Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/2929/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2023. Зареєстровано: 18.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2023.
Дата набрання законної сили: 25.10.2023
Номер судового провадження: 1-кп/183/677/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022130000000048

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 183/2929/22
		№ 1-кп/183/677/23
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 травня 2023 року                                 м. Новомосковськ
		 
		Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12022130000000048 стосовно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого охоронцем ТРЦ «Джаз», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
		11 травня 2014 року в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій Російської Федерації на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680?VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
		Основним завданням учасників т.зв. НЗФ «ЛНР» є безпосереднє здійснення збройного опору силам Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, або іншим чином забезпечення функціонування зазначеного збройного формування.
		У травні 2014 року (більш точну дату та час встановити не виявилось можливим) у громадянина України ОСОБА_5 , який був обізнаний про незаконність дій збройних підрозділів та політичного керівництва самопроголошеної «ЛНР», виник злочинний умисел, направлений на участь у діяльності в одному з підрозділів НЗФ «ЛНР», які діяли на території м. Сєвєродонецьк Луганської області. 
		При цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що вказані формування «ЛНР» діють на території України незаконно, та що її учасники застосовують зброю, вчиняють захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції.
		Реалізуючи вказаний умисел у травні 2014 року (більш точної дати встановити не виявилось можливим) ОСОБА_5 добровільно увійшов до складу підрозділу НЗФ «ЛНР» під командуванням ОСОБА_6 (стосовно якого є окреме кримінальне провадження), що дислокувалися в будівлі «ДІАП» (м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1), був рядовим членом підрозділу, виконуючи вказівки ОСОБА_6 .
		До функціональних обов`язків ОСОБА_5 входило бойове чергування на постах у будівлі «ДІАП» та на блокпостах, розташованих поблизу та на території міста Сєвєродонецька Луганської області, під час якого він здійснював зупинку транспорту з метою його поглибленого огляду, перевірку документів осіб з метою виявлення та затримання українських правоохоронців, отримання розвідувальної інформації щодо дислокації позицій Збройних Сил України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції на території Луганської області.
		У складі вказаного НЗФ «ЛНР» ОСОБА_5 проходив т.зв. «службу» по кінець липня 2014 року, після чого залишив лави вказаного підрозділу. 
		Таким чином,з кінцятравня 2014року докінця липня2014року  ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Сєвєродонецьк Луганської області, як учасник НЗФ «ЛНР», реалізовував функції, які забезпечували стійкість псевдодержавного утворення «ЛНР», створював безпечні умови для функціонування його «органів влади», а саме забезпечував діяльність та функціонування підрозділу НЗФ «ЛНР» під командуванням ОСОБА_6 , маючи за мету участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав частково та показав, що на початку травня його знайомі запропонували йому приєднатися до них у так зване ополчення, козаче. На його запитання розповісти більш детально про це, вони говорили щоб він сам пришов туди, подивився і вирішив, що йому робити, тобто приєднуватися чи ні. Оскільки він працював охоронцем в ТРЦ «Джаз» подобово, тому у вільний від роботи час він декілька разів приходив на блокпости, де була козача гвардія, під керівництвом ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 . Його функції зводилися до регулювання транспорту, який проходив через блокпост. Йому видали одяг  камуфляжний, а також знаки розрізнення  георгієвську стрічку. Зброї у нього не було. Щодо одягу, то на його переконання, це звичайний камуфляжний одяг, наприклад для рибацтва, який також є у нього вдома. Тобто він ні про що не свідчить. Одного разу за пропозицією своїх знайомих він був присутнім на похоронах учасників НЗФ, які загинули в боях біля м. Рубіжне. Також додав, що за участь у цих формуваннях йому ніхто не платив, так само як і будь-якому іншому учаснику. Він нічого не підписував. Заявив про щире каяття.
		Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його винуватість у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 260 КК України, підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України: 
		- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що він раніше судимий за ч. 2 ст. 260 КК України, оскільки брав участь у незаконних збройних формуваннях на території м. Сєвєродорнецька у 2014 році. Знає особисто в обличчя ОСОБА_8 . Він був у підпорядкуванні ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 . Перебував в ополченні. В період з весни до літа 2014 року бачив декілька разів обвинуваченого ОСОБА_10 в ДІАП, на шикуванні. У ОСОБА_11 , як і у більшості учасників, були знаки розрізнення, георгієвська стрічка. Він був зі зброєю. Що він робив йому не відомо. Бачив його також влітку біля БТР. В заходах по похованню ОСОБА_11 він не бачив, а бачив його лише на фото із цих заходів. 
		   На запитання захисника свідок ОСОБА_7 показав, що особисто бачив ОСОБА_11 у будівлі ДІАП. Впізнав його по фотознімках. Впізнав за такими рисами: великі щоки, був такий «повненький», «повненькі щоки», середньої статури, середнього зросту 170-175 см. Також свідок в судовому засіданні вказав на обвинуваченого як на цього чоловіка, але надто схудлого. Бачив ОСОБА_11 на шикуванні декілька разів, у формі, зі зброєю. Шикування було не кожного дня, у вечері. На цих зборах учасникам формування доносили якусь інформацію, потім вони їхали на блок-пости. Востаннє бачив ОСОБА_11 влітку.
		- показаннями свідка ОСОБА_7 , отриманими під час його допиту в ході досудового розслідування кримінального провадження, що здійснюється в умовах воєнного стану, згідно з протоколом допиту свідка від 21.05.2022, про те, що він з народження мешкає в м. Сєвєродонецьку. Навесні 2014 року він брав участь в мітингах на підтримку т.зв, «русской весны». В травні 2014 року вступив до лав незаконного збройного формування т.зв. «ополчения», входив до т.зв. «спецпідрозділу», що діяв під керівництвом ОСОБА_12 з позивним « ОСОБА_13 ». Деякий період часу вони жили в казармі в будівлі «ДІАП» за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1. У період з травня по кінець липня 2014 року в складі т.зв. «ополчення» він чергував з будівлі «ДІАП», яка розташована по вул. Вілєсова в м. Сєвєродонецьку, на блок-постах на виїздах з м. Сєвєродонецька. В підрозділ «Спеца» входило близько 20 осіб, з якими він періодично спілкувався. ОСОБА_14 «Спец» підпорядковувався безпосередньо ОСОБА_15 . В будівлі «ДІАП» дислокувався весь підрозділ незаконного збройного формування т.зв. «Армия Юго-Востока», що підпорядковувався ОСОБА_15 . Він систематично бачив інших членів НЗФ, які перебували в будівлі «ДІАП», які чергували на блок-постах, та які патрулювали місто. Більшість таких осіб він не знає по прізвищу ім`я та по батькові, втім може впізнати по зовнішності або голосу, знає імена або позивні таких осіб;
		- показаннями свідка ОСОБА_16 , отриманими під час його допиту в ході досудового розслідування кримінального провадження, що здійснюється в умовах воєнного стану, згідно з протоколом допиту свідка від 23.05.2022, про те, що у 2016 році він був засуджений Лисичанським міським судом Луганської області за участь у незаконно збройному формуванні, яке було створено та дислокувалося на території Луганської області у період з травня до 24.07.2014, у тому числі й у м. Лисичанську. Так, приблизно у травні 2014 року, точну дату не пам`ятає, він вступив до лав незаконного збройного формування, яке на той момент дислокувалося у м. Лисичанську Луганської області, тобто до НЗФ ЛНР, а саме, до лав т.зв. «Ополчення». До його обов`язків входило чергування на блок-постах, розташованих на території Луганської області. Здебільшого він ніс службу на блок-посту, який розташовувався на виїзді з м. Лисичанська у напрямку АДРЕСА_3 . Тоді він здійснював функції перевірки документів у громадян, які перетинали блок-пост, на якому ніс службу. Також разом із іншими особами, які входили до складу НЗФ, здійснював зупинку та огляд автомобілів (салону, багажника), що перетинали лінію блок-поста з метою виявлення диверсійних груп з боку Збройних Сил України. У незаконно збройному формуванні ЛНР він брав участь у період з травня по серпень 2014 року. Тоді він входив до загону НЗФ «Привид» під керівництвом Мозгового. 24.07.2014 м. Лисичанськ Луганської області було звільнено Збройними Силами України. Він на той момент переховувався від співробітників поліції та Збройних сил України. 08.08.2014 він був затриманий співробітниками поліції Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області та згодом притягнутий до кримінальної відповідальності за участь у незаконному збройному формуванні. У період участі у незаконному збройному формуванні, він як усі особи, які входили до складу НЗФ, і брали у ньому участь, носив військову форму, на якій була георгіївська стрічка, як на одязі, так і на зброї, яка була в осіб, що входять до НЗФ.
