Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4748/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення прав на свободу думки і слова.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2023. Зареєстровано: 17.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2023.

Номер судового провадження: 640/4748/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15 травня 2023 року справа № 640/4748/19
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Київської Митрополії Української Православної Церкви та Почаївської Свято-Успенської Лаври до Міністерства культури України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: релігійна організація «Управління Балтської єпархії Української Православної Церкви», Управління Бердянської єпархії Української Православної Церкви, Управління Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Управління Бориспільської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Управління Вознесенської єпархії Української Православної Церкви», Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви, Горлівська єпархія Української Православної Церкви, Управління Джанкойської єпархії Української Православної Церкви, Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Донецька єпархія Української Православної Церкви, Житомирська єпархія Української Православної Церкви, Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви, Управління Ізюмської єпархії Української Православної Церкви, Управління Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви, Кам`янець-Подільська єпархія Української Православної Церкви, Управління Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, Управління Конотопської єпархії Української Православної Церкви, Управління Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви, Управління Криворізької єпархії Української Православної Церкви, Управління Луганської єпархії Української Православної Церкви, Львівська єпархія Української Православної Церкви, Управління Миколаївської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, Управління Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Управління Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Новокаховської єпархії Української Православної Церкви, Овруцько-Коростенської єпархії Української Православної Церкви, Одеська єпархія Української Православної Церкви, Управління Олександрійської єпархії Української Православної Церкви, Управління Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Управління Рівненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Ровеньківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Роменської єпархії Української Православної Церкви, Управління Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Управління Сєверодонецької єпархії Української Православної Церкви, Управління Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, Сумська єпархія Української Православної Церкви, Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Тульчинська єпархія Української Православної Церкви, Управління Уманської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Феодосійської єпархії Української Православної Церкви, Управління Харківської єпархії Української Православної Церкви, Управління Херсонської єпархії Української Православної Церкви, Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, Хустська єпархія Української Православної Церкви, Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Управління Шепетівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Синодальний відділ української православної церкви з питань охорони здоров`я та пастирської опіки медичних закладів», релігійна організація «Місія синодальний відділ Української Православної Церкви у справах молоді», релігійна організація «Місія синодальний відділ Української Православної Церкви у справах сім`ї», релігійна організація «Місія синодальний інформаційно-просвітницький відділ Української Православної Церкви», релігійна організація «Місія синодальний відділ української православної церкви з соціально - гуманітарних питань», Місія «Синодальний відділ благодійності та соціального служіння» Української Православної Церкви, релігійна організація місія «Синодальна установа адміністративно-господарське управління української православної церкви», місіонерське товариство (місія) «Духовне просвітництво» Української Православної Церкви, місія «Синодальний відділ української православної церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи», місія «Видавничий відділ української православної церкви», місія «Синодальний відділ зовнішніх церковних зв`язків» Української Православної Церкви, місія Української Православної Церкви соціальної допомоги дітям, місія «Синодальним відділ релігійної освіти, катехизації та місіонерства» Української Православної Церкви, місія «Синодальний відділ української православної церкви по архітектурі, будівництву та охороні пам`яток церковної архітектури», Київська духовна академія Української Православної Церкви, Київська духовна семінарія Української Православної Церкви, Волинська духовна семінарія Української Православної Церкви, Одеська духовна семінарія Української Православної Церкви, Полтавська місіонерська духовна семінарія Української Православної Церкви, Почаївська духовна семінарія тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Мукачівське духовне училище Української Православної Церкви, Городоцьке духовне училище при Рівненському єпархіальному Управлінні Української Православної Церкви, Чернігівське духовне училище псаломщиків-регентів Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Почаївська Свято-Успенська Лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра /чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Свято-Успенський Святогірський монастир (лавра) Донецької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Єлизаветинський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іллінський чоловічий монастир, релігійна організація Свято-Іоано-богословський жіночий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна громада Української Православної Церкви при храмі на ім`я ікони божої матері «призри на смиренне», Свято-Іоанно-богословський чоловічий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «чоловічий монастир на честь святого апостола 1 Євангеліста Іоанна богослова Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно- богословський хрещатицький монастир чернівецької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-предтеченський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-предтеченський чоловічий монастир, Свято-Іоанно-предтеченський чоловічий монастир Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь пророка божого Іоанна предтечі Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир святого Іосифа обручника Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Андріївський чоловічий монастир, Потоцький Антоніє-Феодосієвський чоловічий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архистратиго- Михайлівський жіночий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир Бердянської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архангело-Михайлівський звіринецький чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир, Свято-Михайлівський Угорницький чоловічий монастир Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «чоловічий монастир на честь архістратига Михаїла Київської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь благовіщення пресвятої богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви», Свято-благовіщенський чоловічий монастир Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Благовіщенський жіночий монастир Херсонської єпархії Української Православної Церкви», Свято-богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Борисо-Глібський монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Василівський жіночий монастир, Свято-введенський жіночий монастир ніжинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-введенський жіночий монастир мукачівської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація Київський Свято-введенський чоловічий монастир Української Православної Церкви, жіночій монастир Свято-Вознесенський Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Флорівський жіночий монастир, Свято-Вознесенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Монастир Свято-Георгиєвський балаклавський Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви», Свято-георгіївський монастир Української Православної Церкви, Георгіївський катерлезький жіночий монастир Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-георгіївський чоловічий монастир мукачівської єпархії Української Православної Церкви», чоловічий монастир Святого великомученика Георгія Побідоносця Хустської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Григорівський бізюків чоловічий монастир, релігійна організація «Грушівський архангела Михаїла чоловічий монастир», жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «всіх скорботних радість», Святого ОСОБА_1 жіночий монастир Сімферопольської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Кирилівський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято Кирило-Мефодіївський монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація монастир Святого священо-мученика Климента в Інкермані Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Константино-Єленинський чоловічий монастир, чоловічий монастир Святих рівноапостольних Костянтина і Єлени Миколаївської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Святих мучеників Косьми і Даміана Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Миколаївський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви», ОСОБА_2 жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський монастир, Пустинно-Рихловський Свято-Миколаївський чоловічий монастир Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, Свято-Миколаївський Шаргородський чоловічий монастир, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, Архангело-Михайлівський приход с.Старий Айдар Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Іверської ікони божої матері Донецької єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Іверської ікони Божої Матері Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іверський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Сарненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Києво-братська» Київської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері «Нечаяна радість» хустської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-скорбященський жіночий монастир Української Православної Церкви, Городницький Свято-Георгіївський чоловічий ставропігійний монастир, релігійна громада парафія на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Бориспільської єпархії Української Православної Церкви м. Бориспіль Київської області, «Ставропігійний жіночий монастир на честь афонської ікони божої матері», Свято-Троїцький Параскевієвський Топловський жіночий монастир Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир свт. Іоанна Сучавського Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, монастир Волинської ікони Богоматері Сарненської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Святих Жон-Мироносиць Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері, релігійна організація монастир на честь Касперовської ікони Божої Матері, жіночий монастир на честь Корсунської ікони Божої Матері Новокаховської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь положення ризи Божої Матері у влахерні Київської єпархії, чоловічий монастир на честь Почаївської ікони Божої Матері закарпатської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, жіночий монастир Святої Праведної Анни Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Святої Праведної Анни Шепетівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Амвросія Оптинського Запорізької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь Святої Преподобної Анастасії Київської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир Української Православної Церкви», жіночий монастир на честь преподобного Лаврентія Чернігівського Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь ОСОБА_3 , чоловіка божого Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Святого Савви Освященного чоловічий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Преподобного Сергія Радонезького Горлівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь ОСОБА_4 Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Свято равноапостольної Марії Магдалини Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Святої рівноапостольної Марії Магдалини Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, ОСОБА_5 чоловічий монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Святого Священномученика Володимира чоловічий монастир Криворізької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь усікновення глави Іоанна предтечі Вінницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «відрада і втіха» Київської єпархії Української Православної Церкви», Свято-Онуфріївський чоловічий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, «Свято-Покровський жіночий монастир Криворізької єпархії Української Православної Церкви», монастир «Свято-Покровська голосіївська пустинь» Київської митрополії Української Православної Церкви, Свято-Покровський жіночий монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви в м. Києві, Свято-Покровський жіночий монастир, Свято-Покровський жіночий монастир, Свято-Покровський монастир с. Тустань Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир, релігійна організація Свято-Покровський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Сарненської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Різдва Святого