Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 940/225/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2023.
Дата набрання законної сили: 23.05.2023
Номер судового провадження: 51-2151км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021115300000009

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 травня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 940/225/21
		провадження № 51-2151км22
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
		суду у складі:
		головуючого                       ОСОБА_1 ,  
		суддів                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового
		засідання                             ОСОБА_4 ,
		прокурора                           ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурорів на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021115300000009, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяники України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Тетіївського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді штрафу розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 
		Згідно з вироком суду 15 січня 2021 року приблизно о 13:54 ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» (вул. Соборна, 19 у м. Тетіїв), шляхом вільного доступу здійснила крадіжку станка для гоління з двома змінними картриджами, вартістю 300 грн, чим спричинила матеріальну шкоду ТОВ «РУШ» на вказану суму.
		Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу захисника, вирок районного суду скасував і на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю в діянні останньої складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційних скаргах прокурори, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурорів, суд при визначенні розміру завданої матеріальної шкоди діями ОСОБА_6   безпідставно послався на інвентаризаційний опис і звіряльні відомості, які лише підтверджують факт наявності та нестачі товару, а не його вартість, яку слід встановлювати на момент вчинення крадіжки. Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що суми завданої матеріальної шкоди не вистачає для притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності. Крім того вказують, що роздрібна ціна викраденого майна, згідно висновком експертизи становить 300 грн, а відповідно довідки магазину - 322 грн, що перевищує розмір дрібної крадіжки, а тому дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК. Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду є незаконною і підлягає скасуванню.
		У запереченнях на касаційні скарги, захисник просить залишити їх без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити. 
		Мотиви Суду
		Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК ухвала апеляційного суду повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Згідно зі ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку відповідності нормам матеріального та процесуального закону, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
		Зважаючи на ці законодавчі положення та приписи ст. 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. 
		При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.
		Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
		Апеляційний суд при перегляді вироку суду першої інстанції зазначених вимог закону в повному обсязі не дотримався.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції встановлено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
		Апеляційний суд, розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника, дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, а тому вирок місцевого суду скасував та закрив кримінальне провадження.
		При цьому, апеляційний суд зазначив, що предмет крадіжки, передбаченої ч. 1 ст. 185 КК, у 2021 році становила вартість викраденого майна, яка була більша за 227 грн. 
		Разом із цим при визначенні розміру майнової шкоди заподіяної діями ОСОБА_6 апеляційний суд взяв до уваги данні зазначені у накладній, інвентаризаційному описі та звіряльній відомості результатів інвентаризації, відповідно до яких така вартість становила 216, 67 грн.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні предмет та об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, оскільки вчинене діяння не потягло суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення потерпілому майнової шкоди в розмірі понад 227 грн, тому в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального проступку.
		Однак, колегія суддів не погоджується з наведеними висновками апеляційного, виходячи з нижченаведеного.
		Так, для відмежування таємного викрадення чужого майна (крадіжки) як кримінального проступку від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 51 КУпАП), вирішальною є вартість викраденого майна.
		Згідно з ч. 3 ст. 51 КУпАП викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0, 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто у даному випадку не перевищує 227 грн. 
		Як убачається з вироку, судом було безпосередньо досліджено докази та встановлено, що ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні магазину «Єва» шляхом вільного доступу вчинила крадіжку майна вартістю 300 грн, чим спричинила матеріальну шкоду ТОВ «РУШ» на вказану суму.
		При цьому суд не погодився з тим, що розмір збитків, які зазнала потерпіла сторона є меншим, ніж необхідно для настання кримінальної відповідальності, що на думку сторони захисту підтверджується Інвентаризаційним описом та Звіряльною відомістю результатів інвентаризації запасів (216, 67 грн). 
		Суд зазначив, що у разі встановлення факту крадіжки, відповідно до вимог закону, проведення інвентаризації є обов`язковим, а Інвентаризаційний опис є лише бухгалтерським документом, який необхідний для відображення у податковому та бухгалтерському обліку факту крадіжки, а тому суд не взяв вказані документи до уваги при визначенні розміру завданої матеріальної шкоди потерпілій стороні.
		Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. 
		В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою  інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна) чи проведення простих арифметичних розрахунків (щодо розміру збитків у гривнях при викраденні  цінних паперів, що мають грошовий еквівалент, та валютних коштів  інших країн).
		У кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК треба розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди.
		Положеннями ч. 2 ст. 242 КПК передбачено обов`язковість проведення експертизи з метою визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. Проте з цього правила законодавець зробив виключення щодо випадків, коли потерпілий у змозі визначити розмір матеріальних збитків та надає документ, що підтверджує розмір такої шкоди.
		Разом із цим, згідно з наданою представником потерпілого довідкою, наявною в матеріалах кримінального провадження, вартість викраденого ОСОБА_6 майна в магазині «Єва» становить 322 грн. 
		З урахуванням викладеного, у кримінальному провадженні було призначено проведення судово-товарознавчої експертизи для визначення розміру заподіяної шкоди.  
		Як убачається з висновку експерта ринкова вартість викраденого майна станом на 15 січня 2021 року (день вчинення крадіжки) становила 300 грн, що було підставою для кваліфікації судом дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК.  
		Підстав сумніватися в правильності висновку, зробленого експертом, який попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків немає, а його висновок містить опис проведених досліджень та мотивовану відповідь на поставлене запитання.
		Отже, враховуючи, що експертиза була призначена та проведена з дотриманням вимог ст. 242, 243 КПК, а висновок експерта відповідає вимогам ст. 101, 102 КПК, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку вказаний доказ, яким встановлено вартість викраденого майна.  
		Відмінність сум вартості майна, вказаних у акті інвентаризації та висновку експертизи пояснюється тим, що вартість майна в акті інвентаризації наводиться без врахування ПДВ, тоді як у висновку експерта встановлено саме ринкову вартість викраденого майна. 
		Враховуючи те, що у даному кримінальному провадженні вартість викраденого майна було встановлено судово-товарознавчою експертизою, висновок апеляційного про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, оскільки вчинене діяння не потягло суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення потерпілому майнової шкоди в розмірі понад 227 грн, є невмотивованим та передчасним.
		Наведені порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є безумовною підставою для його скасування.
		Таким чином, касаційні скарги прокурорів слід задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, який необхідно провести з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційні скарги прокурорів задовольнити частково.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 6 липня 2022 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1                                            ОСОБА_2                                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...