		У квітні 2022 року він був допитаний співробітниками СБУ Луганської області за обставинами участі у НЗФ у 2014 році та також щодо осіб, які також, окрім нього, входили до складу НЗФ. Після цього співробітниками СБУ йому були надані фотографії чоловіків, які можуть бути причетними до участі у НЗФ у 2014 році на території Луганської області Тоді серед фотографій чоловіків, які йому пред`явили співробітники СБУ, він впізнав чоловіка, зображеного на фото №3. Цього чоловіка впізнав за рисами обличчя (за формою та овалом обличчя, яке було пухким, а також формою його очей). Цього чоловіка він бачив кілька разів на території Луганської області у травні 2014 року. Він був серед т.зв. «ополченців», був одягнений у військову форму зеленого кольору, на формі була георгіївська стрічка. Тоді георгіївська стрічка розташовувалась у нього на одязі, на грудях. Така ж георгіївська стрічка була у нього на зброї, яка була при ньому, а саме у нього був при собі автомат Калашнікова. Ці характерні ознаки, а саме військова форма відповідного зразка, наявність вогнепальної зброї, георгіївських стрічок вказували на належність особи до НЗФ.
		Перший раз той чоловік, як згодом, після впізнання фотографій від співробітників СБУ він дізнався, ОСОБА_17 , 1980 р.н., пропонував йому поїхати на похорон учасників НЗФ, які загинули в боях біля м. Рубіжне Луганської області. Але тоді за сімейними обставинами у нього не вийшло. Тоді збирали всіх охочих вшанувати пам`ять загиблих учасників НЗФ. Похорон тоді проходили біля міста чи Стаханова, чи біля м. Попасна Луганської області. Також, тоді ОСОБА_18 він бачив вже згодом на відео, на яке випадково натрапив на Ютюб каналі. Тоді ховали загиблих із «козачого полку», так званих «дремівців». Вдруге, через тиждень після так званого похорону, він бачив ОСОБА_18 . Тоді він проїжджав машиною « ОСОБА_19 » сірого кольору через блок-пост, який розташовувався на виїзді з м. Сєвєродонецька у бік м. Лисичанська Луганської області, на якому на той момент він ніс службу. Тоді ОСОБА_17 був не один у машині, а разом із такими ж, як і він. Також у військовій формі, зі зброєю та георгіївськими стрічками.
		Втретє, вже пізніше, у період із травня по липень 2014 року, точно не пам`ятає, бачив ОСОБА_18 біля будівлі ДІАП у районі ринку в м. Сєвєродонецька, де він стояв в оточенні «ополченців». Тоді вони пили каву, курили цигарки, про щось розмовляли. Також були одягнені у військову форму, характерну для учасників незаконного збройного формування. На одязі та на автоматі були георгіївські стрічки.