пророка, предтечі 1 Хрестителя Господнього Іоанна Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський жіночий монастир, Свято-Преображенський жіночий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський жіночий монастир с. Головчинці Летичівського округу Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський монастир Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський (мгарський) монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, монастир Спасо-Преображенський чоловічий Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Ржищівський монастир Спасо-Преображенський жіночий монастир, Тригірський Свято-Преображенський чоловічий монастир, Спасо-Преображенський чоловічий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський чоловічий монастир, чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, Ставропігійний монастир Глинської Різдва Пресвятої Богородиці пустині «глинська пустинь», Білівський Різдво-Богородічний монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Різдво-Богородичний чоловічий монастир, Свято-Різдво-Богородичний жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Різдва Богородиці Козельщанський жіночий монастир Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви, Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир Глухівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир «Софронієва Молчанська Різдва Богородиці Печерська пустинь» Конотопської єпархії Української Православної Церкви, церква Різдва Богородиці Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Почаївський Свято-Духівський монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Духівська парафія Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви в с. Хутірське Петриківського району, Свято-Єлисаветинський чоловічий монастир Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, Знаменський жіночий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Пантелеимонівський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Покровський Балгсько-Феодосієвський чоловічий монастир, Свято-Троїцький жіночий густинський монастир ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Святих царствених мучеників Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Серафимівський жіночий монастир Бердянської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Серафимівський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви», Спасо-Преображенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Ставропігійний чоловічий монастир на честь Преподобного Паісія Величковського Української Православної Церкви, Свято-Стефанівський жіночий монастир Горлівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Стрітенський Михнівський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Тіхвінський жіночий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький монастир Київської митрополії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Троїцький браїлівський жіночий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, Велико-Будищанський Свято-Троїцький жіночий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Дермань друга Долбунівського району Рівненської області, Свято-Троїцький жіночий монастир Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Хустської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький жіночий монастир Кам`янець-Подільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Китаєвський чоловічий монастир міста Києва Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви, Охтирський Свято-Троїцький чоловічий монастир Сумської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Троїцький пустельний чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви», Свято-Троїцький ставропігійний жіночий монастир м. Немирів Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький старосільський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Успенський монастир Сімферопольської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Мукачівсько-Ужгородської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Успенський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир, ОСОБА_6 ставропігіальний жіночий монастир Волинської області, Свято-Успенський жіночий монастир, Свято-Успенський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Хрестовоздвиженський монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Хрестовоздвиженський чоловічий монастир Української Православної Церкви, Хресто-воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський Самарський пустинний чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Української Православної Церкви Володимир-Волинської єпархії, про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
		 
		Суть спору: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Київська Митрополія Української Православної Церкви (далі  позивач-1) з позовом до Міністерства культури України (далі  відповідач та/або Мінкульт), в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури України від 25 січня 2019 року №37 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;
		- визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо розміщення 26 січня 2019 року на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр» Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та інформації Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, стосовно переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку;
		- зобов`язати Міністерство культури України негайно відкликати публікацію, розміщену 26 січня 2019 року на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр», переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та інформації Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, стосовно переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку шляхом опублікування оголошення про відкликання публікації на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кузьменко А.І.) від 28.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		19.04.2019 Предстоятелем Української Православної Церкви, керівником Київської Митрополії Української Православної Церкви, Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм (Березовський О.В.) до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в тому числі Міністерству юстиції України, Міністерству культури України, їх структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії, скасування реєстраційних дій та записів стосовно наданого переліку релігійних організацій.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кузьменко А.І.) від 22.04.2019 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача релігійні організації: релігійна організація «Управління Балтської єпархії Української Православної Церкви», Управління Бердянської єпархії Української Православної Церкви, Управління Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Управління Бориспільської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Управління Вознесенської єпархії Української Православної Церкви», Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви, Горлівська єпархія Української Православної Церкви, Управління Джанкойської єпархії Української Православної Церкви, Управління Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Донецька єпархія Української Православної Церкви, Житомирська єпархія Української Православної Церкви, Управління Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Івано-франківська єпархія Української Православної Церкви, Управління Ізюмської єпархії Української Православної Церкви, Управління Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви, Кам`янець-Подільська єпархія Української Православної Церкви, Управління Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, Управління Конотопської єпархії Української Православної Церкви, Управління Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви, Управління Криворізької єпархії Української Православної Церкви, Управління Луганської єпархії Української Православної Церкви, Львівська єпархія Української Православної Церкви, Управління Миколаївської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, Управління Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Управління Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Новокаховської єпархії Української Православної Церкви, Овруцько-Коростенська єпархія Української Православної Церкви, Одеська єпархія Української Православної Церкви, Управління Олександрійської єпархії Української Православної Церкви, Управління полтавської єпархії Української Православної Церкви, Управління Рівненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Ровеньківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Роменської єпархії Української Православної Церкви, Управління Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Управління Сєверодонецької єпархії Української Православної Церкви, Управління Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, Сумська єпархія Української Православної Церкви, Управління Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Тульчинська єпархія Української Православної Церкви, Управління Уманської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Феодосійської єпархії Української Православної Церкви, Управління Харківської єпархії Української Православної Церкви, Управління Херсонської єпархії Української Православної Церкви, Управління Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, Хустська єпархія Української Православної Церкви, Управління Черкаської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Управління Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, Управління Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Управління Шепетівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Синодальний відділ української православної церкви з питань охорони здоров`я та пастирської опіки медичних закладів», релігійна організація «Місія синодальний відділ Української Православної Церкви у справах молоді», релігійна організація «Місія синодальний відділ Української Православної Церкви у справах сім`ї», релігійна організація «Місія синодальний інформаційно-просвітницький відділ Української Православної Церкви», релігійна організація «Місія синодальний відділ української православної церкви з соціально - гуманітарних питань», Місія «Синодальний відділ благодійності та соціального служіння» Української Православної Церкви, релігійна організація місія «Синодальна установа адміністративно-господарське управління української православної церкви», місіонерське товариство (місія) «Духовне просвітництво» Української Православної Церкви, місія «Синодальний відділ української православної церкви у справах пастирської опіки пенітенціарної системи», місія «Видавничий відділ української православної церкви», місія «Синодальний відділ зовнішніх церковних зв`язків» Української Православної Церкви, місія Української Православної Церкви соціальної допомоги дітям, місія «Синодальним відділ релігійної освіти, катехизації та місіонерства» Української Православної Церкви, місія «Синодальний відділ української православної церкви по архітектурі, будівництву та охороні пам`яток церковної архітектури», Київська духовна академія Української Православної Церкви, Київська духовна семінарія Української Православної Церкви, Волинська духовна семінарія Української Православної Церкви, Одеська духовна семінарія Української Православної Церкви, Полтавська місіонерська духовна семінарія Української Православної Церкви, Почаївська духовна семінарія тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Мукачівське духовне училище Української Православної Церкви, Городоцьке духовне училище при Рівненському єпархіальному Управлінні Української Православної Церкви, Чернігівське духовне училище псаломщиків-регентів Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Почаївська Свято-Успенська Лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра /чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Свято-Успенський Святогірський монастир (лавра) Донецької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Єлизаветинський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іллінський чоловічий монастир, релігійна організація Свято-Іоано-богословський жіночий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна громада Української Православної Церкви при храмі на ім`я ікони божої матері «призри на смиренне», Свято-Іоанно-богословський чоловічий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «чоловічий монастир на честь святого апостола 1 Євангеліста Іоанна богослова Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-богословський хрещатицький монастир чернівецької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-предтеченський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іоанно-предтеченський чоловічий монастир, Свято-Іоанно-предтеченський чоловічий монастир Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь пророка божого Іоанна предтечі Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир святого Іосифа обручника Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Андріївський чоловічий монастир, Потоцький Антоніє-Феодосієвський чоловічий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архистратиго-Михайлівський жіночий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир Бердянської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архангело-Михайлівський звіринецький чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Михайлівський жіночий монастир, Свято-Михайлівський Угорницький чоловічий монастир Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «чоловічий монастир на честь архістратига Михаїла Київської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь благовіщення пресвятої богородиці Рівненської єпархії Української Православної Церкви», Свято-благовіщенський чоловічий