Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/23/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2023. Зареєстровано: 23.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2023.
Дата набрання законної сили: 20.06.2023
Номер судового провадження: 2/583/213/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 583/23/23
		2/583/213/23 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       18 травня 2023 року                                                                м. Охтирка
		Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
		судді - Сидоренка Р.В.,
		при секретарі судового засідання - Якубович В.В.,
		за участю: 
		позивача - ОСОБА_1 ,
		її представника, адвоката - Калантаєнка С.В.,
		відповідача - ОСОБА_2 ,
		її представника, адвоката - Кутового Я.А.,
		третьої особи - ОСОБА_3 ,
		розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, третя особа ОСОБА_3 -
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 03 січня 2023 року звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, у якій зазначила, що вона є матір`ю відповідача. Вона є особою похилого віку. За станом здоров`я потребує піклування та допомоги. Донька такої допомоги не надає, хоча і має таку фізичну і матеріальну можливість, так як є повнолітньою, працездатною. Більше того, незважаючи на її неодноразові прохання допомагати відмовляється. Тим самим вона ставить її у скрутне матеріальне та фізичне становище. На протязі багатьох років вона матеріально підтримувала доньку. Працювала за кордоном, а до 2000 року проживала в будинку АДРЕСА_1 . Цей будинок вони надбали з чоловіком ОСОБА_4 і який відповідач успадкувала від батька. Вона від своєї частки спадщини не відмовлялась. З грудня 2022року, коли попросила доньку, щоб у неї було своє місто у цьому будинку, та відмовила, від чого вона вимушена була забрати свої речі. Має ряд хронічних захворювань. Інших доходів окрім пенсії не має, тому прохає стягнути із доньки аліменти на її користь у розмірі частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 від прожиткового мінімуму.
		Ухвалою суду від 19.01.2023 було відкрите спрощене позовне провадження у зазначеній справі. 
		Під час судового засіданні 03.03.2023 р. протокольною ухвалою прийняте рішення про перехід до розгляду позову в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 03.03.2023 справу було призначено до розгляду по суті, залучено як третю особу іншу доньку позивача - ОСОБА_3 , вжито заходи по витребуванню доказів. 
		Відповідач скориставшись своїм правом 07.02.2023 на адресу суду надіслала відзив у якому повністю заперечила проти заявленого позову. Зазначила, що на даний час дійсно має досить складні стосунки зі своєю матір`ю, яка весь час безпідставно висуває до неї безліч різних претензій та вимог, має сварливий характер, весь час провокує її та членів родини на сварки. Тому її відносини з матір`ю є вкрай складні та неприязні. Так, її мати працює як на території України, так і за кордоном техробітником або доглядачем людей похилого віку. За виконання вказаних робіт її мати окрім пенсії додатково отримує значні суми доходів, що дають їй можливість жити безбідно та навіть їздити відпочивати на море, купувати квартири, мати власні значні заощадження на банківських рахунках. Так, позивачка по справі має на даний час відкритий у Приватбанку власний депозитний рахунок, на якому зберігаються зароблені нею за кордоном кошти, а це досить значна сума, яка обраховується у декілька сотень тисяч гривень. При цьому, щомісяця її мати отримує від Приватбанку відсотки за вкладом, які використовує для власних потреб і ці додаткові кошти без урахування її пенсії надають їй можливість жити безбідно та не потребувати сторонньої допомоги. Ця обставина доводить, що позивачка не потребує матеріальної допомоги від однієї із своїх доньок. Позивач за рахунок зароблених за кордоном коштів купила собі у 2021 р. у власність квартиру АДРЕСА_2 . Вказана обставина свідчить про те, що вона заробляє кошти окрім отримання державної пенсії та є заможною людиною, а отже не потребує матеріальної допомоги від своїх дітей. Позивач починаючи з 2005 року по червень 2021 року працювала техпрацівником та доглядала людей похилого віку в місті москва, (російська федерація) та у підмосков`ї, де щомісяця отримувала заробітну плату в розмірі - 15000 гривень. Маючи чималі доходи та отримуючи великі розміри заробітних плат вона у серпні 2021 року з`їздила на відпочинок на море в місто Бердянськ. В жовтні 2021 року позивачка по цій справі їздила на роботу в місто Суми, де доглядала за чоловіком. За