Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 689/486/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2023. Зареєстровано: 12.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2023.
Дата набрання законної сили: 13.07.2023
Номер судового провадження: 2/689/192/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 689/486/23
		2/689/192/23 
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		10 травня 2023 року смт. Ярмолинці
		 
		Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:
		 
		головуючого - судді Кульбаби А.В., 
		з участю: секретаря судового засідання  
		Лебеденко О.М.,
		позивача  ОСОБА_1 , 
		представника позивача  адвоката Голдзіцької О.К.,
		представника відповідача  адвоката Поперецького О.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,
		 
		встановив:
		 
		Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди. В позові зазначила, що вона є споживачем банківських послуг АТ «Ощадбанк». У 2019 році в АТ «Ощадбанк» на її ім`я було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 для зарахування пенсійних виплат. Зазначене підтверджується Заявою про приєднання № 22700423/110719 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). В п. 2.10. Заяви про приєднання зазначено її статус  «Пенсіонер». В п. 2.16. Заяви основні джерела доходів зазначено  заробітна плата, пенсія, соціальні виплати, стипендія тощо. Обставина її перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримання пенсії в розмірі 2100 грн. підтверджується довідкою від 19.12.2022р. В грудні 2022 року вона не змогла отримати належні їй пенсійні виплати, які були нараховані на її рахунок. Як вбачається із виписки по картковому рахунку за період з 19.10.2022р. по 19.12.2022р. від 28.11.2022р. на її картковий рахунок НОМЕР_2 накладено арешт. 15 грудня 2022 року на її картковий рахунок були зараховані пенсійні виплати в розмірі 2416, 67 грн. Цього ж дня зазначені пенсійні виплати в повному обсязі були направлені на погашення арештованої суми. Отже, в грудні 2022 року вона залишилася без засобів до існування. З метою з`ясування підстав накладення арешту на її пенсійний рахунок вона звернулася до Ярмолинецького відділу Державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області. На її звернення було надано постанову про арешт коштів боржника від 14 листопада 2022 року у виконавчому провадженні № 67759873. У зазначеному листі вказується, що станом на 19.12.2022р. до відділу повідомлень з банку, заяв про зняття арешту з коштів та підтвердження, що її рахунки, на які заборонено накладати стягнення, не надходили. У зв`язку із тим, що відповідачем порушено вимоги законодавства щодо встановлення статусу коштів, які зараховуються на її поточний рахунок та повернення постанови виконавця без виконання, вона залишилася без жодних джерел для існування. Пенсійні виплати є її єдиним доходом, з якого вона намагається утримати себе, оплачувати житлово-комунальні послуги та купувати ліки. Розмір її пенсійних виплат в сумі 2100 грн. на сьогодні не дозволяє навіть елементарно забезпечити себе нормальним харчуванням, не говорячи про вже інші потреби як одяг, придбання палива для обігріву будинку в зимовий період. Блокування відповідачем місячного розміру пенсії в повному обсязі в грудні місяці в період воєнного стану завдало їй сильного стресу та хвилювання. В період невизначеності через війну, стрімке підвищення цін на продукти харчування та усі першочергові засоби для існування, залишившись без жодної гривні, не розуміючи причини неможливості отримання належної їй пенсії, вона пережила душевні хвилювання тощо. Дії відповідача змусили її ще витрачати грошові кошти на проїзд з с. Косогірка в смт. Ярмолинці для з`ясування причин блокування її пенсійних витрат. За таких обставин, відповідач має нести відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері надання банківських послуг та їх неналежне надання у виді сплати їй моральної шкоди в розмірі 20000 грн. Крім спричинення їй моральної шкоди, вона понесла також матеріальні збитки у вигляді плати за проїзд в сумі 60 грн. Вважає, що відповідачем порушено п. п. 62, 69 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банківських та кореспондентських рахунків банків резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.20003р.; ст. 1073 Цивільного кодексу України; ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження». 
		На адресу суду 7 березня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначила, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що 11 липня 2019 року позивач уклала з відповідачем Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання Заяви про приєднання № 22700423/110719. На виконання умов Договору Банк відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка), та надав платіжну картку (п.п. 3.2., 3.4.1., 3.4.2. Заяви). При цьому, з виписки з поточного рахунку вбачається, що на даний рахунок надходили не лише пенсійні зарахування (пенсія), як стверджує позивач, а здійснювалося інші зарахування коштів, які абсолютно не стосуються пенсії, соціальних виплат тощо. 28.11.2022р. на виконання постанови державного виконавця Ярмолинецького ВДВС Андріяша В.В. від 14.11.2022р. про арешт коштів у виконавчому провадженні № 67759875 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на поточному рахунку ОСОБА_1 за № НОМЕР_2  у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів  7685 грн. 30.12.2022р. Банком отримано постанову про зняття арешту з коштів від 26.12.2022р. за ВП № 67759875 та вже наступного робочого дня 03.01.2023р. на виконання постанови заступника начальника Ярмолинецького ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Загури О.