монастир Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Баговіщенський жіночий монастир Херсонської єпархії Української Православної Церкви», Свято-богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Борисо-Глібський монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Василівський жіночий монастир, Свято-введенський жіночий монастир ніжинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-введенський жіночий монастир мукачівської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація Київський Свято-введенський чоловічий монастир Української Православної Церкви, жіночій монастир Свято-Вознесенський Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Флорівський жіночий монастир, Свято-Вознесенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Монастир Свято-Георгиєвський балаклавський Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви», Свято-георгіївський монастир Української Православної Церкви, Георгіївський катерлезький жіночий монастир Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-георгіївський чоловічий монастир мукачівської єпархії Української Православної Церкви», чоловічий монастир Святого великомученика Георгія Побідоносця Хустської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Григорівський бізюків чоловічий монастир, релігійна організація «Грушівський архангела Михаїла чоловічий монастир», жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «всіх скорботних радість», Святого ОСОБА_1 жіночий монастир Сімферопольської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Кирилівський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято Кирило-Мефодіївський монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація монастир Святого священо-мученика Климента в Інкермані Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Константино-Єленинський чоловічий монастир, чоловічий монастир Святих рівноапостольних Костянтина і Єлени Миколаївської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Святих мучеників Косьми і Даміана Сімферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Миколаївський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви», ОСОБА_2 жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський мілецький чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський монастир, Пустинно-Рихловський Свято-Миколаївський чоловічий монастир Ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, Свято-Миколаївський Шаргородський чоловічий монастир, Свято-Миколаївський чоловічий монастир, Архангело-Михайлівський приход с.старий айдар Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Іверської ікони божої матері Донецької єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Іверської ікони Божої Матері Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Іверський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Сарненської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Києво-братська» Київської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері «Нечаяна радість» хустської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-скорбященський жіночий монастир Української Православної Церкви, Городницький Свято-Георгіївський чоловічий ставропігійний монастир, релігійна громада парафія на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Бориспільської єпархії Української Православної Церкви м. Бориспіль Київської області, «Ставропігійний жіночий монастир на честь афонської ікони божої матері», Свято-Троїцький Параскевієвський Топловський жіночий монастир Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир свт. Іоанна Сучавського Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, монастир Волинської ікони Богоматері Сарненської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Святих Жон-Мироносиць Чернівецької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері, релігійна організація монастир на честь Касперовської ікони Божої Матері, жіночий монастир на честь Корсунської ікони Божої Матері Новокаховської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь положення ризи Божої Матері у влахерні Київської єпархії, чоловічий монастир на честь Почаївської ікони Божої Матері закарпатської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, жіночий монастир Святої Праведної Анни Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Святої Праведної Анни Шепетівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир Амвросія Оптинського Запорізької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь Святої Преподобної Анастасії Київської Київської єпархії Української Православної Церкви», релігійна організація «Свято-Анастасіївський ставропігійний жіночий монастир Української Православної Церкви», жіночий монастир на честь преподобного Лаврентія Чернігівського Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь ОСОБА_3 , чоловіка божого Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Святого Савви Освященного чоловічий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Преподобного Сергія Радонезького Горлівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь ОСОБА_4 Луганської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир Свято равноапостольної Марії Магдалини Білоцерківсько єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Святої рівноапостольної Марії Магдалини Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, ОСОБА_5 чоловічий монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Святого Священномученика Володимира чоловічий монастир Криворізької єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь усікновення глави Іоанна предтечі Вінницької єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «відрада і втіха» Київської єпархії Української Православної Церкви», Свято-Онуфріївський чоловічий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, «Свято-Покровський жіночий монастир Криворізької єпархії Української Православної Церкви», монастир «Свято-Покровська голосіївська пустинь» Київської митрополії Української Православної Церкви, Свято-Покровський жіночий монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви в м. Києві, Свято-Покровський жіночий монастир, Свято-Покровський жіночий монастир, Свято-Покровський монастир с. Тустань Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Харківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир, релігійна організація Свято-Покровський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Покровський чоловічий монастир Сарненської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Різдва Святого пророка, предтечі 1 Хрестителя Господнього Іоанна Сарненської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський жіночий монастир, Свято-Преображенський жіночий монастир Львівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський жіночий монастир с. Головчинці Летичівського округу Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Преображенський монастир Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський (мгарський) монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, монастир Спасо-Преображенський чоловічий Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Ржищівський монастир Спасо-Преображенський жіночий монастир, Тригірський Свято-Преображенський чоловічий монастир, Спасо-Преображенський чоловічий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Спасо-Преображенський чоловічий монастир, чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «гореча» у місті Чернівці Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви, Ставропігійний монастир Глинської Різдва Пресвятої Богородиці пустині «глинська пустинь», Білівський Різдво-Богородічний монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Різдво-Богородичний чоловічий монастир, Свято-Різдво-Богородичний жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Різдва Богородиці Козельщанський жіночий монастир Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви, Різдва Богородиці Молченський Печерський жіночий монастир Глухівської єпархії Української Православної Церкви, чоловічий монастир «Софронієва Молчанська Різдва Богородиці Печерська пустинь» Конотопської єпархії Української Православної Церкви, церква Різдва Богородиці Української Православної Церкви, чоловічий монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Архангело-Михайлівський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Воскресенський жіночий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Почаївський Свято-Духівський монастир Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Духівська парафія Дніпродзержинської єпархії Української Православної Церкви в с. Хутірське Петриківського району, Свято-Єлисаветинський чоловічий монастир Кіровоградської єпархії Української Православної Церкви, Знаменський жіночий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Пантелеимонівський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Покровський Балгсько-Феодосієвський чоловічий монастир, Свято-Троіцький жіночий густинський монастир ніжинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, жіночий монастир на честь Святих царствених мучеників Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Серафимівський жіночий монастир Бердянської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Серафимівський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви», Спасо-Преображенський чоловічий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Ставропігійний чоловічий монастир на честь Преподобного Паісія Величковського Української Православної Церкви, Свято-Стефанівський жіночий монастир Горлівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Стрітенський Михнівський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Тіхвінський жіночий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Николо-Тихвінський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький монастир Київської митрополії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Троїцький браїлівський жіночий монастир Вінницької єпархії Української Православної Церкви, Велико-Будищанський Свято-Троїцький жіночий монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький жіночий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Дермань друга Долбунівського району Рівненської області, Свято-Троїцький жіночий монастир Сімферопольської і Кримської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Хустської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький жіночий монастир Кам`янець-Подільської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Китаєвський чоловічий монастир міста Києва Української Православної Церкви, Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир Черкаської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Рівненської єпархії Української Православної Церкви, Охтирський Свято-Троїцький чоловічий монастир Сумської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація «Свято-Троїцький пустельний чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви», Свято-Троїцький ставропігійний жіночий монастир м. Немирів Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький старосільський жіночий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Троїцький чоловічий монастир Хустсько-Виноградівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви, Успенський монастир Сімферопольської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Мукачівсько-Ужгородської єпархії Української Православної Церкви, релігійна організація Свято-Успенський жіночий монастир Запорізької єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський жіночий монастир Київської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир, ОСОБА_6 ставропігіальний жіночий монастир Волинської області, Свято-Успенський жіночий монастир, Свято-Успенський чоловічий монастир Одеської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Рівненсько-Острозької єпархії Української Православної Церкви, Хрестовоздвиженський монастир Полтавської єпархії Української Православної Церкви, Хрестовоздвиженський чоловічий монастир Української Православної Церкви, Хресто-воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир Волинської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Миколаївський Самарський пустинний чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, Свято-Успенський чоловічий монастир Української Православної Церкви Володимир-Волинської єпархії (Тут і надалі треті особи). 
		Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кузьменко А.І.) від 22.04.2019 заяву Київської Митрополії Української Православної Церкви про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Заборонено суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в тому числі Міністерству юстиції України, Міністерству культури України, їх структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, обласним, Київській, Севастопольській міським, районним, районним\містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) проводити будь-які реєстраційні дії щодо відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, але не виключно, скасовувати реєстраційні дії та записи стосовно вищевказаних релігійних організацій.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кузьменко А.І.) від 29.05.2019 клопотання представника Міністерства культури України задоволено. Об`єднано в одне провадження адміністративну справу № 640/4748/19 за позовом Київської Митрополії Української Православної Церкви до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії з адміністративною справою №640/7082/19 за позовом Почаївської Свято-Успенської лаври (далі  позивач-2) до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Присвоєно об`єднаним справам № 640/4748/19. Змінено процесуальний статус Почаївської Свято-Успенської Лаври з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на другого позивача.
