Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 451/414/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2023. Зареєстровано: 18.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2023.
Дата набрання законної сили: 17.07.2023
Номер судового провадження: 2-а/451/5/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                   Справа № 451/414/23
		       Провадження № 2-а/451/5/23 
		 
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		17 травня 2023 року місто Радехів
		 
		 
		 
		 
		 
		Радехівський районний суд Львівської області
		у складі головуючого судді Семенишин О.З.
		секретаря судового засідання Федорук І.Б.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Радехові адміністративну справу №451/414/23 за позовом ОСОБА_1 до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, 
		 установив:
		4 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		В позовній заяві зазначив, що 2 грудня 2022 року відповідач, в особі начальника Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_2 , притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту - КУпАП) та наклав адміністративне стягнення у формі штрафу у розмірі 5100,00 гривень. Про винесення Постанови від 02.12.2022 №54 позивач дізнався 27.03.2023 шляхом отримання у сервісі Дія (портал інформаційних послуг онлайн) повідомлення про відкриття виконавчого провадження. 31.03.2023 позивач отримав у Золочівському РТЦК та СП копію Постанови від 02.12.2022 №54. Отримавши примірник Постанови від 02.12.2022 №54 вважає, що така постанова винесена не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, є необґрунтованою, тобто такою, що ухвалена без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача був складений 17.11.2022. У цьому протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 23.11.2022 о 12:00 год. Розгляд справи 23.11.2022 о 12:00 год. не відбувся у зв`язку із незадовільним станом здоров`я позивача, про що відповідач був повідомлений шляхом надання клопотання про відкладення розгляду справи від 22.11.2022. Повідомлення Золочівського РТЦК та СП про розгляд справи 02.12.2022 о 11:00 год. позивач отримав лише 20.12.2022. При цьому, лист-повідомлення Золочівського РТЦК та СП від 25.11.2022 № 4026 був вручений представниками Укрпошти не особисто позивачу, а іншим особам, унаслідок чого позивач своєчасно не був повідомлений про дату і час розгляду справи. Клопотанням від 23.12.2022 позивач повідомив відповідача про несвоєчасне отримання повідомлення. В подальшому позивач не отримував жодних повідомлень від відповідача ні про призначення дати та часу розгляду справи, ні про результати розгляду справи. Також, у Постанові від 02.12.2022 №54 відповідач зазначив, що позивач не виконав розпорядження начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП підполковника ОСОБА_3 за вихідними №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022, проте з такими твердженнями відповідача не можна погодитися враховуючи наступне: розпорядження Золочівського РТЦК та СП за вихідними №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022 позивач особисто не отримував, з даними розпорядженнями він не був ознайомлений та не отримував вказівок щодо виконання цих розпоряджень. Про ці факти він зазначив у Поясненнях від 17.11.2022, які були долучені до Протоколу від 17.11.2022 про адміністративне правопорушення, однак не були враховані відповідачем. У Постанові від 02.12.2022 №54 відповідач зазначив, що Розпорядження Золочівського РТЦК та СП за вихідними №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022 були вручені під розпис ОСОБА_4 (начальник відділу персоналу та комунікацій ТзОВ «Електроконтакт Україна»), що черговий раз підтверджує відсутність у позивача інформації про існування даних розпоряджень та необхідність їхнього виконання саме позивачем. В частині посилання відповідача на Накази ТзОВ «ЕКУ» від 14.10.2022 №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22, якими позивач призначений відповідальним за виконання розпоряджень Золочівського РТЦК та СП за вихідними №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022, звернув увагу, що Наказів ТзОВ «ЕКУ» від 14.10.2022 за №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22 взагалі не існує, натомість є