М. від 26.12.202р. знято арешт з коштів, які містяться на рахунку НОМЕР_2 , що відкритий ОСОБА_1 . Зазначає, що арешт коштів боржника був накладений відповідачем на підставі постанови державного виконавця про накладення арешту та вимог ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність»; п. п. 75-77 розділу 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022р. Також стверджує, що відкритий на ім`я позивача поточний рахунок не належить до рахунків зі спеціальним режимом використання. Перелік рахунків, які можуть відкриватись банками своїм клієнтам, визначений ст. 63 Закону України «Про платіжні послуги», та не містить такого виду рахунку як пенсійний. Вказав, що серед рахунків, на які згідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» не можна накладати арешт, не має поточного рахунку. Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає звернення стягнення на кошти та майно юридичної особи, фізичної особи-підприємця, до яких позивачка не відноситься. Крім того, пенсія відсутня в переліку виплат, на які не може бути звернено стягнення у відповідності до ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до виписки по рахунку позивача на її рахунок, окрім пенсійних зарахувань, надходили також інші виплати: 21.05.2020р., 25.08.2021р., 19.07.2022р., 28.07.2022р. Рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто, це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не лише грошові кошти цільового призначення. Позивачем не наведено жодної правової норми, яка б визначала відкритий поточний рахунок позивача як рахунок із спеціальним режимом використання та забороняла накладення арешту на нього. Також ствердив, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом  моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. В свою чергу, саме позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок. Можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положенням договору, а від порушення цивільного права особи. Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру відповідачем, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) Банку вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну їй шкоду та з чого вона виходить, оцінюючи моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
		На адресу суду 20 березня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 64-66).
		Від представника відповідача 30 березня 2023 року на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив (а.с. 78-80).
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що на її поточний рахунок надходили пенсійні виплати, субсидія, допомога на лікування, оскільки вона надавала реквізити свого поточного рахунку іншим особам. Моральна шкода, яку їй заподіяв відповідач, полягає у тому, що внаслідок протиправних дій відповідача вона перенесла сильні душевні хвилювання, що вплинуло на її спосіб життя. Вона змушена була приїздити до Відділу ДВС в Хмельницькому районі (смт. Ярмолинці) з с. Косогірка. Оскільки вона відкладала на ремонт паркану, то в грудні в неї було приблизно 1000 грн., на які вона змушена була жити. Зазначає, що їй заподіяна моральна шкода у грошовому еквіваленті саме 20000 грн., оскільки вона не спала декілька днів, сильно хвилювалася, змушена була економити на ліках, адже вона є особою з інвалідністю 3-ї групи.
		В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, просила суд його задоволити. Пояснила суду, що за заявою позивача відповідачем було відкрито поточний рахунок для зарахування пенсійних виплат (п.п. 2.10, 2.16. Заяви). 15 грудня 2022 року на поточний рахунок позивача були зараховані пенсійні виплати, однак ОСОБА_1 не змогла їх отримати. В той же день вони були списані. Вважає, що відповідач не проконтролював рух грошових коштів та протиправно зняв їх. Зазначила, що поточний рахунок позивача є рахунком спеціального призначення. Державний виконавець має право накладати арешт на будь-які грошові кошти, водночас саме банк повинен визначити статус грошових коштів та рахунку. Стверджує, що у зв`язку із протиправними діями відповідача, в грудні 2022 року позивач залишилася без доходів. Зазначені дії відповідача заподіяли позивачу моральну шкоду. Вважає, що згідно п. 69 Інструкції Правління НБУ поточний рахунок відкривається клієнту виключно для зарахування соціальних виплат.
		Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив суду, що позовна заява позивача є безпідставною. Так, позивач відкрила у відповідача поточний рахунок згідно її Заяви про приєднання. На цей рахунок можуть надходити будь-які грошові кошти. Від позивача заяви про відкриття спеціального рахунку не надходили. Водночас, із виписки по картковому рахунку вбачається, що зазначений рахунок використовувався позивачем також для інших цілей: на її рахунок надходила не лише пенсія, а й інші виплати. Зазначив, що позивач не вказала жодного нормативно-правового акта, який би забороняв накладати арешт на поточний рахунок. А стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік рахунків, на які не може бути звернене стягнення. Серед таких рахунків відсутній поточний рахунок для зарахування пенсії, соціальних виплат, стипендії тощо. Ствердив, що на Банк покладається обов`язок виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника. Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки вона стосується накладення арешту на рахунки юридичних осіб та фізичної особи-підприємця. Зазначив, що після надходження на рахунок грошових коштів втрачається їхнє цільове призначення. Ствердив, що чинним законодавством України не регламентовано неможливість накладення арешту на рахунок, на який надійшла пенсія. Також повідомив суду, що отримав відповідь на відзив позивача без додатків, тому лист Хмельницького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» від 31.01.2023р. просить на підставі ст. 83 ЦПК України не брати його до уваги (а.с. 68).
		Заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч. 2 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У відповідності до припису ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Судом встановлено, що 11 липня 2019 року позивач уклала з відповідачем Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання Заяви про приєднання № 22700423/110719. На виконання умов Договору Банк відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картка/платіжна картка), та надав платіжну картку (п. п. 3.2., 3.4.1., 3.4.2. Заяви). Відповідно до п. 2.10. Заяви позивач вказала свій соціальний статус  «пенсіонер». А згідно 2.16. Заяви позивач вказала, з яких джерел будуть надходити грошові кошти на її рахунок  заробітна плата (пенсія, соціальні виплати, стипендія тощо). Ці обставини підтверджуються копією Заяви про приєднання (а.с. 34-35).
		14 листопада 2022 року державним виконавцем Ярмолинецького ВДВС Андріяшем В.В. винесена постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 67759875, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на поточному рахунку ОСОБА_1 за № НОМЕР_2  у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів  7685 грн. Вказана постанова отримана Філією  Хмельницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 28 листопада 2022 року. Зазначена обставина підтверджується копією постанови про арешт коштів боржника від 14.11.2022р. та копією супровідного листа (а.с.46-47).
		30.12.2022р. відповідачем отримано постанову про зняття арешту з коштів від 26.12.2022р. за ВП № 67759875 та вже наступного робочого дня 03.01.2023р. на виконання постанови заступника начальника Ярмолинецького ВДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Загури О.М. від 26.12.202р. знято арешт з коштів, які містяться на рахунку НОМЕР_2 , що відкритий ОСОБА_1 . Ця обставина підтверджується копією постанови про зняття арешту з коштів від 26.12.2022р., що винесена заступником начальника відділу Ярмолинецького ВДВС Загурою О.М., копією супровідного листа (а.с. 48-49) та письмовими поясненнями представника відповідача.
		Відповідно до виписки по картковому рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_2 за період з 11 липня 2019 року по 23 лютого 2023 року вбачається, що на даний рахунок надходили, крім пенсійних зарахувань (пенсія), також інші перекази: 21 травня 2020 року в сумі 1072, 26 грн.  безготівкове зарахування коштів згідно в/д, Ярмолинецький районний суд, стягнення заборгованості, отримувач  ОСОБА_1 ; 25 серпня 2021 року в сумі 1450, 72 грн.  безготівкове зарахування коштів, Ярмолинецька селищна рада, стягнення заборгованості, отримувач  ОСОБА_1 ; 19 липня 2022 року в сумі 496, 20 грн.  безготівкове зарахування коштів, повернення сплаченого судового збору згідно ухвали Ярмолинецького районного суду від 20.06.2022р., по справі №689/701/21, отримувач  ОСОБА_1 ; 28 липня 2022 року в сумі 676 грн.  безготівкове зарахування коштів, стягнення матеріальної шкоди в сумі 176 грн., моральної шкоди в сумі 500 грн. по справі №689/701/21, отримувач  ОСОБА_1 . Ця обставина підтверджується копією виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 11 липня 2019 року по 23 лютого 2023 року (а.с. 36-45).
		Відповідно до припису п. 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.    
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року (справа № 487/6970/20) зазначено, що Верховний Суд нагадує, що у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьоїстатті 11 ЦК Українисвідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту».
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другоїстатті 11 ЦК України).
		Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, другастатті 23 ЦК України).
		Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третястатті 23 ЦК України).
		Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина першастатті 1167 ЦК України).
		Тлумачення вказаних норм свідчить, що: за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі; зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди; у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини; завдання моральної шкоди явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 372/2085/16-ц (провадження № 61-18385св19) зазначено, що: «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду, складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди».
		Так, під час судового розгляду позивачем та її представником не надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б стверджували про наявність протиправної поведінки відповідача (його працівників) та наявність його вини у заподіянні позивачу моральної шкоди.
		Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Судом встановлено, що зазначена норма Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем не порушена.
		До того ж, пенсійні виплати відсутні в переліку виплат, на які не може бути звернено стягнення відповідно до ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».
		В свою чергу, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Згідно ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюється виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