		Відповідно до змісту позовної заяви Почаївської Свято-Успенської Лаври, остання просить суд (т. 4, а.с. 15-16): 
		- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури України від 25 січня 2019 року №37 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;
		- визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення Переліку релігійних організацій (об`єднань, які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;
		- визнати протиправними дії Міністерства культури України в частині розміщення на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр» інформації щодо включення Почаївської Свято-Успенської Лаври (в переліку «Почаївська Успенська Лавра УПЦ) до Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»; 
		- зобов`язати Міністерство культури України відкликати, розміщену на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання «Урядовий кур`єр» інформацію щодо включення Почаївської Свято-Успенської Лаври (в переліку «Почаївська Успенська Лавра УПЦ) до Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». 
		Отже, при вирішення спору по суті в даній адміністративній справі підлягають оцінці позовні вимоги, заявлені позивачем-1 так і позовні вимоги, заявлені Почаївською Свято-Успенською лаврою. 
		Надалі, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 апеляційну скаргу Міністерства культури України залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 - без змін.
		Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
		Постановою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 11.12.2019 касаційну скаргу Міністерства культури України залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2019 по справі №640/4748/19 залишено без змін.
		Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
		Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
		14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
		12.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 22.12.2022 №03-19/3717/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/4748/19.
		12.04.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 прийнято адміністративну справу №640/4748/19 до свого провадження Суддею Кушновою О.А. та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Як слідує з матеріалів справи представник Київської Митрополії Української Православної Церкви, мотивуючи позовні вимоги, зазначає, що відповідач, всупереч вимогам частини 1 статті 30 Закону України «Про свободу совісті та релігійні переконання», підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство культури України, фактично провів релігієзнавчу експертизу, у той час коли наведене нормативно-правове регулювання надає останньому повноваження виключно щодо забезпечення проведення такої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів, які, у свою чергу не були залучені Міністерством культури України. 
		Окрім зазначеного, представник Київської Митрополії Української Православної Церкви вказує, що висновок релігієзнавчої експертизи містить в собі визначення об`єкту дослідження «релігійна мережа», поняття якої не передбачено в чинному законодавстві. 
		Також, представник позивача-1 посилається на численні недоліки у висновку релігієзнавчої експертизи, а саме: відсутність посилання на статути релігійних організацій, які зареєстровані в порядок та спосіб, встановлений законом, їх дати та номери реєстрації; дослідження Статуту про управління Київської Митрополії Української Православної Церкви, який є програмним документом, а не статутом, який зареєстрований Київською Митрополією Української Православної Церкви; відсутність відомостей про час та/або строки проведення відповідної експертизи; відсутність обставини залучення спеціалістів, які є членами експертної ради з питань свободи, совісті та діяльності релігійних організацій, їх прізвища, ініціали, фахову діяльність останніх та, яким чином відбувався їх відбір для проведення релігієзнавчої експертизи; відсутність відомостей про осіб, які є фахівцями Міністерства культури України, їх посади, прізвища, ініціали; відсутність будь-якого аналізу документів, в тому числі статутів (положень) релігійних організацій (об`єднань). 
		Водночас, представник Київської Митрополії Української Православної Церкви наголосив, що відповідачем проведено моніторинг, а не дослідження предметів експертизи, а такий моніторинг проведено на підставі статистичних даних, які не долучені до висновку релігієзнавчої експертизи.
		Представник Київської Митрополії Української Православної Церкви наполягає на тому, що висновок релігієзнавчої експертизи не містить в собі жодного аргументу, висновку, обґрунтування чи доводу, що Релігійне об`єднання Українська Православна Церква входить до складу Російської Православної Церкви. 
		У свою чергу, представник Почаївської Свято-Успенської лаври, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що не підпадає під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та наголошує на тому, що відповідачем не досліджено належним чином статут Почаївської Свято-Успенської лаври, використано дані для проведення експертизи, які не передбачені законом, що вказує на те, що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення. 
		Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (т. 4, а.с. 153-174), де останній стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та зазначає, що при прийнятті спірного наказу та вчинення спірних дій діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. Представник Міністерства культури України вказує, що внаслідок допущення помилки в наказі Міністерства культури України від 25 січня 2019 року №37 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ним було прийнято наказ №337 від 19.04.2019 «Про внесення змін до наказу Міністерства культури України №37 від 25.01.2019», в якому слово «затвердження» було замінено на слово «проведення». 
		Також представник відповідача стверджує, що спірний наказ вичерпав свою дію, а відтак не може бути скасовано в судовому порядку. 
		При цьому, представник Міністерства культури України наполягає на тому, що аналіз статуту Почаївської Свято-Успенської лаври показав, що остання є самокерованою частиною Руської (Російської) Православної Церкви, як і всі інші релігійні організації УПЦ, що підтверджується, у тому числі інформацією, яка розміщена на офіційних електронних ресурсах Російської Православної Церкви.
		Також в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву від 23.04.2019, в якому Міністерство культури України фактично наводить аналогічні доводи щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог та наполягає на тому, що Релігійне об`єднання Українська Православна Церква входить до структури (складової частини) РПЦ, що підтверджується, зокрема, але не виключно визнання цього факту керівництвом РПЦ  Патріархом Кирилом (т. 1, .а.с. 116-140). 
		У зв`язку із наведеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів у повному обсязі. 
		04.07.2019 представником Управління Черкаської Епархії Української Православної Церкви подано пояснення щодо позову у справі, де останній просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи, що про те, що під час релігієзнавчої експертизи положення статутних документів останньої, представником відповідача не досліджувались, сама експертиза проведена без залучення представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів. При цьому, представник Управління Черкаської Епархії Української Православної Церкви наголосив, що Міністерству культури України, в силу вимог частини 1 статті 30 Закону України «Про свободу совісті та релігійні переконання», підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство культури України надано право лише забезпечувати проведення релігієзнавчої експертизи, а не проводити такого роду експертизи. Окрім цього, представник Управління Черкаської Епархії Української Православної Церкви стверджує, що наявність суттєвих недоліків у висновку релігієзнавчої експертизи, а саме: не відображено інформацію про релігійні організації, відомості про їх місцезнаходження, місце реєстрації, повна назва таких організацій, повна назва статутів (установчих докмуе6нтів), які досліджувались під час проведення експертизи); відомості про час та/або строки проведення експертизи; відсутність відомостей про осіб, які є фахівцями Міністерства культури України, їх посади, прізвища, ініціали; відсутність відомостей про залучення до проведення експертизи спеціалістів, які є членами експертної ради з питань свободи, совісті та діяльності релігійних організацій, їх прізвища, ініціали, фахову діяльність останніх та, яким чином відбувався їх відбір для проведення релігієзнавчої експертизи (т. 6, а.с. 1-4). 
		22.07.2019 представником Релігійної організації «Свято-Флорівський жіночний монастир м. Києва Київської Єпархії Української Православної Церкви» подано письмові пояснення по суті позовних вимог, які є аналогічними за змістом поясненнями по суті позовних вимог, що були подані представником Управління Черкаської Епархії Української Православної Церкви, в контексті підстав для задоволення позовних вимог (т. 6, а.с. 7-8). 
		30.07.2019 представником Свято-Троїцького Мотронинського жіночого монастиря Черкаської Єпархії Української Православної Церкви було подано письмові пояснення, де останнім наводяться аналогічні підстави для задоволення позовних вимог, які наведені судом вище (т .7, а.с. 138-141). 
		З ідентичних підстав позовні вимоги підтримали, у своїх письмових поясненнях представники третіх осіб: Релігійна організація Свято-Іллінський чоловічий монастир Одеської Єпархії Української Православної Церкви (пояснення від 30.09.2019) (т. 8, а.с. 20-47); Релігійна організація Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир Української Православної Церкви (пояснення від 17.01.2020) (т. 8, а.с. 52); Релігійна організація Різдва Богородиці Козельщанський жіночий монастир Кременчуцької Епархії Української Православної Церкви (пояснення від 27.01.2020) (т. 9, а.с. 1); Релігійна організація «Хрестовоздвиженський монастир Полтавської Єпархії Української Православної Церкви» (т. 9, а.с. 16-19); Релігійна організація «Полтавська Місіонерська духовна семінарія Української Православної Церкви» (т. 9, а.с. 20-22); Релігійна організація «Місія синодальний відділ релігійної освіти, катехизації та місіонерства Української Православної Церкви (т. 9, а.с. 23-25); Релігійної організації «Управління Полтавської Епархії Української Православної Церкви» (т. 9, а.с. 26-29); Релігійної організації «Спасо-Преображенський (Мігарський) Полтавської Єпархії Української Православної Церкви» (т. 1, а.с. 30-34); Релігійної організації «Велико-Будищанський Свято-Троїцький жіночий Полтавської Епархії Української Православної Церкви» (т. 9, а.с. 35-38). 
