинно обвинувачений ствердив про те, що грошові кошти отримав як оплату за виготовлення в подальшому технічної документації, пізніше вказані показання змінив та доповнив, що кошти також отримав за ті послуги, які надав (допоміг в написанні заяви, підшукав земельну ділянку, провів її обміри), але згідно закону не повинен був в силу своїх повноважень надавати. При цьому обвинувачений не зміг пояснити суперечності, які викликають такі показання з дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема зафіксованими між ним та ОСОБА_7 розмовами, під час яких наведене жодного разу не обговорювалося. 
		При цьому в судовому засіданні ОСОБА_3 категорично ствердивши про те, що вину не визнає, вказав, що після другої зустрічі вирішив отримати оплату за надані та ті, які будуть надані послуги з приводу надання та оформлення земельної ділянки, при цьому не зміг конкретизувати, чи це ті послуги, які описані в обвинувальному акті, чи будь-які інші, як і пояснити законність отримання таких коштів від ОСОБА_7 .
		Версія сторони захисту про те, що отримані ОСОБА_3 кошти від ОСОБА_7 не є неправомірною вигодою, а виключно оплатою за їхні домовленості з приводу надання додаткових послуг, пов`язаних з наданням та отриманням земельної ділянки, яку суд визнає суперечною та взаємовиключною, та зазначає, що, стверджуючи про провокацію, сторона захисту фактично визнає, що вчинення злочину обвинуваченим мало місце в результаті підбурювання з боку «агента» правоохоронного органу в особі ОСОБА_7 , тобто злочин був скоєний, а отримані ОСОБА_3 кошти є неправомірною вигодою, але докази цього є недопустимими. Однак в судовому засіданні обвинувачений та захисник категорично заперечили факт отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди.
		Враховуючи зазначене, суд зауважує, що захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання. Істотна суперечність позиції захисту виключає сумніви у відсутності провокації злочину. Наведене відповідає практиці ЄСПЛ, який визнає необґрунтованими та не розглядає по суті заяви щодо провокації злочину, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення.
		Зокрема, у справі Berlizev проти України ЄСПЛ зазначив, що з точки зору фактів вважає непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції. Однак, як вбачається з доводів заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочину, що, на думку Суду, перешкодило йому висунути обґрунтовану скаргу на «таємного агента» (agent provocateur) (§45 згаданого рішення).
		Виходячи з наведеного, суд зазначає, що такі суттєві суперечності вказують на явну необґрунтованість доводів захисту щодо провокації кримінального правопорушення щодо ОСОБА_3 та доходить висновку, що у цьому провадженні відсутня провокація кримінального правопорушення, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави.
		Спростування доводів сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_3 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
		Суд, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінально правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК, беручи до уваги зміст висунутого обвинувачення, мав встановити, чи вказують надані стороною обвинувачення докази на таке:
		-обвинувачений ОСОБА_3 відповідає загальним юридичними ознакам суб`єкта кримінального правопорушення;
		-обвинувачений ОСОБА_3 одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища;
		-у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 наявний прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення.
		Сторона обвинувачення на підтвердження вказаних вище обставин посилалась на зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: документи, висновки експертів, показання свідків, речові докази.
		Дослідивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, Суд дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку, оскільки стороною обвинувачення доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.368 КК України.
		На обґрунтування цього висновку Суд у вироку навів відповідні мотиви, які включають результати оцінки доказів на підтвердження встановлених Судом обставин щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, з огляду на елементи їх складу.
		Щодо ознак суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
		Відповідно до п.1 примітки до ст.364 КК України, службовими особами у ст.368 КК України є, зокрема, особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників місцевого самоврядування.
		Згідно з ч.І ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.
		Статтею 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
		Водночас, згідно зі ст.З Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.
		Обвинувачений ОСОБА_3 є суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення працював депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, на підставі рішення I сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради від 04.11.2015 № 4 був членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування.
