Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 930/812/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2023. Зареєстровано: 24.05.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Номер судового провадження: 2/930/51/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                        Справа № 930/812/22
		Провадження №2/930/51/23
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.05.2023 року                                                                                   м.Немирів
		 
		Немирівський районний суд Вінницької області в складі
		головуючої судді Войницької Т.Є.,
		за участі секретарів судового засідання Вакар Г.І., Цицака А.І.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача - адвоката Нечепуренка Г.І.,
		представника відповідача - адвоката Покотила В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_9 про усунення від права на спадкування,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про усунення його від спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кудлаї Немирівського району Вінницької області.
		В обгрунтування позову зазначив, що ОСОБА_2 була інвалідом 1 групи А та потребувала неврегульованого стороннього догляду та допомоги. За життя матері він проживав з нею в одному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , опікувався нею, допомагав матеріально, забезпечував продуктами харчування та ліками. Після смерті матері він здійснював її поховання. На підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 28.03.2019 він призначений опікуном матері у зв`язку з визнанням її недієздатною. Після смерті матері відкрилась спадщина і відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України, позивач та його брат ОСОБА_9 є спадкоємцями за законом першої черги. Мати позивача, будучи інввалідом 1-ї групи, перебувала у безпорадному стані, потребувала допомоги, як фізичної, так і матеріальної. Однак, його брат ОСОБА_1 , будучи обізнаним про стан здоров`я матері, матеріально їхній спільній матері не допомагав, участі в її утриманні не приймав, подальшим станом здоров`я не цікавився та і взагалі матір не відвідував. На його неодноразові прохання допомогти матері завжди посилався на брак часу та зайнятість.
		Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для усунення відповідача як спадкоємця першої черги за законом від права на спадкування майна після смерті матері, у зв`язку із чим, він звернувся до суду із вказаним позовом. 
		Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27.05.2022 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі. Одночасно відповідачу надано строк для подачі відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
		У визначений судом строк на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 , у якому останній зазначив, що заперечує проти заявленого позивачем позову, вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності усунення відповідача від права на спадкування, яке є заходом,що має застосовуватися лише у крайньому випадку. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази умисного ухилення відповідача від надання допомоги його матері, так само й того, що спадкодавець потребувала і зверталася з такою допомогою до відповідача, а він ухилявся від її надання. До того ж, опікуном спадкодавця було призначено позивача за його ж заявою, тому саме його допомоги потребувала мати, а не іншого спадкоємця. З цих підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
		Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 30.11.2022 року витребувано з Немирівської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, відкриту після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
		У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили усунути ОСОБА_1 від спадкування, враховуючи, що він за хвору матір, яка перебувала у безпорадному стані та потребувала і його допомоги, не дбав, як матеріально, так і фізично їй не допомагав.
		Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні з тих підстав, що за рішенням суду опікуном спадкодавця було призначено позивача, тому саме нього покладався обов`язок по її догляду та утриманні. Відповідач ніколи не ухилявся від надання допомоги матері, провідував її, передавав продукти харчування, влаштовував у лікарню на стаціонарне лікування, оплачував послуги, пов`язані із її перебуванням у лікарні тощо.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що проживає в АДРЕСА_1. Добре знає родину ОСОБА_5 , оскільки проживає неподалік. Їй відомо,що ОСОБА_1 близько 7-8 років доглядав за своєю мамою - ОСОБА_7 , брав для неї молоко, прав, готував їжу. Мама ОСОБА_1 потребувала постійного догляду, оскільки була хворою. ОСОБА_9 до матері не приїжджав, хоча вона потребувала і його догляду.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що його мати проживає в с. Кудлаї неподалік родини ОСОБА_5 . В 2012 році ОСОБА_1 привіз маму з лікарні, на той момент вона була у більш менш нормальному стані, проте через деякий час її стан погіршився, вона не впізнавала людей, стала нерухомою. ОСОБА_1 за нею доглядав, прибирав, прав, готував їжу, возив її на колясці. Брат ОСОБА_9 нічим не допомагав, біля матері він його ніколи не бачив. ОСОБА_1 не працював, отримував допомогу по догляду за матір`ю. Коли треба було поїхати у магазин або на базар, щоб купити памперси для матері або продукти харчування, він наймав людей, щоб дивилися за мамою. ОСОБА_9 йому не допомагав. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона проживає в с. Кудлаї по сусідству з ОСОБА_1 (напроти його домоволодіння). Їй відомо, що ОСОБА_2 була важко хвора, а дядько ОСОБА_1 , тобто її син, за нею доглядав. З 2012 року він покинув роботу і проживав разом з нею до 2020 року. Знає, що у дядька ОСОБА_1 є брат ОСОБА_9 , проте вперше побачила його в судовому засіданні.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 , який проживає в с. Кудлаї з літа 2012 року. Дядько ОСОБА_1 доглядав матір, яка була важко хвора. Останні роки життя вона не ходила, він возив її у інвалідній колясці, годував з ложечки. Коли треба було піти у магазин, він просив, щоб хтось подивився за мамою, бо її не можна було лишити саму. Брата дядька ОСОБА_1-ОСОБА_9 він не знав, вперше побачив його в судовому засіданні, хоча проживає майже напроти будинку ОСОБА_5 . Йому відомо,що дядько ОСОБА_1 був призначений опікуном матері та отримував у зв`язку із цим допомогу.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду показав, що з дитинства знає ОСОБА_1 та ОСОБА_9 з якими спільно виріс. Знає, що ОСОБА_1 покинув дружину та неповнолітніх дітей, переїхав до матері у село, оскільки вона була важко хвора і потребувала постійного нагляду. ОСОБА_9 братові не допомагав, ОСОБА_1 все робив сам: купав матір, яка була психічно хвора, міняв одяг,готував їжу, годував. ОСОБА_9 займався підприємницькою діяльністю, проїжджав повз хату, проте до матері не заїжджав, хоча вона потребувала допомоги і зі сторони ОСОБА_9 .
		Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1 та його представника -адвоката Нечепуренка Г.І., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Покотила В.М., заслухавши свідків та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Частиною першої статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. 
		Судом встановлено особу позивача ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Кудлаї Немирівського району Вінницької області.
		Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 08.07.1977 сільською радою с. Кудлаї Немирівського району, батьками ОСОБА_1 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_24 .
		З виписки із медичної карти стаціонарного хворого «Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. Ющенка» №11099 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала у даному медичному закладі на стаціонарному лікуванні з 30.10.2012 по 29.11.2012 з діагнозом: «Судинна деменція важкого ступеню».
		Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААБ №312208, з 17.12.2012 ОСОБА_25 безстроково присвоєно першу А групу інвалідності, у зв`язку із чим вона потребувала нерегульованої сторонньої допомоги та догляду.
		Відповідно до листа адміністрації КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. Ющенка» від 18.04.2022 №25/1838, адресованого ОСОБА_1 , ОСОБА_25 неодноразово зверталася до лікаря-психіатра по медичну психіатричну допомогу, останнє звернення на ЛКК 18.03.2016 року з діагнозом «Судинна деменція важкого ступеню».
		Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28.03.2019 ОСОБА_25 визнано недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_1 
		ОСОБА_25 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кудлаї Немирівського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Кудлаївської сільської ради 02 квітня 2020 року.
		Згідно довідок виконавчого комітету Кудлаївської сільської ради №149 від 15.05.2020р. та №159 від 10.05.2020р. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті постійно проживав і вів спільне господарство її син - ОСОБА_1 .
		Відповідно до довідки виконавчого комітету Кудлаївської сільської ради №151 від 15.05.2020р ОСОБА_1 за власний рахунок поховав свою матір ОСОБА_25 . 
