Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/14383/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2023. Зареєстровано: 13.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2023.
Дата набрання законної сили: 04.07.2023
Результат оскарження 04.07.2023 Волинський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/161/72/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/14383/22 
		Провадження № 2/161/72/23 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 травня 2023 року                                                         місто Луцьк
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
		головуючого - судді Гриня О. М.,
		за участю секретаря судового засідання Остимчук О.М.,
		представника позивача - адвоката Лимар Р.С.,
		представника відповідача - адвоката Мельник В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними, зобов`язання відновити залишок коштів на картковому рахунку, зобов`язання зупинити нарахування та списати нараховані проценти, пеню, комісію за використання кредитного ліміту, що утворились внаслідок несанкціонованих операцій,-
		В С Т А Н О В И В:
		18 жовтня 2022 року позивач  ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про визнання дій неправомірними, зобов`язання відновити залишок коштів на картковому рахунку, зобов`язання зупинити нарахування та списати нараховані проценти, пеню, комісію за використання кредитного ліміту, що утворились внаслідок несанкціонованих операцій.
		Свої позовні вимоги ОСОБА_1  обґрунтовує тим, що 23 червня 2022 року на його мобільний номер телефону надійшло кілька дзвінків від невідомої особи, яка представилась працівником АТ КБ «Приватбанк» з пропозиціями щодо нових послуг банку. В ході цих розмов він не повідомляв своїх персональних даних чи будь-якої іншої інформації, що могла сприяти отриманню доступу до його банківських рахунків. Наступного дня, тобто 24 червня 2022 року, він намагався зняти готівку зі своєї картки АТ КБ «Приватбанк», однак з`ясував, що цю картку не приймає ані банкомат, ані термінал. Тоді він звернувся до відділення банку, де йому повідомили, що з його «Картки для виплат» ( НОМЕР_1 ) усі кошти переведені на його кредитну картку «Універсальна» ( НОМЕР_2 ), після чого всі кошти, в тому числі, кредитні, було переведені на інші рахунки. Зрозумівши, що його кошти викрадено, ОСОБА_1 24 червня 2022 року звернувся в поліцію із заявою про вчинення кримінального правопорушення. По цьому факту розпочато кримінальне провадження за № 12022035580000709 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
		23 серпня 2022 року він звернувся до АТ КБ «Приватбанк» із письмовою заявою, в якій просив зупинити нарахування відсотків та штрафних санкцій, а також просив повернути йому усі незаконно списані кошти в розмірі 55 645 гривень. Листом від 15 вересня 2022 року відповідач повідомив йому про відмову у задоволенні вищевказаної заяви, оскільки списання коштів з його рахунку відбулось коректно.
		Позивач вказує, що впродовж усього часу користування картковими рахунками, відкритими в АТ КБ «Приватбанк», він нікому не повідомляв пін-код, номер CVV картки чи будь-які інші персональні дані, що сприяли б третім особам в отриманні доступу до його рахунків. На переконання позивача, зняття коштів з його банківського рахунку третіми особами відбулось не з його вини, адже він не ініціював такі платіжні операції, а тому нараховані відсотки за несанкціоноване використання коштів та їх подальше нарахування банком є незаконним. Тож, проценти та штрафні санкції, нараховані на використану суму кредитних коштів, підлягають списанню, а їх подальше нарахування банком підлягає припиненню.
		На підставі наведеного позивач просить: 1) визнати неправомірними дії АТ КБ «Приватбанк» щодо нарахування процентів, пені, комісії за користування кредитним лімітом за картковим рахунком № НОМЕР_3 , що утворилися внаслідок проведення операцій (трансакцій) 23 червня 2022 року; 2) зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» зупинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_3 процентів, пені, комісії за користування кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення несанкціонованих операцій (трансакцій) 23 червня 2022 року; 3) зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» списати нараховані за картковим рахунком № НОМЕР_3 проценти, пеню, комісію з 23 червня 2022 року за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення несанкціонованих операцій (трансакцій); 4) зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_3 станом на 00:00 годин 23 червня 2022 року.
