Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/7122/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 19.05.2023. Зареєстровано: 20.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2023.
Дата набрання законної сили: 20.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/944/507/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021141350000792

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/7122/21 
		Провадження №1-кп/944/507/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19.05.2023 рокум.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області у складі:
		головуючої судді - ОСОБА_1 
		з участю секретаря  ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника - адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові, кримінальне провадження, відомості щодо якого відомості щодо якого 22 грудня 2021року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141350000792 про обвинувачення:
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобич, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого 24 березня 2022року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.3 ст.15-ч.3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі,
		      у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		       Обвинувачений ОСОБА_4 ,будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військовоїчастини-польовапошта НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України ст.17 Закону України «Про оборону України, ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ст.ст.11, 16, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямимумислом таусвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дійі бажаючиїх настання,з мотивівнебажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків вумовах особливого періоду,крім воєнного стану, 25 вересня 2018 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 в умовах особливого періоду, та без поважних причин перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , до 28 січня 2019року, тобто до моменту добровільного повернення до військової частини НОМЕР_1 .
		   28 січня 2019 року обвинувачений ОСОБА_4 добровільного повернувся у військову частину НОМЕР_1 .
		   Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив  самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
		   В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуу вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив факт вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.407 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.   
		      Як встановлено у судовому засіданні, покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		       Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини провадження і судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК Українипро те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового 
		провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3ст.349КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		    З врахуванням наведеного, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у самовільному залишенні військової служби, вчиненому в умовах особливого періоду, доведена повністю, а його діїза ч.4 ст.407КК України кваліфіковано вірно.
		      Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		        Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вину у вчиненні злочину визнав повністю, раніше притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, обставини які обтяжують та пом`якшують покарання.
		        Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння органам досудового розслідування та суду у розкритті злочину та відсутність заподіяної шкоди.
		       Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
		    Згідност.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		  Вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів. 
		   При призначенні покарання суд враховує те що обвинувачений до ухвалення даного вироку був засуджений Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 24.03.2022року ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.15ч.3ст.186, ч.2ст.185 КК України та йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 04 (чотири) роки. Даний вирок вступив в закону силу.
		   Враховуючи наведене покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч. 4 ст. 407 КК України із застосуванням вимог ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинанняменш суворогопокарання призначеного заданим вироком,більш суворимпокаранням призначенимза попереднімвироком Дрогобицькогоміськрайонного судуЛьвівської областівід 24.03.2022рокуу виді позбавлення волі, оскільки, таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів, виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари та відповідає принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369,371,373-374 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		       ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, та призначити йому покарання, у виді 3 (трьох)років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		   На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням призначеним за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.03.2022року, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, призначити  ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		   Запобіжний захід за даним кримінальним правопорушенням до обвинуваченого не обирався.
		   Строк відбування покарання засудженому  ОСОБА_4 за даним вироком суду слід рахувати з 24.05.2022року, тобто з часу його затримання та поміщення у Львівську установу виконання покарань УДПтСУ у Львівській області (№ 19), для відбування покарання призначеного вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.03.2022року.
		      Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
		     Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
		СУДДЯ:     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...