		З матеріалів спадкової справи №162/20, заведеної до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дослідженої в судовому засіданні, вбачається, що спадкоємцями за законом після її смерті є сини: ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , які в установлений законом строк звернулися до Немирівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
		У судовому засіданні досліджено інші докази, надані представником позивача: копію трудової книжки ОСОБА_1 , довідки Управління праці та соціального захисту населення №1075 від 28.07.2022, №1105 від 17.08.2022, №1101 від 17.08.2022, №192 від 10.08.2022 з долученими до них довідками про отримання допомоги по догляду за інвалідом 1-ї групи, проте суд їх до уваги не бере, враховуючи, що вони були подані поза межами строку, передбаченого ч. 2 ст. 83 ЦПК України, а з клопотанням про поновлення строку для подання цих доказів представник позивача не звертався.
		Судом також досліджено лист (а.с.13) із зазначенням інформації про злісне ухилення ОСОБА_1 від надання будь-якої допомоги, який суд вважає недопустимим доказом, оскільки вказаний документ є незрозумілим за своєю формою, у ньому відсутня будь-яка інформація про осіб, уповноважених на його складання, невідомо ким є особи,які його підписали та звідки їм відомі факти злісного умисного ухилення ОСОБА_9 від надання допомоги матері.
		Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Відповідно до статей 1217, 1222 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
		Згідно із статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , які є синами померлої ОСОБА_2 , належать до спадкоємців першої черги за законом.
		Статтею 1224 ЦК України встановлено підстави усунення спадкоємців від права на спадкування.
		Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
		Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
		Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
		Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
		Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
		Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
		Зазначений правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду України від 25.04.2018 у справі №127/11015/17 (провадження №61-13141).
		Судом встановлено, що позивачем доведено факт перебування у безпорадному стані його матері ОСОБА_2 , оскільки зазначені обставини підтверджено письмовими доказами - як медичними довідками, які відображають фізичний та психічний стан, в якому знаходилась ОСОБА_2 , так і рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 28.03.2019, відповідно до якого, ОСОБА_25 визнано недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_1 . 
		Також суд вважає доведеним той факт, що відповідач у справі свідомо ухилявся від надання допомоги матері, про що, на переконання суду, свідчать показання свідків, які були допитані в судовому засіданні, які зазначали про те, що жили по сусідству з ОСОБА_2 , добре знали цю родину, бачили,що ОСОБА_1 доглядав за матір`ю, проте за весь час його проживання з матір`ю, а це близько 8 років, ніколи не бачили, щоб ОСОБА_9 приїжджав до матері, а деякі навіть ніколи не бачили його до першого судового засідання, у якому відповідач був присутній, що свідчить про низький рівень зацікавленості сина щодо того стану, в якому перебувала його матір та досить пасивну поведінку щодо його участі в її житті.
		При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача, що позивач мав самостійно та повністю забезпечити догляд та утримання матері з огляду на те, що він був її опікуном, оскільки такий догляд та утримання фактично забезпечувалось позивачем, однак в силу хвороби матері, яка була психічно хворою та була лежачою, у зв`язку із потребувала нерегульованої сторонньої допомоги та догляду, що встановлено висновком МСЕК, позивач не міг самостійно вирішувати всі питання, які були пов`язані з її доглядом, у зв`язку із чим, мати потребувала і допомоги іншого сина, який міг би здійснити догляд за нею, в той час, як інший син, міг піти до магазину за продуктами чи до аптеки за ліками або наймати людину для догляду за матір`ю на цей період часу. Разом з цим, суд враховує, що відповідач міг надавати таку допомогу, однак свідомо її не надавав. До того ж, призначення опікуном матері одного сина, на переконання суду, не позбавляло обов`язку іншого сина щодо надання допомоги хворій матері - інваліду, яка її потребувала.
		Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що мати зверталась по допомогу до ОСОБА_9, оскільки в силу стану свого здоров`я вона не могла про це свідомо просити, що також враховується судом при вирішенні даного спору. 
		Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. ( ст. 89 ЦПК України)
		Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що їх регулюють, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_9    про усунення від спадкування є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст.  1216, 1217, 1222, 1223, 1224, 1261 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 13, 81, 89, 258, 259, 263, 273, 354, 355  ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1  до  ОСОБА_9  про усунення від права на спадкування, - задовольнити.
		Усунути ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від права на спадщину, як спадкоємця першої черги за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
		Повний текст рішення виготовлено 15.05.2023 року.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                         Т. Є. Войницька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...