		Ухвалою судді від 19 жовтня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		03 листопада 2022 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. Заперечуючи позов, представник АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що позивач усупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав доказів нарахування банком процентів, пені, комісії за користування кредитними коштами після 23 червня 2022 року. Списання коштів з платіжної картки позивача, яке відбулось 23 червня 2022 року, здійснено з коректним введенням номеру картки позивача, терміну дії та CVV2 коду, після чого транзакція була підтверджена з використанням фінансового телефону позивача. Вказана інформація є такою, що відома лише позивачу, а тому без розголошення цієї інформації третім особам доступ до особистої сторінки в системі Інтрнет-банкінгу «Приват-24» з боку інших осіб є неможливим. На позивача, як на споживача банківських послуг, покладається відповідальність за розголошення інформації, яка може бути використана третіми особами з метою несанкціонованого доступу до його рахунків. Кредитні кошти є власністю банку, а не позивача, що свідчить про завдання збитків саме банку. Жодних вимог, в тому числі й позовних вимог, щодо стягнення кредитних коштів банк до позивача не пред`являв. Доказами, які долучені до позову, підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про незаконне заволодіння кредитними коштами лише 23 серпня 2022 року, тобто через два місяці після здійснення спірних транзакцій. АТ КБ «Приватбанк» не може нести цивільно-правову відповідальність внаслідок несвоєчасного повідомлення позивачем про можливі протиправні дії, вчинені третіми особами. Покликаючись на постанову Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року (справа № 320/8618/15-ц), представник позивача зазначає, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання дій неправомірними та ненарахування, списання пені (штрафу тощо) не є ефективним способом захисту. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на його права. На підставі наведеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.
		Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання до протоколу підготовчого засідання від 15 березня 2023 року, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
		Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лимар Р. С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, які наведені в позовній заяві та просив позов задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» Мельник В. М. у судовому засіданні позовні вимоги заперечувала з підстав, зазначених у відзиві та її письмових запереченнях, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
		Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказує, що внаслідок несанкціонованих ним транзакцій з його карткового кредитного рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» (кредитна картка «Універсальна» № НОМЕР_4 ) 23 червня 2022 року було списані кошти в загальній сумі 55 645 гривень. На переконання позивача, заборгованість за його кредитним договором утворилась внаслідок шахрайських дій невідомих осіб, тобто не з його вини, а тому дії банку щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами та нарахування пені чи інших штрафних санкцій є неправовірними.
		Установлено, що ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до АТ КБ «Приватбанк» із заявою від 23 серпня 2022 року, в якій просив провести службове розслідування щодо обставин викрадення коштів з його рахунку, а також просив повернути йому кошти, списавши нараховані відсотки за користування кредитом (а. с. 11).
		На вказану заяву АТ КБ «Приватбанк» листом від 15 вересня 2022 року надав ОСОБА_1 відповідь, в якій повідомляє, що 23 червня 2022 року за його рахунком був здійснений переказ коштів. Такий переказ коштів відбувся з коректно введеним номером його картки, терміну її дії та CVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure, який надсилався на його фінансовий телефон. З огляду на зазначені обставини банк відмовив ОСОБА_1 в поверненні коштів (а. с. 12-13).
		З метою з`ясування обставин здійснення переказу коштів 23 червня 2022 року з кредитної картки позивача Службою безпеки АТ КБ «Приватбанк» було здійснено службове розслідування. 
		Дослідивши висновок АТ КБ «Приватбанк» від 16 лютого 2023 року за результатами проведеного банком службового розслідування, суд установив таке. 
		Станом на момент проведення перевірки по віртуальній картці ОСОБА_1 «Універсальна» № НОМЕР_4 наявна заборгованість, яка виникла внаслідок зняття 23 червня 2022 року в проміжок часу з 17:44 по 17:49 год коштів в загальній сумі 55 645 гривень. Кошти з картки списані дев`ятьма транзакціями через платіжну систему АТ «Універсал Банк» з ручним введенням номера картки, терміну дії та CVV коду, а також з підтвердженням платежів по технології 3D Secure.
