Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/5894/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 18.05.2023. Зареєстровано: 19.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2023.
Дата набрання законної сили: 20.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/522/1756/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023210000000015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 522/5894/23
		Провадження № 1-кп/522/1756/23
		 
		ВИРОК
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		18 травня 2023 року Приморський районний суд м. Одеса
		в складі головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 
		захисника: ОСОБА_4 (на відеоконференції)
		обвинуваченої  ОСОБА_5 (на відеоконференції)
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 24.01.2023 року за № 22023210000000015, за обвинуваченням: 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України-
		в с т а н о в и в:
		Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (далі  РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		22 лютого 2022 року президент РФ направив до Ради Федерації звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року президент РФ публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
		З метою протидії збройній агресії у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.
		З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями ЗС РФ і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.
		Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія)  це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
		Статтею 73 Конституції України, а визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною» першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
		Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
		У березні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України ОСОБА_6 (матеріали відносно якого виділено в інше кримінальне провадження № 22022230000000497), перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці РФ окупували м. Херсон та частину Херсонської області та продовжують окупаційну діяльність на території України, маючи досвід роботи в органах влади та місцевого самоврядування, добровільно погодився виконувати рішення окупаційного військового керівництва РФ, розташованого на окупованих територіях, та обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади  військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі  окупаційна ВЦА Херсонської області).
		Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до РФ, ОСОБА_6 умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва РФ у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу РФ тимчасово окупованої території Херсонської області.
		У вересні 2022 року (конкретне місце та час органом досудового розслідування не встановлено) керівництвом окупаційної ВЦА Херсонської області, до складу якої входили ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , (матеріали відносно яких виділено в інше кримінальне провадження № 22022230000000497), а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, було сформовано склад та організовано роботу так званої «дільничної виборчої комісії (далі  ДВК) № 427», місцем розміщення якої визначено приміщення сільської ради у селі Станіслав Херсонського району Херсонської області за адресою: Херсонська область, Херсонський район, село Станіслав, вулиця Свободи, будинок 15. Обов`язки так званого голови ДВК № 427 фактично виконувала місцева мешканка ОСОБА_9 (стосовно якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні), яка взяла на себе повноваження щодо організації проведення референдуму на території с. Станіслав Херсонського району Херсонської області.
		У вересні місяці 2022 року ОСОБА_5 керуючись корисливим мотивом за грошову винагороду, прийняла пропозицію ОСОБА_9 щодо участі у проведенні у селі Станіслав Херсонського району Херсонської області, незаконного референдуму щодо входження Херсонської області до складу Російської Федерації.
		Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами (щодо яких здійснюється досудове розслідування), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму та у період з 23-27 вересня 2022 з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, у супроводі озброєних військових рф здійснила по-дворовий обхід жителів с. Станіслав, Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад РФ. Під час проведення референдуму ОСОБА_5 активно пропонувала мешканцям с. Станіслав проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму, а також активно закликала осіб, які не хотіли приймати участь у голосуванні шляхом висловлювання закликів про позитивні зміни у їх житті під керівництвом російської влади.
		    Наслідком таких незаконних та неправомірних дій ОСОБА_5  стало визнання російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу.
		Суд кваліфікує дії  ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України  колабораційна діяльність, а саме  участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
		   26.04.2023 року між прокурором начальником Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України надано процесуальні права та повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженню, з одного боку, та обвинуваченою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі сторони захисту на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, за ініціативи підозрюваної ОСОБА_5 , у присутності її захисника  адвоката ОСОБА_4 , уклали угоду про визнання винуватості, оскільки ОСОБА_5 , щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення та співпрацювала з правоохоронними органами у викритті злочинів, пов`язаних з колабораційною діяльністю.
		Сторони узгодили, що підозрювана, ОСОБА_5 , під час судового провадження зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувального акту, а у випадку ухвалення судом вироку, яким затверджується ця угода.
		 
		Сторонами погоджено призначення покарання, ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, які пов`язані із виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.
		 
		Оскільки зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогамст. 472 КПК України, в цій угоді визначені правові наслідки її укладання та затвердження, обвинуваченій ОСОБА_5 інкримінується скоєння тяжкого злочину, вину в скоєнні якого вона визнає в повному обсязі, суд вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості.
		 
		В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогамКПК Українисудом встановлено, що її умови відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами, вид та міра покарання відповідають нормам кримінального законодавства, а також ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
		 
		Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 , яка представлена захисником ОСОБА_4 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки їх невиконання.
		 
		Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою повністю відповідають вимогамКримінального процесуального кодексу УкраїнитаКримінального кодексу України, суд дійшов висновку, про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання.
		 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує те, що вона щиро розкаялась у вчиненні злочину, активно сприяла розкриттю злочину та є раніше не судимою.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 відсутні.
		Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка характеризується посередньо, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, приймаючи до уваги те, що є обставини, що пом`якшують покарання, а саме, що вона щиро розкаялась у вчиненні злочину, активно сприяла розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_5 , покарання відповідно до угоди за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України- позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, які пов`язані із виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.
		На підставі ч. 5ст. 72 КК Українизарахувати в строк покарання ОСОБА_5 , термін її попереднього ув`язнення у період із 14.02.2023 року по день набрання вироком законної сили включно.
		 
		Суд вважає, що вказане вище покарання буде достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченою ОСОБА_5 .
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченої на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати.
		На підставі ч. 4ст. 174 КПК України,суд приходитьдо висновкупро необхідністьскасування арештумайна,який бувнакладений ухвалоюслідчого суддіЦентрального районногосуду м.Миколаєва від02.03.2023року, так як у подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба.
		 
		Керуючись ст. ст.100, 124, 174,182,314-316,370,374-375,394,395,474,475,532 КПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України, укладену 26.04.2023 року, з однієї сторони, та прокурором начальником Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , з другої сторони.
		 
		Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 28 ч.5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, які пов`язані із виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 14.02.2023 року.
		 
		На підставі ч. 5ст. 72 КК Українизарахувати в строк покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін її попереднього ув`язнення у період із 14.02.2023 року по день набрання вироком законної сили включно.
		 
		Залишити міру запобіжного заходу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 1887,80 грн.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого суддіЦентрального районного суду м. Миколаєва від 02.03.2023 року, а саме на:
		-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,що перебуває у власності обвинуваченої ОСОБА_5 ;
		-земельну ділянку за кадастровим № 6520386500:03:024:0025, площею 3,98 га, із цільовим призначенням: «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», що перебуває у власності обвинуваченої ОСОБА_5 .
		На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Обвинувачений має право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...