Накази ТзОВ «ЕКУ від 14.09.2022 за №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22. В той же час, з Наказами ТзОВ «ЕКУ від 14.09.2022 за №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22 позивач не був ознайомлений, будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне відповідач не надав. Після отримання Постанови Золочівського РТЦК та СП від 02.12.2022 №54, позивач отримав інформацію у ТзОВ «Електроконтакт Україна» щодо стану виконання розпоряджень Золочівського РТЦК та СП від 13.09.2022 №А/4066, №А/4067, №А/4068. Про результати оповіщення ТзОВ «Електроконтакт Україна» повідомило Золочівський РТЦК та СП, зокрема: первинне повідомлення: лист ТзОВ «Електроконтакт Україна» від 15.09.2022 №166Б/22, з копіями вищезазначених наказів; повторне повідомлення: лист ТзОВ «Електроконтакт Україна» від 17.10.2022 №182Б/22, з копією листа від 15.09.2022 №166Б/22 та копіями наказів. В Протоколі Золочівського РТЦК та СП від 17.11.2022 та Постанові Золочівського РТЦК та СП від 02.12.2022: по-перше: зазначені різні підстави притягнення до адміністративної відповідальності; по-друге: такі підстави не пов`язані із розпорядженнями ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2022 №А4066, №А/4067, №А/4068. Враховуючи зазначене, позивачу не зрозуміло чому ІНФОРМАЦІЯ_2 звинувачує позивача нібито за недотримання підприємством обов`язку щодо забезпечення своєчасного прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин, що передбачено абзацом 7 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», але притягає до відповідальності за пунктами/абзацами 5, 6 частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто: утримання в неналежному стані техніки, будівель, споруд та об`єктів інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації; відсутність сприяння територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки у їхній роботі в мирний час та в особливий період. В той же час, жодною законодавчою нормою не передбачено, що необхідно розуміти під сприянням у роботі, та які обов`язки несе підприємство в частині сприяння у роботі. В частині не надання до Золочівського РТЦК та СП копій звернень у відділення поліції №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, щодо військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку, для їх розшуку і доставки, позивач зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України від 25 березня 1992 року№ 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто ухиляються від виконання військового обов`язку. Враховуючи викладене, звертатися до органів Національної поліції щодо розшуку і доставки військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку повинні безпосередньо територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Додатково звернув увагу суду на порушення відповідачем, ч. 1 ст. 38 КУпАП, а саме: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього кодексу. Оскільки, кінцевими датами виконання та повідомлення про виконання розпоряджень були: розпорядження Золочівського РТЦК та СП від 13.09.2022 №А/4066 - 21.09.2022; розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2022 №А/4067 - 14.09.2022; розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.09.2022 №А/4068 - 16.09.2022. Двомісячний термін для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, станом на дату винесення Постанови Золочівського РТЦК та СП від 02.12.2022 №54, закінчився. Так, відповідач не дослідив склад адміністративного правопорушення, а саме його суб`єктивну сторону, обов`язковою ознакою якої є вина, яка має бути доведена. Лише після доведення вини відповідними доказами відповідач мав право притягати позивача до відповідальності. Таким чином, відповідач, не маючи доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, притягнув його до відповідальності, не виконавши при цьому вимог ст. 251, 252 КУпАП. У зв`язку з вищенаведеним, просить позов про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовільнити повністю; Постанову Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.12.2022 №54 у справі про адміністративне правопорушення скасувати; провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка передбачена ч. 2 ст. 210-1 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн (а.с.5-9).