		Відповідно до п. 75 розділу 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 163 від 29 липня 2022 року, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках платника, без зазначення конкретної суми або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку платника, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках платника, відкритих у надавача платіжних послуг платника, або на кошти на одному/кількох рахунку/рахунках.
		Згідно п. 76 розділу 5 Інструкції НБУ № 163 надавач платіжних послуг платника, у якому відкрито рахунок/рахунки платника, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів, який надійшов у цей операційний день.
		Приписом п. 77 розділу 5 Інструкції НБУ № 163 встановлено, що надавач платіжних послуг платника під час дії документа про арешт коштів зупиняє видаткові операції за рахунком платника та арештовує всі надходження на його рахунок до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів. 
		А згідно п. 80 вказаної Інструкції кошти, арештовані на рахунку платника, забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів.
		Приписом частини 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
		Судом встановлено, що відповідач виконав постанову державного виконавця від 14 листопада 2022 року про арешт коштів позивача у відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.п. 75-80 розділу 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 163 від 29 липня 2022 року.
		Позивачем не надано суду жодних доказів, які б стверджували, що їй відповідачем відкрито поточний рахунок, який належить до рахунків зі спеціальним режимом використання.
		Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про платіжні послуги» для виконання платіжних операцій з коштами (крім електронних грошей) банки мають право відкривати своїм клієнтам поточний рахунок, тобто  це рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства.
		Із заявою про відкриття окремого рахунку для зарахування виключно пенсії позивач не зверталася, відповідний додатковий договір до діючого договору банківського рахунку не укладала.
		Отже, банківський рахунок позивача НОМЕР_2 є поточним рахунком, він не віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання або до рахунків, призначених виключно для пенсійних зарахувань, а тому не може бути віднесеним до рахунків для зарахування виключно тих грошових коштів, стягнення на які заборонено законом.
		Помилковим є посилання позивача в позові на Розділ 5 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків  резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003р., оскільки ця постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 118 від 13 червня 2022 року.
		Так, відповідно до п. 73 розділу 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 163 від 29 липня 2022 року надавач платіжних послуг платника виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця, судовим рішенням (рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження. Пунктом 74 Інструкції № 163 передбачено, що надавач платіжних послуг платника накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими платником відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг.
		Таким чином, Акціонерне Товариство «Державний ощадний банк України», виконуючи постанови державного виконавця від 14.11.2022 (про арешт коштів) та від 26.12.2022 (про зняття арешту) у ВП № 67759875, керувалося виключно Інструкцією НБУ № 163, Законом України «Про платіжні послуги», Законом України «Про банки і банківську діяльність», які регулюють процедуру накладення/зняття арешту, а тому відсутні будь-які підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо накладення арешту на рахунок позивача.
		Крім цього, позивач не верталася до суд із позовними вимогами про визнання протиправними дій відповідача.
		Твердження позивача та її представника про застосування до даних правовідносин ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» суд відхиляє, оскільки зазначена стаття передбачає звернення стягнення на кошти та майно юридичної особи, фізичної особи-підприємця, до яких позивач не відноситься. З цього приводу суд не враховує висновки щодо застосування ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (п.п. 7.14.  7.16.), адже позивач є фізичною особою.
		Суд не бере до уваги в якості доказу лист Хмельницького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» від 31 січня 2023 року (а.с. 68), оскільки цей письмовий доказ не був направлений позивачем разом із відповіддю на відзив відповідачу на підставі ч. 9 ст. 83 ЦПК України. В судовому засіданні позивач пояснила, що дійсно вона не направила копію цього листа відповідачу.
		Крім цього, у зазначеному листі мова йде саме про незадовільне обслуговування позивача в територіально відокремленому безбалансному відділенні № 100022/0104 в смт. Ярмолинці, а не про накладення арешту на поточний рахунок позивача.
		Доводи позивача про порушення відповідачем вимог ст. 1073 ЦК України суд до уваги не бере та відхиляє, оскільки з цього приводу позивачем не надано суду жодного належного і допустимого доказу.
		Отже, у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди із відповідача на користь позивача необхідно відмовити.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77-83, 258-259, 263-265 ЦПК України,
		 
		вирішив:
		 
		   У задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		       Повний текст рішення суду виготовлено 12 травня 2023 року.
		 
		Суддя А.В. Кульбаба

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...