Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/7281/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2023. Зареєстровано: 12.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2023.
Дата набрання законної сили: 13.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/199/156/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022041630000617

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/7281/22
		(1-кп/199/156/23) 
		ВИРОК 
		іменем України
		12 травня 2023 року      місто Дніпро 
		 
		   Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		   головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		   секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12022041630000617 від 15.08.2022 відносно:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Дніпропетровська,громадянина України,з вищоюосвітою,військовослужбовець військовоїчастини НОМЕР_1 ,одруженого,маючого наутриманні неповнолітніхдітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітньогосина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,не маючогона утриманнінепрацездатних осіб,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,раніше несудимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 345 КК України
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого  адвоката  ОСОБА_7 , 
		потерпілого - ОСОБА_8 , 
		захисника  ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 1 (по стройовій частині) від 14.04.2022 лейтенанта ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду командира 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 .
		Згідно ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ОСОБА_3 , як військовослужбовець, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.
		Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 868 о/с від 11.11.2019, рядовий поліції ОСОБА_8 призначений на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. 
		Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		Відповідно до п.п. 2, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція згідно до покладених на неї завдань, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мереж.
		15.08.2022 поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону
		№ 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовий поліції ОСОБА_8 , поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старший сержант поліції ОСОБА_10 , поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержант поліції ОСОБА_11 відповідно до затвердженого графіку чергувань працівників відділення перебували в добовому чергуванні з цілодобового патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, первинного реагування на повідомлення про правопорушення в межах Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, тобто фактично виконували свої службові обов`язки.
		У вказаний день, тобто 15.08.2022, приблизно о 12:20 годині працівники правоохоронного органу ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в ході виконання ними службових обов`язків знаходились у складі екіпажу «Легіон-114» і по вул. Вітчизняна в м.Дніпрі помітили автомобіль марки «ВАЗ-2121», номерний знак НОМЕР_3 , який порушував правила дорожнього руху, у зв`язку з чим відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» працівниками правоохоронного органу було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб.
		Після зупинення транспортного засобу марки «ВАЗ-2121», номерний знак НОМЕР_3 біля будинку № 148-4 по вул. Богомаза в м. Дніпрі 15.08.2022 приблизно о 12:22 годині, працівники правоохоронного органу ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підійшли до водія автомобіля, яким виявився ОСОБА_3 . Працівниками поліції ОСОБА_3 було попереджено про ведення відео фіксації їх розмови у відповідності до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Під час розмови працівників поліції з ОСОБА_3 , останній поводив себе агресивно та зухвало.
		Працівник патрульної поліції ОСОБА_8 на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» попрохав ОСОБА_3 надати йому документи для перевірки його особистості, на що останній передав своє посвідчення військовослужбовця Збройних Сил України. Отримавши від ОСОБА_3 посвідчення, ОСОБА_8 запитав військовий пароль, на що ОСОБА_3 відповів ОСОБА_8 , що не знає пароля та продовжив поводити себе агресивно, зухвало, лаятися в бік працівників патрульної поліції нецензурною лайкою та на неодноразові законні вимоги припинити лаятись не реагував.
		Під час спілкування працівник правоохоронного органу ОСОБА_8 знаходився поблизу службового автомобіля працівників поліції, що був припаркований біля буд. № 148-4 по вул. Богомаза в м. Дніпрі, де також знаходився і ОСОБА_3 , який усвідомлював, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу ОСОБА_8 , одягнений у формений одяг співробітника патрульної поліції (однострій), з шевронами приналежності до органу та підрозділу поліції, озброєний табельною вогнепальною зброєю і в цей момент у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на погрозу насильством щодо працівника правоохоронного органу при виконанні останнім службових обов`язків. 
		Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на погрозу насильством щодо працівника правоохоронного органу при виконанні останнім службових обов`язків, ОСОБА_3 , розуміючи, що поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УППІ в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , знаходиться при виконанні своїх службових обов язків, діючи умисно, оголив пістолет моделі «ТТ» серійний номер пістолета № НОМЕР_4 , діставши його з кобури, яка була закріплена на поясі останнього, при цьому здійснивши руками імітаційні рухи приведення зброї у бойову готовність та тримаючи пістолет двома руками, почав спрямовувати ствол пістолета в бік поліцейського ОСОБА_8 , чим створив реальну загрозу здоров?ю працівнику правоохоронного органу, викликав у нього відчуття страху за власне здоров?я та реальні підстави побоюватися здійснення погрози насильством.
		Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились погрозою насильства щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 345 КК України.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, ОСОБА_3 відмовився давати покази суду та відповідати на питання. 
		 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, в межах пред`явленого обвинувачення, за обставин, викладених у вироку, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
		 
