Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/16588/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2023. Зареєстровано: 22.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2023.
Дата набрання законної сили: 22.06.2023
Номер судового провадження: 2/759/1190/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		 
		ун. № 759/16588/22
		 
		пр. № 2/759/1190/23
		22 травня 2023 року м. Київ
		Святошинський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого - судді Кириленко Т.В.,
		при секретарі судового засідання Шпаковичу С.Р.,
		за участю позивачки ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, встановлення опікунства та стягнення аліментів, -
		ВСТАНОВИВ :
		       В листопаді 2022 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом у якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно доньки - ОСОБА_3 , призначити позивачку опікункою ОСОБА_3 та передати їй дитину на виховання, а також стягнути із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі частини його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.
		       Позов мотивований тим, що позивачка є бабусею неповнолітньої ОСОБА_3 , мати якої - ОСОБА_4 померла у 2015 році, а батько - відповідач не займається вихованням дитини, не приймає участі в її утриманні та не цікавиться її життям, навчанням чи станом здоров`я.
		       Наразі ОСОБА_3 проживає разом із позивачкою, перебуває на її утриманні, оскільки позивачка самостійно займається вихованням дитини, забезпечує її продуктами, їжею, одягом та речами першої необхідності.
		       У зв`язку із вищезазначеним позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав, призначити її опікуном неповнолітньої ОСОБА_3 та стягнути із відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною повноліття.
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.11.2022 року було відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження (а.с. 25-26).
		       Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.02.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 47-48).
		       Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
		       Представник третьої особи просив проводити розгляд справи у його відсутність, надавши висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
		       Відповідач в судове засідання не з`явився, про день розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву чи заперечень на позовну заяву не подав, а тому суд вважає можливим слухати справу у його відсутність відповідно до ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення.
		       Вислухавши пояснення позивачки, думку малолітньої ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.                       
		       Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 13).
		       У той же час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_6 та позивачки ОСОБА_7 , тобто неповнолітня ОСОБА_3 є онукою позивачки.
		       Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вугледарського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Вугледар Донецької області (а.с. 12). 
		       Як вбачається із матеріалів справи, позивачка та її онука були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи та наразі фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16,17). ОСОБА_3 навчається у спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 96 ім. О.К. Антонова (а.с. 15).
		       Відповідно до довідки з попереднього місця навчання ОСОБА_8 , а саме Вугледарського навчально-виховного комплексу «Політехнічний ліцей - загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Вугледарської міської ради Донецької області, відповідач ОСОБА_2 у 2021-2022 навчальному році не приймав участі у вихованні своєї доньки ОСОБА_8 , не відвідував батьківські збори, не спілкувався з учителями, не підтримував зв`язків з класним керівником (а.с. 14).
		       Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
		       Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
		       Відповідно до приписів ст. 150 Сімейного кодексу України які перекликаються з положеннями абз.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладено обов`язок виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї, своєї Батьківщини, також покладено обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані поважати дитину, забезпечити здобуття дитиною загальної освіти, готувати дитину до самостійного життя.
		       Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
		       Згідно із статей 3, 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. У всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		       Відповідно до положень ст. 9 Конвенції ООН «Про права дитини» держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
		       Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
		       Як встановлено в судовому засіданні, відповідач самоусунувся від виховання своєї доньки, стосунків із нею не підтримує, не цікавиться станом її здоров`я, не піклується про фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, будь-якої матеріальної допомоги на утримання, лікування та розвиток дитини не надає, не виконує своїх батьківських обов`язків.
		       З висновку Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 42-44).
		       У пункті 54 рішення ЕСПЛ «Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)
		       Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008р., «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).
		Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
		Неповнолітня ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що батько не любить її, не спілкується з нею, не цікавиться її життям, тому вона позов підтримує.
		       Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується відсутність належної уваги до дитини з боку батька, небажання відповідача та його свідоме ухилення від виховання дитини та матеріального забезпечення дитини, суд дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки це буде відповідати інтересам дитини.
		       Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та заснованими на законі, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим підлягають задоволенню.
		       Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини суд дійшов наступних висновків.
		Згідно ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
		При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
		       Судом установлено, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з бабусею. Позивачка несе витрати по утриманню дитини, тому не має достатніх коштів для забезпечення першочергових витрат по задоволенню потреб дітини, а саме: матеріальних витрат на оздоровлення, відпочинок, витрат на забезпечення життєдіяльності.
		       Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
		       Так, відповідно до статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
		       Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї. Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.
		       Згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України" прожитковий мінімум на одну особу за 2023 рік становить для дітей віком до 6 років - 2272грн; для дітей віком від 6 до 18 років - 2833 грн; для працездатних осіб - 2684грн; для осіб, які втратили працездатність - 2093грн.
		       Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		       Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		       З огляду на те, що відповідач відомості про офіційний дохід не надав, але як батько зобов`язаний утримувати свою дитину, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про стягнення аліментів.
		       У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 
		       Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір.
		       Таким чином, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.
		       Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		       Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: на одну дитину - однієї чверті; на двох дітей - однієї третини; на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (що також відповідає приписам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
		 Приймаючи до уваги визначене законодавством безспірне стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти щомісячно на дитину в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.
		       Щодо вимоги позивачки про призначення її опікуном над малолітніми онуками.
		       За нормами ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
		       Згідно ч.3 ст.63 ЦК України, фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
		       Оскільки відсутнє подання органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуна неповнолітній дитині, що є обов`язковою вимогою відповідно до положень ч. 3 ст. 60 ЦК України, у суду немає законних підстав для задоволення позовної вимоги про призначення позивачки опікуном неповнолітньої ОСОБА_3 .
		       А відтак, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. Відмова в задоволенні цих вимог не перешкоджає позивачці звернутись безпосередньо до органу опіки та піклування із заявою про призначення її опікуном.
		       Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 2147,20грн.
		       Згідно із ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
		       На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статтями 150, 155, 164-166 СК України, статтями 7, 12, 13, 10, 76-79, 81, 133, 141, 161, 263 - 265, 264- 268 , 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		       
		Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, встановлення опікунства та стягнення аліментів - задовольнити частково.
		       Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		       Стягнути з  ОСОБА_2   на користь  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини -  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.11.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
		       Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
		       В іншій частині позову - відмовити.
		       Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2147,20грн.
		       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		       Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		       Суддя Т.В. Кириленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...