Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 216/6161/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 22.05.2023. Зареєстровано: 22.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2023.
Дата набрання законної сили: 13.06.2023
Номер судового провадження: 2/216/271/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                Справа № 216/6161/17
		                                                провадження №2/216/271/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		11 травня 2023 року м. Кривий Ріг
		 
		Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі: 
		головуючого судді: Бутенко М.В. 
		за участю 
		секретар судового засідання Кравець А.С. 
		без участі сторін та без застосування технічного запису 
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення, -
		 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення, який було нею уточнено 12.08.2020 року. 
		Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки від затоплення нежитлового приміщення АДРЕСА_1 в розмірі 10771,00 грн., упущену вигоду в сумі 360000,00 грн., моральну шкоду в розмірі 80000,00 грн., а також судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2417,72 грн., вартість проведення експертної оцінки в сумі 1000,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн. 
		В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачка зазначила наступне: вона є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 проживає поверхом вище у вказаній квартирі № 45 того ж будинку. 12.08.2017 року зазначене нежитлове приміщення було затоплено внаслідок недбалого поводження мешканців квартири № 45 із сантехнічними приладами. У цей же день позивач, разом з іншими мешканцями буд. АДРЕСА_3 було складено акт-претензію про затоплення приміщення та виявлені пошкодження, а саме: 1) пошкодження підвісної стелі «Армстронг» - 5 м?; 2) пошкодження звукоізоляції стелі - 5 м?; 3) пошкодження штукатурки і фарбування стін - 25 м ?; 4) пошкодження дверей з наличниками - 1 шт.; 5) пошкодження димових датчиків системи пожежної сигналізації - 2 шт. Факт затоплення та вид пошкоджень зафіксовані в акті про залиття від 05.09.2017 року, складеним представниками ТОВ «Сітісервіс-КР». 07.09.2017 року у вказаному нежитловому приміщенні сталося повторне затоплення через несправність сантехнічного приладу (зливного бочка у вбиральні) в квартирі № 45 . Факт затоплення та вид пошкоджень зафіксовані в акті про залиття від 08.09.2017 року, складеним представниками ТОВ «Сітісервіс-КР». 22.09.2017 року належне позивачу приміщення було втретє затоплене внаслідок течі в трубі каналізації у ванній кімнаті в квартирі № 45 , яка належить відповідачу. Факт затоплення та вид пошкоджень зафіксовані в акті про залиття від 28.09.2017 року, складеним представниками ТОВ «Сітісервіс-КР». ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_2 з пропозицією відшкодувати завдану шкоду, але до теперішнього часу жодних дій зі сторони відповідача не надходило. Внаслідок залиття належне позивачу нежитлове приміщення потребує термінового поточного ремонту, оскільки використовувати його за призначенням, а саме: для розміщення магазину непродовольчих товарів, стало не можливо, через руйнування стелі, дверей, виходу з ладу пожежної сигналізації. Майнова шкода від затоплення становить 10771,00 грн. Крім того, позивач надає нежитлове приміщення суб`єктам підприємницької діяльності в оренду для розміщення магазину непродовольчих товарів, але відповідач позбавив її такої можливості, оскільки приміщення прийшло у стан, який унеможливлює його використання за призначенням. Таким чином, позивачу було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 360000,00 грн. Крім того, неправомірними діями відповідача їй було завдано моральної шкоди, яку позивачка оцінює у розмірі 80000,00 грн., яка виразилась в негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичайного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Позивач позбулась значної частини своїх доходів, що вкрай негативно вплинуло на моральну обстановку в сім`ї, унеможливило придбання додаткових матеріальних благ, організацію відпочинку та надання допомоги батькам.
		У своєму відзиві на позов, сторона відповідача зазначили наступне: позовні вимоги відповідач не визнає, обґрунтовує свою позицію наступним: відповідач погоджується з тією обставиною, на яку позивач посилається в позові, а саме 12.08.2017 року нежитлове приміщення позивача було затоплене внаслідок несправності сантехнічного приладу, а також 07.09.2017 року сталося повторне затоплення через несправність сантехнічного приладу в квартирі №45 , що підтверджується актами про залиття від 05.09.2017 року та 08.09.2017 року.
		Приміщення за адресою: АДРЕСА_4 належить Відповідачу на праві власності, проте він там не проживає. Дане приміщення здається ним в оренду на підставі договору оренди квартири від 01 травня 2017 року. Орендарем є ОСОБА_3 . Даним договором передбачена відповідальність безпосередньо орендаря за збитки спричинення в тому числі затопленням.
		Так залиття квартири відбулось 12 серпня 2017 року. З 01.05.2017 року в даній квартирі проживає ОСОБА_3 . Відповідальність за залиття квартири покладено безпосередньо на орендаря. Договір оренди квартири стороною відповідача долучено до матеріалів справи. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 780 Цивільного кодексу України шкода, завдана третім особам у зв`язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.
		Таким чином, ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі.
		При цьому, не заперечує щодо сплаченого позивачем при поданні позову судового збору.
		Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив суд справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити, подав суду промову в судових дебатах у письмовому вигляді. 
		Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Павленко В.В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив суд справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
		Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
		Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, у разі аварії і залиття квартири складається відповідний акт в день залиття квартири. В акті зазначаються причини залиття, висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та інше.