		   - показами потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної служби в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Влітку 15.08.2022, приблизно о 12:20 годині він разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 здійснювали чергування та рухалися на службовому автомобілі по вул. Вітчизняна у м. Дніпрі. Під час чергування він був одягнутим у формений одяг, на якому присутні погони та шеврони. Здійснюючи патрулювання, він побачив транспортний засіб із замальованими стоп-сигналами, схожий на автомобіль «Нива», що притаманний військовому транспортному засобу. Даний автомобіль він разом із своїми колегами намагалися зупинити, однак водій не зупинявся. Попри вказаному, даний автомобіль було зупинено і з переднього водійського сидіння вийшов водій ОСОБА_3 , який не заперечував того факту, що здійснював керування, після того, випив пиво. ОСОБА_3 попросив у нього запальничку. Він запитав у ОСОБА_3 пароль, оскільки дане питання працівники патрульної службу ставлять військовим, задля перевірки останніх, які можуть самовільно залишити військову частину, бути дезертирами. На його питання ОСОБА_3 не надав відповіді. В ході їх спілкування виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 почав виказувати, що його відпустили на один день зі служби, він є військовослужбовцем, приймає участь в бойових діях на фронті на першій лінії. При цьому ОСОБА_3 почав підвищувати голос на нього та на колег, висловлюватися нецензурною лайкою, під час якої намагався вирвати із його рук посвідчення, вимагав негайно повернути його документ. До них підійшов його напарник по службі ОСОБА_12 , який трохи відштовхнув ОСОБА_3 від нього, аби обвинувачений ОСОБА_3 не чіпав його за формений одяг, за руки та не виривав документ. Розмова між обвинуваченим ОСОБА_3 та ним відбувалася на підвищених тонах. Зрозумівши, що ситуація загострюється, він вирішив розвернутися та попрямувати до службового автомобіля. Почувши, що його напарниця ОСОБА_11 щось говорить, він був вимушений повернутися і в цей момент він побачив, як обвинувачений ОСОБА_3 дістає пістолет та бере його до правої руки. Йому здалося, що ОСОБА_3 намагається вкласти патрон до патронника пістолета і направляє у його сторону. Він та його напарники, керуючись законними підставами, привели свою зброю до готовності, а ОСОБА_3 почали кричати кинути пістолет на землю, лягти на землю та покласти руки за спину. На вказані команди обвинувачений ОСОБА_3 не реагував, при цьому до останнього підбігла жінка, яка перебувала разом із ним в автомобілі, стала перед ОСОБА_3 та обійняла його. Він, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 повторювали ОСОБА_3 вищевказані команди, після чого ОСОБА_3 кинув зброю. Жінку, яка перебувала поряд із ОСОБА_3 , було усунуто в бік, а ОСОБА_3 ліг на землю, були застосовані спеціальні засоби у виді кайданок. До приїзду відповідних служб, він тримав обвинуваченого ОСОБА_3 . Дійсно під час вищезазначених подій ОСОБА_3 направив пістолет у його сторону, у зв`язку з чим він прийняв це, як погрозу, злякався за своє життя та здоров`я;
		 
