Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/728/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2023. Зареєстровано: 15.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2023.
Дата набрання законної сили: 15.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/302/89/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022071210000163

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 302/728/23 
		Провадження № 1-кп/302/89/23
		389
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15.05.2023смт. Міжгір`я
		Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:
		Головуючого - судді:             ОСОБА_1 
		при секретарі      ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора      ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката                 ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір`я кримінальне провадження відносно  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велятино Хустського району Закарпатської області, громадянина України, який має загальну повну середню освіту, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не працюючого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді: стрілець-помічник гранатометника 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Солдат ОСОБА_5 , у період з 30.03.2022 року по 16.10.2022 року був відсутній на військовій службі та шляхом телефонних розмов повідомляв командування ІНФОРМАЦІЯ_2 . що він відсутній на військовій службі у зв`язку із перебуванням на лікуванні і, що після завершення лікування останній надасть підтверджуючі документи.
		Надалі, 17.10.2022 року солдат ОСОБА_5 самостійно прибув до розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши командуванню документи щодо проходження ним лікування у різних медичних установах Закарпатської області у період з 30.03.2022 року по 16.10.2022 року.
		В той же час, за результатами перевірки поданих солдатом ОСОБА_5 документів щодо проходження ним лікування, виявлено, що у періоди з 22.06.2022 року по 03.08.2022 року та з 27.08.2022 року по 11.09.2022 року останній на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні у КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради чи в іншому медичному закладі не перебував.
		Таким чином, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 відділення охорони 3 взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та будучи обізнаним із порядком проходження, несення внутрішньої служби, в порушення вимог ст.ст.17,65 Конституції України, ст.ст.11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.1,17 Закону України «Про оборону України», діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, в умовах правового режиму воєнного стану, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасового ухилення від несення обов`язків військової служби, достовірно знаючи, що він не перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради у періоди з 22.06.2022 по 03.08.2022 та з 27.08.2022 по 11.09.2022, розуміючи, що подає підроблені документи, 17.10.2022 надав командуванню ІНФОРМАЦІЯ_2 заздалегідь підроблені на його прохання невстановленою досудовим розслідуванням особою документи, а саме: виписки про перебування на стаціонарному лікуванні у періоди з 22.06.2022 року по 03.08.2022 року та з 27.08.2022 року по 11.09.2022 року у КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, чим ввів в оману командування ІНФОРМАЦІЯ_2 про нібито існування законних підстав його відсутності на військовій службі у вказані періоди.
		Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.409 України, тобто ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчинене в умовах воєнного стану.
		Крім цього, у військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 відділення охорони 3 взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 (який є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 ), солдата ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 22.06.2022 року, виник злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном (грошовими коштами ІНФОРМАЦІЯ_3 , які призначалися для виплати грошового забезпечення ОСОБА_5 , як військовослужбовцю) за періоди з 22.06.2022 року по 03.08.2022 року та з 27.08.2022 року по 11.09.2022 року.
		Солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх шахрайських дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою неправомірного заволодіння чужим майном - грошовими коштами ІНФОРМАЦІЯ_3 . які призначалися для виплати грошового забезпечення ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що у зв`язку з перебуванням військовослужбовця на лікуванні в лікарняних закладах такому військовослужбовцю продовжується виплата грошового забезпечення, ввів в оману командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомовлявши неправдиві відомості про своє перебування на лікуванні у медичних закладах Закарпатської області, внаслідок чого останній продовжував отримувати грошове забезпечення від ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовослужбовець.
		У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру щодо приховання неправомірного одержання грошового забезпечення, солдат ОСОБА_5 17.10.2022 року надав командуванню ІНФОРМАЦІЯ_2 заздалегідь підроблені на його прохання невстановленою досудовим розслідуванням особою документи, а саме: виписки про перебування на стаціонарному лікуванні у періоди з 22.06.2022 року по 03.08.2022 року та з 27.08.2022 року по 11.09.2022 року у КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, чим ввів в оману командування ІНФОРМАЦІЯ_2 про нібито існування законних підстав його відсутності на військовій службі у вказані періоди та законності отримання грошового забезпечення як військовослужбовця, внаслідок чого останній безпідставно отримав грошове забезпечення за вказані періоди у розмірі 74 470 (сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 63 копійки, які використав на власний розсуд.
		Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, тобто шахрайство, заволодіння чужим майном шляхом обману.
		Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, укладеною 30 березня 2023 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
		Згідно з даною угодою, прокурор та підозрюваний ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України та обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме: за ч.4 ст.409 КК України у виді 5-ти років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1,2 ст.76 КК України; за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42500,00 гривень. 
		Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_5 відомі та зрозумілі.
		Відповідно до положень ст.ст.468,469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно вимог ст.472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені винуватості
		При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст.474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій ОСОБА_5 вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
		Згідно ч.5 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди були дотримані всі вимоги і положення КПК та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. 
		Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 просить укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в угоді міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Також обвинувачений ОСОБА_5 стверджує, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473, ст.474 КПК України, які йому відомі та зрозумілі. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 зазначає, що угода про визнання винуватості, яка укладена ним з прокурором, є добровільною, підписана ним без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Стверджує, що в обвинувальному акті правильно викладені обставини справи. У вчиненому щиро розкаюється та запевнив, що належні та відповідні висновки для себе зробив. 
		Захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також просив суд затвердити угоду, укладену 30 березня 2023 року між прокурором та його підзахисним ОСОБА_5 та визначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, узгоджене сторонами угоди із визначенням мінімального строку випробування.
		Представник потерпілого  ІНФОРМАЦІЯ_3 в підготовче судове засідання не з`явився, про день та час його проведення був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду уповноваженим представником ОСОБА_7 подано письмову заяву, в якій він просить провести судове засідання за відсутністю представника потерпілого, проти укладення та затвердження угоди про визнання винуватості ІНФОРМАЦІЯ_4 не заперечує, вказує, що цивільний позов у даному кримінальному провадженні заявляти наміру немає. 
		Заслухавши думку учасників кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника, оглянувши матеріали кримінального провадження № 302/728/23, документи, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором з підстав, передбачених ст.ст.468, 469 КПК України.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
		Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
		Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 відповідають вимогам статті 472 КПК України, суд, приймаючи до уваги заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання даної угоди, - судом не встановлено, угода не суперечить інтересам прокурора та обвинуваченого.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Судом встановлено, що обвинувачений та прокурор цілком розуміють зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст.ст.394,473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачений ОСОБА_5 визнає себе винуватим, положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України. Також судом встановлено, що укладання угоди про визнання винуватості є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений та прокурор погоджуються з призначенням судом узгодженого покарання. 
		Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_5 узгодженої сторонами угоди міри покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, повне визнання ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій стороні. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено. 
		Крім того, ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на теперішній час є військовослужбовцем на посаді стрілець-помічник гранатометника 1 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», має міцні соціальні зв`язки відсутні: одружений, проте на утриманні неповнолітніх дітей та/або непрацездатних осіб немає, разом з тим, ОСОБА_5 має чітко визначене місце реєстрації та постійне місце проживання, на диспансерному обліку у нарколога, психіатра ОСОБА_5 не перебуває, інвалідом певної групи на теперішній час не являється. 
		Матеріальна шкода кримінальними правопорушеннями відшкодована у повному обсязі ОСОБА_5 під час досудового розслідування, цивільні позови  ІНФОРМАЦІЯ_4 не заявлені.
		Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний західу даномукримінальному провадженнівідносно ОСОБА_5 в ходідосудового розслідуванняне обирався. 
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.100, 373, 374, 468, 469, 472-476 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 березня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
		Визнати винуватим  ОСОБА_6  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.4 ст.409 КК України у виді п`яти років позбавлення волі;
		-ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 42500,00 гривень. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити  ОСОБА_8  покарання у виді п`яти років позбавлення волі, зі сплатою штрафу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_6 від відбуттяпризначеного покаранняу видіпозбавлення воліз випробуванням,з іспитовимстроком  два роки шість місяців.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України покласти на  ОСОБА_6 наступні  обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно доположень ч.3ст.72КК Українипризначене заданим вирокомпокарання увиді штрафув розмірі2500(двітисячі п`ятсот)неоподаткованих мінімумівдоходів громадян,що становить42500,00гривень -виконуватисамостійно. 
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
		 
		Суддя
		Міжгірського районного суду 
		Закарпатськоїобласті   ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...