		Станом на час вирішення спору по суті від інших представників третіх осіб письмових пояснень до суду не надходило. 
		Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
		З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		в с т а н о в и в : 
		Керуючись положеннями підпункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», підпунктом 93 пункту 4 Положення про Міністерство культури України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495 та Законом України №2662-VIII «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово купувала частину території України» Міністерством культури України видано наказ №37 від 25.01.2019 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»», яким наказано, зокрема: 
		1. Департаменту у справах релігій та національностей (Юрашу А.В.) протягом одного місяця з дня набрання чинності Законом України від 20.12.2018 №2662-VIII «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово купувала частину території України» або набрання чинності законом, яким іноземна держава визначається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або частково окупувала частину території України (якщо такий закон набрав чинності пізніше цього Закону):
		1.1. провести релігієзнавчу експертизу зареєстрованих статутів релігійних організацій (об`єднань) для встановлення обставин, передбачених частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;
		1.2. забезпечити публічно через офіційне видання «Урядовий кур`єр» та письмово інформування релігійних організацій (об`єднань), які відповідно о частини 2 статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» представляють об`єднання релігійних організацій, визначених статтями 7, 8, 9, 10 та 11 цього закону, а також окремих релігійних громад, у випадку, якою вони діють без відповідних центрів та управлінь, що зареєстровані в Україні та які підпадають під дію частини 7 статті 17 Закону (тут і надалі спірний та/або оскаржуваний наказ, Наказ №37) (т. 1, а.с. 27-28). 
		В подальшому, 26.01.2019 на офіційному сайті Міністерства культури України та в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» Міністерством культури України опубліковано перелік релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку, серед яких є Українська Православна Церква (т. 1, а.с. 25-26). 
		Позивачі вважають дії Міністерства культури України щодо проведення релігієзнавчої експертизи протиправними, а спірний наказ таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулись до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. 
		Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне. 
		Згідно із статтею 1 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII (далі  Закон № 987-XII) його завданням є гарантування права на свободу совісті громадянам України та здійснення цього права; забезпечення відповідно до Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та норм міжнародного права, визнаних Україною, соціальної справедливості, рівності, захисту прав і законних інтересів громадян незалежно від ставлення до релігії; визначення обов`язків держави щодо релігійних організацій; визначення обов`язків релігійних організацій перед державою і суспільством; подолання негативних наслідків державної політики щодо релігії і церкви; гарантування сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва людей незалежно від їх світогляду чи віровизнання.
		В силу вимог статті 2 Закону № 987-XII в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України.
		Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.
		Положеннями статті 5 Закону № 987-XII регламентовано, що в Україні здійснення державної політики щодо релігії і церкви належить виключно до відання України.
		Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.
		Держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
		Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.
		Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.
		Релігійні організації не виконують державних функцій.
		Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об`єднаннями засоби масової інформації.
		Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами.
		Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань.
		Релігійна організація зобов`язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.
		В силу вимог статті 7 Закону № 987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
		Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
		На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Закону не поширюється.
		Законом України №2662-VIII від 20.12.2018 «Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» доповнити частинами сьомою та восьмою такого змісту:
		«Релігійна організація (об`єднання), яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об`єднання) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, зобов`язана у своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації (об`єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов`язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об`єднання) з можливим додаванням слів "в Україні" та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.
		Входження релігійної організації (об`єднання) до релігійної організації (об`єднання), зазначеної в частині сьомій цієї статті, визначається у разі наявності однієї з таких ознак:
		1) у статуті (положенні) релігійної організації, що діє в Україні, містяться вказівки на входження до структури релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України;
		2) у статуті (положенні) закордонної релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, містяться вказівки на входження до її структури релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, а також на право прийняття статутними органами управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) рішень з канонічних і організаційних питань, які є зобов`язуючими для релігійної організації (об`єднання), що діє на території України;
		3) статутом (положенням) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, передбачене обов`язкове входження керівників (повноважних представників) релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, до статутних органів управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) з правом вирішального голосу» (Тут і надалі Закон №2662-VIII). 
		Розділом II Закону №2662-VIII регламентовано Перехідні та прикінцеві положення, якими встановлено наступне. 
		1. Під Законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, мається на увазі Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та/або інший закон, яким іноземна держава визнається такою, що вчинила збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.
		2. Протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України (якщо такий закон набрав чинності пізніше цього Закону), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, проводить релігієзнавчу експертизу зареєстрованих статутів релігійних організацій (об`єднань) для встановлення обставин, передбачених частинами сьомою і восьмою статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
		3. У разі встановлення обставин, передбачених частинами сьомою та восьмою статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, публічно через офіційне видання "Урядовий кур`єр" та письмово інформує релігійні організації (об`єднання), які підпадають під дію частини сьомої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", про необхідність у строк не пізніше трьох місяців внести до свого статуту (положення) передбачені законом зміни та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку.
		4. У разі якщо протягом чотирьох місяців (для релігійних громад - дев`яти місяців) з дня набрання чинності цим Законом та/або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, релігійна організація (об`єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідні зміни до свого статуту (положення) на реєстрацію, її статут (положення) втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об`єднання).
		5. Не допускається надання переваг або накладення обмежень у діяльності релігійної організації (об`єднання), що входить до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, крім обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників такої релігійної організації у частини, з`єднання Збройних Сил України та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених законом.
		У той же час, згідно із частиною 1 статті 29 Закону № 987-XII забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації здійснюють у межах компетенції центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері релігії, інші центральні органи виконавчої влади, органи прокуратури, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
		Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 30 Закону № 987-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів. 
		Між тим, Постановою Кабінету міністрів України від 03.09.2014 №495 затверджено Положення про Міністерство культури України (далі  Положення №495, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), у відповідності до якого Міністерство культури України (Мінкультури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		Мінкультури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин.
		Згідно із пунктом 2 Положення №495 Мінкультури у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
		Відповідно до пункту 3 Положення №495 основними завданнями Мінкультури є: 1) забезпечення формування та реалізація державної політики у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин; 2) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті.
		Підпунктом 93 пункту 4 Положення №495 визначено, що Мінкультури відповідно до покладених на нього завдань забезпечує проведення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів. 
		Аналіз вказаних положень дає суду підстави дійти до висновку, що пунктом 2 розділу II Перехідні та прикінцеві положення Закону №2662-VIII покладено на Мінкультури проведення релігієзнавчої експертизи зареєстрованих статутів релігійних організацій (об`єднань) протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України (якщо такий закон набрав чинності пізніше цього Закону) для встановлення обставин, передбачених частиною 7, 8 статті 12 Закону № 987-XII. 
		Суд вказує, що спірний Наказ №37 прийнятий відповідачем на виконання положень пункту 2 розділу II Перехідні та прикінцеві положення Закону №2662-VIII, в межах повноважень, передбачених абзацом 5 частини 1 статті 30 Закону № 987-XII та підпункту 93 пункту 4 Положення №495. 
		Разом з цим, як вказує позивач-1, пункт 2 розділу II Перехідні та прикінцеві положення Закону №2662-VIII суперечить вимогам абзацу 5 частини 1 статті 30 Закону № 987-XII та підпункту 93 пункту 4 Положення №495, адже встановлює обов`язок відповідача щодо проведення релігієзнавчої експертизи зареєстрованих статутів релігійних організацій (об`єднань) протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом або набрання чинності законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України (якщо такий закон набрав чинності пізніше цього Закону) для встановлення обставин, передбачених частиною 7, 8 статті 12 Закону № 987-XII, у той час коли положеннями Закону № 987-XII та Положення №495 Мінкульту надано лише право щодо забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи. 
		Суд критично сприймає зазначені посилання Київської Митрополії Української Православної Церкви, як підстави для задоволення позовних вимог, з огляду на таке. 
