Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/516/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 19.05.2023. Зареєстровано: 21.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/953/633/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000001111

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   Справа№ 953/516/23 
		н/п 1-кп/953/633/23 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		                
		        "18" травня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі суду: 
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		             за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		захисника - адвоката ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 2202222000001111 від 05.05.2022 року відносно 
		                ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Балаклія, Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, працюючого неофіційно, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, 
		з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 111-1 КК України  
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та у подальшому неодноразово продовжено указами Президента України.
		У період з 24 лютого 2022 року ЗС РФ окуповано територію м. Балаклія Ізюмського району Харківської області. В червні 2022 року, але не пізніше 04 червня 2022 року, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник кримінальний протиправний умисел на проникнення та заволодіння майном, що знаходилось в гаражі № НОМЕР_1 ГК «Цементник», з орієнтовними координатами НОМЕР_2 ,  що знаходиться у м. Балаклія Ізюмського району Харківської області.
		Так, у період 2-4 червня 2022 року ОСОБА_4 , діючи умисно з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому, бажаючи їх настання, розуміючи протиправність свого злочинного діяння, використовуючи власний транспортний засіб ВАЗ 2101 д.р.н.з. « НОМЕР_3 », прибув до гаражу №  НОМЕР_1  ГК «Цементник», з орієнтовними координатами НОМЕР_2 , що знаходиться у м. Балаклія Ізюмського району Харківської області. 
		Знаходячись у вищевказаний період часу та у зазначеному місці ОСОБА_4 , зламавши ворота вказаного гаражу, незаконно проник до нього, де викрав набір інструментів Bahco S106. Вказаний гараж перебував у праві користування потерпілого ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , а викрадений набір інструментів належав на праві власності останньому. Далі ОСОБА_4  з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись отриманим набором інструментів на власний розсуд. В подальшому, 04.07.2022  ОСОБА_4  компенсував шкоду потерпілому ОСОБА_6  у розмірі 25 000 гривень за викрадений набір інструментів та моральну шкоду. Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 18М від 10.01.2023 ринкова вартість набору інструментів Bahco S106 станом на 02-04 червня 2022 року складає 5939,91 грн. 
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану.
		Крім того, у період часу, не раніше 08.06.2022, у ОСОБА_4 на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області виник кримінальний протиправний умисел, направлений на вчинення публічних закликів до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями.
		ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, 08.06.2022 приблизно з 18 год. 16 хв. по 18 год. 28 хв., 09.06.2022 приблизно з 20 год. 54 хв. по 21 год. 05 хв., з 21 год. 07 хв. по 21 год. 24 хв. за допомогою мобільного терміналу Телефон Орро Яепо5 Ьіїе, НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , з номером НОМЕР_7 публічно закликав абонентів, що використовують номери мобільних телефонів НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (в ході досудового розслідування особи, які користуються вказаними номерами мобільних телефонів не встановлено) до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, та до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 111-1 КК України, як публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 111-1 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив злочини, які йому інкриміновано та зазначено в обвинувальному акті, обставини злочину не оспорював, пояснив причини та обставини скоєного. Зазначав, що потерпілому він одразу повернув викрадене та компенсував йому і моральну шкоду, на загальну суму 25000 грн., висновки для себе зробив, просив строго не карати та дати йому шанс виправитися та повернутися до родини та нормального життя. 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
		За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та ч.1 ст. 111-1 КК України доведена у повному обсязі.
		На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_4 кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, та за ч.1 ст. 111-1 КК України, як публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями.
		Згідно ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 66 КК України визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, виплату моральної шкоди потерпілому ОСОБА_6 .
		Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. 
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не заперечував обставин крадіжки та колабораційній діяльності, що сталися з його провини, надав критичну оцінку своїй протиправній поведінці, висловив жаль з приводу скоєного, попросив у потерпілого вибачення та добровільно відшкодував завдану майнову та моральну шкоду.
		Наведене, на думку суду, у повній мірі підтверджує, що обвинувачений ОСОБА_4 дійсно розкаюється у скоєному.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України не виявлено.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 , 1968 р.н., з вищою освітою, працює неофіційно по ремонту автомобілів, одружений, проживає за місцем реєстрації в Харківській області з дружиною та повнолітнім сином, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно . 
		Згідно ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». 
		Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
		Беручи до уваги наведене, при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України та враховує те, що ним скоєно тяжкий злочин за ч.4 ст. 185 КК України в умовах воєнного часу та кримінальний проступок за ч.1 ст. 111-1 КК України в умовах окупації, враховує єдиний епізод крадіжки та обставини вчинення крадіжки, повне відшкодування шкоди потерпілому ще до пред*явлення підозри та обвинувачення, добровільне відшкодування потерпілому моральної шкоди та відсутність претензій потерпілого до обвинуваченого, всі надані дані про особу обвинуваченого, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та проступку, його відношення до скоєного, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання в межах санкцій статей, що інкриміновані. 
		Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність таких, що їх обтяжують, критичне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, відсутність тяжких наслідків та повне добровільне відшкодування шкоди за фактом крадіжки, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням за ч.4 ст. 185 КК України, із встановленням іспитового строку, та покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Згідно з вимогами ч.1 ст. 75 КК України та з врахуванням висновків, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2002 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен урахувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України. 
		А тому, комплексне врахування всіх цих обставин справи та даних вивченням по особі обвинуваченого свідчить про те, що виправлення ОСОБА_4 можливе без реального відбуття ним покарання за кримінальне правопорушення, що є предметом судового розгляду та можливість звільнення його з випробуванням, надавши йому шанс виправитися та повернутися до нормального життя, зважаючи на позицію потерпілого та підтримку рідних. 
		Тільки таке покарання, з врахуванням особливостей та обставин вчинення обвинуваченим, особи обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчиненого та поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та для виконання призначеного судом покарання і попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Відповідно до вимог ст. 72 ч.3 КК України основне покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю за ч.1 ст. 111-1 КК України при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Підстав для поглинення покарання суд не вбачає. 
		В час відбування покарання обвинуваченому зарахувати час перебування під вартою в умовах СІЗО під час досудового розслідування та судового розгляду.
		Цивільного позову потерпілим не заявлено. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. 
		Згідно ст.ст.124,126 КПК України з ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави понесені судові витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 566,31 грн. 
		В порядку вимог ст. 174 КПК України суд скасовує арешт на речові докази, який був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2022 року та на майно, на яке було накладено арешт ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28.10.2022 року, оскільки судом конфіскація майна не призначена, цивільного позову немає. 
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
		 
		                                        УХВАЛИВ:
		         ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.4 ст. 185 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі. 
		-за ч.1 ст. 111-1 КК України - у вигляді 10 років позбавлення права обіймати посади або займатись діяльністю, пов*язаною із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування. 
		На підставі ст. 72 КК України ОСОБА_4 за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 111-1 КК України призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати посади або займатись діяльністю, пов*язаною із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років, та за ч.3 ст. 72 КК України покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення права обіймати посади або займатись діяльністю, пов*язаною із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років виконувати самостійно. 
		Звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього в силу ст.76 КК України обов`язки:  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують покарання. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.  Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою скасувати, ОСОБА_4 з-під варти звільнити в залі суду, негайно.
		Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання - до набрання вироком законної сили. 
		У зв*язку з обранням особистого зобов*язання покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки на строк 60 днів, тобто до 16.07.2023 року: прибувати за викликом до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.   
		В час відбуття покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі, призначеного судом зарахувати час перебування під вартою в умовах тримання під вартою під час попереднього ув*язнення з моменту фактичного затримання (11.09.2022 року) та тримання під вартою під час судового слідства (по 18.05.2023 року), із розрахунку 1 день тримання під вартою на 1 день позбавлення волі. 
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь держави понесені судові витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 566,31 грн. 
		Речовий доказ (телефон Орро Reno5 Lite, НОМЕР_11 , IMEI НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ), який зберігається в матеріалах кримінального провадження - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.09.2022 року. 
		Скасувати арешт, накладений  ухвалою слідчого судді  Київського районного суду м. Харкова від  28.10.2022 року на  100/200 (тобто ) нежитлового об`єкту нерухомого майна, загальною площею 2081,1 кв.м., розташованого за адресою:  АДРЕСА_2 ; транспортний засіб УАЗ 31514 2445, (2003), сірого кольору, № куз.  НОМЕР_12 , д.н.з.  НОМЕР_13 ; транспортний засіб ВАЗ 2121 1451, (1985), зеленого кольору, № куз. НОМЕР_14 , д.н.з. НОМЕР_15 , шляхом заборони відчуження та розпорядження майном, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...