		Аналіз подій, які передували зняттю коштів з картки ОСОБА_1 «Універсальна» № НОМЕР_4 :
		-23 червня 2022 року о 17:28 год зафіксовано вхід в акаунт Приват24 клієнта (WEB версія) з нетипової для клієнта ІР адреси (росія, ростовська область, куйбишево) та з нетипового пристрою. При цьому логін і пароль входу в акаунт Приват24 ОСОБА_1 не змінювався; При авторизації в Приват24 ОСОБА_1 присутній 2-й фактор, тобто клієнт мав підтвердити з телефону факт авторизації (використовується Confirm сервіс). Крім того, на фінансовий номер телефону клієнта ( НОМЕР_5 ) надходило смс-повідомлення з паролем входу в акаунт Приват24;
		-Отримавши доступ до облікових даних Приват24 ОСОБА_1 , зловмисники здійснили перевипуск картку «Універсальна» (віртуальна) № НОМЕР_4 з кредитним лімітом 50 000 гривень та встановлено загальний ліміт витрат в Інтернет - 65 000 гривень. При цьому ОСОБА_1 також надходило смс-повідомлення: «ви підтверджуєте перевипуск картки в Приват24. Пароль:НОМЕР_8. Якщо ви не здійснювали цю операцію, зателефонуйте: 3700»;
		-23 червня 2022 року о 17:43 год. Картка «Універсальна» (віртуальна) активована в Google Pay. Клієнту також приходило смс-повідомлення з кодом активації. Крім того, о 17:44 на E-mail клієнта було надіслано повідомлення з інформуванням про активацію картки в Google Pay;
		-Через Приват24 зловмисниками було здійснено ряд транзакцій між картками і рахунками клієнта ОСОБА_1 , а саме: здійснено зарахування коштів на картку «Універсальна» з картки для виплат в сумі 5 700,87 гривень та проведено зарахування коштів з суми вкладу «Скарбнички» в розмірі 500 гривень. В подальшому ці кошти разом з кредитними коштами з картки «Універсальна» були переведені на невстановлений рахунок через платіжну систему АТ «Універсал Банк».
		Крім того, у досліджуваному судом висновку службового розслідування зазначено, що в ході спілкування з співробітником банку 29 серпня 2022 року ОСОБА_1 підтвердив те, що з метою отримання грошової допомоги від держави він здійснював перехід за відповідним посиланням. Таким чином, зняття коштів з картки клієнта ОСОБА_1 стало можливим в результаті розголошення клієнтом конфіденційних даних (ймовірний перехід за фішинговим посиланням), що призвело до подальшої компрометації логіну і паролю входу в Приват24 та зняттю коштів (а. с. 68-70).
		Суд установив, що 24 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до поліції із заявою про вчинення злочину, на підставі чого Сектором дізнання Луцького РУП ГУНП у Волинській області розпочато кримінальне провадження за № 12022035580000709 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Наведене підтверджується копією витягу з ЄРДР, в якому зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 23 червня 2022 року близько 17 год. 36 хв. невстановлена особа у невстановленому місці, телефонуючи з номера телефону НОМЕР_6 , повідомила завідомо неправдиві відомості, в результаті чого отримала доступ до Інтернет-банкінгу Приват24 та, в подальшому діючи умисно з корисливих мотивів, здійснила списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 на загальну суму 55 095 гривень, чим ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду (а. с. 7).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що держатель електронного платіжного засобу - фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Згідно з пунктом 2 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Досліджені судом матеріали справи дають підстави для висновку, що спірні фінансові операції з грошовими коштами позивача на рахунках АТ КБ «Приватбанк» здійснено шляхом доступу до системи інтернет-банкінгу «Приват24». Кошти з картки ОСОБА_1 23 червня 2022 року були переказані через платіжну систему АТ «Універсал Банк» з ручним введенням номера картки, терміну дії та CVV коду, а також з підтвердженням платежів по технології 3D Secure.
		Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - Умови і правила), система «Приват24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет.
		Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих Клієнтом через систему (підпункт 2.3.1.2.2 Умов і правил).
		Згідно з підпунктом 2.3.1.2.3 Умов і правил правила користування системою «Приват24», викладені на сторінці Банку у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24.
		Відповідно до п. 2.3.1.2.9.3. Умов і правил клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам.
		Для доступу в Приват24 використовуються логін та пароль, встановлений особисто клієнтом.
		Логін входу в Приват24 - це номер мобільного телефону (фінансовий номер) Клієнта, який був використаний при реєстрації в Системі.
		Пароль - унікальна послідовність із символів і цифр, яка відома лише клієнту.
		Наведене свідчить, що для входу в Приват24 потрібно ввести пароль входу, який відомий лише клієнту.
		Для того щоб відновити/змінити пароль, необхідно зайти на сайт Приват24 та обрати «Вхід» та виконати такі дії: 1) ввести номер мобільного телефону; 2) обрати «забули пароль»; 3) обрати спосіб зміни паролю, це може бути або дзвінок банку та після цього натиснути 1, або інший спосіб - тоді на номер телефону прийде смс-повідомлення з кодом, який треба ввести; 4) в подальшому з`явиться віконце, в якому користувач обирає одну зі своїх карток; 5) ввести ПІН-код обраної картки; 6) ввести новий пароль.