		Так, наказом Міністерства культури України від 19.04.2019 №337 «Про внесення змін до наказу Міністерства культури України від 25.01.2019 №37» у зв`язку з технічними помилками, допущеними при підготовці наказу Міністерства культури України від 25.01.2019 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» наказано: 
		1. Внести зміни до наказу Міністерства культури України від 25.01.2019 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», виклавши назву і преамбулу у такій редакції: 
		«Про проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»; 
		«Керуючись положеннями абзацу п`ятого частини першої статті 30 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», пунктом 2 розділу II «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово купувала частину території України» та підпунктом 93 пункту 4 Положення про Міністерство культури України, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495» (т. 1, а.с. 127-128). 
		З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. 
		При цьому, в межах даної адміністративної справи суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України №4-р/2022 від 22.12.2022 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації щодо назви релігійних організацій (об?єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об?єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» (справа щодо повної назви релігійних організацій Конституційний Суд України ухвалив: 
		1. Визнати такими, що відповідають Конституції України (є конституційними):
		- Закон України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» від 20 грудня 2018 року № 2662-VIII;
		- статтю 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації від 23 квітня 1991 року № 987-XII зі змінами, унесеними Законом України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації щодо назви релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» від 20 грудня 2018 року № 2662-VIII. 
		Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що свобода є фундаментальною цінністю для демократичної держави. Відповідно до статті 35 Основного Закону кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. 
		Водночас у цій справі Суд з`ясував мету запроваджених обмежень права на свободу віросповідання в поєднанні із правом на свободу об`єднання та відповідності таких обмежень міжнародним стандартам права на свободу релігії.
		Під час ухвалення цього Рішення Конституційний Суд враховував не лише ймовірні (гіпотетичні) ризики, що могли існувати у процесі ухвалення Закону№2662VIII, але й реальні наслідки та загрози від діяльності релігійних організацій (об`єднань), керівний центр (управління) яких знаходиться поза межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала її територію, в умовах тривалої повномасштабної загарбницької війни стосовно Української держави, посягання на її суверенітет, територіальну цілісність та життя людей.
		Конституційний Суд виходить із того, що держава має право застосувати заходи, що обмежують свободу релігії, зокрема, із міркувань громадського порядку (стаття 35 Основного Закону) або національної безпеки (стаття 36 Основного Закону) тощо.
		Релігійні групи (об`єднання) можуть за своїм вибором обрати собі назву, керуючись власними догмами, канонами, принципами тощо. Утім, це не означає, що право на власну назву є абсолютним. У Рішенні зазначено, що на право релігійної організації мати власну назву поширюються обмеження, установлені національними та міжнародними нормами відповідно до правомірної (легітимної) мети.
		Метою Закону №2662VIII є забезпечення державної безпеки та суверенітету України, а також забезпечення суспільства повною та достовірною інформацію.
		Отже, законодавець, унормовуючи порядок здійснення реєстраційно-облікової діяльності стосовно релігійних організацій (об`єднань), які підлеглі релігійним центрам (управлінням) у державі-агресорі, мав право застосувати обмеження у вигляді обов`язку таких релігійних організацій (об`єднань) уточнити свою назву в цій частині та відобразити це в своїх установчих документах. У цьому контексті Суд урахував рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено: „сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, узяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву.
		Тож Суд дійшов висновку, що обмеження свободи віросповідання (релігії) у поєднанні зі свободою об`єднання в частині обов`язку уточнення назви релігійних організацій є правомірними, а отже  допустимими.
		Конституція України та низка міжнародних договорів допускають можливість обмежувати права людини за певних обставин та умов. До числа таких обставин належать акти збройної агресії, які ставлять під загрозу не лише територіальну цілісність держави, що зазнала збройного нападу, її політичну незалежність, державний суверенітет, а й існування самої держави, що є об`єктом агресії, як такої.
		Такими заходами, зокрема, є обмеження доступу священнослужителів релігійної організації (об`єднання), яка є структурою іноземної релігійної організації (об`єднання) і підпорядкована її керівному центрові. Вільний доступ таких священнослужителів до частин збройних сил держави, що зазнала агресії, створює істотні ризики для військовослужбовців.
		У зв`язку з цим, Конституційний Суд України у рішенні дійшов до висновку, що зазначене обмеження також є правомірним (легітимним) за своєю метою та об`єктивно виправданим, оскільки сприяє забезпеченню обороноздатності держави й боєздатності підрозділів її Збройних сил в умовах збройної агресії, відповідає критеріям обмежень, дозволених у демократичному суспільстві, а отже  є конституційним.
		Приймаючи до уваги наведене в сукупності суд вважає, що всі доводи представника Київської Митрополії Української Православної Церкви в частині невідповідності Закону№2662VIII як Конституції України, так і Закону №987-XII є безпідставними. 
		Зважаючи на викладене, стверджувати, що відповідач, приймаючи спірний наказ, діяв поза межами, встановленими законом та не в порядок, не в спосіб, встановлений останнім, не вбачається за можливе. 
		Переходячи до оцінки висновку про релігієзнавчу експертизу суд вказує про таке. 
		Відповідно до статті 9 Закону № 987-XII релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
		Релігійні організації, керівні центри яких знаходяться за межами України, можуть керуватись у своїй діяльності настановами цих центрів, якщо при цьому не порушується законодавство України.
		Не регламентовані законом відносини держави з релігійними управліннями і центрами, в тому числі й тими, що знаходяться за межами України, регулюються відповідно до домовленостей між ними і державними органами.
		За правилами статті 12 Закону № 987-XII статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
		Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях.
		Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.
		Статут (положення) може містити й інші відомості, пов`язані з особливостями діяльності даної релігійної організації.
		Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.
		Документи, які визначають віросповідну діяльність, вирішують інші внутрішні питання релігійної організації, не підлягають реєстрації в державних органах.
		Релігійна організація (об`єднання), яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об`єднання) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, зобов`язана у своїй повній назві, зазначеній у її статуті (положенні), відображати належність до релігійної організації (об`єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов`язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об`єднання) з можливим додаванням слів "в Україні" та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.
		Входження релігійної організації (об`єднання) до релігійної організації (об`єднання), зазначеної в частині сьомій цієї статті, визначається у разі наявності однієї з таких ознак:
		1) у статуті (положенні) релігійної організації, що діє в Україні, містяться вказівки на входження до структури релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України;
		2) у статуті (положенні) закордонної релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, містяться вказівки на входження до її структури релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, а також на право прийняття статутними органами управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) рішень з канонічних і організаційних питань, які є зобов`язуючими для релігійної організації (об`єднання), що діє на території України;
		3) статутом (положенням) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, передбачене обов`язкове входження керівників (повноважних представників) релігійної організації (об`єднання), що діє на території України, до статутних органів управління зазначеної закордонної релігійної організації (об`єднання) з правом вирішального голосу.
		Аналізуючи положення, зокрема частини 8 статті 12 Закону № 987-XII суд вказує, що для входження релігійної організації (об`єднання) до релігійної організації (об`єднання), зазначеної в частині 7 статті 12 Закону № 987-XII, визначається за наявності хоча б однієї із трьох ознак, які визначені у пунктах 1, 2, 3 частини 8 статті 12 Закону № 987-XII. 
		Звідси слідує, що навіть у разі відсутності у статуті (положенні) релігійної організації, що діє в Україні, вказівки на входження до структури релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України, за наявності ознак, передбачених пунктом 2, 3 частини 8 статті 12 Закону № 987-XII, такі релігійні організації (об`єднання) будуть підпадати під дію частини 7 статті 12 Закону № 987-XII. 
		Як вбачається зі змісту релігієзнавчої експертизи (розділ 2.3-2.5) було встановлено наступне: 
		« 1.3 Українська Православна Церква (в єдності з Російською православною Церквою (УПЦ). Релігійне об`єднання УПЦ входить до складу Російської Православної Церкви. В Україні діють 53 її єпархії. Керівником УПЦ є Митрополит Київський та всієї України Онуфрій (Березовський).
		Відповідно до відомостей щорічного статистичного звіту, станом на 01.01.2018 загальна кількість релігійних організацій УПЦ в Україні нараховує - 12675 організацій, що складає 35 % від загальної релігійної мережі держави та 65 % від загальної кількості православних релігійних організацій України, з них центрів  1, управлінь - 52, громад - 12348 (діючі - 12064, недіючі - 220, незареєстровані - 64) монастирів - 211, братств - 28, місій - 17 та 18 духовних навчальних закладів.