		25 квітня 2023 року до суду поступив відзив на позовну заяву. Представник відповідача у відзиві зазначив, що з позовними вимогами позивача не погоджуються з наступних підстав: 14.09.2022 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи першого відділу Золочівського РТЦК та СП було вручено під розпис розпорядження №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022 начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП щодо виклику військовозобов`язаних, які працюють на даному підприємстві. Відповідно до Розпорядження №А/4066, директор підприємства повинен був: оповістити та забезпечити прибуття військовозобов`язаних до першого відділу Золочівського РТЦК та СП 22.09.2022 о 9.00 год.; про результати виконання розпорядження проінформувати до 16.00 год. 21.09.2022. Відповідно до Розпорядження №А/4067 - оповістити та забезпечити прибуття військовозобов`язаних до першого відділу Золочівського РТЦК та СП 15.09.2022 о 9.00 год.; про результати виконання розпорядження проінформувати до 16.00 год. 14.09.2022. Відповідно до Розпорядження №А/4068 - оповістити та забезпечити прибуття військовозобов`язаних до першого відділу Золочівського РТЦК та СП 19.09.2022 о 9.00 год.; про результати виконання розпорядження проінформувати до 16.00 год. 16.09.2022; та подати звернення щодо військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку до відділення поліції №1 Золочівського РВП ГУ Національної поліції у Львівській області для їх розшуку, затримання і доставки, а копії - до першого відділу Золочівського РТЦК та СП. Проте, 18.10.2022 разом із супровідним листом від 17.10.2022 № 182Б/22 (а це вже більше місяця від отримання розпоряджень) було надано накази ТзОВ «ЕКУ» від 14.09.2022 №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22, відповідно до яких, відповідальним за виконання розпорядження призначено менеджера з персоналу ОСОБА_1 . Генеральний директор ОСОБА_5 зобов`язав позивача вжити заходів щодо оповіщення працівників зазначених у розпорядженнях, проінформувати перший відділ Золочівського РТЦК та СП про стан виконання розпоряджень та письмово повідомити ІНФОРМАЦІЯ_2 про працівників, які не виконали вище зазначених розпоряджень. 05.10.2022 також було надіслано Розпорядження начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП від 05.10.2022 №А/4569 з аналогічними зобов`язаннями, що також було проігноровано та не виконано. 17.11.2022 менеджер з персоналу Бродівського виробничого підрозділу ОСОБА_1 з`явився до першого відділу Золочівського РТЦК та СП відповідно до надісланого листа першого відділу від 12.11.2022 № А/6041. Цього ж дня, начальником першого відділу Золочівського РТЦК та СП полковником юстиції ОСОБА_6 , керуючись ст.254 КУпАП, було складено протокол (від 17.11.2022 №А/6790) про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП відносно менеджера з персоналу Бродівського виробничого підрозділу ТзОВ «Електроконтакт Україна» ОСОБА_1 , а саме, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Золочівський РТЦК та СП прийшов до висновку, що дані розпорядження начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП було проігноровано та не виконано в повному обсязі. Не було забезпечено прибуття військовозобов`язаних до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаний строк; списків з підписами працівників про ознайомлення з даними розпорядженнями надійшли 24.10.2022 №6040, що дає підстави вважати доведення їх до працівників підприємства грубим порушенням і таким, що не виконано; невчасно надані накази генерального директора «Про оповіщення працівників Бродівського виробничого підрозділу ТзОВ «Електроконтакт Україна» згідно з розпорядженнями начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП» від 14.09.2022 №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22 до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не повідомлено письмово перший відділ Золочівський РТЦК та СП про осіб, які не виконали накази генерального директора «Про оповіщення працівників Бродівського виробничого підрозділу ТзОВ «Електроконтакт Україна» відповідно до розпоряджень першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Звертав увагу суду, що без забезпечення виконання покладених зобов`язань під час загальної мобілізації у період воєнного стану відповідно до вимог Постанови від 07.12.2016 № 921 та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є не можливим виконання завдань, покладених на органи військового управління, що ставить під загрозу обороноздатність країни в особливий період. Також, представник відповідача стверджував, що Протокол про адміністративне правопорушення складено 17.11.2022, а розгляд справи призначено о 12:00 год. 23.11.2022. 23.11.2022 за вх. № 6139 надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення. Клопотання було задоволено і призначено нову дату розгляду 02.12.2022 о 11.00 год. та направлено рекомендаційним листом позивачу 28.11.2022. Проте, 02.12.2022 позивач не з`явився в Золочівський РТЦК та СП, причини неявки не повідомив. Керуючись ст. 235, 251, 252, 277 КУпАП, відповідачем, в особі начальника Золочівського РТЦК та СП полковником ОСОБА_7 була винесена постанова від 02.12.2022 № 54 за справою про адміністративне правопорушення. Вважає, що твердження позивача, що не було досліджено всіх обставин справи та не було надано доказів, є помилковим та не відповідає дійсності. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Позивача, наказами ТзОВ «Електроконтакт Україна» визначили відповідальною особою за виконання розпоряджень, однак вони були не виконані в повному обсязі. Позивач надав пояснення, що йому нічого не відомо про ці розпорядження та статус їх виконання, що також є сумнівним та не відповідає дійсності. Як видно з посадової інструкції менеджера з персоналу ЕКУ ОСОБА_1 , його прямим начальником є начальник відділу персоналу та комунікацій ОСОБА_4 , який про отримання розпоряджень розписався та міг і повинен знати про їх існування, та довести до підлеглої особи. Додатково представник відповідача повідомив суд, що у провадженні Золочівського районного суду Львівської області знаходиться справа №445/1745/22 за позовом ОСОБА_8 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, де він притягується до адміністративної відповідальності за невиконання вище зазначених розпоряджень. Звертав увагу суду, що 10.04.2023 під час судового засідання при розгляді зазначеної справи було заслухано ОСОБА_8 , де він надав пояснення, що з даними розпорядженнями позивач був ознайомлений та знав про їх існування. Як видно з вище викладеного, позивач знав про існування цих розпоряджень, та його метою є ввести в оману суд та уникнути адміністративної відповідальності. Представник відповідача також зазначив, що є помилковим твердження позивача про порушення розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі твердження позивача є недостовірними та спрямованими виключно на пошук порушень в діях службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення відповідальності за свою бездіяльність. Просить суд: залишити Постанову начальника Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області за справою про адміністративне правопорушення № 54 від 02.12.2022 без змін; закрити справу про адміністративне правопорушення, а позовну заяву без задоволення (а.с.37-45).
		11.05.2023 до суду поступило від представника відповідача клопотання про долучення доказів (документів) до справи, зокрема копію технічного запису судового засідання від 10.04.2023 у справі 445/1745/22, яке відбулось у Золочівському районному суді Львівської області (а.с.85). 
		15.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву документи, а саме: копія листа-повідомлення від 25.11.2022 №4026 та копія фіскального чеку не підтверджують ні факт отримання, ні дату отримання позивачем повідомлення про дату розгляду справи. Звертає увагу суду, що відповідач лист-повідомлення від 25.11.2022 №4026 про встановлення нової дати розгляду справи відправив лише 28.11.2022 (понеділок), а саму дату розгляду справи призначив о 11:00 год. 02.12.2022 (п`ятниця). Здійснюючи достатньо пісзнє інформування позивача про нову дату розгляду (4-ри дні між датою відправки і датою розгляду) відповідач здійснив формальне відправлення листа-повідомлення, розуміючи, що позивач може належним чином не бути повідомленим. Крім того, в день розгляду справи відповідач не переконався в отриманні цього листа позивачем у справі. Вважає, що позиція відповідача щодо ознайомлення позивача із розпорядженнями Золочівського РТЦК та СП №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022 та №А/4569 від 05.10.2022 ґрунтується виключно на припущеннях. Представник відповідача не надає жодних письмових доказів, які б свідчили про ознайомлення позивача з наказами про виконання вказаних вище розпоряджень. Обґрунтування інших обставин справи містяться у позовній заяві від 01.04.2023 (а.с.90-91).
		Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.31).
		Представник відповідача Золочівського РТЦК та СП у судове засідання не з`явився, Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження та за наявними матеріалами у справі (а.с.86).
		Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, чим і скористалися сторони.
		Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України). 
		Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступних міркувань.
		Згідно з Протоколом про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 від 17.11.2022 начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП полковника ОСОБА_6 , менеджер з персоналу Бродівського виробничого підрозділу ТзОВ «Електроконтакт Україна» ОСОБА_1 порушив п. 6 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме обов`язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин. За такі порушення передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У Протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності протягом року, йому роз`яснено статтю 63 Конституції України, положення статті 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи 23.11.2022, а також вручено копію протоколу та зафіксовано пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що йому було не відомо про розпорядження № А/4066 від 13.09.2022, №А/4067 від 13.09.2022, №А/4068 від 13.09.2022, №А/4569 від 05.10.2022 та про статус їх виконання, такі розпорядження та вказівки щодо їх виконання не отримував (а.с.12-13).