		-показами свідка  ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді поліцейського в Управлінні патрульної служби в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. 15.08.2022 він разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_11 здійснювали чергування та рухалися на службовому автомобілі по вул. Вітчизняна у м. Дніпрі. В ході патрулювання побачили транспортний засіб, котрий порушив правила дорожнього руху, у зв`язку з чим автомобіль було зупинено. З автомобіля вийшов водій  обвинувачений ОСОБА_3 , який в ході спілкування почав розмахувати руками та говорити, що він є військовим. В ході спілкування обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_8 між ними виник словесний конфлікт. На запитання, чи знає ОСОБА_3 відповідний пароль, який надається військовим, останній відповіді не надав. ОСОБА_3 попросив його зарядити телефон, щоб в телефоні прочитати пароль, на що він надав свою згоду. Коли він ставив телефон до зарядного пристрою, почув крик, на який відразу повернувся та побачив, як ОСОБА_3 дістав пістолет та направив його в бік потерпілого ОСОБА_8 . Після побаченого він відразу надав команду кинути зброю, зробив один постріл у повітря і вже після цього, ОСОБА_3 поклав зброю на землю, а ОСОБА_8 одягнув на нього кайданки та викликав на допомогу працівників поліції. Він зауважив, що дійсно 15.08.2022 ОСОБА_3 мав при собі зброю, яку тримав у руці та погрожував нею, спрямувавши її у його колегу ОСОБА_8 , який на той час спілкувався саме з обвинуваченим ОСОБА_3 . Він вважає, що на той час дійсна була погроза життю його колезі ОСОБА_8 , який є працівником поліції. Крім того, йому відомо, що 15.08.2022 в ході зупинки транспортного засобу під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 , його колегою було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 ;
		 
		-показами свідка ОСОБА_11 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді поліцейського в Управлінні патрульної служби в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Влітку 2022 року, більш точної дати вона не може сказати, вона разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_10 здійснювали чергування та рухалися на службовому автомобілі. По вул. Вітчизняна у м. Дніпрі помітили автомобіль, у якого був зафарбований номерний знак, у зв`язку з чим ними було прийнято рішення, зупинити вказаний транспортний засіб. Після зупинки даного автомобіля з нього вийшов ОСОБА_3 , який був одягнутий у військову форму та мав притаманні ознаки алкогольного сп`яніння. В ході спілкування із ОСОБА_3 йому було запропонована назвати пароль, який зазвичай військові знають, однак ОСОБА_3 його не знав. ОСОБА_3 було запропоновано надати документ, задля перевірки останнього. Між ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 почався словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 разом із дружиною почали кричати, щоб вони віддали ОСОБА_3 документ, а потім обвинувачений ОСОБА_3 дістав зі своєї кабури, яка знаходилася з лівої сторони, пістолет, який направив на ОСОБА_8 . Вона та її колеги приготували табельну зброю до готовності. Дійсно обвинувачений ОСОБА_3 навів зброю в сторону потерпілого ОСОБА_8 , а ОСОБА_10 , побачивши це, здійснив постріл у повітря, після чого обвинувачений ОСОБА_3 кинув зброю та ліг на землю. До нього у подальшому було застосовано кайданки, викликано допомогу. Вважає, що дії ОСОБА_3 були справжньою погрозою на адресу ОСОБА_8 .
		 
		   Крім вказаного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні:
		 
		- протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 15.08.2022,відповідно до якого ОСОБА_8 просив органи поліції прийняти заходи до ОСОБА_3 , який 15.08.2022 приблизно о 12:30 годині, знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул.Спартака, біля будинку № 148-4 погрожував насильством під час виконання ним службових обов`язків (т. 3 а.к.п. 8);
		 
		- протоколом огляду місця події від 15.08.2022 разом з фото-таблицею до нього та відеозаписом, переглянутим та дослідженим в судовому засіданні,відповідно до якого за адресою: м. Дніпро, вул. Спартака, 148-4 знаходиться автомобіль «ВАЗ-2121», номерний знак НОМЕР_3 , поряд з яким знаходиться чоловік, який представився ОСОБА_3 , який був одягнутий у військову форму. Прямо від входу в будинок на відстані близько двох метрів на землі знаходиться предмет, котрий схожий на гільзу, маркуванням «ФОРТ 9мм MAKAROV». На відстані від входу прямо, знаходиться предмет, схожий на пістолет «ТТ» з маркуванням №« НОМЕР_5 », в рукоятці якого знаходиться магазин із сімома набоями (4 з маркуванням 3888 та 3 з маркуванням 3878). В патроннику знаходиться пістолет «ТТ», патрони відсутні. На питання слідчого ОСОБА_3 пояснив, що він є військовим та виданий йому пістолет є його табельною зброєю. В ході огляду вищевказані предмети було виявлено та вилучено (т. 3 а.к.п. 10-14);
		 
		-наказом (витяг)від 11.11.2019№ 868о/с, відповідно до якого ОСОБА_8 призначено на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 (т. 3 а.к.п. 37);
		 
		- копією посадової інструкції поліцейського № 5110 від 13.11.2018 (т.2а.к.п.39-41); 
		 
