Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/3113/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2023. Зареєстровано: 13.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2023.
Дата набрання законної сили: 21.09.2023 (частково)
Результат оскарження 21.09.2023 Волинський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/161/227/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017030010002396

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/3113/18 
		Провадження № 1-кп/161/227/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                            11 травня 2023 року     
		Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
		головуючого - судді             ОСОБА_1 , 
		за участю секретарів                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора                     ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_5 ,
		захисника                     ОСОБА_6 ,
		потерпілої                     ОСОБА_7 ,
		представника потерпілої - адвоката     ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201703001000239 від 28 лютого 2018 року про обвинувачення  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр. України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 , 23 травня 2017 року близько 07.00 год. керуючи в світлу пору доби технічно справним автобусом марки "БАЗА079.14"н.з. НОМЕР_1 ,рухаючись помаршруту №23в м. Луцьку по пр. Соборності в середній смузі руху в напрямку вул. Чорновола зі сторони вул. Гордіюк зі швидкістю 52.8 км/год, під`їжджаючи до регульованого пішохідного переходу, навпроти ТЦ "Гостинець" м. Луцьк, не вибрав безпечної швидкості, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, продовжив рух прямо зі сталою швидкістю, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожньогоруху,маючи об`єктивнуможливість виявитипішохода, невжив заходівдля зменшенняшвидкості аждо зупинкитранспортного засобу,внаслідок чогодопустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), який здійснював перетин проїзної частини дороги по регульованому пішохідному переході на заборонений сигнал світлофора для пішоходів, з права на ліво відносно руху транспортного засобу.
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) було спричинено тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно- мозкової травми у вигляді перелому основи та склепіння черепа з забоєм головного мозку важкого ступеня, гострою епідуральною гематомою справа, субдуральними геморагічними нашаруваннями зліва та травматичним субарохноідальним крововиливом; спонтанний пневмоторакс справа; підшкірної гематоми та садна на лобній ділянці голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 699 від 18 липня 2017 року за ступенем тяжкості відносяться, зокрема, черепно- мозкова травма та спонтанний пневмоторакс - до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, підшкірна гематома та садна  до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 (дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод) № 9212 від 11 грудня 2017 року водій автобуса марки "БАЗ А079.14", н.з. НОМЕР_1 при дотриманні вимог Правил дорожнього руху, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 .
		В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_5 , вимог п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху:
		    Так, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну.
		В порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний був виявити, він негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та показав, що 23 травня 2017 року близько 07.00 год. керував автобусом «Еталон» та рухався помаршруту №23в напрямку гіпермаркету «Там-Там» зі сторони Північного ринку, що в м. Луцьку. Під`їжджаючи доперехрестя пр.Соборності тапр.Молоді помітив,що насвітлофорі загорівсядля ньогочервоний сигнал,при цьому,не гальмував,а пустивавтобус накатом,швидкість булаблизько 10км/год.Коли увімкнувсязелений сигналсвітлофору,відразу почаврозгін автобуса,транспортних засобівта іншихперешкод надорозі небуло.Проїхавши половинувідстані,помітив якна пішоходнийперехід виходятьдва пішоходи,коли вінпригальмував,пішоходи такожзупинилися та подивились в його сторону, тому точно бачили, що автобус рухається, це було близько 10 метрів до пішоходного переходу. Після їх зупинки, він почав набирати швидкість руху. В цей момент один із пішоходів, а саме, потерпілий, почав перебігати дорогу, він намагався уникнути зіткнення, але не встиг та здійснив наїзд на пішохода. Відразу після цього він викликав швидку допомогу та поліцію. Вважає, що ним не було допущено вимог Правил дорожнього руху, в його маневрах усе зроблено правильно, натомість сам потерпілий їх порушив, і саме дії останнього перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. В зв`язку з викладеним просив його виправдати. Цивільні позови не визнає.
		Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що очевидцем ДТП, яка сталась 23 травня 2017 року з її сином ОСОБА_9 , вона не була, так як в цей час перебувала за кордоном. Їй зателефонувала сусідка і повідомила, що син потрапив в ДТП і знаходиться в лікарні. Наступного дня вона приїхала в Україну то побачила сина, який був в реанімації та знаходився в комі. Вказала,що вонапереглядала наявневідео дорожньо-транспортної пригодита бачила,що водійтранспортного засобуніяким чиномне намагавсяуникнути зіткнення,а їїсин рухавсяпо пішохідномупереході танамагався втекти.На запитанняучасників судовогопровадження відповіла,що власникмаршрутки,де працював ОСОБА_5 частково оплативлікування їїсина,близько 17тис.грн.На данийчас їїсин потребуєщоденного догляду,оскільки перебуваєбез свідомостіу лежачомустані,визнаний інвалідомIгрупи.Наполягала на найсуворішій мірі покарання, пов`язаній з позбавленням волі. Просила задовольнити заявлений нею цивільний позов.
		Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_11 суду давпоказання,про те,що  23травня 2017року,близько 07години 00хвилин,він їхавна роботу,в маршрутномутаксі №23по пр.Соборностізі сторони Північного ринку, що в м. Луцьку. Сидів на 3 ряді сидінь біля вікна та проїжджаючи перехрестя пр. Соборності та пр.Молоді на зелений сигнал світлофору, помітив двох пішоходів, які рухалися на заборонений для них сигнал світлофору На запитання учасників судового провадження, відповів, що водій пригальмував, майже зупинився, потім знову продовжив рух  він декілька разів так робив, потім зробивши маневр ліворуч, однак в цей час один з чоловіків - потерпілий почав бігти, після чого відбулося зіткнення. Вказаних чоловіків він особисто побачив за метрів 10-15, водій їх також мав бачити, оскільки рух був зовсім не інтенсивний у той час. Екстрене гальмування водій застосував вже в момент зіткнення, до того, то пригальмовував, то знову їхав. Після цього він викликав працівників поліції.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду дав показання, про те, що в травні 2017 року близько 07 години ранку йшов з потерпілим ОСОБА_13 через пішохідний перехід поблизу ТЦ «Гостинець». Як тільки вони стали на «зебру» та пройшли кілька кроків, з`явилась маршрутка, він почув як вона пригальмувала, тоді він зробив крок назад та зупинився, в той час як ОСОБА_14 навпаки - ступив крок вперед. Водій маршрутного таксі  ОСОБА_5 , при цьому, не зупинився, він кілька разів пригальмовував, потім маневрував, намагаючись проїхати повз них. В цей момент він зупинився, а потерпілий ОСОБА_14 перебував майже на середині дороги та зробив різкий ривок і почав перебігати дорогу, перебував на пішохідному переході тоді маршрутка здійснила наїзд на ОСОБА_15 . На запитання учасниів судового провадження відповів, що алкогольні нопої з ОСОБА_13 вони разом не вживали, він не звертав уваги, чи потерпілий перебував в стані алкогольного сп`яніння. Також, він не пригадує, на який колір світловора вони переходили дорогу і чи взагалі світлофор тоді працював. Також вказав, що з ним проводився слідчий експеримент, під час його проведення він дав точні показання, жодних зауважень у нього не було. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 - власник маршрутного таксі - автобуса, суду дав показання, про те, що 23 травня 2017 року, до нього зателефонував обвинувачений ОСОБА_5 і повідомив, що трапилось ДТП за його участю, після чого, він приїхав в лікарню, дізнатися стан потерпілого  ОСОБА_15 . Там було двоє молодих людей, які купили потерпілому необхідні ліки, за які він віддав їм грошові кошти. ОСОБА_9 лежав сам і нікого з близьких біля нього не було, а через деякий час приїхала його мама із-за кордону. Він оплатив перший місяць лікування потерпілого та витратив на це близько 17000 грн., при цьому зауважив, що обвинувачений ОСОБА_5 передавав йому грошові кошти близько 4000 - 5000 грн. Вказав, що він спілкувався з матір`ю потерпілого, просив у неї вибачення. З приводу того, чи спілкувався обвинувачений ОСОБА_5 з матір`ю потерпілого, він не пригадує.
		Допитаний всудовому засіданнісвідок ОСОБА_17 суду давпоказання,про те,що  23 травня 2017 року, вранці, він стояв своїм автомобілем поблизу РАГСу м. Луцька, почув гальмування маршрутки, хоча для неї був зелений сигнал світлофора. Піднявши голову побачив, що двоє хлопців переходять пішохідний перехід на заборонений сигнал, пішоходи спочатку зупинились, а транспортний засіб почав набирати швидкість та повернув трохи, щоб їх оминути, тоді один із них почав бігти і автобус збив його. Припускає, що чоловіки могли бути в стані сп`яніння.
		Винність обвинуваченого ОСОБА_5 також стверджується.