		Затоплення квартири позивача зафіксовано в актах про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, складеного комісією у складі старшого майстра, майстра, слюсаря-сантехніка, в присутності мешканців квартири №45 та квартири № 41 . Зазначений акт затверджено директором ТОВ «Сітісервіс-КР». 
		Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України).
		  Так, ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
		Виходячи з наведених законодавчих норм, слід зробити висновок, що повне відшкодування шкоди можливе лише у випадку відшкодування потерпілій стороні всіх витрат, які необхідно понести потерпілим для відновлення їхньої квартири після залиття.
		Відповідно до частини 3статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		Згідно з ч. 1ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Судом встановлено неправомірність дій відповідача, наявність вини останнього у спричиненій позивачу матеріальної шкоді, а також наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача та наслідками, які настали.
		12.08.2017 року нежитлове приміщення позивача було затоплене внаслідок несправності сантехнічного приладу, а також 07.09.2017 року сталося повторне затоплення через несправність сантехнічного приладу в квартирі №45 , що підтверджується актами про залиття від 05.09.2017 року та 08.09.2017 року.
		Відповідно до висновків, викладених у звіті про вартість нанесених збитків майну внаслідок затоплення нежитлового приміщення № 41 у буд. АДРЕСА_3 , складеного ТОВ «Мамульчик і К», вартість майнового збитку складає 10771,00 грн. 
		Вартість витрат позивача за проведення оцінки збитку становить 1000,00 грн.. що також підтверджено документально. 
		Суд вважає, що позивачкою повністю доведено спричинення їй матеріальної шкоди та збитків внаслідок винних дій відповідача в сумі 10771,00 грн.
		Згідно з договором оренди нежитлового приміщення № 41 у буд. АДРЕСА_3 та Актом прийому-передачі в оренду об`єкта нерухомості та майна, яке знаходиться у ньому від 01.07.2016 зазначено, що вищевказане приміщення надавалося позивачем в оренду за ціною 10000,00 грн. в місяць. Внаслідок затоплення приміщення не використовувалося за призначенням та завдало збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 30000,00 грн., але при цьому відсутні докази використання даного приміщення за призначенням саме на момент залиття квартири. Стороною позивача не надано доказів, що підтверджують оплату оренди та податків в період 2017 року. Окрім того, жодним доказом не підтверджено період, під час якого приміщення не використовувалось. Також не надано розрахунків, з яких виходила позивач при визначенні суми упущеної вигоди.
		Разом з тим, суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав, а згідно з ч. 2 цієї ж статті - моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Як встановлено судом, з вини відповідача дійсно було пошкоджено належне позивачу майно, внаслідок чого позивач вимушена була змінити звичний для неї уклад життя, що викликало душевні хвилювання, переживання, а отже факт заподіяння моральної шкоди є очевидним, але матеріалами справи не підтверджено наявність моральної шкоди у розмірі 80000,00 грн., та, відповідно, причинно - наслідковий зв`язок між такою шкодою та неправомірними діями у вигляді залиття квартири
		З огляду на характер порушення прав позивача, виходячи із засад розумності та справедливості, ступені вини відповідача, істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивача, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили, приймаючи той факт, що відповідач до теперішнього часу не намагався усунути наслідки своєї шкоди, вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 10000 грн.
		Крім того, частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.  
		Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. 
		У зв`язку із задоволенням позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені при подачі позову судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2417,72 грн., що підтверджується квитанціями, а також витрати, пов`язані із залученням спеціаліста з надання послуг з проведення експертної оцінки матеріальних збитків, які згідно з квитанцією становлять 1000,00 грн.
		До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		Повноваження адвоката, як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
		За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
		Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Згідно з ч. 3 ст. 133, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, і підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. 
		Згідно з положеннями частини першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
		Відповідно до частин 4-6 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 
		Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
		Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
		Стороною позивача не підтверджено документально понесені судові витрати по оплаті витрат на професійну правничу допомогу, тим більше у розмірі 30000,00 грн., в уточненій позовній заяві було зазначено витрати на правову допомогу будуть підтверджені пізніше, але до часу постановлення рішення жодних доказів суду надано не було. 
		Відповідно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивачки про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
		 На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 22, 23,  1167,  ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 19, 76-78, 81-82, 89, 131, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, ЦПК України, суд -
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки від затоплення нежитлового приміщення АДРЕСА_1 в сумі 10771,00 (десять тисяч сімсот сімдесят одну гривню). 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,00 (десять тисяч гривень).
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2417,72 грн. (дві тисячі чотириста сімнадцять гривень сімдесят дві копійки), а також вартість послуг з проведення експертної оцінки матеріальних збитків в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).
		У задоволенні інших вимог - відмовити. 
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
		-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 ;
		-відповідач:  ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
		 
		 
		 
		Суддя                                                 М.В. БУТЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...