		Найбільша кількість релігійних організацій УПЦ сконцентровано у 12 областях (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Київська, Одеська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська) - 8682, що дає 68,5 % від загальної кількості релігійних організацій УПЦ в країні. Меншою є кількість релігійних організацій у 12 областях (Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Чернівецька) та м. Києві - 3993, що складає 31,5% від загальної кількості релігійних організацій УПЦ в країні.». 
		« 2.1. Аналіз документів, які знаходяться у відкритому доступі та інформації з офіційного Інтернет ресурсу Руської (Російської) Істинно-Православної Церкви РІПЦ) (Електронний ресурс: http://www.ripc.info/), доводить факт підпорядкування трьох діючих в Україні єпархій цього об`єднання керівному центру, який знаходиться в Російській Федерації - державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України.
		Також вказуємо на те, що керівники діючих в Україні єпархій РІПЦ (єпископи Савватій і Гермоген та архієпископ Тихон) входять до складу керівного органу, а саме - Архієрейського синоду цього об`єднання та мають право голосу під час його проведення (Електронний ресурс: http://www.ripc.info/synod/).». 
		« 2.3. Розгляд статутів релігійних організацій Української Православної Церкви (в єдності з Російською Православною Церквою (УПЦ) доводить факт безпосереднього входження цього релігійного об`єднання до структури Російської Православної Церкви, центр якої знаходиться в місті Москва - Російська Федерація. 
		Українська Православна Церква (далі - УПЦ) у відповідності до частини 2 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є релігійним об`єднанням, яке представляється своїм центром, а саме - релігійною організацією Київська Митрополія Української Православної Церкви.
		В більшості статутів релігійних організацій, що входять до складу релігійного об`єднання УПЦ, які було проаналізовано вказується на те, що ці релігійні організації діють у відповідності до Статуту про Управління Української Православної Церкви - основного документу, який регламентує загальну адміністративну систему та специфіку адміністрування релігійного об`єднання УПЦ…….
		В статуті релігійної організації Київська Митрополія Української Православної Церкви у пунктах 1.1., 1.2. зазначається, що релігійна організація, є центральним виконавчо-розпорядчим церковним органом (релігійним адміністративним центром) УПЦ, який керується у своїй діяльності: Статутом про управління УПЦ ...».
		Аналіз Статуту про управління Української Православної Церкви показав, що в розділі 1 пункті 5 Статуту про управління УПЦ чітко вказується, що Українська Православна Церква є самокерованою частиною Руської (Російської) Православної церкви.
		Безпосередньо в розділі 2 пункт 1 Статуту зазначається, що в Українській Православній Церкві вища влада належить Собору Української Православної Церкви (далі  Собор), до обов`язків якого зокрема належить: - збереження канонічної єдності Української Православної Церкви, а також її канонічної єдності з Руською (Російською) Православною Церквою та з усіма Помісними Православними Церквами;
		- нагляд за втіленням у життя рішень Помісних Соборів Руської (Російської) Православної Церкви, Соборів Української Православної Церкви та ухвалених ними статутів.
		В розділі 3 пункт 1 вказується, що керівний орган УПЦ, що має всю повноту влади, діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської (Російської) Православної Церкви, а також Соборів Української Православної Церкви.
		В розділі 5 пункт 1 Статуту вказується, що керівник УПЦ Митрополит обирається пожиттєво єпископатом Української Православної Церкви і благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі. Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Руської (Російської) Православної Церкви - керівного органу цього релігійного об`єднання.
		Аналіз статуту Руської (Російської) Православної Церкви показав, що у відповідності до розділу X цього документу УПЦ є самокерованою церквою в складі РПЦ, а архієреї УПЦ є членами керівних органів цього релігійного об`єднання, а саме Помісного та Архієрейського соборів РПЦ (пункт 9 розділ X).
		В якості практичного втілення вказаних статутних пунктів РПЦ слугують матеріали та інформація, яка розміщена на офіційних електронних ресурсах Російської Православної Церкви. Аналіз контенту офіційного сайту Московського патріархату РПЦ (Режим доступу: http://www.patriarchia.ru) показує, що, наприклад, в розділах «персоналії» та «організації» серед переліку єпископату та організацій РПЦ, відповідно у розділах: «Діячі Російської Православної Церкви»/Єпископат РПЦ» зазначено вичерпний перелік єпископату УПЦ (83 єпископи) (Режим доступу: www.patriarchia.ru/ua/db/persons/) та у розділі «організації РПЦ» відповідно надано перелік всіх єпархій УПЦ (53 єпархії) (Режим доступу: www.patriarchia.ru/ua/db/organizations/30968/), що підтверджує входження УПЦ як на інституційному, так і на персональному рівнях до складу РПЦ.
		Важливо відзначити, що 29 листопада - 2 грудня 2017 р. у місті Москва, Російська Федерація, відбувся Архієрейський Собор Російської Православної Церкви. На ньому, зокрема, розглядалося питання стосовно Української Православної Церкви, за участю тотальної більшості архієреїв УПЦ.
		Згідно з рішеннями згаданого вище Архієрейського Собору РПЦ будь-які адміністративні чи структурні зміни в Українській Православній Церкві мають бути обов`язково погоджені або з Патріархом Московським і всієї Русі (наразі з Патріархом РПЦ Кирилом), або з Архієрейським Собором РПЦ (в залежності до змін). Також, згідно з рішеннями Архієрейського Собору РПЦ, всі рішення, прийняті на Помісних та Архієрейських Соборах Російської Православної Церкви, є обов`язковими для УПЦ.
		Зазначимо, що на факт входження релігійного об`єднання Української Православної Церкви до структури (складової частини) РПЦ вказує безпосереднє визнання цього факту керівником РПЦ - Патріархом Кирилом.
		Наприклад, у своєму виступі 26 грудня 2018 року на черговому засіданні Вищої Церковної Ради РПЦ у м. Москва, Російська Федерація, Патріарх Московський і всієї Русі Кирило безпосередньо зазначив, що «Джерелом дуже пікової напруги, чинником, що впливає на самопочуття православних людей, на їх духовний стан, продовжує залишатися становище нашої Церкви на Україні... Всім добре відомо, що спусковим гачком для початку гонінь на українське Православ`я стало безпрецедентне, таке, що виходить за межі будь-якого канонічного порядку, а тому злочинне рішення Константинополя вторгнутися на канонічну територію Української Церкви Московського Патріархату, на територію нашої Церкви» Режим доступу: http://edinstvo.patriarchia.ru/ua/db/text/5330171 .html).
		Також підтвердженням залежності УПЦ від РПЦ є факт того, що офіційна мережа сайтів Української Православної Церкви (єпархії, монастирі, кафедральні собори, храми) працює на веб-ресурсах, адреси яких зареєстровано в державі-агресорі - Російській Федерації.
		Так, в кінці кожної веб-сторінки на відповідних сайтах УПЦ зазначено, що вона (сторінка): «Працює на church.ua за підтримки магазину церковного начиння ortox.com.ua». Безпосередньо відкривши вказане гіперпосилання, а саме - «магазину церковного начиння ortox.com.ua» (вказане посилання ortodox.com.ua вже досить довгий час не працює), замість цього всі відвідувачі потрапляють на російський сайт «торгівельно-виробничого холдингу «ORTOX-Русиздат» (Режим доступу: https://ortox.ru).». 
		Як наслідок відповідачем сформовано такий висновок: 
		«Аналіз змісту статутів та інших документів і матеріалів, які знаходяться у відкритому доступі, а також інформації з офіційних Інтернет ресурсів релігійних організацій, які діють в Україні та в організаційному й канонічному контексті підпорядковуються входять до складу релігійних об`єднань Руської (Російської) Істинно-Православної Церкви (РІПЦ), Древлеправославної Поморської Церкви ЕЦ), Української Православної Церкви (в єдності з Російською Православною Церквою (УПЦ), Руської (Російської) Древлеправославної Церкви (РДЦ), Руської (Російської) Православної Старообрядницької Церкви (РПСЦ), показав, що керівні центри цих релігійних об`єднань знаходяться за кордоном України, в Російській Федерації, державі, яка у відповідності до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Про внесення зміни статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо їй релігійних організацій (об`єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об`єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України та низки інших українських та міжнародних нормативних документів визнана такою, що вчинила збройну агресію проти України.». 