		Постановою Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. Із Постанови №54 від 02.12.2022 видно, що 14.09.2022 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи першого відділу Золочівського РТЦК та СП, були вручені під розпис ОСОБА_9 . Розпорядження начальника першого відділу Золочівського РТЦК та СП підполковника ОСОБА_3 за вихідними №№А/4066; А/4067; А/4068 від 13.09.2022, чим зобов`язав дирекцію ТзОВ «Електроконтакт Україна» оповістити військовозобов`язаних та для забезпечення їх прибуття 15.09.2022 о 09.00 год. до першого відділу Золочівського РТЦК та СП, та про результат виконання Розпорядження проінформувати перший відділ Золочівського РТЦК та СП до 16.00 год. 14.09.2022. Відповідь на вище зазначене Розпорядження надійшла 18.10.2022, чим було порушено п. 47 Постанови КМУ №921 від 07.12.2016 (зі змінами 2022 року), що у разі отримання розпоряджень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників і військовозобов`язаних про їх виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних керівники державних органів, підприємств, установ та організацій зобов`язані: видати наказ про оповіщення призовників і військовозобов`язаних та довести його до їх відома у частині, що стосується забезпечення їх прибуття за викликом районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначені ним строки та копію наказу надіслати у триденний строк до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Також не надано до першого відділу Золочівського РТЦК та СП копій звернень у відділення поліції №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, щодо військовозобов`язаних, які ухиляються від виконання військового обов`язку, для їх розшуку і доставки. Відповідно до наказів ТзОВ «ЕКУ» від 14.10.2022 №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22, відповідальним за виконання розпорядження призначено менеджера з персоналу ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч.1 п. 5, 6 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена адміністративна відповідальність в особливий період, згідно з ч.2 ст.210-1 КУпАП (а.с.10-11).
		Про результати оповіщення ТзОВ «Електроконтакт Україна» повідомило Золочівський РТЦК та СП, зокрема: первинне повідомлення: лист ТзОВ «Електроконтакт Україна» від 15.09.2022 №166Б/22, з копіями вищезазначених наказів; повторне повідомлення: лист ТзОВ «Електроконтакт Україна» від 17.10.2022 №182Б/22, з копією листа від 15.09.2022 №166Б/22 та копіями наказів (а.с.22-23). 
		Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
		Відповідно до ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито.
		Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
		Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
		Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
		Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а.
		Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
		Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
		Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 31.03.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі№465/5145/16-а.
		Із матеріалів справи видно, що повідомлення про розгляд справи 02.12.2022 о 11:00 год. надіслане позивачу лише 28.11.2022, тобто за чотири дні до розгляду справи (а.с.52-53). Доказів про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зокрема рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач не надав.
		Позивач же в позовній заяві та у відповіді на відзив стверджує, що повідомлення Золочівського РТЦК та СП про розгляд справи 02.12.2022 о 11:00 год він отримав лише 20.12.2022. При цьому, лист-повідомлення Золочівського РТЦК та СП від 25.11.2022 № 4026 був вручений представниками Укрпошти не особисто позивачу, а іншим особам, внаслідок чого останній своєчасно не був повідомлений про дату і час розгляду справи. Клопотанням від 23.12.2022 позивач повідомив відповідача про несвоєчасне отримання повідомлення (а.с.15-15 зворот).
		Суд ураховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
		Отже, відповідач належним чином не переконався про сповіщення позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушив право позивача на всебічний, повний і об`єктивний розгляд справи.
		Разом з тим, з Наказами ТзОВ «ЕКУ» від 14.09.2022 за №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22, 39/Б-22 позивач також не був ознайомлений (а.с.19-21). Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне представник відповідача не надав.