		Від учасників НЗФ, із якими тоді стояв на блок-постах, йому було відомо, що загони НЗФ, т.зв. «дремівці» виконували різні бойові завдання, брали участь у сутичках зі Збройними силами України на території Луганської області, які саме йому не відомо;
		- повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення № 78/3/32-191 від 16.04.2022 та рапортом начальника Сєвєродонецького РВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях полковника ОСОБА_20 , відповідно до яких 15.04.2022 було виявлено участь ОСОБА_5 у НЗФ т. зв. «ЛНР»; 
		- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022130000000048 від 16.04.2022, відповідно до якого 16.04.2022 до СУ ГУНП в Луганській області надійшли матеріали від співробітників Сєвєродонецького РВ 3-го управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Сєвєродонецьк Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який в червні 2014 року у складі НЗФ так званої «ЛНР» приймав участь у бойових діях проти підрозділів ЗС України та добровольчих батальйонів у м. Рубіжне Луганської області;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 17.04.2022, згідно з яким свідок ОСОБА_16 впізнав серед пред`явлених чотирьох осіб чоловіка під № 3, як особу, яка була членом непередбачених законом збройних формувань, якого він бачив навесні-влітку 2014 року. На фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_5 ;
		- протоколом огляду матеріалів у мережі Інтернет за участю свідка від 17.04.2022 з фототаблицями, відеозаписом його допиту долучених до нього, оглянутих в судовому засіданні, на яких зафіксовано, як свідок ОСОБА_16 впізнає багатьох осіб, яких знає як членів підрозділу так званого «ополчения», який діяв на території міста Сєвєродонецька, у тому числі керівника так званого «ополчения» в м. Сєвєродонецьку та особу, яка була пред`явлена йому для впізнання, а саме ОСОБА_5 . Крім того, свідок зазначив, що йому відомі події, що зафіксовані на вказаному відеозаписі, а саме наступне: у травні 2014 року в районі м. Рубіжне відбувся бій між НЗФ та підрозділами ЗС України, за результатом якого були вбиті члени НЗФ. У зв`язку з цим за вказівкою керівництва підрозділів НЗФ, що брали участь у вказаному бойовому зіткненні, особовий склад цих підрозділів поїхав на поховання до Кадіївки (м. Стаханова) Луганської області; 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 17.04.2022, згідно з яким свідок ОСОБА_7 впізнав серед пред`явлених чотирьох осіб чоловіка під № 3, як особу, яка була членом непередбачених законом збройних формувань, якого він бачив навесні-влітку 2014 року. На фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_5 ;
		- протоколом огляду матеріалів у мережі Інтернет за участю свідка від 17.04.2022 з фототаблицями, відеозаписом його допиту долучених до нього, оглянутих в судовому засіданні, на яких зафіксовано, як свідок ОСОБА_7 впізнає багатьох осіб, яких знає як членів підрозділу так званого «ополчения», який діяв на території міста Сєвєродонецька, у тому числі керівника так званого «ополчения» в м. Сєвєродонецьку та особу, яка була пред`явлена йому для впізнання, а саме ОСОБА_5 . Крім того, свідок зазначив, що йому відомі події, що зафіксовані на вказаному відеозаписі, а саме наступне: у травні 2014 року в районі м. Рубіжне відбувся бій між НЗФ та підрозділами ЗС України, за результатом якого були вбиті члени НЗФ. У зв`язку з цим за вказівкою керівництва підрозділів НЗФ, що брали участь у вказаному бойовому зіткненні, особовий склад цих підрозділів поїхав на поховання до Кадіївки (м. Стаханова) Луганської області; 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.04.2022, згідно з яким свідок ОСОБА_21 впізнав серед пред`явлених чотирьох осіб чоловіка під № 3, як особу, яка була членом непередбачених законом збройних формувань, якого він бачив навесні-влітку 2014 року. На фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_5 ;
		- протоколом огляду матеріалів у мережі Інтернет за участю свідка від 17.04.2022 з фототаблицями, відеозаписом його допиту, долучених до нього, оглянутих в судовому засіданні, на яких зафіксовано, як свідок ОСОБА_22 впізнає ОСОБА_5 серед осіб у військовій формі одягу, які стоять в строю. Свідок позначив ОСОБА_5 на роздрукованих знімках екрану (скріншотах); 