		Зазначене підтверджується даними, які містять надані стороною обвинувачення документи, а саме: 
		-посадовою інструкцією спеціаліста-землевпорядника сільської ради від 04.06.2007, затвердженою 04.06.2007, згідно з п. 2.23 якої ОСОБА_3 виконує свої посадові обов`язки у двох сільських радах: Угерській сільській раді та Добрянській сільській раді /Т. 1 а.с. 68/;
		-розпорядженням сільського голови с. Угерсько ОСОБА_32 № 12 від 04.06.2007 «Про прийняття на роботу на посаду спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_3 », відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято на посаду спеціаліста-землевпорядника в Угерську сільську раду з 04.06.2007 /Т. 1 а.с. 69/;
		-рішенням I сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 1 від 04.11.2015 з Додатком № 1, яким визнано повноваження Добрянського сільського голови ОСОБА_13 та депутатів Добрянської сільської ради, у тому числі ОСОБА_3 із зазначенням посади останнього - інженер-землевпорядник по обслуговуванню Угерської та Добрянської сільських рад /Т.1 а.с. 72-74/;
		-посадовою інструкцією спеціаліста-землевпорядника Угерської сільської ради, затвердженої головою Угерської сільської ради ОСОБА_31 04.06.2007, відповідно до якої спеціаліст-землевпорядник несе відповідальність за: неякісне та несвоєчасне виконання покладених на нього завдань; бездіяльне або неналежне використання наданих йому прав та повноважень; порушення «Загальних правил поведінки державного службовця» та обмежень повязиних з порушенням норм чинного законодавства; порушенням норм діючого трудового законодавства /Т.1 а.с. 155/.
		-рішенням I сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 4 від 04.11.2015 «Про утворення постійних комісій сільської ради, затвердження їх складу, обрання голів комісій», відповідно до якого створено постійну комісію Добрянської сільської ради з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин, до складу якої входить ОСОБА_3 /Т.1 а.с. 178/.
		Отже, ОСОБА_3 , як депутат Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, як член постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, згідно з приміткою до ст. 364 КК України був службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування.
		Щодо ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК України, включає в себе такі альтернативні дії службової особи: прийняття пропозиції неправомірної вигоди; прийняття обіцянки такої вигоди; одержання неправомірної вигоди; прохання надати таку вигоду.
		Слід також наголосити, що, по-перше, службова особа при вчиненні цього злочину може приймати пропозицію, обіцянку або одержувати неправомірну вигоду, а так само просити надати таку вигоду як для себе, так і для третьої особи; по-друге, цей злочин вчиняється службовою особою як в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, так і в інтересах третьої особи; по-третє, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду пов`язані із вчиненням чи невчиненням цією службовою особою будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним,  ОСОБА_3 , будучи депутатом Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, на підставі рішення I сесії VII демократичного скликання вказаної сільської ради від 04.11.2015 № 4 членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовою особою, яка здійснює функції представника місцевого самоврядування, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення 19.12.2017 близько 15:37, перебуваючи у приміщенні Добрянської сільської ради Стриського району Львівської області за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Добряни, вул. Шевченка, 32, протиправно одержав для себе від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 27873,63 грн, за сприяння у наданні останньому в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,07 га на території Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, зокрема, за сприяння у прийнятті рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га з метою передачі її безоплатно у власність ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, за видачу ОСОБА_7 зазначеного рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017, а також за сприяння у подальшому в прийнятті Добрянською сільською радою Стрийського району Львівської області рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та надання її у приватну власність ОСОБА_7 .
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав від громадянина ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1000 доларів США в якості неправомірної вигоди.
		Учинення обвинуваченим зазначених дій доводиться сукупністю доказів сторони обвинувачення, зокрема показаннями свідків, документами, висновками експертів та речовими доказами.
		Отримання грошових коштів обвинуваченим за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становищапрямо заборонено законодавством про запобігання корупції і такі дії є кримінально караними, тому законних підстав їх одержувати від ОСОБА_7 обвинувачений не мав. З огляду на це, вказані грошові кошти, відповідно до примітки до ст. 364-1 КК України, є неправомірною вигодою.