		Системний аналіз наведених алгоритмів свідчить про те, що особі, яка бажає змінити пароль входу в акаунт Приват24 та здійснювати управління рахунками, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номер хоч б однієї з банківських карток клієнта Приват24, прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
		Судовим розглядом установлено, що вхід в акаунт Приват24 ОСОБА_1 23 червня 2023 року відбувся без зміни логіну і паролю, тобто з використанням інформації, яка відома лише позивачу.
		3D Secure - це сучасна технологія, розроблена міжнародними платіжними системами Visa (Verified by Visa) і Mastercard (Mastercard SecureCode) для ідентифікації держателя картки, який здійснює операцію.
		Підвищення безпеки при здійсненні інтернет-платежів на сайтах, що підтримують технологію 3D Secure, відбувається за рахунок проведення додаткової ідентифікації держателя платіжної картки. Така ідентифікація забезпечується шляхом обов`язкового введення держателем картки одноразового пароля, який в ході операції автоматично надсилається банком в SMS-повідомленні на номер мобільного телефону такого держателя.
		Суд ураховує, що відповідач підтвердив належними доказами надіслання позивачу на його фінансовий номер телефону ( НОМЕР_5 ) SMS-повідомлень з одноразовим паролем входу в акаунт Приват24, а в подальшому отримання ним SMS-повідомлень про перевипуск картки та її активацію в Google Pay. 
		Спірні транзакції відбулись без зміни фінансового телефону держателя картки.
		Суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що ОСОБА_1 не переглядав усі SMS-повідомлення, які йому надходили 23 червня 2023 року, та не був зобов`язаний цього робити. З цього приводу суд зазначає, що без розголошення позивачем одноразового паролю, який йому надійшов в SMS-повідомленні, вхід в його аканут у Приват24 відбутися не міг. А тому, можливість проведення третіми особами переказу коштів відбулось внаслідок власної необачності та довірливості позивача.
		Аналіз обставин здійснення спірних транзакцій свідчить, що позивач сприяв доступу до його карткового рахунку третім особам шляхом розголошення конфіденційної інформації (паролю входу в акаунт Приват24 та ін.). 
		Відхиляючи відповідні аргументи сторони відповідача, суд зазначає про безпідставність покладення на відповідача обов`язку надання суду беззаперечних доказів того яким саме чином ОСОБА_1 розголосив конфіденційну інформацію, чим сприяв третім особам в доступі до його коштів. На переконання суду, інформація про спосіб розголошення (надання доступу до) конфіденційної інформації ОСОБА_1 достовірно відома лише ОСОБА_1 , а тому банк позбавлений можливості представити відповідні докази.
		Суд також зазначає про безпідставність аргументів сторони позивача про те, що служба безпеки банку мала б передбачити несанкціонованість спірних транзакцій та не допустити їх проведення, адже такі відбувались з нетипових для позивача ІР адреси (росія, ростовська область, куйбишево) та пристрою. Відповідно до п. 2.3.1.2.10.1. Умов і правил Банк зобов`язаний прийняти до виконання Платіжні інструкції, оформлені і підтверджені належним чином.
		Платіжна інструкція вважається переданою Клієнтом і прийнятою Банком до виконання, якщо Клієнт:
		- для доступу в Систему ввів правильні логін (Фінансовий номер телефону) і пароль;
		- підтвердив вхід в Систему через додаткову перевірку Клієнта будь-яким шляхом;
		- підписав Платіжну інструкцію шляхом введення одноразового паролю ОТР та/або шляхом зчитування QR коду та/або перевіркою ПІН-коду Платіжної картки та/або шляхом IVR дзвінка та/або дзвінка оператора ОКЦ на Фінансовий номер телефону.
		Таким чином, встановивши, що позивач вчинив дії, які сприяли незаконному використанню інформації та які дають змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Визначившись з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які їх регулюють, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позову в повному обсязі.
		У зв`язку з висновком суду про відмову в задоволенні позову, на підставі ч.1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд, -
		У Х ВА Л И В :
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними, зобов`язання відновити залишок коштів на картковому рахунку, зобов`язання зупинити нарахування та списати нараховані проценти, пеню, комісію за використання кредитного ліміту, що утворились внаслідок несанкціонованих операцій відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_7 );
		Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д).
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 12 травня 2023 року.
		 
		Суддя
		Луцького міськрайонного суду                                                 О.М. Гринь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...