		- протоколів огляду матеріалів у мережі Інтернет за участю свідка від 17.04.2022 з фототаблицями, та відеозаписами його допиту, долучених до нього, оглянутих в судовому засіданні, на яких зафіксовано, як свідок ОСОБА_21 впізнає ОСОБА_10 , який проходить повз труни загиблих членів НЗФ. Свідок позначив ОСОБА_5 на роздрукованих знімках екрану (скріншотах);
		- копії матеріалів кримінального провадження № 22017030000000061 від 07.04.2017, в рамках якого задокументована протиправна діяльність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 10.05.2022, згідно з яким свідок ОСОБА_23 впізнав серед пред`явлених чотирьох осіб чоловіка під № 3, як особу, яка була членом непередбачених законом збройних формувань, якого він бачив навесні-влітку 2014 року. На фотознімку під № 3 зображений ОСОБА_5 ;
		- протоколом огляду матеріалів у мережі Інтернет за участю свідка від 10.05.2022 з фототаблицями, відеозаписом його допиту, долучених до нього, оглянутих в судовому засіданні, на яких зафіксовано, як свідок ОСОБА_23 впізнає багатьох осіб, яких знає як членів підрозділу так званого «ополчения», який діяв на території міста Сєвєродонецька, у тому числі керівника так званого «ополчения» в м. Сєвєродонецьку та особу, яка була пред`явлена йому для впізнання, а саме ОСОБА_5 . Крім того, свідок зазначив, що йому відомі події, що зафіксовані на вказаному відеозаписі, а саме наступне: у травні 2014 року в районі м. Рубіжне відбувся бій між НЗФ та підрозділами ЗС України, за результатом якого були вбиті члени НЗФ. У зв`язку з цим за вказівкою керівництва підрозділів НЗФ, що брали участь у вказаному бойовому зіткненні, особовий склад цих підрозділів поїхав на поховання до Кадіївки (м. Стаханова) Луганської області; 
		- протоколом огляду документів від 30.04.2022, в ході проведення якого було оглянуто паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 
		- постановоюпро визнанняі залученнядо кримінальногопровадження речовихдоказів від30.04.2022у виглядіпаспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер документа НОМЕР_2 ;
		- протоколом огляду предмету від 04.05.2022 з скріншотами та відеозаписом, долучених до нього, продемонстрованих в судовому засіданні, в ході проведення якого в мережі Інтернет за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було оглянуто публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на якій маються відомості про те, що ОСОБА_5 є учасником незаконного збройного формування та приймав участь у злочинній діяльності збройного формування «Армія ЮгоВостока» на території м. Сєвєродонецька Луганської області весною та влітку 2014 року;
		- протоколом огляду предмету від 05.05.2022 з скріншотами та відеозаписом, долучених до нього, продемонстрованих всудовому засіданні,в ході проведення якого було оглянуто публікацію на Інтернет-сторінці (ресурс Youtube) під назвою  ІНФОРМАЦІЯ_5 », де в приміщенні зафіксовано процес прощання із загиблими особами, було зафіксовано чоловіка, одягненого у військову форму, на лівому погоні форми якого мається георгіївська стрічка, крім того у цьому же пагоні у цієї особи перебуває берет чорного кольору, зазначена особа зовнішньо схожа на ОСОБА_5 ;
		- висновку експерта від 17.05.2022 № 52, відповідно до якого зображення чоловіка у військовій формі одягу, що містяться у відеозаписі розміщеному в електронному файлі під назвою: «Вечная пам`ять героям Стаханова. Траурная процесия» при показниках індекатору відліку часу програми відеовідтворення (відеоплеєра) у період часу 00:02:48-00:02:51; 00:03:17- 00:03:27; 00:05:45  00:06:00 (зазначена особа позначена стрілками чорного кольору на скріншотах безпосередньо у протоколі огляду предмету від 05.05.2022, як особа яка може бути зовнішньо схожа на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) умовно придатні для проведення портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності. У відеозаписі розміщеному в електронному файлі під назвою «Вечная пам`ять героям Стаханова. Траурная процесия» при показниках індикатору відліку часу програми відео відтворення (відеплеєра) у період часу: 00:02:48 - 00:02:51; 00:03:17 - 00:03:27; 00:05:45  00:06:00 (зазначена особа позначена стрілками чорного кольору на скріншотах безпосередньо у протоколі огляду предмету від 05.05.2022, як особа яка може бути зовнішньо схожа на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та на фотозображенні у паспорті громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданому на дослідження у якості порівняльного матеріалу, ймовірно, зображена одна й та сама особа.