		Зокрема, протоколом огляду місця події від 23 травня 2017 року, із оформленими до нього фототаблицями, яким зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме: проїзна частина дороги пр. Соборності, навпроти ТЦ "Гостинець" по пр. Соборності,11Л,що розташовуєтьсяпо лівусторону ходуогляду.В ході огляду виявлено два сліди гальмування, які закінчуються біля передніх коліс автобуса "БАЗ А079.14" н.з. НОМЕР_1 . Правий слід гальмування має свій початок за 7,7 м. до правого краю дороги за 1,2 м. до рогу буд. № 11Л пр. Соборності, та за 2,6 м. до початку розмітки регульованого пішохідного переходу  загальною довжиною 18,2 м. Лівий слід гальмування має свій початок за 9,5 м. до правого краю дороги на відстані до 0,7 м. до рогу буд. № 11Л пр. Соборності, та 2,0 м. до початку розмітки регульованого пішохідного переходу, загальною довжиною 17,3м.
		Згідно подорожнього листа автобуса н.з. НОМЕР_1 , №П-0001474 від 23.05.2017 ОСОБА_5 23.05.2017 о 05.50 год. виїхав маршрутом №23 до 13.42 год. 
		Протоколом огляду місця події від 23 травня 2017 року, яким також зафіксовано, що слідчим в приміщенні охорони фірми "Егоїст", за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 22, вилучено відеозаписи з камер зовнішнього спостереження, на яких відображено момент дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 23 травня 2017 року, близько 07 год. 00 хв.
		Протоколом огляду документу (відеозапису) від 24 травня 2017 року, з доданими до нього фототаблицями, яким зафіксовано огляд відеозапису з камер зовнішнього спостереження з приміщень "Егоїст", за адресою м. Луцьк, пр.Соборності, 22 та конкретний момент ДТП.
		З переглянутого диску в ході судового розгляду встановлено, що пішоходи ОСОБА_14 та ОСОБА_18 рухались у напрямку до регульованого пішохідного переходу по пр.Соборності до ТЦ «Гостинець», на момент їх виходу на проїзджу частину - вона вільна від транспортних засобів, потім з`являється маршрутне таксі (тобто як пішоходи, так і водій  вільно могли бачити один одного), інші транспортні засоби у попутному напрямку - відсутні. Маршрутне таксі не зупиняється, не зважаючи на наявність людей на дорозі, тоді один з пішоходів  зупиняється, а інший прискорює свій рух та переходить на біг, автобус продовжує рух, дещо змінює свій напрям, намагаючись уникнути зіткнення, однак збиває потерпілого, який відлітає від удару. 
		Відповідно до висновку експерта № 242 від 30 червня 2017 року, з доданими ілюстрованими таблицями, встановлено, що на момент експертного огляду автобуса марки БАЗ А079.14 р.н.з. НОМЕР_1 система рульового керування, робоча гальмова система та ходова частини знаходилися в працездатному стані.
		Згідно до висновку № 298 від 09 серпня 2017 року встановлено, що у заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, швидкість руху автобуса БАЗ А079.14 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 на момент початку гальмування була не меншою ніж 52,8 км/год.
		З виписки КЗ «Луцька міська клінічна лікарня» №9049 від 23.05.2017 вбачається, що у ОСОБА_9 встановлено діагноз: «Важка відкрита черепно-мозкова травма. Перелом основи та склепіння черепа. Забій головного мозку важкого ступеня. Гостра епідуральна гематома справа. Травматичний САК. Субдуральні геморагічні нашарування зліва. Підшкірна гематома та садна чола. Гіпостатична двобічна пневмонія. Спонтанний пневмоторакс справа. Алкогольне сп`яніння».
		Довідкою ВОНД №3332/1-7 від 15.11.2017 підтверджується факт перебування ОСОБА_9 23.05.2017 в стані алкогольного сп`яніння (2,2 % проміле).
		З висновку експерта № 699 від 18 липня 2017 року у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: важка відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому основи та склепіння черепа з забоєм головного мозку важкого ступеня, гострою епідуральною гематомою справа, субдуральними геморагічними нашаруваннями зліва та травматичним субарохноідальним крововиливом, спонтанний пневмоторакс справа, підшкірна гематома та садна на лобній ділянці голови. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті контакту з травмуючою дією тупих предметів, цілком можливо під час ДТП в час вказаний в постанові та в медичній документації, за ступенем тяжкості черепно - мозкова травма та спонтанний пневмоторакс відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, підшкірна гематома та садна за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Із протоколу проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_12 від 12вересня 2017року тадоданою донього схемоюДТП вбачається,що вінпродемонстрував,за якихобставин,23травня2017року вм.Луцьку попр.Соборностів середній смузі руху в напрямку до вул. Чорновола зі сторони вул.Гордіюк, автобус марки "БАЗ А079.14", н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_9 . 
