Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/3585/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2023. Зареєстровано: 17.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2023.
Дата набрання законної сили: 16.06.2023
Номер судового провадження: 2/522/3187/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 522/3585/23
		Провадження № 2/522/3187/23
		 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08травня 2023року Приморський районний суд м. Одеси:
		у складі: головуючої судді Суворової О.В.,
		за участі секретаря судового засідання Довгань Ж.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач 22.02.2023 року звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за яким просив стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі 30302,72 грн та моральну шкоду у розмірі 100000 гривень, а також судові витрати в розмірі 3757,60 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач мав намір стати адвокатом та склав кваліфікаційний іспит та пройшов стажування. Ним було отримано свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту адвоката, яке видане на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 111-03/21 від 19 лютого 2021р. На підставі рішення Ради адвокатів Одеської області №70 від 15 червня 2022 року він був направлений для проходження стажування, на підставі направлення від 17 червня 2022 року серії ОД №001995. Рішенням від 17 лютого 2023 року, оформленим витягом з протоколу №81 засідання Ради адвокатів Одеської області, за результатом розгляду його заяви щодо видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, вирішено в зв`язку з несумісністю відмовити в задоволенні його заяви. Відповідно до змісту вказаного рішення, ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит, отримав направлення для проходження стажування, закінчив стажування та при звіті проходження стажування отримав позитивний результат. Станом на 15.02.2023 року займає посаду старшого слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області. ОСОБА_1 просив ОСОБА_2 видати йому свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю без звільнення з посади, яку він обіймає на теперішній час, однак йому було відмовлено з підстав несумісності , внаслідок зайняття ним посади старшого слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області. 
		Також позивачзазначає,що починаючиз 01.01.2022р.ДФС Україниприпинено виконанняфункцій органувиконавчої владиУкраїни,але він не був звільнений 31.12.2021 та знаходився у відпустці по догляду за дитиною до 31.01.2022. 31.01.2022 року Головою комісії з реорганізації ДФС України було винесено наказ №1 «Про відпустку співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року». 26.12.2022 року у зв`язку з повним скороченням Державної фіскальної служби України та на підставі того, що він мав право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, ним було направлено рапорт Голові комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3 від 26.12.2022 про звільнення його з 02 січня 2023 року з посади старшого слідчого першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області у запас Збройних Сил України за пунктом 64 п. «г» (через скорочення штатів) відповідно до положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 та виконання усіх необхідних дій пов`язаних з його звільненням. Але, на теперішній час позивача не звільнено. 
		Тому, внаслідок незаконних дій відповідача , які призвели до відмови йому у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, на думку позивача, йому було завдано матеріальні збитки у сумі - 30302,72 грн. Також позивач вважає, що йому була завдана моральна шкода, яка полягала у грубому порушенні його прав, він позбавлений можливості влаштуватись на роботу , так як по теперішній час його не звільнено, у зв`язку з чим не отримує дохід для своєї родини. Після того, як позивач успішно склав адвокатський іспит та пройшов стажування, результати іспиту будуть анульовані, а його позбавлено права стати адвокатом та відповідно почати працювати, внаслідок чого йому було завдано матеріальні та моральні збитки. Моральну шкоду позивач оцінює в 100000 гривень.
		Ухвалою суду від 02.03.2023 року відкрито провадження по справі в загальному порядку та призначено розгляд на 05.04.2023 року.
		У підготовче судове засідання 05.04.2023 року з`явився позивач ОСОБА_1 , відповідачі в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, які отримані 13.03.2023 року (а.с.97-98). Позивач просив закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду.
		Ухвалою суду від 05.04.2023 року закрито підготовче засідання по справі та призначено справу до судового розгляду на 20.04.2023 року.
		В судове засідання 20.04.2023 року з`явився позивач ОСОБА_1 , клопотань від позивача не надійшло, відповідачі в судове засідання не з`явились, відомості про вручення судових повісток відсутні, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 08.05.2023 року.
		У судове засідання 08.05.2023 року з`явився позивач ОСОБА_1 , відповідачі в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно, про що свідчать довідки про доставку електронної відправки вкладення на електронні пошти відповідачів, які отримані - 20.04.2023 року (а.с.112-114).
		Позивач вважав за можливе слухати справу за відсутності відповідачів, в заочному порядку , вважаючи, що останні повідомлені належним чином та своєчасно. Просив суд задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених в позові, клопотань та заяв не надійшло.
		Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. 
		Згідно до п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. 
		Заяв про зміну місця реєстрації від відповідачів не надходило, тому суд надсилав судову повістку на адресу, яка була раніше відома суду та офіційні електронні адреси відповідачів.
		Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м.Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою. 
		Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		Відповідно доч.ч.1,2ст.210ЦПК Українисуд маєрозпочати розглядсправи посуті непізніше ніжчерез шістдесятднів здня відкриттяпровадження усправі,а увипадку продовженнястроку підготовчогопровадження -не пізнішенаступного дняз днязакінчення такогостроку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		Суд, у зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачами відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів , згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
		Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, заслухавши пояснення позивача, приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено,що  ОСОБА_1 було отримано свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту адвоката, яке видане на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 111-03/21 від 19 лютого 2021р. (а.с.30).
		26.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби в Одеській області Торубарова І., в якій просив звільнити його з 02.01.2023 року з посади старшого слідчого першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області та здійснити розрахунок (а.с.41-43).