		Всі вище перелічені докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Усі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють одне одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		Отже, дослідивши та проаналізувавши наведені вище докази, суд вважає, що вони кожний окремо, а також в сукупності, доповнюючи одне одного, підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, і підтверджують вину обвинуваченого у пред`явленому йому обвинуваченні.
		Заперечення сторони захисту щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_5 на постах у будівлі «ДІАП», суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки такі доводи повністю спростовуються як показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , які вказували, що бачили ОСОБА_5 в будівлі ДІАП, на його території та поблизу, по вул. Вілєсова, 1 м. Сєвєродорнецьк, так і матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколами огляду матеріалів у мережі Інтернет, протоколами пред`явлення особи для впізнання.
		Посилання обвинуваченого і його захисника на те, що обвинувачений не був озброєний, а також, що свідки вказували, що бачили у нього на одязі георгієвську стрічку на грудях, в той час як вона розміщувалася на плечі, під час перебування його на похоронах учасників НЗФ, які загинули в боях біля м. Рубіжне, суд розцінює критично, оскільки такі доводи повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , які вказували, що бачили ОСОБА_5 декілька разів у різних місцях, тому не виключається можливості наявності у нього зброї не завжди, та розміщення георгієвської стрічки, в тому числі й на грудях. 
		Аналізуючи ці докази суд доходить висновку, що вони мають характер логічних, послідовних, об`єктивних, узгоджених між собою, та є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими і достатніми, оскільки зібрані без порушень вимог Конституції та КПК України.
		Жодних сумнівів у достовірності показань цих свідків, які були очевидцем події, у суду не має. Стороною захисту не надано жодного доказу, який би спростовував ці дані.
		До того ж, обставини, на які посилається сторона захисту, не можуть свідчити про невинуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
		Відтак, позицію сторони захисту суд розцінює критично, як позицію захисту від пред`явленого обвинувачення і намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки такі доводи спростовуються наявними доказами у справі.
		Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 260 КК України.
		При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
		Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, а також відсутність негативної характеристики останнього.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Однак,надаючи оцінкуступеню тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також вчинене в умовах особливого періоду.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		При цьому, посилання сторони захисту на наявність такої обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, як його щире каяття, суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке. Щире каяття, як зазначено у постанові ВС від 15 листопада 2021 року у справі № 199/6365/19, провадження № 51-3198км21, це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Висновок про щирість каяття не можна робити лише на підставі голослівної заяви обвинуваченого у судовому засіданні, оскільки основним проявом щирого каяття визначається повне визнання винною особою своєї вини, а якщо особа приховує істотні обставини вчиненого нею злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Однак з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_5 не визнав усіх обставин кримінального правопорушення, посилаючись, у тому числі, на неправдиві показання певних свідків про подію злочину, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, при цьому часткової винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
		Тому, з урахуванням особливостей вказаного кримінального правопорушення і обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме: нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки такі підстави у суду відсутні, і вважає, що покарання за ч. 2 ст. 260 КК України повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі на певний строк без конфіскації майна. Саме таке покарання на переконання суду буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
		Призначаючи покарання ОСОБА_5 як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк без конфіскації майна буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		З цих же підстав, а також того, що з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло майже дев`ять років, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_5  покарання в межах найбільшої санкції ч. 2 ст. 260 КК України.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 5285,56 грн. (висновок експерта за результатами проведення портретної експертизи № 52 від 17.05.2022).
		На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 474 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 260 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна.
		Початок строку відбування покарання  ОСОБА_5 рахувати з дня обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  з 25 квітня 2022 року.
		Зарахувати у строк відбуття покарання тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 з 25 квітня 2022 року до 18 травня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід,обраний  ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний  тримання під вартою.
		Речові докази: паспорт громадянина України, виданий на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер документу НОМЕР_2 , який спрямовано для зберігання до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)»  повернути за належністю його власнику  ОСОБА_5 .
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експертау розмірі5285гривень 56копійок.
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...