		- копіює журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю роти № 1 батальйону № 2, згідно якого ОСОБА_8 15.08.2022 був ознайомлений згідно його підпису (т. 3 а.к.п.46-48);
		 
		- висновком судової експертизи зброї № СЕ-19/104-22/25691-БЛ від 31.08.2022, відповідно до якого предмет вилучений 15.08.2022 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , є бойовою нарізною вогнепальною зброєю  7,62-мм пістолетом зразка 1930/1933 року (7,62 мм пістолет ТТ). 
		Вищевказаний пістолет виготовлений промисловим способом на Тульському збройовому заводі, рік виготовлення  1937, серійний номер « НОМЕР_4 » (номери на магазинах  «1223» та « НОМЕР_6 »). Даний пістолет придатний до стрільби.
		П`ятнадцять предметів, що візуально схожі на патрони, які було вилучено 15.08.2022 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Дніпро, вул. Спартака, біля будинку 148-4, є бойовими припасами до бойової нарізної вогнепальної зброї  7,62-мм пістолетними патронами до пістолета ТТ, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби (т. 3 а.к.п. 104-108);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.09.2022 разом із стенограмою та відеозаписом, переглянутим та дослідженим в судовому засіданні,відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8 в присутності понятих вказав на обставини, при яких ОСОБА_3 15.08.2022 в м. Дніпрі між будинками №146-4 та № 148-4 по вул. Богомаза, погрожував йому застосуванням предмета, який схожий на зброю, під час виконання ним своїх службових обов`язків в якості працівника поліції (т. 3 а.к.п. 124-132); 
		 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.09.2022 разом із стенограмою та відеозаписом, переглянутим та дослідженим в судовому засіданні,відповідно до якого свідок ОСОБА_10 в присутності понятих вказав на обставини, при яких ОСОБА_3 15.08.2022 в м. Дніпрі між будинками № 146-4 та № 148-4 по вул. Богомаза, погрожував працівнику поліції ОСОБА_8 під час виконання останнім службових обов`язків, предметом схожим на зброю (т. 3 а.к.п. 133-140);
		 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.09.2022 разом із стенограмою та відеозаписом, переглянутим та дослідженим в судовому засіданні,відповідно до якого свідок ОСОБА_11 в присутності понятих вказала на обставини, при яких ОСОБА_3 15.08.2022 в м. Дніпрі між будинками №146-4 та АДРЕСА_4 , погрожував працівнику поліції ОСОБА_8 під час виконання останнім службових обов`язків, предметом схожим на зброю (т. 3 а.к.п. 141-148);
		 
		-постановою слідчогопро уточненняданих укримінальному провадженнівід 17.09.2022, згідно якої місце вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041630000617 від 15.08.2022, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України є адреса: м. Дніпро, вул. Богомаза, біля будинку № 148-4 (т. 3 а.к.п. 149-150);
		 
		- речовими доказами (т. 3 а.к.п. 15-16, а.к.п. 81, а.к.п. 109-110, а.к.п. 120). 
		 
		Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
		Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у погрозі насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 345 КК України.
		Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних у суді потерпілого та свідків у суду немає.
		Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.
		Однією із загальних засад кримінального провадження є визначена п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України безпосередність дослідження доказів, що означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису, тощо. При цьому безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити та перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		Твердження сторони захисту, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, як погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, суд вважає необґрунтованими та не може прийняти до їх уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи, встановленим в суді при розгляді справи та спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення.
		Доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що обвинувачений не погрожував насильством працівнику правоохоронного органу ОСОБА_8 , а імітація ОСОБА_3 рухів з пістолетом не є підставою для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, суд також вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, виходячи з наступного.    
		Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показів, в суді під присягою пояснив, що 15.08.2022 приблизно о 12:20 годині він разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 здійснювали чергування та рухалися на службовому автомобілі. У вказану дату та час ними було зупинений транспортний засіб під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 , який в ході спілкування з ним вчинив словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_3 дістав пістолет, взяв його до правої руки, при цьому намагався вкласти патрон до патронника і направив у його сторону, тим самим погрожував застосуванням насильства йому - працівнику правоохоронних органів, його життю. 
		Аналогічні покази потерпілий ОСОБА_8 надав і під час проведення слідчого експерименту 12.09.2022 за його участю, який фіксувався відео зйомкою та був предметом дослідження в ході судового розгляду. 
		Такі покази потерпілого ОСОБА_8 та протокол слідчого експерименту з відеозаписом до нього від 12.09.2022 за його участю узгоджуються з показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які, кожен окремо, будучи попередженими судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази, в суді під присягу пояснили, що 15.08.2022 під час несення ними служби разом із потерпілим ОСОБА_8 , був зупинений транспортний засіб, водієм якого був обвинувачений ОСОБА_3 . При виконанні службових обов`язків ОСОБА_8 , між ним та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_3 навів зброю в сторону потерпілого ОСОБА_8 , погрожуючи його здоров`ю та життю.
		Аналогічні покази свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надали і під час проведення слідчих експериментів з відеозаписами від 12.09.2022, 19.09.2022 за їх участю. 
		Судом не встановлено суперечностей, які б впливали на правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження. Суд не знаходить підстав сумніватися в достовірності даних показів потерпілого і свідків, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою. Крім того, вказані особи з обвинуваченим знайомі не були, ніяких стосунків не мали, тому суд вважає, що будь-яких підстав для обмови обвинуваченого ОСОБА_3 зазначені особи не мають, відповідно і не має жодних підстав ставити під сумнів їх покази в суді, оскільки ці покази були надані під присягою та підстав сумніватися і в їх об`єктивності також не має. 
		Крім цього, оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , суд зазначає, що дані особи були безпосередніми очевидцями події кримінального правопорушення, які, кожен окремо, зазначили, що саме обвинувачений ОСОБА_3 15.08.2022 націлив у сторону потерпілого ОСОБА_8 пістолет, який у зазначену дату виконував свої службові обов`язки, як працівник правоохоронного органу. 
		У зв`язку з вищевикладеним, посилання сторони захисту на те, що покази потерпілого та свідків є неналежними доказами, не заслуговує на увагу.
		 
		Перевіряючи доводи захисника про те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні оригінали документів, які б підтверджували, що потерпілий та свідки є працівниками правоохоронного органу та саме 15.08.2022 вони виконували свої службові обов`язки, суд вважає їх неспроможними, виходячи з наступного.
		Відповідно до завіреної копії наказу (витяг) від 11.11.2019 № 868 о/с, за підписом начальника ВКЗ УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майора поліції ОСОБА_14 , ОСОБА_8 було прийнято на службу в поліцію (т. 3 а.к.п. 37), як і призначено свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_10 поліцейськими згідно копій наказів (витяг) від 19.06.2018 № 593 о/с та від 19.06.2018 № 583 о/с (т. 3 а.к.п.36, 38).
		Згідно копії журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, працівники поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_11 і ОСОБА_10 15.08.2022 здійснювали свої службові обов`язки, про що є відповідна відмітка з їх підписами (т. 3 а.к.п. 47), а також виконували функції роботи поліцейського, згідно посадової інструкції №13.11.2018 № 5110, серед яких є «… безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі» (т. 2 а.к.п. 39-41).
		Крім того, суд звертає увагу і на те, що під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 при допиті потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , судом було встановлено їх особу, шляхом перевірки документів кожного, які дійсно є працівниками поліції (т. 1 а.к.п. 180, т. 3 а.к.п. 18).
		 
		Що стосується доводів захисника ОСОБА_9 в частині визначення недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 15.08.2022 по вул. Богомаза, 148-4 у м. Дніпрі, у зв`язку з тим, що в ході проведення даної процесуальної дії не було роз`яснено право обвинуваченого ОСОБА_3 на захист, а також те, що до проведення огляду місця події мало втручання в обстановку на місцевості інших працівників патрульної служби та працівників військової служби правопорядку, то вони також є безпідставними, виходячи з наступного.
		Застаттею 237 КПК Україниз метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. 
		Огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію речових доказів, з`ясування характеру події та інших обставин, що підлягають доказуванню. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
		Підставою для проведення огляду місця події стало повідомлення про кримінальне правопорушення  заява ОСОБА_8 про погрозу зі сторони ОСОБА_3 насильством, під час виконання ним службових обов`язків. 
		З метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, було здійснено огляд ділянки, яка розташована по АДРЕСА_3 . Отже, зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації.
		Метою цього огляду була фіксація слідів кримінального правопорушення шляхом візуального обстеження ділянки. В результаті огляду місця події виявлено та вилучено предмет схожий на гільзу та предмет схожий на пістолет, які було опечатано до спец.пакетів. Огляд здійснений суто з метою з`ясування та фіксації обставин вчинення кримінального правопорушення.
		Крім цього, слідчим було роз`яснено ОСОБА_3 вимоги ст. 237 КПК України, згідно якої останній при проведенні цієї слідчої дії мав право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. Дане підтверджується підписом ОСОБА_3 , понятими та спеціалістом з відміткою «без зауважень».
		Отже, підстав вважати недопустимим доказом протокол огляду місця події від 15.08.2022, як про це зазначає захисник, суд не знаходить.
		 
