Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5693/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано судом: 18.05.2023. Зареєстровано: 19.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2023.
Дата набрання законної сили: 17.05.2023
Номер судового провадження: A/855/16099/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5693/20                                                                    Суддя першої інстанції: Кузьменко А.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 травня 2023 року                                                                                            м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді-доповідача                    Глущенко Я.Б., 
		суддів                                                            Мельничука В.П., Пилипенко О.Є.,
		секретаря                                                  Височанської Н.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укренергобуд» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, про визнання протиправним і скасування рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року, -
		 
		У С Т А Н О В И В:
		Приватне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укренергобуд» (далі - позивач, ПАТ «БК «Укренергобуд») звернувся у суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2019 року №016264410.
		На обґрунтування позовних вимог зазначає, що не є землекористувачем земельної ділянки, оскільки виробничу базу ним було продано іншій особі у вересні 2012 року, а відтак відсутній обов`язок щодо сплати земельного податку. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року позов задоволено. 
		Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції надана помилкова правова оцінка спірним правовідносинам.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
		Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
		Судом установлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності подання ПАТ «БК «Укренергобуд» податкової декларації з плати за землю за 2019 рік, за результатом якої складено акт від 12 вересня 2019 року №000155/26-15-04-10/16291301 (далі - Акт перевірки).
		Так, перевіркою встановлено факт неподання позивачем звітної податкової декларації з плати за землю за 2019 рік.
		На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2019 року №016264410, яким до ПАТ «БК «Укренергобуд» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170,00 грн.
		Не погоджуючись із указаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
		Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що у ПАТ «БК «Укренергобуд» був відсутній обов`язок щодо подання звітної податкової декларації з плати за землю за 2019 рік.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
		Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Відповідно до підпунктів 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;
		Згідно з підпунктами 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
		Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
		При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу України).
		Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Статтями 125 і 126 Земельного кодексу України також встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.
		Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
		У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.6 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
		Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
		Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 08 червня 2016 року (справа №21-804а16) та постанові від 12 вересня 2017 року (справа №21-3078а16), а також Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року (справа №825/308/17), від 19 червня 2018 року (справа №822/2696/17), від 17 грудня 2019 року (справа № 804/4739/16), від 27 січня 2020 року (справа №804/886/18).
		З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іділіон» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, у відповідності до якого ПАТ «БК «Укренергобуд» продав, а ТОВ «Іділіон» придбав належну продавцю на праві приватної власності виробничу базу (літ. 90 (цифра)), (літ. 91 (цифра)), (літ. 92 (цифра)), (літ. 93 (цифра)), (літ. 94 (цифра)) загальною площею 3749,6 кв м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4. Указаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.А., зареєстровано в реєстрі за №2416.
		Апеляційний суд звертає увагу, що за вказаним договором виробнича база знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 90:116:0024, яка надана позивачу у користування на підставі договору оренди №90-5-00010 від 05 листопада 1996 року.
		Отже, з моменту набуття ТОВ «Іділіон» права власності на будівлі, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, для нього така оренда землі вважається припиненою, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку щодо плати за землю з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Іділіон».
		З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у ПАТ «БК «Укренергобуд» обов`язку щодо подання звітної податкової декларації з плати за землю за 2019 рік, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що місцевий суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2022 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      Я.Б. Глущенко
		 
		Судді                                                                                           В.П. Мельничук 
		 
		                                                                                                    О.Є. Пилипенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...