Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/825/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 17.05.2023. Зареєстровано: 18.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2023.
Дата набрання законної сили: 17.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/554/1012/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170000000587

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 17.05.2023Справа № 554/825/23 Провадження № 1-кп/554/1012/2023
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		«17» травня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12022170000000587 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		за участю прокурора  ОСОБА_4 ,
		потерпілої  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_6 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		27.12.2022, близько 17 годин 50 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки Citroen C5, д/н НОМЕР_1 , рухався по вул. Європейській від вул. Остапа Вишні у бік вул. Героїв АТО та, в порушення вимог п.п. 10.1, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №l306 від 10.10.2001, виявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, перед зміною напрямку свого руху, під час виконання маневру повороту направо на вул. Героїв АТО, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не надав перевагу пішоходам ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які переходили проїзну частину дороги по пішохідному переходу, позначеному дорожніми знаками та дорожньою розміткою, справа наліво по напрямку руху автомобіля, та здійснив наїзд на них.
		У результаті недотримання водієм ОСОБА_3 пунктів 10.1, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху України малолітній пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження: крововилив в м?які покрови голови в лобно-тім?яній ділянці зліва з утворенням карману, об?ємом до 5 мл. в правій завушній ділянці з переходом на праву потиличну ділянку; вдавлено-скалковий перелом скроневої кістки справа з зануренням уламків на 0,5 см. з утворенням трьох променів; крововилив під м?яку мозкову оболонку лобної долі лівої півкулі; крововилив у речовині підкоркової ділянки та стовбуру; набряк набухання головного мозку; садна голови. Вищевказані тілесні ушкодження носять прижиттевий характер, утворилися від дії тупих предметів, при травматизації пішохода в момент дорожньо-транспортної пригоди, стосовно живої особи, згідно з «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України N 6 від 17.01.1995 р.) носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя. 
		Відразу після події ОСОБА_8 помер, причиною його смерті стала відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток черепа, ушкодження мозкових оболонок і головного мозку.
		Причиною дорожньо-транспортної події та наслідків, що настали, є порушення вимог пунктів 10.1, 16.2, 18.1 ПДР України водієм ОСОБА_3 , а саме: - п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; - п. 16.2: на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку; - п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
		Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходилися у причинному зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної події та наслідками, що настали.
		ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події шляхом виконання ним вимог пунктів 10.1, 16.2, 18.1 Правил дорожнього руху, а саме уникнути наїзду на пішоходів, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного та фізичного характеру, які б не дозволили йому виконати вимоги вищевказаних норм ПДР України.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 27.12.2022, близько 18 годин він їхав на автомобілі Citroen C5, д/н НОМЕР_1 , який належить його синові, по вул. Європейській в м. Полтава. Повертаючи направо на вул. Героїв АТО не помітив пішоходів, які переходили дорогу по пішохідному переходу, який був позначений дорожніми знаками та дорожньою розміткою. Він їхав на нейтральній швидкості, біля 20 км/год, але в той час не було вуличного освітлення, був туман, тому він відразу не помітив пішоходів. Він помітив їх вже перед самою машиною десь за 1 метр, ні об?їхати, ні загальмувати вже не можна було. Все сталось дуже швидко. Після удару він зупинився, вийшов з машини, хлопчик лежав на асфальті, був у свідомості. Приїхала швидка, поліція, його забрали на огляд. У вчиненому щиро розкаюється, на колінах просить вибачення у батьків. Він не хотів, щоб сталась така трагедія, це трагедія всього його життя. Тепер він навіть на дорогу дивитись не може, за кермо він більше в житті не сяде. З потерпілою він спілкувався вже після того, як апеляційний суд випустив його під заставу. Передав гроші на поховання в розмірі 42000 грн. та відшкодував моральну шкоду в розмірі 500000 грн. Просить суворо його не карати, не позбавляти волі, він 42 роки хворіє цукровим діабетом І типу, інсулінозалежний, потребує 5 ін?єкцій щодня, має інші хронічні захворювання. 