		Доводи сторони захисту, що в п. 11 реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041630000617 від 15.08.2022, а саме в графі «Час проведення» (т. 3 а.к.п. 6) слідчим зазначено, що 15.08.2022 за адресою: м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а, в період з 09:20 години до 09:38 години, компакт-диск з відеозаписом було долучено до матеріалів кримінального провадження, однак сама подія інкримінованого кримінального правопорушення мала місце приблизно о 12:25 годині вищевказаної дати, у зв`язку з чим, сторона захисту вбачає, що даний доказ є неналежним та недопустимим, суд вважає їх безпідставними, враховуючи наступне.
		У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом; реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
		Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів, а тому в ньому обов`язково повинні міститися в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування - її номер, найменування та час проведення (дата і часовий відрізок). 
		Відповідно до постанови старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_15 про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису від 15.08.2022 слідує, що остання просить начальника УПП в Дніпропетровській області надати відеозапис з нагрудних відео-реєстраторів працівників патрульної поліції: ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , стосовно подій, які мали місце 15.08.2022 о 12:30 годині за участю ОСОБА_3 (т. 3 а.к.п. 76-77).
		Як слідує з протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису від 16.08.2022 слідчий у вказану дату в період з 09:20 години до 09:38 години в приміщенні УПП в Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, пр. Троїцька, 2а зняв показання з нагрудного відео-реєстратора працівників УПП на оптичний носій події, що мали місце 15.08.2022 (т. 3 а.к.п. 79).
		Дійсно, як слідує з п. 11 реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041630000617 від 15.08.2022, а саме в графі «Час проведення» (т. 3 а.к.п.6) слідчим зазначено, що «…15.08.2022 за адресою: м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а, в період з 09:20 години до 09:38 години, компакт-диск з відеозаписом було долучено до матеріалів кримінального провадження».
		Незважаючи на вищевказане, суд приходить до переконання, що в п. 11 реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022041630000617 від 15.08.2022, а саме в графі «Час проведення», дійсно слідчим було допущено технічну описку в зазначені часу проведення процесуальної дії, яка на думку суду є незначною та такою, що не впливає на те, аби такий доказ, як компакт-диск з відеозаписом від 15.08.2022 було визнано недопустимим доказом, у зв`язку з чим даний довід сторони захисту не є таким, який би підлягав задоволенню.
		Щодо походженню відеозапису з УПП в Дніпропетровській області, який на думку сторони захисту, був отриманий слідчим та уподальшому був долучений до матеріалів кримінального провадження, з порушенням норм КПК, суд вказує наступне. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій,витребування та отриманнявідорганів державної влади, органів місцевого самоврядування,підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		З матеріалів кримінального провадження убачається, що відеозапис з нагрудного відео-реєстратора працівників УПП в Дніпропетровській області, було отримано на підставі постанови слідчого від 15.08.2022, тобто у відповідності до вимог ст. 93 КПК України. 
		Факт того, що запис у книзі відвідувачів УПП в Дніпропетровській області, в період з 15.08.2022 по 17.08.2022 - відсутній, не свідчить про порушення слідчим норм вищевказаної статті Закону, а тому твердження сторони захисту, щодо підробки даного доказу не є таким, що ґрунтується на нормах закону.
		Суд не вбачає підстав для визнання недопустимим доказомкомпакт-диску з нагрудних відео-реєстраторів працівників УПП в Дніпропетровській області, щодо подій, які мали місце 15.08.2022, на якому міститься відеозапис подій, які мали місце у вказаний день за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
		Згідно постанови про визнання речовим доказом від 16.08.2022 даний диск було визнано речовим доказом. Жоден із учасників провадження, ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду, за час розгляду судом не ставив під сумнів належність зображення вказаних осіб на даному відеозапису та не заявляв суду, що даний відеозапис є монтажем.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що на переглянутому відеозапису в суді, зображені саме учасники подій від 15.08.2022: обвинувачений ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_8 , свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
		 