		Згідно висновку судової автотехнічної експертизи дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди №9212 від 11 грудня 2017 року, водій автобуса "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, а саме: в момент виникнення небезпеки для руху (з постанови слідчого  в момент виявлення пішоходів, які виходять на проїзну частину), негайно вижити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Водій автобуса "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 , при дотриманні вимог Правил дорожнього руху, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 .
		З висновку експерта №8070 від 05.05.2020, проведеного на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 31.01.2020: у ситуації №1, що розглядається, водій автобуса «БАЗ А079.14» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху, а саме: в момент виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. У ситуації №4.1 Варіант 1  при наданих судом даних, в момент небезпеки - виходу пішохода на проїзну частину, водій автобуса «БАЗ А079.14» реєстраційний номер НОМЕР_1 , при дотриманні вимог ПДР України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_9 . 
		Дані докази, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, суд вважає належними та допустимими, оскільки вони прямо та опосередковано підтверджують обставини, що підлягають доказуванню та мають значення у даному провадженні, а також отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують Європейську конвенціюз правлюдини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Також, оцінюючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів є достатніми для прийняття рішення по кримінальному провадженню.
		Крім того, судом було враховано той факт, що згідно довідки ВОНД №3332/1-7 від 15.11.2017 потерпілий ОСОБА_9 перебував в стані алкогольного сп`яніння, однак, цей факт жодним чином не спростовує винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 та не перебуває в причинно наслідковому зв`язку з насідками ДТП.
		Також, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд не бере до уваги висновок експерта №365 від 12.10.2017 з наступних підстав. Так, з висновку експерта № 365 від 12 жовтня 2017 року, вбачається, що в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору водій автобуса "БАЗА079.14" р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто повинен був з моменту зміни темпу руху пішохода з кроку на біг негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автобуса "БАЗА079.14" р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування негайного гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху, заданого слідством.
		   Відповідно до даного висновку  момент виникнення небезпеки для водія настає із моменту зміни темпу руху пішохода.
		Однак, суд вважає, що моментом виникнення небезпеки для водія  є саме момент виходу пішоходів на проїжджу частину 
		Так, у відповідності до п.1.10. Правил дорожнього руху України, затверджених постановоюКабінету Міністра України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правил),небезпека для руху ? це зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.
		П.2.3. «б» Правилвстановлює обов`язокводія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
		Разом з тим, у відповідності до положень п.12.3. Правил, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
		Визначальним за даних обставин суд вважає той факт, що в даній дорожній ситуації ОСОБА_5 , з моменту виникнення небезпеки для руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.2.3. «б» та п.12.3. Правил дорожнього руху України  бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати за її зміною, а також у момент виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
		Натомість, водієм ОСОБА_5 в момент, коли він об`єктивно був спроможний виявити небезпеку для продовження ним руху, не було завчасно застосовано екстрене гальмування, в той час як виходячи з висновків автотехнічної експертизи №9212від 11.12.2017року,№8070 від 05.05.2020, здійснивши його саме з моменту виникнення такої небезпеки, останній мав би технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.
		Більше того, безпосереднім дослідженням відеозапису, вилученого23 травня 2017 року вбачається, що в приміщенні охорони фірми "Егоїст", за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 22, в суді встановлено, що в момент появи пішоходів в полі зору водія той кілька разів пригальмовує, однак не зупиняється, що підтверджує факт неповного вжиття водієм заходів для уникнення небезпеки для руху ? переходу пішоходами проїзної частини на регульованому пішохідному переході, в тому числі і на червоний сигнал світлофора.
		Отже, на думку суду, підтверджується факт недотримання водієм ОСОБА_5 вимогп.2.3. «б» та п.12.3. Правил дорожнього руху України, що перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної ДТП в результаті якої потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини за ч. 2 ст. 286 КК України суд розцінює як намагання уникнути від кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються переліченими вище доказами у їх сукупності. Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_7 , свідки: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , кожен зокрема, давали логічні та послідовні показання, які суд кладе в основу вироку, при цьому будь-яких підстав у даних осіб оговорювати ОСОБА_5 немає.
		За таких обставин, провівши всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин даного кримінального провадження, оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд поза розумним сумнівом вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тому кваліфікує ці його дії за ч. 2 ст. 286 КК України. 