		У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою провину, щиросердно розкаявся у скоєному, не оспорює фактичні обставини та кваліфікацію кримінального правопорушення, правильно розуміє зміст обставин кримінального провадження, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, обмежився тільки допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувались.
		Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. 
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р., з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо. 
		Крім того, відповідно до роз?яснень, що містяться у п.п.20,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом?якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, повністю відшкодовував матеріальну та моральну шкоду, спричинену потерпілій, потерпіла не має до обвинуваченого претензій ні матеріального, ні морального характеру, цивільний позов не заявляла, що визнається судом обставинами, які пом`якшують його покарання. 
		Суд враховує сімейний стан обвинуваченого та стан його здоров?я. 
		Так, обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку, міцні соціальні зв?язки, є інвалідом ІІІ групи. 
		Згідно висновку ЛКК №141 від 28.12.2022 року йому встановлено діагноз: «Цукровий діабет І типу, важка форма, стадія субкомпенсації вуглеводного обміну», рекомендовано інсулінотерапія в кількості 5 ін?єкцій на добу. 
		Згідно виписного епікризу з історії хвороби №4395, ОСОБА_3 з 13.02.2023 по 22.02.2023 проходив стаціонарне лікування в ендокринологічному відділенні ПОКЛ з діагнозом «Цукровий діабет І типу, тяжка форма, лабільний перебіг, стадія субкомпенсації. Діабетична ретинопатія, непроліферативна стадія обох очей. Артифакія ОІ. Діабетична полінейропатія, переважно ніг ІІІ ст., змішана (сенсорно-моторно-вегетативна) форма зі стійким енестопатичним, вегетативно-больовим синдромами. Хронічна вертеброгенна (на тлі стенозу хребцевого каналу) каудопатія з нижнім переважно правобічним парапарезом, стійкою люмбалгією. Діабетична нефропатія. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст., ризик високий. Дифузний кардіосклероз. Гіперхолістеренимія. Дисциркуляторно-дисметаболічна енцефалопатія ІІ-ІІІ ст., змішаного ґенезу зі стійким вираженим вестибуло-атактичним синдромами, цефалічним с-м, лікворно-венозною цистензією, цереброастенінчим синдромом. Атеросклероз судин шиї ІІ-ІІІ ст., стенози сонних артерій. Склероз Мекенберга. Варикозна хвороба лівої н/к, ХВН ІІ ст. Неалкогольний стеатогепатит без порушень функції печінки». 
		На обліку у лікарів психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває.
		Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 27.12.2022, у ОСОБА_3 ознак сп?яніння виявлено не було.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого по вказаному кримінальному провадженню не встановлено.
		З досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному проваджені вказано, що приймаючи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, середній рівень вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для людства (у точу числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, участь у виховних заходах та соціально корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи. Досягнути належної поведінки без застосування покарання, пов?язаного з ізоляцією від суспільства, можливо за умови нагляду за його поведінкою. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов?язки, відповідно до ч.3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		При призначенні обвинуваченому покарання, суд вважає також за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що згідност. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		У справі «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним діяння, його обставини та наслідки, зокрема, що обвинуваченим було вчинено кримінальне правопорушення, яке належить до суспільно небезпечних злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту та порушено вимоги п. п. 10.1, 16.2, 18.1 ПДР України, що знаходяться в прямому причинному зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням тяжких непоправних наслідків у виді смерті малолітньої дитини, тоді як відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров?я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.