		Між тим, суд бере до уваги твердження представника відповідача у відзиві про те, що відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 , його прямим начальником є начальник відділу персоналу та комунікацій ОСОБА_4 (а.с.72-73), який про отримання розпоряджень розписався (54-57). Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що він довів до відома ці розпорядження до ОСОБА_1 як до підлеглої особи. Так, останній стверджує, що розпорядження Золочівського РТЦК та СП з вихідними №№А/4066, А/4067, А/4068 від 13.09.2022 та №А/4569 від 05.10.2022 позивач особисто не отримував, не був ознайомлений та не отримував вказівок щодо виконання таких розпоряджень.
		В матеріалах справи є накази ТзОВ «Електроконтакт Україна» №№34/Б-22, 35/Б-22, 36/Б-22 від 14.09.2022 та №39/Б-22 від 06.10.2022, якими позивач призначений відповідальним за виконання розпоряджень Золочівського РТЦК та СП (а.с.19-21,59), проте такі не містять відмітки про ознайомлення зі змістом наказу ОСОБА_1 .
		Інших належних та допустимих доказів на спростування зазначених тверджень позивача, а саме на підтвердження факту належного ознайомлення позивача з вказаними вище наказами, представник відповідача до суду не надав.
		Загальні процесуальні засади доказування виходять з того, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а в межах адміністративного судочинства у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування покладається саме на відповідача.
		Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, що 10.04.2023 під час судового засідання при розгляді справи №445/1745/22 за позовом ОСОБА_8 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, де він притягується до адміністративної відповідальності за невиконання вище зазначених розпоряджень, було заслухано останнього, де він надав пояснення, що з цими розпорядженнями ОСОБА_1 був ознайомлений та знав про їх існування. 
		Так, суду не надано доказів, що у вказаній вище справі прийняте судове рішення, яке набрало законної сили, чи, що ОСОБА_8 допитувався в судовому засіданні в якості свідка та був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві покази у справі. Між тим, представник відповідача надіслав в адресу суду клопотання про долучення доказів (документів) до справи, зокрема електронного носія USB-флешку «Godram 32 GB» із копією технічного запису судового засідання від 10.04.2023 у справі 445/1745/22, яке відбулось у Золочівському районному суді Львівської області. Також, подав заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження та за наявними матеріалами у справі. Відповідно, наданий електронний носій інформації із копією запису судового засідання від 10.04.2023 у справі 445/1745/22 не може бути допустимим та належним доказом у цій справі, оскільки, суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо сприймав під час судового засідання. 
		Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України). Іншими процесуальними правами щодо доказування представник відповідача не скористався.
		Статтями 72-79 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		У відповідності до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1, 2 ст.76 КАС України).
		Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.
		Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
		Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Враховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.
		Пунктом 1 статі 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		У постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/855/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Разом з тим, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
		Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23- рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, і однією із таких презумпцій є закріплена в статті 62 Конституції України презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
		Як зазначено у пункті 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/13 52/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		Незважаючи на зазначений обов`язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.
		Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		За наведених обставин, у суду немає підстав ставити під сумнів письмові показання позивача з цього приводу і таких доказів суду не представлено. Отже, за відсутності достатніх даних про вчинення позивачем правопорушення, Постанову №54 від 02.12.2022 необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
		Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17, за подання фізичною особою адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст. 5, 9, 72-79, 139, 160, 194, 205, 229, 242, 244-246, 286 КАС України; ст.19, 62 Конституції України та ст. 7, 9, ст. 246, 247, 249, 251, 268, 278, 280 КУпАП, суд 
		 ухвалив:
		позов ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.12.2022 №54, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, скасувати.
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Золочівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки судовий збір у розмірі 536,80 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Сторони у справі: 
		Позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Золочівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки; ЄДРПОУ: 09537606; місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 22, м. Золочів, Львівська область, 80700.
		 
		 
		 
		Головуючий суддяО. Семенишин 
		 
		 
		Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 17 травня 2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...