		Доводи сторони захисту, щодо формулювання обвинувачення, яке на думку захисту є абстрактним та не зрозумілим, суд вважає їх такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, виходячи з наступного.
		Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
		Статтею 291 КПК України встановлено вимоги щодо змісту та форми обвинувального акта. Зокрема, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім?я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження.
		Суд не може погодитися з твердженням сторони захисту, щодо абстрактного формулювання обвинувачення з підстав не розкриття суб`єктивної сторони злочину ОСОБА_3 в якому він обвинувачується. 
		Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України - прямий умисел, поєднаний зі спеціальним мотивом, а саме у зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов`язків. Під виконанням службового обов`язку слід розуміти діяльність працівника, що входить в коло його повноважень.
		В судовому засіданні встановлено, що 15.08.2022 ОСОБА_8 виконував свої службові обов`язки, які передбачені посадовою інструкцією поліцейського № 5110 від 13.11.2018 (т. 2 а.к.п. 39-41), був одягнутий у формений одяг, який притаманний працівнику поліції, так само, як і працівники поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , при цьому останні своїм екіпажем патрулювали на автомобілі, який обладнаний технічними засобами, серед яких є проблисковий маячок. Вказаними працівниками поліції було помічено транспортний засіб марки «ВАЗ-2121», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який порушив правила дорожнього руху, у зв`язку з чим транспортний засіб було зупинено. Під час встановлення особи водія після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, ОСОБА_3 усвідомлював, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу, які виконували свої службові обов`язки, але незважаючи на це, внаслідок конфлікту, який виник між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_8 , у обвинуваченого ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на погрозу насильством, щодо працівника правоохоронного органу, у зв`язку із виконанням останнім службових обов`язків, реалізовуючи який, ОСОБА_3 оголив пістолет марки «ТТ», який дістав з кобури та здійснив руками імітаційні рухи приведення зброї у бойову готовність, при цьому тримаючи зброю двома руками, ствол якої націлив в бік поліцейського ОСОБА_8 , чим створив реальну загрозу його здоров`ю. 
		Тобто, суд вважає, що усі вищевказані дії, які були вчинені обвинуваченим ОСОБА_3 відносно ОСОБА_8 , вказують на наявність у ОСОБА_3 умислу на погрозу насильством, щодо працівника правоохоронного органу при виконанні останнім своїх службових обов`язків. 
		Таким чином сформульоване обвинувачення пред`явлене ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 345 КК України відповідає за змістом вимогам КПК України.
		 
		Судом при перевірці доводів сторони захисту в цій частині не встановлено істотних порушень вимог чинного законодавства, які б перешкоджали суду повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_3 .
		 