		   Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
		При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_19 , суд не вбачає.
		Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд не вбачає.
		Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує інформацію про стан його здоров`я, який не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, по місцю проживання характеризується позитивно, враховуючи думку потерпілої, яка наполягала на найсуворішій мірі покарання, пов`язаній з позбавленням волі, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так як відсутні передбачені законом підстави для застосування до призначеного покарання положень ст.75, 76 КК України, а також ст. 69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбуття покарання із випробуванням, або застосування до нього більш м`якого покарання. Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе і без призначення йому максимального строку покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст.286 КК України, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства, що також підтверджується засудженням ним своєї протиправної поведінки, яка може свідчити про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжке тілесне ушкодження, також встановлено судом, що керування транспортними засобами не є основним джерелом доходу та засобом для існування обвинуваченого, тому суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк три роки.
		Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
		Будь-яких підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, тобто для застосування ст.69 КК України, суд не знаходить, оскільки відсутні по справі, як зазначено у цьому законі, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Разом з цим, підстав для застосування ст. 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд не знаходить.
		На підставі ст.128, 129 КПК України, ст.1206 ЦК України цивільний позов КП "Луцька міська клінічна лікарня" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого задовольнити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь Комунального підприємства (Комунального закладу) "Луцька міська клінічна лікарня" кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) в сумі 69 425 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн. 00 коп.
		На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", ПАТ "Страхова група "ТАС" про відшкодування завданої матеріальної, моральної шкоди задовольнити частково: 
		Стягнути з ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп.;
		Стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілого в сумі 144 153 (сто сорок чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп. та моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 
		При вирішенні цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_7 до ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" суд виходив із того, що відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		Оскільки водій ОСОБА_5 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ПАТ «Луцьке автотранспортне підприємство 10701», у володінні якого знаходився траспорртний засіб марки «БАЗ А079.14» д.н. НОМЕР_1 (що стверджується договором оренди від 25.08.2016), тому спричинена потерпілій моральна шкода підлягає стягненню з ПАТ «Луцьке автотранспортне підприємство 10701». 
		При вирішенні цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_7 до ПАТ "Страхова група "ТАС", суд виходив із того, що матеріальна шкода підлягає стягненню в повному об`ємі на підставі Полісу, відповідно до наступних норм законодавства.
		Так, ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає порядок страхового відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілого, а саме:
		п.24.1. - у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. 
		  Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. 
		Так, витрати потерпілої, понесені нею у закладі охорони здоров`я підтверджені виписками із медичної документації та касовими чеками та квитанціями, наявними у матеріалах провадження. 
		При розгляді позову про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судом враховано, що відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому  фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується також моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. 
		А тому моральна шкода в цій частині підлягає стягненню з ПАТ «Страхова група «ТАС» у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, визначену Полісом №АК/2457443 (виходячи від суми 200 000 грн).
		Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди, з врахуванням ступеню спричиненої шкоди, відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілої та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках.
		В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_7  відмовити. 
		Відмовляючи в частині позову про стягнення з ПАТ «Луцьке автотранспортне підприємство 10701» майнової шкоди в сумі 77 622 (сімдесят сім тисяч шістсот двадцять два) грн. 71 коп., як втраченого середньомісячного заробітку (за період 11 місяців), суд виходив із того, що на момент ДТП потерпілий ОСОБА_14 не працював, оскільки був звільнений 11.03.2017 (за два місяці до ДТП), окрім того на вказаному у позові підприємстві, він, загалом, пропрацював не повний місяць.
		У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.
		Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .
		   На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України призначивши покарання  3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_5  рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
		Цивільний позов КП (КЗ) "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров`я Луцької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_5 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства (Комунального закладу) "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорониздоров`я Луцькоїміської ради майнову шкоду  кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) в сумі 69 425 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", ПАТ "Страхова група "ТАС" про відшкодування завданої матеріальної, моральної шкоди задовольнити частково: 
		Стягнути з ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп.
		Стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування шкоди, пов`язаної із лікуванням потерпілого в сумі 144 153 (сто сорок чотири тисячі сто п`ятдесят три) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп. та моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 
		Речові докази: транспортний засіб марки "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1  залишити за належністю законному володільцю ОСОБА_16 ; оптичний диск для лазерних систем зчитування з фрагментом відеозапису ДТП - залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн 16 (шістнадцять) коп. судових витрат у справі за проведення експертиз.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...