		Встановлена на підставі вищенаведених доказів сукупність фактичних обставин, на переконання Суду, виключає будь - яке інше розуміння, пояснення подій, що є предметом цього судового розгляду, окрім того, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення було учинене обвинуваченим за обставин, викладених у цьому вироку.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах кримінального провадження докази підтверджують факт одержання ОСОБА_3 неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_7 за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища.
		Щодо ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.
		З суб`єктивної сторони, злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України, може бути вчинений лише з прямим умислом.
		Прямий умисел у злочинах з формальним складом (яким є інкримінований ОСОБА_3 злочин) характеризується психічним ставленням виключно до діяння.
		Тож, для встановлення прямого умислу на вчинення злочину з формальним складом слід з`ясувати, чи усвідомлює особа суспільно-небезпечний характер свого діяння (інтелектуальна ознака умислу) і чи бажає вчинити таке суспільно-небезпечне діяння (вольова ознака умислу).
		Враховуючи специфіку діяння, яке становить об`єктивну сторону інкримінованого обвинуваченому злочину, суду необхідно надати відповіді на такі питання:
		1) чи усвідомлював обвинувачений факт одержання ним грошових коштів в якості неправомірної вигоди за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища?
		2) чи усвідомлював обвинувачений суспільно-небезпечний характер своєї поведінки і чи бажав діяти саме таким чином?
		Вирішуючи вказані питання, суд виходить з таких міркувань.
		Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_3 , вчиняючи вищенаведене кримінальне правопорушення, діяв умисно.
		Зазначені обставини суб`єктивної сторони кримінального правопорушення на переконання Суду доводяться вищенаведеними показаннями свідків, а також фактичними даними, які були одержані стороною обвинувачення за наслідками проведення НСРД. 
		Також, з відеозаписів НСРД, на які Суд посилався вище, вбачається, що обвинувачений чітко усвідомлював те, що кошти, які він мав отримати від ОСОБА_7 це неправомірна вигода, яку останній передавав за вчинення дії з використанням наданої обвинуваченому влади та службового становища
		І хоча ОСОБА_3 та ОСОБА_7 інколи спілкувались незавершеними фразами, завуальовано, однак із змісту їх розмов встановлено, що співрозмовники, без уточнюючих запитань розуміли про що іде мова. Вказане свідчить про однозначне трактування таких розмов та усвідомленість їх змісту учасниками.
		Згідно з доказами, наданими Суду, поза розумним сумнівом доведено, що в обвинуваченого ОСОБА_3 не було визначених законодавством підстав для отримання коштів від ОСОБА_7 , а тому ним умисно та виключно з корисливого мотиву вчинялись дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди.
		Відповідно до ст. 28 Конвенції ООН проти корупції, що ратифікована Законом України № 251-V від 18 жовтня 2006 року, усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь-якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об`єктивних фактичних обставин справи.
		Із показань свідка ОСОБА_7 чітко вбачається, що свідок усвідомлював, що звертається до ОСОБА_3 , як до депутата Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, члена постійної комісії з питань бюджету, фінансів, сільського господарства та земельних відносин Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, тобто до представника органу місцевого самоврядування ( ОСОБА_7  вважав, що ОСОБА_3  є землевпорядником сільської ради, про що неодноразово стверджував в судовому засіданні)за сприянням в отриманні земельної ділянки у власність. 
		Вищезазначене також усвідомлював обвинувачений, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_7 про обставини їх знайомства, в тому числі, і тим, що обвинувачений запевнив щодо вирішення цього питання.
		Про бажання діяти саме таким чином свідчить також і те, що обвинувачений неодноразово допускав позапроцесуальне спілкування із ОСОБА_7 , зокрема, самостійно зустрічався з ним за межами службового кабінету, обговорював деталі справи, самостійно телефонував ОСОБА_7 .. Вказане підтверджується як результатами аудіо- та відеоконтролю, так і показаннями свідка ОСОБА_7 . Крім того і сам обвинувачений в ході його допиту підтвердив, що самостійно дзвонив на особистий телефон ОСОБА_7 і повідомляв про зустріч.