		З огляду на вищевказане, перевіряючи доводи сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 , суд прийшов до висновку, що вони зводяться до особистого тлумачення стороною захисту норм матеріального, процесуального закону та аналізу і переоцінки одиничних непрямих доказів. При цьому, вказані учасники провадження, оцінюють і тлумачать такі докази на свій лад, вибірково, спотворюючи їх зміст та відособлено від інших доказів, ігноруючи всю їх сукупність та системність.
		Судом встановлено, що вказані у вироку та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні.
		Наявна у кримінальному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення кримінального правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення надала суду можливість поставити обвинувальний вирок за наслідками розгляду кримінального провадження, а доводи сторони захисту щодо неспроможності обвинувачення, висунутого ОСОБА_3 , про порушення норм кримінального, кримінально-процесуального законодавства України, суд належним чином перевірив та встановив, що зазначені доводи судом розцінюються лише як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності ОСОБА_3 .
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) згідно з якою ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєні інкримінованого кримінального правопорушення поза всяким розумним сумнівом доведена і підтверджується обсягом досліджених судом в судовому засіданні доказів в їх сукупності та взаємозв`язку та не викликають у суду сумнівів.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 ,суд відповіднодост.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповіднодост. 12 КК Українивідноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, скоїв кримінальне правопорушення вперше, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнав, за місцем колишнього працевлаштування характеризується позитивно, згідно службової довідки з військової частини ОСОБА_3 також характеризується виключно позитивно, як стійка, мужня, активна, вольова особа, добровільно вступив до лав Збройних Сил України, приймав участь в бойових діях, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та малолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , думку потерпілого, який не наполягав на покаранні, пов`язаним з позбавленням волі. 
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно з ст. 66,67 КК України, судом не встановлено.
		Суд вважає за необхідне виключити відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з обвинувачення пред`явленого ОСОБА_3 обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, виходячи з наступного.
		Так, постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24.10.2022 (Справа №199/6929/22; 3/199/3852/22) на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за події, які мале місце 15.08.2022 під час вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України - закрито.
		Закриваючи дане провадження по адміністративній справі №199/6929/22; 3/199/3852/22, судом було зазначено: «…що огляд водія ОСОБА_3 15.08.2022 на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора було проведено з порушенням положень ст. 266 КУпАП, абз. 2 п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, п. 7 розділу І та п. 9 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015», тому на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП такий огляд на стан алкогольного сп`яніння є недійсним, оскільки ОСОБА_3 не погодився з результатом його огляду на стан сп`яніння на місці, а огляд ОСОБА_3 на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я не тільки не був забезпечений, але і не пропонувався ОСОБА_3 .
		Дане судове рішення набрало чинності 04.11.2022. 
		На переконання суду копія акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу для встановлення стану сп`яніння «Alkotest ARHK  0487» від 15.08.2022 сама по собі не є достатнім доказом наявності обтяжуючої обставини, як алкогольне сп`яніння, а іншими матеріалами кримінального провадження об`єктивно не доведено, що обвинувачений ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп`яніння саме під час вчинення кримінального правопорушення. 
		Покази потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в частині того, що обвинувачений ОСОБА_3 під час вчинення ним кримінального правопорушення 15.08.2022 перебував у стані алкогольного сп`яніння, суд не приймає до уваги та відхиляє, оскільки відповідно до переглянутого відеозапису в суді ознак алкогольного сп`яніння відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, судом не встановлено.
		Наявні висновки суду підтверджуються і постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 06.09.2022 (Справа №199/6102/22; 3/199/3381/22), за якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (виконання обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду) також закрито, за відсутністю складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). 
		Виключення обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3  вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, жодним чином не впливає на правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 345 КК України.
		 
		Призначаючи покарання, суд відповідно вимогст. 65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, захисника, потерпілого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують йому покарання, характер кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, його суспільну небезпеку, дані про особу обвинуваченого, зокрема наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей, добровільно вступив до лав Збройних Сил України та приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 345 КК України, із застосуванням до покарання вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. При цьому суд зауважує, що заборони застосування ст. 75 КК України, за умови невизнання обвинуваченим своєї вини Кримінальний Кодекс України не містить, що узгоджується з висновком, який міститься у постанові ВС від 17 жовтня 2019 року по справі №205/7091/16-к (провадження №51-1532 км19).
		 
		Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через приму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи,  воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Тому саме таке покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
		За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 належить стягнути на користь держави витрати, пов`язані із проведенням експертиз, в сумі 1510,24 гривень.
		Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України. 
		Підстави для застосування спеціальної конфіскації відповідно до ст. 96-1 КК України відсутні.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_3  від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи зброї, в сумі 1510 (одна тисяча п`ятсот десять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.
		Речові докази: 
		- 2 компакт-диски з відеозаписом, щодо подій, які мали місце 15.08.2022 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
		- предмет схожий на гільзу, який опечатано до спец.пакету № WAR0089715 (квитанція № 02550); складові частини двох патронів, одна стрільна гільза, які опечатано до полімерного сейф-пакету білого кольору (квитанція № 02551)  знищити;
		- 7,62-мм пістолет зразка 1930/1933 року (7,62-мм пістолет ТТ), рік виготовлення пістолета  1937, серійний номер пістолета « НОМЕР_4 » (номери на магазинах: «1223» та « НОМЕР_6 »), який відноситься до вогнепальної зброї, два магазина та дев`ять 7,62-мм пістолетних патронів, які опечатано до полімерного сейф-пакету білого кольору (квитанція № 02551)  повернути за належністю до військової частини НОМЕР_2 .     
		На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасникам судового провадження, які не були присутні при проголошенні резолютивної частини вироку, направити копію повного тексту вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку (ч. 7 ст. 376 КПК України).
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...