цю роботу отримувала оплату у розмірі 10000 гривень щомісяця. Потім, 25 червня 2022 року вона поїхала на роботу вже в Республіку Польща, село Хлебіце, де також доглядала літню жінку, за що також отримувала заробітну плату у розмірі 700 євро на місяць. Щодо наявної можливості у відповідача надавати матеріальну допомогу своїй матері, вказує на те, що має слабке здоров`я. Крім цього, вона не має фінансової можливості надавати своїй біологічній матері матеріальної допомоги, оскільки отримує на даний час лише мінімальний розмір заробітної плати, та має свої власні зобов`язання вже перед своїми дітьми. Так, на її утриманні знаходяться дві доньки  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її старша донька ОСОБА_5 вступила до вищого навчального закладу на платній основі. Нею 19 липня 2019 року в інтересах своєї доньки було укладено договір про надання освітніх послуг з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, відповідно до якого вона має зобов`язання здійснювати оплату навчального закладу на загальну суму - 108600 гривень за весь період навчання, тобто по 27150 гривень щороку. Для неї це величезне боргове зобов`язання. Позивач не має право на отримання аліментів на своє утримання, оскільки вона отримує пенсію у розмірі -2889,30 грн., в той же час прожитковий мінімум для непрацездатної особи становить на даний час лише - 2093 гривні, тобто її пенсія є значно вищою ніж офіційно встановлений прожитковий мінімум, отримала у спадок після смерті своїх батьків житловий будинок та земельну ділянку за адресою  АДРЕСА_3 . Даний житловий будинок позивачка має можливість задавати в оренду (найм) та отримувати за це орендну плату у розмірі 3000 гривень на місяць. Крім цього, позивачка по цій справі хоч і перебуває на пенсії, але до цього часу продовжує працювати за кордоном надаючи послуги по догляду людей похилого віку, за що отримує велику заробітну плату в іноземній валюті, якої було достатню для придбання собі у власність у 2021 році власної квартири АДРЕСА_2 .
		У судовому засіданні позивач та її представник вимоги підтримали повністю. Прохали повністю задовольнити позов з підстав викладених у ньому.
		Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав викладених у відзиві.
		Третя особа заявила про незгоду із заявленими вимогами.
		Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Судом установлено, що сторони є рідними матір`ю та донькою (а.с. 3, 4, 8, 24)
		Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, розмір ї пенсії у другій половині 2022 року становив 2889,70 грн. (а.с. 5)
		У 2016 році позивач проводила дослідження поперекового відділу хребта у ході проведення якого було виявлено ознаки остеохондрозу, спондильоз, спондилоартроз, відносний дегенеративний стеноз. При обстеженні кісток тазу встановлено початкові прояви двохстороннього кокс артрозу (а.с. 6, 7)
		Згідно з виписки по картковому рахунку позивача у АТ КБ «ПриватБанк» за період із 01.01.2018 по 22.09.2021 остання мала як цільові у вигляді пенсії, так і нецільові надходження на рахунок, а також несла відповідні витрати шляхом зняття готівки через банкомати, здійснення переказів, магазини + Інтернет. (а.с. 9 - 11)
		Із наданих стороною захисту доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 наразі зареєстрована мешкає у будинку про АДРЕСА_1 разом із чоловіком та двома доньками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 38)
		Відповідач ОСОБА_2 працює в ПСП Агрофірма «Піонер» на посаді пекаря, її заробіток за 2022 рік становив 102415 гривень 44 копійки. 
		Згідно довідки виданої у Чупахівській селищній раді ОСОБА_2 має захворювання: поперечний остеохондроз, дисцирегулятивна енцерелопатія 1-2 стадії та вертебробазилярною недостатністю, хронічний холецистит в стадії ремісії, хронічний пієлоніфрит в стадії ремісії, хронічний алергічний риніт, полінейропатія нижніх кінцівок. (а.с. 42)
		ОСОБА_2 19 липня 2019 року в інтересах своєї доньки ОСОБА_5 було укладено договір про надання освітніх послуг з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, відповідно до якого вона має зобов`язання здійснювати оплату навчального закладу на загальну суму - 108600 гривень за весь період навчання, тобто по 27150 гривень щороку. Також вона несе витрати на проживання доньки у гуртожитку. (а.с. 43-45)
		Позивач зверталась 12.12.2022 р. до поліції з приводу того, що її донька ОСОБА_2 не повертає грошові кошти на загальну суму близько 10000 доларів США, які їй та надавала коли працювала за кордоном починаючи із 1999 року. Подальшу перевірку за даним фактом було припинено.
		Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 19.01.2022 набула у власність квартиру АДРЕСА_2 . (а.с. 62-64)
		Згідно довідки наданої головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України у період із 07.03.2018 по 01.01.2023 позивач ОСОБА_1 неодноразово перетинала Державний кордон України (а.с. 87)
		Позивач ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_4 , та у її володінні перебуває господарство за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 86, 100-103)
		Згідно наданих позивачкою копій договорів банківського вкладу, остання станом на 2020 рік мала депозитний вклад у АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 184431,95 грн. Як стверджує, наразі сума банківського вкладу є меншою та становить близько 100000 грн.
		Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
		Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
		Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
		Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
		При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
		Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
		Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
		Згідно ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін
		Згідно ч. 2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
		Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.
		Згідно із ст. 1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.
		Враховуючи наведене, суд погоджується із тим, що позивачка ОСОБА_1 у правовому розумінні є непрацездатною особою в силу свого віку, оскільки такий висновок відповідає вимогам закону.
		Крім цього, судом не встановлено підстав, передбачених положеннями статті 204 СК України, для звільнення відповідачки від обов`язку утримувати свою непрацездатну матір, а саме фактів позбавлення позивачки батьківських прав, ухилення від виконання материнських обов`язків щодо своєї дочки - відповідачки у справі.
		В свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
		Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження (ч. 3 ст. 4 вказаного Закону).
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність становить 2093 гривні.
		Таким чином, позивачка отримує пенсію у розмірі, що перевищує прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність.
		Натомість, положення статей 202, 203 СК України, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають врахування лише прожиткового мінімуму, встановленого законом, як обов`язкової умови для стягнення чи відмови у стягненні аліментів із дітей на утримання непрацездатних батьків.
		Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
		Розмір аліментів на батьків визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. До уваги береться матеріальний та сімейний стан сторін, можливість одержання батьками утримання від інших осіб: дітей, дружини, чоловіка, а також своїх батьків. Також, до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.
		Суд не приймає до уваги пояснення відповідача та надані нею докази про неможливість надавати допомогу матері через неналежним майновий стан та стан здоров`я, адже, як зазначено вище, обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. 
		Проте, на переконання суду, і позивачка ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів про те, що її матеріальне становище є настільки скрутним, що створює необхідність у сторонній, примусовій допомозі від дочки.
		Навпаки, суду надані докази того, що позивач перебуваючи у пенсійному віці працювала на заробітках за межами України і за отриманий дохід придбала квартиру у м. Охтирці, в якій наразі не мешкає. Має успадковане господарство та ще одну земельну ділянку, які використовує для городництва. Як сама визнала у судовому засіданні, наразі має депозит у банку в сумі близько 100000 грн. Наразі позивач мешкає у громадян в одному із сусідніх сіл, яким допомагає по господарству.
		На переконання суду, під час розгляду даної справи не знайшов свого підтвердження той факт, що, враховуючи вік позивачки, її матеріальне забезпечення та стан здоров`я, вона потребує матеріальної допомоги у відповідній сумі. Тому у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.
		Відмовляючи у позові суд також бере до уваги ту обставину, що обов`язок утримувати батьків покладається на усіх дітей, тоді як ОСОБА_1 до іншої доньки ОСОБА_3 із позовом не зверталась.
		На переконання суду позивач звернулась із позовом виключно до однієї із повнолітніх дочок через наявність конфлікту з приводу неможливості спільного проживання у будинку за місцем мешкання відповідача, що не виключає її права на звернення до суду з метою захисту порушеного права у інший спосіб за наявності на те законних підстав. 
		Встановлено, що відповідачем були понесені витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 05.08.2022 р. (а.с. 58 т. 1), квитанцією про оплату в сумі 14000 грн. 
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Стороною відповідача надана квитанція та акт виконаних робіт під час останнього судового засідання.
		Таким чином, стороною відповідача були дотримані вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
		Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		При цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
		Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
		Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
		У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		На адресу суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу аж до повної відмови у їх стягненні.
		Суд вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача адвокатом Кутовим Я.А. На переконання суду, дії щодо консультацій, складення позовної заяви, , клопотань, відзиву, правовий супровід, участь в судових засіданнях, які вказані в акті виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, не вимагали вказаного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на виконання даних робіт адвокатом.
		З урахуванням тієї обставини, що у задоволенні вимог позивача було відмовлено у повному обсязі, критеріїв співмірності, реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202, 204, 205 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 13, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері відмовити.
		Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені нею судові витрати на правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя Охтирського міськрайонного суду                          Р.В.Сидоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...