		Отже, фактично висновком релігієзнавчої експертизи підтверджено факт входження релігійного об`єднання Української Православної Церкви до структури (складової частини) Російської Православної Церкви. 
		В частині доводів, яким обґрунтовує позовні вимоги представник позивача-2 суд зазначає про наступне. 
		Згідно із пунктом 1 розділу I Статуту Почаївської Свято-Успенської Лаври (т. 4, а.с. 17-26) Почаївська Свято-Успенська Лавра є релігійним об`єднанням, котре, як структурний підрозділ Української Православної Церкви є ставропігіальним монастирем Митрополита Київського і всієї України. 
		Відповідно до пункту 8 розділу I Статуту Почаївської Свято-Успенської Лаври монастир здійснює свою діяльність, дотримуючись діючого законодавства, Статуту Української Православної Церкви, а також цього Статуту. 
		При цьому, за правилами пункту 9 розділу I Статуту Почаївської Свято-Успенської Лаври у своїй діяльності монастир керується Статутом УПЦ, постановами Соборів, Священного Синоду УПЦ, указами Митрополита Київського і всієї України, а також своїм внутрішнім статутом. 
		Згідно зі статтею 7 Закону № 987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
		Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).
		Монастир у своїй релігійній діяльності та адміністративно-фінансовій діяльності підзвітний Митрополиту Київському і всієї України (п. 10 розділу I Статуту Почаївської Свято-Успенської Лаври). 
		Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що позивач є структурним підрозділом Української Православної Церкви, керується у своїй діяльності, серед іншого Статутом УПЦ та підзвітний Митрополиту Київському і всієї України
		У свою чергу, як вже було вказано вище Українська Православна Церква на підставі Статуту про Управління Української Православної Церкви входить до структури (складової частини) Російської Православної Церкви. 
		Отже, на переконання суду, позивач-2 підпадає під ознаки, встановлені частиною 7, 8 статті 12 Закону № 987-XII. Доказів зворотного представником Почаївської Свято-Успенської Лаври до суду не надано. 
		У той же час, при вирішенні спору по суті суд відхиляє посилання представників позивачів на те, що дослідженню підлягали виключно зареєстровані статути релігійних організацій (об`єднань), мотивуючи це наступним. 
		Так, дійсно положеннями статті 12 Закону № 987-XII регламентовано, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 Закону № 987-XII. 
		В свою чергу, як вже було вказано вище, Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.
		Водночас, положення статті 12 Закону № 987-XII також передбачають, що документи, які визначають віросповідну діяльність, вирішують інші внутрішні питання релігійної організації, не підлягають реєстрації в державних органах.
		Звідси слідує, що статут (положення) релігійної організації повинен містити обов`язкові відомості, визначені у частині 3 статті 12 Закону № 987-XII, проте безпосередньо стаття 12 Закону № 987-XII не обмежує релігійну організацію (об`єднання) в частині відображення інформації про віросповідну діяльність, інші внутрішні питання релігійної організації в інших документах, які у свою чергу не підлягають державній реєстрації в державних органах. 
		На переконання суду, досліджуваний у висновку релігієзнавчої експертизи Статут про управління Української Православної Церкви, в розумінні положень частини 6 статті 12 Закону № 987-XII є тим документом, який визначає, серед іншого, внутрішні питання релігійної організації УПЦ. 
		Відтак, суд вважає, що як зареєстрований Статут Київської Митрополії Української Православної Церкви, Статут позивача-2, так і Статут про управління Української Православної Церкви підлягав та підлягає оцінці при релігієзнавчій експертизі, оскільки в сукупності охоплює всі аспекти, у тому числі, внутрішні питання релігійної організації УПЦ. 
		Отже, в даному випадку суд вважає, що відповідач правомірно дослідив Статут про управління Української Православної Церкви із використанням інформації, що знаходиться в загальному доступі для проведення релігієзнавчої експертизи. 
		Суд наголошує, що як позивачі, так і треті особи помилково ототожнюють поняття «юридичної адреси» та «керівний центр (управління)», адже юридична адреса - це адреса, зазначена в установчих документах будь-якої компанії - юридичної особи (релігійної організації) і внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а керівний центр (управління), на думку суду, це є суб`єкт, який здійснює безпосередньо керівництво, шляхом управління та прийняття рішень, в даному випадку Української Православної Церкви. 
		Що ж стосується інших недоліків висновку релігієзнавчої експертизи суд вказує, що останні не є суттєвими та не спростовують висновку, який у ньому сформований. 
		Варто відмітити, що чинним законодавством не визначено жодних вимог до висновку релігієзнавчої експертизи в частині його структури, переліку відомостей, які є обов`язковими для відображення в останньому, з огляду на що відсутність певних відомостей, про які стверджують позивачі та треті особи, не є самостійними підстави для формування судом висновку про спростовування тверджень (оцінки), яка у ньому відображена. 
		Більше того, суд вважає за доцільне зазначити про те, що голова Юридичного відділу УПЦ протоієрей Олександр Бахов під час пресконференції 29.12.2022 в Києво-Печерській Лаврі підкреслив, що зі Статуту про управління Української Православної Церкви, який був прийнятий на Соборі 27.05.2022, «були виключені всі норми, які хоч якось натякали або говорили про зв`язок з Москвою». Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ (https://news.church.ua/2022/12/30/statut-upc-ne-mistit-zhodnix-norm-yaki-b-navit-natyakali-na-zvyazok-z-moskvoyu-golova-yuridichnogo-viddilu/#2023-05-14). 
		При цьому, суд враховує, що окреслена вище публікація, в розумінні положень КАС України, не є належними та достатніми доказами, проте, за відсутності належних та достатніх доказів, на підтвердження спростування висновків, які відображені у висновку релігієзнавчої експерти, така публікація додатково вказує на те, що представник УПЦ фактично погодився із висновками релігієзнавчої експертизи. 
		Разом з цим, в межах даної адміністративної справи є необхідним зазначення про те, що згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Суд наголошує, що позивачі, обґрунтовуючи позовні вимоги, не наводять жодних спростовувань, які викладені у висновку релігієзнавчої експертизи, обмежуючись виключно процедурними порушеннями Мінкульту при її проведенні, які під час розгляду справи не встановлено, та посиланням на певні недоліки відповідної експерти. 
		Суд вважає, що в межах даної адміністративної справи, позивачі належними та достатніми доказами не довели наявність обставин не входження їх до структури (складової частини) Російської Православної Церкви, у той час коли оцінена відповідачем інформація, за сукупності, стверджує про входження УПЦ, як релігійного об`єднання, у складі якого перебувають позивачі, до структури (складової частини) РПЦ. 
		До того ж, при вирішенні даного спору суд не може оминути ті обставини, що відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.12.2022 «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 01.12.2022, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті у двомісячний термін забезпечила проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою) (у редакції Статуту управління УПЦ від 27.05.2022). 
		Так, наказом від 27.01.2023 №Н-8/11 Державна служба України з етнополітики та свободи совісті затвердила Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою), в якому експертна група дійшла до таких висновків. 
		Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв`язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.
		УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв`язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб`єктності.
		Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які би свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено (https://ukurier.gov.ua/uk/articles/visnovok-religiyeznavchoyi-ekspertizi-statutu-pro-/). 
		Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що всі доводи позивачів, якими останні обґрунтовують позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження в ході вирішення спору по суті та є такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.
		Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; ) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		У силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою одержання рішення на свою користь зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.
		В адміністративному судочинстві змагальність виявляється в тому, що дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача; суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів; особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду; кожна особа зобов`язана доказати факти, на які вона покликається; у разі невиконання процесуальних обов`язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.
		Основний зміст принципу змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, на підставі своїх вимог або заперечень.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в цій частині. 
		При цьому, суд наголошує, що дії, вчинені Мінкультом на виконання оскаржуваного наказу №37, є правомірними, а відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими. 
		Як наслідок, адміністративний позов не підлягає до задоволення в цілому. 
		Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат. 
		В силу приписів частин 1, 6 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019, підлягають скасуванню, однак зберігають свою дію до набрання законної сили даним рішенням.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
		 
		в и р і ш и в :
		 
		1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. 
		2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019.
		 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Повний текст рішення суду складено 15.05.2023.
		 
		 
		 
		Суддя Кушнова А.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...