		Разом зтим, суд враховує характер, мотив та обставини допущеного обвинуваченим порушення вимогПравил дорожнього руху, а саме, що вказане кримінальне правопорушення вчинено з необережності, в темну пору доби, в умовах туману та недостатньої видимості, з відсутнім вуличним освітленням через військовий стан та запровадження комендантської години, враховує особу винного, який є раніше не судимою особою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, посткримінальну поведінку обвинуваченого, яка є виключно позитивною, оскільки останній повністю відшкодовував матеріальну шкоду завдану потерпілій у вигляді витрат на поховання в розмірі 42000 грн. та моральну шкоду спричинену потерпілій в сумі 500000 грн., потерпіла не має претензій до обвинуваченого ні матеріального, ні морального характеру, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявляла, тобто, дійсно відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, бажання залагодити провину, що підтверджується конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації, що знайшло своє відображення як у матеріалах кримінального провадження, так і під час судового розгляду, що визнається судом обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують його покарання.
		Суд також враховує наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв?язків, його вік та стан здоров?я: є пенсіонером, інвалідом ІІІ групи, більше 42 років страждає на цукровий діабет І типу, важка форма, отримує інсулінотерапію в кількості 5 ін?єкцій на добу, має інші хронічні захворювання, що підтверджується виписним епікризом з історії хвороби №4395, думку потерпілої, яка в судовому засіданні на суворому покаранні не наполягала, а просила призначити покарання на розсуд суду, дані ІІПС «АРМОР», згідно яких, ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності на території України не притягувався, висновки досудової доповіді про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а також той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому, суд прийшов до висновку, що всі вищевикладені обставини,в їхсукупності,свідчать проможливістьвиправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України з визначенням додаткового покарання, встановленого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у максимальномурозмірі. 
		За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого кримінального правопорушення, відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи. 
		Крім того, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29.12.2022 року відносно ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02.02.2023 року ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29.12.2022 року скасовано, постановлено нову, згідно якої застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107360 грн., яка внесена на рахунок Полтавського апеляційного суду застоводавцем ОСОБА_9 02 лютого 2023 року, у зв?язку з чим ОСОБА_3 звільнено з-під варти 03 лютого 2023 року.
		Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11січня 2012 року №15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. 
		Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_3  ОСОБА_9 , судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду кримінального провадження та продовжує діяти до набрання вироком законної сили, то внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_9 після набрання вироком законної сили.
		В рамках даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 цивільний позов не заявлявся. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суд м. Полтави від 29.12.2022 року на автомобіль марки Citroen C5, д/н НОМЕР_1 , 2005 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 від 08.03.2005 року, виданого ТСЦ №5342, належить ОСОБА_9 , який зберігається на території майданчика для зберігання вилучених транспортних засобів ГУНП в Полтавській області, з урахуванням вимог ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суд м. Полтави від 13.01.2023 року на одяг та взуття потерпілого ОСОБА_8 , а саме куртку із капюшоном синього кольору із вставками елементів жовтого кольору з етикеткою, яка має напис «jie.relmo», штани чорного кольору із етикеткою, яка має напис «jie.relmo» із світловідбиваючими елементами, різнокольоровий светр (білого, сірого, зеленого та синіх кольорів), футболку синього кольору, колготи сірого кольору, труси сірого кольору, шапку синього кольору із зав?язками, ботинками на ліпких застібках із світловідбиваючими елементами, які в подальшому було вилучено та поміщено в один прозорий поліетиленовий пакет та опечатано печаткою №24 СУ ГУНП в Полтавській області, з місцем зберігання в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області, з урахуванням вимог ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
		Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення судових експертиз у розмірі 1510,24 грн. у відповідності до наданих довідок.
		Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст.349,373,374 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
		Призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 /п?яти/ років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 /три/ роки.
		На підставіст.75КК Українизвільнити  ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом 3 /трьох/ років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки. 