		Наявність таких позапроцесуальних відносин є категорично неприпустимим, з огляду на вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.
		Тож, встановлені судом обставини однозначно свідчать про повне усвідомлення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного характеру своїх дій та бажання їх вчинити.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 діяв з прямим умислом, а тому в його діях наявні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
		Щодо меж оцінки доводів сторони захисту
		Суд звертає увагу, що позиція захисту впродовж судового розгляду зводилась до різних та взаємовиключних версій подій. Так, захист заявляв: про провокацію злочину, що не виключає самого факту вчинення злочину; про недоведеність вини у зв`язку з недопустимістю доказів; про те, що обвинувачений не вчиняв жодного злочину. При цьому жодного логічного та послідовного пояснення щодо подій, які були предметом судового розгляду, сторона захисту не надала.
		Сама лише наявність багатьох різних версій, викладених стороною захисту, не покладає на суд обов`язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 вересня 2020 у справі № 555/2067/18).
		За умови висунення стороною захисту різних та взаємовиключних версій подій, які були предметом судового розгляду, аргументи захисту об`єктивно стають слабкішими, оскільки конкурують не тільки з аргументами сторони обвинувачення, а й між собою.
		Під час судового розгляду сторона захисту посилалась на обставини, що на її переконання вказували на недопустимість зібраних у справі доказів.
		Відповідні доводи сторони захисту потребували оцінки Суду для того, щоб головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті.
		Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу Суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, Судом у вироку не зазначаються. У такому випадку Суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії).
		Обвинувачений в повному обсязі реалізував своє право на свободу від самовикриття, передбачене ст. 63 Конституції України. Суд також бере до уваги, що § 51 рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. UK, заява № 18731/91) передбачено: «Питання в кожному конкретному випадку полягає в тому, чи надані обвинуваченням докази достатньо вагомі, щоб потребувати відповіді. Національний суд не може доходити висновку про вину обвинуваченого лише тому, що він воліє мовчати. Тільки якщо докази проти обвинуваченого «потребують» пояснень, які обвинувачений має бути в змозі надати, ненадання будь-яких пояснень «може, з погляду здорового глузду, становити підстави вважати, що пояснень немає, і що обвинувачений винний».
		Висновки суду.
		За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
		Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
		Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
		Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу злочину, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених у вироку суду, і версія сторони обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
		У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
		У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).
		Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України в судовому засіданні доведена повністю.
		Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним:
		факт одержання  ОСОБА_3 , як службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
		Вказаний висновок судом зроблений поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_3 повністю доведена в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст. 368 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтями Кримінального кодексу суд не вбачає.
		Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання. 
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		            В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		            Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		            Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім  для  виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь  тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
		При цьому, обираючи конкретний вид та міру покарання за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнано винним, суд враховує загальні засади призначення покарання, а саме:
		-призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 368 КК України,
		-керується при цьому положеннями Загальної частини КК України, а саме - нормами, що регламентують цілі, систему покарань (ст. ст. 50, 51 КК України), підстави, порядок, межі та особливості застосування окремих його видів (ст. ст. 53-64 КК України), а також регулюють інші питання, що пов`язані з призначенням покарання та здатні вплинути на вибір судом певного його виду і міри (ст.ст. 52, 67-72 КК України);
		-враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують та/або обтяжують покарання.
		Відповідно до ч. 3 ст. 52 КК України, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене санкцією статті Особливої частини КК України. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених КК України.
		Так, санкція ч.1 ст.368 КК України в редакції, що діяла на час вчинення злочину, передбачала покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
		У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 182/9765/14-к зазначено, що призначаючи покарання, суд має вивчити та врахувати, зокрема, посткримінальну поведінку винної особи, з метою додержання принципу справедливості при призначенні покарання та відповідного мотивування обраної міри покарання у вироку суду.