		18.01.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби в Одеській області Торубарову І., в якій просив негайно звільнити його з 02.01.2023 р. на підставі раніше направленого рапорту від 26.12.2022 року (а.с.32-33).
		Згідно листа від 27.12.2022 б/н, позивачу повідомлено про триваючу процедуру внесення інформації про комісію з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області до ЄДР та затвердження її складу, зазначено , що план заходів, пов`язаних з реорганізацією та кошторис витрат  не затверджені, фінансування Комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області  відсутнє. Вказано , що на даний час Комісія з реорганізації ГУ ДФС в Одеській області не має повноважень для звільнення працівників, яких по цей час не звільнено (а.с.35-36).
		Наказом ДФС України від 31.01.2022 року №1 ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною тривалістю з 01.02.2022 року по 31.01.2023 року (а.с.53).
		   Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року (справа №420/15142/22) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.56-71).
		Рішенням від 17 лютого 2023 року, оформленим витягом з протоколу №81 засідання Ради адвокатів Одеської області, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 , щодо видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, вирішено відмовити в задоволенні його заяви в зв`язку з несумісністю . Відповідно до змісту вказаного рішення, ОСОБА_1 склав кваліфікаційний іспит, отримав направлення для проходження стажування, закінчив стажування та при звіті проходження стажування отримав позитивний результат. Проте, станом на 15.02.2023 року займає посаду старшого слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області (а.с.31), що унеможливлює через несумісність видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. 
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 року (справа №420/160/23) адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії  задоволено частково, зобов`язано відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення (а.с. 115-121).
		Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 року залишено без змін (а.с.122-125).
		Таким чином , судом встановлено, що внаслідок бездіяльності відповідача , яка призвела до відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, йому було завдано матеріальні збитки у сумі - 30270,00 грн, які позивач поніс при проходженні стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю , що підтверджується квитанціями, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.22-29).
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Отже, несумісною з діяльністю адвоката є, серед іншого, робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначає коло суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
		Тобто, суб`єктами, на яких поширюється дія даної норми Закону є, зокрема, особи, уповноважені на виконання функцій держави.
		Згідно з підпунктом 2 пункту 10 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1150-ІХ, Кабінету Міністрів України необхідно не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС.
		Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 р. № 761 "Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85", Кабінет Міністрів України постановив внести зміну в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 р. № 85 "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів", виключивши таку позицію: "ДФС 370 370 4604 4604".
		З огляду на відсутність, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 р. № 85 "Про Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів", визначеної чисельності працівників апарату та територіальних органів ДФС, а також відсутність у визначених Додатком № 3 до проекту Закону України № 6000 від 15 вересня 2021 року "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (прийнятий Верховною Радою України 02.12.2021) видатків у 2022 році на утримання ДФС та реалізацію заходів з реорганізації (ліквідації) ДФС, станом на 01.01.2022 всі співробітники ДФС, у тому числі Головного управління ДФС в Одеській області, вивільнені.
		Починаючи з 01.01.2022 р., ДФС України припинено виконання функцій органу виконавчої влади України.
		Але, ОСОБА_1 не був звільнений 31.12.2021 та знаходився у відпустці по догляду за дитиною до 31.01.2022 р.
		31.01.2022 року Головою комісії з реорганізації ДФС України було винесено наказ №1 «Про відпустку співробітнику податкової міліції Васюкову А.В. з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року».
		Згідно ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Шкода,завдана особоюпри здійсненнінею правана самозахиствід протиправнихпосягань,у томучислі устані необхідноїоборони,якщо прицьому небули перевищеніїї межі,не відшкодовується. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію. (ст.1169 ЦПК України).
		Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦПК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч.5 ст.1176 ЦПК України).
		З приводу стягнення на користь ОСОБА_1 завданої відповідачем ГУ ДФС в Одеській області моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., суд зазначає наступне .
		З позовної заяви не вбачається достатнього обгрунтування на підставі яких саме обставин позивачу заподіяна моральна шкода .
		Матеріали справи не містять як доказів завдання позивачу моральної шкоди, так і пояснення чому шкода оцінена саме заявленою до стягнення сумою. 
		Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за все, гарантується Конституцією України (ст.ст. 32, 56).
		Згідно зістаттею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		За змістомстатті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Пунктами 3, 9, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку із порушенням наданих прав, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя. Розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, психічних), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно із п. 5 вищевказаної постанови Пленуму, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Згідно зіст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Отже, докази для задоволення вказаних позовних вимог, а саме вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 гривень  відсутні, оскільки позивачем у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди не зазначено, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, не надав ніяких доказів причино - наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та його моральними стражданнями.
		Згідност. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбаченихЦПК Українивипадках.
		   Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до змісту ч.2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
		У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Розглянувши справу повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити частково.
		На підставі викладеного та керуючись ст.15-16,22-23, 1166, 1167, 1169, 1173, 1176 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 43, 49, 64, 76, 81, 82, 89, 95, 133, 141, 210, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.
		Стягнути з Головного управління Державної фіскальноїслужби вОдеській області (код ЄДРПОУ 39398646, вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044,) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі - 30270,00 (тридцять тисяч двісті сімдесят гривень 00 копійки) гривень.
		Стягнути з Головного управління Державної фіскальноїслужби вОдеській області (код ЄДРПОУ 39398646, вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), суму сплаченого судового збору в розмірі 3757,60 (три тисячі сімсот п`ятдесят сім гривень шістдесят копійок) гривень.
		В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення виготовлений 16.05.2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя                            О.В.Суворова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...