		Відповідно доп.п.1,2ч.1ст.76КК Українипокласти назасудженого ОСОБА_3 наступні обов?язки:
		1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
		Відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України додатково покласти на засудженого  ОСОБА_3 наступні обов`язки:
		1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		В строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 зарахувати строк досудового тримання під вартою (попереднього ув?язнення) з 27 грудня 2022 року по 03 лютого 2023 року.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 по вказаному кримінальному провадженню у виді застави до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		Заставу у розмірі 40розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить 107360 гривень, яка внесена на рахунок Полтавського апеляційного суду UA328201720355239002000086573 в ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 42262431, згідно квитанції № 9295-4598-5059-1549 від 02.02.2023 року, застоводавцем ОСОБА_9 , з призначенням платежу: «Оплата за звільнення з-під варти під заставу  ОСОБА_3 , згідно рішення Полтавського апеляційного суду від 02.02.2023, відповідно до ст. 182 КПК України, - повернути заставодавцю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_3 , після набрання вироком законної сили. 
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_4 , на користь держави витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в розмірі 775 гривень 12 копійок та витрати за проведення судової авто-технічної експертизи в розмірі 755 гривень 12 копійок, а всього 1 510 /одна тисяча п?ятсот десять/ гривень 24 копійки.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суд м. Полтави від 29.12.2022 року на автомобіль марки Citroen C5, д/н НОМЕР_1 , 2005 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 від 08.03.2005 року, виданого ТСЦ №5342, належить ОСОБА_9 , який зберігається на території майданчика для зберігання вилучених транспортних засобів ГУНП в Полтавській області  скасувати. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суд м. Полтави від 13.01.2023 року на одяг та взуття потерпілого ОСОБА_8 , а саме куртку із капюшоном синього кольору із вставками елементів жовтого кольору з етикеткою, яка має напис «jie.relmo», штани чорного кольору із етикеткою, яка має напис «jie.relmo» із світловідбиваючими елементами, різнокольоровий светр (білого, сірого, зеленого та синіх кольорів), футболку синього кольору, колготи сірого кольору, труси сірого кольору, шапку синього кольору із зав?язками, ботинками на ліпких застібках із світловідбиваючими елементами, які в подальшому було вилучено та поміщено в один прозорий поліетиленовий пакет та опечатано печаткою №24 СУ ГУНП в Полтавській області, з місцем зберігання в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області  скасувати.
		Речові доказипо кримінальномупровадженню,а саме:
		-автомобіль марки Citroen C5, д/н НОМЕР_1 , 2005 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 від 08.03.2005 року, виданого ТСЦ №5342, належить ОСОБА_9 та, згідно постанови про визнання речових доказів від 28.12.2022 року, зберігається на території майданчика для зберігання вилучених транспортних засобів ГУНП в Полтавській області за адресою: Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В  повернути законному власнику ОСОБА_9 ;
		-одяг та взуття потерпілого ОСОБА_8 , а саме куртку із капюшоном синього кольору із вставками елементів жовтого кольору з етикеткою, яка має напис «jie.relmo», штани чорного кольору із етикеткою, яка має напис «jie.relmo» із світловідбиваючими елементами, різнокольоровий светр (білого, сірого, зеленого та синіх кольорів), футболку синього кольору, колготи сірого кольору, труси сірого кольору, шапку синього кольору із зав?язками, ботинками на ліпких застібках із світловідбиваючими елементами, які в подальшому було вилучено та поміщено в один прозорий поліетиленовий пакет та опечатано печаткою №24 СУ ГУНП в Полтавській області, які згідно постанови про визнання речових доказів від 09.01.2023 року, зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 2-Б  повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
		- одяг та взуття свідка ОСОБА_7 , а саме куртку із капюшоном сірого кольору із вставками елементів синього та чорного кольорів із світловідбиваючими елементами у вигляді смуг та ботинки чорного кольору на липких застібках із світловідбиваючими елементами у передній частині, які, згідно постанови про визнання речових доказів від 03.01.2023 року та зберігальної розписки, передані на відповідальне зберігання потерплій ОСОБА_5  повернути потерпілій ОСОБА_5 . 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні. 
		 
		 
		 
		Суддя Октябрського районного суду 
		м. Полтави:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...