		Обираючи вид і розмір основного покарання, суд виходить з таких міркувань.
		Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к)
		Крім того, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №759/7784/15-к та від 18.09.2019 у справі №№ 166/1065/18.)
		Однак, у матеріалах зазначеного судового провадження стосовно ОСОБА_3 відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений розкаявся у вчиненому ним кримінальному правопорушенні.
		Суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , хоча і надав показання щодо обставин вчинення злочину, однак він не висловив жалю з приводу цього, осуду своєї поведінки, а також готовності нести покарання, що свідчить про відсутність критичної оцінки вчиненого та відповідно щирого каяття. 
		За таких обставин пом`якшуючих вину обвинуваченого ОСОБА_3 обставин, передбачених ст. 66 КК України суд не вбачає.
		Обтяжуючих вину обставин, передбачених ст.67 КК України судом не встановлено.
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 , має задовільний стан здоров`я, не одружений, має вищу освіту, обіймає посаду землевпорядника в ТзОВ «Галичина», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався.
		Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, фактичні обставини справи, спосіб вчинення злочину і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення злочину, особу обвинуваченого та стан його поведінки, обвинувачений не усвідомив протиправність своїх дій, у вчиненому не розкаявся, раніше не судимий, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 368 КК України у виді штрафу.
		Щодо призначення додаткового покарання, суд виходить з вимог п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з яким позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину.
		Ураховуючи ту обставину, що вчинення злочину було пов`язане з посадою ОСОБА_3 , з метою ефективного запобігання вчинення нових корупційних злочинів після відбуття основного покарання, зважаючи на процесуальну поведінку обвинуваченого та обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати у якості додаткового покарання позбавлення його права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування.
		Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання з наступних підстав.
		Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення): «Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості». Відповідно до вимог п.п. 2 і 3 ч.1 ст.49 КК України (у редакції, яка діє станом на час ухвалення вироку): «Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини».
		Відповідно довимог ч.5 ст.74 КК України: «Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу».
		Зі змісту наведених норм матеріального права слідує, що:
		- як вимогами п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення), так і вимогами п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діє станом на теперішній час), встановлений однаковий термін для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення останньою злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, який становить п`ять років з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили;
		- особа може бути звільнена від покарання за вироком суду за наявності підстав, передбачених ст. 49 КК України.
		Судом встановлено, що визначений вимогами п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення) і п.3 ч. 1 ст. 49 КК України (у редакції, яка діє станом на теперішній час) п`ятирічний строк, який є підставою для зільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а також і для звільнення останнього від покарання, сплив 19 грудня 2022 року.
		Судом не встановлено обставин, які передбачені ч. ч. 2 і 3 ст. 49 КК України у якості підстав зупинення та/або переривання строку звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності обвинуваченого ОСОБА_3 .
		За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність звільнення від покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Підстав для застосування запобіжного заходу суд не вбачає. Цивільний позов не заявлено. Спеціальна конфіскація не застосовується. Долю речових доказів слід вирішити, в порядку ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати за проведення експертизи слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
		Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд 
		у х в а л и в :
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015), й призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, строком на 1 (один) рік.
		Звільнити   ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України від покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, строком на 1 (один) рік за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015), у зв`язку із закінченням строків давності.
		Стягнути з  ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин в сумі 6435 (шість тисяч чотириста тридцять п`ять) гривень.
		Речові докази: 
		-грошові кошти в сумі 1000 доларів США - повернути ОСОБА_7 ; 
		-два обеззолені фільтри, якими було проведено змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_3 та медичні гумові рукавиці, в яких проводились змиви з долонь та пальців рук ОСОБА_3 - знищити; 
		-рішення XVIII сесії VII демократичного скликання Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області № 421 від 24.11.2017 про надання ОСОБА_7 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0.07 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Добряни Добрянської сільської ради та копію заяви ОСОБА_7 на ім`я голови Добрянської сільської ради ОСОБА_13 від 24.10.2017 залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисник - подати клопотання про помилування.
		 
		Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...